Літолітичний засіб “калькуліз” для консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі

Реферат: Літолітичний засіб для консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, що містить димексид, мірамістин, трилон Б та цитрати. UA 75079 U (12) UA 75079 U UA 75079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме, до андрології і призначена для комплексного лікування простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі (калькульозний простатит або простатолітіаз). Захворюваність калькульозним простатитом з кожним роком зростає і, згідно з дослідженнями різних авторів, виявляється від 15-20 до 85 % випадків від загальної кількості обстежених хворих на хронічний простатит. Утворення конкрементів в передміхуровій залозі суттєво ускладнює протікання хронічного простатиту і його лікування [1]. Висока частота виявлення хронічного калькульозного простатиту заставляє звернути особливу увагу на розробку засобів для лікування, направлених на зменшення або зникнення конкрементів простати, оскільки їх наявність сильно обтяжує протікання запального процесу в передміхуровій залозі. Конкременти локалізуються в ацинусах і вивідних протоках, вони травмують тканини, що їх оточують, сприяють порушенню мікроциркуляції і підтримують хронічний перебіг запалення за рахунок їх контамінації мікрофлорою, що зберігається часто навіть після тривалої антибактеріальної терапії [2]. Камені простати поділяються на дві групи - первинні (ендогенні) і вторинні (екзогенні). Первинні камені круглої або овальної форми діаметром від 0,5 до 4 мм щільної консистенції з гладкою поверхнею містять ядро і один або кілька концентричних шарів. За структурою первинні камені являють собою компактне ядро з гідроксіапатиту кальцію в сполученні з органічною складовою (протеїни, холестерин) в різних співвідношеннях, а також периферичних шарів, що складаються з апатиту. Вторинні камені утворюються в протоках з первинних каменів, що проникли з сечі. Такі камені, в основному округлої форми, з меншим вмістом кристалічної фази також містять ядро, що переважно містить оксалати. За структурою вони подібні до каменів, що утворюються в нирках і сечоводах. По периферії формуються впереміжку з шарів апатиту і оксалату. Такі камені можуть бути причиною частого рецидивування запальних процесів, оскільки містять патогенні мікроорганізми, які повністю захищені від контакту з антимікробними агентами [3]. Камені, видалені із людських передміхурових залоз, були досліджені нами методами рентгенівського дифракційного та якісного і кількісного хімічного аналізів. Визначені кількісно макро- і мікроелементи в каменях простати. Виявлена неоднорідність каменів за хімічним складом. Знайдено, що конкременти найчастіше містять фосфати кальцію (гідроксіапатит) - у 62,5 % випадків захворювань на калькульозний простатит. Оксалатні конкременти (кальцію оксалат або вевеліт) виявлені у 25 %, а карбонатні (карбонат кальцію) - в 12,5 % хворих. Різноманітність методів і засобів для лікування хворих на хронічний калькульозний простатит, що перебігає з вираженим больовим синдромом, порушенням статевої, фертильної, мікційної функцій, переходом у склероз простати, свідчить про недостатню ефективність кожного з них. Лікування повинно враховувати патогенетичні механізми формування конкрементів та їх склад, бути комплексним і спрямованим на розчинення конкрементів, усунення умов для їх подальшої кристалізації, нормалізації рН міжклітинної рідини і простатичного соку, регресію запалення і нормалізацію функції передміхурової залози. Крім того, необхідно створювати максимальну концентрацію літолітичного засобу в простаті. І найбільш ефективною доставкою є електрофорез. Так, відомий засіб для консервативного лікування хронічного простатиту [4], ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, який передбачає використання літолітичної композиції нечіткого складу, що містить трилон Б, лимонну кислоту і димексид з додаванням екстемпорально невеликої кількості гентаміцину і гідрокортизону. Цю композицію вводять в уретру і затримують там деякий час за допомогою затискача. Одночасно проводять пальцевий масаж простати, який категорично протипоказаний при калькульозному простатиті через травматизацію тканин, що оточують каміння, але який, на думку авторів розробленого способу, сприяє проникненню літолітичної композиції в простатичні ацинуси, де і знаходяться конкременти. Однак, за даними самих авторів цього засобу, процес літолізису протікає досить повільно, що свідчить про недостатню ефективність засобу-аналога і методу його доставки до простати. Крім того, лимонна кислота і димексид в запропонованих авторами цього засобу концентраціях викликають в уретрі подразнення, печію і больові відчуття. Відомий також засіб для консервативного лікування хронічного простатиту [5], ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, що включає використання літолітичного засобу у вигляді суміші суспензії гідрокортизону ацетату, лідази, хімопсину, цинку сульфату, лізоциму, ектерициду, димексиду, настою з кореня марени красильної та розчину борної кислоти, який вводять у вигляді мікроклізм на простату і інстиляцій в уретру. 