Композиція на основі кліща, її застосування, спосіб розведення хижого кліща родини phytoseiidae, система розведення для розведення вказаного хижого кліща родини phytoseiidae та способи біологічної боротьби зі ш

1. Композиція на основі кліща, що містить: - розвідну популяцію виду хижого кліща родини Phytoseiidae, - популяцію штучного хазяїна, - та необов'язково носій для особин вказаних популяцій, яка відрізняється тим, що популяція штучного хазяїна включає принаймні один вид, вибраний з родини Carpoglyphidae, роду Carpoglyphus, виду Carpoglyphus lactis. 2. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що вид хижих кліщів родини Phytoseiidae вибраний з: - видів Amblyseius andersoni, Amblyseius swirskii або Amblyseius largoensis роду Amblyseius; видів Euseius finlandicus, Eusеius hibisci, Euseius ovalis, Euseius victoriensis, Euseius stipulatus, Euseius 2 (19) 1 3 87011 4 - видів Amblyseius andersoni, Amblyseius swirskii або Amblyseius largoensis роду Amblyseius; видів Euseius finlandicus, Eusеius hibisci, Euseius ovalis, Euseius victoriensis, Euseius stipulatus, Euseius scutalis, Euseius tularensis, Euseius addoensis або Euseius citri з роду Euseius; видів Neoseiulus barken, Neoseiulus californicus, Neoseiulus cucumeris, Neoseiulus longispinosus, Neoseiulus womersleyi, Neoseiulus idaeus або Neoseiulus fallacis з роду Neoseiulus; видів Typhlodromalus limonicus або Typhlodromalus peregrinus з роду Typhlodromalus; виду Typhlodromips montdorensis з роду Typhlodromips підродини Amblyseiinae; виду Galendromus occidentalis з роду Galendromus; видів Typhlodromus pyri, Typhlodromus doreenae або Typhlodromus athiasae з роду Typhlodromus підродини Typhlodrominae. 11. Система розведення для розведення хижого кліща родини Phytoseiidae, яка відрізняється тим, що включає контейнер, де утримується композиція за пп. 1-5. 12. Система розведення за п. 11, яка відрізняється тим, що вказаний контейнер включає вихід як мінімум для однієї рухливої стадії життєвого циклу кліща родини Phytoseiidae. 13. Система розведення за п. 12, яка відрізняється тим, що вказаний вихід придатний для забезпечення тривалого випускання вказаної як мінімум однієї рухливої стадії життєвого циклу. 14. Застосування композиції за пп. 1-5 або системи розведення за пп. 12, 13 для боротьби зі шкідником сільськогосподарської рослини. 15. Застосування за п. 14, яке відрізняється тим, що шкідник сільськогосподарської рослини вибраний з білокрилок: Trialeurodes vaporariorum або Bemisia tabaci; трипсів: Thrips tabaci; з видів Frankliniella: Frankliniella occidentalis; павутинних кліщів: Tetranychus urticae; кліщів родини Tarsonemidae: Polyphagotarsonemus latus. 16. Застосування за п. 15, яке відрізняється тим, що сільськогосподарська рослина вибрана з (тепличних) сільськогосподарських рослин: сортів перцю (Capsicum annuum); баклажанів (Solanum melogena); гарбузових (Cucurbitaceae): огірків (Cucumis sativa), дині (Cucumis melo), кавуна (Citrullus lanatus); ягід: полуниці (Fragaria x ananassa), малини (Rubus ideaus); тепличних (декоративних) рослин: троянд, гербер, хризантем або дерев: видів цитрусових (Citrus). 17. Спосіб біологічної боротьби зі шкідниками сільськогосподарської рослини, який відрізняється тим, що включає забезпечення композиції за пп. 15 для вказаної сільськогосподарської рослини. 18. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що шкідник вибраний з білокрилок: Trialeurodes vaporariorum або Bemisia tabaci; трипсів: Thrips tabaci; з видів Frankliniella: Frankliniella occidentalis; павутинних кліщів: Tetranychus urticae; кліщів родини Tarsonemidae: Polyphagotarsonemus latus. 19. Спосіб за будь-яким з пп. 17, 18, який відрізняється тим, що композицію забезпечують шляхом нанесення кількості вказаної композиції навколо, наприклад, основи певної кількості сільськогосподарських рослин, переважно, кожної сільськогосподарської рослини. 20. Спосіб за п. 19, який відрізняється тим, що кількість становить 1-10мл, переважно, 2-5мл. 21. Спосіб за пп. 17, 18, який відрізняється тим, що композицію забезпечують у вигляді системи розведення за пп. 12, 13, розміщуючи вказану систему розведення навколо певної кількості сільськогосподарських рослин, переважно, кожної сільськогосподарської рослини, наприклад, шляхом підвішування вказаної системи розведення на вказаній сільськогосподарській рослині. 22. Спосіб за будь-яким з пп. 17-21, який відрізняється тим, що сільськогосподарська рослина вибрана з (тепличних) сільськогосподарських рослин, наприклад, різних сортів перцю (Capsicum annuum), баклажанів (Solanum melogena), гарбузових (Cucurbitaceae), наприклад огірків (Cucumis sativa), дині (Cucumis melo), кавуна (Citrullus lanatus), ягід, наприклад полуниці (Fragaria x ananassa), малини (Rubus ideaus), (тепличних) декоративних рослин (наприклад троянд, гербер, хризантем) або дерев, наприклад видів цитрусових (Citrus). У відповідності до першого аспекту даний винахід стосується нової композиції на основі кліща. У відповідності до другого аспекту винахід стосується нового способу розведення виду хижого кліща родини Phytoseiidae. У відповідності до третього аспекту винахід стосується нового застосування виду кліщівастигматид Carpoglyphus lactis як штучного хазяїна для розведення виду хижого кліща родини Phytoseiidae. У відповідності до четвертого і п'ятого аспектів винахід стосується нової системи розведення для розведення виду хижого кліща родини Phytoseiidae і застосування зазначеної системи розведення для боротьби зі шкідниками сільськогосподарської рослини. У відповідності до інших аспектів винахід стосується способу біологічної боротьби зі шкідниками сільськогосподарської рослини, в якому застосовується композиція на основі кліща у відповідності до винаходу. В подальшому описі і формулі винаходу застосовуються назви кліщів родини Phytoseiidae, які наведені в de Moraes, G.J. et al., 2004, якщо не вказано інше. Короткий перелік вказаних родин та видів наведено на Фіг.1. Хижі кліщі родини Phytoseiidae широко застосовуються для біологічної боротьби з павутинними кліщами і трипсами на тепличних сільськогосподарських рослинах. Найбільш важливі види трипсів на тепличних сільськогосподарських рослинах це західні квіткові трипси (Frankliniella occidentalis) і 5 трипси цибулі (Thrips tabaci). З ними можна боротися за допомогою хижих кліщів Amblyseius cucumeris та Amblyseius barkeri (Hansen, L.S. and Geyti, J., 1985; Ramakers, P.M.J, and van Lieburg, M.J., 1982; Ramakers, P.M.J., 1989; Sampson, C, 1998; and Jacobson, R.J., 1995) та Iphiseius degenerans (Ramakers, P.M.J, and Voet, S.J.P., 1996). За відсутності здобичі ці види можуть оселятися і мешкати на сільськогосподарських рослинах, які