Комбіновані препарати з вмістом slv308 та l-dopa

1. Комбінований препарат, який містить (і) Nоксид SLV308: 2 3 Цей винахід стосується застосування комбінованого препарату SLV308, або його N-оксиду, або фармакологічно прийнятних солей цих сполук: та L-DOPA для одночасного, нарізного або послідовного прийому при лікуванні розладів, що потребують відновлення допамінергійної функції, зокрема, хвороби Паркінсона та синдрому бентежних ніг. Такі симптоми, як постійна дриґота рук та ніг, рухи тіла, що поступово стають незграбними, уповільненими та послабленими, нерухомий вираз обличчя, мають місце протягом усієї історії людства. У 1817 р. Джеймс Паркінсон описав цю сукупність симптомів як 'paralysis agitans', а незабаром хворобу було названо іменем лікаря, котрий першим її описав. Патологічною причиною хвороби Паркінсона є руйнування нервових клітин у substantia nigra, ("темній речовині") - частині мозку, пов'язаній з м'язовими рухами. Втрата до 80% стріарного допаміну при хворобі Паркінсона призводить до чітких симптомів акінезії, закляклості та брадикінезії (Hornykiewicz, 1966). У хворих утруднені рухи, вони втрачають просторову стабільність та координацію. Сучасна фармакотерапія хвороби Паркінсона будується на відновленні допамінергійної функції (Blandini, 2000; Lledo, 2000). Допамін не долає кров'яний бар'єр мозку й не може безпосередньо використовуватися для лікування хвороби Паркінсона, тому користуються його безпосереднім прекурсором L-DOPA (лівозакрученим енантіомером 3,4-дігідроксіфенілаланину, або леводопа), який здатний проникати до мозку, де декарбоксилюється до допаміну. Але леводопа декарбоксилюється також і у периферійних тканинах, а тому лише незначна частка введеної леводопи потрапляє до мозку. Карбідопа інгібує декарбоксилювання леводопи у периферійних тканинах, але сама не долає кров'яний бар'єр мозку і не впливає на метаболізм леводопи у мозку. Сполучення карбідопи та леводопи вважається найефективнішими ліками від симптомів хвороби Паркінсона. Втім, за п'ять років застосування цього методу стали очевидні деякі його вади. Мірою поширення хвороби кожна доза діє усе коротший час ("ефект зношення"), а у деяких хворих мають місце непередбачувані переходи від пожвавлення до нерухомості й навпаки ("ефект маятника"). Періоди пожвавлення звичайно пов'язані з високими рівнями леводопи у плазмі й часто супроводжуються аномальними неконтрольованими рухами, наприклад, дискінезією. Періоди нерухомості корелюють з низькими рівнями леводопи та епізодами брадикінезії (Jankovic, 1993; Rascol, 2000). Це вимушує практичних ліка 94466 4 рів проводити лікування допамінергійними агоністами, перш ніж вдаватися до L-DOPA-терапії. Однак застосування повних агоністів рецепторів допаміну, наприклад, апоморфину, бромкриптину, лізуриду, перголіду, праміпексолу або ропініролу, також має певні обмеження. Вони сприяють дискінезії, спричинюють психотичні симптоми, у тому числі галюцинації, ортостатичну гіпотензію, сонливість та інші бічні явища (Lozano, 1998; Bennett, 1999). Припускають, що це можна подолати застосуванням часткових агоністів рецепторів допаміну D2/3 (тобто сполук, які не стимулюють рецептори допаміну D2/3 у максимальному ступені) (Jenner 2002). Вважається, що такі сполуки можуть стимулювати рецептори допаміну D2/3 при низькому допамінергійному тонусі, водночас протидіючи надмірному стимулюванню рецепторів допаміну D2 при високому допамінергійному тонусі, що призведе до "стабілізації" передачі допаміну у мозку (Jenner, 2002). Агоністи рецепторів 5-НТ1А можуть попередити появу дискінезії, оскільки тандоспірон - агоніст рецепторів 5-НТ1А - зменшує дискінезію у хворих на хворобу Паркінсона, яких лікували L-DOPA (Каnnаrі, 2002), та спричинені галоперидолом бічні ефекти у приматів (Christoffersen, 1998). Нещодавно висунуто припущення, що саризотан - агоніст рецепторів 5-НТ1А та ліганд рецепторів допаміну поліпшує симптоми дискінезії (Olanow, 2004; BaraJimenez, 2005; Bibbiani, 2001). Присутність агоністів рецепторів 5-НТ1А може сприяти лікувальній дії часткових агоністів рецепторів D2/3 (Johnston, 2003). Останнім часом з'явилися різні комбіновані препарати, які містять L-DOPA та один або кілька інших інгібіторів ферментів. Відомі комбінації LDOPA/карбідопа (наприклад, Sinemet®), LDOPA/бенсеразид (наприклад, Madopar®) та LDOPA/карбідопа/ентакапон (наприклад, Stalevo®, (Jost, 2005)). Потім були