Спосіб реєстрації впливу зовнішнього чинника на властивості води

Реферат: Винахід належить до хімії, біології, медицини та може бути використаний для верифікації змін властивостей води як інформаційної системи під дією різних зовнішніх чинників. Спосіб реєстрації впливу зовнішнього чинника на властивості води полягає в тому, що використовують UA 111975 C2 (12) UA 111975 C2 воду звичайну питну або дистильовану, або бідистильовану, один із зразків якої обробляють зовнішнім чинником, а інший її зразок не обробляють. Обидва зразки води піддають в одній і тій же серії кристалізації із кристалоутворюючою базовою речовиною, потім сформовані під час термічної обробки кристалографічні малюнки візуально порівнюють між собою, визначаючи їх морфологічні характеристики. Визначають однорідність або неоднорідність кристалографічного малюнка та/або характер кристалоутворення, та/або форму кристалів, та/або наявність центрів кристалізації та їх форму, та/або особливості простору між кристалами. Як кристалоутворюючу базову речовину для кристалізації із водою використовують 2 %-й спиртовий розчин гідрату хлорної міді СuСl2∙2Н2О. Спосіб не потребує складної апаратури, дозволяє з'ясувати інтегральні зміни властивостей води внаслідок впливу на неї зовнішніх чинників, моделювати цей вплив, за звичайних умов документувати, вивчати утворений кристалографічний малюнок та тривалий час його зберігати. UA 111975 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі хімії, біології, медицини, енергоінформаційної медицини, енергоінформаційних технологій та може бути використаний для верифікацї змін властивостей води як інформаційної системи під дією різних речовин або інших впливів. Останнім часом звичайну воду розглядають як систему, яка внаслідок особливостей своєї будови, має здатність змінювати свою структуру під впливом багатьох факторів. Тобто, вода має здатність до структурування під впливом зовнішніх чинників, що вказує на те, що вода має інформаційну пам'ять [1,2]. Встановлено, що під дією різних фізичних полів відбувається зміна структури води та її фізичних характеристик. Як тест на структурований стан водного середовища використано показник змін провідності води. Однак, цей спосіб не дозволяє з'ясувати інтегральні морфологічні зміни у структурі води під впливом зовнішнього чинника. Крім того, в роботі [1], зокрема, вказано: "Отслеживая информационные изменения на уровне расположения структурных элементов воды … можно восстановить нормальное состояние организма. Разработка средств защиты, в первую очередь, сводится к информационному воздействию на структурированное состояние воды. Обнаружено, что в результате изменения структуры воды под воздействием различных полей меняются ее физические характеристики. Доказано, что обработка воды различными видами электромагнитных полей приводит к резкому нарушению жизнедеятельности помещаемых в обработанную воду простейших микроорганизмов". Крім цього, висновок № 2, 3 дисертації містить наукові відомості про структурні елементи інформаційної комірки води. Відомі також наступні наукові дослідження [3, 4], в яких йдеться про використання інформаційних властивостей біологічних рідин та структуру рідкої води. Зокрема, вказано [4], що структура керує властивостями, які можуть бути змінені без зміни складу. Структура води, основні особливості якої можна виміряти раманівською спектроскопією, є чутливим індикатором її фізичного оточення, особливо, магнітного та тонкого енергетичного поля. Таким чином, в науковій літературі розглядається теорія інформаційної властивості води. Відомий спосіб, який розроблений Емото Масару [5], який передбачає відбір зразка води, проведення на неї впливу, наступну термічну обробку та порівняльний аналіз. Цей спосіб дозволяє з'ясувати зміни, які відбуваються у воді внаслідок впливу на неї різних факторів. Наприклад, позитивні думки та почуття, гармонійні мелодії приводять до утворення симетричних "красивих" малюнків у досліджених зразках води, а після впливу негативних хаотичних та безформенних, з розірваними краями. Чим більш позитивні думки або гармонійні мелодії, тим вище рівень симетрії у кристалах льоду з дослідженої води. Автор стверджує, що форма кристалів льоду, які утворюються з дослідженої води, варіює залежно від емоційного забарвлення сприйнятої інформації. Для того, щоб зафіксувати записану водою