Шестипільна зернопаропросапна сівозміна з диференційованим обробітком ґрунту в богарних умовах півдня україни

Реферат: Шестипільна зернопаропросапна сівозміна з диференційованим обробітком ґрунту в богарних умовах Півдня України включає розміщення сільськогосподарських культур і чорного пару, що чергуються в сівозміні в часі та просторі. Для вирощування культур на полях з площею до 500 га для кожної з культур використовують ланку сівозміни: соняшник-чорний пар-озима пшеницяозимий ріпак-сорго-озимий ячмінь. UA 84632 U (12) UA 84632 U UA 84632 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, до способів вирощування культур. Технологія вирощування сільськогосподарських культур характеризується тривалим процесом формування врожаю і передбачає цілий ряд керованих та некерованих факторів, таких як система захисту рослин, система удобрення, ґрунтово-кліматичні умови, потенціал сорту, система обробітку ґрунту і посіву, характеристики технологічних матеріалів та технічних засобів, терміни виконання робіт. Одним з основних базових елементів різних технологій є система обробітку ґрунту. Саме система основного обробітку ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур та комплекс технічних засобів для її реалізації в значній мірі визначають рівень енергоощадності конкретної технології, її екологічну та економічну спрямованість. Крім основного обробітку ґрунту, необхідно впроваджувати науково обґрунтовану сівозміну, що здійснюється у просторі і в часі і яка є основою землеробства. Науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні передбачає правильний підбір сприятливих для вирощування культур попередників та оптимальне насичення сівозмін одновидовими культурами, яке враховує допустиму періодичність вирощування їх у полях сівозміни. За такої побудови сівозміна максимально виконує основну біологічну функцію фітосанітарну і позбавляє посіви польових культур від зайвого застосування хімічних засобів захисту рослин від шкідників та хвороб. Схема сівозміни залежить від спеціалізації господарства, площі землекористування, ґрунтово-кліматичних умов зони (Степу, Лісостепу, Полісся) та кон′юктури ринку. Відомо спосіб використання богарних земель центрального степу. (Сівозміни при інтенсивному землеробстві. Є.М. Лебедь, I.I. Андрусенко, - Изд-во Урожай, 1992.-224 с.). Спосіб включає застосування чотирипільних сівозмін з питомою вагою зернових культур 100 %, в тому числі озимої пшениці до 25 %, кукурудзи 50-75 %, гороху 25 %, що створює умови раціонального співвідношення в групі зернових різних за біологічними властивостями і технологіями вирощування культур та дотримання основного принципу побудови сівозмін принципу плодозміну. Недоліком способу є те, що в посушливих умовах південного Степу застосування таких сівозмін з означеним добором культур значно знижує їх продуктивність за рахунок висушування ґрунту в шарі 1,5-2,0 м кукурудзою і не забезпечує поповнення цього шару ґрунту вологою для одержання повноцінного врожаю інших культур. Крім того, основний обробіток ґрунту сівозміни не враховує біологічних відмінностей культур та виконується різнотипними енергетичними засобами та сільськогосподарськими машинами, що значно здорожує собівартість продукції, вирощеної в даній сівозміні. Особливістю сучасної структури посівних площ переважної кількості господарств степового регіону є чітка спеціалізація на вирощуванні зернових та олійних культур (зерна та соняшнику) як найбільш рентабельної продукції. Відомо спосіб підвищення продуктивності культур у сівозмінах короткої ротації. (Патент України № 42825). Спосіб включає чергування культур у п'ятипільній польовій сівозміні з наступною структурою: 20 % соняшнику, до 60 % зернових (в тому числі озимої пшениці 20-40 %), 20 % чорного