Спосіб перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального

Спосіб перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, при якому приєднують до паливного бака зливний шланг І зливають з паливного бака в ємність відстій пального через зазначений шланг, контролюють візуально наявність механічних домішок, а висновки про кондиційність пального роблять за даними контролю, який відрізняється тим, що після приєднання до паливного бака зливного шланга приєднують до вільного кінця зазначеного зливного шланга ємність, яка ви конана прозорою і містить усередині три з єднані між собою камери, розміщують в одній з камер, до якої неприєднаний зливний шланг, нафтоденсиметр, а у другій - ареометр, після виконання технологічних операцій щодо зливу з паливного бака в ємність відстою пального і проведення візуального контролю наявності механічних домішок зливають з ємності відстій з механічними домішками, зливають повторно або ще декілька разів з паливного бака відстій пального в ємність через зливний шланг, повторюють заходи щодо візуального контролю через прозорі стінки ємності про наявність механічних домішок в пальному, що знаходиться в паливному баці, після візуального контролю наявності у відстої механічних домішок контролюють показання нафтоденсиметра і ареометра, які знаходяться в камерах прозорої ємності, а на завершальному етапі контролю роблять за даними контролю висновки про кондиційність пального, яке проходить через прозору ємність з наступним зливанням кондиційного пального з зазначено'! ємності знову в паливний бак. CM Корисна модель відноситься до галузі озброєння та військової техніки, зокрема, до контролю якості пального у процесі зберігання техніки та Інших випадках регламентних перевірок а саме, до способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального. Якість пального в процесі зберігання змінюється внаслідок його окислення, випаровування, обводнення, забруднення, тощо. Відхилення окремих фізико-хімічних показників пального та олив виказує негативний вплив на надійність роботи двигуна та машини в цілому. Тому контроль якості пального, а також олив є однією з умов надійності та довговічності техніки. Контроль якості пального проводиться з метою перевірки відповідності його вимогам норм стандартів та недопущення застосування некондиційного пального. Відомий спосіб перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, при якому з паливного баку транспортного засобу попередньо зливають до 5 літрів відстою, відбирають зі злитої кількості пального пробу від 0,5 до 1 літра, зливають зазначену кількість пального у прозору ємність, контролюють візуально наявність механічних домішок у відстою, а висновки про кондиційність пального роблять по даним контролю /1/. До недоліків відомого способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального відноситься те, що для проведення контролю за час експлуатації техніки (у ВІДПОВІДНОСТІ до встановленої періодичності контролю) необхідно злити з баку до 50 літрів пального, що не забезпечує його економії. До недоліків відомого способу відноситься і те, що чисто візуальним контролем неможливо визначити густини пального. До недоліків відомого способу відноситься також і те, що для отримання о ю о 10502 результатів контролю потрібен значний час - до 20-30 хвилин. Найбільш близьким технічним рішенням, як по суті, так і за результатом, що досягається, яке обране за прототип, є спосіб перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, при якому приєднують до паливного баку зливний шланг і зливають з паливного баку в ємність відстій пального через зазначений шланг, контролюють візуально наявність механічних домішок, а висновки про кондиційність пального роблять по даним контролю 121. До недоліків відомого способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального для проведення контролю за час експлуатації техніки (у відповідності до встановленої періодичності контролю) необхідно злити з баку до 50 літрів пального, що не забезпечує його економи'. До недоліків відомого способу відноситься і те, що чисто візуальним контролем неможливо визначити густини пального. До недоліків відомого способу відноситься також і те, що для отримання результатів контролю потрібен значний час - до 20-30 хвилин. В основу корисної моделі покладена задача шляхом усунення недоліків прототипу забезпечити підвищення объективно! оцінки якості пального в баках машин, скорочення часу контролю та зниження непродуктивних витрат пального при проведенні заходів контролю. Суть корисної' моделі в способі перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, при якому приєднують до паливного баку зливний шланг і зливають з паливного баку в ємність відстій пального через зазначений шланг, контролюють візуально наявність механічних домішок, а висновки про кондиційність пального роблять по даним контролю, полягає в тому, що після приєднання до паливного баку зливного шлангу приєднують до вільного кінця зазначеного зливного шлангу ємність, яка виконана прозорою і містить усередині три сполучні між собою камери, розміщують в одній з камер, до якої' не приєднаний зливний шланг, нафтоденсиметр, а у другій - ареометр, після виконання технологічних операцій щодо зливу з паливного баку в ємність відстою пального і проведення візуального контролю наявності механічних домішок зливають з ємності відстій з механічними домішками» зливають повторно або ще декілька разів з паливного баку відстій пального в ємність через зливний шланг, повторюють заходи щодо візуального контролю через прозорі стінки ємності наявність механічних домішок в пальному, що