Тампон для лікування і профілактики гінекологічних захворювань “ефект-тампо”

Реферат: Тампон для лікування і профілактики гінекологічних захворювань, що містить оболонку та розміщену усередині останньої фітокомпозицію інгредієнтів лікувальної та профілактичної дії, яка містить родовика кореневища з коренями (або ялівцю плоди), чистотілу траву, шавлії листя, дуба кору, берези листя, календули квітки, полину траву, евкаліпта прутовидного листя та ромашки квіти. UA 73702 U (54) ТАМПОН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ "ЕФЕКТ-ТАМПО" UA 73702 U UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, зокрема хіміко-фармацевтичної промисловості з виготовлення оздоровчо-профілактичних засобів, що використовуються в акушерстві і гінекології, з вмістом зборів з лікарської рослинної сировини для профілактики та місцевого лікування інфекційно-запальних захворювань жіночих статевих органів, при білях (кольпіт, вульвіт, цервіцит), виявляє протимікробну, спазмолітичну, ранозагоювальну, протигрибкову, загальнозміцнюючу та оздоровчу дію. Один з основоположників медицини - Авіценна - вважав, що в арсеналі лікаря існують "три основні знаряддя: слово, трави і ніж". З прадавніх трактатів знаменитих лікарів Заходу і Сходу відомо, що за допомогою трав лікувалися багато жіночих хвороб: маткові кровотечі, різні запальні захворювання дітородних органів; лікарськими травами полегшували виношування вагітності і пологи, трави застосовувалися як з метою контрацепції, так і для підвищення плодючості. Безумовно, це говорить про велику значущість лікарських трав, які так високо цінували багато століть тому і яка знову відродилася нині. На відміну від хімічних препаратів природні чинники лікарських рослин мають наступні переваги: поліфункціональність, м'яка дія, ефект післядії, не розвивається лікарська хвороба, відсутній ефект відміни препарату. Лікарські рослини можуть використовуватися у складі фонової, основної, відновної і профілактичної терапії. Сьогодні, мабуть, важко знайти жінку, яка з упевненістю могла б сказати, що її ніколи не турбували проблеми пов'язані з гінекологією. Незважаючи на застосування нових медикаментозних препаратів, хірургічних і консервативних методів лікування, частота гінекологічних захворювань не має тенденції до зниження. Чинників розвитку гінекологічних захворювань багато: переохолодження, ультрафіолетове і кисневе голодування, порушення мікроелементного складу води, екологічне і соціальне неблагополуччя, аборти, широке і безконтрольне використання гормональних контрацептивів, кортикостероїдних препаратів, хронічні процеси в організмі жінки - усе це підвищує вірогідність генітальних захворювань. Значні перебудови гормонального балансу при вагітності і в період вигодовування створюють передумови частішого виникнення різних дисфункцій в організмі жінки. На сьогодні має місце мала ефективність новітніх гормональних препаратів, насторожують побічні дії при їх тривалому прийомі, такі як порушення жирового обміну, остеопороз, облисіння і інші. Тому методи традиційної фітотерапії мають явні переваги в плані обґрунтованого застосування порівняно з медикаментозним лікуванням, оскільки чинять комплексну дію на організм в цілому, коригуючи роботу усіх функціональних систем без негативних побічних ефектів, що не можна затверджувати про хіміотерапію, тим більше про передбачуваність її ефекту у кожному конкретному випадку. Фітопрепарати використовуються досить широко в різних сферах медицини - для лікування інфекційних захворювань дихальних і сечовивідних шляхів, захворювань серця, судин, психовегетативних порушень, депресії, порушень менструального циклу, клімактеричного синдрому, порушень органів травлення, підвищення імунітету тощо. Нині фітотерапію стали широко застосовувати і для лікування гінекологічних захворювань: порушень менструального циклу (маткові кровотечі, дисменорея), передменструальному і клімактеричному синдромах, запальних захворюваннях статевих органів, мастопатії, масталгії і інших патологічних станах. Що ж до спектру гінекологічних захворювань, при якому рекомендовано застосування лікарських рослин, то він досить широкий: хронічні запальні захворювання придатків, фіброма матки, аденоміоз тіла матки, ерозія шийки матки, безпліддя, кольпіт, бартолініт, кісти яєчників, ендометріоз, поліпи матки, порушення оваріально-менструального циклу, спайний процес малого тазу, фібромастопатія. З'явилися нові альтернативні можливості лікування клімактеричного синдрому, особливо у тих жінок, яким протипоказана замісна гормонотерапія. Певною мірою фітопрепарати мають певні переваги при лікуванні цієї патології. Так, фітоестрогени, що містяться у фітопрепараті, вибірково зв'язуються з рецепторами естрогену, витісняючи естрадіол і роблячи антипроліферативний ефект на органи - "мішені". Встановлено, що фітоестрогени мають також протипухлинну активність при раку молочної залози, простати, товстої кишки. При психоневрологічних