забезпечують безперервне постачання пилку, наприклад, на солодкому перці (Capsicum annuum L). Ці види не можуть застосовуватися на сільськогосподарських рослинах, де відсутній вільний доступ до пилку, наприклад, огірках і більшості декоративних рослин, за винятком випадків, коли їжу забезпечують штучно. Це може бути здійснене шляхом розпилення рослинного пилку на сільськогосподарську рослину. Альтернативно, для Amblyseius cucumeris може застосовуватися система розведення з контрольованим випусканням (розкрита Sampson, С. (1998) або в GB2393890). Така система розведення з контрольованим випусканням складається із саше з відділенням, де міститься поживна суміш, яка складається з висівок, дріжджів і зародків пшениці; популяції зернового кліща Tyrophagus putrescentiae та популяції хижого кліща Amblyseius cucumeris. Зерновий кліщ Tyrophagus putrescentiae буде розвиватися в активну популяцію на поживній суміші та виконувати роль штучного хазяїна для популяції хижого кліща. Саше підвішують на сільськогосподарській рослині за допомогою гачка, і з нього протягом періоду 4-6 тижнів безперервно випускаються хижі кліщі. Оскільки Amblyseius cucumeris демонструє скоріше слабку реакцію у вигляді розмноження на присутність їжі, великі кількості хижих кліщів повинні бути випущені на сільськогосподарську рослину для того, щоб забезпечити достатній рівень боротьби зі шкідниками. Це є можливим з економічної точки зору, оскільки Amblyseius cucumeris може бути економічно розведений в дуже великих кількостях на зерновому кліщі Tyrophagus putrescentiae, що, в свою чергу, може бути розведений в достатніх кількостях на описаній вище поживній суміші. Хоча існують набагато більш ефективні хижі кліщі для контролю трипсів з вищою швидкістю винищення хижаками і реакцією у вигляді розмноження, наприклад, Typhlodromalus limonicus та Iphiseius degenerans, найчастіше застосовуваним видом залишається Amblyseius cucumeris, оскільки він легко може бути розведений в дуже великих кількостях. Масове розведення Iphiseius degenerans здійснюють на рослинах рицини звичайної (Ricinus communis L, Euphorbiaceae), які забезпечують безперервне постачання пилку, на якому можуть розвиватися великі популяції кліщів. Внаслідок великої поверхні і високих інвестицій в теплиці, необхідних для вирощування рослин, собівартість Iphiseius degerenans в порівнянні з Amblyseius cucumeris є дуже високою. За рахунок такої високої собівартості фермери можуть випускати тільки дуже маленькі кількості, звичайно, 1000-2000 хи 87011 6 жих кліщів на гектар. Таким чином, застосування Iphiseius degenerans обмежується видами перцю (Capsicum annuum L), які забезпечують достатню кількість пилку, на якому може розвиватися популяція хижих кліщів, достатня для боротьби зі шкідниками. Може пройти декілька місяців до того, як популяція Iphiseius degenerans на сільськогосподарській рослині досягне повного розміру і буде здатна здійснити істотний вплив на популяцію шкідника трипс. У всьому світі боротьбу з двоплямистими павутинними кліщами (Tetranychus urticae) успішно здійснюють як в теплицях, так і під відкритим небом шляхом випускання хижих кліщів. Найбільш важливими видами є Phytoseiulus persimilis (Hussey, N.W. and Scopes, N.E.A., 1985), кліщ, що найдовше використовується як комерційно доступний засіб для біологічної боротьби, та Neoseiulus californicus (Wei-Lan Ma and Laing, J.E., 1973). Масове розведення обох хижих кліщів здійснюють на природному хазяїні, Tetranychus urticae, на бобових рослинах (Phaseolus vulgahs) у теплицях. Castagnoli, М. and Simoni, S. (1999) також описали способи масового розведення Neoseiulus californicus на кліщі домашнього пилу Dermatophagoides farinae. Проте, кліщі домашнього пилу (Dermatophagoides farinae та Dermatophagoides pteronyssinus) продукують агресивні алергени, пов'язані з розвитком алергічної астми, риніту, кон'юнктивіту і дерматиту. Таким чином, їх застосування в системах розведення з контрольованим випусканням для випускання хижих кліщів в посіви має певні недоліки. Додатковим недоліком є те, що при застосуванні кліщів домашнього пилу для цілей масового розведення доцільними, а в деяких випадках необхідними є масштабні заходи для захисту працівників. В науковій літературі повідомляється про декілька хижих кліщів, здобиччю для яких є алейродиди або білокрилки (Teich, Y. 1966; Swirski, E. et al., 1967; Nomikou, M. et al., 2001). На жаль, до цього часу не існує комерційно доступних хижих кліщів для біологічної боротьби з алейродидами. Ймовірно, причиною такого становища є те, що, незважаючи на відомий факт винищення алейродид хижими кліщами, придатність останніх як засобів для біологічної боротьби проти алейродид не визнана в рівні техніки. В галузі поповнювальних методів біологічної боротьби (коли порції природних ворогів шкідників випускаються в посіви, якщо наявна кількість природних ворогів є недостатньою) біологічні агенти випускають на сільськогосподарські рослини для боротьби зі шкідниками. Що навіть більш важливо, в рівні техніки відсутні економічні системи масового розведення, необхідні для випускання великих кількостей хижих кліщів в посіви, які мають найважливіше значення з точки зору придатності останніх як агентів для поповнювальних методів біологічної боротьби, для тих видів хижих кліщів, які потенційно можуть бути ефективними проти білокрилки. Натомість, боротьбу проти алейродиди здійснюють шляхом випускання паразитоїдних ос, наприклад, Encarsia formosa та Eretmocerus eremicus проти тепличної білокрилки Trialeurodes 7 vaporariorum та паразитоїдної оси Eretmocerus mundus проти алейродиди тютюну Bemisia tabaci. Також здійснюють масове розведення і випускання декількох хижаків, наприклад, хижого сліпняка з родини Miridae (Macrolophus caliginosus) і сонечка Delphastus catalinae. Масове розведення всіх цих паразитоїдів і хижаків включає культивування рослин і розведення алейродид в теплицях, що означає значні інвестиції. Біологічна боротьба проти алейродид та інших шкідників сільськогосподарської рослини за допомогою хижих кліщів, які можуть бути економічно розведені у великих кількостях на штучному хазяїні-кліщі в середовищі для розведення, була б дуже вигідною, оскільки в такій системі розведення використовується обмежена поверхня. Крім того, розведення хижого кліща в такій системі може здійснюватися в кімнатах з контрольованим кліматом. Таким чином, це не вимагає великих інвестицій в теплиці та сільськогосподарські рослини. Нещодавнє дослідження продемонструвало потенціал хижого кліща Amblyseius swirskii як дуже ефективного засобу біологічної боротьби проти трипса (Thrips tabaci та Frankliniella occidentalis) і алейродиди (Trialeurodes vaporariorum та Bemisia