Спосіб діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації

1. Спосіб діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, при якому попередньо підготовляють устаткування для проведення візуального контролю і фотоапаратуру, проводять візуально зовнішній огляд бетонних гідротехнічних споруджень, виявляють при огляді тріщини або іншого виду ушкодження конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, включаючи передбачувані аномальні зони, які виявляють по височуванню води, проводять після візуального огляду фотографування зон, де розташовані виявлені ушкодження і аномальні зони, які виявлені по височуванню води, а стан бетонних гідротехнічних споруджень, які перебувають під впливом напірної фільтрації, оцінюють за результатами візуального огляду та дослідження фотографічних знімків з видимими ушкодженнями і аномальними зонами, який відрізняється тим, що паралельно з підготовкою устаткування для проведення візуального контролю і фотоапаратури підготовляють тепловізор або тепловий сканер, що працюють у інфрачервоному діапазоні хвиль, і пристрій для зберігання та відтворення інформації, підготовляють схему конструктивного виготовлення бетонних гідротехнічних споруджень з визначеною на ній схемою розташування арматури в залізобетонній конструкції, після проведення візуального огляду і фотографування зон, де розташовані виявлені ушкодження і аномальні зони, які виявлені по височуванню води, вибирають перед гідротехнічним спорудженням базову реперну точку і установлюють у ній тепловізор, здійснюють теплову зйомку за допомогою 2 (19) 1 3 40608 4 5. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що тепловізор установлюють із можливістю сканування як окремих зон, виявлених у результаті огляду, так і всього спорудження в цілому. 6. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що тепловізор установлюють переважно перпендикулярно до фронтальної площини об'єкта контролю. 7. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що для зйомки тепловізором вибирають переважно період години доби вранці до сходу сонця та у вечірні години, якому характерні квазіоднорідні зовнішні температурні впливи на конструкцію гідротехнічного спорудження - без сонця і тіні, без сильних поривів вітру та без атмосферних опадів. 8. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що візуальний контроль і зйомки тепловізором зазначе них бетонних гідротехнічних споруджень здійснюють періодично з періодом контролем не більше 30 діб. 9. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що на всіх наступних етапах контролю тепловізор установлюють в одній і тій же базовій реперній точці. 10. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що по лінійних формах теплового зображення виявляють різного типу дефекти, що знаходяться у тілі конструкції об'єкта контролю. 11. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що по ізометричних формах теплового зображення виявляють як місця неякісного виготовлення бетонних конструкцій, так і місця неякісного укладання бетону, які характеризуються підвищеною фільтраційною проникністю бетону. Корисна модель відноситься до галузі гідротехнічного будівництва, зокрема, до способів контролю за стійкістю споруджень із бетону, підданих впливу напірної фільтрації, а саме, до способів діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, на які впливають напірні фільтраційні потоки води/рідини. Відомий спосіб діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, при якому попередньо підготовляють устаткування для проведення візуального контролю, проводять візуально зовнішній огляд бетонних гідротехнічних споруджень, виявляють при огляді тріщини або іншого виду ушкодження конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, включаючи передбачувані аномальні зони, які виявляють по височуванню води, а стан бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, оцінюють за результатами візуального огляду аномальних зон [1]. До недоліків відомого способу відноситься те, що за допомогою оптичних приладів, які застосовуються для діагностичного контролю, неможливо виявити внутрішні дефекти конструкції, приховані товщиною бетону гідротехнічного