Спосіб комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань шляхом контрастного контурування цифрових ортопантомограм за костенком

Реферат: Спосіб комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань шляхом контрастного контурування цифрових ортопантомограм включає клінічне обстеження пацієнта та виконання ортопантомографії щелеп з отриманням цифрових ортопантомограм, на яких визначають контрастні об'єкти і рівень градації їх яскравості від 0 до 100 за допомогою комп'ютерного графічного редактора Adobe Photoshop CS3, де білий колір оцінюють як 0 одиниць, а чорний колір оцінюють 100 одиниць. Додатково вибирають об'єкт дослідження і визначають контраст об'єкту та фону за показникам яскравості досліджуваних об'єктів як відношення різниці яскравості об'єктів спостереження до яскравості фону за формулою: K=(В1-В2)/В1, де K - контраст, В1 - яскравість об'єкту, що порівнюється, В2 - яскравість об'єкту, з яким проводять порівняння, або фону, причому точки В1 та В2 у різних клінічних випадках є індивідуальними, коли K=1, об'єкт має абсолютний контраст, а при його відсутності об'єкт зливається з фоном (K=0), після цього через певний час повторно роблять ортопантомограму і визначають яскравість об'єкту та фону за вказаною вище формулою, далі порівнюють обидва одержані показники і при зміні величин показників роблять висновки про динаміку процесів в обстежених об'єктах. UA 86490 U (12) UA 86490 U UA 86490 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема стоматології, і може бути використана для комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань. Відома оцінка якості стоматологічних втручань експертними критеріями оцінки якості стоматологічного лікування [1, 2]. Недоліком вказаних вище способів є неможливість комплексної оцінки якості стоматологічних втручань та наявність критеріїв лише для оцінки вузькоспеціалізованих профілів лікування (окремо наслідків терапевтичних, ортопедичних, хірургічних маніпуляцій). Найближчим до запропонованого способу є реєстрація стоматологічного статусу з використанням клінічних, рентгенологічних та інших допоміжних методик (термодіагностика, електроодонтодіагностика, парадонтологічні прикладні системи, колориметричні тести) обстеження; індексної оцінки стану ротової порожнини (індекс КПВ, індекс КПВ+кп, індекс ГрінВерміліона, індекс Федорова-Володкіної, індекс CPITN, індекс РМА) з подальшим ретроспективним порівнянням попередніх результатів обстеження стоматологічного статусу реєстрованих у "Медичній карті стоматологічного хворого" (форма N 043/о) та стоматологічній карті ВООЗ (1997 р.) [3] - найближчий аналог. Недоліком найближчого аналогу є обов'язковий огляд пацієнта лікарем, необхідність стовідсоткової відповідності записів медичної документації дійсному стану зубо-щелепового апарату, обрахунок великої кількості чисельних даних та індексних результатів, використання значної кількості стоматологічних інструментів, апаратури та речовин. Все це вимагає матеріальних та часових затрат, містить елементи суб'єктивізму при оцінці клінічних результатів обстеження та необхідність частого стоматологічного огляду з метою визначення динаміки результатів стоматологічних втручань. В основу корисної моделі поставлена задача розробки комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань за допомогою контрастного контурування цифрових ортопантомограм. Поставлена задача вирішується тим, що у способі комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань шляхом контрастного контурування цифрових ортопантомограм за Костенком, який включає клінічне обстеження пацієнта та виконання ортопантомографії щелеп з отриманням цифрових ортопантомограм, на яких визначають контрастні об'єкти і рівень градації їх яскравості від 0 до 100 за допомогою комп'ютерного графічного редактора Adobe Photoshop CS3, де білий колір оцінюють як 0 одиниць, а чорний колір оцінюють