Інкапсульована частинка

Реферат: Винахід належить до інкапсульованої частинки. Заявлено інкапсульовану частинку, що містить ядро частинки, що містить добриво, основний шар, розташований навколо ядра частинки, що містить полікарбодіімід та зовнішній шар, розташований навколо основного шару, що містить віск. Також заявлено спосіб одержання інкапсульованої частинки, що включає стадії взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару, і інкапсулювання основного шару воском, з утворенням зовнішнього шару. UA 112647 C2 (12) UA 112647 C2 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Передумови створення винаходу 1. Галузь винаходу Предмет винаходу загалом стосується інкапсулювання. Більш специфічно, предмет винаходу стосується інкапсульованої частинки, що містить ядро частинки, основний шар і зовнішній шар. 2. Опис рівня техніки Інкапсульовані частинки, такі як добрива з контрольованим вивільненням, відомі в сільськогосподарській галузі. Такі інкапсульовані частинки типово містять один або більше шарів розташованих навколо ядро частинки, що містить добриво, таке як сечовина. Товщина і цілісність шарів обмежують швидкість розчинення інкапсульованих частинок, особливо, швидкість з якою ядро частинки вивільнює ядро частинки, наприклад, "навантаження", у грунт, що містить вологу. Нажаль, багато звичайних інкапсульованих частинок мають непостійну товщину одного або більше шарів, що призводить до прискорених швидкостей розчинення. Як відомо в сільськогосподарській галузі, такі прискорені швидкості розчинення призводять до втрат цінних інгредієнтів і фітотоксичності, тобто, токсичної дії добрива на рослину, що росте. Крім того, багато звичайних інкапсульованих частинок мають шари з проблемами цілісності, оскільки шари мають дефекти, такі як тріщини, ямки, заглиблення, і тощо. Коли шар, що містить такі дефекти, розташований навколо ядра частинки, тріщини, ямки і/або заглиблення дозволяють воді і іншим рідинам проникати крізь шари, таким чином, передчасно контактуючи і розчиняючи ядро частинки. Для усунення таких дефектів, декілька шарів значної товщини повинні розташовуватись навколо ядра частинки, що призводить до збільшення часу і здорожчання виробництва інкапсульованих частинок. Крім того, в залежності від складу одного або більше шарів, багато звичайних інкапсульованих частинок схильні до руйнування і іншим проблемам, завдяки чому шари позбавлені відповідної твердості і довговічності в інтервалі температур і умов оточуючого середовища. Таке руйнування зменшує термін зберігання інкапсульованих частинок і призводить до втрат під час зберігання, переробки і використання інкапсульованих частинок. Відповідно, залишається потреба в одержанні інкапсульованої частинки з поліпшеною стійкістю до вологи, поліпшеною стійкістю до набухання і поліпшеною твердістю і довговічністю в інтервалі температур і умов оточуючого середовища. Також залишається потреба в одержанні інкапсульованої частинки з розширеними і більш прогнозованими швидкостями розчинення і залишається потреба в дієвому і ефективному способі формування такої інкапсульованої частинки. Короткий опис суті винаходу і переваги Інкапсульована частинка містить ядро частинки, основний шар і зовнішній шар. Основний шар, розташований навколо ядра частинки і містить полікарбодіімід. Зовнішній шар, розташований навколо основного шару і містить парафін. Спосіб одержання інкапсульованої частинки містить стадії взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару, і інкапсулювання основного шару парафіном, з утворенням зовнішнього шару. Крім того, система для одержання інкапсульованої частинки містить ядро частинки, ізоціанат, каталізатор і парафін. Інкапсульована частинка особливо ефективна, оскільки, основний шар містить полікарбодіімід, а зовнішній шар містить парафін, що стійкі до швидкого вивільнення з ядра частинки і забезпечують контрольоване вивільнення, наприклад, розчинення, з ядра частинки. Полікарбодіімід забезпечує основному шару такі властивості, як гідрофобність, термічна стабільність, стійкість до стирання і довговічність. Зовнішній шар містить парафін, що працює у поєднанні з основним шаром, забезпечує більш повне інкапсулювання ядра частинки і, таким чином, мінімізує кількості основного шару необхідні для забезпечення відмінних властивостей контрольованого вивільнення. Крім того, спосіб одержання інкапсульованої частинки також сприяє більш повному інкапсулюванню ядра частинки і утворенню основного і зовнішнього шарів, що мають однорідну товщину і мінімальні дефекти. Детальний опис переважних втілень Представлений винахід забезпечує інкапсульовану частинку, спосіб одержання інкапсульованої частинки і систему для одержання інкапсульованої частинки. Інкапсульована частинка містить ядро частинки, основний шар, розташований навколо ядра частинки, і зовнішній шар, розташований навколо основного шару. Ядро частинки типово містить добриво, що може включати кальцій, магній, азот, фосфат, калій, сірку і їх комбінації. Добриво може вибиратись з групи азотних добрив, фосфорних добрив, калійних добрив, сірковмісних добрив і 1 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 їх комбінації, наприклад, змішаних добрив. Придатними добривами є, але не обмежується, безводний аміак, сечовина, нітрат амонію, сечовина нітрат амонію, нітрат калію, нітрат кальцію амонію, фосфат кальцію, фосфорна кислота, моноамонію фосфат, поліфосфат амонію, фосфат сульфат амонію, поташ, нітрат амонію, нітрат калію, хлорид калію, сульфат калію, сульфат амонію і сірчана кислота і їх комбінації. Типовими необмежуючими прикладами добрив є сечовина і моноамонію фосфат. Ядро частинки також може включати компоненти інші, ніж добрива. Такими іншими компонентами є, але не обмежується, гербіциди, інсектициди, фунгіциди і інші компоненти для використання в сільському господарстві. Однак, інкапсульована частинка не обмежується використанням в сільському господарстві і ядро частинки представленого винаходу не обмежується добривом або іншим компонентом описаним тільки що вище. Хоча форма ядра частинки не є критичним параметром, переважними є ядра частинок, що мають сферичну форму. Відповідно, ядро частинки типово є або круглим, або майже сферичним. Хоча ядро частинки може бути будь-якого розміру, ядро частинки типово має розмір частинки від № 170 до 5/16 дюймів, більш типово від № 35 до № 3 1/2, і найбільш типово від № 18 до № 5 меш, як виміряно у відповідності із стандартними методиками визначення розміру, використовуючи Стандартні Сита Сполучених Штатів. Тобто, ядро частинки типово має розмір частинки від 0,1 до 7, більш типово від 0,5 до 5 і найбільш типово від 1 до 4 мм. Ядра частинок, що є круглими або майже сферичними і мають такій розміри частинок типово дозволяють використання меншої кількості шарів і типово дозволяють збільшити однорідність і цілісність шарів розташованих навколо ядра частинки, порівняно з ядрами частинок, що мають інші розміри частинок. Як тут використовується, термін "розташований навколо" охоплює шари розташовані навколо ядра частинки, а також охоплює ядро частинки частково і повністю покрите шарами. Шари розташовані навколо ядра частинки в достатній степені, з утворенням інкапсульованої частинки, що можуть ефективно використовуватись у застосуваннях з контрольованим вивільненням. Як такий, будь-який приклад інкапсульованої частинки типово містить ядро частинки, що має шари розташовані навколо нього, і шари типово покривають достатньо велику площу поверхні кожного окремого ядра, так що можна ефективно контролювати вивільнення з ядра частинки. Типово, шари розташований навколо принаймні 75, більш типово приблизно принаймні 95 і найбільш типово приблизно принаймні 99 % ядра частинки. Згадані окремо, ядра частинки можуть бути частково або повністю інкапсульовані шарами. Повертаючись, основний шар містить полікарбодіімід. Типово, основний