знаходиться в паливному баці. Суть способу полягає і в тому, що після візуального контролю наявності у відстою механічних домішок контролюють показання нафтоденсиметра і ареометра, які знаходяться в камерах прозорої ємкості. Суть способу полягає також і в тому, що на завершальному етапі контролю роблять по даним контролю висновки про КОНДИЦІЙНІСТЬ пального, яке проходить через прозору ємність з наступним зливанням кондицій ного пального з зазначеної ємності знову в паливний бак. Порівняльний аналіз корисної моделі із прототипом, дозволяє зробити висновок, що спосіб перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється, відрізняється тим, що після приєднання до паливного баку зливного шлангу приєднують до вільного кінця зазначеного зливного шлангу ємність, яка виконана прозорою і містить усередині три сполучні між собою камери, розміщують в одній з камер, до якої не приєднаний зливний шланг, нафтоденсиметр, а у другій - ареометр, після виконання технологічних операцій щодо зливу з паливного баку в ємність відстою пального і проведення візуального контролю наявності механічних домішок зливають з ємності відстій з механічними домішками, зливають повторно або ще декілька разів з паливного баку відстій пального в ємність через зливний шланг, повторюють заходи щодо візуального контролю через прозорі стінки ємності наявність механічних домішок в пальному, що знаходиться в паливному баці, після візуального контролю наявності у відстою механічних домішок контролюють показання нафтоденсиметра і ареометра, які знаходяться в камерах прозорої' ємності, а на завершальному етапі контролю роблять по даним контролю висновки про кондиційність пального, яке проходить через прозору ємність з наступним зливанням кондиційного пального з зазначеної ємності знову в паливний бак. Таким чином, спосіб перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється, відповідає критерію корисної моделі «новизна». Суть корисної моделі пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на фіг,1 представлена блоксхема послідовності виконання операцій по перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність в них некондиційного пального, на фіг.2 показаний варіант конструктивно-компонувальної' схеми пристрою, за допомогою якого реалізується суть способу перевірки паливних барсів машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється. Суть виконання способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється, полягає в наступному (див. фіг.1). Попередньо приєднують до паливного баку зливний шланг. Далі приєднують до вільного кінця зазначеного зливного шлангу ємність, яка конструктивно виконана прозорою і містить усередині три сполучні між собою камери (як варіант конструктивного виконання). Ємність (як варіант конструктивного виконання) виконана з можливістю зливу з внутрішніх камер пального, наприклад, через отвір або сполучений із зазначеним отвором шланг/трубку, який виконано в іншому місці відносно приєднання зливного шлангу. Також в ємності виконані отвори для введення в порожнини камер нафтоденси метра і ареометра. 5 10502 Після виконання вищезазначених технологічних операцій розміщують в одній з камер, до якої не приєднаний зливний шланг, нафтоденсиметр, а у другій - ареометр. Для проведення контролю кондиційність пального виконують ряд послідовних технологічних операцій, при яких, по-перше, зливають з паливного баку в ємність відстій пального, а по-друге - контролюють візуально наявність механічних домішок. При візуальному визначенні в пальному, яке залите в ємність, механічних домішок, зливають з ємності ВІДСТІЙ з механічними домішками, наприклад, в іншу ємність для подальшого знищення зазначеного пального. Далі повторно (або ще декілька разів) зливають з паливного баку відстій пального в ємність і повторюють заходи щодо візуального контролю через прозорі стінки ємності наявність механічних домішок в пальному, що знаходиться в паливному ба ці. При кожному наповненні ємності пальним, що зливається з паливного баку в зазначену ємність, контролюють показання нафтоденсиметра і ареометра, які знаходяться в камерах прозорої ємності, при цьому особливу увагу приділяють показанням нафтоденсиметра і ареометра при відсутності в пальному механічних домішок. Закінчують процес контролю технологічною операцією, при якій зливають з зазначеної ємності знову в паливний бак пальне, що знаходиться в ємності і визначено кондиційним (без механічних домішок і води). По даним контролю роблять висновки про кондиційність пального, яке залишилось в паливному баці транспортного засобу, що знаходиться на тривалому зберіганні. Далі роз'єднують зливний шланг з паливним баком і з ємністю, а зливний отвір паливного баку транспортного засобу закривають штатною заглушкою. З ємності достають нафтоденсиметр і ареометр. На цьому технологічні операції, які складають суть способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, закінчуються. Вищезазначені технологічні операції, які складають суть способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється, реалізуються наступним чином за допомогою пристрою, варіант конструктивно-компонувальної схеми якого показаний на фіг.2. Пристрій як варіант конструктивного виконання, містить зливний шланг 1 з наконечником 2, що підключається до баку машини, штуцер 3, з'єднаний з впускним краном 4, розташованим на нижній кришці прозорого корпусу 5, у якому розташовані камера 6 з нафтоденси метром 7, камера 8 з ареометром 9 та оглядова камера 10, причому камери 6, 8, 9 сполучені між собою. Верхня кришка прозорого корпусу має два отвори з пробками 11, розташованими