1 UA 75079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Лікування калькульозного простатиту цим засобом складне, оскільки містить багатокомпонентну літичну суміш, яку готують ex-tempore, а також малоефективне через побічні дії компонентів. До того ж, в цій суміші є несумісність борної кислоти з сульфатом цинку, які в розчині реагують з утворенням малорозчинного борату цинку. Цинку сульфат доцільно вводити в лікувальні композиції для лікування гострого і хронічного простатиту, не ускладненого 2+ конкрементами в передміхуровій залозі. Іони Zn визначають бактерицидну активність секрету простати, при хронічному простатиті його вміст в секреті простати знижується і в цій лікувальній композиції цинку сульфат вводять, очевидно, для ліквідації цинк-дефіциту. Але причиною цинкдефіциту при калькульозному простатиті є також ізоморфне співосадження і іонообмін йонів цинку на кристалах солей кальцію з утворенням ще більш нерозчинних солей цинку (фосфатів, оксалатів, карбонатів, уратів), що гальмує процес розчинення конкрементів (інгібування їх лізису). Довготривалість курсів лікування свідчить про недостатню ефективність засобуаналога. Відомий також засіб для лікування хронічного простатиту [6], вибраний як прототип, що являє собою лікарську суміш, що містить ферментний препарат "Карипазим", гідрокортизон, димексид і фізіологічний розчин хлориду натрію для введення ректальним електрофорезом у хворих хронічним калькульозним простатитом. Лікування простатолітіазу за такою рецептурою складне через те, що її готують екстемпорально. До того ж викликає сумнів ствердження авторів патенту про лізис конкрементів простати карипазимом. Відомо [7], що протеолітичні ферменти рослинного походження, які входять до складу карипазиму розщеплюють тільки білки. Зменшення розмірів конкрементів простати при лікуванні цією рецептурою може відбуватися в основному за рахунок руйнування органічної (білкової) частини. Неорганічна складова каменів простати не розчиняється під дією протеолітичних ферментів і може тільки дещо розпушуватися під дією димексиду. Твердження про розчинення неорганічних конкрементів під дією карипазиму суперечить фізико-хімії процесу розчинення солей. В основу корисної моделі поставлено задачу одержати літолітичний засіб для консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, шляхом створення більш ефективної концентрації літолітичних компонентів літичного розчину в залозі, досягнути терапевтичний ефект (ліквідація запалення, літолізис) у більшої кількості хворих при меншій довготривалості та кількості проведених курсів лікування. Поставлена задача вирішується тим, що літолітичний засіб "калькуліз" для консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, що містить димексид, згідно з корисною моделлю, додатково містить мірамістин, трилон Б та цитрати при такому співвідношенні компонентів, маc. %: мірамістин 0,01-0,10 трилон Б 1,5-2,0 калію цитрат тризаміщений 1-водний 3,5-4,0 димексид 3,0-5,0 буферний розчин натрію цитрату решта до 100,0. Як буферний розчин натрію цитрату використовують розчин з рН 6,3-6,6. Відмінною особливістю засобу, що заявляється, є розчин "калькуліз" оригінального складу, що містить виключно електроліти, що легко проникають в тканини за допомогою електрофорезу, який створює ефективну концентрацію літолітичних і антибактеріальних агентів в простаті і нормалізує рН секрету передміхурової залози. Такий склад враховує механізми формування конкрементів в передміхуровій залозі, їх хімічний склад і фізико-хімічні властивості. Це забезпечує диспергування каміння простати і їх розчинення, що підтверджується даними ультразвукової ехографії та іншими дослідженнями (аналіз секрету передміхурової залози, спермографія тощо) в динаміці лікування. Запропонований засіб для консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, готують таким чином. Згідно з [8] готують буферний розчин цитрату натрію з рН 6,3-6,6. Для цього спочатку готують 0,1 М розчин цитрату натрію (до 21,014 г лимонної кислоти моногідрату добавляють 200 мл 1 N розчину їдкого натру (40 г їдкого натру в 1 л розчину) і доводять об'єм до 1 л дистильованою водою). Окремо готують 0,1 N розчин їдкого натру (4 г їдкого натру в 1 л розчину). Для одержання буферного цитратного розчину з рН 6,3-6,6 необхідно взяти 446-470 мл 0,1 N розчину їдкого натру і довести до 1 л 0,1 М розчином цитрату натрію. Наважку трилону 2 UA 75079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Б (15-20 г) розчиняють при нагріванні до 70-80 °C в 200-300 мл буферного цитратного