пару. Культури розміщуються в сівозміні по одному з варіантів, наприклад, чорний пар озима пшениця - кукурудза - озимий ячмінь - соняшник. До недоліків способу можна віднести те, що не вказана структура посівних площ, немає економічного та енергетичного обґрунтування їх продуктивності, що не дозволяє їх об'єктивно оцінити і вибрати оптимальний варіант. Не вказана диференціація основного обробітку ґрунту для кожної культури з врахуванням їх біологічних особливостей. Для великих господарств, що спеціалізуються на виробництві зерна та олії, рекомендовані 7-8-9-пільні сівозміни, які забезпечують оптимальне чергування культур та здоровий фітосанітарний стан ґрунту і посівів. До реформування земельних відносин у землеробстві південних областей України рекомендувалися сівозміни з тривалим періодом ротації (8-12 років) і широким набором культур, що було зумовлено багатогалузевим розвитком та великими площами землекористування колгоспів та радгоспів. (Научно обоснованная система земледелия Николаевской области. Н.С. Долинский, Н.И. Алексеенко, В.Т. Ковальский и др. - Николаев, Облполиграфиздат, 1987.-169с.). 1 UA 84632 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Найбільш високою продуктивністю відзначалися сівозміни за наявності в структурі їх сівозмінної площі: 20 % пару і по 10 % соняшника і кукурудзи на силос. При цьому, з 60 % зернового клину озимі займають 40 % (пшениця і ячмінь), а горох і кукурудза - по 10 %. (Справочник по прогнозированию и программированию урожаев на Юге Украины. А.О. Лымарь, С.Д. Лысогоров. - Одесса, Маяк, 1987-175 с.). В той же час для невеликих за площею господарств, які зосереджуються на вирощуванні двох - чотирьох культур, виникає необхідність у розробці способів використання землі у короткоротаційних сівозмінах, з тим, щоб відбувалося чергування культур за законами плодозміни. Відомо спосіб використання землі при вирощуванні соняшнику і зернових культур у 4-х польовій сівозміні в зоні Степу, згідно з яким перше поле відводять під чорний пар, друге і третє - під озиму пшеницю, четверте - під соняшник і ячмінь. (Сівозміни у землеробстві України. - Аграрна наука.-2002 р., с. 122). Недоліком способу є те, що попередником озимої пшениці, розміщеної у третьому полі, є парова пшениця, розміщена у другому полі сівозміни, що призводить до накопичення хвороб і шкідників та зниження врожайності зерна пшениці і його якості. Розміщення ячменю після озимої пшениці другого року теж суперечить закону оптимальної плодозміни за фітосанітарними умовами. Крім того, під чорний пар за відомим способом відводять 25 % площі сівозміни, що призводить до недобору продукції з площі сівозміни в цілому. Відсутність диференціації основного обробітку ґрунту під кожну культуру з врахуванням їх біологічних особливостей призводить до зменшення врожайності культур та збільшення собівартості продукції, яка вирощувалася в сівозміні. Відома шестипільна зернопаропросапна сівозміна, взята як аналог. (Агробіологічні основи підвищення ефективності різноротаційних сівозмін та родючості ґрунту в південному Степу Укрни. http://elibrary.nubip.edu.ua/5376/1/Yurkevich.pdf). До складу сівозміни входять культури, ротація яких відбувається по наступній схемі: пар чорний - пшениця озима - горох - ріпак озимий - пшениця озима - соняшник. До недоліків сівозміни можна віднести те, що основний обробіток ґрунту виконувався без диференціації під кожну культуру з врахуванням їх біологічних особливостей, використовувався застарілий машинно-факторний парк з тракторами, які за потужнісними характеристиками не відповідали умовам економічності, не прораховувалися економічні показники сівозміни, які пов'язані з основним обробітком ґрунту, витратними матеріалами, наявністю машин, здатних за один прохід агрегату