інформацію, автор фотографує зразки замороженої води. Такий спосіб виконують наступним чином. В чашку Петрі вміщують краплю води, яку попередньо обробили шляхом впливу певного чинника, наприклад гармонійної мелодії, після чого різко охолоджують у морозильнику. Через 2 години чашку Петрі із зразком води переносять у спеціальний прилад, який складається із холодильної камери, мікроскопа та фотоапарата. Окремі кристали дослідженої води, які утворилися при низькій температурі, досліджують при температурі мінус 5 °C за умов збільшення у 200-500 разів, після чого роблять фотознімки найхарактерніших кристалів. Однак, вказаний спосіб має наступні недоліки: Не дозволяє проводити інтегральну оцінку змін властивостей дослідженої води, а базується на пошуку найбільш характерних (на думку автора) серед інших, враховуючи різновид емоційного забарвлення, кристалів льоду - сніжинок, що обумовлює високий ступінь суб'єктивизму визначення. Крім того, цей спосіб потребує складного апаратного забезпечення мікроскопа, холодильного обладнання тощо. Термін візуального спостереження дуже обмежений, тому що кристали льоду не стійкі та руйнуються при температурі повітря вищого за 0 °C. Відома інформація стосовно зміни кристалографічної картини звичайної водопровідної води після впливу на неї низки зовнішніх чинників [6]. Згідно з винаходом [6] RU 2456593 С1 проводять кристалографічний аналіз зразків водопровідної води до та після її обробки низкою фізичних факторів, і після висушування при 25 град виявляють різницю в кристалографічних малюнках, що залежить від вмісту рідкокристалічних асоціатів, роблять висновок про зміни у структурному стані води. При цьому наводять приклад з використанням лампи Біопротон, вплив якої змінює структуру води. Для доказу використовують дилатометричний аналіз. Однак, 1. Як відомо, згідно з ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая" вона містить низку складових, зокрема в ній присутні хімічні солі, що обумовлюють її мінералізацію, загальний вміст яких становить 1 UA 111975 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 принаймні 0,2-0,5 г/дм куб та більше. Під час висихання в осад фактично випадає мінеральна складова води - її солі і кристали є сумішшю кристалів її солей, які описати морфологічно не можливо. 2. Дилатометрія вивчає залежність зміни розмірів тіла під впливом зовнішніх умов температури, тиску, електричних та магнітних полів шляхом реєстрації об'ємного розширення. Перегини дилатометричної кривої не завжди вказують на наявність перетворень в об'єкті [7]. 3. Згідно з описом до приладу Біоптрон, він випромінює спектр променів від видимих до злегка зігріваючих, оскільки у нього є невелика доля інфрачервоних променів, які, як відомо, обумовлюють нагрівання. Таким чином, зміни в результатах дилатометричного аналізу, який, як вказують автори, доводить наявність зміни у структурному стані води, у зв'язку із чим змінюються кристали води, обумовлені досить слабким підігріванням води, а не змінами у рідкокристалічних асоціатах. Аналіз впливу зовнішнього чинника проводили за показниками дилатометричного методу, а не за результатами кристалографії води. 5. У цьому джерелі йдеться про кореляцію між кристалографічним рисунком та результатом дилатометричного аналізу. Однак, не з'ясовано ступінь такої кореляції, який як відомо, може бути різним. 7. У наведеному джерелі використаний метод дегідратації, який є методом висихаючої краплі [8], який не дозволяє отримати кристалографічний малюнок. 6. Під час висушування зразків води утворюється мінеральний її осад, а не кристалографічний малюнок, який складається із фацій. 8. Дистильовану та бідистильовану воду за вказаним методом не досліджували взагалі. Найбільш близьким до заявленого винаходу є спосіб [9], згідно з яким 0,1 мл 5 % водного розчину хлорної міді на предметному склі сполучають із гомеопатичною гранулою, яка виготовлена, наприклад, з металів, і після формування малюнка утворену кристалограму вивчають під мікроскопом. За цим джерелом відбувається переніс інформації, наприклад, з металу, на гомеопатичну гранулу і тому це використовують для реєстрації енергоінформаційної складової гомеопатичних препаратів. Однак: 1) зразки води за вказаним способом не вивчали. 2) згідно з цим джерелом використовують хлорну мідь, яка має формулу СuСl 2.