спорудження. Також спосіб характеризується низькою ефективністю виявлення аномальних зон, які виявляються по височуванню води, а також внутрішніх ушкоджень конструкції, не видимих за допомогою оптичних приладів - луп, мікроскопів, біноклів, ендоскопів, а також при розгляді фотознімків об'єкта. Найбільш близьким технічним рішенням, як по суті, так і по задачах, що вирішуються, яке обрано за найближчий аналог (прототип), є спосіб діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, при якому попередньо підготовляють устаткування для проведення візуального контролю і фотоапаратуру, проводять візуально зовнішній огляд бетонних гідротехнічних споруджень, виявляють при огляді тріщини або іншого виду ушкодження конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, включаючи передбачувані аномальні зони, які виявля ють по височуванню води, проводять після візуального огляду фотографування зон, де розташовані виявлені ушкодження і аномальні зони, які виявлені по височуванню води, а стан бетонних гідротехнічних споруджень, які перебувають під впливом напірної фільтрації, оцінюють за результатами візуального огляду та дослідження фотографічних знімків з видимими ушкодженнями і аномальними зонами [2]. До недоліків відомого способу діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, який обрано за прототип, відноситься те, що за допомогою застосовуваних оптичних приладів неможливо виявити дефекти конструкції, що приховані товщиною бетону гідротехнічного спорудження. Також спосіб характеризується низькою ефективністю виявлення аномальних зон, які виявляються по височуванню води, а також внутрішніх ушкоджень конструкції, не видимих за допомогою оптичних приладів - луп, мікроскопів, ендоскопів, при цьому фотографування передбачуваних аномальних зон також не дає можливості розпізнати тріщини та іншого типу ушкодження, які сховані шаром бетону. В основу корисної моделі покладена задача шляхом застосування методу тепловізорного контролю для діагностики бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, забезпечити підвищення вірогідності виявлення передбачуваних аномальних зон, тріщин і іншого типу ушкоджень, які приховані шаром бетону, але дають аномальні теплові характеристики. Суть корисної моделі в способі діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, при якому попередньо підготовляють устаткування для проведення візуального контролю і фотоапаратуру, проводять візуально зовнішній огляд бетонних гідротехнічних споруджень, виявляють при огляді тріщини або іншого виду ушкодження конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, включаючи передбачувані аномальні зони, які виявляють по 5 височуванню води, проводять після візуального огляду фотографування зон, де розташовані виявлені ушкодження і аномальні зони, які виявлені по височуванню води, а стан бетонних гідротехнічних споруджень, які перебувають під впливом напірної фільтрації, оцінюють за результатами візуального огляду та дослідження фотографічних знімків з видимими ушкодженнями і аномальними зонами, полягає в тому, що паралельно з підготовкою устаткування для проведення візуального контролю й фотоапаратури підготовляють тепловізор і пристрій для зберігання та відтворення інформації, після проведення візуального огляду й фотографування зон, де розташовані виявлені ушкодження й аномальні зони, які виявлені по височуванню води, вибирають перед гідротехнічним спорудженням базову реперну точку і установлюють у ній тепловізор, фотографують за допомогою тепловізора зазначені зони, здійснюють за допомогою тепловізора повне сканування всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, одержують за результатами сканування тепловий образ окремих виявлених зон і карту теплового випромінювання об'єкта контролю в цілому, вносять інформацію карти теплового випромінювання об'єкта контролю у пам'ять пристрою зберігання та відтворення інформації, виявляють на карті теплового випромінювання об'єкта контролю аномальні зони, які не виявлені при візуальному огляді, фотографують за допомогою фотоапарата місця виявлених за допомогою тепловізора нових аномальних зон, ідентифікують виділені аномальні зони по