tabaci) (Nomikou, M., Janssen,., Schraag, R. and Sabelis, M.W., 2001; Messelink, G. & Steenpaal, S. 2003; Messelink, G. 2004; Messelink, G. & Steenpaal, S. 2004; Bolckmans, K. & Moerman, M. 2004; Messelink, G. & Pijnakker, J. 2004). Amblyseius swirskii продемонстрував дуже інтенсивну реакцію на присутність шкідників і рослинного пилку у вигляді розмноження. Це означає, що, в порівнянні з Amblyseius cucumeris, набагато менші кількості кліщів повинні бути випущені для досягнення належного рівню біологічної боротьби. В одному дослідженні випускання 1 особини Amblyseius swirskii на лист рослин солодкого перцю приводило до одержання такого ж рівню боротьби проти західного квіткового трипса, що і випускання 30 особин Amblyseius cucumeris на лист (Bolckmans, K. & Moerman, M. 2004). В рівні техніки описано розведення Amblyseius cucumeris та Amblyseius barkeri за допомогою видів штучного хазяїна - кліща з роду Tyrophagus, зокрема Tyrophagus putrescentiae, Tyrophagus tropicus, Tyrophagus casei (Sampson, C, 1998; Jacobson, R.J., 1995; Bennison, J.A. and R. Jacobson, 1991; Karg et al., 1987; та GB293890) та з роду Acarus, наприклад, Acarus siro (Beglyarov et al., 1990) та Acarus farris (Hansen, L.S. and J. Geyti, 1985; Ramakers, P.M.J, and van Lieburg, M.J., 1982), всі з яких належать до родини Acaridea. Найбільш розповсюдженим хазяїном для розведення Amblyseius cucumeris є Tyrophagus putrescentiae. Важливий недолік Tyrophagus putrescentiae полягає в тому, що він може завдати шкоди листю молодих рослин, якщо він присутній в посівах, наприклад, при застосуванні його як штучного хазяїна в саше для розведення з повільним випусканням, подібних до розкритих Sampson, С (1998) або в GB293890. Це особливо має місце для посівів огірка протягом періодів високої вологості, особливо, якщо це поєднується з низькою інтенсивністю освітлення. Castagnoli et al. також 87011 8 описують можливість масового розведення Neoseiulus californicus (Castagnoli, M. and S. Simoni, 1999) та Amblyseius cucumeris (Castagnoli, M., 1989) на кліщі домашнього пилу Dermatophagoides farinae як штучному хазяїні для розведення. Проте, кліщі домашнього пилу (Dermatophagoides farinae та Dermatophagoides pteronyssinus) продукують агресивні алергени, пов'язані з розвитком алергічної астми, риніту, кон'юнктивіту і дерматиту. Таким чином, в рівні техніки існує потреба в додаткових штучних хазяях, які можуть застосовуватися для масового розведення придатних кліщів, наприклад, хижих кліщів, особливо для розведення Amblyseius swirskii. Для розведення цього хижого кліща в рівні техніки розкрито тільки застосування пилку (Messelink, G. & Pijnakker, J. 2004) або яєць метеликів Corcyra cephalonica або Ephestia kuehniella (Romeih, A.H.M. et al., 2004). Розведення на пилку обумовлює потребу в теплицях з великою площею для культивування рослин, таких як рицина звичайна (Ricinus communis), для одержання достатньої кількості пилку, або збирання пилку придатної рослини, наприклад, рогозу (види Турпа) під відкритим небом. Збирання рослинного пилку під відкритим небом є дуже трудомістким, і можуть бути зібрані тільки обмежені кількості. Пилок, зібраний з рослин бджолами, непридатний для розведення хижих кліщів. Розведення на яйцях метеликів вимагає великих інвестицій в засоби виробництва, і тому є дуже дорогим. Зважаючи на викладене вище, в рівні техніки існує потреба в альтернативних штучних хазяях для кліщів, які можуть застосовуватися в масовому розведенні хижих кліщів родини Phytoseiidae. Нами було виявлено, що види кліщівастигматид з родини Carpoglyphydae, можуть застосовуватися в ролі штучного хазяїна для різноманітних видів хижих кліщів родини Phytoseiidae. Таким чином, у відповідності до першого аспекту винахід стосується композиції на основі кліща, що містить розвідну популяцію виду хижого кліща родини Phytoseiidae та популяцію штучного хазяїна, що включає як мінімум один вид, вибраний з родини Carpoglyphidae, наприклад, з роду Carpoglyphus, переважно кліщ сушених фруктів Carpoglyphus lactis (Linne, 1758) (Acari: Carpoglyphidae). Види хижих кліщів родини Phytoseiidae, які з найбільшою ймовірністю будуть здатні харчуватися Carpoglyphidae і, зокрема, Carpoglyphus lactis це хижі види кліща родини Phytoseiidae, які харчуються небагатьма видами їжі. Види хижих кліщів родини Phytoseiidae, які харчуються небагатьма видами їжі, - це види хижих кліщів родини Phytoseiidae, які можуть використовувати як мінімум декілька різних видів здобичі як поживне джерело для розвитку (ріст і розмноження). Таким чином, термін «види хижих кліщів, які харчуються небагатьма видами їжі» в даному описі включає види кліща, які мешкають на декількох хазяях, що являють собою хижих кліщів, які можуть використовувати велику кількість видів здобичі як джерело 9 їжі для розвитку. Таким чином, термін «види хижих кліщів, які харчуються небагатьма видами їжі» слід розуміти як такий, що означає види хижих кліщів, які харчуються не одним видом їжі. Види штучного хазяїна - це види, які населяють інший ареал, ніж хижий кліщ родини Phytoseiidae, але, незважаючи на це, одна або більше стадій життєвого циклу штучного хазяїна являють собою придатну здобич як мінімум для однієї стадії життєвого циклу хижого кліща родини Phytoseiidae. Найбільш важливо, що хижий кліщ родини Phytoseiidae має здатність розвиватися і відтворюватися при годуванні штучним хазяїном, таким чином, що кількість особин в розвідній популяції може зростати. Хижі кліщі родини Phytoseiidae мають природний ареал на рослинах, де вони полюють на шкідників (комах і кліщів). Вони, можуть бути видобуті з природних ареалів, як описано de Moraes et al., 2004. Carpoglyphidae описані Hughes, A.M. (1977). На базі розкриття даного документа кваліфікований фахівець зможе виділити конкретні види, що належать до цієї родини, з їх ареалу. Carpoglyphus lactis являє собою космополітичний вид, який розвивається на та в численних органічних матеріалах під час зберігання. Його переважно знайдено на сухих фруктах, таких як сухий інжир, чорнослив, родзинки, і т. д., а також на уламках у бджолиних вуликах (Hughes, A.M. 1977; Chmielewski, W., 1971 (a); Chmielewski, W., 1971(b)). Таким чином, композиція у відповідності до винаходу забезпечує нову асоціацію кліщів, яка не зустрічається в природі, оскільки хижий кліщ родини Phytoseiidae населяє інший ареал, ніж Carpoglyphidae. Композиція у відповідності до винаходу є придатною не тільки для масового розведення хижого кліща родини Phytoseiidae. Оскільки вона також включає стадії життєвого циклу хижого кліща родини Phytoseiidae, на яких здійснюється рухливе полювання, або стадії життєвого циклу, які можуть розвиватися у вищевказані стадії життєвого циклу, на яких здійснюється рухливе полювання, вона також може застосовуватися як агент для біологічного захисту сільськогосподарської рослини. У переважному варіанті композиція містить носій для особин популяцій. Носій може бути будьяким твердим матеріалом, придатним для того, щоб забезпечити поверхню носія для особин. Переважно, носій забезпечує пористе середовище, що дозволяє обмін метаболічних газів і тепла, які утворюються популяціями кліщів. Прикладами придатних носіїв є рослинні матеріали, такі як (пшеничні) висівки, гречане лушпиння, рисове лушпиння, тирса, мелених качанів кукурудзи і т. д. Крім того, до композиції переважно додають поживну субстанцію, придатну для популяції штучного хазяїна. Альтернативно, носій сам по собі може містити придатну поживну субстанцію. Придатна поживна субстанція може бути подібною до описаної Parkinson, C.L., 1992; Solomon, M.E. & Cunnington, A.M., 1963; Chmielewski, W, 1971a; Chmielewski, W, 1971b або в GB2393890. 