порушеннях, супутніх ряду гінекологічних захворювань, ефективний звіробій продірявлений, який має седативні і антидепресивні властивості. Безумовно, в гінекологічній практиці, коли ми маємо справу не з первинними, а з вторинними неврологічними порушеннями, використання сильних нейролептиків і антидепресантів неправомірний і може привести до виникнення ряду побічних реакцій, і тому 1 UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 легкі седативні засоби з рослинної сировини прийнятніші, оскільки можуть застосовуватися тривало. Порушення функцій сечовивідних шляхів при запальних захворюваннях, нетримання сечі в постменопаузі, пухлини статевих органів, вади їх розвитку - ось неповний перелік тих гінекологічних захворювань, для лікування яких є багато засобів рослинного походження, не приготованих в домашніх умовах на "швидку руку", а тих що випускаються у вигляді фітопрепаратів і пройшли строгий фармакологічний контроль відповідно до міжнародних стандартів. Таким чином, унаслідок пониженої активності системи неспецифічного захисту від патогенних мікроорганізмів і системи імунітету, організм сучасної жінки потребує періодичних лікувально-профілактичних заходів для нормалізації мікробного пейзажу слизистих оболонок статевих органів. Зручним і надійним засобом для проведення таких заходів є лікувальнопрофілактичні тампони. Відомі лікувально-профілактичні тампони для жінок виробництва компанії "Beautiful Life" (Гонконг), які виготовлені на основі традиційної Китайської і Тибетської медицини і відносяться до безрецептурних лікувально-профілактичних засобів. Тампони мають зовнішню оболонку та розміщену в середині останньої композицію з натуральними фітокомпонентами та наповнювачем, що застосовуються в традиційній китайській медицині. Основні складові композиції: кушен, каламус драко, контіс китайський, борнейська камфора, бузок, сюе-дзе, и-шу, акація катеху (дубильна), рокебургія японська, гіпс (див. http://beautiful-life.siteedit.ru/pagel). Рекомендується використовувати для профілактичного чищення організму природним шляхом, запаленні внутрішньої матки, ерозії шийки матки, запаленні в області таза, запаленні придатків, молочниці, геморої, нетриманні сечі, циститі тощо. Однак, недоліком описаного складу компонентів лікувально-профілактичних тампонів є те, що до композиції входять нетрадиційні для України лікарські рослини, які вирощуються та заготовлюються в кліматичних умовах Китаю і Тибету, що не завжди забезпечує належну лікувальну дію на людей, які проживають в іншій кліматичній зоні, зокрема в Україні. Крім того, форма виконання (для тампонів використовується бавовняний марлевий мішечок, який формуються під час фасування методом загортання марлі та зав'язування кульки ниткою, знаходження фітотампону в піхві протягом 3 діб, що в багатьох випадках призводить до механічного руйнування тампону та дискомфорту), а також високою ціною самого фітотампону на ринку України. Задачею створення цієї корисної моделі є - виготовлення оздоровчо-профілактичного засобу для профілактики та місцевого лікування інфекційно-запальних захворювань жіночих статевих органів на основі лікарських рослин, які вирощуються та заготовлюються на території України, мають значні запаси та заготівельні роботи не зменшують сировинних запасів при виконанні охоронних заходів під час заготівлі. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що тампон для лікування і профілактики гінекологічних захворювань "ЕФЕКТ-ТАМПО", що містить оболонку та розміщену усередині останньої фітокомпозицію інгредієнтів лікувальної та профілактичної дії, відповідно до корисної моделі фітокомпозиція інгредієнтів лікувальної та профілактичної дії містить родовика кореневища з коренями (або ялівцю плоди), чистотілу траву, шавлії листя, дуба кору, берези листя, календули квітки, полину траву, евкаліпта прутовидного листя та ромашки квіти у такому співвідношенні компонентів у вагових частинах: родовика кореневища з коренями (або ялівцю плоди) 10,0-50,0 чистотілу трава 10,0-50,0 шавлії листя 10,0-50,0 дуба кора 10,0-50,0 берези листя 10,0-50,0 календули квітки 10,0-50,0 полину трава 10,0-50,0 евкаліпта прутовидного листя 10,0-50,0 ромашки квіти 10,0-50,0. Крім того, додатковий варіант тампону для лікування і профілактики гінекологічних захворювань "ЕФЕКТ-ТАМПО" містить розміщену усередині оболонки фітокомпозицію інгредієнтів лікувальної та профілактичної дії з компонентами при такому співвідношенні, у вагових частинах: 2 UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 родовика кореневища з коренями (або ялівцю плоди) 36,0 чистотілу трава 32,0 шавлії листя 24,0 дуба кора 24,0 берези листя 24,0 календули квітки 24,0 полину трава 12,0 евкаліпта прутовидного листя 12,0 ромашки квіти 12,0. Доцільність введення родовика кореневищ з коренями (або ялівцю плодів), чистотілу трави, шавлії листів, дуба кори, берези листів, календули квіток, полину трави, евкаліпта прутовидного листів та ромашки квітів до складу композиції усередині оболонки лікарської рослинної сировини, яка входить до складу заявленого тампону для лікування і профілактики гінекологічних захворювань, обумовлена неперевершеними особливостями та унікальністю її хімічного складу, а також позитивною фармакологічною дією на організм людини. Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L). Росте по заплавних луках, лучних степах, узліссях, берегах річок. Кореневища родовика містять дубильні речовини (до 25 %), 12-17 % таніну, який може бути виділений в чистому вигляді, фарбувальну речовину, органічні (галова і огаллова) кислоти, ефірну олію, сапоніни, гіркоти, флавоноїди, крохмаль (близько 30 %), цукри (майже 1 %), оксалат кальцію, вітамін С (900 мг %), вітамін К, а також каротин (провітамін А), вітаміни С (до 900 мг %) і К, а також каротин (провітамін А). Препарати кореневищ і коренів родовика виявляють бактерицидну, в'яжучу і виражену кровоспинну дію. У науковій медицині застосовують екстракт і відвар кореневищ рослини, їх призначають для лікування різних шлунково-кишкових захворювань, а також як ефективний кровоспинний засіб при гемороїдальних і маткових кровотечах. Особливо добре препарати рослини допомагають при амебній дизентерії. Ці засоби також ефективно діють при закупоренні (тромбозі) кровоносних судин кінцівок. Зовнішньо препарати застосовують для лікування трофічних виразок та опіків, а у вигляді полоскань - при стоматитах і гінгівітах. За призначенням лікаря екстракт і відвар кореневищ родовика використовують при деяких гінекологічних захворюваннях. Ялівець звичайний (Juniperus communis L.). Широко розповсюджений на рівнинних частинах лісової зони та лісотундри, особливо в гірських районах Криму, Кавказу, Середньої Азії, Далекого Сходу. Як офіційна лікарська сировина застосовуються плоди - Fructus Juniperi (Baccae Juniperi). Основною діючою речовиною є ефірна олія (0,5-2 %), у складі якої -пінен, -терпінеол, камфен, кадинен, дитерпен, борнеол, ізоборнеол; флавоноїди, дубильні речовини, смоли (9 %), органічні кислоти (яблучна, оцтова, мурашина, гліколева), цукри (30 %), пектини, інозит, солі калію. Хвоя містить вуглеводи: секвоїт, міозит; органічні кислоти: хінну та шикімову; етерну олію (0,7-1,35 %): -пінен, -пінен, мірцен, камфен, сабінен, лимонен; поліпреноли (1 %); каротиноїди: лютеїн, лікоксантин, -каротин; вітамін С; лігнани: похідні подофілотоксину, катехіни, дубильні речовини (4,2 %), кумарини: умбеліферон, флавоноїди: кверцетин, рутин, ізокверцетин. Рослина має токсичні властивості, тому не слід допускати передозування. Настій плодів застосовується як сечогінний препарат при лікуванні захворювань сечового міхура й нирок, при набряках, пов'язаних з порушеннями кровообігу. Препарати ялівцю збільшують виділення шлункового соку та жовчі, збуджують перистальтику кишок, полегшують відхаркування, діють як протизапальна та знеболювальна лікарська рослинна сировина. Плоди призначають у складі діуретичних лікувальних чаїв та зборів. Чистотіл звичайний (Chelidonium majus L) - рід трав'янистих рослин родини макових (Papaveraceae). Лікарська, вітамінозна, інсектицидна, бактерицидна, отруйна і декоративна рослина. Поширений на Поліссі, в Лісостепу, в Степу і в Карпатах. Офіцинальною сировиною чистотілу є зібрана у фазу цвітіння трава - Herba Chelidonii. Основними діючими речовинами трави чистотілу є алкалоїди: хелідонін, гемохелідонін, оксихелідонін, сангвінарин, хелеритрин, хелідамін, протопін, берберин, коптизин, d, l-стилопін, спартеїн, алокриптонін, хелідонова кислота, фенолкарбонові кислоти: n-кумарова, кавова, ферулова, рутин, дубильні речовини; органічні кислоти: лимонну, бурштинову, яблучну, хелідонову і хелідонінову, сліди ефірної олії, камеді та смоли, сапоніни, макро- та мікроелементи. 3 UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В траві чистотілу містяться також холін, метиламін, гістамін, тирамін, сапонін, флавони, вітамін С (до 180 мг %), каротин (до 10 мг %), мінеральні речовини - кремній, залізо, кальцій, магній, фосфор, сірка, хлор, алюміній і радіоактивний калій. Застосування чистотілу у медицині ґрунтується на його жовчогінних, антисептичних, сечогінних і фунгіцидних властивостях. Дозволений до застосування при лікуванні шкірного туберкульозу. Настойку, сік і кашоподібну масу лікарської рослинної сировини використовують для припалювання бородавок, кондилом, при псоріазі, екземі, червоному вовчаку, для лікування папіломатозу гортані у дітей, пародонтозу, поліпозу товстого кишечника, поліпів прямої кишки, при захворюваннях печінки, жовчного міхура і протоків. Останнім часом чистотілом лікують пародентоз (при змазуванні ясен настойкою зменшуються болі, свербіння, кровоточивість і прискорюється процес епітелізації слизової оболонки), також лікують папіломатоз гортані і ракові пухлини. Позитивною властивістю чистотілу як лікарської рослини є те, що він сприяє підвищенню вмісту гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів у крові. Шавлія лікарська (Salvia officinalis). Культивують як декоративну, ефіроолійну і лікарську рослину на Україні, в Молдові, в Криму, тощо. Офіційною сировиною є листя (Folia Salviae). Основними діючими речовинами є фенольні сполуки (зокрема, до 3 % флавоноїдів і дубильні речовини) та терпеноїди. З надземної частини були виділені антоціан сальванін, 3,5-диглікозид ціанідину, дельфінідину та пеларгонідину, флавоноїдні аглікони генкванін, 6-метоксигенкванін, гіспідулін, лютеолін, 6-метоксилютеолін, цирзиліол та ін., а з глікозидів - лише цинарозид. Доведена наявність фенолкарбонових кислот: кавової, хлорогенової, неохлорогенової, криптохлорогенової. У складі ефірної олії (1,5-2,5 %) багато біциклічних монотерпеноїдів, а саме: туйону (22-37 %), цнеолу (8-15 %) і камфори (у деяких сортах - до 30 %), є також борнеол (5-8 %), борнілацетат, -пінен та камфен. Крім того, листя містить ди- і тритерпеноїди. Свіже листя має сильну бактерицидну дію. Головний активний компонент - ефірна олія (не менше 1,5 мл в 100 г), яка надає в'яжучу, протизапальну і бактеріостатичну дію, пригнічує пітливість. Добре впливає на нічне потіння при неврозах і туберкульозі. Слід зазначити, що крім ефірного масла інші компоненти шавлії також мають антимікробну дію. У дослідах in vitro встановлено, що водні екстракти шавлії, звільнені від ефірної олії, сильно пригнічують розвиток дизентерійних (Sh. Flexneri, Sh. Sonnei) і бактерій групи коли (Escherichia coli, В. раrасоlі, Enterobacter aerogenes, Enterococcus), помірно пригнічують розвиток золотистого стафілокока, альфа-гемолітичних стрептококів, а також і деяких інших патогенних мікроорганізмів. Надає в'яжучу дію, перш за все, в ротовій порожнині (при стоматиті, гінгівіті, ангіні) і при запаленнях органів шлунково-кишкового тракту. Рослина має естрогенну і гіпоглікемічну дію. Листя шавлії застосовують у вигляді настою при різних катаральних станах слизових оболонок, переважно у вигляді полоскань, у складі грудних зборів, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчного міхура. Настій застосовують як терпкий, дезінфікуючий, протизапальний і ніжний ароматичний засіб для полоскання порожнини рота і горла, при запаленнях ясен, стоматитах, кровотечах з ясен, захворюваннях зубів (флюс), ангінах, а також при катарах верхніх дихальних шляхів. Часто шавлію вживають зовнішньо для припарок, обмивань і ванн. Дуб звичайний (Quercus robur L). Росте на більшій частині України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Основні заготівлі роблять під час рубок догляду і головних рубок у Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях. Офіційною сировиною дуба звичайного є кора - Cortex Quercus. Хімічний склад: У корі виявлені катехінові таніни (0,4 %), вітаміни: тіамін (вітамін B 1), рибофлавін (вітамін В2), нікотинова кислота (вітамін РР), піридоксин (вітамін В6), пантотенова кислота (вітамін В15), біотин (вітамін Н), аскорбінова кислота (вітамін С); вільну галову та елагову кислоти, галотаніни (10-20 %), кверцетин, флобафен, смоли, вуглеводи, пектинові речовини (6 %), проантоціанідини, лейкоантоціанідини - лейкопеларгонідин; феноли та їх похідні (касталгін, вескалгін); цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні речовини, макро- і мікроелементи. Кору дуба звичайного використовують як протизапальний, в'яжучий і протигнильний засіб при запаленнях слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини, відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді, свинцю й олова. В гінекологічній практиці відвар кори 4 UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 використовують для спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті; внутрішньо приймають при надмірних місячних. У народній медицині кору дуба використовують для лікування фурункулів на шиї, для припинення кровотечі з рани; внутрішньо відвар дубової кори використовують при виразці шлунка, при кровотечах із шлунка, надмірних менструальних кровотечах, проносах і частих позивах на сечовипускання. У вигляді ванн дубову кору застосовують від надмірного потіння ніг. Використовують її також для лікування рахіту, золотухи тощо. Береза бородавчаста (Betula pendula), - однодомне дерево родини березових. Росте в лісових і лісостепових районах, у Степу - по долинах річок, утворюючи чисті й змішані з іншими породами насадження. Розводять у садах і парках. Використовують бруньки (Gemmae Betulae), молоде листя (Folium Betulae). Бруньки і листя містять ефірну олію, сапоніни, дубильні речовини, смоли, аскорбінову й нікотинову кислоти тощо. До складу ефірної олії входять бетулен, бетулол, бетуленова кислота, нафталін, барвники та інші сполуки. Окрім цього, є флавоноїди, каротин і гіперозид, дубильні й ароматичні речовини, яблучна кислота, сполуки заліза, кальцію і магнію. Препарати берези бородавчастої проявляють сечогінні, жовчогінні, протиспазматичні, протизапальні, ранозагоювальні, антивірусні, антифунгальні, глистогінні