шар формується з реакції ізоціанату в присутності каталізатора. Тобто, основний шар типово містить полікарбодіімід, тобто, продукт реакції ізоціанату в присутності каталізатора. Основний шар може бути продуктом реакції одного типу ізоціанату. Альтернативно, основний шар може бути продуктом реакції принаймні двох різних ізоціанатів, таких як ізоціанат введений вище і визначений як перший ізоціанат і другий ізоціанат, тобто, що відрізняється від першого ізоціанату. Зрозуміло, що основний шар, що містить полікарбодіімід, може бути продуктом реакції більше ніж двох ізоціанатів. Ізоціанати можуть бути будь-яким типом ізоціанату відомим фахівцю в цій галузі. Ізоціанат може бути поліізоціанатом, що має дві або більше функціональних груп, наприклад, дві або більше NCO функціональних груп. Прийнятними ізоціанатами для цілей представленого винаходу є, але не обмежується, аліфатичні і ароматичні ізоціанати. В різних втіленнях, ізоціанат вибирають з групи, що містить дифенілметандіізоціанати (MDI), полімерні дифенілметандіізоціанати (pMDI), толуолдіізоціанати (TDI), гексаметилендіізоціанати (HDI), ізофорондіізоціанати (IPDI) і їх комбінації. Ізоціанати можуть бути ізоціанатним преполімером. Ізоціанатний преполімер типово є продуктом реакції ізоціанату і поліолу і/або поліаміну. Ізоціанат використовуваний в преполімері може бути будь-яким ізоціанатом як описано вище. Поліол використовуваний для одержання преполімеру типово вибирають з групи, що містить етиленгліколь, діетиленгліколь, пропіленгліколь, дипропіленгліколь, бутандіол, гліцерин, триметилолпропан, триетаноламін, пентаеритритол, сорбіт, біополіоли і їх комбінації. Поліамін використовуваний для одержання преполімеру типово вибирають з групи, що містить етилендіамін, толуолдіамін, діамінодифенілметан і поліметиленполіфеніленполіаміни, аміноспирти і їх комбінації. Прикладами придатних аміноспиртів є етаноламін, діетаноламін, триетаноламін і їх комбінації. Специфічними ізоціанатами, що можуть бути використані для основного шару є, але не обмежується, толуолдіізоціанат; 4,4'-дифенілметандіізоціанат; м-фенілендіізоціанат; 1,5нафталіндіізоціанат; 4-хлор-1,3-фенілендіізоціанат; тетраметилендіізоціанат; 2 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 гексаметилендіізоціанат; 1,4-дициклогексилдіізоціанат; 1,4-циклогексилдіізоціанат, 2,4,6толуолтріізоціанат, 1,3-діізопропілфенілен-2,4-діізоціанат; 1-метил-3,5-діетилфенілен-2,4діізоціанат; 1,3,5-триетилфенілен-2,4-діізоціанат; 1,3,5-триізопропіл-фенілен-2,4-діізоціанат; 3,3'-діетил-бісфеніл-4,4'-діізоціанат; 3,5,3',5'-тетраетил-дифенілметан-4,4'-діізоціанат; 3,5,3',5'тетраізопропілдифенілметан-4,4'-діізоціанат; 1-етил-4-етокси-феніл-2,5-діізоціанат; 1,3,5триетилбензол-2,4,6-тріізоціанат; 1-етил-3,5-діізопропілбензол-2,4,6-тріізоціанат і 1,3,5триізопропілбензол-2,4,6-тріізоціанат. Інші придатні основні шари також можна одержати з ароматичних діізоціанатів або ізоціанатів, що мають один або два арильні, алкільні, аралкільні або алкокси замісники, де принаймні один з цих замісників має принаймні два атоми вуглецю. Специфічними прикладами придатних ізоціанатів є LUPRANATE® L5120, LUPRANATE® MM103, LUPRANATE® M, LUPRANATE® ME, LUPRANATE® MI, LUPRANATE® M20, і LUPRANATE® M70, всі комерційно доступні від BASF Corporation, Флорам Парк, Нью Джерсі. Наприклад, ізоціанат використовуваний для одержання основного шару може містити LUPRANATE® M20, LUPRANATE® M і їх комбінації. LUPRANATE® M20 має вміст NCO приблизно 31,5 мас. % і LUPRANATE® M має вміст NCO приблизно 33,5 мас. %. В одному з втілень, ізоціанат містить полімерний дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 31,5 мас. %, і/або 4,4’-дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 33,5 мас. %. Як зазначено вище, декілька ізоціанатів може бути реагувати, з утворенням основного шару. Коли реагують один або більше ізоціанатів, з утворенням основного шару, фізичні властивості основного шару, такі як твердість, міцність, довговічність, крип, крихкість, термічна стабільність і стійкість до оточуючого середовища можна додатково оптимізувати і скоригувати. В одному з втілень, перший ізоціанат додатково визначається як полімерний ізоціанат і другий ізоціанат додатково визначається як мономерний ізоціанат. Як така, може реагувати суміш LUPRANATE® M20 і LUPRANATE® M, з утворенням основного шару. LUPRANATE® M20 містить полімерні ізоціанати, такі як полімерний дифенілметандіізоціанат, а також містить мономерні ізоціанати. LUPRANATE® M містить тільки мономерні ізоціанати. Як відомо в цій галузі, мономерний ізоціанат включає, але не обмежується, 2,4’-дифенілметандіізоціанат (2,4’MDI) і 4,4’-дифенілметандіізоціанат (4,4’-MDI). Як також добре відомо в цій галузі, полімерний ізоціанат включає ізоціанати з двома або більше ароматичними кільцями. Збільшуючи кількість LUPRANATE® M20 в суміші збільшується кількість полімерного MDI в суміші і збільшення кількості полімерного MDI в суміші впливає на фізичні властивості основного шару. Наприклад, в одному з втілень, реагує суміш LUPRANATE® M20 і LUPRANATE® M, з утворенням основного шару. Загалом, збільшуючи кількість LUPRANATE® M20 і зменшуючи кількість LUPRANATE® M в суміші утворюється основний шар, що є твердішим, міцнішим і не має значного крипу; однак, основний шар може також бути крихким. На додаток, зменшуючи кількість LUPRANATE® M20 і збільшуючи кількість LUPRANATE® M в суміші загалом зменшується крихкість, але підвищується крип основного шару. У втіленні, де перший ізоціанат додатково визначається як полімерний ізоціанат і другий ізоціанат додатково визначається як мономерний ізоціанат, полімерний ізоціанат, такий як LUPRANATE® M20, типово реагуєв кількості від 20 до 100, більш типово від 40 до 80, найбільш типово від 60 до 70 мас. % і мономерний ізоціанат, такий як LUPRANATE® M, типово реагує в кількості від 20 до 80, більш типово від 25 до 60, найбільш типово від 30 до 40 мас. %, обидва виходячи із загальної об'єднаної маси полімерного і мономерного ізоціанатів. Полімерний ізоціанат і мономерний ізоціанат цього втілення типово реагують у масовому співвідношенні від 4:1 до 1:4, більш типово 2,5:1 до 1:1, і навіть більш типово 2,0:1, з утворенням основного шару. Один або більше ізоціанатів типово нагрівають в присутності каталізатора, з утворенням основного шару. Тобто, основний шар містить полікарбодіімід, тобто, продукт реакції ізоціанатів в присутності каталізатора. Один або більше ізоціанатів типово нагрівають в присутності каталізатора, з утворенням основного шару. Каталізатор може бути каталізатором будь-якого типу відомим фахівцю в цій галузі. Загалом, каталізатор вибирають з групи, що містить сполуки фосфору, третинні аміди, сполуки основних металів, солі металів карбонових кислот, неосновні органометалеві сполуки і їх комбінації. Наприклад, один або більше ізоціанатів нагрівають в присутності сполуки фосфору, з утворенням основного шару. Придатними, необмежуючими прикладами сполуки фосфору є фосфати, такі як триетилфосфат (TEP), що представлений наступною структурою: 3 UA 112647 C2 5 Іншими придатними, необмежуючими прикладами сполук фосфору є, але не обмежується, фосфоленоксиди, такі як 3-метил-1-феніл-2-фосфоленоксид (MPPO), 1-феніл-2-фосфолен-1оксид, 3-метил-1,2-фосфолен-1-оксид, 1-етил-2-фосфолен-1-оксид, 3-метил-1-феніл-2фосфолен-1-оксид, 3-фосфолен і їх ізомери і 3-метил-1-етил-2-фосфоленоксид (MEPO). Одним з особливо придатних фосфоленоксидів є MPPO, представлений наступною структурою: P O Іншим особливо придатним фосфоленоксид є MEPO, представлений наступною структурою: 10 15 20 25 30 Каталізатор може бути присутній в будь-якій кількості достатній для каталізування реакції між ізоціанатами. Типово, каталізатор присутній в полікарбодііміді в кількості вище за 0,01, більш типово від 0,5 до 10, ще більш типово від 1 до 5, і найбільш типово від 1,0 до 4 мас. % виходячи