над камерами 6 і 8 для установки в них, відповідно, нафтоденсиметра 7 і ареометра 9, а також включає випускний кран 12 з гнучкою трубкою (шлангом) 13. Пристрій (у відповідності до технологічного процесу контролю якості пального) працює наступним чином: Попередньо видаливши пробки 11 у верхній кришці прозорого корпусу 5, поміщають у камери 6, 8 нафтоденсиметр 7 та ареометр 9. Пробки встановлюють на місце. Приєднують до штуцера 3 нижньої кришки зливний шланг 1. Встановлюють крани 4, 12 в положення "закрито". Звільняють доступ до зливного отвору баку машини. Приєднують наконечник 2 зливного шлангу до баку машини. Встановлюють корпус приладу вертикально, вище рівня пального у баку машини і відкривають крани 4, 12. Опускають корпус приладу вертикально вниз до тих пір, поки пальне з баку почне поступати в корпус і забезпечить спливання нафтоденсиметра 7 чи ареохметра 9 на деякий фіксований рівень. Крани закривають та проводять оцінку пального. У разі відбору проби через заливну горловину початкове заповнення приладу пальним відбувається за допомогою сифону чи іншого пристосування, що приєднується до крану 4 на нижній кришці корпусу 5. Зливання пального відбувається у відповідності до закону сполучених посудин. При проведенні оцінки якості проби пального можливі декілька варіантів. Сплив нафтоденсиметр 7, ареометр 9 знаходиться на дні камери 8. Показання нафтоденсиметра 7 знаходяться у визначеному стандартами діапазоні густин. Пальне за результатами візуального контролю у камері 10 має колір, передбачений нормами, вода та механічні домішки відсутні. Пальне придатне до подальшого використання. Корпус 6 піднімають вгору вище рівня пального у баку машини, відкривають кран 4 і зливають пальне в бак. Від'єднують наконечник 2 від бака і закручують на ньому пробку. Витрати пального при аналізі відсутні. Сплив нафтоденсиметр 7 І ареометр 9. Поділка ареометра 9, що співпадає з рівнем рідини в камері 8 вказує на густину відстою, на наявність у ньому води. Візуально спостерігається помутніння пального, наявність у ньому механічних домішок. Стан відстою незадовільний. Відкривають кран 4 і опускають корпус 5 вниз нижче рівня пального в баку машини. Через відкриті крани 4, 12 та гнучку трубку 13 зливають неякісне пальне, одночасно спостерігаючи за кольором, прозорістю, механічними домішками і положеннями нафтоденсиметра 7 та ареометра 9 в камерах 6, 8, 9 корпуса. При виявленні у камерах 6, 8, 9 пального, що відповідає нормам, закривають кран 4. Після від'єднання пристрою від бака машини, проводять дозаправку. У цьому випадку запобігається повний злив пального з бака. Сплив нафтоденсиметр 7, ареометр 9 знаходиться на дні камери 8. Густина пального відлові 8 10502 дає вимогам стандартів. Пальне прозоре, механічні домішки та вода відсутні, має темно-коричневий колір, що свідчить про підвищений вміст смол. Пальне підлягає додатковому лабораторному аналізу для прийняття рішення про подальше його використання. В разі проведення контрольного аналізу на машинах після певного кілометражу пробігу чи кількості напрацьованих мотогодин, пальному дають попередньо відстоятися декілька годин в баку, а потім проводять аналіз за вказаною вище схемою. Після прийняття рішення про подальше використання пального прилад від'єднують від баку машини, а його вузли приводять у початкове положення. Підвищення ефективності застосування способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається тим, що підвищується об'єктивна оцінка якості пального в баках машин шляхом визначення не тільки механічних домішок, а і води (густини пального). Підвищення ефективності спо собу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається також і за рахунок скорочення часу контролю та зниження непродуктивних витрат пального при проведенні заходів контролю. Підвищення ефективності застосування способу перевірки паливних баків машин, які знаходяться на зберіганні, на відсутність некондиційного пального, який заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок того, що контроль проводиться при єдиному безперервному технологічному процесі однією людиною, не потребує спеціальних знань в галузі хіммотології пального та хімічних реактивів. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Инструкция об организации обеспечения качества горючего в Вооруженных Силах Российской Федерации, - М., Воениздат. 224- аналог. 2. Объект 172М. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Книга вторая. - М., Воениздат. Издательство Министерства обороны СССР. 1975, с.584 - прототип. приєднують до паливного баку зливний шланг з наступним приєднанням до вільного кінця зливного шлангу ємності, яка виконана прозорою і містить усередині три сполучні між собою камери розміщують в одній з камер, до якої не приєднаний зливний шланг, пафтоденсиметр, а у другій - ареометр і І г-" ; ; ~ зливають з наливного баку в ємність від спи пального контролюють візуально наявність механічних домішок зливають з ємності відстій з механічними домішками зливають повторно або ще декілька разів з паливного баку відстій пального в ємність повторюють заходи щодо візуального контролю через прозорі стшки ємності наявність механічних домішок в пальному, що знаходиться в паливному баці контролюють показання нафтоденсиметра і ареометра, які знаходяться в камерах прозорої ємності роблять по даним контролю висновки про коидиційність пального, яке проходить через прозору ємність, з наступним зливанням кондиційного пального з зазначеної ємності знову в паливний бак Фіг. 1 10502 10 II ТО в Фіг. 2 Комп'ютерна верстка А. Попік Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601