Башта вітроенергетична

Реферат: Башта вітроенергетична включає опорну конструкцію, що несе кільцеву карусельну ВЕУ, розташовану на круговій консольній платформі, зовнішній діаметр котрої перевищує розміри в плані опорної конструкції. Кількість таких конструктивних пар, створених кільцевою карусельною ВЕУ і круговою консольною платформою, перевищує одиницю. UA 79847 U (54) БАШТА ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНА UA 79847 U UA 79847 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до вітроенергетики. Відомо технічне рішення башти вітроенергетичної установки (ВЕУ), (Патент України 45294, башта вітроенергетична), особливість котрої полягає в наступному. Вітроагрегат, що вловлює енергію вітру з перетворенням її в електроенергію, закріплений в верхній частині башти ВЕУ. Головним елементом цього агрегату є кільцева платформа, що обертається навколо вертикальної осі, якою є вертикальна вісь башти. До зовнішнього контуру кільцевої платформи періодично прикріплені вітровловлювачі. Головні особливості цього рішення полягають в наступному. Збільшуючи діаметр кільцевої платформи, ми відповідно зменшуємо швидкість обертання її навколо вертикально осі башти. Причому це регулювання швидкості обертання можна доводити до рівня, який практично усуває всі негативи традиційних ВЕУ, де вітроколесо обертається навколо горизонтальної осі вітроагрегату. Але ці надзвичайні переваги мають негативний фактор, який стримує можливість максимального використання технічного рішення за патентом України 45294. Зокрема, йдеться про наступне. Зрозуміло, що бажане для нас збільшення діаметра кільцевої платформи теоретично можна забезпечити для будь-якої наперед заданої ситуації. Але ясно і те, що це викликає збільшення матеріалоємності, як самої платформи, так і башти, яка повинна цю платформу нести. Причому, чим більше ми намагаємось знизити швидкість обертання платформи (за рахунок збільшення її діаметра), тим більше зростає маса самої платформи і ще більше башти. Загалом же, зростання маси ВЕУ відбувається непропорційно швидше, ніж намагання зменшити швидкість обертання платформи. Цей недолік усуває рішення за патентом України 73277 Сирота А.В., Чорномиз М.Д. Башта вітроенергетична. Суть цього рішення полягає в тому, що в башті вітроенергетичній, яка включає власну опорну конструкцію та розміщену і закріплену в верхній її частині кільцеву платформу, до зовнішнього контуру котрої періодично прикріплені вітровловлювачі, при цьому сама платформа має можливість обертання навколо вертикальної осі башти, і крім власної опорної конструкції, навкруг неї виконані декілька вертикальних башт, які слугують додатковими опорами кільцевої платформи. Таке рішення виявляється настільки ефективним, що воно не тільки дозволяє перетворити вітроенергетику в головну галузь енергетики загалом, але забезпечує створення принципово нової науково-інженерної ідеології містобудування. Тобто, створюються такі умови, коли для спорудження висотної ВЕУ, максимально ефективної з точки зору використання енергії вітру, практично усуваються матеріально-фінансові витрати на створення опорної конструкції такої ВЕУ. Тому, що функцію такої конструктивної опорної системи виконують висотні споруди самого різного призначення. Наприклад, найбільш доцільними для цього є висотні житлові будинки, що жодним чином не стримує використання самих різних інших висотних споруд або цілий комплекс різних таких споруд при створенні конкретної вітроенергетичної башти прототипу. До цього треба додати, що об'єднання на одному висотному об'єкті житлового комплексу і ВЕУ забезпечує безпрецедентні додаткові позитиви, які полягають в тому, що електроенергія витрачається безпосередньо в цьому ж житловому комплексі, забезпечуючи також вирішення проблеми його опалення без спеціального створення опалювальних об'єктів і систем, які подають тепло до будинку. Не кажучи вже про ряд інших позитивів, що забезпечуються використанням найдешевшої електроенергії, виробленої безпосередньо на місці її використання. Одначе вказане рішення, при всіх його перевагах, які можна і далі наводити, не використовує в повній мірі потенціал ефективності. Зокрема, ми вже пояснювали, що головним фактором збільшення потужності ВЕУ є збільшення діаметру кільцевої платформи ВЕУ. Так от, якщо намагатись збільшувати цей діаметр, виникають певні перевитрати на створення самої кільцевої платформи, бо з точки зору будівельної механіки погіршується