Система автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна

Система автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна, яка містить перший блок перетворення сигналів та контролю датчиків, з’єднаний з блоком нормалізаторів та першим блоком формувачів, др угий блок перетворення сигналів та контролю датчиків, з’єднаний з блоком нормалізаторів та другим блоком формувачів, крім того, перший та другий блок перетворення сигналів та контролю датчиків, перший та другий блок формування команд, блок контролю команд керування та операційний блок C2 1 3 84209 - "Система автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна" [патент України на винахід №46494, кл. F02С9/28], яка включає блок нормалізаторів (узгодження) з'єднаний з першим блоком перетворення сигналів та контролю датчиків (перший блок контролю вхідних ланцюгів, перший блок керованих узгоджуючи х пристроїв, перший блок компараторів, перший блок одновібраторів, перший блок елементів АБО, перший блок елементів ТА, перший блок сигналізаторів, перші комутатор, блок комутації частоти, блок керованих еталонів, перший аналого-цифровий перетворювач, перший блок керованої еталонної частоти, перший операційний блок), перший блок формувачів з'єднаний з першим блоком перетворення сигналів та контрою датчиків, другий блок формувачів та блок нормалізаторів (узгодження) з'єднані з другим блоком перетворення сигналів та контролю датчиків (другий блок контролю вхідних ланцюгів, другий блок керованих узгоджуючих пристроїв, др угий блок компараторів, другий блок одновібраторів, другий блок елементів АБО, др угий блок елементів ТА, другий блок сигналізаторів, другі комутатор, блок комутації частоти, блок керованих еталонів, другий аналого-цифровий перетворювач, другий блок керованої еталонної частоти, другий операційний блок), блок накопичувача з'єднаний з операційним блоком, перший та другий блок формування команд з'єднані з блоком видачі команд керування (управління), вихід якого з'єднаний з блоком контролю команд керування (управління). Вище зазначені системи мають обмежені функціональні можливості, область застосування та недостатню функціональну надійність. Найближчою за технічною суттю та досягаемому ефекту по відношенню до запропонованого технічного рішення є "Система автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна" [патент України на винахід №76839, кл. F02С9/28, G06F15/16], яка включає перший блок перетворення сигналів та контролю датчиків (перший блок перетворення сигналів та аналізу, перший блок контролю датчиків та частоти) з'єднаний з блоком нормалізаторів та першим блоком формувачів, др угий блок перетворення сигналів та контролю датчиків (другий блок перетворення сигналів та аналізу, другий блок контролю датчиків та частоти) з'єднаний з блоком нормалізаторів та другим блоком формувачів, крім того перший та другий блок перетворення сигналів та контролю датчиків, перший та другий блок формування команд, блок контролю команд керування та операційний блок з'єднані між собою, операційний блок з'єднаний з блоком накопичувача, входи першого блока формувачів та першого блока перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднані між собою та з першим входом системи, вхід блока нормалі заторів з'єднаний з другим входом системи, входи другого блока формувачів та другого блока перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднані між собою та з третім входом системи, блок видачі команд керування з'єднаний з виходом системи, першим та другим 4 блоком формування команд та блоком контролю команд керування. Вказана система має наступні недоліки: - обмежені функціональні можливості, область застосування та неможливість реєстрації інформації про стан параметрів газотурбінних двигунів силової установки літального апарата у зв'язку з відсутністю можливості реєстрації системою інформації від суміжної системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна, яка характеризує технічний стан суміжної системи, вихідних команд суміжної системи та технічний стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна силової установки літального апарата. Для забезпечення надійності та безпечності польотів сучасні літальні апарати, як правило, обладнанні двома газотурбінними двигунами, а відповідно і двома системами автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна (для кожного двигуна своя система). Установлені системи на кожний двигун літального апарата повинні реєструвати інформацію про технічний стан як свого, так і суміжного двигуна. Це необхідно для того, щоб забезпечити реєстрацію інформації у кожній системі про стан параметрів кожного двигуна на випадок відмови в одній із систем. - відсутня можливість реєстрації, синхронізованої по часу (секунда, хвилина, година; число, місяць, рік) інформації у блоці накопичувача, що свідчить про обмежені функціональні можливості та область застосування системи. Відсутність реєстрації інформації по часу потребує значних зусиль, часу та матеріальних витрат в процесі аналізу інформації, наприклад, по параметрам газотурбінного двигуна зареєстрованих у блоці накопичувача з параметрами суміжного газотурбінного двигуна. Це необхідно для того щоб була можливість визначати синхронізовано режими роботи газотурбінних двигунів, наприклад, при наявності будь-яких відмов двигуна та ідентифікувати зареєстровану інформацію по польотам. Передбачений винахід направлено на створення системи, яка повинна забезпечити реєстрацію інформації про технічний стан свого та суміжного двигуна, синхронізовану по часу (секунда, хвилина, година; число, місяць, рік) реєстрацію параметрів газотурбінних двигунів у блоці накопичувача. У разі удосконалення системи розширюються її функціональні можливості, область застосування, забезпечується реєстрація інформації про стан параметрів газотурбінних двигунів силової установки літального апарата у зв'язку з можливістю реєстрації системою інформації із суміжної системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна, яка характеризує те хнічний стан суміжної системи та технічний стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна силової установки літального апарата, підвищуються експлуатаційні характеристики силової установки, забезпечується достовірна та синхронізована по часу реєстрація параметрів газотурбінних двигунів силової установки у блоці накопичу 5 84209 вача, та забезпечується експлуатація двигунів силової установки за технічним станом. Метою передбаченого винаходу є розширення функціональних можливостей, області застосування системи, підвищення експлуатаційних характеристик газотурбінних двигунів силової установки, а також забезпечення реєстрації, синхронізованих по часу, параметрів свого та суміжного газотурбінного двигуна у блоці накопичувача, забезпечення надійної експлуатації газотурбінних двигунів силової установки літального апарата за технічним станом. Визначена задача вирішується тим, що у відому систему, яка містить перший блок перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднаний з блоком нормалізаторів та першим блоком формувачів, другий блок перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднаний з блоком нормалізаторів та другим блоком формувачів, крім того перший та другий блок перетворення сигналів та контролю датчиків, перший та другий блок формування команд, блок контролю команд керування та операційний блок з'єднані між собою, операційний блок з'єднаний з блоком накопичувана, входи першого блока формувачів та першого блока перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднані між собою та першим входом системи, вхід блока нормалізаторів з'єднаний з другим входом системи, входи другого блока формувачів та другого блока перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднані між собою та третім входом системи, блок видачі команд керування з'єднаний з виходом системи, першим та другим блоком формування команд та блоком контролю команд керування додатково введені блок