з 100 мас. % ізоціанатів. В переважному втіленні, 3-метил-1-феніл-2-фосфоленоксид типово присутній в полікарбодііміді в кількості вище за 0,01, більш типово від 0,5 до 10, ще більш типово від 1 до 5 і найбільш типово від 1,0 до 4 мас. % виходячи з 100 мас. % ізоціанатів. В одному з втілень, MPPO і TEP використовують у масовому співвідношенні від 1:10 до 10:1, більш типово від 1:5 до 3:1 і найбільш типово від 1:3 до 1:1. В іншому втіленні, MPPO і дипропіленгліколь використовують у масовому співвідношенні від 1:10 до 10:1, більш типово від 1:5 до 3:1 і найбільш типово від 1:3 до 1:1. Специфічними основними шарами, що придатні для цілей даного винаходу, є, але не обмежується, мономери, олігомери і полімери діізопропілкарбодііміду, дициклогексилкарбодііміду, метил-трет-бутилкарбодііміду, 2,6-діетилфенілкарбодііміду; ди-ортотоліл-карбодііміду; 2,2'-диметилдифенілкарбодііміду; 2,2'-діізопропіл-дифенілкарбодііміду; 2додецил-2'-н-пропіл-дифенілкарбодііміду; 2,2'-діетокси-дифенілдихлор-дифенілкарбодііміду; 2,2'-дитоліл-дифенілкарбодііміду; 2,2'-дибензил-дифенілкарбодііміду; 2,2'-динітродифенілкарбодііміду; 2-етил-2'-ізопропіл-дифенілкарбодііміду; 2,6,2',6'-тетраетилдифенілкарбодііміду; 2,6,2',6'-тетра-втор-бутил-дифенілкарбодііміду; 2,6,2',6'-тетраетил-3,3'дихлор-дифенілкарбодііміду; 2-етил-циклогексил-2-ізопропілфенілкарбодііміду; 2,4,6,2',4',6'гексаізопропіл-дифенілкарбодііміду; 2,2'-діетил-дициклогексилкарбодііміду; 2,6,2',6'тетраізопропіл-дициклогексилкарбодііміду; 2,6,2',6'-тетраетил-дициклогексилкарбодііміду і 2,2'дихлордициклогексилкарбодііміду; 2,2'-дикарбетоксидифенілкарбодііміду; 2,2'-диціанодифенілкарбодііміду і т. і… 4 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Типово, ізоціанат реагує в кількості від 0,1 до 10, більш типово від 0,5 до 7,5 і найбільш типово від 1 до 3,5, масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки, з утворенням основного шару, що містить полікарбодіімід. Кількість ізоціанату, що реагує, з утворенням основного шару, може виходити за межі приведених вище інтервалів, але є типово цілим числом або дрібним числом в межах цих інтервалів. Крім того, основний шар типово присутній в інкапсульованій частинці в кількості від 0,1 до 10, більш типово від 0,5 до 7,5 і найбільш типово від 1 до 3,5, масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки. Кількість основного шару присутнього в інкапсульованій частинці може виходити за межі приведених вище інтервалів, але є типово цілим числом або дрібним числом в межах цих інтервалів. Основний шар, що містить полікарбодіімід, може бути сформований in-situ, де основний шар, що містить полікарбодіімід, наносять на ядро частинки під час формування основного шару, що містить полікарбодіімід. Згадані окремо, компоненти основного шару, що містять полікарбодіімід, наприклад, ізоціанат і каталізатор, може бути об'єднані з ядром частинки і основний шар, що містить полікарбодіімід, формується і наноситься на ядро частинки одночасно. Однак, в одному з втілень одержується полікарбодіімід і через деякий час наноситься на, наприклад, шляхом змішування, на ядро частинки і витримується при температурах, що перевищують 100 °C для інкапсулювання ядра частинки. Переважно, це втілення дозволяє одержання полікарбодііміду на місці спроектованому для роботи з реагентами, під контролем кваліфікованого персоналу знайомого з цими реагентами. Одержаний полікарбодіімід може транспортуватись до іншого місця, наноситись на ядро частинки і нагріватись. Іншими перевагами цього втілення є швидкий цикл нанесення покриття, виділення меншої кількості CO 2 під час нанесення на ядро частинки і зменшення використання каталізатора. На додаток до переваг описаних вище, існує ряд логістичних і практичних переваг пов'язаних з цим втіленням. Наприклад, якщо полікарбодіімід наносять на ядро частинки, наприклад, добриво, основний шар, що містить полікарбодіімід, може бути нанесений негайно після виготовлення добрива, таким чином спрощуючи процес виробництва. В цьому втіленні, ізоціанат змішують з каталізатором, з утворенням реакційної суміші. Особливо придатними ізоціанатами є, але не обмежується, LUPRANATE® M20, LUPRANATE® M і їх суміші. Особливо придатним каталізатором є 3-метил-1-феніл-2-фосфоленоксид. Реакційну суміш нагрівають і утворюється полікарбодіімід. Час реакції реакційної суміші залежить від температури і тиску, при якій витримується реакційна суміш, і кількості каталізатора в реакційній суміші. Оскільки під час протікання реакції утворюється полікарбодіімід, молекулярна маса і в'язкість полікарбодііміду збільшується. Після реакції, суміш полікарбодііміду, додаткового ізоціанату і каталізатора у вигляді розплаву охолоджують. Ця суміш твердіє при кімнатній температурі. Типово, суміш, що містить полікарбодіімід, ізоціанат і каталізатор, що перебуває в отвердженому, кристалічному стані, піддають подрібненню і/або перетворюють на порошок. Суміш, що містить полікарбодіімід, ізоціанат і каталізатор, що є термопластичною твердою речовиною, може бути нанесена на ядро частинки. Суміш, що містить полікарбодіімід, ізоціанат і каталізатор, наносять на ядро частинки, наприклад, змішуючи з ядром частинки, і нагрівають протягом визначеного проміжку часу при температурі вище ніж 120 °F, з утворенням основного шару, що містить полікарбодіімід. Як зазначено вище, основний шар. що містить полікарбодіімід, типово одержують взаємодією ізоціанату або ізоціанатів в присутності каталізатора. Однак, зрозуміло, що основний шар, що містить полікарбодіімід, може бути сформований з інших реагентів, що не є ізоціанатами. Як один з прикладів, основний шар, що містить полікарбодіімід, цього винаходу можна сформувати з сечовин, наприклад, тіосечовин, як реагентів. Інші приклади реагентів придатних для утворення полікарбодііміду описані в "Chemistry and Technology of Carbodiimides", Henri Ulrich, John Wiley & Sons, Ltd., Chichester, West Sussex, England (2007), опис якої включений сюди як посилання у всій його повноті. Інкапсульована частинка також може включати проміжний шар, розташований між основним шаром і зовнішнім шаром і містить полікарбодіімід. Якщо включений, проміжний шар типово формується з компонентів, наприклад, ізоціанату і каталізатора, в кількостях і використовуючи втілення, що тільки що були описані вище для основного шару. Однак, проміжний шар необов'язково ідентичний до основного шару. Згаданий по іншому, основний шар може містити один полікарбодіімід, а проміжний шар може містити інший полікарбодіімід, тобто, полікарбодіімід сформований з інших компонентів і/або за іншим способом ніж той, що використовували для одержання полікарбодііміду основного шару. Альтернативно, основний шар і проміжний шар може містити такий же самий полікарбодіімід, тобто, полікарбодіімід 5 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сформований з однакових компонентів і за тим же самим способом як і той, що використовували для одержання полікарбодііміду основного шару. Наприклад, аналогічно до основного шару, проміжний шар типово містить продукт реакції ізоціанату в присутності каталізатора. Ізоціанат реагує в кількості від 0,1 до 10, більш типово від 0,5 до 7,5 і найбільш типово від 1 до 3,5, масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки, з утворенням проміжного шару, що містить полікарбодіімід. Кількість ізоціанату, що реагує, з утворенням проміжного шару може виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але типово є цілими або дрібними значеннями в межах цих інтервалів. Крім того, проміжний шар типово присутній в інкапсульованій частинці в кількості від 0,1 до 10, більш типово від 0,5 до 7,5 і найбільш типово від 1 до 3,5 масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки. Якщо присутній в інкапсульованій частинці, кількість проміжного шару присутнього в інкапсульованій частинці може виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але