статика і динаміка цієї системи, яка з рівномірно опертої конструкції перетворюється в консольну систему, де робота елементів (з яких вона створена) стає більш напруженою з усіма наслідками підвищення цієї напруги. Цей же фактор перенапруги виникає і для опорної системи ВЕУ загалом. Не кажучи вже, що підвищення силового навантаження так чи інакше впливає на роботу конструктивної системи ВЕУ, в якій потрібно забезпечувати роботу електричної частини з максимально сприятливими умовами, в той час, як вказана статична і динамічна силова перенапруга ці умови погіршує. Чи можна усунути вказані вади? Певну позитивну відповідь на це питання дає можливе рішення (прийняте за прототип), де йдеться про башту вітроенергетичну, яка включає декілька опорних споруд, які несуть кільцеву 1 UA 79847 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 горизонтальну платформу ВЕУ, що обертається навколо вертикальної осі башти, при цьому особливою конструктивною відмінністю є те, що між опорними спорудами та ВЕУ розташована конструктивна вставка, зовнішній контур котрої в плані перевищує загальний зовнішній контур опорних споруд. Що в результаті отримуємо в якості позитиву? Певні дослідження цього питання проведені в процесі пошукової конструкторської розробки, виконаної ТОВ "Укрстальконструкція" ім. В.М. Шимановського. Зокрема йдеться про експериментальну ВЕУ 30 МВт, з габаритами платформи ВЕУ - висота 25 метрів, діаметр 160 метрів, розташованої на висоті 200 метрів. Отже, якщо діаметр кільцевої платформи становив 100 метрів і підвищення цієї величини викликало значні негативи для роботи самої платформи і опорної системи загалом, то в прототипі нічого з цього негативу не залишається, хоч ми прийняли діаметр кільцевої платформи 160 метрів, можна і більше, якщо виникне така потреба. Тобто, всі недоліки статичного і динамічного перевантаження платформи ВЕУ повністю знімає вище згадана конструктивна вставка, приймаючи на себе ці сили. Але виникає питання, чи матеріальнофінансові витрати на створення вставки не поглинають позитив вище означений? Так би це й було, якби задача вирішувалась традиційно-примітивно, коли конструктивний елемент, або ж в нашому випадку досить об'ємна просторова конструктивна система створювалась би тільки заради означеної мети. Але ще в описі заявки прототипу проголошений принцип поєднання в конструктивній системі багатьох функцій. Тоді отримуємо майже неправдоподібний результат практично безкоштовна вартість виконаної роботи. Йдеться про наступне. В прототипі, крім означених його позитивів, забезпечується неоціненна перевага - створення в межах будівельного простору висотної вітроенергетичної башти ВЕУ автономної протипожежної системи і служби, яка її експлуатує. Не повторюючи цінність цього фактору, з яким можна ознайомитись в повному описі прототипу, нагадуємо, що, для створення такої протипожежної системи і служби, потрібно (як зазначено вище) в межах будівельного простору башти ВЕУ виділити спеціально об'єм приміщень, величина котрого необхідна і достатня для якісного і надійного виконання протипожежною службою покладених на неї обов'язків. В прототипі, всі необхідні і достатні об'єми для протипожежної служби можна розмістити в межах будівельного простору конструктивної вставки. Тобто, звільняємось від спеціального винайдення і створення цих об'ємів в будівельному просторі самої вітроенергетичної башти, що означає практичне вирішення потрібної задачі без матеріально-фінансових витрат для цього. Але і це не все. Наявність в висотній вітроенергетичній башті ВЕУ просторової вставки, забезпечує цілий ряд додаткових позитивних результатів. Характеризуючи протипожежну систему і відповідну до неї службу, необхідно на перше місце по важливості ставити можливість зменшення часу для потрапляння пожежних до вогнища пожежі. В цьому відношенні можливості, що забезпечує вставка, нема з чим порівняти. Адже в межах простору цієї конструктивної системи найліпшим чином можливо створити підходи і під'їзди на самому верху будівлі, які ні з чим не перетинаються і дозволяють найшвидше опинитись безпосередньо над вогнищем пожежі. В той же час, наявність в вставці кругової консолі, забезпечує найефективнішу можливість в усіх смислах, щодо спуску пожежної команди і належного обладнання до того ж вогнища пожежі. Причому, ця можливість забезпечується найефективніше, як з зовнішнього контуру вставки, так і внутрішнього. До цього можна додати цілий ряд інших