часу, комутатор кода та блок гальванічної розв'язки, який з'єднаний з комутатором кода та операційним блоком, який также з'єднаний з блоком часу, комутатор кода з'єднаний з четвертим входом, першим та другим входомвиходом системи. Введення в систему додаткових ознак, а саме: блока гальванічної розв'язки, комутатора кода та блока часу дозволяє забезпечити: - розширення функціональних можливостей, області застосування та реєстрацію інформації про стан параметрів газотурбінних двигунів силової установки літального апарата у зв'язку з можливістю реєстрації системою інформації від суміж ної системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна, яка характеризує те хнічний стан суміжної системи та технічний стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна силової установки літального апарата; - синхронізовану по часу (секунда, хвилина, година; число, місяць, рік) реєстрацію інформації у блоці накопичувача, що скорочує витрати часу при проведенні аналізу інформації по параметрам газотурбінних двигунів зареєстрованих у блоці накопичувача та ідентифікува ти зареєстровану інформацію по польотам; - підвищення експлуатаційних характеристик газотурбінних двигунів силової установки; 6 - експлуатацію газотурбінних двигунів за технічним станом та безпечність польотів літального апарату. Як видно з вищевказаного, запропоноване технічне рішення має суттєві ознаки, які дозволяють розширити функціональні можливості, область застосування системи, підвищити експлуатаційні характеристики двигунів силової установки літального апарата, підвищити контролепридатність системи, забезпечити достовірну, синхронізовану по часу, реєстрацію параметрів двигунів силової установки у блоці накопичувача системи та збереження інформації про стан параметрів газотурбінних двигунів силової установки літального апарата у зв'язку з можливістю реєстрації системою інформації від суміжної системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна, яка характеризує технічний стан суміжної системи та технічний стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна силової установки літального апарата. Принцип роботи системи пояснюється кресленнями де: на Фіг.1 зображена структурна схема системи; на Фіг.2 - приклад виконання блока перетворення сигналів та контролю датчиків; на Фіг.3 приклад виконання блока контролю команд керування; на Фіг.4 - приклад виконання блока формування команд. Система включає блок 1 нормалізаторів, перший блок 2 формувачів, перший блок 3 формування команд, перший блок 4 перетворення сигналів та контролю датчиків, блок 5 формувачів, блок 6 копичувача, операційний блок 7, блок 8 контролю команд керування, другий блок 9 формування команд, блок 10 видачі команд керування, другий блок 11 перетворення сигналів та контролю датчиків, блок 12 гальванічної розв'язки, комутатор 13 кода, блок 14 часу. Блок 4(11) перетворення сигналів та контролю датчиків включає сигналізатор 15 відмови частотних датчиків, сигналізатор 16 частоти, сигналізатор 17 відмови аналогових датчиків, блок 18 еталонної частоти, блок 19 еталонів, комутатор 20 частоти, комутатор 21 еталонів, комутатор 22, аналого-цифровий перетворювач 23, операційний блок 24. Блок 8 контролю команд керування включає комутатор 25 одиночних сигналів, блок 26 гальванічної розв'язки, комутатор 27 напруги, операційний блок 28. Блок 3(9) формування команд включає операційний блок 29, послідовно-паралельний регістр 30, паралельний регістр 31, паралельнопослідовний регістр 32 та вихідний каскад 33. Входи блока 2 формувачів та блока 4 перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднані між собою та з першим входом системи від перших частотних датчиків, вхід блока 1 нормалізаторів з'єднаний з другим входом системи від аналогових датчиків, блок 4 перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднаний з блоком 1 нормалізаторів та блоком 2 формувачів, входи блока 5 формувачів та блока 11 перетворення сигналів та 7 84209 контролю датчиків з'єднані між собою та з другим входом системи від други х частотних датчиків, блок 11 перетворення сигналів та контролю датчиків з'єднаний з блоком 1 нормалізаторів та блоком 5 формувачів, блок 4 перетворення сигналів та контролю датчиків, блок 3 формування команд, операційний блок 7, блок 8 контролю команд керування, блок 11 перетворення сигналів та контролю датчиків та блок 9 формування команд з'єднані між собою, блок 10 видачі команд керування з'єднаний з блоком 3 та 9 формування команд, блоком 8 контролю команд керування та виходом системи, операційний блок 7 з'єднаний з блоком 6 накопичувана, блоком 14 часу та блоком 12 гальванічної розв'язки, який через комутатор 13 кода з'єднаний з входом 4 та входами-виходами 1, 2 системи. Операційний блок 7 може бути реалізований на базі стандартного багатофункціонального процесора, який може використовувати як внутрішню, так і зовнішню пам'ять (на кресленні не показано), який також має окрім обчислювальних функцій, функцію прийому та видачу кодових сигналів. Операційний блок 7 по входу-ви ходу через блок 12 та комутатор 13 підключається до інформаційного входу-ви ходу 1 або до входу-ви ходу 2 від суміжної системи і працює по алгоритму прийому-передачі послідовного кода. Операційний блок 7 приймає послідовний код від суміжної або наземної системи, в залежності від сигналу на управляючому вході 4 і видає підтвердження про його прийом та формує послідовний код до суміжної або наземної системи, причому сформований код тримається на виході до тих пір поки не поступить підтвердження про його прийом суміжною або наземною системою. Блок 6 накопичувача може бути виповнений на стандартних мікросхемах флеш-пам'яті. Операційний блок 24 блока 4(11) перетворення сигналів та контролю датчиків може бути реалізований на базі стандартного багатофункціонального процесора який може використовувати як внутрішню, так і зовнішню пам'ять, який також має окрім обчислювальних функцій, наприклад, функцію проведення допускового контролю, функцію вимірювання часових інтервалів, а також функцію прийому, видачу кодових сигналів. Сигналізатори 15, 16 та 17 можуть бути виповнені використовуючи [те хнічне рішення за авт. свід. колишнього CPCP №1339459 кл. G01R31/02] (сигналізатор 15 відмови частотних датчиків), компаратори в інтегральному виконанні (сигналізатор 17 відмови аналогових датчиків) та чекаючі одновібратори в інтегральному виконанні (сигналізатор 16 частоти). Комутатор 20 частоти та комутатор 21 еталону блока 4(11) можуть бути реалізовані на стандартних переключаючих комутаторах в інтегральному виконанні. Блок 18 еталонної частоти блока 4(11) може бути реалізований на стандартних генераторах частоти з прямокутною формою вихідного сигналу. Блок 21 еталонів блока 4(11) може бути наданий як набір стандартних еталонних джерел напруги та струм у і т.