Спосіб проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом

Реферат: Спосіб проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом включає експлуатацію конструкції літального апарата, функціональних систем та їхніх елементів, здійснення технічного обслуговування і ремонту. Здійснення технічного обслуговування і ремонту принаймні для деяких систем або їхніх елементів призначають тільки після оцінки технічного стану авіаційної техніки, даних щодо систем або їхніх елементів. Для деяких функціональних систем або їхніх елементів визначають безпечний ресурс, а їхню експлуатацію здійснюють до виробітки ресурсу. UA 73938 U (12) UA 73938 U UA 73938 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі авіації, зокрема до експлуатації авіаційної техніки, а саме до способів проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, які можуть бути застосовано для літаків різних типів, у тому числі для бойових літаків Збройних Сил України. Відомий спосіб проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, що включає експлуатацію конструкції літального апарата, його функціональних систем та їхніх елементів, та здійснення після цього технічного обслуговування і ремонту літального апарата [1]. До недоліків відомого способу належить те, що не застосовуються методики технічної діагностики конструктивних елементів планера літака та його найбільш важливих систем для виявлення ушкоджень у силових елементах конструкції планера, що можуть негативно сказатися на безпеку польоту при застосуванні фігур вищого пілотажу. Найбільш близьким технічним рішенням як по суті, так і за задачею, що вирішується, яке вибрано за найближчий аналог (прототип), є спосіб проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, що включає експлуатацію конструкції літального апарата, функціональних систем та їхніх елементів, здійснення технічного обслуговування і ремонту, при цьому при технічному обслуговуванні проводять технічне діагностування конструкцій літального апарата, конструктивних елементів планера, вузлів планера, вузлів, блоків і агрегатів систем, на підставі якого оцінюють технічний стан як зазначених конструктивних елементів літального апарата, так і літального апарата в цілому [2]. До недоліків відомого способу, який вибрано за найближчий аналог (прототип), належить те, що ушкодження в силових елементах консольно закріплених конструкцій планера (які могли з'явитися при виконанні фігур вищого пілотажу, що характеризуються підвищеними навантаженнями на конструкцію) можна виявити тільки при повній розборці конструктивного елемента - крила, стабілізатора, кіля, а це неможливо зробити на стоянці перед вильотом, а після польоту проведення заходів щодо відкриття люків і зняття панелей характеризуються великими затратами часу. До цього ж необхідно застосовувати оглядові пристрої для перегляду труднодоступних місць під обшивкою. До недоліків відомого способу, який вибрано за найближчий аналог (прототип), належить й те, що не застосовуються методики технічної діагностики конструктивних елементів планера літака та його найбільш важливих систем для виявлення ушкоджень у силових елементах конструкції планера, що можуть негативно сказатися на безпеку польоту при виконанні фігур вищого пілотажу. В основу корисної моделі поставлено задачу шляхом введення в технологічний процес технічної експлуатації літального апарата заходів, що стосуються передпольотної та післяпольотної діагностики технічного стану літального апарата, забезпечити підвищення надійності експлуатації літального апарату за станом без збільшення часу на контроль. Суть корисної моделі в способі проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, що включає експлуатацію конструкції літального апарата, функціональних систем та їхніх елементів, здійснення технічного обслуговування і ремонту, при цьому при технічному обслуговуванні проводять технічне діагностування конструкцій літального апарата, конструктивних елементів планера, вузлів планера, вузлів, блоків і агрегатів систем, на підставі якого оцінюють технічний стан як зазначених конструктивних елементів літального апарата, так і літального апарата в цілому, полягає в тому, що здійснення технічного обслуговування і ремонту принаймні для деяких систем або їхніх елементів призначають тільки після оцінки технічного стану авіаційної техніки, даних щодо систем або їхніх елементів, для деяких функціональних систем або їхніх елементів визначають безпечний ресурс, а їхню експлуатацію здійснюють до виробітки ресурсу. Суть корисної моделі полягає і в тому, що оцінку технічного стану авіаційної техніки, її систем або елементів здійснюють періодично за допомогою перевірки параметрів, що характеризують працездатність систем або елементів, і за результатами цієї перевірки роблять висновок про працездатність елементів, причому якщо значення параметра попадає в область передвідмовного допуску, виконують регулювальні роботи або заміну агрегату. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що оцінку технічного стану авіаційної техніки, зокрема конструктивних елементів планера, вузлів планера, вузлів, блоків і агрегатів систем проводять як відомими методами неруйнівного контролю, так і методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі частот власних коливань, акустичної емісії та жорсткісних параметрів, оцінку технічного стану конструктивних елементів планера, таких, як крило, стабілізатор і кіль проводять методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі частот власних вигинних і крутильних коливань із збудженням коливань по першому, другому та вищих тонах, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції. Суть корисної моделі полягає також і в тому, 1 UA 73938 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 що оцінку технічного стану конструктивних елементів планера, таких, як крило, стабілізатор і кіль проводять методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі їх жорсткісних параметрів, заснованих на зміні координат осі жорсткості конструкції, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по зміні поточних координат осі жорсткості стосовно координат, обмірюваним на свідомо неушкодженій конструкції. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що здійснюють оцінку технічного стану тільки таких систем або елементів, які не можуть бути допущені до експлуатації до відмови і до яких не застосовують експлуатацію за ресурсом, кожний конкретний елемент експлуатують до виникнення безпечної відмови, після чого його або ремонтують, або списують і замінюють, експлуатують до виникнення безпечної відмови такі елементи, відмова яких не приведе до створення аварійної ситуації в польоті, дозволяє застосовувати авіаційну техніку з ефективністю не нижче заданої і не збільшує витрат на експлуатацію, визначають безпечний ресурс тих систем або їхніх елементів, відмова в польоті для яких неможлива, і для яких неможливо розрахунковоекспериментальними методами визначити технічний стан об'єкта, а при наявності ушкодження в таких конструктивних елементах планера літального апарата, як крило, стабілізатор і кіль, допускають авіаційну техніку до експлуатації після визначення їх фактичної залишкової міцності методами неруйнівного контролю, заснованими на контролі частоти власних коливань і жорсткісних параметрів, при цьому обмежують швидкісні та маневрені характеристики літального апарата до величин, що відповідають величині зміни частотних і жорсткісних характеристик стосовно еталонного та величині залишкової міцності, при якій експлуатація літального апарата дозволена керівними документами. Новим в корисній моделі є те, що визначають у польоті появу ушкоджень у силових елементах крила, стабілізатора і кіля методом виміру частоти власних коливань за показниками датчиків, установлених у зазначених конструктивних елементах планера літального апарата на максимальній віддаленості від місця закладення в фюзеляж, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції. Новим в корисній моделі є й те, що технічне обслуговування літального апарата проводять при підготовці до польоту, при підготовці до повторного польоту та після польоту, при цьому перевірку частотних і жорсткісних характеристик крила, стабілізатора і кіля виконують після польоту, а також при підготовці до польоту та при підготовці до повторного польоту. Рішення технічної задачі дійсно можливе тому, що: - шляхом перевірки частотних характеристик крила, стабілізатора і кіля методами неруйнівного контролю під час виконання заходів щодо технічного обслуговування літального апарата, забезпечується виявлення ушкоджень в силових елементах конструкції планера літака і недопущення вильоту літака з ушкодженнями, які можуть призвести до виведення літального апарата з ладу; - шляхом перевірки жорсткісних характеристик крила, стабілізатора і кіля методами неруйнівного контролю під час виконання заходів щодо технічного обслуговування літального апарата, забезпечується виявлення зміщення осі жорсткості консольно закріпленої конструкції планера літака, що свідчить про появу ушкодження в силових елементах, згідно з чим можна запобігти випуск літального апарата в політ при наявності ушкоджень, які не виявляються поверхневим оглядом конструкції; - шляхом проведення перевірки частотних і жорсткісних характеристик крила, стабілізатора і кіля після польоту, а також при підготовці до польоту та при підготовці до повторного польоту забезпечується виявлення ушкоджень в силових елементах конструкції планера для недопущення їх розвитку при навантаженнях в польоті; - шляхом періодичної перевірки параметрів, що характеризують працездатність систем або елементів, здійснюють оцінку технічного стану авіаційної техніки, її систем або елементів, згідно з чим роблять висновок про працездатність елементів і якщо значення параметра попадає в область предвідмовного допуску, виконують регулювальні роботи або заміну агрегату; - шляхом експлуатації до виникнення безпечної відмови таких елементів, відмова яких не приведе до створення аварійної ситуації в польоті, забезпечують можливість