позитивів, які в кінцевому рахунку створюють протипожежну систему незрівнянно якіснішу від будь-якої існуючої системи аналогічного призначення. Крім означеної протипожежної системи і служби, вставка, маючи потрібний об'єм, може забезпечувати будь-які інші експлуатаційні і технологічні потреби висотної будівлі. Наприклад, маючи ВЕУ безпосередньо над висотними будинками будь-якого призначення, зрозуміло, що технологічні і експлуатаційні процедури, пов'язані з самою ВЕУ (акумуляція електроенергії і все причетне до цього, тощо) можуть виявитись найбільш доцільними і ефективними поряд з самою ВЕУ. Не кажучи вже про експлуатаційну і технологічну службу, яка працює на ВЕУ. Одначе, характеризуючи надзвичайно ефективні властивості прототипу, маємо наголосити, що весь вище зазначений комплекс цих позитивів, не вичерпує потенціал цього рішення. Тому задача корисної моделі полягає в тому, щоб усунути цю невідповідність. Задача досягається тим, що башта вітроенергетична, яка включає опорну конструкцію, що несе кільцеву карусельну ВЕУ, розташовану на круговій консольній платформі, зовнішній діаметр котрої перевищує розміри в плані опорної конструкції, згідно з корисною моделлю, кількість таких конструктивних пар, створених кільцевою карусельною ВЕУ і круговою консольною платформою, перевищує одиницю. 2 UA 79847 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Суть корисної моделі та його ефективність пояснюються кресленням, де показаний один з варіантів цього рішення, отриманого в процесі пошукової конструкторської розробки, виконаної ТОВ "Укрстальконструкція" ім. В.М. Шимановського. Зокрема йдеться про експериментальну ВЕУ потужністю більше 100 МВт, з габаритами карусельної ВЕУ - висота 25 метрів, діаметр 160 метрів, розташована на висоті від 125 до 450 метрів. На фігурі 1 фасад, на фігурі 2 розріз А-А на фігурі 1, на фігурі 3 розріз Б-Б на фігурі 1, на фігурі 4 розріз В-В на фігурі 1, на фігурі 5 розріз Г-Г на фігурі 1, на фігурі 6 - аксонометрія. Вітроенергетична башта включає розташовану на основі 1 опорну конструкцію 2, яка несе кругові консольні платформи 3 і розташовані на них карусельні ВЕУ 4. Вся конструктивна система башти представлена в схематично спрощеному вигляді, для того, щоб як найочніше представити суть запропонованого рішення. Тобто, наприклад опорна конструкція 2 представлена в вигляді єдиного монолітного елементу, хоч варіантів її виконання може бути безліч, в тому розумінні, що ця конструкція може бути просторовою, створеною з лінійних або іншої форми елементів. Те ж саме стосується кругової консольної платформи 3, котра представлена у вигляді просторової конструкції, виконаної з лінійних елементів. Стосовно матеріалу, з якого утворюються опорна конструкція 2 та платформи 3, ніяких особливостей нема. Тобто, це питання вирішується при конкретному проектування, виходячи з відомих і нормативних критеріїв, які обумовлюють найбільш раціональне і ефективне застосування традиційних будівельних матеріалів - сталь, залізобетон, або ж їх одночасне застосування в певному відношенні. Це означає, що в запропонованій споруді можуть використовуватись всі означені матеріали, з належним обґрунтуванням їх застосування в межах загального конструктивного комплексу вітроенергетичної башти. Що стосується карусельної ВЕУ 4, то вона також представлена в спрощеному схематичному традиційному вигляді, аналогічному рішенню прототипу в усіх його конструктивних та технологічних компонентах. Тому, деталізація самої ВЕУ умовно не показуємо, вважаючи - всі вони виконуються будь-яким відомим способом, що забезпечує видобуток електроенергії і одночасно надійно фіксує саму ВЕУ на її опорній основі. Разом з тим маємо наголосити, що аналогічно прототипу головний принцип створення ВЕУ полягає в тому, що кільцева турбіна ВЕУ спирається на свої опорні конструкції і фіксується відносно них без механічного контакту, тобто через магнітні системи. Зокрема, вертикально та горизонтально ця фіксація здійснюється способом "магнітної левітації", яка може створюватись будь-яким відомим способом, як на постійних магнітах, так і на електромагнітах, або ж при їх комплексному використані. В результаті турбіна ВЕУ перебуває в повітряному просторі без механічного контакту з конструкціями, які фіксують її надійне і стабільне перебування в цьому просторі в одних і тих же координатах. Що стосується конструктивного і технологічного оформлення вироблення електроенергії, то ця задача також