За даними [10], "на кристаллизацию влияет сокристаллизируемое с субстратом базисное вещество". Ця речовина внаслідок впливу розчинності має меншу реакційну доступність своєї кристалічної решітки. Встановлено, що найбільш активною та чутливою речовиною для кристалографічного дослідження є гідрат хлорної міді у вигляді спиртового розчину, який більш розчинний. 3. За суттю дегідратації у наведеному джерелі використано спосіб висихаючої краплі (впродовж 24 год.), а не співкристалізацію середовища із спеціально підібраною кристалоутворюючою речовиною. 4. Під час висихання дослідженого зразка відбувається кристалізація молочного цукру, з якого утворено гранулу, разом із хлорною міддю, оскільки за своїми властивостями внаслідок сполучення 0, 1 мл водного розчину хлорної міді з 1 гранулою (вага якої зазвичай, становить з розрахунку 20-30 гран. у 1 г) утворюється насичений або пересичений розчин молочного цукру, які є нестійкими і з них під час висихання виділяється саме розчинна речовина. 5. В цьому способі розведення речовини не значне, що не обумовлює прояв саме впливу на воду. 6. У наведеному способі проводять "соединение" досліджуваних компонентів, і під час "соединения" не можливо добитися утворення гомогенного середовища для кристалізації. Крім того, слово "соединение" має переважно технічне значення. 7. Використаний для кристалізації один компонент, що не обумовлює отримання якнайбільшого обсягу інформації саме із кристалографічного малюнка. Будь-яка інформація стосовно властивостей кристалів, отриманих за цим способом, відсутня. 8. Наведений спосіб використовують виключно для реєстрації енергоінформаційної складової гомеопатичних препаратів, а не води. 9. У джерелі утворену кристалограму вивчають під мікроскопом, візуально її оцінити неможливо. В основу винаходу поставлено задачу створити такий спосіб реєстрації впливу зовнішнього чинника на властивості води як інформаційної системи, який би за рахунок нових ознак, а саме використання води звичайної питної або дистильованої, або бідистильованої обробки одного із зразків зовнішнім чинником, а інший її аналогічний зразок не піддають дії такого ж зовнішнього чинника, проведення кристалізації із кристалоутворюючою речовиною обох зразків води в одній і тій же серії, візуального порівняння між собою сформованих під час термічної обробки 2 UA 111975 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кристалографічних малюнків з визначенням їх морфологічних характеристик, дозволив реєструвати інтегральні зміни властивостей води, яка була оброблена різними зовнішніми впливами, забезпечуючи об'єктивність результатів дослідження. Поставлене завдання вирішується тим, що спосіб реєстрації впливу зовнішнього чинника на властивості води передбачає відбір зразку води, проведення на неї впливу, наступну термічну обробку та порівняльний аналіз. Новим є те, що використовують воду звичайну питну або дистильовану, або бідистильовану, один із зразків якої обробляють зовнішнім чинником, а інший її аналогічний зразок не обробляють таким же зовнішнім чинником, після чого обидва зразки води піддають в одній і тій же серії кристалізації із кристалоутворюючою речовиною, потім сформовані під час термічної обробки кристалографічні малюнки візуально порівнюють між собою, визначаючи їх морфологічні характеристики. В окремих умовах використання, а також для пояснення ознак незалежного пункту формули винаходу запропонований спосіб характеризується наступними ознаками. При візуальному морфологічному порівнянні утворених в зразках води кристалографічних малюнків визначають: однорідність або неоднорідність кристалографічного малюнка та/або характер кристалоутворення, та/або форму кристалів, та/або наявність центрів кристалізації та їх форму, та/або особливості простору між кристалами. Обробляння зразка води зовнішнім чинником здійснюють шляхом внесення в цей зразок речовини або накладання фізичного поля. Кристалізацію обробленого зразка води із кристалоутворюючою речовиною проводять шляхом внесення у цей зразок кристалоутворюючої речовини, наступного перемішування, витримування, можливого фільтрування, розміщення у чашці Петрі та проведення термічної обробки. Як кристалоутворюючу речовину, яка виготовлена у вигляді спиртового розчину її гідрату, для кристалізації із водою використовують 2 %-й спиртовий розчин гідрату хлорної міді СuСІ2∙2Н2О. Термічну обробку зразка води для формування кристалографічного