лінійним і/або ізометричним формам теплового малюнка, складають карту теплових аномалій діагностуємих зон об'єкта контролю, а стан бетонних гідротехнічних споруджень, які перебувають під впливом напірної фільтрації, оцінюють комплексно за результатами візуального огляду, дослідженню фотографічних знімків з видимими ушкодженнями та аномальними зонами з наступним дослідженням карти теплового випромінювання об'єкта контролю й виділення наній теплових аномалій з наступною ідентифікацією їх природи. Суть способу полягає і в тому, що передбачувані аномальні зони та зони з виявленими ушкодженнями фотографують за допомогою звичайного плівкового або цифрового фотоапарата, тепловізор установлюють із можливістю сканування як окремих зон, виявлених у результаті огляду, так і всього спорудження в цілому, тепловізор установлюють переважно перпендикулярно до фронтальної площини об'єкта контролю, для зйомки тепловізором вибирають переважно період години доби вранці до сходу сонця та у вечірні години, якому характерні квазіоднорідні зовнішні температурні впливи на ґрунт без сонця й тіні, без сильних поривів вітру та без атмосферних опадів, візуальний контроль і зйомки тепловізором зазначених бетонних гідротехнічних споруджень здійснюють періодично в термін між контролем не менше 30 діб, на всіх наступних етапах контролю тепловізор установлюють в одній і тій же базовій реперній точці. Суть способу полягає також і в тому, що по лінійних формах теплового малюнка виявляють тріщини, які знаходяться у тілі конструкції об'єкта контролю, а по ізометрич 40608 6 них формах теплового малюнка виявляють місця неякісного укладання бетону, які характеризуються підвищеною фільтраційною проникністю бетону. Порівняльний аналіз технічного рішення із прототипом показує, що спосіб діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, який заявляється, відрізняється тим, що паралельно з підготовкою устаткування для проведення візуального контролю й фотоапаратури підготовляють тепловізор і пристрій для зберігання та відтворення інформації, після проведення візуального огляду й фотографування зон, де розташовані виявлені ушкодження й аномальні зони, які виявлені по височуванню води, вибирають перед гідротехнічним спорудженням базову реперну точку і установлюють у ній тепловізор, фотографують за допомогою тепловізора зазначені зони, здійснюють за допомогою тепловізора повне сканування всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, одержують за результатами сканування тепловий образ окремих виявлених зон і карту теплового випромінювання об'єкта контролю в цілому, вносять інформацію карти теплового випромінювання об'єкта контролю у пам'ять пристрою зберігання та відтворення інформації, виявляють на карті теплового випромінювання об'єкта контролю аномальні зони, які не виявлені при візуальному огляді, фотографують за допомогою фотоапарата місця виявлених за допомогою тепловізора нових аномальних зон, ідентифікують виділені аномальні зони по лінійним і/або ізометричним формам теплового малюнка, складають карту теплових аномалій діагностуємих зон об'єкта контролю, а стан бетонних гідротехнічних споруджень, які перебувають під впливом напірної фільтрації, оцінюють комплексно за результатами візуального огляду, дослідженню фотографічних знімків з видимими ушкодженнями та аномальними зонами з наступним дослідженням карти теплового випромінювання об'єкта контролю й виділення на ній теплових аномалій з наступною ідентифікацією їх природи, при цьому передбачувані аномальні зони та зони з виявленими ушкодженнями фотографують за допомогою звичайного плівкового або цифрового фотоапарата, тепловізор установлюють із можливістю сканування як окремих зон, виявлених у результаті огляду, так і всього спорудження в цілому, тепловізор установлюють переважно перпендикулярно до фронтальної площини об'єкта контролю, для зйомки тепловізором вибирають переважно період години доби вранці до сходу сонця та у вечірні години, якому характерні квазіоднорідні зовнішні температурні впливи на ґрунт - без сонця й тіні, без сильних поривів вітру та без атмосферних опадів, візуальний контроль і зйомки тепловізором зазначених бетонних