Вітроенергетична башта сироти

Башта вітроенергетична, що містить розміщені на ній вітроагрегати для вироблення електро 3 42452 влюють цей потік при мінімумі затінення. Бо конструкція башти повністю залишається в стороні від тієї частини потоку, котра попадає на вітроагрегати. Це ж відноситься і до можливості устрою всіх суміжних ярусів двохконсольних систем, котрі будуть відстояти між собою по висоті на відстані, яка виключає негативний вплив сусідніх ярусів друг на друга. Конструктивні особливості, які забезпечують можливість обертання двох консольних елементів навкруг вертикальної осі башти, ми не пояснюєм, вважаючи, що сучасний рівень машинобудування забезпечує надійне вирішення цієї задачі. Тому, запропоноване рішення створює найбільш сприятливі умови для можливості отримання загального максимуму електроенергетичного потенціалу многоярусної вітроустановки. Мається в виду, що висоту цієї установки можна збільшувати до максимуму, регламентованому конструктивними та технологічними можливостями висотного будівництва. Якщо виходити з цього фактору, запропоноване рішення дозволяє створювати максимальну висоту вітроустановки. Зокрема, добираючись до висоти порядку 1000 метрів, ми забезпечуєм стабільну можливість використання вітрової енергії при багатократному збільшені її потенціалу [см. Інтернет. Использование Энергии Ветра Больших Высот. Д.т.н. Александр Болонкин. США.], в порівнянні з котрою всі інші види енергоносіїв стають допоміжними або й взагалі непотрібними. Чи можливо і доцільно так поглянути на висотну вітроенергетику?, коли в усіх інших видах будівництва ще далеко не досягнута висота 1000 метрів, хоч маються проекти і більшого рівня висотності - Японія наприклад, і не тільки вона. Наша відповідь на поставлене питання - не тільки можливо, але й необхідно. Науковоінженерний рівень для цього більш ніж достатній, що природно не усуває, а стимулює подальше удосконалення і розвиток конструкторського та технологічного мистецтва. Одначе проблематичність запропонованого рішення існує. Основою її являється традиційні підходи та уявлення опонентів відносно доцільності та недоцільності чого завгодно, в тому числі і нашого рішення. Проблематичність підкріплюється Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 також відсутністю не тільки реального досвіду, але навіть і дослідних проробок способів будівництва споруд подібних запропонованому рішенню. Разом з тим, як уже частково відмічено, не можна сказати, що ця тема являється абсолютно недослідженою. По-перше, згаданий проект Японії будівництво споруди висотою 4000 метрів (на 224 метра вище гори Фудзіями - і це при їх сейсміці), передбачає достатньо переконливо, що в технологічному відношенні наше рішення висотної вітроенергетичної споруди являється не більш складним, ніж японський проект. Більше того, мається відправний орієнтир в нашому вітчизняному висотному будівництві. Мова про Київську телевізійну башту висотою 385 метрів [см. Интернет. Киевская телебашня. ВИКИПЕДИЯ]. Тому наше рішення з'являється не на пустому місці, бо український досвід, досі ніде не перевищений за технологічною досконалістю, дозволяє стверджувати про надійну основу вдосконалення цієї технології при освоєнні наступних рубежів висотного будівництва. Йдеться про технологію башти методом підрощування знизу. В результаті, всі роботи здійснюються не на висоті, яка постійно збільшується, а в нижній частині башти, яка розміщена на відповідній основі на землі. Київський експеримент справдив себе в повній мірі, забезпечивши при цьому застосування прогресивного способу Патона-старшого утворення цільнозварної сталевої конструкції башти. Наголошуємо додатково - по ефективності, аналога подібної споруди і способу її будівництва нема в світовій практиці висотного будівництва. Тому, ми не бачимо іншої альтернативи стосовно технології спорудження запропонованого нами рішення вітроенергетичної башти наступної епохи освоєння супервисот в вітроенергетиці. На завершення наголошуємо також, що прийнятий орієнтир башти висотою 1000 метрів, це лише ілюстрація її ефективності. При збільшені висоти понад 1000 метрів переваги запропонованого рішення в усіх смислах будуть зростати. Що стосується конструктивних та технологічних аспектів, не повторюючи сказаного, стверджуємо, що для 21-го століття це не фактори, які можуть дискредитувати наше рішення. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601