типово є цілими або дрібними значеннями в межах цих інтервалів. В одному з втілень, інкапсульована частинка містить основний шар і проміжний шар. В цьому втіленні, основний шар і проміжний шар присутні, кожен, в кількості від 0,5 до 3,5 масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки. На додаток до основного шару, інкапсульована частинка також містить зовнішній шар, що містить парафін. Зовнішній шар типово містить нафтовий парафін і типово містить один або більше парафінів, наприклад, суміш парафінів. Зовнішній шар розташований навколо ядра частинки. Більш специфічно, зовнішній шар типово розташований навколо основного шару або, якщо включений, проміжний шар, що розташований навколо ядра частинки. Зовнішній шар типово присутній в інкапсульованій частинці в кількості від 0,1 до 5, більш типово від 0,3 до 4 і найбільш типово від 0,5 до 3, масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки. Кількість зовнішнього шару присутнього в інкапсульованій частинці може виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але типово є цілими або дрібними значеннями в межах цих інтервалів. Специфічним, необмежуючим прикладом придатного парафіну є EVACOTE® 7089A, комерційно доступний від The International Group, Inc. Торонто, Канада. В типовому втіленні, інкапсульована частинка містить основний, проміжний шар і зовнішній шар разом присутні в кількості від 0,3 до 7 масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки. Наприклад, в одному з втілень, інкапсульована частинка містить (1) основний шар присутній в кількості приблизно 3 масові частини, виходячи з 100 масових часток ядра частинки, (2) проміжний шар присутній в кількості приблизно 3 масові частини, виходячи з 100 масових часток ядра частинки, і (3) зовнішній шар присутній в кількості приблизно 1 масова частина, виходячи з 100 масових часток ядра частинки. Інкапсульована частинка і її шари також можуть включати поверхнево-активну речовину, таку як силіконова поверхнево-активна речовина. Силіконова поверхнево-активна речовина містить силікон і є типово поліорганосилоксаном. Необмежуючим прикладом типового поліорганосилоксану є органосиліконова молекула з прищепленими алкілами, що містить полісилоксановий скелет і поліетерні бічні ланцюги. Органосиліконова молекула з прищепленими алкілами цього прикладу може мати гребінчасту структуру або тривимірну структуру. Силіконова поверхнево-активна речовина типово поліпшує змочування компонентів шарів, таких як основний шар, ядро частинки і, відповідно, також може згадуватись як змочувальний агент. Силіконова поверхнево-активна речовина також типово поліпшує адгезію шарів до інших шарів і ядра частинки. Крім того, силіконова поверхнево-активна речовина зменшує агрегацію і агломерацію інкапсульованих частинок під час і після процесу інкапсулювання. Як така, силіконова поверхнево-активна речовина сприяє більш повному інкапсулюванню ядра частинки шарами, сприяє постійній товщині шарів, дозволяє утворенню шарів, що мають мінімальну, але постійну товщину, зменшує загальну кількість матеріалу необхідну для інкапсулювання ядер частинок шарами і мінімізує ями і заглибини в шарах. Типово, силіконова поверхнево-активна речовина є рідкою і має в'язкість від 100 до 1500, більш типово від 200 до 1000 і найбільш типово від 650 до 850 cСт при 25 °C. В'язкість силіконової поверхнево-активної речовини може виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але типово є цілими або дрібними значеннями в межах цих інтервалів. Специфічними прикладами придатних силіконових поверхнево-активних речовин є, але не обмежується, TEGOSTAB® BF 2370, комерційно доступний від Goldschmidt AG, Ессен, DE, DABCO® DC5043, комерційно доступний від Air Products and Chemicals, Inc., Аллентаун, Пенисльванія, і NIAX® Silicone L-5340 і L-620, обидва комерційно доступні від Momentive Performance Materials, Олбані, Нью Джерсі. Особливо придатною силіконовою поверхневоактивною речовиною є NIAX® Silicone L-620, співполімер поліалкіленоксидметилсилоксану. 6 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Якщо включена, силіконова поверхнево-активна речовина може бути присутня в кількості від 0,01 до 10, типово від 0,05 до 5 і більш типово від 0,1 до 3 масових часток, виходячи з 100 масових часток шару. Масові частини силіконової поверхнево-активної речовини можуть виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але типово є цілими або дрібними значеннями в межах цих інтервалів. Інкапсульована частинка і її шари також можуть містити одну або більше добавки. Придатними добавками для цілей представленого винаходу є, але не обмежується, подовжувачі ланцюга, зшивальні агенти, термінатора ланцюга, технологічні добавки, промотори адгезії, антиоксиданти, піногасники, вогнезахисні засоби, каталізатори, протиспінювальні агенти, поглиначі води, молекулярні сита, білі сажі, поверхнево-активні речовини, стабілізатори ультрафіолетового випромінювання, наповнювачі, тиксотропні агенти, силікони, барвники, пігменти, інертні розріджувачі і їх комбінації. Наприклад, пігмент може бути включений в шари. Якщо включені, добавки можуть бути включені в інкапсульовану частинку в різних кількостях. Інкапсульована частинка, що містить ядро частинки, основний шар і зовнішній шар, сформовані на ньому, типово є круглою або майже сферичною. Інкапсульовані частинки типово мають гранулометричний склад описаний як D[4,3], d(0,1), d(0,5), і/або d(0,9), як добре визначено і оцінено в цій галузі. В декількох втіленнях, інкапсульовані частинки мають гранулометричний склад D[4,3] від 0,5 до 5 мм, від 1 до 4 мм, або від 1 до 3 мм, із середнім інтервалом розмірів частинок від 0,1 до 10 мм. В інших втіленнях, інкапсульовані частинки мають гранулометричний склад d(0,1) від 0,2 до 2 мм, від 0,4 до 1,7 мм або від 0,5 до 1,5 мм, із середнім інтервалом розмірів частинок від 0,1 до 10 мм. В наступних втіленнях, інкапсульовані частинки мають гранулометричний склад d(0,5) від 0,5 до 5 мм, від 1 до 4 мм або від 1 до 3 мм, із середнім інтервалом розмірів частинок від 0,1 до 10 мм. В ще одних інших втіленнях, інкапсульовані частинки мають гранулометричний склад d(0,9) від 0,7 до 7 мм, від 0,8 до 5 мм або від 1 до 4 мм, із середнім інтервалом розмірів частинок від 0,1 до 10 мм. D[4,3], d(0,1), d(0,5) і d(0,9) гранулометричні склади інкапсульованих частинок можуть виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але є типово цілими і дрібними значеннями в межах 0,5-5 мм, 0,2-2 мм, 0,5-5 мм і 0,7-7 мм, відповідно. Шари інкапсульованої частинки впливають на швидкість розчинення ядра частинки. Швидкість розчинення є швидкістю з якою ядро частинки, типово сечовина, розчиняється у воді. Для розрахунку швидкості розчинення, визначають розчинення (%). Більш специфічно, розчинення (%) визначають використовуючи тест методики описані нижче. Розчинення вимірюють, поміщуючи 50 г інкапсульованих частинок в 250 мл пластикову пляшку. Потім до пляшки додають 230 г деіонізованої води. Пластикову пляшку залишають стояти без перемішування на 8 годин при кімнатній температурі (23 °C). Потім відбирають рідкий зразок і вимірюють його показник заломлення, використовуючи рефрактометр. Розраховують кількість (у грамах) розчинених ядер частинок в кожному зразку розчину, використовуючи показник заломлення і температуро-скориговану стандартну криву. Кількість розчинених ядер частинок використовують для розрахунку розчинення (%) за наступною формулою: Розчинення (%) = X / (50 - (Мас. % нанесених шарів / 2)) X = кількість ядер частинок (грам), що розчинились в зразку розчину. Мас. % нанесених шарів = 100 %  Масу нанесених шарів / Масу інкапсульованої частинки Визначають швидкість розчинення з графічного зображення розчинення у (%) ядра частинки на 1, 3, і 7 день. Типово, ядро частинки інкапсульованої частинки має розчинення (%) менше ніж 90, більш типово менше ніж 50 і найбільш типово менше ніж 25 мас. % після 7 днів витримування у водному розчині при 38 °C. Розчинення (%) також можна визначити після стирання інкапсульованої частинки у тесті на довговічність шарів сформованих на ній. Для визначення стирання зразка інкапсульованих частинок, інкапсульованими частинками наповнюють трубу. Більш специфічно, зразок інкапсульованих частинок масою 75 грам засипають у трубу довжиною 6" і діаметром 6" і розташовують вертикально. Зразок збирається на дні труби. Зразок засипають у трубу 5 разів. Після стирання, досліджують розчинення (%) ядра частинки для визначення, як змінилося розчинення (%) після стирання як описано тільки що вище. Після стирання, ядро частинки інкапсульованої частинки типово має розчинення (%) менше ніж 90, більш типово менше ніж 50 і найбільш типово менше ніж 25 мас. % після 7 днів витримування у водному розчині при 38 °C. На додаток до інкапсульованої частинки, предмет винаходу стосується системи для одержання інкапсульованої частинки і способу одержання інкапсульованої частинки. Система для одержання інкапсульованої частинки містить ядро частинки, ізоціанат, каталізатор і парафін. 