виконувати декілька технологічних операцій. Все це здорожувало виробництво кінцевої продукції. В основу корисної моделі поставлена задача розробити науково обґрунтовану шестипільну зернопаропросапну сівозміну з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов на базі чотирьох систем обробітку ґрунту, сформувати базовий комплекс сільськогосподарських машин під дану сівозміну, виконати диференційований обробіток під кожну культуру з врахуванням їх біологічних особливостей, уніфікувати машинно-тракторний парк для виконання технологічних процесів вирощування культур в ланці сівозміни, оптимізувати капітальні затрати на придбання техніки, мінімалізувати рівень фінансових та трудових витрат на виконання технологічних операцій, зменшити вартість виконання річних робіт по обслуговуванню ланки сівозміни і собівартість вирощування сільськогосподарської продукції. Поставлена задача вирішується тим, що шестипільна зернопаропросапна сівозміна з диференційованим обробітком ґрунту в богарних умовах Півдня України включає розміщення сільськогосподарських культур і чорного пару, які чергуються в сівозміні в часі та просторі, згідно з корисною моделлю, для вирощування культур на полях з площею до 500 га для кожної з культур використовують ланку сівозміни: соняшник - чорний пар - озима пшениця - озимий ріпак - сорго - озимий ячмінь. Поставлена задача вирішується також тим, що основний обробіток ґрунту для кожної з культур ланки сівозміни виконують диференційовано на базі чотирьох систем обробітку ґрунту з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей вирощування культур, при цьому під посів соняшнику після озимого ячменю виконують мілкий обробіток ґрунту на глибину до 16 см, для чорного пару виконують полицевий обробіток ґрунту на глибину до 25 см, озиму пшеницю сіють по чорному пару з обробітком ґрунту на глибину заробки насіння до 8 см, для посіву озимого ріпаку виконують мілкий обробіток ґрунту на глибину до 16 см, для посіву сорго виконують основний обробіток ґрунту на базі глибокого рихлення або щілювання на глибину до 40 см, для посіву озимого ячменю після сорго виконують поверхневий обробіток ґрунту на глибину до 8 см або виконують прямий посів. 2 UA 84632 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Поставлена задача вирішується також тим, що для виконання технологічних операцій по обробітку ґрунту, посіву культур та збирання врожаю на загальній площі до 3000 га використовують машинно-тракторний парк з оптимальним набором сільськогосподарських машин для всієї ланки сівозміни, при цьому як базовий енергетичний засіб використовують трактор потужністю 175-230 к.с. та як допоміжний енергетичний засіб трактор потужністю 75-100 к.с. Основною проблемою південного Степу України є не лише підвищення і стабільність продуктивності польових культур, а й покращання якості продукції та відновлення рівня родючості ґрунту. Цю проблему повинні вирішувати шляхом раціонального землекористування, в основі якого мають бути агробіологічні особливості різно-ротаційних сівозмін з відповідною структурою посівних площ, науково-обґрунтованим розміщенням сільськогосподарських культур і їхнім удобренням. Останнім часом у зв'язку з розвитком ринкових відносин у сільській місцевості стало типовим явище нехтування сівозмінами і вирощування сільськогосподарських культур із грубим порушенням законів їхнього чергування або навіть у беззмінних посівах. Це здебільшого пов'язано з кон'юнктурою ринку, яка вимагає впровадження у виробництво прибуткових сільськогосподарських культур за будь-яких умов. Такий процес, якщо його не обмежити рамками закону, може набути стихійного характеру та призвести до повного хаосу в землеробстві. Кліматичні умови Степової зони України сформовані під впливом степового