малюнка проводять в умовах термостата при температурі +50-60 °C. На кресленнях запропонованого способу показано. Фіг. 1. Кристалографічний малюнок дистильованої води після впливу на неї мікрохвильової енергії. Після закінчення кристалізації проведено контрастування кристалограм. Фіг. 2. Кристалографічний малюнок дистильованої води, яка не зазнала впливу мікрохвильової енергії (контроль). Після закінчення кристалізації проведено контрастування кристалограм. Фіг. 3. Кристалографічний малюнок бідистильованої води, яка зазнала впливу основи гранул без гомеопатичної речовини. Фіг. 4. Кристалографічний малюнок бідистильованої води, яка зазнала впливу гомеопатичних гранул Нукс Воміка 6. Після закінчення кристалізації проведено контрастування кристалограм. Фіг. 5. Кристалографічний малюнок бідистильованої води, яка зазнала впливу наночасточок срібла. Після закінчення кристалізації контрастування кристалограм не проводилось. Фіг. 6. Кристалографічний малюнок бідистильованої води, яка не зазнала впливу наночасточок срібла (контроль). Після закінчення кристалізації контрастування кристалограм не проводилось. Фіг. 7. Кристалографічний малюнок звичайної питної води, яка зазнала заморожування. Фіг. 8. Кристалографічний малюнок звичайної питної води, яка не зазнала заморожування (контроль) Після закінчення кристалізації проводилось контрастування кристалограм. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Беруть зразки води, наприклад звичайну питну або дистильовану, або бідистильовану, один зразок якої обробляють зовнішнім чинником, наприклад фізичним полем, яким є мікрохвильова енергія, яка використовується у мікрохвильовій печі, чи вносять речовину, а інший її такий же зразок не обробляють аналогічним зовнішнім чинником, надалі по 2 мл обох зразків піддають кристалізації, додаючи по 10 мл 2 % спиртового розчину кристалоутворюючої речовини, якою є модулятор кристалогенезу, наприклад барвник гідрату хлорної міді СuСІ 2∙2Н2О, перемішують, витримують, переливають у різні чашки Петрі та проводять кристалізацію в умовах термостата при підвищеній температурі (+60 °C). Крім того, можливе проведення способу із фільтруванням. 3 UA 111975 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Після повного випаровування рідини на чашках Петрі утворюються кристалічні малюнки, які візуально вивчають з визначенням їх морфології за звичайних умов та для документування фотографують. Крім того, після закінчення кристалізації для утворення більш чіткого кристалізаційного малюнка проводять контрастування у сушильній шафі при температурі більше 100 °C до появи чіткого малюнка. Утворений кристалографічний малюнок інтегрально відображує зміни у властивостях води після дії на неї зовнішнього чинника. Контролем є аналогічна вода (звичайна питна, дистильована або бідистильована), яка не підпадала під вплив аналогічного зовнішнього чинника та була проведена за аналогічною процедурою в тій же серії. Сформовані під час термічної обробки кристалографічні малюнки візуально порівнюють один із одним, визначаючи їх морфологію, принаймні: однорідність або неоднорідність кристалографічного малюнка та/або характер кристалоутворення, який може бути дифузний по всьому полю чи проспективний від одного краю чашки Петрі до іншого, та/або форму кристалів, яка може бути дендритною, за типом гілки, метелика, папороті, куща тощо, їх розміри (довгий, великий, короткий, малий) та/або наявність центрів кристалізації, які можуть бути первинними, вторинними, третинними, їх форма, та/або особливості вільного простору між кристалами, де можуть бути конгломерати, додатково утворені малюнки і при неспівпадінні морфологічних характеристик кристалографічного малюнка зразка води, яка не підпадала під вплив чинника зовнішнього середовища та зразка води, яку було оброблено зовнішнім чинником принаймні за одним морфологічним критерієм та більше, роблять висновок про те, що внаслідок обробки води зовнішнім чинником, наприклад, мікрохвильовою енергією, відбулася зміна властивостей води як інформаційної системи. Спосіб дозволяє зафіксувати та візуалізувати зміни властивостей води від дії зовнішнього чинника. Приклади використання винаходу. Приклад 1. У циліндричний лабораторний стаканчик наливають дистильовану воду та вміщують його в мікрохвильову пічку, в якій воду нагрівають і витримують декілька, наприклад, 3-5 секунд у