87011 10 У відповідності до переважного варіанту композиції хижий кліщ родини Phytoseiidae вибраний з: - підродини Amblyseiinae, наприклад, з роду Miblyseius, наприклад, Amblyseius andersoni, Amblyseius swirskii або Amblyseius largoensis, з роду Euseius, наприклад, Euseius finlandicus, Euseius hibisci, Euseius ovalis, Euseius victoriensis, Euseius stipulatus, Euseius scutalis, Euseius tularensis, Euseius addoensis або Euseius citri, з роду Neoseiulus, наприклад, Neoseiulus barken, Neoseiulus californicus, Neoseiulus cucumeris, Neoseiulus longispinosus, Neoseiulus womersleyi, Neoseiulus idaeus або Neoseiulus fallacis, з роду Typhlodromalus, наприклад, Typhlodromalus limonicus або Typhlodromalus peregrinus з роду Typhiodromips, наприклад, Typhlodromips montdorensis; - підродина Typhlodrominae, наприклад, з роду Galendromus, наприклад, Galendromus occidentalis, з роду Typhlodromus, наприклад, Typhlodromus pyri, Typhiodromus doreenae або Typhlodromus athiasae. Зазначені види хижих кліщів родини Phytoseiidae можуть розглядаються як види хижих кліщів, що харчуються небагатьма видами їжі. Хижий кліщ родини Phytoseiidae переважно вибраний з Amblyseius swirskii Athias-Henriot, 1962, (Chant and McMurtry), 2004, (= Typhlodromips swirskii (Athias-Henriot), 1962, De Moraes et al., 2004). Для цього виду розведення на штучному хазяїні-кліщі не розкрито в рівні техніки. Даний винахід вперше розкриває композицію на основі кліща, яка може застосовуватися для економічного розведення Amblyseius swirskii із застосуванням виду з родини Carpoglyphidae як штучного хазяїна, що робить можливим застосовування Amblyseius swirskii як агента для поповнювальних методів біологічної боротьби зі шкідниками. Однак, повинно бути зрозуміло, що в деяких варіантах винаходу вид хижих кліщів родини Phytoseiidae вибраний з інших видів, ніж Amblyseius swirskii. Для різних штамів виду хижого кліща родини Phytoseiidae можуть спостерігатися відмінності в придатності штучного хазяїна. До того ж, ймовірно, буде можливим вивести штам, пристосований до конкретного штучного хазяїна, шляхом селекційного розведення. В даній специфікації термін розведення слід розуміти як такий, що включає розмноження та збільшення популяції шляхом статевого відтворення. Розвідна популяція може включати статево зрілих дорослих особин обох статей та/або особин обох статей на інших стадіях життєвого циклу, наприклад, яйця та/або личинки, які можуть розвиватися в статево зрілих дорослих особин. Альтернативно, розвідна популяція може включати одну або більше запліднених самок. По суті, розвідна популяція здатна до збільшення кількості її особин шляхом статевого відтворення. Переважно, популяція штучного хазяїна являє собою розвідну популяцію, як визначено вище, таким чином, що вона може підтримуватися або навіть до певної міри розвиватися. Якщо штучний хазяїн забезпечений як розвідна популяція, пере 11 важно, також забезпечують поживну субстанцію для штучного хазяїна. Поживна субстанція може бути подібною до поживної субстанції, розкритої в Solomon, M.E. and Cunnington, A.M., 1963; Parkinson, CL, 1992; Ramakers, P.M.J, and van 5 Lieburg, M.J., 1982; GB2393890. Штучний хазяїн переважно вибраний як Carpoglyphus lactis. Carpoglyphus lactis, який також має назву кліща сушених фруктів, являє собою космополітичний вид, який розвивається на і в різноманітних органічних матеріалах під час зберігання. Його переважно знайдено на сухих фруктах, таких як сухий інжир, чорнослив, родзинки, і т. д., а також на уламках у бджолиних вуликах (Hughes, A.M. 1977; Chmielewski, W., 1971 (a); Chmielewski, W., 1971 (b)). На протилежність Tyrophagus putrescentiae, Carpoglyphus lactis не заподіює шкоди сільськогосподарським рослинам. Таким чином, вибраний переважний штучний хазяїн буде забезпечувати переваги, якщо композицію у відповідності до винаходу застосовують для захисту сільськогосподарської рослини у такий спосіб, що особини популяції штучного хазяїна можуть контактувати з сільськогосподарською рослиною, наприклад, якщо її наносять безпосередньо на сільськогосподарську рослину або розташовують навколо сільськогосподарської рослини, або при використанні в саше з повільним/контрольованим/тривалим випусканням. Додаткова перевага Carpoglyphus lactis полягає в тому, що він розглядається, як космополітичний вид. Таким чином, міжнародна торгівля продукцією, що містить цей вид, буде підлягати менш суворим регуляторним обмеженням, ніж існують в багатьох країнах для закордонних видів. Також було виявлено, що Carpoglyphus lactis є особливо придатним штучним хазяїном для Amblyseius swirskii, оскільки цей хижак може харчуватися численними стадіями життєвого циклу, і за певних обставин - всіма стадіями життєвого циклу цього хазяїна. Співвідношення кількості особин виду хижого кліща родини Phytoseiidae до кількості особин штучного хазяїна в композиції може становити від приблизно 1000:1 до 1:20, наприклад, від приблизно 100:1 до 1:20, наприклад, від 1:1 до 1:10, переважно, приблизно 1:4, 1:5 або 1:7. Відносні кількості можуть залежати від конкретного цільового застосування композиції та/або стадії розвитку популяції кліща родини Phytoseiidae на штучному хазяїні. В цілому, композиції, де особи штучного хазяїна присутні в надлишку по відношенню до особин кліщів родини Phytoseiidae, є переважними для розведення виду кліщів родини Phytoseiidae, оскільки забезпечується достатня кількість здобичі для кліщів родини Phytoseiidae. Однак, оскільки популяція кліщів родини Phytoseiidae буде зростати в результаті полювання на штучного хазяїна, відносна кількість особин виду кліщів родини Phytoseiidae буде зростати. Композиція, що містить високі відносні кількості хижого кліща родини Phytoseiidae, може