у 100 одиниць, відповідно до заявленої корисної моделі додатково вибирають об'єкт дослідження і визначають контраст об'єкту та фону за показникам яскравості досліджуваних об'єктів як відношення різниці яскравості об'єктів спостереження до яскравості фону за формулою: K=(В1-В2)/В1 де K - контраст, В1 - яскравість об'єкту, що порівнюється В2 - яскравість об'єкту, з яким проводять порівняння, або фону. При цьому коли K=1, об'єкт має абсолютний контраст, а при його відсутності об'єкт зливається з фоном K=0, після цього через певний час повторно роблять ортопантомограму і визначають яскравість об'єкту та фону за вказаною вище формулою, далі порівнюють обидва одержані показники К і при зміні величин показників роблять висновки про динаміку процесів в обстежених об'єктах, далі після знаходження контрастних об'єктів визначають крайні точки кожного з них, потім ці точки з'єднують по контрастній границі і будують неорієнтований граф, на якому вказують множину визначених вершин або вузлів та множину дуг, що об'єднують визначені вершини, при цьому позначення визначених вершин проводять із довільної точки графа за допомогою чисел, починаючи з одиниці (1) за ходом годинникової стрілки, далі представляють граф у вигляді матриці суміжності, де кількість рядків j та стовпців і відповідають кількості визначених вершин або вузлів, і при умові, що відповідні вершини на неорієнтованому графі з'єднані за допомогою дуги, тобто є суміжними, у секції перетину відповідних їм рядка j та стовпця і матриці суміжності ставлять цифру 1, а якщо вершини неорієнтованого графа не є суміжними, тобто не з'єднані за допомогою дуги, у місці перетину відповідних їм рядка j та стовпця і ставлять цифру 0, далі представляють результати матриці суміжності у вигляді двовимірного масиву, в якому представляють суміжність визначених вершин, наприклад масив G [і, j] = [i1, j1=0], [i1, j2=1] …. [i5, j5=0], тобто вершина 1 не з'єднана із вершиною 1 за допомогою дуги, отже вершини не є суміжними, і при перетині рядка j, що відповідає вершині 1, та стовпця і, що відповідає ці й же вершині, у секції матриці суміжності поставлено 0-[i1, j1=0], або якщо вершина 1 з'єднана із вершиною 2 за допомогою дуги, отже вершини є суміжними і при перетині рядка j, що відповідає вершині 2, та стовпця і, що відповідає вершині 1, у секції матриці суміжності ставлять 1-[i1, j2=1], далі при повторному обстеженні будують відповідний 1 UA 86490 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 граф з характерною для нього матрицею суміжності та масивом, після чого порівнюють виведені масиви шляхом порівняння результатів суміжності і при їх ідентичності роблять висновок про наявність або відсутність відповідної конструкції або її дефекту для оцінки віддалених результатів лікування, а при неможливості повного клінічного обстеження пацієнта або його відсутності взагалі, спосіб експертної оцінки якості стоматологічних втручань шляхом контрастного контурування цифрових ортопантомограм проводять лише за результатами ортопантомографії щелеп з отриманням цифрових ортопантомограм і їх математичної обробки. Застосування запропонованого способу дасть можливість об'єктивно оцінювати стоматологічний статус при неправильному або цілеспрямовано недостовірному заповненні медичної документації, використовуючи цифрові ортопантомограми як єдине істинне джерело інформації, використовувати спільні критерії оцінки усього комплексу стоматологічних втручань, виключити вплив суб'єктивного трактування достовірно одержаних результатів рентгенологічного обстеження, забезпечить динамічне спостереження наближених та віддалених результатів лікування. Вищенаведене дасть підставу надавати достовірну інформацію вищестоящим органам управління та судово-слідчим органам у випадках вирішення справ щодо правопорушень надання стоматологічної допомоги. Між запропонованим способом комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань шляхом контрастного контурування цифрових ортопантомограм за Костенком і існуючими стандартами надання стоматологічної допомоги населенню існує чіткий взаємозв'язок. Зубо-щелепний апарат починає закладатися у ембріона на шостому тижні вагітності. Постійне його формування відбувається як у ембріональному так і в постембріональному періодах. Після народження елементи зубощелепного апарату проходять подальше диференціювання та стають придатними для повноцінного функціонування [4]. При цьому структури зубощелепного апарату стають доступними для рентгенологічного дослідження [5]. Динамічне дослідження рентгенограм дає можливість виявляти зміни, які виникають у пацієнта при стоматологічних втручаннях. Рентгенографічні дослідження використовується для визначення наявності, глибини та локалізації каріозних порожнин, підтвердження діагнозів пульпіту, періодонтиту, пародонтиту, остеомієліту. Вони дають можливість виявляти пухлинні утворення, ділянки остеопорозу, перелами, а також проводити перевірку процесу лікування при препаруванні твердих тканин, ендодонтичній обробці кореневих каналів. При динамічній рентгенографії оцінюють результати лікування при остеосинтезі та імплантації і встановленні штифтових конструкцій. Результати усіх ятрогенних стоматологічних втручань із залученням реставраційнихматеріалів, металевих конструкцій, комбінованих протезів візуально контрастуються та оцінюються на цифрових ортопантомограмах [6]. Спосіб здійснюється поетапно. Спочатку проводять клінічне обстеження зубощелепного апарату пацієнта. Далі роблять ортопантомографію для отримання цифрових ортопантомограм (фіг. 1). На цифрових ортопантомограмах визначають кількість контрастних об'єктів та яскравість кожного із них за допомогою графічних редакторів (фіг. 2). Далі визначають контраст окремих об'єктів як відношення різниці яскравостей об'єктів спостереження та фону до однієї з яскравостей за формулою: K=(В1-В2)/В1 де K - контраст; B1 - яскравість одного об'єкту, що порівнюється; B2 - яскравість іншого об'єкту порівняння або фону. Причому точки В1 та В2 у різних клінічних випадках є індивідуальними. Рівень яскравості визначають за допомогою графічного комп'ютерного редактора значеннями від 1 до 100, де 0 - білий колір, 100 - чорний колір, значення від 1-99 - це градація сірого кольору, в залежності від рентгенологічної щільності стоматологічних конструкцій та оточуючих тканин зубощелепного апарату. За умови, коли K=1, об'єкт має абсолютний контраст, при його відсутності об'єкт зливається з фоном K=0. Далі при потребі повторно роблять ортопантомограму, визначають яскравість об'єкту та фону та визначають контраст. Після цього порівнюють показники контрасту з попередніми значеннями і при зміні величини показників роблять висновки про динаміку процесів в обстежених об'єктах. 2 UA 86490 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При потребі після знаходження контрастних об'єктів, визначають крайні точки кожного з них (фіг. 3). Далі ці точки об'єкту з'єднують по контрастній границі і будують неорієнтований граф (фіг. 4), на якому вказують множину визначених вершин або вузлів (фіг. 4: а1, а2, а3, а4, а5) та множину дуг (фіг. 4: a1-a2, а2-а3, а3-а4, а4-а5, a5-a1). Позначення визначених вершин проводять із довільної точки графа за допомогою чисел, починаючи з одиниці за ходом годинникової стрілки. Далі представляють граф у вигляді матриці суміжності (табл. 1). У матриці суміжності є рядки j та стовпці і, кількість яких відповідає кількості визначених вершин або вузлів. Якщо відповідні вершини на неорієнтованому графі з'єднані за допомогою дуги, тобто є суміжними, то у секції перетину відповідних їм рядка у та стовпця і матриці суміжності ставимо цифру 1. Якщо ж вершини неорієнтованого графа не є суміжними, тобто не з'єднані за допомогою дуги, у місці перетину відповідних їм рядка j та стовпця