д. 8 Комутатор 25 одиночних сигналів і комутатор 27 напруги блока 8 можуть бути реалізовані на стандартних комутаторах підвищеної напруги в інтегральному виконанні. Блок 26 гальванічної розв'язки блока 8 може бути реалізований на стандартних елементах опторозв'язки в інтегральному виконанні. Операційний блок 28 блока 8 може бути реалізований на стандартному однокристальному процесорі який забезпечує роботу тракту по прийому сигналів від блока 10, по контролю його функціонування та видачі, наприклад, послідовного кода. Блок 14 часу може бути реалізований на стандартній мікросхемі з використанням елемента живлення з постійною напругою, для забезпечення її функціонування на проміжутки часу коли на систему не подається напруга живлення. Блок 14 часу формує секунду, хвилину, годину та число, місяць, рік. Інформація з блока 14 часу про дату та час безперервно поступає до операційного блока 7 де реєструється в його пам'яті та передається до блока 6 накопичувача. Тривалість накопичування у блоці 6 накопичувача інформації, яка характеризує те хнічний стан самої системи та фізичний стан параметрів газотурбінного двигуна силової установки літального апарата може бути, наприклад, 75 годин. Тривалість накопичування у блоці 6 накопичувача інформації яка характеризує, те хнічний стан суміжної системи та фізичний стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна силової установки літального апарата обумовлена забезпеченням зберігання інформації по суміжному двигуну силової установки за останній політ та може бути, наприклад, 5 годин. Система працює наступним чином: При увімкненні напруги живлення операційний блок 7, блоки 4, 11 перетворення сигналів та контролю датчиків, блок 8 контролю команд керування та блоки 3, 9 формування команд встановлюються в початковий стан. З інтервалом часу, який перебільшує перехідні процеси в системі, операційний блок 7 видає до блока 4 та 11 кодові сигнали, які забезпечують проведення незалежного автоматичного контролю функціонування блоків 3, 4, блоків 9, 11 та блока 8, а також прийом контрольної інформації та інформації по результату контролю функціонування блоків системи. Блок 4 та 11 перетворення сигналів та контролю датчиків, блок 3 та 9 формування команд та блок 8 контролю команд керування функціонують незалежно і видають інформацію по самоконтролю до операційного блока 7 для забезпечення реєстрації у блоці 6 накопичувача 3 одночасно з поточним часом та датою. Інформація по самоконтролю з операційного блока 7 через блок 12 гальванічної розв'язки та комутатор 13 кода передається до суміжної системи. Розглянемо роботу системи в режимі проведення самоконтролю на прикладі одного вимірювального каналу від перших частотних да тчиків та аналогових датчиків (в дужках будуть зазначені відповідні блоки вимірювального каналу від других частотних датчиків та аналогових датчиків) та блока 8. 9 84209 З виходу операційного блока 7 до блока 8 та блока 4(11) поступає контрольна кодова посилка, яка забезпечує проведення самоконтролю. Операційний блок 24 блока 4(11) приймає контрольну кодову посилку, яка забезпечить контроль функціонування самого блока 4(11) та блока 3(9). Після прийняття контрольної кодової посилки операційним блоком 24 блока 4(11), останній запускає програму проведення самоконтролю, яка незалежно від стану ланцюгів аналогових та частотних датчиків встановлює по ланцюгу 24-1 сигналізатор 15 відмови частотних датчиків та по ланцюгу 24-2 сигналізатор 17 відмови аналогових датчиків в режим, імітуючий порушення вхідних ланцюгів. При цьому на виході сигналізаторів 15,17 отримаємо сигнали, наприклад, у вигляді логічної "1", які надходять до входів операційного блока 24 блока 4(11) і записуються у його пам'яті. Крім того з другого ви ходу сигналізатора 15 на вхід сигналізатора 16 частоти блока 4(11) поступає сигнал, який забороняє видачу з його ви ходів сигналів відсутності вхідної частоти у вигляді логічної "1", у зв'язку з видачею сигналізатором 15 імітованих сигналів порушення вхідних ланцюгів частотних датчиків. Кількість каналів контролю відмови частотних датчиків сигналізатора 15, (кількість каналів контролю наявності частоти сигналізатора 16), кількість каналів контролю відмови аналогових датчиків сигналізатора 17 відповідає кількості комутаційних елементів комутатора 20 частоти, комутатора 21 еталонів і кількості контролюємих частотних та аналогових параметрів. З ви ходу сигналізатора 15 відмови частотних датчиків сигнал у вигляді логічної "1" поступає до комутатора 20, а з виходу сигналізатора 17 відмови аналогових датчиків сигнал у вигляді логічної "1" поступає до комутатора 21 блока 4(11). Після закінчення запису сигналів з виходу сигналізаторів 15 і 16 в пам'ять операційного блока 24 блока 4(11), останній починає аналізувати раніш записану до пам'яті інформацію у вигляді логічної "1", і якщо вона не відповідає значенням логічної "1", тобто зареєстрований сигнал у вигляді логічного "0", або один чи декілька сигналів у вигляді логічного "0", тоді операційний блок 24 блока 4(11) формує на своєму ви ході 24-3 кодову посилку відмови блока 4(11) (з ознакою контролю) та видає її до операційного блока 7 для подальшої реєстрації у блоці 6 накопичувача. Наявність сигналу несправності потребує ремонту системи. Якщо зареєстровані сигнали з виходу сигналізаторів 15 і 17 в пам'яті операційного блока 24 блока 4(11), відповідають значенням логічної "1", тобто кожен сигнал у вигляді логічної "1", тоді операційний блок 24 формує кодову посилку справності блока 4(11) (з признаком контролю) та видає її до операційного блока 7 для подальшої реєстрації у блоці 6 накопичувана. У такому стані сигналізатори 15 та 17 блока 4(11) утримується до закінчення контролю функціонування блока 4(11). Після закінчення перевірки сигналізаторів 15 та 17 операційний блок 24 блока 4(11) запускає програму проведення самоконтролю, яка забезпе 10 чує видачу з операційного блока 24 блока 4(11) по ланцюгу 24-4 до блока 18 еталонної частоти та блока 19 еталонів надходить сигнал, наприклад, логічної "1" який забезпечує на виході блока 19 максимальні еталонні напруги, а на виході блока 18 - максимальні еталонні частоти які перевищують граничні значення контрольованих параметрів газотурбінного двигуна. Сигнали у вигляді логічної "1", які надійшли з виходу сигналізатора 15 відмови частотних датчиків до комутатора 20, а з виходу сигналізатора 17 відмови аналогових датчиків до комутатора 21 відключають входи комутатора 20 від блока 2(5) формувачів і підключають вихід блока 18 еталонної частоти до входів операційного блока 24 блока 4(11) та відключають входи комутатора 21 від виходів блока 1 нормалізаторів і підключають вихід блока 19 еталонів до входів комутатора 22. При цьому максимальні контрольні сигнали через комутатор 21 надходять до комутатора 22 і внаслідок на його вході встановлюються максимальні значення контрольної напруги. З ви ходу 24-5 операційного блока 24 до входу комутатора 22 надходять сигнали, наприклад, у вигляді двійкового коду, які забезпечують почергове підключення максимальних значень контрольної напруги з виходу комутатора 21 через комутатор 22 до аналого-цифрового перетворювача 23 блока 4(11), у якому максимальна контрольна напруга перетворюється у двійковий контрольний код. Після кожного підключення контрольної напруги, а відповідно і після кожного її перетворення перетворювачем 23 з інтервалом часу перебільшуючим перехідні процеси у комутаторі 22 та аналого-цифровому перетворювачі 23 операційний блок 24 записує до своєї пам'яті максимальні значення контрольного коду. Потім забезпечується перетворення блоком 24 еталонних частот з виходу комутатора 20 частоти блока 4(11). Кількість частотних входів операційного блока 24 блока 4(11) відповідають кількості контролюємих параметрів від перших(др уги х) часто тних датчиків газотурбінного двигуна. Операційний блок 24 послідовно, або паралельно, при наявності у його процесорі багатоканальних перетворювачів частота (інтервал)-код, забезпечує перетворення еталонних частот, надходячих з виходу блока 18 еталонної частоти через комутатор 20 частоти у контрольний двійковий код. Після кожного підключення контрольної частоти, при послідовному перетворенні, а відповідно і після кожного її перетворення операційний блок 24 записує до своєї пам'яті максимальні значення контрольного коду. Потім операційний блок 24 блока 4(11) починає аналізувати раніш записану до пам'яті максимальну контрольну інформацію, яка повинна перевищувати межові значення параметрів газотурбінного двигуна, по алгоритмам допускового контролю і якщо вона не відповідає максимальним значенням, тобто двійковий код у вигляді логічного "0", або один чи декілька розрядів якого у вигляді логічного "0", тоді операційний блок 24 блока 4(11) формує на своєму виході сигнал несправності у вигляді логічного "0", який поступає 11 84209 до операційного блока 29 блока 3(9) та операційного блока 7 для подальшої реєстрації у блоці 6 накопичувача. Наявність сигналу несправності потребує ремонту системи. Прийнята кодова посилка (з признаком контролю) операційним блоком 29 блока 3(9) записує до своєї пам'яті