бути утворена з композиції, що містить відносну кількість і дозволяє розвідній популяції хижого кліща 87011 12 родини Phytoseiidae розвиватися, полюючи на штучного хазяїна. Альтернативно, композиція, що містить відносно невелику кількість хижого кліща родини Phytoseiidae, може бути утворена шляхом змішування композиції, що містить більш високу відносну кількість, з композицією, що містить меншу відносну кількість, в тому числі з композицією, що містить виключно штучного хазяїна, необов'язково в комбінації з носієм та/або поживною субстанцією, придатною для штучного хазяїна. У відповідності до іншого аспекту даний винахід стосується способу розведення виду хижого кліща родини Phytoseiidae. Спосіб включає забезпечення композиції у відповідності до винаходу та полювання особин вказаного хижого кліща родини Phytoseiidae на здобич у вигляді особин вказаної популяції штучного хазяїна. Для оптимального розвитку хижого кліща родини Phytoseiidae композицію, наприклад, утримують при температурі 18-35°С, переважно, 20-30°С, більш переважно, 20-25°С, найбільш переважно, 22-25°С. Придатні інтервали відносної вологості становлять 75-95%, переважно, 80-90%. Вказані інтервали температури і відносної вологості в цілому є придатними також для утримання видів штучного хазяїна. Переважно, композиція містить носій, який може забезпечити пористе середовище і поживну субстанцію для виду штучного хазяїна, а також вид штучного хазяїна утримують у вигляді тривимірної культури на носії. В такій тривимірній культурі виду штучного хазяїна особини виду штучного хазяїна можуть вільно рухатися в трьох вимірах. Таким чином, вони можуть розповсюджуватися на більший об'єм носія і використовувати поживну субстанцію більш оптимально. Беручи до уваги співвідношення розміру рухливих стадій життєвого циклу виду хижого кліща родини Phytoseiidae до розміру особин штучного хазяїна, цей організм загалом також буде розповсюджуватися на весь об'єм носія, полюючи на штучного хазяїна. Переважно, тривимірну культуру одержують шляхом забезпечення носія у вигляді тривимірного шару, з яких два вимірювання більші, ніж третє. Прикладом є горизонтальний шар з довжиною і шириною, що вимірюються в метрах, і товщиною, що вимірюється в сантиметрах. Тривимірний шар є переважним, оскільки він дозволяє достатній обмін метаболічного тепла і газів та забезпечує більший об'єм продукування в порівнянні з двовимірним шаром. У відповідності до іншого аспекту винахід має на меті застосування кліща-астигматиди, вибраного з родини Carpoglyphidae, наприклад, з роду Carpoglyphus, переважно, виду Carpoglyphus lactis, як штучного хазяїна для розведення хижого кліща родини Phytoseiidae. Кліщ-астигматида переважно вибраний з роду Carpoglyphus і, найбільш переважно, він являє собою Carpoglyphus lactis, з причин, що обговорювалися вище. Хижого кліща родини Phytoseiidae переважно вибирають з: - підродини Amblyseiinae, наприклад, з роду Amblyseius, наприклад, Amblyseius andersoni, 13 Amblyseius swirskii або Amblyseius largoensis, з роду Euseius, наприклад, Euseius finlandicus, Euseius hibisci, Euseius ovalis, Euseius victoriensis, Euseius stipulatus, Euseius scutalis, Euseius tularensis, Euseius addoensis або Euseius citri, з роду Neoseiulus, наприклад, Neoseiulus barken, Neoseiulus californicus, Neoseiulus cucumeris, Neoseiuius longispinosus, Neoseiulus womersleyi, Neoseiulus idaeus або Neoseiulus fallacis, з роду Typhlodromalus, наприклад, Typhlodromalus limonicus або Typhlodromalus peregrinus з роду Typhlodromips, наприклад, Typhlodromips montdorensis; - підродини Typhlodrominae, наприклад, з роду Galendromus, наприклад, Galendromus occidentalis, з роду Typhlodromus, наприклад, Typhlodromus pyri, Typhlodromus doreenae або Typhlodromus athiasae. У відповідності до ще одного аспекту винахід стосується системи розведення для розведення хижого кліща родини Phytoseiidae. Система розведення включає контейнер, в якому міститься композиція у відповідності до винаходу. Контейнер, може бути будь-якого виду, придатного для утримування особин обох популяцій. Система розведення може включати засоби, що полегшують обмін метаболічних газів і тепла між внутрішнім і зовнішнім простором, наприклад, вентиляційні отвори. Такі вентиляційні отвори не повинні дозволяти втечу особин популяцій з контейнера. Ця умова може бути виконана шляхом вкривання вентиляційних отворів, наприклад, сіткою. Система розведення може бути придатною для масового розведення виду кліщів родини Phytoseiidae. Альтернативно, система розведення також може застосовуватися для випускання хижого кліща родини Phytoseiidae на сільськогосподарську рослину. В такому випадку контейнер переважно може бути зроблений придатним для випускання рухливих стадій хижого кліща родини Phytoseiidae в певний момент. Це може бути здійснено шляхом обладнання контейнера закритим отвором, який може бути відкритий. Альтернативно або в комбінації з цим, відносно маленький отвір для випускання може бути розташований в контейнері таким чином, що кількість рухливих стадій кліщів родини Phytoseiidae, яка буде залишати контейнер за визначений період часу, буде обмеженою. У такий спосіб система розведення може функціонувати подібно до системи з повільним або тривалим випусканням, розкритої Sampson, С, 1998 та в GB2393890. У такій системі розведення для випускання хижого кліща родини Phytoseiidae на сільськогосподарську рослину розміри контейнера переважно є такими, що він може бути підвішений на сільськогосподарській рослині або розміщений в основі сільськогосподарської рослини. Для підвішування на сільськогосподарських рослинах контейнер може бути обладнаний засобам для підвішування, наприклад, шнуром або крюком. У відповідності до іншого аспекту винахід має на меті на застосування композиції або системи 87011 14 розведення для боротьби зі шкідниками сільськогосподарської рослини на комерційних посівах. Шкідник може бути вибраний з білокрилок, наприклад, Trialeurodes vaporariorum або Bemisia tabaci; трипсів, наприклад, Thrips tabaci або видів Frankliniella, наприклад, Frankliniella occidentalis, павутинних кліщів, наприклад, Tetranychus urticae, кліщів родини Tarsonemidae, наприклад, Polyphagotarsonemus latus. Хижий кліщ родини Phytoseiidae Amblyseius swirskii продемонстрував високу ефективність з точки зору боротьби з вказаними шкідниками. Сільськогосподарська рослина може бути вибрана з (тепличних) сільськогосподарських рослин, наприклад, різних сортів перцю (Capsicum annuum), баклажанів (Solanum melogena), гарбузових (Cucurbitaceae), наприклад, огірків (Cucumis sativa), динь (Cucumis melo), кавунів (Citrullus lanatus); ягід (наприклад, полуниці (Fragaria х ananassa), малини (Rubus