запропоновані інгібітори катехоламін-О-метилтрансферази (СОМТ), наприклад, толкапон та ентакапон, як додаткова терапія до L-DOPA. Ці сполуки подовжують період напіврозпаду L-DOPA, не підвищуючи суттєво Сmах. Отже, вони відстрочують знесення, але водночас підвищують інтенсивність бічних ефектів, у тому числі дискінезії внаслідок пікових доз. Толкапон у деяких хворих виявляється токсичним для печінки. Іншим шляхом уповільнення метаболізму допаміну є застосування інгібіторів моноаміноксидази-В (МАО-В) у сполученні з L-DOPA. Втім, введення інгібіторів МАО пов'язане з низкою дебілізуючих ефектів, наприклад, нудотою, запамороченням, легкодумністю, непритомністю, черевним болем, розсіяністю, галюцинаціями, сухістю в роті, маренням наяву, дискінезією та головним болем, що обмежує їх застосування. Комбіновані препарати існують у найрізноманітніших сполученнях доз, оскільки з розвитком хвороби потрібні все більші дози L-DOPA, щоб утримати її під контролем. Комбіновані препарати у вигляді таблеток з фіксованим вмістом ліків є зручні у застосуванні, але обмежують гнучкість. Прикладом того, що комбінації 5 з незмінними дозами не завжди корисні, є застосування селегілину - селективного інгібітору МАО-В для лікування хвороби Паркінсона. На ранній стадії хвороби селегілин може бути єдиним терапевтичним засобом; він у достатньому ступені уповільнює метаболізм ендогенного допаміну, щоб утримувати симптоми у припустимих межах. Але на подальших стадіях хвороби стає необхідним застосування L-DOPA. Коли ефективність L-DOPA починає зменшуватися, першим заходом стає застосування інгібітору декарбоксилази, наприклад, тієї ж карбідопи, а коли й цього не вистачає, спільна терапія з селегілином поновлює ефективність L-DOPA, зменшуючи розклад допаміну, який утворюється з L-DOPA. Отже, на практиці L-DOPA та селегілин вводять в окремих формах - одночасно або послідовно. Хворі на синдром бентежних ніг (RLS; також відомий як синдром Екбома) по суті нездатні сидіти або навіть стояти спокійно. Вони не можуть займатися діяльністю, яка потребує нерухомого сидіння при обмеженій розумовій стимуляції (їзда у будь-якому транспорті, присутність на довгих нарадах, лекціях, у театрі або кіно тощо. Найбільше такі хворі страждають уночі. Хворі на RLS по суті неспроможні спати, а їхнє життя перетворюється на кошмар. Потреба рухатися, яка загострюється під час відпочинку, може бути задоволена лише рухом, наприклад, ходінням. Втім, лише-но рух припиняється, симптоми повертаються з ще більшою силою. Якщо хворого на RLS примусити лежати спокійно, симптоми наростають, як стиснута пружина, поки ноги не почнуть мимовільно рухатися, миттєво повертаючи симптоми. У хворого, який намагається лежати, ноги ритмічно або напівритмічно смикаються (Pollmacher, 1993). Ці рухи називають дискінезією наяву (DWA) (Неnіng, 1986) або частіше періодичним скороченням кінцівок наяву (PLMW). У клініці RLS діагностують за чотирма критеріями: (1) відчуттям позиву рухати кінцівками (звичайно ногами); (2) моторним збудженням, щоб пригасити це відчуття; (3) поверненням або підсиленням симптомів під час відпочинку; (4) чітко вираженими добовими загостреннями симптомів RLS; тобто симптоми погіршуються увечері та вночі (Allen, 2001). Існують різні методики лікування RLS, усі пов'язані з небажаними бічними ефектами. Лікування може включати застосування агоністів допаміну, інших допамінергійних засобів, бензодіазепинів, опіатів та протиконвульсійних засобів. Коли RLS є наслідком іншого стану, наприклад, вагітності, запущеної хвороби нирок, прийому еритропоетину або дефіциту заліза, усунення причини, наприклад, пологи або відповідна залізна дієта, здатні усунути або пом'якшити симптоми принаймні у деяких випадках (Allen, 2001). Однак лікувати RLS первинного походження ("ідіопатичний" RLS) набагато складніше. Допамінергійні засоби, як от леводопа, спочатку дають ефект, але з плином часу спостерігається звикання ба й навіть підсилення симптомів у 80% хворих на RLS (Allen, 1996); те саме має місце з агоністами допаміну (Earley, 1996). Альтернативні засоби - бензодіазепини опіати та протиконвульсійні ліки - менш ефективні, 94466 6 ніж допамінергійні агенти (Chesson,1999; Hening, 1999). Незважаючи на варіювання режимів лікування, для 15-20% хворих будь-які ліки виявляються непридатними внаслідок шкідливих бічних ефектів та відсутності зрушень. SLV308 (7-[4-метил-1-піперазиніл]-2(3H)бензоксазолонмоногідрохлорид) прив'язується до рецепторів допаміну типу D2 та рецепторів 5-НТ1А. Це частковий агоніст рецепторів допаміну D2/3 та повний агоніст рецепторів серотоніну 5-НТ1А. На клоновані людські рецептори допаміну D2L SLV308 діє як могутній, але частковий агоніст рецепторів D2 (рЕС50=8.0 та рА2=8.4) з ефективністю 50% по стимульованому форсколіном накопиченню цАМФ. На рекомбінантні людські рецептори допаміну D3 SLV308 діє як частковий агоніст з індукування зв'я35 зування [ S]GTPS (67% від відповідної величини для допаміну), маючи більшу потужність, ніж квінпірол (рЕС50=9.2), та антагонізує індуковане допа35 міном зв'язування [ S]GTPS (pA2=9.0). SLV308 діє як повний агоніст рецепторів 5-НТ1А по індукованому форсколіном накопиченню цАМФ у клонованих людських рецепторах 5-НТ1А (рЕС50=6.3), подібно до агоніста рецепторів 5-НТ1А - 8-OHDPAT. У стріарних зрізах щурів SLV308 у залежності від концентрації послабляє стимульоване форсколіном накопичення цАМФ, чого й треба чекати від агоніста рецепторів допаміну D2/3. SLV308 антагонізує інгібувальну дію квінпіролу на стимульо+ 3 ване К виділення [ Н] допаміну (рА2=8.5) із стріарних зрізів щурів. У цій саме час частковий агоніст D2 тергурид демонструє вищий ступінь антагонізму у присутності квінпіролу (рА2=10.3), подібно до антагоніста D2 галоперидолу (рА2=9.3), але менший, ніж SLV308 (рА2=8.5). Отже, у SLV308 потужний частковий агонізм до рецепторів допаміну D2/3 (дія в ролі стабілізатора допаміну) сполучається з високою ефективністю агонізму до малопотужних рецепторів серотонину 5-НТ1А. (WO 00/29397; 3b Feenstra, 2001; Johnston, 2001 ; Hesselink, 2001, 2003, McCreary, 2001, 2006; Wolf,2003). У WO 2007/023141 стверджується, що in vivo N-оксид SLV308 швидко перетворюється на SLV308, діючи як прекурсор. Завданням винаходу є створення способу лікування, не менш ефективного, ніж L-DOPA, але позбавленого його побічних ефектів, зокрема, "ефекту маятника", що призводить до дискінезії у фазі пожвавлення та епізодів брадикінезії у фазі нерухомості. Несподівано при дослідженні ігрунок, яких лікували меперидолом (тваринна модель, що має прогнозну цінність для хвороби Паркінсона), було встановлено, що комбіноване лікування L-DOPA та SLV308 знижує пікову локомоторну активність, спричинену прийомом одного L-DOPA, настільки, що гіперактивність не спостерігається. Тривалість 7 фази пожвавлення після прийому L-DOPA збільшується при спільному прийомі SLV308. Сутність винаходу полягає у комбінованих препаратах SLV308, або його N-оксиду, або їх фармакологічно прийнятних солей, гідратів чи сольватів з L-DOPA, а за бажанням також з інгібітором декарбоксилази, та/або інгібітором СОМТ (катехоламін-О-метилтрансферази), та/або інгібітором МАО-В (моноаміноксидази-В), для одночасного, нарізного або послідовного застосування при лікуванні розладів, що потребують відновлення допамінергійної функції, зокрема, хвороби Паркінсона та синдрому бентежних ніг. Винахід стосується використання SLV308 або його N-оксиду, справжнього прекурсору, у випадках, коли L-DOPA спричинює або може провокувати дискінезії. У таких випадках специфічна фармакологічна активність сполуки, а саме частковий агонізм до рецепторів допаміну D2 та допаміну D3, а також повний агонізм до рецепторів серотоніну 5-НТіА, дозволяє блокувати дискінезію, не зменшуючи терапевтичну дію L-DOPA. Винахід стосується фармацевтичних композицій, які містять: (і) SLV308, його N-оксид, або їх фармакологічно прийнятні солі, гідрати чи сольвати, (іі) L-DOPA у суміші з фармакологічно прийнятним ад'ювантом, розбавником або носієм. Винахід також стосується наборів, які містять: (і) посудину з вмістом SLV308, його N-оксиду, або їх фармакологічно прийнятних солей, гідратів чи сольватів, за бажанням з домішкою фармакологічно прийнятного ад'юванта, розбавника або носія, (іі) посудину з вмістом L-DOPA, за бажанням з домішкою фармакологічно прийнятного ад'юванта, розбавника або носія, (ііі) вказівки для одночасного, нарізного або послідовного введення SLV308 та L-DOPA хворому, який їх потребує. Згідно з іншим аспектом винаходу пропонується спосіб виготовлення зазначеного набору або його елементів, за яким сполучують зазначений компонент (і) із зазначеним компонентом (іі) таким чином, що обидва компоненти стають придатними для введення у сполученні один з одним. При сполученні обох компонентів компоненти (і) та (іі) можуть: (і) постачатися як окремі композиції (незалежні одна від одної), які потім сполучають для спільного застосування у комбінованій терапії, або (іі) пакуватися та постачатися разом як окремі компоненти "комбінованої упаковки" для спільного застосування у комбінованій терапії. Також винахід пропонує спосіб лікування хворого, який страждає або є схильним до стану, при якому необхідне або бажане відновлення допамінергійної функції, згідно з яким хворому вводять терапевтично ефективну кількість: (і) SLV308, його N-оксиду, або їх фармакологічно прийнятних солей, гідратів чи сольватів, за бажанням з домішкою фармакологічно прийнятного ад'юванта, розбавника або носія, (іі) L-DOPA, за бажанням з домішкою фармакологічно прийнятного ад'юванта, розбавника або носія. 94466 8 В іншому аспекті винаходу пропонується застосування фармацевтичних композицій, які містять: (і) SLV308, його N-оксид, або їх фармакологічно прийнятні солі, гідрати чи сольвати, (іі) L-DOPA з домішкою фармакологічно прийнятного ад'юванта, розбавника або носія, для виготовлення засобу для лікування стану, при якому необхідне або бажане відновлення допамінергійної функції. Приклади інгібіторів декарбоксилази: карбідопа та бенсеразид. Приклади інгібіторів катехоламін-О-метилтрансферази (СОМТ): ентакапон, нітекапон та толкапон. До інгібіторів моноаміноксидази-В (МАО-В) належать: депренил, (-)-депренил (селегілин), десметилдепренил, Nпропаргіл-1-(R)-аміноіндан (разагалин), фенелзин (нарділ), транилципромин (парнат), CGP3466, фуразолідон, ізокарбоксазид, паргілин, метиклотіазид та прокарбазин. З метою точнішого опису деякі кількісні показники наводяться з виразом "біля". Незалежно від наявності або відсутності цього "біля" усі наведені кількісні значення є фактичні, а ступінь наближення цієї величини цілком зрозумілий для фахівця з урахуванням експериментальних та/або вимірювальних умов для такої величини. В описі та формулі термін "містити" та його варіанти на зразок "такий, що містить" або "містять" не включає інших добавок, компонентів, цілих чисел або операцій. Термін "композиція" у цьому винаході охоплює продукти, що містять зазначені компоненти у завданих кількостях або пропорціях, а також продукти, що утворюються прямо чи непрямо з комбінації зазначених компонентів у зазначених кількостях. Відносно фармацевтичних композицій йдеться про продукт, який містить один або кілька діючих компонентів та носій з інертних компонентів, а також продукт, що є прямим або непрямим результатом комбінації, комплексоутворення або агрегатування двох чи більше компонентів, або розкладу одного чи кількох компонентів, або інших видів реакцій чи взаємодій між компонентами. Як правило, фармацевтичні композиції одержують рівномірним та ретельним змішуванням діючого компонента з рідким або подрібненим твердим носієм чи обома, після чого за потреби продукту надають завдану форму. У фармацевтичній композиції діючу сполуку вводять у достатній кількості для досягнення потрібної дії на хід стану або хвороби. Відповідно фармацевтичною композицією за винаходом є будь-яка композиція, одержана змішуванням сполуки за винаходом з фармацевтично прийнятним носієм. "Фармацевтично прийнятним " є носій, розбавник або наповнювач, сумісний з іншими інгредієнтами композиції та не шкідливий для хворого. У цьому описі під 'комбінованим препаратом' розуміється як власне комбінація SLV308 та інших засобів, фізично комбінованих в одному препараті, наприклад, таблетці або розчині для ін'єкцій, так і 'набір', що містить SLV308 та L-DOPA у нарізних випускних формах разом з інструкцією, можливо з додатковими засобами, що полегшують користування компонентами, наприклад, етикеткою або 9 кресленням. Власне комбінації за визначенням вводяться одночасно. Вміст набору можна вводити як одночасно, так і нарізно через будь-який проміжок часу. Терапія є одночасною або послідовною у залежності від властивостей інших ліків, як от початок та тривалість дії, рівні у плазмі, рівень допуску тощо, а також характеру хвороби, її стадії та особливостей даного хворого. Доза композиції, яка вводиться, залежить від показань, віку, ваги та статі хворого й визначається лікарем. Переважно доза становить від 0.01 мг/кг до 10 мг/кг. Типова добова доза діючих компонентів коливається у широких межах і залежить від різноманітних факторів, як от показання, спосіб введення, вік, вага та стать хворого, й