признак несправності блока 4(11), який переводить режим роботи операційного блока 29 блока 3(9) до режиму прийому інформації від блока 11(4) перетворення сигналів та аналізу другого каналу (від других частотних датчиків та другого вимірювального аналогового каналу). Якщо максимальна контрольна інформація відповідає максимальним значенням, тобто кожен розряд двійкового коду має значення у вигляді логічної 11I", тоді операційний блок 24 блока 4(11) не формує на своєму виході сигнал несправності у вигляді логічного "0", а формує на своєму ви ході послідовний двійковий код (з признаком контролю) у вигляді логічної "1", який поступає до операційного блока 29 блока 3(9) та операційного блока 7 для подальшої реєстрації у блоці 6 накопичувача. Прийнята контрольна кодова посилка (з признаком контролю) операційним блоком 29 блока 3(9) запускає програму проведення самоконтролю, яка забезпечує, на період проведення самоконтролю, видачу з інформаційного виходу 29-1 до вихідного каскаду 33 забороняючого сигналу, у зв'язку з чим вихідне становище вихідного каскаду 33 блока 3(9) не змінюється, тобто вихідні команди при самоконтролі не видаються. Потім з інформаційного виходу 29-2 операційного блока 29 блока 3(9) послідовний максимальний двійковий код у вигляді логічної ЛТ' і який під дією тактової частоти, поступаючої до регістру 30 блока 3(9) з виходу 29-3 операційного блока 29 блока 3(9) записується в послідовно-паралельний регістр 30 блока 3(9), де послідовний максимальний двійковий код перетворюється в паралельний і надходить до регістру 31. З інтервалом часу, після закінчення видачі тактової частоти з виходу 29-3, з виходу 29-4 блока 3(9) до регістру 31 видається сигнал, який забезпечує запис паралельного двійкового коду до регістру 31 з виходу регістра 30 блока 3(9). Паралельний максимальний двійковий код з виходу регістра 31 поступає до паралельно-послідовного регістру 32 та вихідного каскаду на вхід якого з виходу 29-1 блока 3(9) поступає забороняючий сигнал, у зв'язку з чим вихідне становище каскаду 33 блока 3(9) не змінюється, тобто ви хідні команди не видаються. Паралельний максимальний контрольний код в регістрі 32 блока 3(9) перетворюється в послідовний максимальний контрольний код. Потім з виходу 29-5 операційного блока 29 до регістру 32 подається тактова частота під дією якої послідовний максимальний контрольний код переписується до операційного блоку 29. Переписаний з регістру 32 двійковий код аналізується операційним блоком 29 блока 3(9) і якщо він відповідає максимальним значенням, тобто кожен розряд двійкового коду має значення логічної "1", то на ви ході операційного блока 29 не формується сигнал несправності. 12 Якщо він не відповідає максимальним значенням, тобто двійковий код у вигляді логічного "0", або один чи декілька розрядів якого у вигляді логічного "0", то операційний блок 29 блока 3(9) формує на своєму виході сигнал несправності у вигляді логічного "0", який поступає до операційного блока 7 і далі реєструється у блоці 6 накопичувана. Наявність сигналу несправності потребує ремонту системи. Після закінчення самоконтролю (по максимальним значенням) блока 3(9) його операційний блок 29 формує на своєму виході кодову посилку до операційного блока 24 блока 4(11). Прийнята кодова посилка операційним блоком 24 блока 4(11) забезпечує зняття сигналу у вигляді логічної "1" і появу сигналу у вигляді логічного "0" (початковий стан) на виході 24-4 операційного блока 24 блока 4(11), який поступає до блока 18 еталонної частоти та блока 19 еталонів і забезпечує на виході блока 19 мінімальні еталонні напруги, а на виході блока 18 - мінімальні еталонні частоти які не перевищують граничні значення контрольованих параметрів газотурбінного двигуна. При цьому мінімальні контрольні сигнали через комутатор 21 надходять до комутатора 22 і внаслідок на його вході встановлюються мінімальні значення контрольної напруги. З ви ходу 24-5 операційного блока 24 до входу комутатора 22 надходять сигнали, наприклад, у вигляді двійкового коду, які забезпечують почергове підключення мінімальних значень контрольної напруги з виходу комутатора 21 через комутатор 22 до аналогоцифрового перетворювача 23 блока 4(11), у якому мінімальна контрольна напруга перетворюється у двійковий контрольний код. Після кожного підключення мінімальної контрольної напруги, а відповідно і після кожного її перетворення перетворювачем 23 з інтервалом часу перебільшуючим перехідні процеси у комутаторі 22 та аналогоцифровому перетворювачі 23 операційний блок 24 записує до своєї пам'яті мінімальні значення контрольного коду. Потім забезпечується перетворення блоком 24 мінімальних еталонних частот з ви ходу комутатора 20 частоти блока 4(11). Операційний блок 24 блока 4(11) забезпечує перетворення еталонних частот, надходячих з виходу блока 18 еталонної частоти через комутатор 20 частоти у контрольний двійковий код. Після кожного підключення контрольної частоти, при послідовному перетворенні, а відповідно і після кожного її перетворення операційний блок 24 записує до своєї пам'яті мінімальні значення контрольного коду. Потім операційний блок 24 блока 4(11) починає аналізувати раніш записану до пам'яті мінімальну контрольну інформацію, яка повинна не перевищувати межові значення параметрів газотурбінного двигуна, по алгоритмам допускового контролю і якщо вона не відповідає мінімальним значенням, тобто двійковий код у вигляді логічної "1", або один чи декілька розрядів якого у вигляді логічної "1", тоді операційний блок 24 блока 4(11) формує на своєму виході сигнал несправності у вигляді логічного "0", який поступає до операційно 13 84209 го блока 29 блока 3(9) та послідовно-паралельний регістр 30 блока 3(9) де послідовний мінімальний двійковий код перетворюється в паралельний і надходить до регістру 31. З інтервалом часу, після закінчення видачі тактової частоти з виходу 29-3, з виходу 29-4 блока 3(9) до регістру 31 видається сигнал, який забезпечує запис паралельного двійкового коду до регістру 31 з виходу регістр у 30 блока 3(9). Паралельний мінімальний двійковий код з виходу регістру 31 поступає до паралельно-послідовного регістру 32 та вихідного каскаду 33 для якого сигнал у вигляді логічного "0" не являється інформаційним. Паралельний мінімальний контрольний код в регістрі 32 блока 3(9) перетворюється в послідовний мінімальний контрольний код. Потім з виходу 29-5 операційного блока 29 до регістру 32 подається тактова частота під дією якої послідовний мінімальний контрольний код переписується до операційного блоку 29. Переписаний з регістру 32 двійковий код аналізується операційним блоком 29 блока 3(9) і якщо він відповідає мінімальним значенням, тобто кожен розряд двійкового коду має значення логічного "0", то на виході операційного блока 29 не формується сигнал несправності. Якщо він не відповідає мінімальним значенням, тобто двійковий код у вигляді логічної "1", або один чи декілька розрядів якого у вигляді логічної "1", тоді операційний блок 29 блока 3(9) формує на своєму ви ході сигнал несправності у вигляді логічного "0", який поступає до операційного блока 7 і далі реєструється у блоці 6 накопичувача. Наявність сигналу несправності потребує ремонту системи . При відмові блока 3(9) забороняючий сигнал з виходу 29-1 операційного блока 29 до вихідного каскаду не знімається, що виключає несанкціоновану видачу сигналів з його ви ходу до блока 10. Після закінчення самоконтролю операційний блок 29 блока 3(9) формує на своєму виході кодову посилку (закінчення самоконтролю) у вигляді логічного "0", яка поступає до операційного блок 24 блока 4(11). Прийнята контрольна кодова посилка операційним блоком 24 блока 4(11) змінює режим його роботи, у зв'язку з чим операційний блок 24 знімає сигнали з своїх виходів 24-1 і 24-2, що призводить до переводу сигналізаторів 15 і 17 в режим контролю ланцюгів частотних та аналогових датчиків та видачі з їх виходів сигналів у вигляді логічного "0". Під дією сигналу логічного "0" з виходу