розчину і охолоджують до кімнатної температури. Потрібні наважки решти компонентів (35-40 г калію цитрату тризаміщеного 1-водного, 0,1-1,0 г мірамістину і 30-50 г димексиду розчиняють при кімнатній температурі в 200-300 мл буферного цитратного розчину. Обидва розчини з'єднують і доводять до об'єму 1 л буферним цитратним розчином з рН 6,3-6,6. Фармакологічна дія літолітичного засобу зумовлена дією на тканини простати і на конкременти його складових. Димексид, незважаючи на органічну природу, здатний утворювати з електролітами комплексні сполуки цвітер-іонної структури, що пояснює його підвищену розчинюючу здатність. Він зв'язує в комплекси катіони, тобто проявляє катіоноакцепторні властивості. Димексид розширює кровоносні судини, підсилює всмоктування лікарських субстанцій через клітинні мембрани, в концентрації 2,5-10,0 % проявляє бактеріостатичну, протизапальну дію та сповільнює зсідання крові [9]. Лимонна кислота у вигляді калієвих і натрієвих солей є комплексоном на кальцій, переводить нерозчинні фосфати, карбонати і оксалати кальцію в водорозчинний цитрат кальцію, який виводиться з патологічної зони. Калію цитрат трьохзаміщений внаслідок гідролізу створює оптимальні концентрації іонів калію і натрію в тканинах. Це спричиняє утворення середніх легкорозчинних солей сечової кислоти. Цьому також сприяє утворення постійного рН секрету простати (6,3-6,6) за допомогою буферного цитратного розчину. Цитрати нормалізують деякі обмінні процеси в організмі (цикл трикарбонових кислот) і нирках, діють літолітично за рахунок зменшення утворення малорозчинної кетоформи сечової кислоти і створення розчинної енольної форми і солей, попереджують утворення каменів і малорозчинних солей, що перешкоджають літолізу уратних конкрементів [10]. 2+ Трилон Б є комплексоном на іони Са . Оскільки, в організмі існує залежність активності гістаміну від іонів кальцію, то зв'язування їх в комплекс з трилоном Б приводить до зниження концентрації гістаміну в тканинах, тобто трилон Б діє також як антигістамінний препарат. Трилон Б порушує цілісність мембран мікроорганізмів, знижує їх резистентність до антибіотиків та інших антибактеріальних речовин, особливо для яких іони кальцію і магнію є антагоністами проявлення їх антимікробної дії, наприклад, поліміксинів і аміноглікозидів. Мірамістин - антисептик широкого спектра антибактеріальної дії, активний по відношенню до грампозитивних і грамнегативних, аеробних і анаеробних, спороутворюючих і аспорогенних бактерій, спірохет, вірусів, деяких грибків та мікрофлори, що передається статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніоз, хламідіоз, генітальний герпес, ВІЛ). Крім того, комбінування в одній лікарській формі мірамістину і трилону Б підвищує ефективність мірамістину як по відношенню до грампозитивних, так і грамнегативних аеробних мікроорганізмів, а також до спороутворюючих і аспорогенних анаеробних бактерій, патогенних грибків (діаметри зон затримки росту в гідрофільному середовищі збільшується для різних штамів мікроорганізмів на 20-50 %). Відомо, що при трихомоніозі рН міжклітинного матриксу і секрету передміхурової залози зсувається в лужне середовище, що створює умови для кристалізації солей кальцію у вигляді гідроксіапатиту. Трихомоніоз уражає простату, сім'яні міхурці і уретру. Мірамістин підвищує функціональну активність імунних клітин, стимулює місцевий імунний відгук, знижує запалення і прискорює гоєння ран [11]. Склад літолітичного засобу, методика його застосування та тривалість курсу лікування відпрацьовувались в ході власних клінічних досліджень, які довели їх раціональність. В таблиці наведено обґрунтування кількісного складу рецептури калькулізу. Таблиця № п/п Інгредієнт 1. Мірамістин 2. Калію цитрат тризаміщений 1-водний Вміст інгредієнта в нормі, % Ефективність при вмісті інгредієнта нижче норми Недостатня антибактеріальна дія 0,01-0,10 (наявність мікрофлори і лейкоцитів в секреті простати) 3,5-4,0 Збільшується кількість сеансів електрофорезу 3 Ефективність при вмісті інгредієнта вище норми Передозування. Недоцільно, бо антибактеріальний ефект уже досягнутий при 0,10 % вмісті. Передозування. Виникає подразнення в уретрі або в прямій кишці. UA 75079 U Продовження таблиці № п/п Інгредієнт 3. 4. 10 15 20 25 30 35 40 45 Димексид 5. 5 Трилон Б Буферний розчин натрію цитрату Вміст інгредієнта в нормі, % Ефективність при вмісті інгредієнта нижче норми Ефективність при вмісті інгредієнта вище норми При вмісті трилону Б вище 2,0 % розчин нестійкий випадає осад. Збільшується кількість Відмічено подразнюючу дію в 3,0-5,0 сеансів лізису конкрементів уретрі або в прямій кишці Мінімально-допустиме При рН >6,6 відбувається значення рН, нижче якого конкурентна кристалізація рН 6,3-6,6 можливе погіршення функції солей кальцію, а не їх простати розчинення. 