Спосіб захисту рослин від пошкоджень капустянкою grullotalpa grullotalpa ( orthoptera, grullotalpidae)

6 АО 1К 67/00 Спосіб захисту рослин від пошкоджень капустянкою Gruflotalpa gniflolalpa (Orthoptera, Gruliofcalpidae) Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема до способів біологічного захисту росшш від шшдянБОі ДІЇ комах. На даному етапі розвитку агропромислового комплексу індустріально розвинених країн, основними способами захисту рослин від шкідників є інтегровані, юбто комплексне використання організаіияних. агротехнічних прнйоміБ, використання імунних сортів, а також, частково, біологічних способів Реалізуються інтегровані способи в залежності БІД технологічних особливостей та виду культури Загальним та визначним у цих способах є переважне застосування хімічних засобів Саме, використанням ХІМІЧНИХ препарат реалізуються інтегровані способи захисту альськогосподарсьшх насаджень ( І ) Відомий спосіб захисту рослин від гшодаїшоі дії комах шляхом використаних популяцій ентомофагів, попередньо масово вирощених у бюлаб ораторіях, з наступним застоеуванням проти цільових видів шкідників Зокрема, рослини від пошкоджень захищають шляхом використання: яйцевих паразитів, видів роду Tiichogtamma Відомий спосіб захисту рослин від пошкоджень шляхом використання ентомофагів, які заражують гусениць та яядечок шкідників (3). Відомий спосіб захисту рослин від пошкоджень шляхом використання бактеріальних препаратів (4). Проте, всі вони захищають рослини БІД пошкоджень переважно тільки від лускокрилих плодників Наведені способи мало, або зовсім не ефективні проти ПШДНИКІЕ ІНТЯКХ систематичних груп, зокрема прямокрилих і серед них тих, життєдіяльність та шкодочинність яких пов'язана з грунтом Саме СЮДИ ВІДНОСИТЬСЯ надзвичайно небезпечний шкідник капустянка Grullotalpa grullofcalpsi яка пошкоджує майже всі культурні га декоративні рослини. За сприятливих умов капустянка здатна повністю знищити урожай овочевих насаджень та картоплі (5). Особливо вона небезпечна у приватному секторі. Відомий спосіб захисту рослин від пошкоджень капустянкою шляхом використання пріЕнад із розвареного зерна, обробленого олією іа емульсією високотоксичних хімічних препаратів Підготовлені у такта спосіб принади заробляють у грунт, де їх споживають личинки та дорослі особини капустянки і гинуть (6). Відомий також спосіб захисту рослин від капустянки шляхом використання іранульованкх шсекткцидів з нормою вяірати 50-100 кг/га (7). Відомий спосіб захисту рослин від капустянки шляхом використання проти неї риючої оси Ляра анафемська - Larra anachema Rossi.Оса є природнім ворогом личинок капустянки, Б ТІЛО ЯКИХ вона відкладає яйця, що призводить до загибелі ппадннка. Згідно запропонованого способу, а він є найбільш близьким технічним рішенням до поставленого завдання і вибраний ж проюінп популяціям осн створюють сприятливі умови, шляхом іх приваблювання у відповідні поселення- снопики із очерету, дерев'яні будиночки де оси влаштовують житло і постійно контролюють чисельність капустянки (8) Внаслідок реашзащі способу-прототгату, оси заражали в середньому 45.7°о популяції капустянки, особинами, що залишились пошкоджено 5,2-163° о рослин. Проте відомий спосіб має гам недоліки: і. Суттєвим недоліком є низька ефективність способу, зважаючії НА працемістасть виконання допоміжних прийомів по утриманню оси у способі г. Спосіб передбачає використання спеціальних технічних пристроїв для розведення оси - дерев'яні будиночки та снопики з очерету що потребує додаткових витрат тю догляду за ними Це створює певні незручності 7. Відомо, що осн лоштно дошкуляють людям та тваринам у побуті, крш того, ЕОНИ інтенсивно живляться солодкими принадами, в резуяыаи чого пошкоджують урожай вишень, черешень та інших ягід та фрукта гад час іх дозрівання 4 4. Оса Ляра є досить екзотичним ЕИДОМ, розповсюджена вона не скрізь, отже її поірібно штучно ЕЯрощуватя, аюішатнзувзхи іа охороняш, що також погребує додаїкових зусиль. Б . За умоЕ надмірної чисельності капустянки необхідно використовувати принади з отрутохімікатами, які діють згубно як на капустянку іак і на осу. Б основу винаходу поставлено завдання створиш такий спосіб захисту рослин від пошкоджень кзігустянкою, у якому виконання оригінальних прийомів га дш на протязі певного терміну часу дозволяє захистити вегет}іочі рослини від пошкоджень капустянкою. Сіавилось також завдання захшцаш рослини від плідників в екологічно безпечний період, без використання хімічних препаратів, з найменшою шкодою для рослин та навколишнього середовища, з одноразовим спрощенням технології способу. Поставлене завдання досягається тим, що у запропонованому способі, рослини ЕІД пошкоджень капустянкою, захищають шляхом суттєвого зниження чисельності популяцій шкідника, що закінчили розвиток і розташувались на зимівлю Суть запропонованого способу полягає, у том}', що захист росяш ВІД пошкоджень капустянкою здійснюють, шляхом використання оригінальної композиції, котру вносять у наперед підготовлені заглиблення у землі де розташовується на зимівлю капустянка. Сутієві ознаки способу, що заявляється, є такі 1. Використовується оригінальна композиція, котра складається з конячого гкоют або сумшп конячого та гною великої рогатої худоби; живильна прннада із ОВОЧІЕ або картоплі та метарнзнн. біологічний препарат 