стані кипіння. Надалі беруть 2 мл цієї охолодженої до звичайної температури води та змішують із 10 мл спиртового розчину гідрату хлорної міді СuСІ 2∙2Н2О, який є модулятором кристалогенезу. Витримують отриманий розчин 15 хв, розливають у чашку Петрі та вміщують у термостат для кристалізації при температурі +60 °C. Паралельно проводять кристалізацію дистильованої води, яка є контролем, за аналогічною процедурою за винятком обробки води у мікрохвильовій печі. Після повного випаровування рідини на чашках Петрі видно кристалограми. Ці кристалограми візуально морфологічно вивчають та порівнюють між собою. Під час обстеження всього кристалографічного поля виявляють розбіжності між кристалографічним малюнком води, на яку впливала мікрохвильова енергія (Фіг. 1) та контролем (Фіг. 2). На кристалографічному полі дистильованої води після впливу на неї мікрохвильової енергії (Фіг. 1) визначається три зони росту кристалів, які мають форму куща, ростуть проспективно знизу доверху, контактуючи між собою бічними частинами під кутом, два з яких мають великий розмір, а третій розташовується в міжкутовій ділянці. Кристалографічне утворення кущистої форми складається із тонких дендритів, які відходять із одного центру кристалізації, та на яких розташовані вторинні центри кристалізації, де утворилися зірчастої форми фігури. Простори між дендритами вільні. На кристалографічному полі дистильованої води, яка не зазнала впливу мікрохвильової енергії (контроль) (Фіг.2) наявні густої кущистої форми кристали, які ростуть проспективно знизу доверху, виходять із декількох первинних центрів кристалізації у вигляді тонких та коротких дендритів, які розщеплюються розгалужено та мають на собі вторинні центри кристалізації у вигляді невеликих кущистих утворень. Простори між дендритами вільні. Порівняння двох кристалографічних малюнків між собою вказує, що вони між собою відрізняються за формою кристалографічних полів; кількістю первинних центрів кристалізації, з яких вони ростуть; та формою вторинних кристалографічних утворень. Таким чином, візуальна різниця між кристалографічними малюнками вказує, що після дії мікрохвильової енергії на воду змінилися її властивості як інформаційної системи. Приклад 2. Беруть пробірку з 2 мл бідистильованої води, в яку вносять 2 гранули гомеопатичного препарату, наприклад, Нукс воміка 6, розчиняють гранули та додають 10 мл спиртового розчину 4 UA 111975 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 гідрату хлорної міді СuСl2∙2Н2О, який є модулятором кристалогенезу. Паралельно до 2 мл бідистильованої води додають 2 гранули цукрової крупки (носій гомеопатичного препарату), який є контролем, розчиняють крупку та до розчину додають 10 мл спиртового розчину гідрату хлорної міді СuСl2∙2Н2О, який є модулятором кристалогенезу. Пробірки витримують 15 хв в звичайних умовах та надалі переливають у чашки Петрі, які вміщують у термостат для кристалізації. Після закінчення кристалізації отримані кристалограми візуально вивчають та порівнюють між собою. На кристалографічному малюнку зразка бідистильованої води, яка зазнала впливу основи гранул без гомеопатичної речовини (Фіг. 3) наявний дифузно розташований малюнок, який складається із неоднорідних кристалографічних фігур метеликоподібної форми: від одного центру кристалізації відходять по прямій лінії по одному короткому дендриту з продовженням у короткогілчасте розгалуження. Зустрічаються окремі зірчастоподібні утворення та фрагменти гілчастості. На кристалографічному малюнку води, яка зазнала впливу гомеопатичних гранул Нукс Воміка 6 (Фіг. 4), наявний однорідний кристалографічний малюнок, який розташований дифузно від одного краю до іншого (знизу доверху). Наявні три різновиди кристалів за формою: гілчасторозгалужені до коротких третинних дендритів з нашаруванням локальних потовщень; зірчастої форми з вторинними розгалуженнями і поодинокими локальними потовщеннями; визначаються також фігури з пальмоподібним вторинними та третинними розгалуженнями зі стоншеннями на кінчиках і поодинокими локальним потовщеннями вздовж. Під час обстеження всього кристалографічного малюнка виявлено розбіжності у досліджувальному кристалографічному малюнку (Фіг. 3) порівняно з контролем (Фіг. 4). Це надає підстави стверджувати, що вода внаслідок дії гомеопатичної речовини Нукс воміка 6 змінила свої властивості. Приклад 3. Беруть пробірку