сигналізатора 17 блока 4(11) комутатор 21 відключає блок 19 еталонів та підключає блок 1 нормалізаторів до комутатора 22 блока 4(11) для забезпечення контролю аналогових параметрів газотурбінного двигуна. Після переводу сигналізатора 15 в режим контролю ланцюгів частотних датчиків останній знімає забороняючий сигнал з сигналізатора 16 частоти блока 4(11), що забезпечує сигналізацію наявності частоти від блока 2(5) формувачів. У зв'язку з тим, що контроль проводиться перед запуском газотурбінного двигуна сигнали з перших(други х) частотни х датчиків не надходять, 14 тоді на виході формувачів блока 2(5) імпульси відсутні, а відповідно не надходять до сигналізатора 16 частоти та комутатора 20 частоти блока 4(11). Відсутність імпульсів на вході сигналізатора 16 частоти, після зняття забороняючого сигналу з виходу сигналізатора 15, призводить до появи на його виході сигналу логічного рівня "1", який свідчить про відсутність частотних сигналів з датчиків обертів. Сигнали у вигляді логічного рівня "1" з виходу сигналізатора 16 надходять до операційного блока 24 блока 4(11) для реєстрації в його пам'яті. Крім того сигнал логічного рівня "1" з виходу сигналізатора 16 частоти блока 4(11) поступає до комутатора 20 частоти і підтримує його у стані підключення блока 18, на виході якого присутні мінімальні еталонні частоти, до входів операційного блока 24 блока 4(11). Операційний блок 24 блока 4(11) забезпечує перетворення еталонних частот, надходячих з виходу блока 18 еталонної частоти через комутатор 20 частоти у контрольний двійковий код. Після кожного підключення контрольної частоти, при послідовному перетворенні, а відповідно і після кожного її перетворення операційний блок 24 записує до своєї пам'яті мінімальні значення контрольного коду. Потім операційний блок 24 блока 4(11) починає аналізувати раніш записану до пам'яті мінімальну контрольну інформацію, яка повинна також не перевищувати межові значення параметрів газотурбінного двигуна, по алгоритмам допускового контролю і якщо вона не відповідає мінімальним значенням, тобто двійковий код у вигляді логічної "1", або один чи декілька розрядів якого у вигляді логічної "1", тоді операційний блок 24 блока 4(11) формує на своєму виході сигнал несправності у вигляді логічного "0", який поступає до операційного блока 29 блока 3(9) та операційного блока 7 для подальшої реєстрації у блоці 6 накопичувача. Наявність сигналу несправності потребує ремонту системи. Прийнята кодова посилка (з признаком контролю) операційним блоком 29 блока 3(9) записує до своєї пам'яті признак несправності блока 4(11), який переводить режим роботи операційного блока 29 блока 3(9) до режиму прийому інформації від блока 11(4) другого каналу (від других частотних датчиків та другого вимірювального аналогового каналу). Якщо мінімальна контрольна інформація відповідає мінімальним значенням, тобто кожен розряд двійкового коду має значення у вигляді логічного "0", тоді операційний блок 24 не формує на своєму виході сигнал несправності, а формує на своєму ви ході послідовний двійковий код (з признаком контролю), який повинен бути у вигляді логічного "0" до операційного блока 29 блока 3(9) та до операційного блока 7 і далі реєструється у блоці 6 накопичувача. Прийнята контрольна кодова посилка (з признаком контролю) операційним блоком 29 блока 3(9) забезпечує продовження самоконтролю блока 3(9). При цьому з інформаційного виходу 29-2 операційного блока 29 блока 3(9) послідовний мініма 15 84209 льний двійковий код у вигляді логічного "0" і який під дією тактової частоти, поступаючої до регістру 30 блока 3(9) з виходу 29-3 операційного блока 29 блока 3(9) записується в послідовно-паралельний регістр 30 блока 3(9) де послідовний мінімальний двійковий код перетворюється в паралельний і надходить до регістру 31. З інтервалом часу, після закінчення видачі тактової частоти з виходу 29-3, з виходу 29-4 блока 3(9) до регістру 31 видається сигнал, який забезпечує запис паралельного двійкового коду до регістру 31 з виходу регістр у 30 блока 3(9). Паралельний мінімальний двійковий код з виходу регістру 31 поступає до паралельно-послідовного регістру 32 та вихідного каскаду 33 для якого сигнал у вигляді логічного "0" не являється інформаційним. Паралельний мінімальний контрольний код в регістрі 32 блока 3(9) перетворюється в послідовний мінімальний контрольний код. Потім з виходу 29-5 операційного блока 29 до регістру 32 подається тактова частота під дією якої послідовний мінімальний контрольний код переписується до операційногоблоку 29. Переписаний з регістру 32 двійковий код аналізується операційним блоком 29 блока 3(9) і якщо він не відповідає мінімальним значенням, тобто двійковий код у вигляді логічної "1", або один чи декілька розрядів якого у вигляді логічної "1", тоді операційний блок 29 блока 3(9) формує на своєму виході сигнал несправності у вигляді логічного "0", який поступає до операційного блока 7 і далі реєструється у блоці 6 накопичувача. Наявність сигналу несправності потребує ремонту системи. Якщо він відповідає мінімальним значенням, тобто кожен розряд двійкового коду має значення логічного "0", то на ви ході операційного блока 29 не формується сигнал несправності. При відмові блока 3(9) забороняючий сигнал з виходу 29-1 операційного блока 29 до вихідного каскаду 33 не знімається, що виключає несанкціоновану видачу сигналів з його виходу до блока 10. Потім операційний блок 29 блока 3(9) формує на своєму виході кодову посилку (закінчення самоконтролю) у вигляді логічного "0", яка поступає до операційного блока 24 блока 4(11). Після закінчення самоконтролю блоків 3(9), 4(11) та запису сигналів у вигляді логічного "0" із виходу сигналізаторів 15,17 та сигналу логічної "1" із виходу сигналізатора 16 у пам'ять операційного блока 24 блока 4(11), останній формує кодову посилку справності блока 4(11) (з признаком контролю) та видає її до операційного блока 7 для подальшої реєстрації у блоці б накопичувана. Крім того з виходу операційного блока 7 до блока 8 також поступає контрольна кодова посилка яка забезпечує проведення самоконтролю блока 8. Після прийняття контрольної кодової посилки операційним блоком 28 блока 8, останній запускає програму проведення самоконтролю тракту приймання команд керування від блока 10. При цьому операційний блок 28 видає сигнал на комутатор 27 напруги для підключення контрольної напруги до комутатора 25. Потім операційний блок 28 видає на комутатор 25 сигнали, які забезпечують кому 16 тацію напруги по каналам комутатора 25. Сигнали контрольної напруги, наприклад, плюс 27 вольт поступають на блок 26 гальванічної розв'язки блока 8. Блок 26 призначений для гальванічної розв'язки мережі команд керування агрегатами літального апарата та напруги живлення блоків і елементів системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна літального апарата для забезпечення її завадостійкості. При надходженні на входи блока 26 напруги плюс 27 вольт на відповідних його виходах одержимо нормалізовані сигнали, наприклад, у вигляді логічної "1", які надходять на входи операційного блока 28 блока 8. Операційний блок 28 вхідні контрольні сигнали, з виходу блока 26, записує до своєї пам'яті. По закінченні запису контрольних сигналів у пам'ять операційного блока 28 блока 8 операційний блок 28 формує на своєму виході контрольну кодову посилку до операційного блока 7. Прийняту контрольну кодову посилку операційний блок 7 записує до своєї пам'яті. Прийняті й записані контрольні кодові посилки та признаки несправності (при наявності) у пам'яті операційного блока 7 від блока 4(11) перетворення сигналів та контролю датчиків, блока 3(9) формування команд та блока 8 контролю команд керування аналізуються операційним блоком 7 і якщо вони відповідають контрольним параметрам та відсутня інформація про несправність, операційний блок 7 не реєструє у своїй пам'яті сигнал відмови, як що вони не відповідають контрольним параметрам та присутня інформація про несправність, тоді