атлантичноконтинентального клімату і порівняно з іншими зонами України відрізняються найбільшою посушливістю та континентальністю. Посушливість цієї зони обумовлена великою кількістю сонячного випромінювання, високими температурами у літній період, низькою відносною вологістю повітря, суховіями, які періодично повторюються, невеликою кількістю опадів і нерівномірним їхнім розподілом упродовж року. В гостропосушливих умовах південного Степу визначення складу, співвідношення і чергування культур проводиться таким чином, щоб створити найбільш сприятливі умови зволоження ґрунту для озимої пшениці, яка є найбільш цінною і продуктивною культурою зони і посів якої проводиться на початку осені після посушливого літа. Соняшник за науково-обґрунтованим чергуванням культур у сівозміні повинен повертатись на попереднє місце не раніше, ніж через 8-10 років, аби уникнути виснаження ґрунту та специфічних для культури бур'янів та хвороб. На сучасному етапі ведення сільського господарства термін ротації соняшнику в сівозміні скоротився з рекомендованих 8-10 до 3-5 років. Основними причинами, що зменшують урожайність соняшнику при збільшенні його питомої ваги в сівозміні є погіршення водного режиму ґрунту та масове розповсюдження в посівах як традиційних бур'янів і хвороб (вовчок, біла гниль, сіра гниль, іржа та інші), так і нових (попеляста гниль, фомоз, фомопсис тощо). Одним з головних заходів боротьби з грибними хворобами є правильний вибір способу основного обробітку ґрунту. В загальному випадку всі технології вирощування сільськогосподарських культур ґрунтуються на чотирьох концептуальних підходах: орати, рихлити глибоко чи не глибоко, зовсім не рихлити. (Науково-технічна експертиза техніко-технологічних рішень систем обробітку ґрунту. В.І. Кравчук, В.В. Погорілий, Л.П. Шустік та інш. -УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Дослідницьке, 2011.-6с.) Виходячи з цього системи основного обробітку ґрунту можна класифікувати таким чином: 1. На базі полицевого обробітку (оранка). Ця система обробітку ґрунту повинна забезпечити наступні чинники - провокацію проростання насіння бур'янів і падалиці, руйнування капілярів і підрізання бур'янів; розпушування ґрунту на глибину 20-30 см з повним обертанням скиби; повне загортання рослинних решток на глибину 8-12 см; покращити аерацію ґрунту та створити умови для роботи мікроорганізмів; підготовка рівномірного за глибиною насіннєвого ложа і дрібногрудочкуватої структури посівного шару ґрунту; загортання насіння на задану глибину за умов сівби в якісно підготовлений ґрунт. 2. На базі глибокого обробітку ґрунту (глибоке рихлення або щілювання): мульчування ґрунту подрібненими рослинними рештками; розпушування верхнього шару з перемішуванням рослинних решток та безполицевим основним обробітком на глибину 30-40 см; збереження до 50 % рослинних решток на поверхні ґрунту; повне підрізання бур'янів; загортання насіння на задану глибину за умов сівби із значною кількістю рослинних решток на поверхні ґрунту; можливе додаткове накопичення продуктивної вологи в метровому шарі. 3 UA 84632 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 3. На базі мілкого обробітку (дискування або мілке рихлення): мульчування ґрунту подрібненими рослинними рештками; розпушування з перемішуванням рослинних решток верхнього шару ґрунту на глибину до 16 см; збереження не менше 30 % рослинних решток на поверхні ґрунту; повне підрізання бур'янів; загортання насіння на задану глибину за умов сівби із незначною кількістю рослинних решток на поверхні ґрунту; можливе додаткове збереження продуктивної вологи в кореневмісному шарі ґрунту. 