застосовування авіаційної техніки з ефективністю не нижче заданої і не збільшувати витрати на експлуатацію; - шляхом визначення наявності ушкодження в таких конструктивних елементах планера літального апарата, як крило, стабілізатор і кіль, допускають авіаційну техніку до експлуатації після визначення їх фактичної залишкової міцності методами неруйнівного контролю, заснованими на контролі частоти власних коливань і жорсткісних параметрів, при цьому для усунення можливості поломки конструкції від експлуатаційних навантажень в польоті обмежують швидкісні та маневрені характеристики літального апарата до величин, що 2 UA 73938 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відповідають величині зміни частотних і жорсткісних характеристик стосовно еталонного та величині залишкової міцності, при якій експлуатація літального апарата дозволена керівними документами; - шляхом застосування технологій виміру частоти власних коливань за показниками датчиків, установлених у консольно закріплених конструктивних елементах планера літального апарата на максимальній віддаленості від місця закладення в фюзеляж, визначають у польоті появу ушкоджень у силових елементах крила, стабілізатора і кіля, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції. Суть корисної моделі пояснюється за допомогою креслень, де на Фіг. 1 показано схему здійснення технічного обслуговування і ремонту літального апарата під час його експлуатації, на Фіг. 2 показано схему проведення оцінки технічного стану систем та конструктивних елементів об’єкта авіаційної техніки та літального апарата в цілому, на Фіг. 3 показано схему застосування методів неруйнівного контролю для оцінки технічного стану літального апарата, на Фіг. 4 показано схему застосування методу неруйнівного контролю для визначення осі жорсткості консольно закріпленої конструкції планера (крила), на Фіг. 5 показано заходи, що здійснюються під час технічного обслуговування літального апарата, на Фіг. 6 показано схему обмеження льотно-технічних характеристик (ЛТХ) літального апарата при здійсненні польоту з ушкодженнями в силовому наборі консольно закріпленої конструкції планера (крила), на Фіг. 7 показано схему розташування обладнання на літальному апараті для виявлення ушкоджень в силових елементах консольно закріпленої конструкції планера (крила), на Фіг. 8 показано схему технічного обслуговування літального апарата на різних етапах його технічної експлуатації за станом. Спосіб проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом реалізується шляхом поетапного виконання технологічних операцій (покладених в основу способу) таким чином (див. схеми на Фіг. 1-8). При проведенні комплексу заходів, що являють собою експлуатацію конструкції літального апарата, функціональних систем та їхніх елементів, та здійснення технічного обслуговування і ремонту, проводять технічне діагностування конструкцій літального апарата, конструктивних елементів планера, вузлів планера, вузлів, блоків і агрегатів систем, на підставі якого оцінюють технічний стан як зазначених конструктивних елементів літального апарата, так і літального апарата в цілому (див. схему на Фіг. 1). Водночас: - при здійснення технічного обслуговування і ремонту принаймні для деяких систем або їхніх елементів призначають тільки після оцінки технічного стану авіаційної техніки, даних щодо систем або їхніх елементів, для деяких функціональних систем або їхніх елементів визначають безпечний ресурс, а їхню експлуатацію здійснюють до виробітки ресурсу (див. схему на Фіг. 2); - при здійсненні технічного обслуговування і ремонту літального апарата оцінку його технічного стану, його систем або елементів здійснюють періодично за допомогою перевірки параметрів, що характеризують працездатність систем або елементів, і за результатами цієї перевірки роблять висновок про працездатність елементів, причому якщо значення параметра попадає в область предвідмовного допуску, виконують регулювальні роботи або заміну агрегату (див. схему на Фіг. 2); - при здійсненні технічного обслуговування і ремонту літального апарата оцінку його технічного стану, зокрема конструктивних елементів планера, вузлів планера, вузлів, блоків і агрегатів систем літального апарата проводять як відомими методами неруйнівного контролю [3], так і методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі частот власних коливань [4], [5], акустичної емісії [6] та жорсткісних параметрів [7], [8] (див. пояснювальну схему на Фіг. 3); - при здійсненні технічного обслуговування і ремонту літального апарата оцінку технічного стану конструктивних елементів планера, таких, як крило, стабілізатор і кіль проводять методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі частот власних вигинних і крутильних коливань [9] із збудженням коливань по першому, другому та вищих тонах, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції (див. схему на Фіг. 3); - при здійсненні технічного обслуговування і ремонту літального апарата оцінку технічного стану конструктивних елементів