7 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб одержання інкапсульованої частинки містить стадії взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару, і інкапсулювання основного шару парафіном, з утворенням зовнішнього шару. Як і всі інші компоненти, що можуть бути використані в способі предмету винаходу (наприклад, ядро частинки), ізоціанат, каталізатор, парафін, і т. і. є такими як описано вище щодо основного шару, проміжного шару і зовнішнього шару. Як описано вище, спосіб містить стадію взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду. Типово, ізоціанат і каталізатор змішують і ізоціанат хімічно взаємодіє з утворенням полікарбодііміду. Крім того, стадія взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, типово містить нагрівання ізоціанату в присутності каталізатора до температури реакції вище за 120 і більш типово більше ніж 150 °F. Як описано вище, спосіб одержання інкапсулюваної частинки також містить стадію інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару. Стадію взаємодії ізоціанату і каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, можна проводити перед стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару. Альтернативно, стадію взаємодії ізоціанату і каталізатора, з утворенням полікарбодііміду можна проводити одночасно із стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару. Тобто, ізоціанат, каталізатор і ядро частинки можна змішати разом. В цьому способі, стадії взаємодію ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, і інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару, типово загалом тривають 40 хвилин або менше, типово 30 хвилин або менше і більш типово 20 хвилин або менше. Типово, ізоціанат, каталізатор і інші необов'язкові компоненти, такі як силіконова поверхнево-активна речовина, наносять на ядро частинки у механічному міксері, що включає, але не обмежується, смуговий змішувач, скребковий змішувач, технологічний міксер, ударний міксер, гравітаційний міксер і їх комбінації. Повинно бути зрозуміло, що методика змішування може включати додавання компонентів до міксера послідовно або одночасно. Також, компоненти можуть додаватись до міксера з різними інтервалами часу і/або за різних температур. Спосіб необов'язково містить стадію нагрівання ядра частинки перед стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару. Ядро частинки може нагріватись в реакторі або в будь-якому контейнері до температури типово вище за 120 і більш типово вище за 150 °F перед або одночасно із стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару. Переважним температурним інтервалом для нагрівання ядра частинки є від 150 до 180 °F. Нагрівання ядра частинки полегшує реакцію компонентів з утворенням основного і проміжного шарів. Крім того, коли ядро частинки інкапсулюють полікарбодіімідом, спосіб також необов'язково містить стадію нагрівання і/або перемішування ядра частинки, що має полікарбодіімід нанесений на нього, для наступної полімеризації будь-якого ізоціанату, що непрореагував, також як і полікарбодііміду. Ядро частинки, що має полікарбодіімід нанесений на нього, можна нагрівати і перемішувати одночасно. Якщо нагрівають, ядро частинки, що має полікарбодіімід нанесений на нього, може бути нагріте в реакторі або в будь-якому контейнері до температури типово вище за приблизно 120 і більш типово вище за 150 °F. Якщо нагрівають, ядро частинки, що має полікарбодіімід нанесений на нього, типово нагрівають протягом часу від 0,5 до 180, більш типово від 2 до 120 і найбільш типово від 5 до 60 хвилин. Якщо перемішують, стадію перемішування ядра частинки, що має полікарбодіімід нанесений на нього, можна проводити за методикою, що включає, але не обмежується, перемішування, змішування, збовтування і їх комбінацією. Якщо перемішують, інкапсульовану частинку типово перемішують протягом часу від 0,5 до 180, більш типово від 2 до 120 і найбільш типово від 5 до 60 хвилин. Звичайно, стадії нагрівання і/або перемішування ядра частинки, що має полікарбодіімід нанесений на нього, можна повторювати. Як описано вище, інкапсульована частинка може містити проміжний шар. Якщо включений, проміжний шар типово сформований з компонентів, наприклад, ізоціанат і каталізатор, в кількостях і з втіленнями, які тільки що було описано вище для основного шару. Як такий, додатковий ізоціанат може реагувати в присутності додаткового каталізатора, з утворенням додаткового полікарбодііміду. Основний шар можна інкапсулювати додатковим полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару розташованого навколо основного шару. В одному з втілень, стадію взаємодії додаткового ізоціанату в присутності додаткового каталізатора, з утворенням додаткового полікарбодііміду, проводять одночасно із стадією інкапсулювання ядра частинки додатковим полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару. 8 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Альтернативно, в іншому втіленні, стадію взаємодії додаткового ізоціанату в присутності додаткового каталізатора, з утворенням додаткового полікарбодііміду, можна проводити перед стадією інкапсулювання ядра частинки додатковим полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару. В цьому способі, стадії взаємодії додаткового ізоціанату в присутності додаткового каталізатора, з утворенням додаткового полікарбодііміду, і інкапсулювання основного шару додатковим полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару, типово загалом тривають 40 хвилин або менше, типово 30 хвилин або менше і більш типово 20 хвилин або менше. Спосіб також містить стадію інкапсулювання основного шару парафіном, з утворенням зовнішнього шару. Парафін можна наносити використовуючи різні методики нанесення відомі в цій галузі, що включають, але не обмежується, заливання, дражування, нанесення покриття в псевдозрідженому шарі, співекструзія, змішування, інкапсулювання з відцентровим розпилюванням. Зовнішній шар можна наносити на ядро частинки, так що зовнішній шар розташований навколо ядра частинки і основний шар розташований навколо парафінового шару. Однак, зовнішній шар типово наносять до або основного шару, або проміжного шару, так що зовнішній шар є найвіддаленішим від центра шаром. Крім того, парафін можна наносити з будь-яким з шарів включених в інкапсульовану частинку. Відповідно, стадію інкапсулювання ядра частинки зовнішнім шаром можна провести до, одночасно з або після стадії інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням або основного або проміжного шарів, але найбільш типово проводять після стадії інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару, або якщо інкапсульована частинка містить проміжний шар, після стадії інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару. Представлений винахід також забезпечує пилопригнічуючий агрегат, що містить ядро частинки і пилопригнічуючий агент розташований навколо ядра частинки і містить полікарбодіімід для пригнічення пилення згаданого ядра частинки. Переважно, пилопригнічуючий агент утворює зносостійкий шар розташований навколо ядра частинки, що забезпечує механічну цілісність ядра частинки, зменшуючи утворення пилу з неї. Ядро частинки є таким як тільки що було описано вище. Крім того, пилопригнічуючий агент типово сформований з компонентів, наприклад, ізоціанатів і каталізаторів описаних вище і використовуючи втілення описані вище, для основного шару інкапсульованої частинки. Наприклад, подібного до основного шару, пилопригнічуючий агент типово містить продукт реакції ізоціанату в присутності каталізатора. Однак, пилопригнічуючий агент типово наносять в менших кількостях, ніж основний шар, для інгібування утворення пилу, але не для інгібування вивільнення з ядра частинки. Типово, ізоціанат реагує в кількості від 0,1 до 7,5, більш типово від 0,3 до 5 і найбільш типово від 0,5 до 2,5 масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки, з утворенням пилопригнічуючого агента, що містить полікарбодіімід. Кількість ізоціанату, що реагує, з утворенням пилопригнічуючого агента може виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але типово є цілими або дрібними значеннями в межах цих інтервалів. Крім того, пилопригнічуючий агент типово присутній в пилопригнічуючому агрегаті в кількості від 0,1 до 7,5, більш типово від 0,3 до 5, і найбільш типово від 0,5 до 2,5 масових часток виходячи з 100 масових часток ядра частинки. Якщо присутній в пилопригнічуючому агрегаті, кількість пилопригнічуючого агента присутнього в пилопригнічуючому агрегаті може виходити за рамки інтервалів згаданих вище, але типово є цілими або дрібними значеннями в межах цих інтервалів. Пилопригнічуючий агрегат може бути інкапсулюваний одним або більше шарів пилопригнічуючого агента. Крім того, пилопригнічуючий агрегат може включати додаткові шари, наприклад, шар, що містить парафін (подібний зовнішньому шару описаному вище) або шар, що містить поліуретан. Крім того, пилопригнічуючий агент можу бути використаний в комбінації з пилопригнічуючими агентами відомими в цій галузі, такими як рідкі пилопригнічуючі агенти. Типово, пилопригнічуючий агрегат інкапсулююють одним шаром пилопригнічуючого агента. На додаток до пилопригнічуючого агрегату, предмет винаходу стосується способу одержання пилопригнічуючого агрегата, що містить ядро частинки і пилопригнічуючий агент розташований навколо ядра частинки для пригнічення пилення ядра частинки. Спосіб одержання пилопригнічуючого агрегату містить стадії взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду і інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням пилопригнічуючого агента. Як зазначено раніше, пилопригнічуючий агент типово сформований з компонентів, наприклад, ізоціанатів і каталізаторів описаних вище і використовуючи втілення і спосіб описаний вище для основного шару. Спосіб необов'язково містить стадію нагрівання ядра частинки перед стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням пилопригнічуючого агента. Ядра 9 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 частинки може нагріватись в реакторі або в будь-якому контейнері до температури типово вище за 120 і більш типово вище за 150 °F перед або одночасно із стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням пилопригнічуючого агента. Переважний температурний інтервал для нагрівання ядра частинки становить від 150 до 180 °F. Нагрівання ядра частинки полегшує реакцію компонентів з утворенням пилопригнічуючого агента. Спосіб також необов'язково містить стадію нагрівання принаймні одного ізоціанату і каталізатора перед стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням пилопригнічуючого агента. Якщо нагрівають, принаймні один ізоціанат і каталізатор можна нагрівати до температури типово вище за 120 і більш типово вище за 150 °F. Нагрівання принаймні одного ізоціаната і каталізатора полегшує реакцію компонентів, з утворенням пилопригнічуючого агента. З цією ціллю, стадія взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, може включати нагрівання ізоціанату в присутності каталізатора до температури реакції типово вище за 120 і більш типово вище за 150 °F. Стадію взаємодії ізоціаната і каталізатора з утворенням полікарбодііміду можна проводити перед стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням пилопригнічуючого агента. Альтернативно, стадію взаємодії ізоціанату і каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, можна проводити одночасно з стадію інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням пилопригнічуючого агента. Тобто, ізоціанат, каталізатор і ядра частинки змішують разом. В одному з втілень, принаймні один ізоціанат і каталізатор наносять розпиленням на ядро частинки. Ізоціанат і каталізатор можна наносити розпиленням послідовно або одночасно. В цьому способі, стадії взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду і інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням пилопригнічуючого агента, типово загалом тривають 40 хвилин або менше, типово 30 хвилин або менше і більш типово 20 хвилин або менше. В одному з втілень, пилопригнічуючий агрегат формують як описується нижче. Для початку, ядра частинок, що містять Mosaic MES-Z (добриво комерційно доступне від Mosaic, Плімут, Міннесота), ізоціанат, що містить LUPRANATE® M20, і каталізатор, що містить розчин 50 мас. % дипропіленгліколю і 50 мас. % 3-метил-1-фенілфосфоліноксиду, нагрівають до температури 180 °F. До 5 галлонового контейнеру додають 2 кг попередньо нагрітих ядер частинок. Контейнер, що містить ядра частинок, обертають із швидкістю 26 об/хв. До контейнера, що обертається, послідовно додають ізоціанат і каталізатор, використовуючи повітряний фарборозпилювач. Більш специфічно, каталізатор додають протягом 30 секунд, і після додавання каталізатора контейнер обертають ще 2 хвилини. Потім додають ізоціанат протягом 60 секунд і після додавання ізоціанату контейнер обертають ще 10 хвилин. Після завершення обертання протягом 10 хвилин, пилопригнічуючий агрегат, що містить пилопригнічуючий агент, що містить полікарбодіімід, розташований навколо ядер частинок, стає нелипким, вільнотекучим і має форму частинок. Наступні приклади ілюструють сутність винаходу і не призначені для обмеження винаходу, якщо не вказано інше, всі частини наведені як масові частини. ПРИКЛАДИ Тут описані Інкапсульовані частинки 1-8 і Порівняльні інкапсульовані частинки 1 і 2. Інкапсульовані частинки 1-8 є інкапсульованими частинками сформованими у відповідності з представленим винаходом. Порівняльні інкапсульовані частинки 1 і 2 є інкапсульованими частинками сформованими не у відповідності з представленим винаходом і включені з метою порівняння. Інкапсульовані частинки 1-8 містять принаймні один полікарбодіімідний шар розташований навколо ядра частинки. Склад смоли використаний для одержання полікарбодіімідних шарів Інкапсульованих частинок 1-8 приведений нижче в Таблиці 1. Всі кількості в Таблиці 1 приведені в масових частках виходячи з 100 масових часток складу смоли, якщо не вказано інше. 50 Таблиця 1 Ізоціанат Каталізатор Поліол A Поліол B Загалом Пр. 1 98,2 1,8 ----100,0 Пр. 2 97,3 2,7 ----100,0 10 Пр. 3 96,4 3,6 ----100,0 Пор. Пр. 1 37,6 --15,6 46,8 100,0 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Ізоціанат є LUPRANATE® M20, полімерний ізоціанат комерційно доступний від BASF Corporation, Флорам Парк, Нью Джерсі. Каталізатор є розчином, що містить 63 масових часток триетилфосфату і 37 масових часток 3-метил-1-феніл-2-фосфоленоксиду, виходячи з 100 масових часток розчину. Поліол A є PLURACOL® 1168, ароматичний амін-ініційований поліол, комерційно доступний