й протипаразитарні властивості. Вони регулюють обмін речовин, функцію травного тракту й жіночих статевих органів. Препарати бруньок і листя вживають при гіпо- й авітамінозі, при набряках (особливо серцевого походження), атеріосклерозі, виразці шлунка, при хронічних хворобах нирок і запаленнях сечового міхура, нирковокам'яній хворобі, як протиспазматичний (при спазмах кишок та інших гладеньком'язових органів), жовчогінний (у комплексній терапії захворювань печінки) та як відхаркувальний (при ларингітах, бронхітах і трахеїтах) засіб. Настій листя використовують і при легких формах холециститу і холецистоангіохоліту, при албумінурії, сечокислому діатезі, як загальнозміцнюючий засіб і як засіб, що виявляє дермотонічну дію при вуграх, інфекційних грибкових тріщинах куточків рота, мокнучій екземі. Ефективним є використання препаратів берези бородавчастої в акушерсько-гінекологічній практиці: настій листя вживають при гіпоменструальному синдромі, при набряках вагітних, нефропатії, клімактеричних неврозах; відвар бруньок - при нефропатії; настойку листя - як загальнозміцнюючий засіб при анемії в післяпологовий період і при клімактеричних неврозах. При зовнішньому застосуванні препарати берези бородавчастої широко використовують у дерматології й косметиці, при невралгічних болях, міозитах, артритах, ревматизмі, хронічних гнійних ранах, трофічних виразках, пролежнях, саднах тощо. Календула лікарська (нагідки лікарські) (Calendula officinalis). Дикоросла календула лікарська росте у країнах Середземномор'я. Вирощують їх як лікарську сировину та декоративну рослину. Офіційною сировиною є квіти. Квіти містять близько 3 % каротиноїдів (каротин, лікопін, віолаксантин, цитраксантин, рубіксантин, флавохром), флавоноїди (нарцисин, рамнетин, ізорамнетин-3-триглюкозид, ізокверцитрин та інші), ефірну олію (близько 0,02 %), сапоніни, гірку речовину календен, смолисті (до 3,44 %) і дубильні речовини, слиз (до 2,5 %), інулін, органічні кислоти (яблучну, саліцилову, пентадецилову), ізопренові сполуки: моно-, сескві-, ди-, три-, тетратерпеноїди фітостерини, ферменти, вітамін С, алкалоїди та тритерпендіоли (арнідіол, фараціол), макроелементи: К, Са, Mg, Fe; мікроелементи: Мn, Cu, Zn, Co, Mo, Cr, Al, Se, Ni, Sr, Pb, I, B. Календула лікарська має протизапальну, бактерицидну, ранозагоювальну, спазмолітичну, гіпотензивну, кардіотонічну й седативну властивості, підвищує метаболічну функцію печінки (підвищується секреторна і видільна функції, зменшується концентрація білірубіну і холестерину в жовчі). Широка терапевтична активність нагідок пояснюється наявністю в них значної кількості каротиноїдів, флавоноїдів і саліцилової кислоти, вітамінів та інших сполук. Особливо широко використовують нагідки для місцевого лікування при тріщинах шкіри й герпесі у стадії висипання пухирців і утворення виразок, лікують виразку гомілки, висівковидний лишай і жирну себорею обличчя, екзему, гноячкові висипи на шкірі та відмороження, полощуть ротову порожнину і горло (через кожні півтори - дві години) при афтозних стоматитах, гінгівітах, піореї, запально-дистрофічних формах пародонтозу, тонзилітах і ангінах, спринцюються при ерозії шийки матки і трихомонадному кольпіті, роблять ванночки і мікроклізми (до і після випорожнення) при проктиті, парапроктиті й тріщинах відхідника, компреси і ванночки для очей при блефаритах, кон'юнктивітах і ячмінцях. При лікуванні ангін препарати нагідок застосовують як самостійні засоби або в поєднанні з сульфаніламідними препаратами та антибіотиками. При ряді захворювань проводять пероральне лікування нагідками. Застосування нагідок показане і дає, в цьому випадку, добрий терапевтичний ефект при гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах, захворюваннях печінки і жовчних 5 UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 шляхів. З успіхом застосовують нагідки при серцевосудинних захворюваннях, що супроводжуються серцебиттям, задишкою і набряками. В акушерстві й гінекології дають усередину при неспинному блюванні у вагітних (п'ють перед їжею протягом 2-3 тижнів), дисменореї при розладах менструального циклу в післяпологовий період, для лікування ерозії шийки матки, трихомонадних кольпітів, в терапії проктитів і парапроктитів, при хворобах порожнини рота і горла, катарах верхніх дихальних шляхів, при стоматитах і афтах, гінгівітах, ангінах, піореї, молочниці у дітей, для лікування запальнодистрофічної форми парадонтозу, при лікуванні тріщин заднього проходу, блефаритів, кон'юнктивітів і ячменів, ефективно при лікуванні вугрового висипу, жирної шкіри (п'ють 3 рази на день за 5-7 днів до початку менструації), при гіпертонічній хворобі та безсонні в період клімаксу. Полин гіркий (Artemisia absinthium). Міжнародна назва роду походить від імені міфічної богині Артемісії - жінки карійського царя Мавсола, яка вперше застосувала полин при жіночих хворобах. Ця рослина вражається найгіркішою в світі, є навіть приказка: «Гіркий, як полин». Полин