операційний блок 7 реєструє у своїй пам'яті сигнал відмови окремо по кожному із блоків 3(9), 4(11) та 8 та видає сигнал несправності системи. Потім операційним блоком 7 із записаної у його пам'яті контрольної інформації та інформації про відмови, при їх наявності, формується кадр, який ним же переписується за відповідними адресами до блока 6 накопичувана. Результати самоконтролю реєструються в пам'яті операційного блока 7 одночасно з поточним часом та датою та видаються до блока 6 накопичувача. Окрім того, операційний блок 7 формує на своєму виході кодову посилку з інформацією по самоконтролю в поточному часу яка потрапляє через блок 12 гальванічної розв'язки та комутатор 13 кода (вхід-ви хід 2 до суміжної системи) до комутатора кода суміжної системи для реєстрації в блоці накопичувача суміжної системи. Як видно з вище зазначеного результати проведеного самоконтролю реєструються у блоці 6 накопичувача які потім зчитуються через операційний блок 7, блок 12 гальванічної розв'язки та комутатор 13 кода (інформаційний вхід-вихід 1) за допомогою наземного зчитувального обладнання яке на управляючий вхід 4 видає сигнал, забезпечуючий відключення входу-ви ходу 2 від суміжної системи та підключення інформаційного входувиходу 1 комутатора 13 через блок 12 до операційного блока 7. Наземне зчитувальне обладнання через блок 13 та 12 на вхід операційного блока 7 видає сиг 17 84209 нали, наприклад, у вигляді послідовного двійкового коду під впливом якого блок 7 переходить до режиму зчитування накопиченої інформації у блоці 6 і передачі її до наземного зчитувального обладнання. Наземне зчитувальне обладнання одержану інформацію документує, наприклад, у вигляді протоколу по якому видно мають місце чи ні порушення в вимірюючих каналах системи та ланцюгів датчиків. Контроль функціонування системи може здійснюватись також за запитами, наприклад, як з місця бортінженера так і автоматизованої системи контролю параметрів літака за описаним вище алгоритмом. Розглянемо роботу системи у режимі реєстрації поточних значень параметрів газотурбінного двигуна від його запуску до зупинки, стан ланцюгів датчиків, команд керування з виходу блоку 10 та видачі команд системою при непрацюючому газотурбінному двигуні здійснюється у наступному порядку. Після прокрутки та подальшому запуску газотурбінного двигуна сигнали від аналогових датчиків (вхід 2) надходять до блока 1 нормалізаторів, де перетворюються у завданий рівень постійної напруги зручної як для аналого-цифрового перетворення перетворювачем 22 так і для використання сигналізатором 17 блока 4(11). Канали сигналізатора 17 відмови аналогових датчиків блока 4(11) налагоджуються на рівень напруги нижче чим рівень напруги, який відповідає, наприклад, нольовому рівню тиску у магістралях повітряних, пальних та масляних двигуна. Канали сигналізатора 17 відмови аналогових датчиків блока 4(11) поєднуються до вхідних ланцюгів системи (вхід 2) через блок 1 нормалізаторів та при порушенні вхідних ланцюгів або відмові відповідного нормалізатора блока 1 надають сигнали логічної "1" до операційного блока 24 блока 4(11), який забезпечує формування кодової посилки до операційного блока 7 для забезпечення реєстрації у блоці 6 накопичувача. Крім того з виходу сигналізатора 17 блока 4(11) сигнали логічної "1" надходить до відповідного комутаційного елемента комутатора 21 еталонів для забезпечення перетворення еталонної напруги з виходу блока 19 блока 4(11) з метою контролю функціонування вимірювального каналу відповідного аналогового датчика газотурбінного двигуна. Від частотних датчиків (вхід 1(3)) перемінний сигнал, пропорційний частоті обертів турбін двигуна, надходить до блока 2(5) формувачів, який формує, наприклад, однополярні прямокутні імпульси, які через комутатор 20 частоти надходять до операційного блока 24 блока 4(11) перетворення сигналів та контролю датчиків. Ланцюги частотних датчиків під'єднані до блока 4(11) перетворення сигналів та контролю датчиків. При порушенні вхідних ланцюгів канали сигналізатора 15 відмови частотних датчиків видають сигнали логічної "1" до операційного блока 24 блока 4(11), який забезпечує формування кодової посилки до операційного блока 7 для забезпечення реєстрації у блоці 6 накопичувача. Крім того з виходу сигналізатора 15 блока 4(11) сигнали логі 18 чної "1" надходять до відповідного комутаційного елемента комутатора 20 частоти для забезпечення подачі еталонної частоти з виходу блока 18 еталонної частоти до операційного блока 24 блока 4(11) з метою контролю функціонування вимірювального каналу відповідних частотних датчиків газотурбінного двигуна. При короткому замиканні у вхідних ланцюга х частотних датчиків або відмові відповідного канала блока 2(5) формувачів відповідні канали сигналізатора 16 частоти видають сигнали логічної "1" до операційного блока 24 блока 4(11), який забезпечує формування кодової посилки до операційного блока 7 для забезпечення реєстрації у блоці 6 накопичувача. Крім того з виходу сигналізатора 16 частоти блока 4(11) сигнали логічної "1" надходять до відповідного комутаційного елемента комутатора 20 частоти для забезпечення подачі еталонної частоти з виходу блока 18 еталонної частоти до операційного блока 24 блока 4(11) з метою контролю функціонування вимірювального каналу відповідних частотних датчиків газотурбінного двигуна. Реєстрація поточних значень параметрів газотурбінного двигуна від його запуску до зупинки, стан ланцюгів датчиків та команд керування виконавчими елементами здійснюється у наступному порядку. Операційний блок 24 з виходу 24-5 видає сигнали, наприклад, у вигляді двійкового кода до комутатора 22 для почергового підключення через комутатор 21 блока 4(11) сигналів з виходу блока 1 нормалізаторів, значення яких характеризують фізичний стан параметрів газотурбінного двигуна. Отже сигнал з виходу блока 1 нормалізаторів через комутатори 21 і 22 надходить до аналогоцифрового перетворювача 23 блока 4(11), де перетворюється у двійковий код. З інтервалом часу, який оприділяється бистродією аналого-цифрового перетворювача 23, після надання до його входу сигналу з виходу комутатора 22, операційний блок 24 записує до своєї пам'яті, наприклад, послідовний інформаційний двійковий код з виходу аналого-цифрового перетворювача 23 блока 4(11). Після перетворення аналогових сигналів з виходу блока 1 та запису результатів перетворення до пам'яті блока 24, останній припиняє видачу сигналів до комутатора 22 блока 4(11) та починає аналізувати сигнали перших(други х) частотних датчиків. При відсутності відмов у ланцюга х перших(др уги х) частотних датчиків газотурбінного двигуна на вході операційного блока 24 блока 4(11) присутні послідовності прямокутних імпульсів які поступають через комутатор 20 частоти блока 4(11) від блока 2(5) формувачів, періоди яких пропорційні числу обертів турбін двигуна. Операційний блок 24 блока 4(11) послідовно, або паралельно, при наявності у його процесорі багатоканальних перетворювачів частота (інтервал) - код, забезпечує перетворення послідовності прямокутних імпульсів, надходячих з виходу блока 2(5) формувачів у двійковий код, величина якого 19 84209 пропорційна обертам, наприклад, турбін низького та високого тиску двигуна. Після кожного підключення вхідної частоти, при послідовному перетворенні, а відповідно після кожного її перетворення операційний блок 24 блока 4(11) записує до своєї пам'яті значення двійкового кода, величина якого пропорційна обертам турбін двигуна. По закінченні запису інформаційних двійкових кодів, після перетворення аналогових сигналів з блоку 1 нормалізаторів та частот з блоку 2(5) формувачів, у пам'ять операційного блока 24 блока 4(11), операційний блок 24 блока 4(11) формує на своєму ви ході інформаційну кодову посилку з поточним фізичним значенням параметрів газотурбінного двигуна до блока 3(9) формування команд для забезпечення аналізу інформації та формування команд та до операційного блока 7 для запису у його пам'ять. Прийнята