і ставимо цифру 0. Після цього результати матриці суміжності (див. Таблиця 1) представляють у вигляді двовимірного масиву. Масив G [і, j] = [i1, j1=0], [i1, j2=1] …. [i5, j5=0], тобто вершина 1 не з'єднана із вершиною 1 за допомогою дуги, отже вершини не є суміжними, і при перетині рядка j, що відповідає вершині 1, та стовпця і, що відповідає ці й же вершині, у секції матриці суміжності поставлено 0 - [i1, j1=0]. Вершина 1 з'єднана із вершиною 2 за допомогою дуги, отже вершини є суміжними, і при перетині рядка j, що відповідає вершині 2, та стовпця і, що відповідає вершині 1, у секції матриці суміжності поставлено 1 - [i1, j2=1]. Такий же неорієнтований граф та відповідні йому матрицю суміжності та двовимірний масив будують для повторно отриманої ортопантомограми через деякий проміжок часу. Далі виведені масиви матриці суміжності первинної ортопантомограми співставляють з масивами матриці суміжності повторної цифрової ортопантомограми, зробленої через певний часовий проміжок після проведеного лікування. Після цього порівнюють виведені масиви шляхом порівняння результатів суміжності і при їх ідентичності роблять висновок про наявність або відсутність відповідної конструкції або її дефекту з метою оцінки віддалених результатів лікування. При неможливості повного клінічного обстеження пацієнта або його відсутності взагалі, спосіб експертної оцінки якості стоматологічних втручань шляхом контрастного контурування цифрових ортопантомограм проводять лише за результатами ортопантомографії щелеп з отриманням цифрових ортопантомограм і їх математичної обробки. Можливість здійснення запропонованого способу ілюструється витягами з медичної документації: Хворий Х.Б.Р., 42 років був викликаний згідно з протоколом лікування для оцінки функціонування внутрішньокісткового дентального імплантата. Титановий імплантат був поставлений на місці 16 зуба (18.01.2012). Після встановлення внутрішньокісткового дентального титанового імплантата на місці 16 зуба 18.01.2012 р. хворому була виконана ортопантомографія. Отримано цифрову ортопантомограму (фіг. 1). На ній за допомогою графічного комп'ютерного алгоритму визначено яскравість внутрішньокісткового дентального імплантата, яка становить 1, та яскравість оточуючої його кісткової тканини верхньої щелепи, яка становить 80. Використовуючи Формулу 1 визначають показник контрасту. Формула 1 K1=(В1-В2)/В1 де, K1 - показник контраст одразу після встановлення внутрішньокісткового дентального імплантата B1 - яскравість оточуючої кісткової тканини (фону) B2 - яскравість внутрішньо кісткового дентального імплантата Контраст визначають: K = (80-1)/80=0,9875. Цей показник контрасту наближається до абсолютного, отже мають місце чіткі контури об'єкту на фоні чіткої структури щільності кісткової тканини верхньої щелепи. 21.08.2012 р. хворий згідно з протоколом лікування з'явився з метою перевірки функціонування внутрішньо кісткового дентального імплантата на місці 16 зуба. Скарг при повторному обстеженні немає. Виконано ортопантомографію з отриманням повторної цифрової ортопантомограми. На ній візуально контурується внутрішньокістковий дентальний імплантат на місці 16 зуба (фіг. 5). За викладеним вище алгоритмом визначення яскравості одержуємо показники яскравості об'єктів: яскравість внутрішньо кісткового дентального імплантата - 1, та яскравість оточуючої його кісткової тканини верхньої щелепи - 78. За наведеною вище Формулою 1 визначають контраст: K2 = (В1-В2)/В1, 3 UA 86490 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 де K2 - показник контрасту після 7-місячного функціонування внутрішньокісткового дентального імплантата B1 - яскравість оточуючої кісткової тканини (фону) B2 - яскравість внутрішньо кісткового дентального імплантата Контраст визначають: K2 = (78-1)/80=0,9625. Цей показник контрасту наближається до абсолютного, мають місце чіткі контури об'єкту на фоні чіткої структури щільності кісткової тканини верхньої щелепи. Різниця в показниках контрасту одразу після встановлення внутрішньокісткового дентального імплантата через 7 місяців функціонування становить: K1-K2=0,9875-0,9625=0,025. Результати зміни контрасту незначні, наближаються до нуля. Висновок: Внутрішньокістковий дентальний імплантат на місці 16 зуба з оточуючою щільною структурою кісткової тканини верхньої щелепи за показниками контрасту свідчить про позитивну динаміку віддалених результатів стоматологічного лікування. Хворий М.