гіркий росте в мішаних і листяних лісах, на галявинах, вирубках, уздовж лісових доріг і просік, на лісокультурних площах тощо. Поширена звичайно по всій Україні. Запаси сировини значні. Лікарська, харчова, фітонцидна, ефіроолійна, фарбувальна, танідоносна й інсектицидна рослина. У медицині використовують пагони полину гіркого Herba Absinthii. Трава містить ефірну олію (насамперед кошики - суцвіття (0,25-1,3 %), яка складається з туйолу (25-70 %), бета-туйону, бета-феландрену, кадинену, альфа-пінену, азулену, до її складу входять отруйний кетон туйон, спирти, пінен, азулен, кадинен, бібабо-лон, хамазуленоген, селинен та ін., ефіри туйїлового спирту, оцтової, ізовалеріанової і пальмітинової кислот, гіркі глікозиди абсинтин та анабсинтин, флавоноїди., фітонциди, алкалоїди, вітаміни (аскорбінова кислота, провітамін А і В6), органічні кислоти (яблучна, бурштинова), капілін, терпеноїдні сполуки, дубильні речовини, янтарну і яблучну кислоти, смоли, білки, крохмаль. Препарати з нього застосовують для збудження апетиту і поліпшення травлення. Трава входить до складу жовчогінних і апетитних чаїв. Виділений з полину препарат хамазулен має протизапальну і спазмолітичну дію і використовується при опіках рентгенівськими променями, екземах, ревматизмі та бронхіальній астмі, квітучі пагони застосовують при шлункових хворобах, дизентерії, туберкульозі легень, хворобах нирок і печінки, головних болях, від глистів, кашлю, при ожирінні, запаленні сліпої кишки, жовтусі, водянці, цинзі, малярії, подагрі, паралічі, золотусі. Вважається прекрасним засобом при лікуванні недокрів'я, геморою, кишкових хвороб. Зовнішньо його застосовують при ударах, пухлинах, мозолях, для промивання ран, лікування корости, при білях у жінок, нерегулярній і недостатній менструації, малярії, стенокардії, безсонні, епілепсії, для зміцнення матки, при туберкульозі, блюванні тощо. Евкаліпт прутовидний (Eucalyptus viminalis) - родини миртових (Myrtaceae). Батьківщиною є Австралія й о. Тасманія. Промислові насадження розташовані на узбережжі Середземного і Чорного морів, в Аджарії та Абхазії. Є доступною лікарською сировиною. Хімічний склад: листя містить ефірне масло (до 2,5 %) до 80 % якого складає цинеол (переважно 1,8-цинеол) (28 %) пінен, феландрен і сесквітерпени; міртенол - біциклічні монотерпени, сесквітерпен аромадендрен; дубильні речовини (10 %), флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, органічні кислоти; дубильні речовини; складні ефіри: зола - 3,08 %; макроелементи (мг/г): К-10,80, Са-5,70, Mg-0,90, Fe-0,20; мікроелементи (КБН): Мn-2,58, Сі-0,45, Zn-0,35, Со0,17, Мо-0,10, Сr-0,12, Al-0,18. Se-20,00, Ni-0,57, Sr-0,27, Pb-0,18, I-0,10, B-84,00 мкг/г. Терпенові сполуки у роді евкаліптових представлені циклічними, ациклічними й ароматичними монотерпеноїдами і сесквітерпенами. Крім того, деякі дослідники знайшли в евкалипті viminalis сапоніни тритерпенової групи. Основною групою терпенових сполук є монотерпеноїди - основні компоненти ефірних олій. Встановлено, що вміст ефірної олії в листках евкаліпту, зібраних влітку, вище, ніж узимку, і мало залежить від місця збирання. Із фенольних сполук виявлені фенолокислоти, флавоноїди, стильбени і дубильні речовини. У листках Eucaliptus viminalis основними сполуками є похідні кверцетину і кемпферолу. Головна терапевтична активність - антисептична. Крім того, вони мають виражену протизапальну активність, сприяють швидкому загоєнню ран, виявляють знеболювальну, слабку седативну, незначну відхаркувальну активність та мають загальнозміцнювальний ефект. Галенові препарати з листя евкаліпту мають виражену антисептичну і протизапальну дію. Вони активні по відношенню до грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів, мають згубну дію на гриби і найпростіші, пригнічують ріст золотистого стафілокока, ешерихій, туберкульозних мікобактерій, дизентерійної амеби і трихоманад. 6 UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При гінекологічних захворюваннях відвар і настій використовують при ерозіях, виразках шийки матки, для спринцювання. Настойку або настій призначають для полоскань при гінгівітах, стоматитах і ангінах, у вигляді інгаляцій використовують при ГРВІ, трахеїтах, ларингітах. Ромашка лікарська (Matricaria recutita). Росте як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, забур'янених місцях, уздовж доріг, на супіщаних і піщаних ґрунтах по всій Україні, але переважно на півдні. Ромашка лікарська - цінна лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Культивується на плантаціях лікарських рослин. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики. Хімічний склад: Суцвіття ромашки аптечної містять 0,2-0,8 % ефірної олії (хамазулен і його попередник рохамазулен (до 7-14 (18)%,), інші терпени, сесквітерпенові вуглеводи (фармазен і кадинін), сесквітерпенові спирти (бізаболол, бізабололоксид, кетоспирт), бісаболол, гераніол, сесквітерпенові лектони матрицин і матрикарин, ситостерин, холін, гіркі речовини, полісахариди, дубильні речовини, азотвмісні сполуки: холін, поліацетиленові сполуки, макро- і мікроелементи: К, Са, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Al, Ba, J, Se. Водні екстракти мають виражену протизапальну, знеболюючу дію. Протизапальна дія ромашки обумовлюється наявністю хамазулена. Екстракти ромашки аптечної виявляють більш сильну дію, ніж чистий азулен. Хамазулен, крім встановленої і доведеної багатьма дослідниками протизапальної дії, має і спазмолітичний ефект. Водні екстракти з квіток ромашки in vitro пригнічують розвиток золотистого стафілокока і альфа-гемолітичних стрептококів. Препарати з кошиків ромашки аптечної (настій, ефірне масло, рідкий екстракт, збори і чай) застосовують зовнішньо і всередину для полоскання рота і горла при ангінах, катарах верхніх дихальних шляхів і стоматиті, при анацидному і гіперацидному гастритах, коліті, як апетитний засіб, як жовчогінне, спазмолітичне при шлункових і печінкових коліках, дитячих проносах. Настій і чай застосовують всередину і в клізмах при метеоризмі, як терпке, потогінне, зовнішньо - для полоскань, примочок і ванн, при опіках рентгенівськими променями. Компреси з гарячого настою використовують при зовнішніх гемороїдальних шишках, періанальних абсцесах, для спринцювання піхви при білях та ін. У західноєвропейській медицині препарати ромашки лікарської застосовують також при виразковій хворобі шлунку, запаленнях і порушеннях функцій сечостатевої системи і як протиглистовий засіб. У вітчизняній і зарубіжній народній медицині ромашку вживали при мігрені, безсонні, малярії, при хворобливих менструаціях, порушеннях менструального циклу, маткових кровотечах, замках, підвищеній збудливості, як болезаспокійливе при зубному болі, як протигрипозне, при циститі, захворюваннях печінки, нирок, а також зовнішньо для примочок і обмивань при екземі, алергії, дерматитах, виразках, фурункулах, геморої і пітливості, подагрі, ревматизмі, поліартриті, хронічному і гострому ларингіті, афтозе, кон'юнктивіті, парадонтозі, для спринцювань при кольніті, вульвіті і ендоцервіциті. Лікарські рослини здавна були відомі в народній медицині. З розвитком традиційної їх властивості стали використовуватися і в ній, однак до цього дня народна медицина знає рецепти з вмістом рослин, які традиційна практично не використовує. Тобто в склад лікувально-профілактичних тампонів входять рослини, які посилюють дію один одного і доповнюють позитивні ефекти один одного - вони є сінергічною композицією. Взаємодія компонентів фітокомпозиції дає змогу досягнути досить ефективної дії для профілактики і лікування, наприклад, захворювань жіночих статевих органів, при болях (вульвіт, цервіцит вульвовагініт й виразковий кольпіт, при надмірних місячних), клімактеричних неврозах, а відсоткове співвідношення - досить рівномірного дозування компонентів, навіть при фасуванні у фітотампони по 2,0 г. Застосування запропонованого тампона для лікування і профілактики гінекологічних захворювань дозволяє забезпечити наступний технічний результат: - забезпечується виготовлення тампона для лікування і профілактики гінекологічних захворювань з розміщеною усередині останньої фітокомпозицією із доступної лікарської сировини, що поширена в Україні; - забезпечується належна лікувальна дія компонентів фітокомпозиції з цілевою доставкою діючих речовин до статевих органів пацієнтки, що максимально знижує ризик їх негативної дії на весь організм в цілому; - є можливість дотримання заданого складу компонентів на діючому обладнанні з достатньою точністю, що дозволяє виготовляти тампони для лікування і профілактики гінекологічних захворювань з розміщеною усередині останньої фітокомпозицією вагою 2,0 грама. 7 UA 73702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Крім того: - підвищується зручність у користуванні лікарським засобом за рахунок можливості упаковувати лікарський засіб у фітотампони з разовим дозуванням; - забезпечується можливість проводити курс лікування в Україні за доступні для пацієнтів кошти. Розміщену усередині тампона для лікування і профілактики гінекологічних захворювань фітокомпозицію готують з рослинної сировини, що зібрана та перероблена за прийнятими технологіями. Готують у вигляді раціонально збалансованої суміші: родовика кореневища з коренями (або ялівцю плодів) (10-50 вагових частин), чистотілу трава (10-50 вагових частин), шавлії листів, дуба кори (10-50 вагових частин), берези листів (10-50 вагових частин), календули квіток (10-50 вагових частин), полину трави (10-50 вагових частин), евкаліпта прутовидного листя (10-50 вагових частин) та ромашки квітів (10-50 вагових частин). Подрібнена до розмірів часток 2,0-0,315 мм сировина згідно встановленої рецептури змішується в змішувачі до одержання фітокомпозиції однорідної консистенції, затарюється у мішки паперові, або мішки поліпропіленові, маркується етикетками з зазначенням назви фітотампонів. Далі фітосуміш масою нетто 2,0 г пакують