4. На базі поверхневого обробітку (розпушування на глибину загортання насіння): мульчування ґрунту подрібненими рослинними рештками; розпушування на глибину до 8 см; максимальне збереження рослинних решток на поверхні; поверхневий обробіток ґрунту на глибину загортання насіння; сівба із значною кількістю рослинних решток на поверхні ґрунту; можливе додаткове збереження продуктивної вологи в кореневмісному шарі ґрунту. Таким чином, основний обробіток ґрунту в шестипільній зернопаропросапній сівозміні під кожну культуру проводять диференційовано з врахуванням її біологічних особливостей. Це пояснюється кресленням (Фіг.1). Основний обробіток ґрунту в сівозміні виконують з використанням базового енергетичного засобу потужністю 175-230 к.с. (трактора ХТЗ -17221, ХТЗ -16131 та МТЗ- 2022.3) та допоміжного енергетичного засобу потужністю 75-100 к.с. (З трактора МТЗ 82.1). Всі інші технологічні операції по вирощуванню культур та збирання врожаю виконують за допомогою машинно-тракторного парку, який сформовано для шестипільної зернопаропросапної сівозміни. Це пояснюється кресленням (Фіг.2). Під соняшник, який в сівозміні вирощують після озимого ячменю, в літньо-осінній період виконують мілкий обробіток ґрунту культиватором лемішко-дисковим КЛД-4 в агрегаті з трактором ХТЗ-17221. Перед цим, після збирання озимого ячменю комбайном Скиф-230 з жаткою ЖЗС-6, проводять моніторинг стану ґрунту (відбір проб ґрунту) НГП-1 та вносять мінеральні добрива розкидачем мінеральних добрив РМД-1000 в агрегаті з трактором МТЗ-82.1. Після цього заробляють рослинні рештки та добрива в ґрунт дискуванням за допомогою агрегата ґрунтообробного АГН-4,2 з трактором ХТЗ-16131. В весняно-літній період під соняшник виконують мілкий обробіток та культивацію ґрунту культиватором широкозахватним КШУ-8,5 в агрегаті з трактором МТЗ-20223, сівбу соняшнику сівалкою УПС-8, післявсходове боронування бороною зубовою БЗП-15,2, хімічний захист рослин обприскувачем ОМ-2720 та міжрядний обробіток з підживленням культиватором КРВН 5,6 в агрегаті з трактором МТЗ-82.1. Збирають соняшник з подрібненням та розподілом пожнивних решток по поверхні ґрунту комбайном Скиф - 230 з жаткою для збирання соняшнику ПЗС-8-16. В літньо-осінній період мульчують поверхню ґрунту ПН-2 + МТЗ-82. Виконують оранку плугом обертовим Мастер А5 + МТЗ 20223. За узагальненими даними по всіх сівозмінах встановлено, що наявність чорного пару помітно впливає на економічні, енергетичні та натуральні показники сівозмін. З одного боку, поле чорного пару не дає продукцію, але воно виконує важливі агротехнічні функції, завдяки чому підвищується урожайність всіх культур сівозмін, а в найбільшій мірі - озимої пшениці. В весняно-літній період виконують закриття вологи на чорному пару БЗП 15,2 + МТЗ-82 та виконують культивацію агрегатом посівним АПК-7,5 + ХТЗ 17221. Запаси вологи в посівному та метровому шарі ґрунту на час посіву озимої пшениці найвищі, як правило, при розміщенні пшениці після чорного пару і вони в значній мірі визначають майбутній врожай зерна. Після інших попередників запаси вологи в ґрунті менші приблизно на 12,3-16,7 %. За час вегетації озима пшениця після чорного пару використовує 64,2 % початкових запасів вологи, а в інших сівозмінах - 42,5-44,2 %. В літньо-осінній період сіють озиму пшеницю по чорному пару агрегатом посівним АПК 7,5 + ХТЗ 17221 та проводять післяпосівне коткування КП-9 + МТЗ-82. В весняно-літній період виконують підживлення озимої пшениці РМД-1000 + МТ382, хімічний захист (весняний) та хімічний захист літній. Збирають озиму пшеницю комбайном Скиф-230 з жаткою ЖЗС-6. Після озимої пшениці проводять моніторинг стану ґрунту під озимий ріпак НГП 1+ МТЗ-82, та внесення мінеральних добрив розкидачем мінеральних добрив РМД-1000. Проводять дискування рослинних решток дисковою бороною БДСФ-4 + ХТЗ 17221. Перед посівом озимого ріпаку проводять культивацію КШУ 8,5 + МТЗ-20223 та передпосівне коткування ґрунту КП-9 + МТЗ-82. Сіють сівалкою СЗТ-5,4 та виконують післяпосівне коткування КП-9. Проводять хімічний захист озимого ріпаку (осінній) ОМ-22 + МТЗ-82. 