гідротехнічних споруджень здійснюють періодично в термін між контролем не менше 30 діб, на всіх наступних етапах контролю тепловізор установлюють в одній і тій же базовій реперній точці, причому по лінійних формах теплового малюнка виявляють тріщини, які знаходяться у тілі конструкції об'єкта контролю, а по ізометричних формах теплового малюнка виявляють місця неякісного укладання бетону, які харак 7 теризуються підвищеною фільтраційною проникністю бетону. Таким чином, спосіб діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, який заявляється, відповідає критерію корисної моделі «новизна». Суть корисної моделі пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на Фіг.1 представлена блок-схема виконання технологічних операцій, що являють собою суть способу діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, який заявляється, на Фіг.2 показана схема підготовки обладнання, за допомогою якого реалізується спосіб діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, який заявляється, на Фіг.3 показана прив'язка схеми конструктивного виготовлення бетонних гідротехнічних споруджень до реальної конструкції об'єкта контролю -бетонних гідротехнічних споруджень, на Фіг.4 показана схема проведення візуального контролю для виявлення ушкоджень в/на тілі бетонних гідротехнічних споруджень, на Фіг.5 показана схема фотографування зон на тілі бетонних гідротехнічних споруджень, де візуальним контролем виявлені ушкодження, на Фіг.6 показана схема встановлення тепловізора напроти бетонних гідротехнічних споруджень, що діагностуються, на Фіг.7-9 показані варіанти встановлення тепловізора напроти бетонних гідротехнічних споруджень, що діагностуються, для сканування їх поверхні, на Фіг.10 показана схема здійснення теплової зйомки бетонних гідротехнічних споруджень (об'єкта контролю), що діагностуються, на Фіг.11 показана схема сканування за допомогою тепловізора всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, на Фіг.12 показаний варіант теплового образу (карта теплового випромінювання) всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, на Фіг.13 показана схема записування інформації тепловізорного контролю в пам'ять пристрою для зберігання та відтворення інформації, на Фіг.14 показана схема накладання теплового образу об'єкта контролю на схему конструкції бетонних гідротехнічних споруджень з визначеною схемою розташуванням арматури в залізобетонній конструкції, на Фіг.15 показана схема фотографування за допомогою фотоапарата місць виявлених за допомогою тепловізора нових аномальних зон, на Фіг.16 показана схема визначення стану бетонних гідротехнічних споруджень, які перебувають під впливом напірної фільтрації, при комплексному оцінюванню за результатами візуального огляду, дослідженню фотографічних знімків з видимими ушкодженнями та аномальними зонами з паралельним дослідженням карти теплового випромінювання об'єкта контролю й виділення на ній теплових аномалій з наступною ідентифікацією їх природи, 40608 8 на Фіг.17 показана карта теплового випромінювання всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень (на прикладі Дністровської ГЕС 1), на Фіг.18-19 показані, відповідно, карта теплового випромінювання всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень та зовнішній вигляд зазначеного об'єкта контролю, сфотографованого за допомогою фотоапаратури (на прикладі Олександрівської ГЕС), на Фіг.20-21 показані, відповідно, карта теплового випромінювання всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень та зовнішній вигляд зазначеного об'єкта контролю, сфотографованого за допомогою фотоапаратури (на прикладі Ташликської ГАЕС), на Фіг.22-23 показані, відповідно, карта теплового випромінювання всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень та зовнішній вигляд зазначеного об'єкта контролю, сфотографованого за допомогою фотоапаратури (на прикладі Ташликської ГАЕС), на Фіг.24-25 показані схеми застосування способу тепловізорної зйомки для контролю якості бетону у водоводах бетонних гідротехнічних споруджень. Суть способу діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації пояснюється за допомогою технологічних операцій (див. блок-схему