вирішується будь-яким відомим способом. Але мусимо наголосити, що в нашому конкретному випадку всі ці способи базуються на ідеї створення магнітоелектричного генератора, в якому зазначена система "магнітної левітації" одночасно є складовою частиною цього генератора. Тобто, на цьому принципі може бути багато варіантів його реалізації, але ідея цього принципу залишається незмінною, і вона досить ефективно і надійно опрацьована і досліджена. Отже, зберігаючи всі основні позитиви прототипу, на відміну від нього, маємо наступне конструктивне рішення. Загалом, вітроенергетична башта має вісім ярусів - від нульового до 7-го (див. фіг. 1). Нульовий ярус - це нижня частина опорної конструкції 2, на якій відсутні кругові консольні платформи. Висота цього ярусу 100 метрів, при діаметрі опорної конструкції 80 метрів. Всі вище розташовані яруси становлять конструктивну пару, створену з кругової консольної платформи 3, прикріпленої до опорної конструкції 2, та карусельної ВЕУ 4, розташованої на круговій консольній платформі 3. Зовнішній діаметр опорної конструкції 2 по всій її висоті залишається незмінним, для того, щоб вказані конструктивні пари залишались уніфікованими, внаслідок чого кожна конструктивна пара з платформи 3 та ВЕУ 4 має однакову висоту - в нашому випадку 50 метрів (25 метрів платформа 3, та 25 метрів ВЕУ 4). Загалом висота вітроенергетичної башти становить 450 метрів. Внутрішній діаметр опорної конструкції змінний, відповідно до зміни силової загрузки на цю конструкцію по її висоті. Зовнішній діаметр кругової консольної платформи 3 менше 160 метрів. Тому, тільки в процесі конкретного проектування остаточно вирішується питання габаритів платформи 3, в процесі опрацювання багатоваріантного комплексу всіх особливостей співвідношення цих параметрів. Тобто, збільшення діаметра карусельної турбіни відповідно збільшує потужність ВЕУ 4. Одначе при цьому дещо ускладнюється статика і динаміка як самої ВЕУ 4, так і платформи 3. Тому, тільки чисельні дослідженні і відповідний їх аналіз з усіх точок зору, дозволить зробити остаточний висновок в кожному конкретному випадку. 3 UA 79847 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Які головні позитиви забезпечує запропоноване рішення? Відповідь на це питання залежить від головного функціонального призначення вітроенергетичної башти. Зокрема, якщо мова йде про об'єкт, розташований в місті, і призначений для створення в ньому житлового комплексу, або ж якихось інших функцій, що передбачають перебування великої кількості людей, зрозуміло, що переважна частина висоти башти повинна слугувати для такого призначення. А кількість верхніх ярусів, створених з конструктивних пар (платформа 3 ВЕУ 4), буде мінімальною. Тобто, якщо в прототипі тільки одна така пара, в нашому рішенні таких пар створюється більше, що являє суттєву відмінність від прототипу, яка забезпечує відповідне збільшення електроенергетичного потенціалу вітроенергетичної башти. В містобудівельній політиці, це надзвичайно важлива перевага, яка суттєво знижує капітальні витрати, багатократно підвищуючи експлуатаційні позитиви висотних будинків. Якщо ж оцінювати запропоноване рішення перш за все з точки зору енергетичної, без прив'язки його до містобудівельної політики, переваги запропонованого рішення якісно і кількісно зростають настільки, що нема аналогу в реальній енергетиці для порівняння цих переваг. Йдеться про те, що, якби ми залишались на рівні прототипу, створення такого енергетичного об'єкту за межами міста, взагалі могло б не мати сенсу - через те, що опорна конструкція, яка несе висотну карусельну ВЕУ, не маючи іншого функціонального призначення, з'їдає позитиви цієї ВЕУ. Погляньмо тепер на запропоноване рішення, представлене на кресленні. Адже потужність такої вітроенергетичної башти, в порівнянні з прототипом, зростає більше ніж в три рази. Навіть в умовах міської ситуації ця обставина перетворює таку споруду, в унікальний енергетичний об'єкт. Адже на земельній ділянці площею порядку одного гектару отримуємо електростанцію, за потужністю еквівалентну традиційній ТЕС, спорудження якої вимагає території в декілька десятків разів більшої. Додайте до цього всі вище означені екологічні переваги, і маємо ситуацію, яку досі неможливо було уявити в умовах містобудування. До того ж, запропоноване рішення створює унікальні можливості для використання внутрішнього об'єму вітроенергетичної башти для маси функціональних потреб міського