4 UA 84632 U 5 10 15 20 25 В весняно-літній період виконують підживлення озимого ріпаку РМД-1000 + МТЗ-82 та хімічний захист (двічі) ОМ-2720 + МТЗ-82. Збирають озимий ріпак комбайном Скиф-230 з приставкою для збирання ріпаку ПЗР-6. Виконують основний обробіток ґрунту під сорго після озимого ріпаку, який включає дискування рослинних решток агрегатом ґрунтообробним АГН 4,2 + ХТЗ 16131 та глибоке рихлення чизелем ЧГ- 40-02 + ХТЗ 17221. Глибоке рихлення або щілювання ґрунту на глибину до 40 см сприяє накопиченню вологи в осінньо-зимовий період. Дослідженнями встановлено, що коренева система рослин, таких як соя, ріпак проникає в щілини та забирає там вологу, а самі щілини працюють на накопичення вологи декілька років. (Патент України № 46815). В весняно-літній період виконують мілкий обробіток КЛД-4 + ХТЗ 16131, передпосівну культивацію КШУ-8,5 + МТЗ 20223, сівбу сорго УПС-8 + МТЗ 82 та післяпосівне коткування КП-9. Виконують хімічний захист рослин весняний та літній ОМ-2720 + МТЗ-82. Виконують міжрядний обробіток з підживленням КРВН-5,6. Збирають сорго комбайном Скиф-230 з жаткою ЖЗС-6. Потім мульчують рослині залишки ПН-2 + МТЗ-82. Сіють озимий ячмінь агрегатом АПК-7,5 + ХТЗ 17221. В весняно-літній період виконують підживлення озимого ячменю РМД-1000 + МТЗ-82, та хімічний захист (весняний) ОМ-2720. Таким чином для виконання всіх технологічних операцій по вирощуванню культур у шестипільній зернопаропросапній сівозміні сформовано оптимальний машинно-тракторний парк, який включає базовий трактор потужністю в 175-230 к.с., допоміжний трактор потужністю 75-100 к.с., підібрано 15 типів сільськогосподарських машин та виконується 20 технологічних операцій. Склад машинно-тракторного парку приводиться в таблиці 1. Таблиця 1 Склад машинно-тракторного парку під базовий трактор 200 к.с. Вартість Кількість Марка машини машини, грн машин, шт ХТЗ-17221 ХТЗ-16131 МТЗ-2022.3 МТЗ-82.1 Скиф-230 ПЗР-6 ПЗС-8-16 ПН-2 РМД-1000 АГН-4,2 БДСФ-4 КШУ-8,5 СЗТ-5,4 АПК-7,5 УПС-8 КЛД-4 Мастер А-5 ЧГ-40-02 ОМ-2720 КП-9 БЗП-15,2 КРВН-5,6 Загальна вартість машин, грн 444300 561300 710000 175000 1250000 44100 95000 41000 20000 97900 132000 72000 170390 360000 68930 71532 40000 75222 85200 69000 66000 43500 1 1 1 3 3 3 2 2 1 2 1 2 2 1 2 2 2 1 2 1 1 2 Склад агрегату Скіф 230+ЖЗС-6 Скіф-230+ ПЗР-6 Скіф-230 + ПЗС-8-16 ПН-З+МТЗ-82.1 РМД-1000+МТ3 82.1 АГН-4,2+ ХТЗ-16131 БДСФ-4+ХТЗ-17221 КШУ-8,5+ МТЗ-2022.3 СЗТ-5,4+МТЗ-82.1 АПК-7,5+ХТЗ-17221 УПС-8+МТЗ-82.1 КЛД-4+ХТЗ-16131 Мастер А5 + МТЗ-2022.3 ЧГ-40-02+ХТЗ-17221 ОМ-2720+МТЗ-82.1 КП-9+МТЗ-82.1 БЗП-15,2+МТЗ-82.1 КРНВ-5,6+МТ3 82.1 8 641 226 5 Продуктивність Питомі за годину витрати змінного часу, палива, л/га га/год. 1,80 3,04 3,33 1,87 13,28 2,39 2,37 4,60 3,31 4,08 3,02 3,20 0,73 2,70 11,67 6,23 8,67 3,30 18,5 8,64 8,67 3,68 0,56 8,79 10,18 4,60 2,52 5,85 3,03 8,78 27,40 20,00 0,69 1,30 0,88 3,39 UA 84632 U Економічні показники шестипільної зернопаропросапної сівозміни для господарства з площею ріллі до 3000 га представлено в таблиці 2. Таблиця 2 Економічні показники сівозміни Показник Ланка сівозміни Озима Озимий Озимий Соняшник Сорго 500 Пар 500 га пшениця ріпак 500 ячмінь 500 Всього 500 га га 500 га га га Прямі експлуатаційні 1294,35 витрати, тис. грн у тому числі: затрати на оплату праці, 15,80 тисгрн затрати на 247,85 паливо, тис грн затрати на капремонт і ТО, 188,50 тисгрн затрати на амортизацію, тис 279,70 грн затрати на матеріали, тис. 562,50 грн: у тому числі: насіння, тис. грн 125,00 добрива, тис. грн 362,50 гербіциди, тис. 75,00 грн пестициди, тис. грн 413.89 1155,19 1167,62 1456,98 