планера, таких, як крило, стабілізатор і кіль проводять методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі їх жорсткісних параметрів [10], заснованих на зміні координат осі жорсткості конструкції, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по зміні поточних координат осі жорсткості стосовно 3 UA 73938 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 координат, обмірюваним на свідомо неушкодженій конструкції (див. пояснювальну схему на Фіг. 4). Технічне обслуговування літального апарата під час проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом включає в себе наступні етапи (див. пояснювальну схему на Фіг. 5): - при здійсненні технічного обслуговування літального апарата здійснюють оцінку технічного стану тільки таких систем або елементів, які не можуть бути допущені до експлуатації до відмови і до яких не застосовують експлуатацію за ресурсом; - при здійсненні технічного обслуговування літального апарата кожний конкретний елемент експлуатують до виникнення безпечної відмови, після чого його або ремонтують або списують і замінюють; - при здійсненні технічного обслуговування літального апарата, зазначений літальний апарат експлуатують до виникнення безпечної відмови таких елементів, відмова яких не приведе до створення аварійної ситуації в польоті, та дозволяє застосовувати авіаційну техніку з ефективністю не нижче заданої і не збільшує при цьому витрат на експлуатацію; - при здійсненні технічного обслуговування літального апарата визначають безпечний ресурс тих систем або їхніх елементів, відмова в польоті для яких неможлива, і для яких неможливо розрахунково-експериментальними методами визначити технічний стан об'єкта. Технічне обслуговування літального апарата під час проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом передбачає можливість виконання польоту літальним апаратом при наявності ушкоджень в силових елементах конструкції планера літального апарата (наприклад, наявності ушкоджень, включая бойові, в силових елементах крила - в лонжероні, нервюрах, стрингерах тощо) (див. схему на Фіг. 6). Таким чином зазначене вище визначає те, що при здійсненні технічного обслуговування літального апарата при виявленні наявності ушкодження в таких конструктивних елементах планера літального апарата, як крило, стабілізатор і кіль, допускають авіаційну техніку до експлуатації після визначення їх фактичної залишкової міцності методами неруйнівного контролю [11], заснованими на контролі частоти власних коливань і жорсткісних параметрів, при цьому обмежують швидкісні та маневрені характеристики (наприклад, максимальний експлуатаційний кут атаки αекс (критичний кут атаки), і/або перевантаження geкc) літального апарата до величин, що відповідають величині зміни частотних і жорсткісних характеристик стосовно еталонного та величині залишкової міцності, при якій експлуатація літального апарата дозволена керівними документами (у даному випадку обмежений кут атаки αo повинен бути меншим, ніж максимальний експлуатаційний кут атаки α екс на величину, відповідну до зменшення динамічних та жорсткісних характеристик конструкції, на який є ушкодження, відносно до динамічних та жорсткісних характеристик конструкції, заміряних на свідомо неушкодженій конструкції, так само як і перевантаження на літаку із ушкодженнями конструкції крила g0, і без ушкоджень - geкc, де geкс>g0). Під час проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом передбачається визначення появи ушкоджень у силових елементах крила, стабілізатора і кіля безпосередньо в польоті (див. схему на Фіг. 7). Таким чином зазначене вище визначає те, що при здійсненні технічного обслуговування літального апарата визначають у польоті появу ушкоджень у силових елементах крила, стабілізатора і кіля методом виміру частоти власних коливань за показниками датчиків, установлених у зазначених конструктивних елементах планера літального апарата на максимальній віддаленості від місця закладення в фюзеляж [12], при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції. При експлуатації літального апарата технічне обслуговування літального апарата проводять при підготовці до польоту, при підготовці до повторного польоту та після польоту, при цьому перевірку частотних і жорсткісних характеристик крила, стабілізатора і кіля роблять після польоту, а також при підготовці до польоту та при підготовці до повторного польоту (див. схему на Фіг. 8). Підвищення ефективності застосування способу проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, що заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок того, що шляхом здійснення перевірки частотних характеристик крила, стабілізатора і кіля методами неруйнівного контролю під час виконання заходів щодо технічного обслуговування літального апарата, забезпечується виявлення ушкоджень в силових елементах конструкції планера літака і недопущення вильоту літака з ушкодженнями, які можуть призвести до виведення літального апарата з ладу; Підвищення ефективності застосування способу проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, що заявляється, досягається 4 UA 73938 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 також й тим, що шляхом перевірки жорсткісних характеристик крила, стабілізатора і кіля методами неруйнівного контролю під час виконання заходів щодо технічного обслуговування літального апарата, забезпечується виявлення зміщення осі жорсткості консольно закріпленої конструкції планера літака, що свідчить про появу ушкодження в силових елементах, згідно з чим можна запобігти випуск літального апарата в політ при наявності ушкоджень, які не виявляються поверхневим оглядом конструкції, шляхом проведення перевірки частотних і жорсткісних характеристик крила, стабілізатора і кіля після польоту, а також при підготовці до польоту та при підготовці до повторного польоту забезпечується виявлення ушкоджень в силових елементах конструкції планера для недопущення їх розвитку при навантаженнях в полоті, а шляхом періодичної перевірки параметрів, що характеризують працездатність систем або елементів, здійснюють оцінку технічного стану авіаційної техніки, її систем або елементів, згідно з чим роблять висновок про працездатність елементів і якщо значення параметра попадає в область передвідмовного допуску, виконують регулювальні роботи або заміну агрегату. Підвищення ефективності застосування способу проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, що заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок того, що шляхом визначення наявності ушкодження в таких конструктивних елементах планера літального апарата, як крило, стабілізатор і кіль, допускають авіаційну техніку до експлуатації після визначення їх фактичної залишкової міцності методами неруйнівного контролю, заснованими на контролі частоти власних коливань і жорсткісних параметрів, при цьому для усунення можливості поломки конструкції від експлуатаційних навантажень в польоті обмежують швидкісні та маневрені характеристики літального апарата до величин, що відповідають величині зміни частотних і жорсткісних характеристик стосовно еталонного та величині залишкової міцності, при якій експлуатація літального апарата дозволена керівними документами, а шляхом застосування технологій виміру частоти власних коливань за показниками датчиків, установлених у консольно закріплених конструктивних елементах планера літального апарата на максимальній віддаленості від місця закладення в фюзеляж, визначають у польоті появу ушкоджень у силових елементах крила, стабілізатора і кіля, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції. Джерела інформації: 1. Патент Російської Федерації № 2004125888 (13) А «Спосіб технічної експлуатації авіаційної техніки за станом» від 25.08.2004 року, МПК (2004) В 64 F 1/00 - аналог. 2. Патент Російської Федерації № 2038991 «Способ оценки и поддержания надежности самолетов и их силовых установок при эксплуатации авиационной техники по состоянию» від 09.07.1995 року, МПК 6 В 64 F5/00 - прототип. 3. Методы неразрушающих испытаний. Под ред. Р. Шарпа, М.: Мир, 1972. - 494 с. 4. Авторське свідоцтво СРСР № 1598641 «Устройство для бесконтактного возбуждения авторезонансных колебаний самолетных конструкций» від 08.06.1990 р., (заявка № 4660024/2528/033983 від 28.09.1989 р.). 5. Авторське свідоцтво СРСР № 1675716 «Устройство для бесконтактного возбуждения авторезонансных колебаний самолетных конструкций» від 08.05.1991 р., (заявка № 4699044/2528/075790. від 31.05.1989 р.). 6. Н.Л. Голего, В.В. Запорожец, Х.Б. Кордонский и др. «Ремонт летательных аппаратов». Под ред. Н.Л. Голего. Учебник для вузов гражданской авиации. М., «Транспорт», 1977, с. 103, табл. 4.2 (шифр вида НК - 01). 7. Авторське свідоцтво СРСР № 1805741 «Устройство для испытаний конструкций летательных аппаратов на усталостную прочность» від 09.10.1992 р., (заявка № 4882870/23/111175 від 19.11.1990 р.). 8. Авторське свідоцтво СРСР № 1820264 «Устройство для исследования упругих свойств авиационных конструкций» від 12.10.1992 р., (заявка № 4923693/23/027470 від 01.04.1991 р.). 9. Патент Російської Федерації № 2058541 «Мобильная установка для возбуждения резонансных колебаний авиационных конструкций» від 20.04.1996 р., (заявка № 4868089/28/096868 від 21.09.1990 р.). 10. Патент Російської Федерації № 2024835 «Способ определения упругих свойств конструкции» від 15.12.1994 р., (заявка № 5025862/23/002178 від 15.01.1992 р.). 11. Авторське свідоцтво СРСР № 1756789 «Способ определения остаточной прочности конструкции» від 22.04.1992 р., (заявка № 4800139/23/144409 від 04.12.1989 р.). 5 UA 73938 U 12. Авторське свідоцтво СРСР № 1812871 «Способ определения параметров технического состояния конструкций летательного аппарата в полете» від 10.10.1992 р., (заявка № 4868387/23/096798 від 21.09.1990 р.). 