з 1 мл водної дисперсії наночасточок срібла та додають до неї 1 мл бідистильованої води. Розчин перемішують та додають 10 мл спиртового розчину СuСl 2∙2H2О, який є модулятором кристалогенезу. Паралельно до 2 мл бідистильованої води додають 10 мл спиртового розчину гідрату хлорної міді СuСІ2∙2Н2О, який є модулятором кристалогенезу. Пробірки витримують 15 хв в звичайних умовах та надалі переливають у чашки Петрі, які вміщують у сушильну шафу для кристалізації при температурі +50 °C. Після закінчення кристалізації проводять контрастування кристалограм у сушильній шафі при температурі більше 100 °C до появи чіткого малюнка. Отримані кристалограми візуально вивчають та порівнюють між собою. На кристалографічному полі бідистильованої води, яка зазнала впливу наночасточок срібла (Фіг. 5), наявний переважно однорідний дифузно розташований кристалографічний малюнок, який складається із секторально-зірчастих щільних коротких дендритів першого порядку. Кристалографічні фігури не лише щільно упаковані, а й частково взаємно перекриваються. Простори між кристалами без "морозного" малюнка. На кристалографічному полі бідистильованої води, яка не зазнала впливу наночасточок срібла (контроль) (Фіг. 6) з ознаками проспективного росту (знизу вгору) розташовані різного розміру кристали у формі куща, короткі дендрити якого від центру кристалізації спрямовані вгору із гілчастим розгалуженням до третинного рівня. Крім того, від цього ж центру кристалізації донизу відходять аналогічної форми, але меншого розміру короткі гілчасті розгалуження першого порядку. Кристалографічні фігури загалом щільно "упаковані" на полі, а простори мають легкий "морозний" малюнок. Під час обстеження всього кристалографічного поля виявлено розбіжності у кристалографічному малюнку, який утворений додаванням до води наночасточок срібла (Фіг. 5) порівняно з контролем (Фіг. 6). Ці два кристалографічних малюнки відрізняються між собою формою кристалів та структурою дендритів. Це дає підстави стверджувати, що вода внаслідок дії наночасточок срібла змінила свої властивості. Приклад 4. Беруть 2 пробірки з 2 мл звичайної питної води, одну з яких розміщують у холодильник, проводячи заморожування води, а іншу тримають без заморозки. Пробірку із замороженою водою виймають із холодильника та у кімнатних умовах проводять розморожування води. Надалі до кожного зразка води додають по 10 мл спиртового розчину гідрату хлорної міді СuСІ2∙2Н2О, який є модулятором кристалогенезу. Пробірки витримують 15 хв в звичайних умовах та надалі переливають у чашки Петрі, які вміщують у сушильний шкаф для кристалізації. Після закінчення кристалізації проводять контрастування кристалограм у 5 UA 111975 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сушильній шафі при температурі більше 100 °C, наприклад 105 °C до появи чіткого малюнка. Отримані кристалограми візуально вивчають та порівнюють між собою. На кристалографічному полі звичайної питної води, яка зазнала заморожування (Фіг. 7), визначається три зони росту кристалів, яка мають форму куща, ростуть проспективно знизу доверху, контактуючи між собою бічними частинами під кутом. Кристалографічне утворення кущистої форми складається із тонких дендритів, які відходять із одного центру кристалізації, та на яких розташовані вторинні центри кристалізації, де утворилися малих розмірів кущистої форми фігури. Простори між дендритами мають ефект помутніння. Від центру кристалізації в боки відходять за типом "метелика" короткі товсті дендрити, які віялоподібно розгалужуються. На кристалографічному полі звичайної питної води, яка не зазнала заморожування (контроль) (Фіг. 8) визначається одна зона росту кристалів проспективного характеру, яка у вигляді довгих тонких дендритів віялоподібно розходиться. На довгих дендритах розташовані вторинні центри кристалізації, де утворилися малих розмірів зірчастої та віялоподібної форми фігури. Простори між дендритами заповнені тонкими та короткими дендритами, які розташовані в різних напрямках та доходять і контактують із дендритами, формуючи ефект переплетіння. Під час обстеження всього кристалографічного поля виявлено розбіжності у кристалографічному малюнку, який утворений звичайною питною водою, яку попередньо заморозили (Фіг. 7) порівняно з контролем (Фіг. 8). Сукупність ознак запропонованого способу, в тому числі його нові ознаки, дозволяють одержати