господарства, які навіть перелічити важко. Для найефективнішого використання цього фактору необхідно провести спеціальні дослідження. Комплексний позитив запропонованої башти ще більше зростає при створенні її за межами міста, в регіонах сільгоспвиробництва і інших місцях, які не мають безпосереднього відношення до населених пунктів. Що ж стосується сільгоспвиробництва і пов'язаних з ним територій і всіляких угідь, так тут, найдешевше забезпечення енергетичних потреб стає ще привабливішим, створюючи при цьому площі для різних виробництв або експлуатаційних служб, потреба в яких як кількісно, так і за різноманітністю значно перевищує ситуацію в містах. Ця тема також потребує спеціального дослідження і проробки, щоб скористатись цією унікальною можливістю найліпшим чином. Взяти хоч би складування сільськогосподарської продукції - від збирання зернових до всіх інших культур землеробства. Тільки ця тематика створює умови перетворення сільгоспвиробництва в галузь економіки, яка не має аналогу в світовій практиці. Тобто потенціал найкращих в світі земель доповнюється не менш значущим потенціалом надійного і якісного складування і зберігання вирощеної та переробленої продукції. Загалом же, якщо зважити на всі позитиви запропонованого рішення, маємо всі підстави зробити наступний висновок. Україна отримує науково-інженерний потенціал, який стає основою життєдайної трансформації всього народного господарства і Держави загалом. Модернізації якісної і кількісної такого масштабу і темпу, якого не знала світова соціально-економічна практика. Адже створюються умови, коли урбанізація з головного загарбника земель перетворюється в діяльність повернення в сільське господарство та Природі вже захоплених гігантських територій. Хіба хтось наважувався про щось подібне навіть не тільки стверджувати, але й мріяти? А перетворення сільського виробництва в галузь, яка на декілька порядків ефективніша всього, що знає агронаука, забезпечуючи при цьому екологічно чисте виробництво. Як зазначено вище, спеціальні дослідження цієї теми будуть проведені. Але стверджуємо вже сьогодні, що основою цього результату є повне, необхідне і достатнє забезпечення агровиробництва енергією, заповіданою нам Природою, про що точилося і точиться багато балачок, які демонструють нерозуміння цієї заповіді Природи. Хоч вже багато тисячоліть, всі, хто жив і живе на Світі, щоденно мають перед своїми очами реалізацію Природою нею ж створеного феномену. Енергія - основа Життя, і ми цю основу створюємо в необхідній і достатній для людини кількості, трансформуючи найефективнішим способом енергію Сонця в 4 UA 79847 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 електроенергію. Що в свою чергу забезпечує найефективніше перетворення електроенергії в усі потрібні людині вироби, включаючи перш за все сільгосппродукцію, для отримання котрої вода необхідна в достатній кількості і своєчасно. Тема водопостачання, крім сільгоспвиробництва, стає стратегічним фактором для всього комплексу життєдіяльності людства, і ця тема також пророблена найбільш доцільно і ефективно - див. патент України 39886 ВОДОСХОВИЩЕ СИРОТИ. Запропоноване ж рішення в даній заявці, перетворює патент України 39886 в потенціал безпрецедентної трансформації України - з занедбаної держави, в світового лідера використання науково-інженерного прогресу. Причому, ця трансформація має можливість відбутись в межах 8-10 років, створюючи за цей період базу подальшого ще стрімкішого розвитку і збагачення Держави - до найвищого рівня ВВП на душу населення. Особливий позитив запропонованого рішення полягає в наступному. Організацію будівництва вітроенергетичної башти доцільно здійснювати таким чином, щоб змонтовану ВЕУ першого ярусу включати в експлуатацію по виробленню електроенергії. Це ж саме повторюється при створені всіх наступних вище розташованих ярусів ВЕУ. В результаті цього енергетичний потенціал башти вже починає працювати вже в процесі її будівництва, послідовно зростаючи до максимуму при його завершені. Таким чином отримуємо суттєвий виграш в часі введення в дію енергетичних потужностей башти, які до того ж використовуються для енергозабезпечення будівництва самої башти. Загалом, запропоноване рішення вітроенергетичної башти не створює ніяких перешкод або обмежень в використанні при її споруджені всіх інженерно-технологічних досягнень сучасного висотного будівництва. На завершення, виходячи з вище викладеного ствердження про унікальне