інформаційна кодова посилка операційним блоком 29 блока 3(9) запускає програму яка починає аналізувати прийняту інформацію, характеризуючу фізичний стан параметрів газотурбінного двигуна, по алгоритмам допускового контролю. Якщо один або кілька параметрів газотурбінного двигуна достигли свого максимального(межового) значення операційний блок 29 блока 3(9) запускає програму формування на виході блока 3(9) команд до блока 10 видачі команд керування. У зв'язку з цим операційний блок 29 блока 3(9) формує на своєму інформаційному виході 29-2 послідовний двійковий код у якому у відповідних розрядах установлюються сигнали логічного рівня "1". Послідовний двійковий код з виходу 29-2 операційного блока 29 блока 3(9) під дією тактової частоти, поступаючої до регістру 30 блока 3(9) з виходу 29-3 операційного блока 29 блока 3(9) записується в послідовно-паралельний регістр 30 блока 3(9) де послідовний двійковий код перетворюється в паралельний і надходить до регістру 31. З інтервалом часу, після закінчення видачі тактової частоти з виходу 29-3, з виходу 29-4 блока 3(9) до регістру 31 видається сигнал, який забезпечує запис паралельного двійкового коду до регістру 31 з виходу регістра 30 блока 3(9). Паралельний двійковий код з виходу регістра 31 поступає до паралельно-послідовного регістру 32 та вихідного каскаду 33, який має затримку видачі сигналів на період проведення операційним блоком 29 блока 3(9) перевірки ідентичності коду з виходу регістру 31 та сформованого операційним блоком 29 коду по результатам допускового контролю. Паралельний код з виходу регістра 31 в регістрі 32 блока 3(9) перетворюється в послідовний код. Потім з виходу 29-5 операційного блока 29 до регістру 32 подається тактова частота під дією якої послідовний код переписується до операційного блоку 29. Переписаний з регістру 32 двійковий код аналізується операційним блоком 29 блока 3(9) і якщо він відповідає сформованому операційним блоком 29 коду по результатам допускового контролю, 20 тоді на виході 29-1 операційного блока 29, а також на виході блока 3(9) не формується сигнал несправності. Якщо він не відповідає прийнятому значенню то операційний блок 29 забезпечує видачу з ви ходу 29-1 до вихідного каскаду 33 сигналу, який забороняє видачу сигналів логічного рівня "1" з виходу каскаду 33. Сигнал несправності блок 3(9) у вигляді логічного "0" видає до операційного блока 7 і далі реєструється у блоці 6 накопичувача. Наявність сигналу несправності потребує ремонту системи. Якщо блок 3(9) справний то сигнали(команди) з вихідного каскаду 33 блока 3(9) формування команд поступають на вхід блока 10 видачі команд керування у якому включаються відповідні електронні ключі або електромеханічні реле тих параметрів які достигли свого граничного значення і які, в свою чергу, включають відповідні агрегати газотурбінного двигуна, наприклад, системи запуску як на землі так і у повітрі, системи енергозабезпечення і т.д. і цикл вимірювання параметрів та видача управляючих команд, при перевищенні параметрами свого граничного(межового) значення, повторюється. Таким чином, на виконавчі елементи та системи газотурбінного двигуна команди (сигнали) про досягнення граничних (межових) рівней обмеження параметрів потрапляють тільки після проходження самоконтролю, відсутності відмов у вимірюючих каналах та ланцюгах да тчиків. Також одночасно з вимірюванням та записом операційним блоком 7 до своєї пам'яті аналогових та частотни х параметрів та цілісності ланцюгів датчиків газотурбінного двигуна блок 8 контролю команд керування автономно проводить контроль команд керування які до нього та до виконавчих елементів поступають з виходу блока 10 видачі команд керування. Реєстрація вихідних команд керування системи виконується у наступному порядку. Операційний блок 28 видає на комутатор 25 блока 8 сигнали, які забезпечують комутацію сигналів вихідних команд блока 10 напругою, наприклад, плюс 27 вольт по каналам комутатора 25. Сигнали плюс 27 вольт поступають на блок 26 гальванічної розв'язки. Блок 26 блока 8 призначений для гальванічної розв'язки мережі виконавчих елементів газотурбінного двигуна літального апарата і напруги живлення блоків і елементів системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна для забезпечення її завадостійкості. При надходженні з виходу комутатора 25 на входи блока 26 сигналів(команд) керування на відповідних його виходах одержимо нормалізовані сигнали, наприклад, у вигляді логічної "1", які надходять на входи операційного блока 28 блока 8. Нормалізовані сигнали з виходу блока 26 приймає операційний блок 28 блока 8 і на своєму виході формує послідовний інформаційний код до операційного блока 7 для запису у його пам'яті. Потім операційним блоком 7, із записаної у його пам'яті інформації, формується кадр, який ни 21 84209 мож переписується за відповідними адресами до блока 6 накопичувача. Крім того з виходу операційного блока 7 інформаційна посилка поточного фізичного значення параметрів газотурбінного, стан ланцюгів датчиків, команд керування виконавчими елементами, поточним часом та датою через блок 12 гальванічної розв'язки та комутатор 13 кода потрапляє (вхідвихід 2 системи) до суміжної системи для подальшої реєстрації у блоці накопичувача суміжної системи. Блоком 7 кадр може формуватися із кількох циклів вимірювання параметрів, наприклад, секундний кадр. Режим перезапису кадра інформації з блоку 7 до блока 6 накопичувана, передачі інформації до суміжної системи та послідуючого циклу вимірювання параметрів може виконуватися як послідовно так і одночасно в залежності від співвідношення часу вимірювання параметрів та формування команд керування з формуванням кадра, часу перезапису кадра із блока 7 до блока 6 накопичуюча та передачі інформації до суміжної системи. Запис інформації до операційного блока 7 із суміжної системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна про технічний стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна виконується у наступному порядку. Інформація у вигляді, наприклад, послідовного кода із суміжної системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів газотурбінного двигуна, характеризуюча фізичний стан самої суміжної системи, стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна, стан ланцюгів датчиків, команд керування, поточним часом та датою через комутатор 13 кода та блок 12 гальванічної розв'язки поступає на вхід операційного блока 7. Операційний блок 7 приймає інформацію від суміжної системи та записує до своєї пам'яті. Потім операційним блоком 7, із записаної у його пам'яті інформації від суміжної системи, формується кадр, який нимож переписується за відповідними адресами до блока 6 накопичувана. Після завершення запису інформації до блока 6 накопичувана та видачу її до суміжної системи про стан параметрів газотурбінного двигуна, стан ланцюгів датчиків, команд керування, а також запису інформації по суміжному двигун у від суміжної системи до блока 6 накопичувана повторюється реєстрація сигналів, характеризуючих фізичний стан параметрів газотурбінних двигунів, стан ланцюгів датчиків, команд керування в поточному часі згідно зазначеному вище алгоритму. При непрацюючих двигунах, наприклад, на етапі виробництва літального апарата чи після його капітального ремонту, а також при проведенні регламентних робіт, пошуку відмов в ланцюгах датчиків або перевірці працездатності самої системи до системи підключається наземне приладдя, яке на управляючий вхід 4 системи подає сигнал, забезпечуючий відключення входу-виходу 2 від суміжної системи та підключення через інформаційний вхід-вихід 1 системи наземне приладдя до входу операційного блока 7. Після підключення 22 наземного приладдя, останнє через комутатор 13 кода та блок 12 до операційного блока 7 по ланцюгу зв'язку видає інформацію, наприклад, у вигляді послідовного двійкового коду, під впливом якого блок 7 переходить в режим контролю стану вихідних команд керування системи та видачі кодових посилок до блоків 