технічний результат, а саме проводити інтегральну морфологічну оцінку змін властивостей води, які змінюються внаслідок її оброблення різними зовнішніми впливами, забезпечуючи об'єктивність результатів дослідження. За рахунок нових ознак, а саме використання води звичайної питної або дистильованої або бідистильованої, один із зразків якої обробляють зовнішнім чинником, а інший її такий же зразок не обробляють аналогічним зовнішнім чинником, проведення обох зразків води в одній і тій же серії кристалізації із кристалоутворюючою речовиною, візуального порівняння між собою сформованих під час термічної обробки кристалографічних малюнків та визначення їх морфологічних характеристик, запропонований спосіб дозволяє отримати технічний результат проводити інтегральну оцінку змін властивостей води, яка була оброблена різними зовнішніми впливами, забезпечуючи об'єктивність результатів дослідження. Додатково за рахунок візуального морфологічного порівняння утворених у зразках води кристалографічних малюнків визначають принаймні в тому числі і при стереомікроскопії однорідність або неоднорідність кристалографічного малюнка та/або характер кристалоутворення, та/або форму кристалів, та/або особливості вільного простору між кристалами, посилюється отримання об'єктивної інформації про зміну властивостей води після дії на неї зовнішнього чинника. Додатково за рахунок обробляння зразка води зовнішнім чинником, що здійснюється шляхом внесення в цей зразок речовини або накладання фізичного поля, забезпечується вплив обраного зовнішнього чинника на властивості води як інформаційну систему. Додатково за рахунок того, що кристалізацію обробленого зразка води із кристалоутворюючою речовиною проводять шляхом внесення у цей зразок кристалоутворюючої речовини, наступного перемішування, витримування, можливого фільтрування, розміщення у чашці Петрі та проведення термічної обробки забезпечується можливість виявлення морфологічних змін у властивостях води, їх фіксація та документування. Додатково за рахунок того, що як кристалоутворюючу речовину для кристалізації із водою використовують 2 % спиртовий розчин гідрату хлорної міді, забезпечується можливість сприйняття зміненої структури води, тобто, ця речовина виступає як чутливий своєрідний індикатор. Додатково за рахунок того, що термічну обробку зразка води для формування кристалографічного малюнка проводять в умовах термостата при температурі +50-105 °C забезпечується формування та виявлення (з контрастуванням) кристаломорфологічного малюнка води. Вказане вище забезпечує можливість одержання об'єктивних результатів дослідження з розширенням кола досліджуваних об'єктів і отримання низки об'єктивних морфологічних характеристик. Запропонований спосіб пройшов випробування. При здійсненні цього способу за рахунок сукупності його нових ознак підтверджена нова якість, нові властивості такої методики фіксування інтегральних змін досліджуваних зразків води як інформаційної системи. При цьому, ймовірно, що вплив кожного чинника на структурований стан води відбувається шляхом утворення асоціатів води, а можливість виявлення таких змінених від дії зовнішнього чинника 6 UA 111975 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 асоціатів забезпечується завдяки розробленій можливості гарантованого фіксування вищевказаних змін, в тому числі за рахунок кристалоутворюючої речовини. При цьому кристалізація надає чітке візуальне відображення структурних змін у властивостях води через посередництво кристалоутворюючої речовини. Непередбаченим є те, що відбуваються морфологічні зміни у властивостях води, на що вказує кристалографічний малюнок, а також те, що кристалізація у зразках води відбувається не тільки в звичайній питній воді, але й дистильованій та в бідистильованій воді з утворенням кристалів з різними морфологічними характеристиками. Ймовірно, що такі процеси відбуваються на іонно-молекулярному рівні у структурі самої води або її решітки. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє забезпечити об'єктивність реєстрації - фіксування змін властивостей води як інформаційної системи від дії зовнішнього чинника. Запропонований спосіб дозволяє з'ясувати морфологічну картину води через утворення кристалографічного малюнка, виявити інтегральні зміни властивостей води внаслідок впливу на неї зовнішніх чинників, а також дозволяє модулювати вплив різних чинників на воду. Він не потребує складної апаратури. Запропонований спосіб дозволяє поширити асортимент сучасних способів визначення інформаційної сутності води. Дозволяє за звичайних умов документувати, вивчати утворений кристалографічний малюнок та тривалий час його зберігати. Джерела інформації: 1. Зенин С.