на півавтоматах в мішечки з прядива бавовняного, зверху зав'язують ниткою з прядива бавовняного і отримують фітотампони. Останні (кожний окремо) вкладають в поліпропіленовий контейнер з кришкою з контрольним пояском первинного відкриття. Поліпропіленові контейнери вкладають в пакети по 5 або 10 штук, причому кожний пакет виготовлений з паперу для пакування продукції з нанесеною друком належною інформацією, обгортають плівкою поліетиленовою з послідуючою термоусадкою за допомогою пристрою для зварювання термопластичної полімерної плівки. Спосіб вживання. Фітотампони перед вживанням додаткове зволожують окропом на протязі 1-2 хвилин вмочаючи його за допомогою нитки в окріп (1/2 склянки). Фітотампон виймають з окропу, охолоджують і вводять в теплому вигляді у вагіну на ніч. Наступний фітотампон застосовують через день. На курс використовують 10-15 фітотампонів. При необхідності курс повторюють через 7 днів. При такому вживанні вміст фітотампону перед введенням в вагіну піддається попередньому частковому екстрагуванню діючих речовин, зволожуванню ними мішечка та полегшеним введенням. При цьому встановлений термін знаходження фітотампону в вагіні протягом ночі не становить незручності для пацієнта і не піддається руйнації. Фітотампони пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та признані відповідними санітарному законодавству України, є безпечні для здоров'я і можуть бути використані за призначенням. В гінекологічному відділенні Житомирської обласної лікарні були проведені клініколабораторні дослідження протигрибкової і антимікробної активності фітотампонів, що пропонуються. Спосіб вживання - відповідно до рекомендацій виробника (описаний вище). Клінічні випробування фітотампонів проводилися на досліджуваній групі, у складі 21-ої жінки. Група складалася спонтанно, без якогось попереднього скринінгу зі встановленими діагнозами: у 9-ти хворих був діагностований трихомонадний кольпіт; у 7-ми хворих неспецифічний вульвовагініт; у 3-х хворих - вульвовагініт грибкової етіології; у 2-х жінок були діагностовані хламідії. Вказані діагнози були зафіксовані в первинній медичній документації, підтверджені клінічними і лабораторними дослідженнями. У досліджуваній групі хворих проводилося комплексне лікування, яке передбачало пероральне етиопатогенетичне лікування у вигляді антимікробних препаратів. Фітотампони застосовувалися курсами, тривалістю 10-15 днів. Період клінічного спостереження тривав від 10 до 30 днів. Результати проведеного лікування: у всіх пацієнток купірувалися клінічні прояви захворювання, зникли болі, свербіж, неприємні виділення. Дані лабораторних досліджень: у 20-ти пацієнток показники запалення купіровані, у однієї хворої з хламідійною інфекцією лікувального ефекту не настало. Вагінальні фітотампони зручні в застосуванні, не викликають дискомфорту і побічних реакцій. При аналізі клініколабораторних результатів можна констатувати, що вагінальні оздоровчопрофілактичні фітотампони на основі лікарських трав "ЕФФЕКТ-ТАМПО" мають добрий місцевий протизапальний, антимікробний ефект і можуть бути рекомендовані для місцевої терапії в комплексному лікуванні інфекційнозапальних гінекологічних захворювань. Крім того, терапевтична ефективність, зручність в застосуванні і дешевизна роблять вагінальні фітотампони надзвичайно перспективними в арсеналі "домашніх" методів лікування. 60 8 UA 73702 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 1. Тампон для лікування і профілактики гінекологічних захворювань, що містить оболонку та розміщену усередині останньої фітокомпозицію інгредієнтів лікувальної та профілактичної дії, який відрізняється тим, що фітокомпозиція інгредієнтів лікувальної та профілактичної дії містить родовика кореневища з коренями (або ялівцю плоди), чистотілу траву, шавлії листя, дуба кору, берези листя, календули квітки, полину траву, евкаліпта прутовидного листя та ромашки квіти у такому співвідношенні компонентів у вагових частинах: родовика кореневища з 10,0-50,0 коренями (або ялівцю плоди) чистотілу трава 10,0-50,0 шавлії листя 10,0-50,0 дуба кора 10,0-50,0 берези листя 10,0-50,0 календули квітки 10,0-50,0 полину трава 10,0-50,0 евкаліпта прутовидного листя 10,0-50,0 ромашки квіти 10,0-50,0. 2. Тампон для лікування і профілактики гінекологічних захворювань за п. 1, який відрізняється тим, що фітокомпозиція інгредієнтів лікувальної та профілактичної дії містить компоненти при такому співвідношенні у вагових частинах: родовика кореневища з 36,0 коренями (або ялівцю плоди) чистотілу трава 32,0 шавлії листя 24,0 дуба кора 24,0 берези листя 24,0 календули квітки 24,0 полину трава 12,0 евкаліпта прутовидного листя 12,0 ромашки квіти 12,0. 3. Тампон для лікування і профілактики гінекологічних захворювань за п. 1, який відрізняється тим, що оболонка виконана в'язаною бавовняною ниткою і має вигляд мішечка з прядива, який має можливість зав'язування зверху. 15 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9