на Фіг.1), згідно з якими попередньо підготовляють устаткування (позиція 1) для проведення візуального контролю та фотоапаратуру (позиція 2) (див. Фіг.2), при цьому як фотоапаратуру використовують звичайний плівковий (з кольоровою чи чорно-білою плівкою) або цифровий фотоапарат, або будь-який інший пристрій для фіксації зображення. Паралельно з підготовкою устаткування для проведення візуального контролю (позиція 1) і фотоапаратури (позиція 2) підготовляють тепловізор (позиція 3) (або тепловий сканер) і пристрій для зберігання та відтворення інформації. Як пристрій для зберігання та відтворення інформації може бути використаний комп'ютер (позиція 4) з монітором (позиція 5) та друкувальним пристроєм (позиція 6) - див. Фіг.2. Підготовляють схему (позиція 7) конструктивного виготовлення бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8) з визначеною на ній схемою розташуванням арматури (позиція «А») в залізобетонній конструкції - див. Фіг.2 та Фіг.3. Після підготовки устаткування (позиції 1-6 та 9) проводять візуально зовнішній огляд бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8) (див. схему на Фіг.4), при цьому використовують устаткування (позиція 1-6 та 9) для проведення візуального контролю. Візуальний контроль застосовується в основному для перевірки відкритих поверхонь (зовнішніх і внутрішніх) і внутрішніх частин бетонних гідротехнічних споруд - як об'єкта контролю (позиція 8). На останній стадії оцінки прихованих дефектів об'єкта контролю при використанні інших фізичних методів контролю часто використовуються також візуальні і оптичні методи. Ці методи контролю дозволяють оцінити властивості поверхонь на на 9 явність тріщин або будь-якого іншого типу ушкоджень. Контроль, як правило, здійснюється за допомогою спеціальних приладів і інструментів (позиція 1). Крім оптичних приладів і інструментів загального призначення (лупи, оптичні проектори та компаратори), для візуального контролю об'єкта контролю (позиція 8) використовують також спеціальні оптичні прилади [3]. До останніх відносяться технічні ендоскопи або бороскопи - точні оптичні прилади із вбудованим джерелом світла, що використовуються для візуальної перевірки внутрішніх поверхонь об'єкта контролю, схованих від прямого спостереження. Бороскопи дозволяють при відносно великому збільшенні (до 15-кратного) спостерігати досліджуваний об'єкт уздовж осі приладу (бачення вперед), під прямим кутом до осі, а також похило стосовно об'єктиву. Оптикоосвітлювальні прилади типу ПДК являють собою спеціалізовані пристрої для дистанційного контролю внутрішніх порожнин об'єкта, недоступних при простому візуальному огляді. Ендоскоп моделі 767 має робочу довжину 512мм при діаметрі 5мм, що робить його зручним для огляду деталей конструкції об'єкта контролю, недоступних при простому візуальному огляді. У гнучких ендоскопах (флексоскопах) візуальна система і система передачі світла складаються з волоконної оптики, змонтованої усередині гнучкої трубки з керованим дистальним кінцем. В ендоскопах малого діаметра (0,5...0,9мм) вигин здійснюється в одній площині. В ендоскопах діаметром від 2,5мм до 12мм вигин здійснюється у двох площинах від 90 до 180 градусів. Найбільш досконалі технічні ендоскопи (позиція 9) постачені світловодом, виконаним у вигляді джгута із прозорих діелектричних стрижнів і волокон. Якщо на один кінець світловода спроектувати яке-небудь зображення, воно буде передано на інший кінець. Чим менше діаметр окремих волокон, тим вище розв'язна здатність світловода. Гнучкі джгути можуть використовуватися для передачі зображення по криволінійному шляху, що значно розширює можливості ендоскопа, з огляду на малий діаметр гнучкого оптичного джгута. Виявляють при візуальному огляді тріщини (позиція 10) або іншого виду ушкодження (позиція 11) конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, включаючи передбачувані аномальні зони (позиція 12), які виявляють по височуванню води (див. Фіг.4). При огляді об'єкта контролю (позиція 8) виявляють тріщини (позиція 10) або іншого виду ушкодження конструкції бетонних гідротехнічних споруджень, наприклад, щербини (позиція 13), виламування (позиція 14) часток тіла