В. Структурированное состояние воды как основа управления поведением и безопасностью живых систем// Автореф … доктор биологических наук. - М., 1999. 2. 3енин С.В. Водная среда как информационная матрица биологических процессов.// Материалы 1 Международного симпозиума "Фундаментальные науки и альтернативная медицина". - Пущино. - 1997. - С. 12-13. 3. Эвентов В.Л., Андрианова М.Ю, Палюлина М.В. Применение информационных свойств биологических жидкостей для коррекции развития живых организмов. В сб.: Вестник российской академии естественных наук, 2010. - № 4. - С. 103-107. 4. Р. Рой, У.А. Тиллер, И. Белл, М.Р. Гувер (США) Структура жидкой воды - новый взгляд с точки зрения материаловедения и потенциальная применимость к гомеопатии// Materials Res.Innovations. - Vol. 9. - Issue 4. - December 2005-p. 577-608). 5. Эмото Масару. Послания воды. Тайные коды кристаллов льда. - София, 2005). 6. Патент RU 2456593 С1 "Способ оценки изменений структурного состояния воды после физического воздействия". 7. Кунце Х.И. Методы физических измерений. - М., 1989. - 216 С. 8. Мартусевич А.К. Метод хромокристаллоскопии в свете современной биокристалломики: сущность, роль, перспективы / А.К. Мартусевич, А.В. Воробьев, Н.Ф. Камакин, Ю.В. Зимин // Вестник Нижегородского университета. - 2009. - № 1. - С. 78-83. 9. Воробьев А.В. Кристаллизация в гомеопатии./ А.В. Воробьев, В.А. Воробьев, Т.Л. Киселева // Итоги и перспективы развития традиционной медицины в России. Сб. матер. -М.: 12 марта 2002. - С. 230-231. 10. Мартусевич А.К. Особенности кристаллогенеза биологических сред человека и животных в норме и патологии// Дис. К.м.н. Саранск, 2007. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 45 50 55 1. Спосіб реєстрації впливу зовнішнього чинника на властивості води, який включає обробку води зовнішнім чинником, її сполучення із кристалоутворюючою речовиною з наступною кристалізацією утвореного розчину та порівняння, який відрізняється тим, що використовують зразок звичайної питної або дистильованої, або бідистильованої води, один із яких обробляють зовнішнім чинником, а інший її аналогічний зразок не обробляють, після чого в одній і тій же серії до них додають кристалоутворюючу речовину у вигляді спиртового розчину гідрату хлорної міді СuСl2∙2Η2Ο, утворений розчин перемішують, витримують і проводять його кристалізацію із візуалізацією кристалограм шляхом термічної обробки, потім сформовані кристалографічні малюнки візуально порівнюють між собою, визначаючи їх морфологічні характеристики, принаймні однорідність або неоднорідність кристалографічного малюнка та/або характер кристалоутворення, та/або форму кристалів, та/або наявність центрів кристалізації та їх форму, та/або особливості простору між кристалами, і при незбігу вищезазначених морфологічних характеристик кристалографічного малюнка між зразком води, який було оброблено зовнішнім чинником, не менш, ніж за одним морфологічним критерієм і зразком води, який не підпадав під 7 UA 111975 C2 5 10 вплив зовнішнього чинника, засвідчують результат того, що внаслідок обробки зразка води зовнішнім чинником відбулася зміна її властивостей як інформаційної системи. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що обробку зразка води зовнішнім чинником здійснюють шляхом внесення в цей зразок речовини або накладання фізичного поля. 3. Спосіб за п. 1 або за п. 2, який відрізняється тим, що після перемішування зразка води із кристалоутворюючою речовиною, одержаною у вигляді спиртового розчину її гідрату, і витримування, проводять фільтрування утвореного розчину з наступною кристалізацією. 4. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що як кристалоутворюючу речовину використовують 2 %-й спиртовий розчин гідрату хлорної міді СuСl2∙2Η2Ο. 5. Спосіб за будь-яким пп. 1-4, який відрізняється тим, що кристалізацію із візуалізацією кристалограм проводять шляхом термічної обробки при температурі 50-105 °С. 8 UA 111975 C2 9 UA 111975 C2 10 UA 111975 C2 11 UA 111975 C2 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12