визначається лікарем. Як правило, оральні та парентеральні дози знаходяться у межах від 0,1 до 1,0 мг суми діючих речовин на добу. Термін "терапевтично ефективна кількість" означає кількість лікарського засобу, яка здатна вилікувати або попередити той чи інший стан шляхом прийому сполуки за винаходом. Це достатня кількість для того, щоб спричинити відчутну реакцію загоєння, попередження або поліпшення стану у тканинній системі, у людини чи у тварини, наприклад, вилікувати або попередити один з тих станів, що перелічені тут. Точна ефективна кількість для даного суб'єкта залежить від його ваги, стану здоров'я, характеру та ступеню захворювання, від якого його лікують, рекомендацій лікаря (дослідника, ветеринара, терапевта або іншого клініциста), а також обраних ліків або сполучення ліків. Через те визначати ефективну терапевтичну кількість наперед недоцільно. Термін "фармацевтично прийнятна сіль" охоплює солі, які, на здоровий медичний розсуд, є придатні для застосування у контакті з тканинами людей та тварин, не спричинюючи небажаної токсичності, подразнення, алергічної реакції тощо, й відповідають позитивному критерію ефект/ризик. Фармацевтично прийнятні солі добре відомі фахівцям. їх можна готувати на місці з виділених та очищених сполук за винаходом або уособицю реакцією з фармацевтично прийнятними нетоксичними основами чи кислотами, включаючи органічні та неорганічні кислоти, неорганічні та органічні основи. Фармацевтично прийнятні солі можна одержувати відомими прийомами, наприклад, змішуванням сполуки за винаходом з відповідною кислотою, наприклад, органічною чи неорганічною. "Введення у сполученні з" означає, що відповідні композиції SLV308 та L-DOPA вводять послідовно, нарізно та/або одночасно у ході лікування відповідного стану, який може бути хронічним або гострим. Переважно обидві композиції вводять (за бажанням повторно) через досить короткі проміжки часу, щоб чинити більшу цілющу дію для хворого протягом курсу лікування відповідного стану, ніж коли кожну з двох композицій вводять (за бажанням повторно) поодинці, у відсутності другої композиції, протягом такого ж курсу лікування. Визначення того, чи краще вводити таку комбінацію протягом курсу лікування того чи іншого стану, залежить від характеру стану, який лікують або 94466 10 попереджають, але це не становить труднощів для фахівця. Отже, термін "у сполученні з" стосується того, чи вводити одну або іншу з двох композицій (за бажанням повторно) до, після та/або водночас з другим компонентом. У такому разі терміни "введення одночасно" та "введення водночас" означають, що розрив у часі між введенням окремих доз SLV308 та L-DOPA не перевищує 48 годин, тобто 24 години, 18 годин, 12 годин, 6 годин, 3 години, 2 години, 1 година або 30 хвилин Термін "лікування" стосується будь-якого лікування станів або хвороб ссавців, переважно людей, і включає: (1) інгібування хвороби або стану, тобто припинення її поширення, (2) вилікування хвороби або стану, коли її примушують відступити, (3) усунення симптомів хвороби. Термін "медична терапія" охоплює профілактичні, діагностичні або лікувальні процедури, що проводяться in vivo або ex vivo на людях та інших ссавцях. "Суб'єктом" у цьому описі є тварина, зокрема, ссавець, переважно людина, котра є об'єктом лікування, нагляду або експерименту. Приклади Обробка нейротоксином МРТР (1-метил-4феніл-1,2,3,6-тетрагідропіридин) призводить до вичерпання допаміну у хвістоподібному відростку та "паркінсонівській" поведінці у людей та приматів (Lange, 1992; Langston, 1984; Langston, 1986). Приклад 1: Взаємодія між SLV308 та L-DOPA у терапевтично дійових дозах Тварини: у дослідах використовують дорослі ігрунки різної статі (Callithrix jacchus; n=6, вага 320450 г, вік 2-3 роки). Тварини живуть поодинці або парами у стандартних умовах при температурі 24 ± 2°С та відносній вологості 50%, світловий день 12 годин, без обмежень у їжі та воді. Експериментальні роботи виконують згідно з законом про процедури наукових досліджень на тваринах 1986 p., ліцензія проекту № PPL 70/4986. Введення МРТР: (1-метил-4-феніл-1,2,3,6тетрагідропіридин гідрохлорид, фірми Research Biochemical International, Велика Британія) розчиняють у 0.9% стерильному фізрозчині та колють підшкірно (sc) (Pearce, 1998). Щоб викликати серйозну виразку, МРТР (2.0 мг/кг, sc) вводять раз на добу 5 днів поспіль. Під час обробки МРТР та наступні 6-8 тижнів