К.Ю., 36 років з'явився у клініку 08.07.2012 з метою повторного огляду. 05.06.2012 після ендодонтичного лікування було запломбовано кореневий канал методом ін'єкціювання рідкої гутаперчі. Одразу після проведеного лікування було виконано ортопантомографію з отриманням цифрової ортопантомограми. На ній візуалізується вогнище розрідження кісткової тканин та наявність обтураційного матеріалу за межами апікального отвору (фіг. 6). За допомогою графічного комп'ютерного алгоритму визначено яскравість ділянки розрідження кісткової тканини в ділянці верхівки кореня, яка становить 94, та яскравість оточуючої дефект кісткової тканини без патологічних змін, яка становить 78. Використовуючи Формулу 1 визначають показник контрасту. K1=(В1-В2)/В1, де K1 - показник контрасту ділянки розрідження кісткової тканини одразу після обтурації кореневого каналу B1 - яскравість ділянки розрідження кісткової тканини B2 - яскравість оточуючої дефект здорової кісткової тканини. Контраст визначають: K = (94-78)/94=0,1702. Цей показник контрасту наближається до нуля. Наявна ділянка розрідження кісткової тканини, що має показники яскравості, які наближаються до чорного, з оточуючою дефект здоровою кістковою тканиною. При повторному огляді 08.07.2012 хворому було виконано ортопантомографію та отримано цифрову ортопантомограму. Візуально ділянка розрідження кісткової тканини в ділянці верхівки кореня 22 стала менш чіткою (фіг. 7). За допомогою графічного комп'ютерного алгоритму визначено яскравість колишньої ділянки розрідження кісткової тканини на верхівці кореня 22 зуба, яка становить 82, та яскравість оточуючої дефект кісткової тканини без патологічних змін, яка становить 78. Використовуючи формулу 1, визначають показник контрасту K2 = (B1-B2)/B1 K2 - показник контрасту опісля місячного функціонування внутрішньо кореневої пломби B1 - яскравість колишньої ділянки розрідження кісткової тканини B2 - яскравість оточуючої дефект здорової кісткової тканини Контраст визначають: K2 = (82-78)/82=0,048. Цей показник контрасту наближається до нуля, чітких контрастних контурів між колишньою ділянкою розрідження кісткової тканини та оточуючою здоровою тканиною не виявлено. Спостерігається репарація кісткової тканини. Різниця в показниках контрасту одразу після пломбування кореневого каналу методом ін'єкціювання гутаперчі з наявністю ділянки розрідження кісткової тканини в зоні верхівки кореня 22 зуба та через місяць функціонування внутрішньо кореневої пломби становить: K1-K2=0,1702-0,048-0,1222. Показники контрасту ділянки розрідження кісткової тканини зменшились, що свідчить про заміщення дефекту кістковою тканиною. Висновок: Ділянка розрідження кісткової тканини в зоні верхівки кореня 22 зуба заміщується кістковою тканиною внаслідок правильно проведеного пломбування кореневого каналу 22 зуба та функціонування внутрішньо кореневої пломби. 4 UA 86490 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Хворий Г.М.Ю., 30 років звернувся у стоматологічну клініку 30.08.2010 з приводу дискомфорту в ділянці 25 зуба та виникнення болю. Згідно з зданими стоматологічної документації в ділянці 25 зуба була встановлена куксо-коренева вкладка (15.04.2010). Після встановлення куксо-кореневої вкладки в ділянці 25 зуба 15.04. 