ideaus)), (тепличних) декоративних рослин (наприклад, троянд, гербер, хризантем) або дерев, наприклад, видів цитрусових (Citrus). Винахід додатково стосується способу біологічної боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, який включає забезпечення композиції у відповідності до винаходу для вказаної сільськогосподарської рослини. Шкідник може бути вибраний таким же чином, як у випадку застосування у відповідності до винаходу. У способі за винаходом композиція може бути забезпечена шляхом нанесення кількості вказаної композиції, наприклад, навколо та/або в основі численних сільськогосподарських рослин. Композиція може бути забезпечена для сільськогосподарської рослини просто шляхом розповсюдження на сільськогосподарській рослині або в основі сільськогосподарської рослини, що є загальною практикою застосовування композицій на основі хижого кліща для поповнювальних методів біологічної боротьби зі шкідниками. Кількість композиції, яка може бути забезпечена для кожної окремої сільськогосподарської рослини за допомогою розповсюдження, може становити 1-20мл, наприклад, 1-10мл, переважно, 2-5мл. Альтернативно, композиція може бути забезпечена для певної кількості сільськогосподарських рослин у вигляді системи розведення у відповідності до винаходу, яка є придатною для випускання хижого кліща родини Phytoseiidae в посіви. Система розведення може бути розміщена, наприклад, навколо та/або в основі певної кількості сільськогосподарських рослин. У способі біологічної боротьби зі шкідниками у відповідності до винаходу, може виникнути необхідність у забезпеченні композиції для всіх сільськогосподарських рослин. Оскільки комерційні посіви звичайно щільно культивують, хижі кліщі родини Phytoseiidae можуть розповсюджуватися від однієї сільськогосподарської рослини до іншої. Кількість сільськогосподарських рослин, які повинні бути забезпечені композицією у відповідності до винаходу для того, щоб досягти достатнього рівня захисту сільськогосподарської рослини, мо 15 же залежати від конкретних обставин, і може бути легко визначений фахівцем на базі його досвіду роботи в полі. Звичайно, більш важливою є кількість хижих кліщів родини Phytoseiidae, випущених на гектар. Така кількість може знаходитися в інтервалі 1000-4000000 на гектар, звичайно 1000001000000 або 50000-500000 на гектар. Ще в одному переважному варіанті способу біологічної боротьби зі шкідниками у відповідності до винаходу сільськогосподарську рослину вибирають таким чином, як описано для застосування композиції. Далі винахід буде додатково описаний з посиланням на наступні приклади, які демонструють необмежуючі варіанти різних аспектів винаходу. Приклад 1 Масове розведення кліща-астигматиди Carpoglyphus lactis. Масове розведення Carpoglyphus lactis здійснюють на середовищі з вмістом пекарських дріжджів (Chmielewski, W., 1971 (a); Chmielewski, W., 1971 (b)). Культуру утримують у вентильованих контейнерах (наприклад, відра з достатніми отворами для вентиляції, вкритими марлею з розміром отворів 47мкм для запобігання втечі кліщів) при температурі від 22°С до 25°С і відносній вологості 85-90%. Успішне масове розведення може бути здійснене шляхом додавання свіжого середовища як мінімум один раз кожного тижня. Кількість залежить від кількості кліщів в середовищі, але звичайно знаходиться в інтервалі 100-300% від початкового об'єму середовища для культивування. Товщина шару для розведення може становити 110см, але він не повинен бути занадто товстим, щоб гарантувати оптимальний обмін метаболічних газів, наприклад, діоксиду вуглецю та і кисню, а також метаболічного тепла. При культивуванні Carpoglyphus lactis на цьому середовищі одержують масові відсотки біомаси кліщів 20% і 30%, на базі маси середовища. Типово, популяція збільшується в 2-4 рази кожного тижня. Приклад 2 Масове розведення Amblyseius swirskii на Carpoglyphus lactis Amblyseius swirskii розводять у вентильованих контейнерах (наприклад, відра з достатніми отворами для вентиляції, щоб гарантувати оптимальний обмін метаболічних газів і тепла, вкритими марлею з розміром отворів 47мкм для запобігання втечі кліщів) з носієм у вигляді шару гречаного лушпиння товщиною 5-25см. Шар носія не повинен бути занадто товстим, щоб гарантувати оптимальний обмін метаболічних газів, наприклад, діоксиду вуглецю та і кисню, а також метаболічного тепла. Щонайменше один раз на тиждень до контейнеру додають розвідну популяцію Carpoglyphus lactis з масовим відсотком біомаси на базі маси середовища 15-30%. Кількість Carpoglyphus lactis для додавання обчислюють на базі кількості хижих кліщів родини Phytoseiidae і наявності Carpoglyphus lactis в контейнері для розведення. Оптимально після додавання свіжого Carpoglyphus lactis співвідношення хижаків до здобичі повинно становити від 1:7 до 87011 16 1:12. Культуру утримують при температурі від 22°С до 25°С, відносній вологості 85-90% і рівні СО2 в контейнері для розведення не більше 750 проміле. Таким чином, розвідна популяція Amblyseius swirskii може збільшуватися в 2-3 рази кожного тижня. Типово може бути досягнута щільність 100-500 хижих кліщів на грам субстрату для розведення. Приклад 3 Дослідження відкладання яєць Amblyseius swirskii на ювенільних і дорослих стадіях життєвого циклу Carpoglyphus lactis. Завданням даного експерименту є дослідження того, чи Amblyseius swirskii надає перевагу ювенільним стадіям (яйця, личинки та лялечки) Carpoglyphus lactis, або може також харчуватися дорослими стадіями життєвого циклу цього штучного хазяїна. Для цього створюють різні системи розведення Amblyseius swirskii (в деяких з них він харчується ювенільними стадіями Carpoglyphus lactis, а в інших - дорослими Carpoglyphus lactis). Різницю між середньою кількістю яєць, які відкладає самка Amblyseius swirskii за день у випадку, коли джерелом харчування є дорослі стадії Carpoglyphus lactis, порівнюють з випадком, коли джерелом харчування є ювенільні стадії Carpoglyphus lactis. Матеріали і методи На початку експерименту дорослі особини Amblyseius swirskii відбирають з масової культури Amblyseius swirskii, розведення якої розпочато на декілька тижнів раніше. 