тварин годують з рук желеподібним харчем, доки вони не одужають достатньо, щоб їсти самим, і не стабілізують вагу тіла. Попередньо усіх тварин перевіряють на сприйнятливість до L-DOPA. Випробування починають лише після того, як тварини здолають гострі наслідки обробки МРТР. У нашому дослідженні після обробки МРТР проходить 70 днів. Ліки: SLV308 розчиняють у 10% сахарози та вводять дозу 2 мг/кг через зонд. Дози розраховуються у мг вільної основи на кг. Метилефір LDOPA (фірми Sigma, Велика Британія) розчиняють у 10% сахарози та вводять дозу 2 мг/кг через зонд. Карбідопу (фірми Merck Sharp and Dohme, Велика Британія) суспендують у 10% сахарози та вводять дозу 2 мг/кг прямо до рота тваринам. Дози базуються на попередніх дослідженнях дії SLV308 на локомоторну активність, а недієздатність досяга 11 ється при 0.26 мг/кг орально (ро). Дози L-DOPA дають помірковані та високі (відповідно 7.5 та 12.5 мг/кг, ро). Методика: У день досліду тварин зважують, дають домперидон (2 мг/кг, ро) прямо до рота і за 60 хвилин після того вводять або SLV308 (0.26 мг/кг, ро), або плацебо через зонд. Ще за 30 хвилин вводять карбідопу (12.5 мг/кг, ро) і за 30 хвилин після того - L-DOPA (7.5 або 12.5 мг/кг, ро) або плацебо. Застосовують модифіковану схему з латинським квадратом з тижневою паузою між прийомами ліків. Локомоторну активність та недієздатність тварин визначають, як описано далі. Оцінка локомоторної активності: Тварин поодинці вміщують до кліток для виявлення активності (50 х 60 х 70 см) з прозорими дверима для спостереження. Кожна клітка обладнана 8 горизонтально орієнтованими випромінювальними інфрачервоними фотоелементами та достатньою кількістю датчиків, щоб спостерігати якнайбільше рухів. Локомоторну активність визначають як кількість перетинів світлового променю внаслідок рухів тварини за 10-хвилинні інтервали у період до 7 годин. Тваринам дають 60 хвилин на акліматизацію й визначають вихідну активність до прийому ліків. Поріг фази пожвавлення визначають як 3кратне перевищення рівня активності до прийому ліків у мавп, оброблених МРТР. Гіперактивністю вважається 3-кратне перевищення рівня активності нормальних мавп, яких не піддавали експерименту. Пожвавленням вважається період часу у хвилинах, коли активність перевищує цей поріг. Визначення недієздатності: За тваринами слідкують крізь однобічне дзеркало досвідчені спостерігачі, котрі не знають, якій обробці яку мавпу піддано, щоб визначити ступінь моторної дисфункції. Дисфункцію вимірюють за шкалою недієздатності; жвавість (нормальна = 0, зменшена = 1, сонність= 2); стриманість (присутня = 0, зменшена = 1, відсутня = 2); поза (нормальна = 0, ненормальне положення тулуба +1, ненормальне положення хвоста + 1, ненормальне положення кінцівок + 1, деформація тіла = 4); утримання рівноваги (нормальне = 0, погіршене = 1, нестійкість = 2, часті падіння = 3); реакція на подразники (нормальна = 0, знижена = 1, повільна = 2, відсутня = 3); вокалізація (нормальна = 0, знижена = 1, відсутня = 2); рухливість (нормальна = 0, брадикінезія або гіперкінезія = 1, акінезія або гостра гіперкінезія = 2). Максимальна сума очок становить 18. Аналіз та статистика: Повні показники локомоторної активності та недієздатності аналізують на ефект лікування з використанням тесту Фрідмана (SPSS, версія 10) з наступним використанням у обробці даних тесту Вікоксона або Манна-Вітні для визначення індивідуальних розбіжностей. Рівень значущості встановлюється 5%. Приклад 2: Вплив SLV308 на спричинене LDOPA послаблення рушійної неспроможності Спонтанна локомоторна активність: SLV308 (0.26 мг/кг, ро) підвищує локомоторну активність через 30 хвилин після введення (фіг. 1). Пікова активність спостерігається за 180 хвилин після введення й триває 7 годин спостереження. LDOPA (7.5 та 12.5 мг/кг, ро) негайно підвищує ло 94466 12 комоторну активність, яка досягає піка за 60-90 хвилин після введення (фіг. 1 та 2). Активність триває 150-240 хвилин. Пікова активність після прийому L-DOPA (7.5 та 12.5 мг/кг, ро) більша, ніж після одного SLV308 (0.26 мг/кг, ро), тривалість активності приблизно однакова після L-DOPA (7.5мг/кг, ро) та одного SLV308 (0.26 мг/кг, ро) (фіг.1). Спільне лікування L-DOPA (7.5 мг/кг, ро) плюс SLV308 (0.26 мг/кг, ро) зменшує пікову активність після однієї L-DOPA (7.5 мг/кг, ро) до рівня, характерного для одного SLV308 (0.26 мг/кг, ро), отже, гіперактивність не спостерігається (фіг. 1). SLV308 (0.26 мг/кг, ро) не зменшує, але й не збільшує пікову активність після L-DOPA (12.5 мг/кг, ро). Втім, тривалість активності (фаза піднесення) після прийому L-DOPA (7.5 та 12.5 мг/кг, ро) зростає при спільному введенні з SLV308 (0.26 мг/кг, ро), наближаючись до збільшеної тривалості активності від прийому SLV308 (фіг.3). Сумарна тривалість активності зростає в усіх варіантах лікування у порівнянні з контрольною групою (фіг.4), хоча інших відмінностей не спостерігається. Рушійна неспроможність: L-DOPA (7.5 та 12.5мг/кг ро) миттєво придушує неспроможність, причому пік досягається за 90 хвилин після прийому з показником 2,5 (фіг.5 та 6). Тривалість цього ефекту становить 150 та 180 хвилин при дозах L-DOPA 7.5 та 12.5 мг/кг ро, відповідно. SLV308 (0.26 мг/кг ро) знижує показник неспроможності негайно після введення (фіг.5). Максимальне послаблення неспроможності (показник 3) зберігається від 1 до 7 годин після прийому. При попередньому прийомі SLV308 (0.26 мг/кг) з наступним введенням L-DOPA (7.5 та 12.5 мг/кг ро) тривалість послаблення неспроможності подібна до тієї, що має місце при введенні одного SLV308 (0.26 мг/кг ро) (середня тривалість активності: 420 хв, 420 хв та 390 хв відповідно). Загальний показник неспроможності скорочується після введення SLV308 (0.26 мг/кг ро) - одного або у сполученні з L-DOPA (7.5мг/кг або 12.5 ро) (фіг.7). Додання SLV308 (0.26 мг/кг ро) до L-DOPA (7.5 мг/кг ро) дає збільшення загального показника неспроможності у порівнянні з однією L-DOPA (7.5 мг/кг ро) (фіг.7). Висновок: Ці дані підтверджують, що як LDOPA (7.5 та 12.5 мг/кг, ро) та SLV308 (0.26 мг/кг, ро) послаблюють спричинену МРТР акінезію та неспроможність. Як висока, так і низька доза LDOPA діють недовго та спричинюють періоди гіперактивності. Активність після прийому SLV308 триває значно довше, ніж після L-DOPA, причому гіперактивність не має місця. При комбінованому лікуванні попередній прийом SLV308 попереджує гіперактивність, спричинену L-DOPA. Подібна взаємодія між SLV308 та L-DOPA щодо показника неспроможності не спостерігається, оскільки спільна дія SLV308 та L-DOPA нагадує дію одного SLV308. Приклад 3: Фармацевтичні препарати До фармацевтичних композицій, які можуть застосовуватися, належать, зокрема, таблетки, жуйні таблетки, капсули (у тому числі мікрокапсули), розчини, парентеральні розчини, мазі (креми та гелі), супозиторії, суспензії та інші, описані тут або очевидні для фахівця на підставі цього опису 13 та професійних знань. Композиції призначені для орального, внутрішньовенного, підшкірного, трахеального, бронхіального, інтраназального, пульмонарного, трансдермального, букального, ректального, парентерального та інших шляхів введення. Фармацевтична композиція містить принаймні однин препарат за винаходом у суміші з фармацевтично прийнятним ад'ювантом, розбавником та/або носієм. Сумарна кількість діючих речовин знаходиться у межах від біля 0.1% (мас.)до біля 95% (мас.) композиції, переважно від 0.5% до 50% (мас), найкраще від 1% до 25% (мас). Молярне співвідношення між SLV308 (або його Nоксидом) та L-DOPA може знаходитися у межах від біля 1000:1 до біля 1:1000, краще у межах від 300:1 до 1:300, переважно від 50:1 до 1:50. Сполукам за винаходом можна надавати форми, придатної для введення до організму, відомими способами із застосуванням допоміжних речовин, наприклад, рідких або твердих, порошкоподібних носіїв, наприклад, звичайних рідких або твердих наповнювачів, розчинників, емульгаторів, мастил, смакових добавок та/або буферних речовин. Серед поширених допоміжних речовин можна навести карбонат магнію, двооксид титану, лактоза, сахароза, манітол та інші сахари або цукрові спирти, тальк, молочний білок, желатин, крохмаль, амілопектин, целюлоза та її похідні, тваринні та рослинні жири, як от риб'ячий жир, соняшникова, арахісова або кунжутна олія, поліетиленгліколь та розчинники, як дистильована вода та одно- чи багатоводні спирти, наприклад, гліцерин, а також з дезінтегрантами та мастилами, як от стеарат магнію, стеарат кальцію, стеарилфумарат натрію та поліетиленглікольні воски. Далі суміш можна переробляти на гранули або пресувати у таблетки. Діючі компоненти можна попередньо змішувати окремо з деякими неактивними компонентами, а потім змішувати повну композицію. Також діючі компоненти можна попередньо змішувати між собою, а потім додавати неактивні компоненти