2010 хворому була виконана ортопантомографія. Отримано цифрову ортопантомограму (фіг. 8). На ній за допомогою графічного комп'ютерного редактора визначено крайні точки контрастного об'єкту та побудовану неорієнтований граф (фіг. 9), на якому позначено визначені вершини (а1, а2, а3, а4) та дуги (a1a2, а2-а3, а3-а4, а4-а1). Дані занесено у матрицю суміжності (див. Таблиця 2). Представляємо матрицю хворого Г.М.Ю. у вигляді двовимірного масиву. Array [і, j] = [i1, j1=0], [i1, j2=1], [i1, j3=0], [i1, j4=1], [i2, j1=1], [i2, j1=0], [i2,j3=1], [i2, j4=0], [i3, j1=0], [i3, j2=1], [i3, j3=0], [i3, j4=1], [i4, j1=1], [i4, j2=0], [i4, j3=1], [i4, j4=0]. На повторно виконаній ортопантомограмі пацієнта Г.М.Ю. від 30.08.2010 фіксуємо відсутність куксо-кореневої вкладки в ділянці 25 зуба та повну відсутність його коронкової частини (фіг. 10). Побудова неорієнтованого графа неможлива через відсутність встановленої конструкції, а отже неможливе визначення її вершин та контрастних границь. Подальше представлення графа у формі матриці суміжності та масиву неможливе. Порівняння отриманих результатів аналізу ортопантомограм дає можливість зробити висновок про відсутність раніше встановленої конструкції куксо-кореневої вкладки в ділянці 25 зуба. Висновок: Відсутність куксо-кореневої вкладки в ділянці 25 зуба після чотиримісячного терміну її встановлення свідчить про недоброякісне встановлення ортопедичної конструкції та проведене лікування. Хворій М.К.П. 49 років 22.04.2009 та 26.04.2009 було встановлено 8 внутрішньокісткових дентальних імплантатів на базі Університетської поліклініки м. Ужгорода. Хвора через низку сімейних причин переїхала на постійне проживання до м. Києва. З метою експертної оцінки результатів встановлення внутрішньокісткових дентальних імплантів хворій було виконано ортопантомографію у одній із приватних стоматологічних поліклінік м. Києва (18.10.2009) (фіг. 11). Отримано цифрову ортопантомограму, копія якої була надіслана на електронну пошту Університетської стоматологічної поліклініки м. Ужгорода, де оцінка віддалених результатів встановлення внутрішньокісткових дентальних імплантів проводилась без клінічного огляду хворої. З метою перевірки придатності запропонованого способу було обстежено 129 осіб обох статей та різного віку. У 124 з них результати комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань за допомогою контрастного контурування цифрових ортопантомограм за Костенком підтвердилися із результатами клінічних, допоміжних та індексних результатів обстеження. У 5 випадках були виявлені невідповідність заповнення медичної документації та дійсних результатів стоматологічних втручань. Спосіб рекомендується для впровадження в лікувальну практику лікаря-стоматолога для комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань із використанням цифрових ортопантомограм та визначення відповідності заповнення медичної документації та дійсних результатів ятрогенних впливів в умовах стаціонару та поліклініки. Джерела інформації: 1. Попова Т.Г. Экспертные критерии оценки качества стоматологического ортопедического лечения // Стоматология - 2008. - № 3 - С. 61-63. 2. Терентьев А.В. Методические подходы к оценке качества ортопедического стоматологического лечения пациентов с использованием дентальных имплантатов при полном и частичном отсутствии зубов. – Москва, 2011. -147 с. 3. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун A.M., Антоненко М.Ю., Сідельнікова Л.Ф., Несин О.Ф. Терапевтична стоматологія: Підручник. - У 4 томах. Том 3: Захворювання пародонта. - К.: Медицина, 2008. - 614 с. 4. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини - Київ.: Книга плюс, 2003. - 592 с. 5. Рабухина Н.А., Аржанцев А.П. Рентгендиагностика в стоматологи. - М.: ООО "Медицинское информационное агенство", 1999. - 452 с, ил. 6. Паслер Фридрих А., Всиссер Хайко. Рентгендиагностика в практике стоматолога. Пер. с. нем. / Под. общ. ред. Н.