30 молодих дорослих самок і 12 самців відбирають з вказаної масової культури і переносять в шість свіже підготовлених контейнерів для розведення. До кожного контейнера вміщують 5 самок і 2 самців Amblyseius swirskii. В трьох контейнерах як поживне джерело розміщують достатню кількість ювенільних стадій Carpoglyphus lactis. Три культури дослідження, що залишаються, годують дорослими Carpoglyphus lactis. Як тільки шість досліджуваних культур готові, їх розміщують в кімнаті з контрольованим кліматом при температурі 25°С і вологості 75%. Культури збирають після проходження двох або трьох днів в таких умовах. Готують шість нових контейнерів для розведення, подібних до попередніх, куди переносять тих же 5 самок і 2 самців, яких використовували раніше. До кожного контейнера додають достатню кількість ювенільних або дорослих стадій Carpoglyphus lactis як поживне джерело, як і на попередній стадії. Після перенесення самців і самок здійснюють підрахунок кількості в контейнерах для розведення, з яких вони були перенесені. Старі системи розведення консервують в кімнаті з контрольованим кліматом протягом двох або трьох днів для другого підрахунку з метою виявлення можливого прихованого потомства, після чого їх знищують. Подібно до старих систем розведення, нові системи утримують, повторюючи таку ж процедуру. Щодня перевіряють залишкову кількість Carpoglyphus lactis в кожному контейнері для розведення. Якщо необхідно, додають достатню кількість. 17 87011 Дані одержують кожні два дані три дні шляхом оцінки кількості потомства для нового розведення (перший підрахунок) і старого (другий підрахунок). На базі кількості самок і загальної кількості потомства, виявленого в кожному контейнері для розведення, одержують середню кількість яєць, які відкладає самка за день. Результати Дорослі стадії Carpoglyphus lactis як поживне джерело Порівняння динаміки кількості яєць, які відкладає самка протягом всього експерименту (здійс 18 нення однієї оцінки кожні 2-3 дні), дає середнє значення в інтервалі від 1,27 до 2,07 яєць/самку/день. Протягом всього періоду загальне середнє значення становило 1,80 яєць/самку/день. Загальна кількість яєць, відкладених самкою, становила приблизно 29 за період 16 днів. Порівняння середньої кількості яєць, відкладених самкою за день для першого, другого і третього незалежного контейнера для розведення, дає значення 1,84, 1,72 та 1,85, відповідно. Експериментальні дані наведені в Таблиці 1 нижче. Таблиця 1 Поживне джерело: дорослі Carpoglyphus lactis. Дані щодо середньої кількості яєць, відкладених самкою Amblyseius swirskii за день для 3 незалежних систем розведення і для експерименту в цілому Експеримент 1 2 3 Дата Самки 10/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 10/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 10/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 Загальне потомство 15 24 17 23 30 17 21 10 31 20 21 31 13 15 13 34 23 18 25 19 10 День Період Самки Потомство 10/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 дні 0-2 дні 3-5 дні 6-7 дні 8-9 дні 10-12 дні 13-14 дні 15-16 15 15 15 15 15 14 14 38 89 60 62 86 49 46 Ювенільні стадії Carpoplyphus lactis як поживне джерело Якщо ми порівнюємо динаміки кількості яєць, відкладених самкою протягом всього експерименту (здійснюється одна оцінка кожні 2-3 дні), то виявляється, що середнє значення знаходиться в інтервалі від 1,43 до 2,07 яєць/самку/день. Для всього періоду середнє значення становить 1,84 яєць/самку/день. Загальна кількість яєць, Кількість яєць/день/самку 1,50 1,60 1,70 2,30 2,00 1,70 2,10 1,00 2,07 2,00 2,10 2,07 1,30 1,50 1,30 2,27 2,30 1,80 1,67 2,38 1,25 Середня кількість яєць/день/самку Кількість яєць/день/самку 1,27 1,98 2,00 2,07 1,91 1,75 1,64 Середня кількість яєць/день/самку 1,84 1,72 1,85 1,80 відкладених самкою, становила приблизно 33 за період 18 днів. Порівняння середньої кількості яєць, відкладених самкою за день для 3 незалежних контейнерів для розведення, дає середні значення для першої, другої і третьої систем розведення 1,72, 1,89 та 1,81, відповідно. Результати наведені в Таблиці 2 нижче. 19 87011 20 Таблиця 2 Поживне джерело: ювенільні стадії Carpoglyphus lactis. Дані щодо середньої кількості яєць, відкладених самкою Amblyseius swirskii за день для 3 незалежних систем розведення і для експерименту в цілому 1 2 3 Дата Самки 10/11 12/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 10/11 12/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 10/11 12/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 Експеримент 5 5 5 5 5 5 4 4 6 6 6 6 6 6 6 6 5 5 5 5 4 4 4 4 Загальне потомство 18 21 31 17 16 33 10 8 15 24 31 25 26 36 25 22 20 21 26 21 17 24 13 10 День Період Самки Потомство 10/11 12/11 15/11 17/11 19/11 22/11 24/11 26/11 дні 0-2 дні 3-4 дні 5-7 дні 8-9 дні 10-12 дні 13-14 дні 15-16 дні 17-18 16 16 16 16 15 15 14 14 53 66 88 63 59 93 48 40 Результати показують, що Amblyseius swirskii може розмножуватися як на ювенільних, так і на дорослих стадіях Carpoglyphus lactis. Приклад 4 Відкладення яєць Amblyseius cucumeris на Carpoplyphus lactis. З використанням такого ж загального дизайну експерименту, як описано в Прикладі 3, визначають середню кількість яєць, відкладених самкою Amblyseius cucumeris при застосовуванні Carpoglyphus lactis як поживного джерела. Однак, в даному експерименті не здійснюють розрізняльних визначень ювенільних і дорослих стадій штучного хазяїна. Натомість, особин попу Кількість яєць/день/самку 1,80 2,10 2,07 1,70 1,60 2,20 1,25 1,00 1,25 2,00 1,72 2,08 2,17 2,00 2,08 1,83 2,00 2,10 1,73 2, 10 1,70 2,00 1,63 1,25 Середня кількість яєць/день/самку Кількість яєць/день/самку 1,66 2,06 1,83 1,97 1,97 2,07 1,71 1,43 Середня кількість яєць/день/самку 1,72 1,89 1,81 1,84 ляції Carpoglyphus lactis додавали невибірковим чином. Результати Порівняння динаміки кількості яєць, відкладених самкою протягом всього експерименту (здійснення однієї оцінки кожні 2-3 дні) показує, що, за винятком першого періоду (2 дні), для якого середня величина становить 1,72 яєць/самку/день, для 5 наступних періодів середнє значення знаходиться в інтервалі від 2,17 до 2,31 яєць/самку/день. Загальне середнє значення для експерименту в цілому становить 2.13 яєць/самку/день. Дані наведені в Таблиці 3 нижче. 