до одержання повної композиції. М'які желатинові капсули можна одержувати з суміші діючих речовин за винаходом, рослинної олії, жирів або інших придатних носіїв для м'яких желатинових капсул. Тверді желатинові капсули можуть містити гранули діючих компонентів у суміші з твердими порошками, наприклад, лактози, сахарози, сорбітолу, манітолу, картопляного крохмалю, кукурудзяного крохмалю, амілопектину, похідних целюлози або желатину. Форми для ректального введення можна одержувати (і) у вигляді супозиторіїв, які містять суміш діючої речовини з нейтральною жировою основою; (іі) у вигляді желатинових ректальних капсул, які містять суміш діючої речовини з рослинною олією, парафіновою олією або іншим придатним носієм, (ііі) у вигляді готових мікроклізм; (iv) у вигляді сухих мікроклізм, які розчиняють у придатному розчиннику перед застосуванням. Рідкі препарати можна готувати у вигляді сиропів, еліксирів, концентрованих краплин або суспензій, наприклад, розчинів або суспензій, що містять діючу речовину, а решта складається з сахарів або цукрових спиртів і сумішей етанолу, 94466 14 води, гліцерину, пропиленгліколю та поліетиленгліколю. За бажанням такі рідкі препарати можуть містити фарбники, смакові добавки, консерванти, сахарин, карбоксіметилцелюлозу або інші загусники. Також можна готувати рідкі препарати у вигляді сухого порошку, який розчиняють у придатному розчиннику перед застосуванням. Розчини для парентерального введення можна одержувати розчиненням композиції за винаходом у фармацевтично прийнятному розчиннику. Такі розчини можуть містити також стабілізатори, консерванти та/або буферні інгредієнти. Розчини для парентерального введення можна також одержувати у вигляді сухого порошку, який розчиняють у придатному розчиннику перед застосуванням. У варіантах здійснення винаходу передбачено фармацевтичний набір, утворений однією або кількома посудинами,заповненими одним або кількома компонентами фармацевтичної композиції згідно з винаходом для фармакотерапії. До такої посудини (посудин) можуть додаватися друковані матеріали, наприклад, інструкція із вживання або нотатка за формою, передбаченою державним органом, який контролює виробництво, застосування або продаж фармацевтичних продуктів, причому ця нотатка означає затвердження таким органом виробництва, застосування або продажу композиції для людей або тварин. Застосування композицій за винаходом у виробництві лікарських засобів для лікування станів, де потрібне відновлення допамінергійної функції, а також способи лікування шляхом введення терапевтично ефективної кількості принаймні одного препарату за винаходом як ліків або, у разі прекурсорів, після прийому суб'єктом, який страждає або схильний до станів, де потрібне відновлення допамінергійної функції потрібен антагонізм щодо рецепторів канабіноїдів СВі, є необхідним або бажаним. Пояснення до фіг.1-7 Фіг.1: Вплив SLV308 (0.26 мг/кг, ро) на локомоторну активність після лікування L-DOPA (7.5 мг/кг ро) у ігрунок з виразками після обробки МРТР (n=6). Точки показують середню кількість локомоторних проявів у 30-хвилинних інтервалах протягом 7 годин. Стрілка 1: лікування SLV308, стрілка 2 - лікування L-DOPA. Позначки: білі квадратики контрольна група, чорні квадратики - L-DOPA 7.5 мг/кг ро, білі трикутники - SLV308 0.26 мг/кг ро, а чорні кола - SLV308 з наступним введенням LDOPA 7.5 мг/кг ро. Фіг.2: Вплив SLV308 (0.26 мг/кг, ро) на локомоторну активність після лікування L-DOPA (12.5 мг/кг ро) у ігрунок з виразками після обробки МРТР (n=6). Точки показують середню кількість локомоторних проявів у 30-хвилинних інтервалах протягом 7 годин. Стрілка 1: лікування SLV308, стрілка 2 - лікування L-DOPA. Позначки: білі квадратики контрольна група, чорні квадратики - L-DOPA 12.5 мг/кг ро, білі трикутники - SLV308 0.26 мг/кг ро, а чорні кола - SLV308 з наступним введенням LDOPA 12.5 мг/кг ро. Пунктирні лінії: переривчасті лінії - поріг піднесення, суцільні лінії - поріг гіперактивності. Значення похибки опущені задля ясності. Фіг.3: Вплив SLV308 (0.26 мг/кг, ро) на тривалість пожвавлення локомоторної активності після 15 лікування L-DOPA (7.5 та 12.5 мг/кг, ро). Стовпчики представляють середню кількість рухів протягом 6 годин після орального введення SLV308 (0.26 мг/кг ро; n=6). Стовпчики представляють середні значення часу пожвавлення у годинах. Під час лікування мало місце збільшення часу пожвавлення (р