від BASF Corporation, Флорам Парк, Нью Джерсі. Поліол B є касторовою олією. Для одержання Інкапсульованих частинок 1-8, принаймні один полікарбодіімідний шар наносять навколо ядра частинки, що містить сечовину. Склад використовуваний для одержання полікарбодіімідних шарів Інкапсульованих частинок 1-8 є таким як приведено вище в Таблиці 1. Композицію смоли одержували змішуванням в першому контейнері одного або більше ізоціанатів і каталізатора, як показано в Таблиці 1 вище. На додаток, 200 грам ядер частинок попередньо нагрівають до температури 80 °C (176 °F) в реакторі. Композицію смоли з першого контейнеру додають до реактора і композицію смоли і попередньо нагріті ядра частинок змішують використовуючи шпатель до однорідного змочення композицією смоли, тобто, покриття, ядер частинок. Реактор, що містить ядра частинок і композицію смоли, нагрівають 5 хвилин у печі при температурі 80 °C (150 °F.) Через 5 хвилин, реактор видаляють з печі і ядра частинок, що мають нанесену на них композицію смоли, перемішують 2 хвилини використовуючи шпатель. Стадії (1) нагрівання реактора у печі протягом 5 хвилин і (2) видалення реактора з печі і перемішування ядер частинок, що мають нанесену на них композицію смоли, протягом 2 хвилин повторюють до отвердження композиції смоли, з утворенням інкапсульованих частинок, містять основний шар, що містить полікарбодіімід, розташований навколо ядер частинок, що є не липкими, вільнотекучими і має форму частинок. Інкапсульовані частинки 1-8 формують у відповідності із шарами і кількостями наведеними нижче в Таблиці 2. В залежності від певного прикладу, спосіб нанесення, описаний в попередньому параграфі, просто повторюють, з утворенням проміжного шару і/або зовнішнього шару у відповідності з описами Інкапсульованих частинок 1-8 наведених в Таблиці 2. Після формування, оцінюють Інкапсульовані частинки 1-8 і Порівняльні інкапсульовані частинки 1 і 2 для визначення експлуатаційних характеристик, що включають розчинення (%). Результати оцінки також наведені нижче в Таблиці 2. Визначають розчинення (%), використовуючи тест-методику описану нижче. Спочатку, 50 г частинок сечовини з покриттям і 235 г води вносять в 250 мл широкогорлу пластикову пляшку (пляшка), з одержанням розчину. Пляшку поміщають у піч при 38 °C. Відбирають зразок розчину з пляшки через 1, 3 і 7 днів після витримування при 38 °C. Вимірюють показник заломлення кожного зразка розчину, використовуючи рефрактометр. Розраховують кількість (у грамах) сечовини, що розчинилась у зразку кожного розчин, використовуючи зчитування показника заломлення і температуро-кориговану стандартну криву. Кількість розчиненої сечовини використовують для розрахунку розчинення (%) (відсоток сечовини, що розчинився) за наступною формулою: Розчинення (%) = X / (50 - (% шару / 2)) X = кількість сечовини (грам), що розчинились в зразку розчину. % шару = 100 %  Масу нанесеного шару / Масу сечовини з покриттям 11 UA 112647 C2 Таблиця 2 Основний шар Проміжний шар Зовнішній шар Каталізатор (масових часток (масових часток (масових часток (масових часток Розчинення (%) Інкапсульована виходячи з 100 виходячи з 100 виходячи з 100 виходячи з 100 (7 дній при частинка масових часток масових часток масових часток масових часток 38 °C) ядра ядра ядра покриття) частинки/PBW) частинки/PBW) частинки/PBW) Інкапсульована приклад 1 Приклад 1 1,85 --97 частинка 1 1 PBW 1 PBW Інкапсульована Приклад 1 Приклад 1 Парафін A 1,85 48 частинка 2 1 PBW 1 PBW 1PBW Інкапсульована Приклад 2 3,7 ----97 частинка 3 3 PBW Інкапсульована Приклад 2 Парафін A 3,7 --100 частинка 4 3 PBW 1 PBW Інкапсульована Приклад 3 2,8 ----100 частинка 5 3 PBW Інкапсульована Приклад 3 Парафін A 2,8 --76 частинка 6 3 PBW 1 PBW Інкапсульована Приклад 3 Приклад 3 2,8 --70 частинка 7 3 PBW 3 PBW Інкапсульована Приклад 3 Приклад 3 Парафін A 2,8 25 частинка 8 3 PBW 3 PBW 1PBW Порівняльна Пор. Пр. 1 6 --інкапсульована PBW ----79 частинка 1 Порівняльна Пор. Пр. 1 6 Парафін A інкапсульована --PBW --1 PBW 35 частинка 2 5 10 15 20 25 30 Парафін A є EVACOTE® 7089, парафінова суміш містить нафтовий парафін комерційно доступний від The International Group, Торонто, Канада. Ядро частинки є сечовиною. З посиланням на Таблицю 2, Порівняльна інкапсульована частинка 1, що містить основний шар, що містить поліуретан, присутній в кількості 6 масових часток, має розчинення 79 %. На противагу йому, Інкапсульована частинка 7, що містить основний і проміжний шар, що містить полікарбодіімід, кожний присутній в кількості 3 масові частини, має розчинення 70 %. Як така, Інкапсульована частинка 7, що містить два полікарбодіімідні шари, що складають разом 6 масових часток, проявляє краще розчинення, ніж Порівняльна інкапсульована частинка 1, що має один поліуретановий шар присутній в кількості 6 масових часток. Ще посилаючись на Таблицю 2, Порівняльна інкапсульована частинка 2, що містить основний шар, що містить поліуретан, присутній в кількості 6 масових часток, і зовнішній шар, що містить парафін, має розчинення 35 %. На противагу йому, Інкапсульована частинка 8, що містить основний і проміжний шар, що містить полікарбодіімід, кожний присутній в кількості 3 масових часток, і зовнішній шар, що містить парафін, має розчинення 25 %. Як така, Інкапсульована частинка 8 проявляє краще розчинення, ніж Порівняльна інкапсульована частинка 2. Зрозуміло, що прикладена формула винаходу не є обмеженням вираження і певних сполук, композицій або способів описаних детально в описі, що можуть змінюватись в певних втіленнях і що попадають в рамки прикладеної формули винаходу. Що стосується будь-яких груп Маркуша припустимих тут для опису певних ознак або аспектів різних втілень, повинно бути зрозуміло, що різні, спеціальні і/або неочікувані результати можуть бути одержані з кожного члена відповідної групи Маркуша, незалежно від всіх інших членів Маркуша. Кожен член групи Маркуша може припускатись окремо і або в комбінації і забезпечує адекватну підтримку специфічних втілень в межах рамок прикладеної формули винаходу. Також зрозуміло, що будь-які інтервали і субінтервали, що припускаються в описі різних втілень представленого винаходу незалежно і разом попадають в рамки прикладеної формули винаходу, і зрозуміло, що описані і очікувані всі інтервали включають цілі і/або дрібні значення, 12 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 навіть якщо такі значення чітко тут не описані. Середній фахівець в цій галузі легко розпізнає, що перераховані інтервали і субінтервали достатньо описують і забезпечують різні втілення представленого винаходу, і такі інтервали і субінтервали можуть бути, крім того, окреслені в релевантних половинах, третинах, чвертях, п'ятих частинах і т.і. Тільки як один з прикладів, інтервал "від 0,1 до 0,9" може бути, крім того, окреслений в нижчою третиною, тобто, від 0,1 до 0,3, середньої третиною, тобто, від 0,4 до 0,6, і верхньою третиною, тобто, від 0,7 до 0,9, що окремо і разом знаходяться в межах прикладеної формули винаходу, і може розраховуватись окремо і/або разом і забезпечується адекватна підтримка специфічних втілень в межах рамок прикладеної формули винаходу. Крім того, щодо виразу, що виражає або змінює інтервал, такий як "принаймні", "вище за", "менше ніж", "не більше ніж", і т. і., зрозуміло, що такий вираз включає субінтервали і/або верхню або нижню межу. Як інший приклад, інтервал "принаймні 10" по суті включає субінтервал від принаймні 10 до 35, субінтервал від принаймні 10 до 25, субінтервал від 25 до 35 і т. і., і кожний субінтервал може розраховуватись окремо і/або разом і забезпечує адекватну підтримку специфічних втілень в межах рамок прикладеної формули винаходу. Нарешті, окремі числа в межах описаного інтервалу можуть бути розраховані і забезпечують адекватну підтримку специфічних втілень в межах рамок прикладеної формули винаходу. Наприклад, інтервал "від 1 до 9" включає різні індивідуальні цілі числа, таке як 3, також як і окремі числа включають десяти частки (або дробі), такі як 4,1, що можуть бути розраховані і забезпечують адекватну підтримку специфічних втілень в межах рамок прикладеної формули винаходу. Представлений винахід описаний в ілюстративній манері і зрозуміло, що термінологія, що використовується, призначена бути сутністю опису в словах, а ніж обмеженням. Зрозуміло, можливо багато модифікацій і варіацій представленого винаходу в світлі приведеного вище. Крім того, повинно бути зрозуміло в межах рамок прикладеної формули винаходу, що представлений винахід може бути здійснений іншим чином, ніж як тут описано. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 35 40 45 50 55 60 1. Інкапсульована частинка, що містить: A) ядро частинки, що містить добриво, B) основний шар, який розташований навколо згаданого ядра частинки і містить полікарбодіімід, і С) зовнішній шар, який розташований навколо згаданого основного шару і містить віск. 2. Інкапсульована частинка за п. 1, де згаданий полікарбодіімід містить продукт реакції ізоціанату в присутності каталізатора. 3. Інкапсульована частинка за п. 2, де згаданий ізоціанат реагує в кількості від приблизно 0,1 до приблизно 10 масових часток, виходячи з 100 масових часток згаданого ядра частинки, з утворенням згаданого основного шару, що містить полікарбодіімід. 4. Інкапсульована частинка за п. 2 або 3, де згаданий ізоціанат містить полімерний дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 31,5 мас. %, і/або 4,4'дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 33,5 мас. %. 5. Інкапсульована частинка за будь-яким одним з пп. 2-4, де згаданий ізоціанат додатково визначається як перший ізоціанат, що містить полімерний дифенілметандіізоціанат і має вміст NCO приблизно 31,5 мас. %, і другий ізоціанат, що містить 4,4'-дифенілметандіізоціанат і має вміст NCO приблизно 33,5 мас. %, так що згаданий основний шар, що містить полікарбодіімід, є продуктом реакції згаданого першого і другого ізоціанатів, і де згаданий перший ізоціанат і згаданий другий ізоціанат реагують у масовому співвідношенні від 4:1 до 1:4, з утворенням згаданого основного шару, що містить полікарбодіімід. 6. Інкапсульована частинка за будь-яким з попередніх пунктів, що додатково містить проміжний шар, який розташований між згаданим основним шаром і згаданим зовнішнім шаром і містить полікарбодіімід. 7. Інкапсульована частинка за п. 6, де згаданий полікарбодіімід містить продукт реакції ізоціанату в присутності каталізатора і де згаданий ізоціанат реагує в кількості від 0,1 до 10 масових часток, виходячи з 100 масових часток згаданого ядра частинки, з утворенням згаданого проміжного шару, що містить полікарбодіімід. 8. Інкапсульована частинка за п. 7, де згаданий ізоціанат містить полімерний дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 31,5 мас. %, і/або 4,4'дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 33,5 мас. %. 9. Інкапсульована частинка за будь-яким одним з пп. 2-8, де згаданий каталізатор є сполукою фосфору. 13 UA 112647 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 10. Інкапсульована частинка за будь-яким з попередніх пунктів, де згаданий віск присутній в кількості від 0,1 до 5 масових часток, виходячи з 100 масових часток згаданого ядра частинки. 11. Інкапсульована частинка за будь-яким з попередніх пунктів, де згадане ядро частинки містить сечовину. 12. Інкапсульована частинка за п. 11, де згадане ядро частинки має розчинення менше ніж 25 мас. % після 7 днів витримування у водному розчині при 38 °C. 13. Спосіб одержання інкапсульованої частинки, що містить добриво, де згаданий спосіб включає стадії: A) взаємодію ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, B) інкапсулювання ядра частинки, що містить добриво, полікарбодіімідом, з утворенням основного шару, розташованого навколо ядра частинки, і С) інкапсулювання основного шару воском, з утворенням зовнішнього шару, розташованого навколо основного шару. 14. Спосіб за п. 13, де ізоціанат містить полімерний дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 31,5 мас. %, і/або 4,4'-дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 33,5 мас. %. 15. Спосіб за п. 13 або 14, де каталізатор є сполукою фосфору. 16. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-15, що додатково включає стадію нагрівання ядра частинки до температури вище за 48,9 °С перед стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару. 17. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-16, де стадія взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, додатково визначається нагріванням ізоціанату в присутності каталізатора до температури реакції вище за 48,9 °С. 18. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-17, де стадію взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, здійснюють одночасно із стадією інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару. 19. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-18, де стадії взаємодії ізоціанату в присутності каталізатора, з утворенням полікарбодііміду, і інкапсулювання ядра частинки полікарбодіімідом, з утворенням основного шару, тривають 40 хвилин або менше. 20. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-19, де ізоціанат реагує в кількості від 0,1 до 10 масових часток, виходячи з 100 масових часток ядра частинки, з утворенням основного шару. 21. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-20, що додатково включає стадію взаємодії додаткового ізоціанату в кількості від 0,1 до 10 масових часток, виходячи з 100 масових часток ядра частинки в присутності додаткового каталізатора, з утворенням додаткового полікарбодііміду, і інкапсулювання основного шару додатковим полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару, розташованого між основним шаром і зовнішнім шаром. 22. Спосіб за п. 21, де стадію взаємодії додаткового ізоціанату в присутності додаткового каталізатора, з утворенням додаткового полікарбодііміду, здійснюють одночасно із стадією інкапсулювання ядра частинки додатковим полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару. 23. Спосіб за п. 21 або 22, де стадія взаємодії додаткового ізоціанату в присутності додаткового каталізатора, з утворенням додаткового полікарбодііміду, і стадія інкапсулювання основного шару додатковим полікарбодіімідом, з утворенням проміжного шару, тривають 40 хвилин або менше. 24. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-23, де віск присутній в кількості від 0,1 до 5 масових часток, виходячи з 100 масових часток ядра частинки. 25. Спосіб за будь-яким одним з пп. 13-24, де ядро частинки містить сечовину. 26. Набір для одержання інкапсульованої частинки, що містить ядро частинки, що містить добриво, основний шар, який розташований навколо згаданого ядра частинки і містить полікарбодіімід, і зовнішній шар, який розташований навколо основного шару і містить віск, де згаданий набір містить: A) згадане ядро частинки, що містить добриво, B) ізоціанат, С) каталізатор, що каталізує реакцію згаданого ізоціанату, для утворення згаданого основного шару, що містить згаданий полікарбодіімід, і D) згаданий віск для формування згаданого зовнішнього шару. 27. Набір за п. 26, де згаданий ізоціанат містить полімерний дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 31,5 мас. %, і/або 4,4'-дифенілметандіізоціанат, що має вміст NCO приблизно 33,5 мас. %. 28. Набір за п. 26 або 27, де згаданий каталізатор є сполукою фосфору. 29. Набір за будь-яким одним з пп. 26-28, де згадане ядро частинки містить добриво. 14 UA 112647 C2 30. Набір за будь-яким одним з пп. 26-29, де згадана інкапсульована частинка додатково містить проміжний шар, який розташований між згаданим основним шаром і згаданим зовнішнім шаром і містить згаданий полікарбодіімід. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 15