1,5-2,0 Збільшується кількість сеансів електрофорезу Електрофоретичне лікування простатолітіазу засобом "калькуліз" є основною ланкою способу консервативного лікування, яке здійснюють таким чином. Хворим на простатолітіаз призначають традиційну терапію за такою схемою. Антибактеріальну терапію призначають індивідуально, згідно з чутливістю до антибіотиків та антибіотикограмою, Протеолітичну терапію проводять препаратами системної ензимотерапії - вобензимом або флогензимом курсами, які підбирають індивідуально - від 20-30 до 60 днів по 5 драже тричі на добу за 40 хв. до їди, які запивають склянкою води. Фізіотерапію - ректальну ультразвукову і ректальну лазерну проводять почергово по одному сеансу на добу, по 5 сеансів кожної терапії на курc. Електрофоретичне введення літичного засобу "калькуліз" здійснювали на апараті МИТ-еф2 (частота 50 Гц, напруга на електродах до 40 вольт, діапазон змін струму електрофорезу 0-30 мА, експозиція 15 хв.) у вигляді мікроклізм на простату та/або інстиляцій в уретру (на курс -12-15 сеансів). Перед введенням калькулізу в пряму кишку хворому проводили очисну клізму. Потім, в положенні хворого на животі з підкладеним під таз валиком, здійснювали введення 50 мл калькулізу в вигляді мікроклізми в повному об'ємі. Після цього в пряму кишку на глибину 5-7см вводили ректальний електрод, приєднаний до негативного полюса апарату МИТ-еф2. На промежину прикладали гідрофільну прокладку розміром 10 × 15 см, змочену калькулізом з екстемпорально добавленим 20 % димексиду, на яку поміщали електрод, приєднаний до позитивного полюса апарата МИТ-еф2. Далі здійснювали електрофорез з негативного полюса при силі струму 1 мА протягом 15 хв., після чого пряму кишку звільняли від ректального електрода і залишку рідини. При уретральному електрофорезі 5 мл калькулізу вводили в уретру через катетер оригінальної конструкції з металічним стержнем, приєднаним до негативного полюса апарата МИТ-еф2. Позитивний електрод підключали на промежину аналогічно ректальному варіанту. При уретрально-ректальному варіанті введення калькулізу негативний електрод підключали до уретрального катетера, а позитивний - до ректального електрода і далі електрофорез проводили в тому ж режимі. Після цього уретру і пряму кишку звільняли від електродів і залишку рідини. У більшості пацієнтів проведення описаного курсу лікування забезпечує ерадикацію збудника захворювання, усунення синдрому хронічного тазового болю, покращення статевої, мікційної і фертильної функцій і частковий або повний лізис конкрементів. Пацієнтам з частковим лізисом конкрементів рекомендують через 75 днів пройти повторний курс лікування. Після повторного курсу лікування знову проводять контрольну трансректальну ультразвукову ехографію простати для оцінки динаміки лізису конкрементів. Як правило, навіть при наявності великих конкрементів (до 1,5 см) достатньо 2 курсів лікування. Приклад 1. Хворий Н., 44 роки, звернувся до уролога в Київський медичний центр урології "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, зниження лібідо, передчасне сім'явиверження. Згідно з анамнезом хворий страждав протягом трьох років. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 15-17 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не знайдено). УЗД (передміхурова залоза розміром 4,0 × 3,6 × 4,0 см набрякла, містить гіперехогенні включення розміром 0,4-0.6 см з ехотінню). Діагноз: калькульозний простатит, передчасне сім'явиверження. Хворому проведено курс лікування уретральним електрофорезом літичного розчину "калькуліз". Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці (праворуч -1,9 см, ліворуч - 1,9 см), передміхурова залоза однорідна, розміром 4,0 × 3,3 × 3,7 см, не містить гіперехогенних включень. Аналіз секрету 4 UA 75079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 передміхурової залози: лейкоцити - 6-7 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено. Відбувся повний лізис конкрементів, скарги і дискомфорт відсутні, нормалізувалась статева функція. Ефект досягнуто. Приклад 2. Хворий М., 32 роки, звернувся до уролога Київського медичного центру урології "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, часті позиви на сечовипускання, неплідність протягом 2 років. Хворому було проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 6-8 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено), УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці праворуч 1,9 см, ліворуч - 2,4 см, передміхурова залоза розміром 4,1 × 3,9 × 3,9 см, набрякла і містить гіперехогенні включення розміром 0,4-0,6 см з ехотінню), спермограму (кількість сперматозоїдів в 1 мл - 35 млн., з них рухливих форм - 62 %, активнорухливих - 12 %., дегенеративних - 69 %, лейкоцитів - 6-8 в п/з, аглютинація ++++). Діагноз: калькульозний простатит, астенотератозооспермія. Хворому проведено курс лікування уретральним електрофорезом літичного розчину "калькуліз" по 1 сеансу на добу, 15 сеансів на курс лікування. Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці праворуч - 2,0 см, ліворуч 2,0 см, передміхурова залоза однорідна, розміром 3,8 × 3,5 × 3,7 см, не містить гіперехогенних включень з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцити - 0-1 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - у помірній кількості, інфекцій не виявлено. Спермограма: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 47 млн., з них живих форм - 74 %, активнорухливих - 27 %, дегенеративних - 43 %, лейкоцитів - 0-1 в п/з, аглютинація ++. Скарги хворого значно зменшилися, дискомфорт зник, нормалізувалась мікційна і фертильна функції, зникли конкременти простати, дружина завагітніла, ефект досягнуто. Приклад 3. Хворий Ч., 41 рік, звернувся до уролога Київського медичного центру "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота та часті позиви до сечовипускання. Хворіє протягом 4 років, лікувався амбулаторно. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 18-19 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не знайдено), УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці - праворуч 2,4 см, ліворуч 2,5 см, передміхурова залоза розміром 4,4 × 3,1 × 3,7 см набрякла і містить гіперехогенні включення розміром 0,3-0,4 см з ехотінню. Діагноз: калькульозний простатит, везикуліт. Хворому проведено курс лікування, уретральним електрофорезом літичного розчину "калькуліз" - на курс 10 сеансів. Контрольне обстеження проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці - праворуч 2,0 см, ліворуч - 1,9 см. Передміхурова залоза розміром 4,4 × 3,3 × 3,5 см однорідна і не містить гіперехогенних включень з ехотінню, Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцити - 8-9 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - у помірній кількості, інфекцій не виявлено. Відбувся повний лізис конкрементів, нормалізувалось сечовипускання, скарги хворого незначні, болі відсутні, ефект досягнуто. Приклад 4. Хворий Т., 38 років, звернувся зі скаргами до уролога в Київський медичний центр "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, зниження лібідо, передчасне сім'явиверження. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 17-19 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено, УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці праворуч - 2,6 см, ліворуч 2,2 см, передміхурова залоза розміром 4,6 × 3,7 × 4,4 см набрякла і містить гіперехогенні включення з ехотінню розміром 0,5-0,6 см. Діагноз: калькульозний простатит, передчасне сім'явиверження. Хворому призначено лікування уретральним електрофорезом літичного розчину "калькуліз" - на курс 12 сеансів. Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці праворуч 2,1 см, ліворуч - 2,0 см, передміхурова залоза розміром 4,4 × 3,5 × 4,1 см однорідна і містить гіперехогеннівключення розміром 0,2-0,3 см з ехотінню. Дискомфорт зник, скарги значно зменшені, час статевого акту подовжився на 3-5 хв., відбувся частковий лізис конкрементів простати, в середньому - на 55 %, ефект досягнуто. Хворий від повторного курсу лікування відмовився через емігрування за кордон. Приклад 5. Хворий П., 34 роки, звернувся до уролога Київського медичного центру урології "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, часті позиви на сечовипускання, неплідність у шлюбі протягом 4 років. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (9-10 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено), УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці праворуч - 2,2 см, ліворуч - 2,3 см, передміхурова залоза розміром 4,0 × 3,7 × 3,7 см набрякла і містить гіперехогенні включення розміром 0,6 см з ехотінню, спермограму (кількість сперматозоїдів в 1 5 UA 75079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 мл - 31 млн., живих сперматозоїдів - 56 %, активнорухливих -10 %, дегенеративних форм 64 %, лейкоцитів - 9-10 в п/з, аглютинація ++++). Діагноз: калькульозний простатит, астенотератозооспермія. Хворому проведено курс лікування уретральним електрофорезом літичного розчину "калькуліз" (на курс 12 сеансів). Контрольне обстеження хворого було проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні міхурці праворуч - 2,0 см, ліворуч - 2,0 см, передміхурова залоза розміром 3,8 × 3,5 × 3,7 см однорідна і не містить гіперехогенних включень з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцити - 0-1 в п/з, кристалізація ++, лецитинові зерна - у помірній кількості, інфекцій не виявлено. Спермограма: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 47 млн., живих сперматозоїдів - 74 %, активнорухливих - 27 %, дегенеративних форм -43 %, лейкоцитів - 0-1 в п/з, аглютинація ++. Скарги незначні, дискомфорт зник, нормалізувалась мікційна і фертильна функції простати, відбувся повний лізис конкрементів ефект досягнуто. Приклад 6. Хворий P., 30 років, звернувся до уролога в Київський інститут сімейної медицини доктора Я.