1182,02 6670,05 10.28 8,25 11,09 16,64 11,68 73,74 202.13 137,95 145,25 328,20 156,35 1217,73 111.46 123,56 130,73 189,19 141,31 884,75 90.02 272,93 238,05 322,95 297,68 1501,33 612,50 642,50 600,00 575,00 2992,50 262,50 262,50 60,00 530,00 300,00 180,00 225,00 262,50 972,50 1597,50 75,00 87,5 52,50 120,00 87,50 347,50 5 10 15 20 25 Структура загальних витрат для шестипільної зернопаропросапної сівозміни показана на діаграмі (Фіг. 3), де витрати на оплату праці – 1 %; витрати на паливо – 18 %; витрати на амортизацію – 13 %; витрати на капітальний ремонт і ТО – 23 %; витрати на матеріали - 45 %. Технічний результат: - диференційована система обробітку ґрунту в шестипільній зернопаропросапній сівозміні дозволяє поєднувати послідовність різних систем обробітку ґрунту з характерним для даних систем основним обробітком; - системи обробітку ґрунту чергуються у відповідності з ротацією культур за встановленою схемою сівозмін; - відповідна до культури система обробітку ґрунту визначається з умов досягнення оптимальної врожайності при мінімальній собівартості вирощування; - додатковими факторами визначення послідовності виду основного обробітку є накопичення та збереження вологи, підтримання чи зміна структури та щільності в різних шарах ґрунту; - дозволяє визначити оптимальний склад машинно-тракторного парку для шестипільної зернопарапросапної сівозміни під базовий трактор потужністю 200 к.с. та допоміжний трактор потужністю 100 к.с. для господарств з площею ріллі до 3000 га; - дозволяє визначати економічні показники сівозміни заздалегідь і завдяки цьому уникати ризиків та планувати урожайність культур в сівозміні для підвищення рентабельності сівозміни в цілому. 6 UA 84632 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 25 1. Шестипільна зернопаропросапна сівозміна з диференційованим обробітком ґрунту в богарних умовах Півдня України, що включає розміщення сільськогосподарських культур і чорного пару, які чергуються в сівозміні в часі та просторі, яка відрізняється тим, що для вирощування культур на полях з площею до 500 га для кожної з культур використовують ланку сівозміни: соняшник-чорний пар-озима пшениця-озимий ріпак-сорго-озимий ячмінь. 2. Шестипільна зернопаропросапна сівозміна з диференційованим обробітком ґрунту в богарних умовах Півдня України за п. 1, яка відрізняється тим, що основний обробіток ґрунту для кожної з культур ланки сівозміни виконують диференційовано на базі чотирьох систем обробітку ґрунту з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей вирощування культур, при цьому під посів соняшнику після озимого ячменю виконують мілкий обробіток ґрунту на глибину до 16 см, для чорного пару виконують полицевий обробіток ґрунту на глибину до 25 см, озиму пшеницю сіють по чорному пару з обробітком ґрунту на глибину заробки насіння до 8 см, для посіву озимого ріпаку виконують мілкий обробіток ґрунту на глибину до 16 см, для посіву сорго виконують основний обробіток ґрунту на базі глибокого рихлення або щілювання на глибину до 40 см, для посіву озимого ячменю після сорго виконують поверхневий обробіток ґрунту на глибину до 8 см або виконують прямий посів. 3. Шестипільна зернопаропросапна сівозміна з диференційованим обробітком ґрунту в богарних умовах Півдня України за п. 1, яка відрізняється тим, що для виконання технологічних операцій по обробітку ґрунту, посіву культур та збирання врожаю на загальній площі до 3000 га використовують машинно-тракторний парк з оптимальним набором сільськогосподарських машин для всієї ланки сівозміни, при цьому як базовий енергетичний засіб використовують трактор потужністю 175-230 к. с. та як допоміжний енергетичний засіб трактор потужністю 75100 к. с. 7 UA 84632 U 8 UA 84632 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9