і безпрецедентне рішення електроенергетичного об'єкту, необхідно доповнити це ствердження наступним міркуванням. Відомо, що вся історія впровадження електротехніки в усі сфери життєдіяльності, починаючи з 19-го століття, пов'язана з пошуками накопичення електроенергії. І потрібно сказати, що серйозних досягнень в цій галузі досі невідбулось, хоч винайдені і розроблена безліч варіантів електроакумуляторів. Але всі ці розробки залишають без змін ситуацію стосовно того, що накопичувати в промислових об'ємах електроенергію, яка виробляється на електростанціях, ми як не могли, так і досі не можемо. Сучасні ж електроакумулятори мають мізерну ємність (навіть всі разом взяті) проти об'ємів електроенергії, що виробляється сучасними електростанціями. ВЕУ нашої вітроенергетичної башти своєю потужністю не тільки піднімаються до рівня сучасних електростанцій будь-якого типу - ТЕС, АЕС, ГЕС, але й можуть перевищити потужність цих традиційних електростанцій. Зокрема, представлений варіант вітроенергетичної башти (як уже зазначено) має загальну потужність всіх розташованих на них ВЕУ понад 100 МВт. Але це лише приклад цілком реального з точки зору можливості здійснення енергетичного об'єкту в будь-якій практично ситуації в межах міста, не кажучи вже про ситуації за межами міста. І ця реальна можливість (проілюстрована в нашому варіанті при висоті башти 450 метрів та діаметром карусельної ВЕУ 160 метрів) не зменшується, якщо ставити за мету підвищувати потужність запропонованих вітроенергетичних башт. Це ствердження базується на тому, що сьогодні висотність в будівництві практично досягає 1000 метрів з подальшою тенденцією суттєвого її підвищення. Не потрібно також піддавати сумніву абсолютно реальну можливість збільшення діаметру карусельної ВЕУ. Отже, як мінімум, наше рішення вітроенергетичної башти дозволяє створювати багаторазово більш ефективну і практично екологічно безпечну енергетику Держави. Якщо додати всі вище означені позитиви, нема начебто жодного негативного моменту, який може заперечувати або ж стримувати створення запропонованої масової енергетики. І це саме так. Але ж, мова йде про те, що в нашому рішенні існує резерв, який дозволяє не тільки підвищити ефективність запропонованого рішення, але й фантастично підняти ефективність електростанцій всіх видів. Тобто, повертаємось до початку цього абзацу - реальну неможливість промислового накопичення електроенергії, що виробляється електростанціями всіх видів. А в нашому випадку, де мова йде про ВЕУ, важливість проблеми накопичення електроенергії зростає ще більше, через нерівномірність дії вітрового потенціалу. Хоч з збільшенням висоти ВЕУ нерівномірність вітрового потенціалу зменшується, одначе все одно, фактор цієї нерівномірності створює певні незручності використання електроенергії. До чого ведемо? До того, що наші попередні науково-інженерні дослідження присвячені і цій тематиці, результати котрих представляє патент України 50645 - Сироти акумулятор електронів. Зокрема, задачею цього рішення є забезпечення можливості акумуляції електроенергії практично в необмежених об'ємах. Зрозуміло, що, крім теоретичних обґрунтувань, це потребує відповідного науково-експериментального дослідження і проробки, які дозволять зробити остаточні висновки 5 UA 79847 U 5 стосовно його подальшої перспективи. Тому, якщо такі дослідження завершаться позитивними результатами, можна буде стверджувати про початок якісно нової епохи електрифікації світової економіки. І повертаючись до головної теми даної заявки, необхідно наголосити, що рішення цієї заявки стає головним чинником цієї унікальної трансформації глобальної електротехніки. Хоч би тому, що досі не доводилось зустрічати бодай якогось щонайменшого натяку на таку трансформацію. Маємо класичну масову сліпоту, яку хтось має розвіяти. Отже, запропоноване рішення даної заявки є одним з найважливіших діянь для цього розвіювання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Башта вітроенергетична, яка включає опорну конструкцію, що несе кільцеву карусельну ВЕУ, розташовану на круговій консольній платформі, зовнішній діаметр котрої перевищує розміри в плані опорної конструкції, яка відрізняється тим, що кількість таких конструктивних пар, створених кільцевою карусельною ВЕУ і круговою консольною платформою, перевищує одиницю. 6 UA 79847 U 7 UA 79847 U 8 UA 79847 U 9 UA 79847 U 10 UA 79847 U 11 UA 79847 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12