О. Мірошнікова зі скаргами на болі внизу живота, часті позиви до сечовипускання, болі після еякуляції. Хворіє протягом 5 років, загострення хвороби відбувається 1 раз в півроку. Хворому проведено обстеження: трансректальне УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза розміром 41,0 × 28,0 × 31,0 мм зниженої ехогенності містить парауретрально гіперехогенні включення розміром 0,5-0,7 см з ехотінню, сім'яні міхурці збільшені, аналіз секрету передміхурової залози (кількість лейкоцитів 10-15, місцями навіть 50 в п/з, еритроцитів 2-3 в п/з, слиз ++, мікрофлора в невеликій кількості, лецитинових зерен мало), аналіз еякуляту (кількість сперматозоїдів в 1 мл - 35 млн., в еякуляті 105 млн., кількість нерухливих сперматозоїдів - 23 %, кількість лейкоцитів - 1,2 млн./мл, кількість мікрофлори і лецитинових зерен - мало).Діагноз: хронічний калькульозний простатит в стадії загострення, піоспермія. Хворому призначено лікування трансректальним електрофорезом літичного розчину "калькуліз" (15 сеансів). Контрольне обстеження хворого проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза звичайної ехогенності розміром 40,0 × 27,0 × 30,0 мм, містить гіперехогенні включення розміром 0,2-0,3 см парауретрально з помірною ехотінню, сім'яні міхурці нормального розміру і ехогенності. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 8-10 в п/з слиз, еритроцити і мікрофлора відсутні, кількість лецитинових зерен - середня. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 40 млн, всього - 108 млн. в еякуляті, лейкоцитів - 0,8 в п/з, кількість нерухливих форм - 35 %, мікрофлора відсутня, слиз +. Скарги хворого значно зменшені, дискомфорт зник, нормалізувалось сечовипускання, розмір конкрементів зменшився приблизно на 60 %, ефект досягнуто. Хворому запропоновано пройти додатковий курс лікування. Приклад 7. Хворий К., 40 років, звернувся до уролога Київського інституту сімейної медицини доктора Я.О.Мірошнікова зі скаргами на болі внизу живота, часті позиви на сечовипускання, наявність домішок крові в еякуляті і неплідність протягом 5 років. Хворіє вже 10 років, конкременти в передміхуровій залозі виявлені 5 років тому, діагноз "астеноолігоспермія" був поставлений 2 роки тому. Призначене лікування ефекту не дало. Хворому були проведені такі обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза розміром 45,0 × 31,0 × 35,0 мм зниженої ехогенності, контури чіткі і рівні, в лівій долі гіперехогенні включення розміром 1,0-1,5 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 25-30 в п/з, еритроцити - відсутні, мікрофлора - коки, лецитинових зерен мало. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 20 млн., в еякуляті - 40 млн., кількість лейкоцитів - 1,8 в п/з, активнорухливих - 20 %, еритроцитів - 2-4 в п/з, бактерій ++, слиз +++. Діагноз: хронічний калькульозний простатит, екскреторно-токсична неплідність, олігоастеногемоспермія. Хворому було проведено лікування електрофорезом літичного розчину "калькуліз" (ректально та інтрауретрально) - по 1 сеансу на добу, 10 сеансів на курc. Контрольне обстеження хворого було проведене через 75 днів. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза розміром 42,0 × 30,0 × 32,0 мм звичайної ехогенності, контури рівні і чіткі, в лівій долі гіперехогенні включення розміром 0,4-0,5 см зі слабкою ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 10-15 в п/з, еритроцити - відсутні, слиз і мікрофлора відсутні, лецитинові зерна - в помірній кількості. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 25 млн., в еякуляті - 75 млн., лейкоцитів - 1,1 в п/з, активно рухливих - 42 %, еритроцити і мікрофлора - відсутні, слиз +. Після проведеного курсу лікування у хворого зменшилися болі, нормалізувалось сечовипускання, відсутня домішка крові в еякуляті, розмір конкрементів зменшився приблизно на 64 %, ефект досягнуто. Хворому запропоновано додатковий курс лікування. Після другого курсу лікування у хворого зникли скарги і розчинилися конкременти в передміхуровій залозі, нормалізувався спермогенез і через півроку після другого курсу 6 UA 75079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лікування від нього завагітніла дружина. Огляд хворого через півроку після другого курсу лікування показав відсутність рецидиву. Приклад 8. Хворий X., 29 років, звернувся до уролога Київського інституту сімейної медицини доктора Я.О. Мірошникова зі скаргами на болі внизу живота, часті позиви на сечовипускання, нічну полакіурію (3-4 рази за ніч), еректильну дисфункцію, хворіє більше 1 року, не лікувався. Хворому проведено обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза з чітким рівним контуром зниженої ехогенності розміром 38,0 × 30,0 × 35,0 мм містить парауретрально гіперехогенні включення розміром 0,3-0,4 см з помірною ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 30-35 в п/з, еритроцити і бактерії відсутні, слиз ++, лецитинові зерна - мало. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 48 6 млн., в еякуляті - 144 млн., активнорухливих - 40 %, лейкоцитів - 1,2 • 10 в мл, еритроцитів поодинокі в п/з, слиз ++, мікрофлора - поодинокі коки. Діагноз: хронічний калькульозний простатит в стадії загострення. Хворому запропоноване лікування електрофорезом літичного розчину "калькуліз" інтрауретрально, на курс - 15 сеансів (через наявність у хворого проктиту протипоказаний ректальний електрофорез). Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення курсу лікування. УЗД: сечовий міхур з чіткими контурами, передміхурова залоза має також чіткі контури, звичайної ехогенності, розміром 30,0 × 23,0 × 35,0 см, гіперехогенні включення з ехотінню відсутні. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів 2-4 в п/з, еритроцити, слиз і мікрофлора -відсутні, лецитинові зерна - середня кількість. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 50 млн., в еякуляті - 150 млн., активно рухливих . 6 50 %, лейкоцитів - 0,5 10 в мл, еритроцити, мікрофлора і слиз - відсутні. Після проведеного курсу лікування у хворого зникли скарги на дизурію і нічну полакіурію, а також болі внизу живота, нормалізувалась еректильна функція, у нього значно зменшилися ознаки фіброзу парауретрально, відбувся повний лізис конкрементів, ефект досягнуто. Приклад 9. Хворий А., 42 роки, звернувся до уролога Київського інституту сімейної медицини докора Я.О. Мірошникова зі скаргами на домішки крові в еякуляті, болі в промежині після стватевого акту, неплідність протягом 5 років. Хворіє протягом останніх 5 років. Лікування було неефективним, зберігалась астенопіогемоспермія, гемоспермія -періодично. Хворому проведено обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза з чітким контуром змішаної ехогенності, є ділянки з гіперехогенними включеннями 0,1-0,2 см дифузно в правій долі, парауретрально містить гіперехогенні включення розміром 0,8-1,2 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 20-22 в п/з, еритроцитів - 1-2 в п/з, лецитинових зерен - мало, мікрофлора - коки, слиз - ++. Аналіз еякуляту: кількість 6 сперматозоїдів - 25 млн./мл, всього -75 млн., активнорухливих -25 %, лейкоцитів - 1,8-10 /мл, еритроцитів - 2-3 в п/з, слиз - ++, мікрофлора - коки (мало). Діагноз: хронічний калькульозний простатит в стадії ремісії, піогемоспермія, неплідність. Хворому призначено лікування ректальним електрофорезом літичного розчину "калькуліз" по 1 сеансу на добу, курсом 5 сеансів. Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза розміром 35,0-30,0-33,0 мм з чіткими рівними контурами змішаної ехогенності, в правій долі є гіперехогенні включення розміром 0,30,5 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 10-12 в п/з, еритроцити відсутні, лецитинові зерна в помірній кількості, мікрофлора не виявлена, слиз відсутній. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів - 40 млн./мл, всього - 120 млн., активно рухливих -35 %, 6 лейкоцитів - 1,1-10 /мл, еритроцити відсутні, слиз - ++, мікрофлора - мало. Скарги хворого значно зменшилися, дискомфорт зник, болі не турбують, розмір конкрементів зменшився приблизно на 60 %, ефект досягнутий. Хворий погодився пройти додатковий курс лікування наступного року. Приклад 10 (за прототипом). Хворий Ж., 45 років, звернувся до уролога Інституту сімейної медицини доктора Я.О. Мірошникова зі скаргами на болі в промежині і після еякуляції, утруднене і часте, особливо вночі, сечовипускання, болісний оргазм. Хворому проведено обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза з чітким рівним контуром зниженої ехогенності розміром 45 × 33 × 37 см містить парауретрально гіперехогенні включення розміром 0,8-1,0 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів 50-55 в п/з, місцями - до 100 в п/з, еритроцити - поодинокі в п/з, флора - коки, лецитинових зерен - мало. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 50 млн., всього - 150 млн., 6 активно рухливих - 25 %, лейкоцитів - 1,8-10 /мл, флора - коки (мало), еритроцитів - 1-2 в п/з. Діагноз: простатолітіаз в стадії загострення, везикуліт. Хворому призначено таке лікування. Готували лікарську суміш такого складу: 50 мг ферментного препарату "Карипазим", 10 мл фізіологічного розчину хлориду натрію, 5 мг гідрокортизону натрію сукцинату і 2 мл 20 % розчину димексиду, яку підігрівали до температури 37-39 °C. Перед введенням суміші в пряму 7 UA 75079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кишку хворому проводили очищувальну клізму. Потім, в положенні хворого на животі з підкладеним під область таза валиком, здійснювали введення приготованої лікарської суміші в вигляді мікроклізми в повному об'ємі. Після цього в пряму кишку на глибину 5-7 см вводили ректальний електрод, приєднаний до позитивного полюса апарата "Поток-1". На надлобкову область накладали гідрофільну прокладку розміром 10 × 15 см, на яку поміщали електрод, приєднаний до негативного полюса апарата "Поток-1". Далі здійснювали ректальний електрофорез з позитивного полюса при силі струму 1 мА протягом 15 хв. Після чого пряму кишку звільняли від ректального випромінювача, проводили очищувальну клізму і вводили в пряму кишку 2 ректальні свічки "Метилурацил". Електрофорез лікувальною сумішшю зроблено курсом в 15 сеансів. Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення курсу лікування. УЗД: передміхурова залоза з чіткими рівними контурами розміром 42 × 30 × 35 мм звичайної ехогенності, парауретрально містить гіперехогенні включення розміром 0,5-0,7 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 10-12 в п/з, еритроцити поодинокі, флора - відсутня, лецитинові зерна - багато. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 55 млн., всього - 165 млн., активно рухливих - 30 %, лейкоцитів - 1,06 10 /мл, флора і еритроцити - відсутні. Скарги хворого зменшилися, зникла дизурія, але статева функція не нормалізувалась, болі в промежині та після еякуляції дещо зменшилися, але не зникли. Розмір конкрементів зменшився тільки на 30-34 %. Ефект не досягнутий. За період з 2004 по 2011 pp. в НДІ урології і нефрології МОЗ України, Інституті сімейної медицини доктора Я.О. Мірошнікова і Клініці урології "Консиліум" запропонованим засобом було проліковано 3012 хворих. 90 % з них знаходяться на контрольному обстеженні. Приблизно половина з них були неплідними протягом 1-15 років. За цей період стало відомо про народження після проведеного лікування калькулізом 324 дітей, 60 подружніх пар знаходяться в стадії вагітності. Значне покращення стану після першого курсу лікування відчули 80 % хворих, зменшення розмірів конкрементів було виявлено у 65 %, а повне одужання після 1-2 курсів лікування виявилось у 85 % хворих. Ефективність запропонованого засобу для лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, як засвідчують клінічні дані, значно перевищує ефективність засобу-прототипу. Це можна пояснити як детальним вивченням хімічного складу і фізико-хімічних властивостей конкрементів, так і врахуванням патогенетичних механізмів формування конкрементів, створенням умов для повної ліквідації запального процесу в залозі, а також умов для диспергування і лізису конкрементів літичним розчином "калькуліз" та створенням ефективної концентрації літолітичної композиції в простаті за допомогою електрофорезу. Запропонований засіб дозволяє досягти за 1-2 курси лікування повного клінічного і етіологічного одужання хворих, нормалізує функцію передміхурової залози та усуває необхідність хірургічного видалення конкрементів. Таким чином здійснення заявленої корисної моделі дозволяє отримати очікуваний технічний результат. Джерела інформації: 1. Судариков І.В. Особливості клініки та діагностики хронічного простатиту, що ускладнений каменями передміхурової залози: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.04.06 /АМН України. Ін-т урології та нефрології. - К., 1996. - 24 с. 2. Стецишин З.В., Щукин Д.В., Мегера Д.В. Камни простаты. Современные лечебнодиагностические подходы. В кн.: Здоровье мужчины. - Харьков, 2004. - С. 269-274. 3. Горпинченко И.И., Прощаков К.В., Педченко О.Я. - Врачебное дело.-1992. - № 11-12. С. 93-96. 4. Найдено из Интернет: Арнольди Э.Н., Янченко В.М. Массажно-литолитическая терапия камней предстательной железы.< http://www.urolog-site.ru/materiali/kursk/massai-litolit.html. 5. Деклараційний патент на винахід № 60155 (Україна), МПК 7 А61K35/00, 31/00, 2003. 6. Патент Російської Федерації № 2306145, МПК А61K 36/185, А61Р 13/08, 2007. 7. Циперович А.С. Ферменты. - К.: Техніка, 1971, 358 с. 8. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. - М.: Химия. - 454 с. 9. Даниленко М.В., Туркевич И.В. Клиническое применение димексида. - К.: Здоров'я, 1976. 87 с. 10. Пытель Ю.А., Золотарев И.И. - М.:Медицина, 1995. - 176 с. 11. Теорія та практика місцевого лікування гнійних ран / Безугла О.П., Белов С.Г., Гунько В.Г. та ін., за ред. Б.М. Даценка. - К.: Здоров'я, 1995. - 384 с. 8 UA 75079 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 1. Літолітичний засіб для консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, що містить димексид, який відрізняється тим, що додатково містить мірамістин, трилон Б та цитрати, при такому співвідношенні компонентів, мас. %: мірамістин 0,01-0,10 трилон Б 1,5-2,0 калію цитрат тризаміщений 1-водний 3,5-4,0 димексид 3,0-5,0 буферний розчин натрію цитрату решта до 100,0. 2. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що як буферний розчин натрію цитрату використовують розчин з рН 6,3-6,6. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9