3 та 9 формування команд. При непрацюючому газотурбінному двигуні команди у ви гляді напруги плюс 27 вольт на виході блока 10 повинні бути відсутні. Видача команд блоком 10 свідчить про його несправність. Для визначення справності системи підключене до блоку 7 через блок 12 та комутатор 13 наземне приладдя видає кодові посилки і блок 7 переходить у режим контролю наявності вихідних команд блока 10. Далі система працює за описаним вище алгоритмом контролю команд управління при працюючому двигуні. Після завершення циклу контролю вихідних команд керування блок 7, наприклад, видає сигнал до наземного приладдя, яке в свою чергу, видає кодову посилку до блоку 7 для зчитування зафіксованої інформації і подальшого визначення наявності видачі помилкових команд системою. У випадку видачі блоком 10 помилкових команд система бракується і заміняється справною системою. Для перевірки працездатності блоків 3 та 9 формування команд та видачі команд керування блоком 10 системи, при непрацюючих двигуна х, а також для перевірки працездатності виконавчих елементів (різних агрегатів літака і газотурбінного двигуна) і ланцюгів зв'язку з ними, наприклад, при виконанні регламентних робіт чи перевірці бортових ланцюгів та працездатності агрегатів при виробництві літака чи після капітального ремонту наземне приладдя видає кодові посилки до блоку 7, який переходить в режим роботи почергово з блоками 5 та 21 формування команд які, в свою чергу забезпечують формування команд керування з виходу блока 10. При цьому режимі блок 7 формує на своєму виході інформаційні кодові посилки до операційного блока 29 блока 3(9) для запису у його пам'яті. Прийнята кодова посилка операційним блоком 29 блока 3(9) запускає програму формування на виході блока 3(9) сигналів(команд) до блоку 10 видачі команд керування. Далі система працює за описаним вище алгоритмом видачі команд керування на виконавчі елементи та контролю команд керування. Сигнали з виходу блока 3(9) впливають на відповідні вихідні елементи блока 10, наприклад, на реле, у наслідку чого реле спрацьовує, замикає свої контакти і на виході блока 10, а відповідно і на виході системи з'являється команда, наприклад, у вигляді напруги плюс 27 вольт. Наявність команди на виході системи свідчить про справність блока 3(9) системи, а відсутність команд свідчить про відмову системи. Вихідні команди блока 10 при справності ланцюгів зв'язку включають відповідні агрегати літака чи двигуна. Спрацьовування агрегату свідчить про справність його самого і лінії зв'язку з ним. У випадку не 23 84209 спрацювання агрегату з'ясовується причина відмови, яка полягає у перевірці наявності вихідної команди з блоку 10 (перевіряється за описаним вище алгоритмом контролю видачі управляючих команд при працюючому двигуні), лінії зв'язку і функціонування самого агрегату. Виявленні несправності усуваються. Для визначення наявності вихідної команди, а відповідно і справності системи підключене до операційного блока 7 наземне приладдя видає кодові посилки і блок 7 переходить у режим контролю наявності вихідних команд з блоку 10. Далі система працює за описаним вище алгоритмом контролю команд управління при працюючому двигуні. Цим і закінчується перевірка системи, агрегатів двигуна та літака та ліній зв'язку з ними. Блок 6 накопичувача є експлуатаційним накопичувачем інформації, яка характеризує те хнічний стан параметрів газотурбінних двигунів силової установки та самої системи. Тривалість накопичування може бути, наприклад, 75 годин. Після завершення польотів літака або наземних газовок (випробувань) двигунів до комутатора 13 кода підключається зчитувальне приладдя, яке на управляючий вхід 4 подає сигнал, забезпечуючий відключення входу-ви ходу 2 від суміжної системи та підключення через інформаційний вхідвихід 1 зчитувальне приладдя до входу операційного блока 7. Після підключення зчитувального приладдя, останнє через комутатор 13 кода та блок 12 до операційного блока 7 по ланцюгу зв'язку видає інформацію, наприклад, у вигляді послідовного двійкового коду, під впливом якого блок 7 переходить до режиму зчитування накопиченої інформації з блоку 6 накопичувача. При цьому операційний блок 7 видає почергово до блока 6 накопичувача послідовні адресні кодові значення для забезпечення послідовного зчитування з блока 6 накопичувача двійкового коду (накопиченої інформації), через операційний блок 7, блок 12 та комутатор 13. Зчитана інформація надсилається до центру дешифр ування польотних даних, де аналізується стан параметрів газотурбінного двигуна (при необхідності суміжного) і ланцюгів його датчиків, та технічний стан самої системи і по результату аналізу визначається або необхідність проведення різноманітних профілактичних (ремонтних) заходів або послідуюча експлуатація системи та двигуна. При випробуваннях самої системи чи при її дефектації до входу-ви ходу 1 та входу 4 підключається наземне відображаюче приладдя, яке відображає інформацію по кожному блоку системи з метою безпосереднього діагностування, що дозволяє скоротити час та витрати по обслуговуванню системи та двигуна. Очікуваний винахід дозволяє підвищити безпеку польотів за рахунок виключення аварійних 24 ситуацій на борту літака за допомогою проведення глибокого самоконтролю елементів системи. Запропоноване технічне рішення за рахунок удосконалення системи забезпечує: - розширення функціональних можливостей, області застосування та збереження в системі інформації про стан параметрів газотурбінних двигунів силової установки літального апарата у зв'язку з можливістю реєстрації системою інформації від суміжної системи автоматичного керування, контролю та реєстрації параметрів суміжного газотурбінного двигуна, яка характеризує технічний стан суміжної системи та технічний стан параметрів суміжного газотурбінного двигуна силової установки літального апарата; - синхронізовану по часу реєстрацію інформації в блоці накопичувача, що скорочує витрати часу, наприклад, при проведенні аналізу потоків інформації зареєстрованих блоком накопичувача; - безпосередньо діагностувати окремі блоки системи, що дає можливість підвищити функціональну надійність самої системи та експлуатації газотурбінних двигунів; - високу перешкодостійкість та достовірність контролю параметрів у наслідок проведення контролю функціонування. Крім того проведення контролю видачі команд з виходу системи і видачі команд системою для перевірки функціонування різних агрегатів і їх ліній зв'язку при непрацюючому двигуні дозволить визначити який конкретно виконавчий агрегат у відмові, або визначити відмову у відповідному ланцюгу а грегату двигуна або літака, і як наслідок скоротити час пошуку відмов агрегатів і їх ланцюгів. Запропоноване технічне рішення також дозволяє забезпечити високу функціональну надійність системи (забезпечується незалежним резервуванням трактів вимірювання обертів та оптимальним поблоковим резервуванням вимірюючого тракту аналогових датчиків з забезпеченням в кожному каналі повної інформації про стан газотурбінного двигуна), перешкодостійкість та достовірність контролю параметрів (забезпечується незалежним автоматичним контролем функціонування, з видачею контрольних кодів, при порушеннях вхідних ланцюгів частотних і аналогових да тчиків). Як видно з вищезазначеного, заявлене технічне рішення дозволяє розширити функціональні можливості, область застосування системи, підвищити експлуатаційні характеристики силової установки та літального апарата, підвищити контролепридатність системи, забезпечити надійну та достовірну, синхронізовану по часу (секунда, хвилина, година; число, місяць, рік), реєстрацію параметрів силової установки на експлуатаційному накопичувачі, зменшити простої авіаційної техніки та забезпечити експлуатацію газотурбінних двигунів силової установки за технічним станом і як наслідок підвищити безпечність польотів літака. 25 84209 26 27 Комп’ютерна в ерстка Т. Чепелев а 84209 Підписне 28 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601