А. Рабухиной. - М.: МЕД-пресс-информ, 2007. - 352 с. 5 UA 86490 U Таблиця 1 Матриця суміжності 1 0 1 0 0 1 1 2 3 4 5 2 1 0 1 0 0 3 0 1 0 1 0 4 0 0 1 0 1 5 1 0 0 1 0 Таблиця 2 Матриця суміжності хворого Г.М.Ю. 1 2 3 4 5 10 15 20 25 30 35 40 1 0 1 0 1 2 1 0 1 0 3 0 1 0 1 4 1 0 1 0 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб комплексної експертної оцінки якості стоматологічних втручань шляхом контрастного контурування цифрових ортопантомограм, який включає клінічне обстеження пацієнта та виконання ортопантомографії щелеп з отриманням цифрових ортопантомограм, на яких визначають контрастні об'єкти і рівень градації їх яскравості від 0 до 100 за допомогою комп'ютерного графічного редактора Adobe Photoshop CS3, де білий колір оцінюють як 0 одиниць, а чорний колір оцінюють 100 одиниць, який відрізняється тим, що додатково вибирають об'єкт дослідження і визначають контраст об'єкту та фону за показникам яскравості досліджуваних об'єктів як відношення різниці яскравості об'єктів спостереження до яскравості фону за формулою: K=(В1-В2)/В1, де K - контраст, В1 - яскравість об'єкту, що порівнюється, В2 - яскравість об'єкту, з яким проводять порівняння, або фону, причому точки В1 та В2 у різних клінічних випадках є індивідуальними, коли K=1, об'єкт має абсолютний контраст, а при його відсутності об'єкт зливається з фоном (K=0), після цього через певний час повторно роблять ортопантомограму і визначають яскравість об'єкту та фону за вказаною вище формулою, далі порівнюють обидва одержані показники і при зміні величин показників роблять висновки про динаміку процесів в обстежених об'єктах. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після знаходження контрастних об'єктів визначають крайні точки кожного з них, потім ці точки з'єднують по контрастній границі і будують неорієнтований граф, на якому вказують множину визначених вершин або вузлів та множину дуг, що об'єднують визначені вершини, при цьому позначення визначених вершин проводять із довільної точки графа за допомогою чисел, починаючи з одиниці (1) за ходом годинникової стрілки, далі представляють граф у вигляді матриці суміжності, де кількість рядків j та стовпців i відповідають кількості визначених вершин або вузлів, і при умові, що відповідні вершини на неорієнтованому графі з'єднані за допомогою дуги, тобто є суміжними, у секції перетину відповідних їм рядка j та стовпця i матриці суміжності ставлять цифру 1, а якщо вершини неорієнтованого графа не є суміжними, тобто не з'єднані за допомогою дуги, у місці перетину відповідних їм рядка j та стовпця і ставлять цифру 0, далі представляють результати матриці суміжності у вигляді двовимірного масиву, в якому представляють суміжність визначених вершин, наприклад масив G [і, j]=[i1, j1=0], [i1, j2=1] …. [i5, j5=0], тобто вершина 1 не з'єднана із вершиною 1 за допомогою дуги, отже вершини не є суміжними, і при перетині рядка j, що відповідає вершині 1, та стовпця i, що відповідає ці й же вершині, у секції матриці суміжності поставлено 0 - [i1, j1=0], або якщо вершина 1 з'єднана із вершиною 2 за допомогою дуги, отже вершини є суміжними і при перетині рядка j, що відповідає вершині 2, та стовпця і, що 6 UA 86490 U 5 відповідає вершині 1, у секції матриці суміжності ставлять 1 - [i1, j2=1], далі при повторному обстеженні будують відповідний граф з характерною для нього матрицею суміжності та масивом, після чого порівнюють виведені масиви шляхом порівняння результатів суміжності і при їх ідентичності роблять висновок про наявність або відсутність відповідної конструкції або її дефекту для оцінки віддалених результатів лікування. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при неможливості повного клінічного обстеження пацієнта або його відсутності взагалі спосіб проводять лише за результатами ортопантомографії щелеп з отриманням цифрових ортопантомограм і їх математичної обробки. 7 UA 86490 U 8 UA 86490 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9