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб проведення технічної експлуатації авіаційної техніки за станом, що включає експлуатацію конструкції літального апарата, функціональних систем та їхніх елементів, здійснення технічного обслуговування і ремонту, при цьому при технічному обслуговуванні проводять технічне діагностування конструкцій літального апарата, конструктивних елементів планера, вузлів планера, вузлів, блоків і агрегатів систем, на підставі якого оцінюють технічний стан як зазначених конструктивних елементів літального апарата, так і літального апарата в цілому, який відрізняється тим, що здійснення технічного обслуговування і ремонту принаймні для деяких систем або їхніх елементів призначають тільки після оцінки технічного стану авіаційної техніки, даних щодо систем або їхніх елементів, для деяких функціональних систем або їхніх елементів визначають безпечний ресурс, а їхню експлуатацію здійснюють до виробітки ресурсу. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що оцінку технічного стану авіаційної техніки, її систем або елементів здійснюють періодично за допомогою перевірки параметрів, що характеризують працездатність систем або елементів, і за результатами цієї перевірки роблять висновок про працездатність елементів, причому якщо значення параметра попадає в область передвідмовного допуску, виконують регулювальні роботи або заміну агрегату. 3. Спосіб за п. 1, 2, який відрізняється тим, що оцінку технічного стану авіаційної техніки, зокрема конструктивних елементів планера, вузлів планера, вузлів, блоків і агрегатів систем проводять як відомими методами неруйнівного контролю, так і методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі частот власних коливань, акустичної емісії та жорсткісних параметрів. 4. Спосіб за пп. 1-3, який відрізняється тим, що оцінку технічного стану конструктивних елементів планера, таких, як крило, стабілізатор і кіль проводять методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі частот власних вигинних і крутильних коливань із збудженням коливань по першому, другому та вищих тонах, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції. 5. Спосіб за пп. 1-3, який відрізняється тим, що оцінку технічного стану конструктивних елементів планера, таких, як крило, стабілізатор і кіль проводять методами неруйнівного контролю, заснованими на вимірі їх жорсткісних параметрів, заснованих на зміні координат осі жорсткості конструкції, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по зміні поточних координат осі жорсткості стосовно координат, обмірюваним на свідомо неушкодженій конструкції. 6. Спосіб за п. 1-5, який відрізняється тим, що здійснюють оцінку технічного стану тільки таких систем або елементів, які не можуть бути допущені до експлуатації до відмови і до яких не застосовують експлуатацію за ресурсом, 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожний конкретний елемент експлуатують до виникнення безпечної відмови, після чого його або ремонтують, або списують і замінюють. 8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що експлуатують до виникнення безпечної відмови такі елементи, відмова яких не приведе до створення аварійної ситуації в польоті, та дозволяє застосовувати авіаційну техніку з ефективністю не нижче заданої і не збільшує витрат на експлуатацію. 9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що визначають безпечний ресурс тих систем або їхніх елементів, відмова в польоті для яких неможлива, і для яких неможливо розрахунковоекспериментальними методами визначити технічний стан об'єкта. 10. Спосіб за пп. 8-9, який відрізняється тим, що при наявності ушкодження в таких конструктивних елементах планера літального апарата, як крило, стабілізатор і кіль, допускають авіаційну техніку до експлуатації після визначення їх фактичної залишкової міцності методами неруйнівного контролю, заснованими на контролі частоти власних коливань і жорсткісних параметрів, при цьому обмежують швидкісні та маневрені характеристики літального апарата до величин, що відповідають величині зміни частотних і жорсткісних характеристик стосовно еталонного та величині залишкової міцності, при якій експлуатація літального апарата дозволена керівними документами. 6 UA 73938 U 5 10 11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що визначають у польоті появу ушкоджень у силових елементах крила, стабілізатора і кіля методом виміру частоти власних коливань за показниками датчиків, установлених у зазначених конструктивних елементах планера літального апарата на максимальній віддаленості від місця закладення в фюзеляж, при цьому висновок про наявність ушкодження в силовому наборі роблять по різкій зміні величини частоти власних коливань стосовно еталонної частоти, обмірюваної на свідомо неушкодженій конструкції. 12. Спосіб за кожним з пп. 1-11, який відрізняється тим, що технічне обслуговування літального апарата проводять при підготовці до польоту, при підготовці до повторного польоту та після польоту, при цьому перевірку частотних і жорсткісних характеристик крила, стабілізатора і кіля виконують після польоту, а також при підготовці до польоту та при підготовці до повторного польоту. 7 UA 73938 U 8 UA 73938 U 9 UA 73938 U 10 UA 73938 U 11 UA 73938 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12