21 87011 22 Таблиця 3 Дані щодо середньої кількості яєць, відкладених самкою за день, для 3 незалежних систем розведення і для експерименту в цілому Експеримент 1 2 3 Дата Самки 29/10 01/11 05/11 08/11 10/11 12/11 29/10 01/11 05/11 08/11 10/11 12/11 29/10 01/],], 05/11 08/11 10/11 12/11 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 6 6 6 6 5 4 Загальне потомство 19 37 26 35 24 22 25 37 25 36 19 26 11 31 23 33 22 14 День Період Самки Потомство 29/10 01/11 05/11 08/11 10/11 12/11 дні 0-2 дні 3-5 дні 6-7 дні 8-10 дні 11-12 дні 13-14 16 16 16 16 15 14 55 105 74 104 65 62 Результати показують, що Amblyseius cucumeris здатний розмножуватися на Carpoglyphus lactis. Посилання Athias-Henriot, С. (1962) Amblyseius swirskii, un nouveau phytoseiide voisin d'A. andersoni (Acariens anactinotriches). Annales de I'Ecole Nationale d' Agriculture d' Alger, 5 Algeria, 3, 1-7. Beglyarov et al., 1990. Flour mite for mass breeding of phytoseiids, Zashchita-Rastenii, no. 10, pp 25. Bennison, J.A. and Jacobson. R.. 1991. Integrated control of Frankliniella occidentalis (Pergande) in UK cucumber crops - evaluation of a controlled release system of introducing Amblyseius cucumeris, Med. Fac. Landbouww. Rijksuniv. Gent, 56/2a, pp 251-255. Bolckmans. K. & Moerman. M. 2004. Nieuwe roofmijt verandert bestrijding in paprika. Groenten & Fruit 41: 24-25. Castagnoli, M.. 1989. Biologia e prospettive di allevamento rnassale di Amblyseius cucumeris (Oud.) (Acarina: Pyroglyphidae) com preda. Castagnoli, M. and Simoni. S., 1999. Effect of long-term feeding history on functional and numerical response of Neoseiulus californicus (Acari: Кількість яєць/день/самку 1,90 2,47 2,60 2,33 2,40 2,20 2,50 2,47 2,50 2,40 1,90 2,60 0,92 1,72 1,92 1,83 2,20 1,75 Середня кількість яєць/день/самку Кількість яєць/день/самку 1,72 2,19 2,31 2,17 2,17 2,21 Середня кількість яєць/день/самку 2,32 2,39 2,13 2,13 Phytoseiidae), Experimental & Applied Acarology, 23, pp 217-234. Castagnoli M., Simoni S., Biliotti N.. 1999, Massrearing of Amblyseius californicus on two alternative food source - In: J. Bruin, L.P.S. van der Geest and M.W. Sabelis (eds), Ecology and Evolution of the Acari, Kluwer Acad, Publ., Dordrecht, The Nederlands, pp. 425-431. Chant, P.A.. and J.A.. McMurtry, 2004, A review of the subfamily Amblyseiinae Muma (Acari: Phytoseiidae): Part III. The tribe Amblyseiini wainstein, subtribe Amblyseiina N. 30 subtribe. Internat. J.Acarol., vol.30, Nr.3, p.171-228. Chmielewski. W., 1971 (a), Wyniki badan morfologicznych, biologicznych і ekologicznych nad roztoczkiem suszowym, Carpoglyphus lactis (L.) (The results of investigations on the morphology, biology and ecology of the dried-fruit mite, Carpoglyphus lactis (L)), Prace-Naukowe-lnstytutu-Ochrony-Roslin. 1971, publ. 1972, 13: 1, 87-106. De Moraes. G.J., McMurtry. J.A.. Denmark, H.A. & Campos, C.B., 2004. A revised catalog of the mite family Phytoseiidae. Magnolia Press Auckland New Zealand 494 pp. Chmielewski, W., 1971(b), Morfologia, biologia і ekologia Carpoglyphus lactis (L, 1758) (Glycyphagidae, Acarina) (The morphology, biology 23 and ecology of Carpoglyphus lactis (L, 1758) (Glycyphagidae, Acarina)), Prace-Naukowe-lnstytutuOchrony-Roslin. 1971, publ. 1972, 13:2,63-166. Hansen. L.S. and Gevti. J., 1985, Possibilities and limitation of the use of Amblyseius McKenziei Sch. & Pr. for biological control of thrips (Thrips tabaci Lind.) On glasshouse corps of cucumber, Department of Zoology, Danish Research Centre for Plant Protection, Lyngby, Denmark, ppl45-150. Hughes. A.M.. 1977. The mites of stored food and houses. Ministry of Agriculture, Fisheries and Food, Technical Bulletin No. 9:400 pp. Hussev. N.W. and N.E.A. Scopes. 1985. Biological Pest Control: the Glasshouse Experience. Poole, UK.: Blandford Press (Ithaca, N.Y..: Cornell University Press). Jacobson, R.J., 1995, Integrated pest management in cucumbers - prevention of establishment of Frankliniella occidentalis (Pergande), Med. Fac. Landbouww. Univ. Gent, 60/3a, pp 857-863. Kara et al., 1987. Advantages of oligophagous predatory mites for biological control, Institute of Plant Protection Klenmachnow, pp 66-73. Karg et al., 1989, Fortschritte bei der Anwendung von Raubmilben zur biologischen Schadlingsbekampfung in Gewachshausern, Gartenbau, 36, pp 44-46. Karg. W., 1989. Die bkologische Differenzierung der Faubmilbarten der Uberfamilie Phytoseiidea KARG (Acarina, Parasitif orrnes), Zool. Jb. Syst. 116, pp 31-46. Messelink, G. & Steenpaal, S. 2003. Nieuwe roofmijten tegen trips in komkommer. Groenten & Fruit 43: 34-35. Messelink, G. 2004. Nieuwe roofmijt wint met overmacht in komkommer. Groenten & Fruit 35: 2223. Messelink. G. & Pijnakker, J. 2004, Roofmijten bestrijden wittevlieg. Vakblad voor de Bloemisterij 43: 62. Messelink. G. & Steenpaal. S. 2004, Roofmijt nu ook kaswittevlieg de baas. Groenten & Fruit 45: 2627. McMurtry. J.A. and Croft B.A., 1997, Life-styles of phytoseiid mites and their role in biological control, Annual Review of Entomology, Vol. 42: 291-321. Nomikou. M., Janssen, A., Schraag, R. and Sabelis. M.W.. 2001. Phytoseiid predators as biological control agents for Bemisia tabaci. Exp.Appl.Acaroi. 25: 270-290 87011 24 Parkinson. CL., 1992, "Culturing free-living astigmatid mites." Arachnida: Proceedings of a one day symposium on spiders and their allies held on Saturday 21st November 1987 at the Zoological Society of London, eds. Cooper.J.E., Pearce-Kelly.P, Williams, D.L, p. 62-70. Ramakers. P.M.J. and Van Lieburq. M.J., 1982. Start of commercial production and introduction of Amblyseius mckenzei Sch. & Pr. (Acarina: Phytoseiidae) for the control of Thrips tabaci Lind. (Thysanoptera: Thripidae) in glasshouses, Med. Fac. Landbouww. Rijksuniv. Gent, 47/2, pp 541-545. Ramakers, P.M.J., 1989. Large scale introductions of Phytoseiid predators to control thrips on cucumber, Med. Fac. Landbouww. Rijksuniv. Gent, 54/3a, pp 923-929. Ramakers. P.M.J. and Voet. S.J.P., 1996. Introduction of Amblyseius degenerans for thrips control in sweet peppers with potted castor beans as banker plants. IOBC/WPRS working group on integrated control in glasshouses 19(1): 127-130. Rasmy et al., 1987, A new diet for reproduction of two predaceous mites Amblyseius gossipi and Agistemus exsertus (Acari: Phytoseiidae, Stigmaeidae), Entomophaga 32(3), pp 277-280. Romeih, A.H.M., El-Saidy. E.M.A. and El Arnaouty. S.A.. 2004. Suitability Of Two Lepidopteran Eggs As Alternative Preys For Rearing Some Predatory Mites. The first Arab Conference of Applied Biological Pest Control, Cairo, Egypt, 5-7 April 2004.Swirski, E., Amitai, S. and Dorzia, N., 1967, Laboratory studies on the feeding, development and oviposition of the predaceous mite Amblyseius rubini Swirksi and Amitai an Amblyseius swirskii AthiasHenriot (Acarina:Phytoseiidae) on various kinds of food substances. Israel J.Agric.Res. 17:101-119. Sampson, C. 1998, The commercial development of an Amblyseius cucumeris controlled release method for the control of Frankliniella occidentalis in protected crops, The 1998 Brighton conference Pests & Diseases, 5B-4, pp 409-416. Solomon, M.E. and Cunnington, A.M., 1963, Rearing acaroid mites, Agricultural Research Council, Pest Infestation Laboratory, Slough, England, pp 399403. Teich, Y. 1966, Mites of the family of Phytoseiidae as predators of the tobacco whitefly, Bemisia tabaci Gennadius. Israel J. Agric. Res. 16: 141-142. Wei-Lan Ma and J.E. Laing, 1973, Biology - of Amblyseius (Neoseiulus) californicus, Entomophaga, 47-60. 25 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 87011 Підписне 26 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601