споруди (позиція 8), включаючи передбачувані аномальні зони (позиція 12), які виявляють по височуванню води (позиція 15) (див. Фіг.4). Проводять після візуального огляду фотографування (позиція 16) зон, де розташовані виявлені ушкодження (позиції 10-11, 13-14) і аномальні зони (позиція 12), які виявлені по височуванню води (позиція 15), при цьому передбачувані аномальні зони (позиція 12) та зони з виявленими ушкодженнями фотографують (позиція 16) за допомогою 40608 10 звичайного плівкового або цифрового фотоапарата (позиція 2), або будь-якого іншого пристрою для фіксації зображення (див. Фіг.5). Фотографування (позиція 16) також проводять або зі спалахом, або без нього. Після проведення візуального огляду (див. схему на Фіг.4) і фотографування (див. схему на Фіг.5) зон, де розташовані виявлені ушкодження і аномальні зони (позиція 12), які виявлені по височуванню води (позиція 15), вибирають перед гідротехнічним спорудженням (позиція 8) базову реперну точку (позиція 17) і установлюють у ній тепловізор (позиція 3) (або будь-який інший, що працює у інфрачервоному діапазоні хвиль, наприклад, тепловий сканер) (див. схему на Фіг.6), при цьому тепловізор (позиція 3) установлюють із можливістю сканування як окремих зон, виявлених у результаті огляду, так і всього спорудження (позиція 8) в цілому, причому тепловізор (позиція 3) установлюють переважно перпендикулярно до фронтальної площини W об'єкта контролю (позиція 8) (див. Фіг.6-7). В процесі проведення контролю тепловізор (позиція 3) може бути установленим і під кутом b до фронтальної площини W об'єкта контролю (позиція 8) (див. Фіг.8-9). Продовжують технологічні операції щодо діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8) тим, що за допомогою тепловізора (позиція 3) здійснюють теплову зйомку (позиція 18) зазначених зон (див. Фіг.6 та Фіг.10), при цьому для зйомки тепловізором (позиція 3) вибирають переважно період години доби вранці до сходу сонця та у вечірні години, якому характерні квазіоднорідні зовнішні температурні впливи на конструкцію гідротехнічного спорудження (позиція 8) без сонця і тіні, без сильних поривів вітру та без атмосферних опадів. Після проведення зазначеної технологічної операції здійснюють за допомогою тепловізора (позиція 3) повне сканування всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8), при цьому візуальний контроль (див. Фіг.4) і теплові зйомки (див. Фіг.10-11) тепловізором (позиція 3) зазначених бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8) здійснюють періодично з терміном між кожним контролем не більше 30 діб (або у визначений керівними документами термін), причому на всіх наступних етапах контролю тепловізор (позиція 3) установлюють в одній і тій же базовій реперній точці (позиція 17) (з якої можливе повне сканування (теплова зйомка) тепловізором (позиція 3) всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8) - див. схему на Фіг.6-11). По закінченню сканування всієї конструкції бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8), як результат одержують тепловий образ окремих виявлених зон (див. Фіг.24-25) і карту (позиція 19) теплового випромінювання об'єкта контролю (позиція 8) в цілому (див. Фіг.12 та Фіг.17-18, 20, 22). Для зберігання та з метою подальшого використання інформації («Інф») карти (позиція 19) теплового випромінювання об'єкта контролю (позиція 8), вносять зазначену інформацію («Інф») у пам'ять пристрою зберігання та відтворення інформації, а саме, у комп'ютер (позиція 4) з відтво 11 ренням зображення на моніторі (позиція 5) (див. схему на Фіг.13). Карту (позиція 19) теплового випромінювання об'єкта контролю (позиція 8) роздруковують на друкувальному пристрої (позиція 6). Далі працюють із зазначеною картою (позиція 19) теплового випромінювання об'єкта контролю (позиція 8). Виявляють на зазначеній карті (позиція 19) теплового випромінювання об'єкта контролю (позиція 8) аномальні зони (позиція 12) та влаштовують кореляцію з тими, що виявлені при візуальному огляді (див. Фіг.12, Фіг.17-18, Фіг.20, Фіг.22, Фіг.24-25 та схеми на Фіг.4-5). З метою точного визначення місць аномальних зон, що виявлені на реальних конструкціях об'єкта контролю (позиція 8), накладають тепловий образ (карту 19), що отриманий при тепловому скануванні (позиція 18), на схему (позиція 7) конструкції бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8) з визначеною схемою розташуванням арматури (позиція «А») в залізобетонній конструкції, і здійснюють аналіз теплових полів (див. схему на Фіг.14), при цьому додатково використовують фотографічні знімки (позиція 22). Продовжують технологічні операції щодо діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8) тим, що фотографують за допомогою фотоапаратури (позиція 2) місця виявлених за допомогою тепловізора (позиція 3) нових аномальних зон (позиція 12) (при цьому використовують або звичайний фотоапарат та відповідні види плівок, або використовують цифровий фотоапарат чи відеокамеру). У той же час проводять заходи, згідно з якими ідентифікують виділені аномальні зони по лінійним (позиція 20) і/або ізометричним (позиція 21) формам теплового зображення, при цьому по лінійних формах (позиція 20) теплового зображення виявляють різного типу дефекти, а саме, тріщини (позиція 10), порожнини (позиція 11), сходини, пористості та інше, які знаходяться у тілі конструкції об'єкта контролю (позиція 8) (див. Фіг.4), а по ізометричних формах (позиція 21) теплового зображення виявляють як місця неякісного виготовлення бетонних конструкцій, так і місця неякісного укладання бетону, які характеризуються підвищеною фільтраційною проникністю бетону (див. ілюстрації на Фіг.24-25). По закінченню етапу ідентифікації виділених аномальних зон (позиція 12) складають карту (позиція 19) теплових аномалій діагностуємих зон об'єкта контролю (позиція 8) (див. відповідні ілюстрації на Фіг.19, 21 та 23 і теплове зображення цих 40608 12 же споруджень на відповідних картах теплових аномалій об'єкта контролю на Фіг.18, 20 і 22). Як приклади наведені ілюстрації наявних споруджень: Дністровської ГЕС 1 (Фіг.17), Олександрівської ГЕС (Фіг.18-19) та Ташликської ГАЕС (Фіг.20-21). Закінчують цикл технологічних операцій, які становлять суть способу діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, тим, що оцінюють стан бетонних гідротехнічних споруджень (позиція 8), які перебувають під впливом напірної фільтрації, комплексно за результатами візуального огляду (див. Фіг.4), дослідженню фотографічних знімків (позиція 22) з видимими ушкодженнями (позиції 10, 13 і 14) та аномальними зонами (позиція 12) і з наступним дослідженням карти (позиція 19) теплового випромінювання об'єкта контролю (позиція 8) і виділення на ній теплових аномалій з наступною ідентифікацією їх природи (див. схему на Фіг.16). Підвищення ефективності застосування способу діагностики стану бетонних гідротехнічних споруджень, які знаходяться під впливом напірної фільтрації, який заявляється, у порівнянні із прототипом, досягається шляхом удосконалення системи діагностики гідротехнічного спорудження і проведенням комплексу технологічних операцій, які включають послідовно виконувані процедури візуальний огляд, фотографування видимих ушкоджень, дефектів і аномальних зон, здійснення теплової зйомки об'єкта досліджень за допомогою тепловізора з наступним дослідженням карти теплового випромінювання об'єкта контролю та виділення на ній теплових аномалій, які зіставляються із зонами тріщин і аномальних зон, виявленими при візуальному огляді, зі схемою конструкції бетонних гідротехнічних споруджень та розташування в залізобетонній конструкції арматури для ідентифікації їхньої природи та ухвалення рішення про ступінь їхньої техногенної небезпеки. Джерела інформації: 1. Неразрушающий контроль металлов и изделий: Справочник / Под. ред. Г.С.Самойлова. М.: Машиностроение, 1976. 456с. (стр.114-136) - аналог. 2. А.Клюев, "Неразрушающий контроль и диагностика". Справочник. Издательство: "Машиностроение", М., 2005, стр.10-84 - прототип. 3. Приборы для неразрушающего контроля. Справочник / Под. ред. В.В. Клюева. В 2-х томах. М.: Машиностроение, 1976. Том 1, 391с; Том 2. 385с. 13 40608 14 15 40608 16 17 40608 18 19 40608 20 21 40608 22 23 40608 24 25 Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 40608 Підписне 26 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601