Спосіб лікування остеоартрозу

Спосіб лікування остеоартрозу, що включає застосування базової терапії та ентеросорбенту, 3 29548 10000-1500мг чи глюкозаміну сульфату 5001500мг/добу впродовж 6 місяців, курсами 2-3 рази на рік. Крім того, призначаються препарати для покращення мікроциркуляції в субхондральній кістці пентоксифілін 100мг 3 рази чи дипіридамол 75мг на добу та препарати кальцію - кальцемін чи остеомаг та ін. [3]. У випадках алергізації чи інтоксикації організму базовими препаратами найчастіше застосовують ентеросорбент ентеросгель на короткий термін лікування 1-2 тижні котрий має синтетичну основу тому крім сорбційної дії може дещо бути механічним подразником травного тракту, не містить макро- і мікроелементів, амінокислот, тому не придатний до повторення тривалих курсів лікування. Наведені лікарські засоби сприяють зменшенню клінічних проявів. Однак позитивні зміни наступають після повторних і тривалих курсів лікування. Крім того, мають місце побічні дії медикаментів у вигляді підвищення артеріального тиску, остеопорозу, ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, захворювань печінки, нирок, підшлункової залози, щитоподібної залози. Найближчим аналогом - прототипом способу, що заявляється є спосіб комплексного лікування хворих на ОА із застосуванням ентерособенту ентеросгель [4], котрий призначається тільки у випадках проявів інтоксикації чи алергізації організму для детоксикації, що забезпечує трансмембранний ентеросорбційний ефект середньомолекулярних речовин усього кишкового вмісту, в т.ч. мікроорганізмів, що потребує не приймати їжі і лікарських речовин за 1,5 годин до- і після прийому препарату, що не дозволяє своєчасно приймати базове лікування. Крім того, препарат має штучн у основу, не всмоктується в кров, не накопичується в організмі, а виводиться природним шляхом. Даний препарат призначають по 1 столовій ложці 2 рази на день впродовж 1-2 тижнів. Проаналізовані результати свідчать про позитивний вплив цього препарату у разі лікування ускладнень хворих на ОА. Однак в зв'язку з вираженістю сорбційної дії його недоцільно призначати хворим, котрі за схемами приймають високоактивні лікарські засоби і це зумовлює короткотривале його призначення. Ефективність його застосування нетривала, він може дещо спричиняти механічне подразнення травного каналу і навіть дисбактеріоз в період 2-го тижня застосування. Крім того, препарат зовсім не всмоктується в кров, не містить макро- і мікроелементів та амінокислот, що не дозволяє брати участь у функціональних відновних реакціях тканин. Тому цей препарат непридатний як для насичення організму макро- і мікроелементами та амінокислотами, так і для тривалої сорбції циркулюючих імунних комплексів (котрі пролонгують ревматичне захворювання), отже, не може рекомендуватися для повторних тривалих курсів лікування (1,5-2 місяці) по 2-3 рази на рік. Крім того, позитивної динаміки клінічних проявів у хворих на ОА у разі застосування ентеросгеля не спостерігалося, тільки дещо зменшувались прояви алергізації. Проведення комплексного лікування з ентеросгелем не впливає на подальший перебіг 4 захворювання, тобто не зменшує частоту його рецидивів. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу покращення динаміки клінічних проявів, зменшення больового синдрому, швидше відновлення об'єму рухів в крупних і дрібних суглоба х та нижньогрудному і поперековокрижовому відділах та зменшення частоти рецидивів остеоартрозу. Технічний результат, що досягається, полягає у забезпеченні більш ефективного лікування ОА, завдяки позитивній динаміці покращення симптоматики, що призводить до зменшення частоти його рецидивів. Експериментальні дані показують, що введення мінеролу в комплексне лікування хворих на ОА забезпечує швидке зменшення ознак синовіту, болю, набряку і сприяє швидшому відновленню функціональної активності суглобів завдяки ентеросорбційним, протизапальним, сечогінним та відновлювальним метаболічним властивостям, а природний склад макро- і мікроелементів та амінокислот дозволяє бути тропним до тканин організму. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає застосування базової терапії та ентеросорбенту згідно корисної моделі додатково до базової терапії внутрішньо призначають надосадову рідину з 5г мінеролу, розмішаного в 200мл кип'яченої води з температурою +(39°-40°С) і відстояного впродовж 3-5 секунд, через 2 години після сніданку і обіду, а за наявності синовіту ще й за 2 години до вечері, курсом 1,5-2 місяці до зникнення припухлості періартикулярних тканин; курси проводять 2-3 рази на рік в залежності від вираженості та тривалості загострень. Відмінною особливістю способу лікування ОА, що заявляється, є патогенетична спрямованість і довготривале застосування мінеролу курсами з урахуванням клінічних особливостей перебігу ОА 2-3 рази на рік, який сприяє позитивній динаміці суб'єктивних та об'єктивних симптомів захворювання, а саме, зменшення ознак запалення, припухлості суглобів і періартикулярних тканин, швидше зменшення і раніше зникнення больового синдрому, швидше відновлення об'єму рухів в крупних і мілких суглоба х та нижньогрудному і поперековокрижевому відділах хребта; покращенню тензоалгезиметричних показників порога больової чутли вості уражених тканин, що призводить до швидшого покращення здоров'я хворих та зменшення частоти його рецидивів. Таким чином, застосування мінеролу в комплексному лікуванні хворих на ОА є ефективним і фізіологічним. Відсутність побічних впливів, селективність до тканин та покращення метаболізму макро- і мікроелементів, амінокислот, а також можливість комбінування з іншими препаратами, дозволяють індивідуалізувати лікування хворих з урахуванням особливостей перебігу ОА, що дає можливість застосування мінеролу в комплексній терапії для тривалого лікування і профілактики. 5 29548 Спосіб здійснюють таким чином: до базової терапії включають мінерол (М) за індивідуалізованими схемами з урахуванням особливостей клінічної симптоматики ОА. Перед вживанням натще 5г мінерол розмішують в 200мл кип'яченої води з температурою +(39-40°С), надосадову рідину приймають через 3-5с маленькими ковтками. Хворі на ОА з припухлістю періартикулярних тканин без синовіту приймають мінерол впродовж 2-х місяців: 20 діб - по 5г 2 рази/добу через 2 години після сніданку і через 2 години після обіду з метою швидкого і повноцінного всмоктування препарату; наступні 10 днів - по 5г вранці через 2 години після сніданку. Аналогічно - другий місяць, 2-3 курси на рік. У хворих з наявністю синовіту дозування змінюють: перші 5-7 діб М призначався по 5г 3 рази добу через 2 години після сніданку і обіду та за 2 години до вечері з переходом до схеми основного курсу лікування, котру продовжують на 5-7 діб. Результати динаміки клінічної симптоматик у хворих основної і контрольної груп наведені в табл. 1, що підтверджувалось клінічним покращенням і параметрами тензоалгезиметрії в динаміці лікування, табл. 2. 6 тензоалгезиметрії), припухлість у ділянках хребта та суглобів починалися вже на IV-V добу, інтенсивність больового синдрому швидше і якісніше зменшувалась у 88% хворих ОА порівняно з 45% у хворих контрольної групи (р0,01 >0,05 7 29548 продовжений до 2 місяців без вечірньої дози мінеролу. Побічної дії препарату не спостерігалось. Спосіб, що заявляється, був впроваджений в ревматологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні №3 при обстеженні 30 хворих на ОА. Для контролю була обстежена група з 32 хворих, відповідних за віком, статтю, типом перебігу захворювання, пролікованих за традиційною методикою без застосування мінеролу. Досвід використання способу, що заявляється, показав, що він відрізняється від традиційного способу, оскільки є фізіологічним, суттєво впливає на вираженість клінічної симптоматики і метаболізм тканин при ОА та знижує часто ту його рецидивів, зменшує необхідність госпіталізації хворих, не спричиняє ускладнень. Таким чином, застосування мінеролу в комплексному лікуванні хворих на ОА є ефективним і фізіологічним. Відсутність побічних впливів, селективність до тканин та покращення метаболізму макро- і мікроелементів і амінокислот, а також можливість комбінування з іншими препаратами, дозволяють індивідуалізувати лікування хворих з урахуванням особливостей перебігу ОА, що дає можливість застосування мінеролу в комплексній терапії для тривалого лікування і профілактики. Література. 1. Бенца Т. Остеоартроз: Диагностика и лечение // Ліки України. - 2005. - №6. - С. 44-47. 2. Борисенко Л.Н., Батечко С.А. „Минерол" в программе эндоэкологической реабилитации человека. - Киев, 2006. - 286 с. 3. Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз. Практическое руководство. - Киев: Морион, 2003. - 448 с. 4. Осадча О.І., Шейман Б.С, Багдасарова І.В. та ін. Вплив ентеросорбції на антимікробну резистентність та імунну реактивність при пієлонефриті у дітей // Акт. пробл. нефрол: зб. наук, праць (Вип. 13) / За ред. Т.Д. Никули /МОЗ, НМУ. - К.: Задруга, 2007.- С. 128-135. 8