2. Коштозигою вносять до міспь зншвш шкідника, розташовуючи и у ловильні ями визначених розмірів. Обидві супєві ознаки відошні від прототипу, Б якому захист рослин ви, пошкоджень капустянкою здійснюється шляхом приваблення на ділянки т* створення сприятливих умов для хижої осн У способі, що заявляється, ta завдання вирішується принципово по новому Наведеш суігєві ознаки у ряпенш що заявляється, достатні у всіх випадках для здійснення способу Крім того, існує іфїїнинно-наслідкоБий зв'язок між сукупністю суттєвим ознак винаходу, що заявляється, і технічним результатом, якого можна досягти Біологічна га господарська ефективність, що досягається внаслідок використання способу, або технічний результат, значно перевищує іон, що досягнуто \ проіотипі Спосіб здійснюють восени, в період міграції кап};стяшл до шеш» зимівлі застосовують композицію, яку розташовують у ловильш ями, глибиною 65- 7J см, довжиною 50-60 см і пшрнною 30 си яму до ПОЛОВИНИ - ^2-37 см заповнюють попередньо підготовленою композицією Композиція складається з таких компонентів (на ловильну яму) 6 ш конячий гнш, або суміш конячого та гною БІД великої рогатої 150*50%)т живильна принада із овочів, або картоплі - 300-400 г, я метарнзня - 30-40 г Готую гь ловильні ями. з твердим ґрунтовим дном куди засштають конячки гній або суміш конячого та гною від великої рогатої худоби Перед цим дрібно нарізають свіжі кормові бзфяки, картоплю або моркву, суміш гною та штильну принаду дрібно переміпгушгь і обробляють біолопчним препаратом метарнзкном, форма - сухий порошок Діюча речовина препарату - кошдц ентомопзгогенного гриба, титр не менше 3 млрд коншн у і г препарату Оптимальна витрата живильної принадн із овочів - 300-400 г на одну яму, а препарату - 30-40 і. Основна особливість мел^изнну у тому, що йому властива подвійна дія на капустянку та супутні ішадники, це гіподермальна, коли конідії гриба внаслідок тривалого контакту з шкідником, проникають через покривні тканини комах; а також ігерораяьне проннтатення препарат}' внаслідок поїдання іжі У пьому випадку спостерігається загибель комах внаслідок токсикозу їх організму Досить швидко шкідкикш гинув внаслідок гіподермального та перорального проникнення конідій гриба Саме на реащащю цих властивостей препарату спрямоване технічне рішення, що пропонується у запропонованому способі У ловильних ямах, куди закладається суміш із живильного субстрату гною препарату та землі, створюються отгтимальні екологічні умови для зимівлі 7 капустянки. Шкідник характеризується невисоким рівнем зимостійкості. Зішівля проходить у досить стислих діапазонах температури та ВОЛОГОСТІ, в зв'язку з тим. що капустянка знаходиться ЕЄСЬ термін зимівлі в стані заціпеніння, а не глибокої г діапаузи, останнє властиве більшості комах. Саме ця біологічна особливість лягла в основу запропонованого технічного рішення. В умовах, коли метаболізм не протиняється, а лише уповільнюється, тривалий контакт з патогеном у стресовій ситуації, призводить до порушення нормального процесу зимівлі і зрештою до загибелі Отже, в результаті реалізації запропонованого способу, загибель капустянки становила 60,2-71,6%, внаслідок чого було пошкоджено лише 6,4 7,8?-о рослин. Від пошкоджень капусіянкою було захищено понад 90% рослин тоді як у прототит загибель становила, тільки 44,1-49,6% а рівень пошкодження рослин 31,9-40.8%. : І Захист рослин від пошкоджень капустянкою, як у способі, що заявляється так і у сттособі-прототипі забезпечується зниженням чисельності шкідникаПерший прийом у запропонованому способі - влаштування штучних шеш зньпвлі для тшсишнка - ловильних ям на ділянш, де вирощуються сільськогосподарські культури На І та необхідно вяашоБувага 25-30 ям. Ш: стандартній дачній діяякпі розміром 0,06 га необхідне- 4 ямк їх розмір, глибина 65-75 см, довжина 50-60 см, іпнрнна 30 см Далі, на дно ями, до половши засипають конячий гши, або суміш конячого гною з обов'язково і в коров'ячим у пропорції 50x50%. Наступний прийом, готують дрібно порізані частіш кормового буряка, або картоплі або моркви, з розрахунку 300-400 г нз одну яму Живильну принаду, щойно порізану, старанно обробляють метарнзином, з розрахунку 30-40 г препарату Гній, овочі та препарат ретельно перемішують і засипають на дно ями, без наступного ущільнення: Зрештою, що суміш засипають землею, яку не ущільнюють, а залишають з характерною випуклою вершиною Така послідовність запропонованих прийомів та дій у способі. Порівняльний аналіз способу, ідо заявляється із прототипу показує, що запропонований спосіб відрізняється від відомого тим, що здійснюються нові прнноми, враховуються біологічні особливості шкідника, зокрема критичні періоди у ного розвитку (період діапаузи), це дозволяє отримати технічний результат, який перевищує показник прототипу. У способі використовуються екологічно безпечні прийоми, біологічний препарат Спосіб можна ЗДІЙСНИТИ НЗ. окультурених іа природах ділянках. Сучасний стан захисту рослин БІД ґрунтових ішодннкш, зокрема капустянки, такий, що із законодавчо дозволених препаратів ЕЗЗЇ аіи не пропонується нічого. Рекомендуються лише агроіехгачт способи, прздеміст та малоефективні. Отже ні критерій "новизна", ні "винахідницький рівень" не витікають із рівня техніки Запропонований спосіб дозволяє отримати технічний результат, який суттєво спрощує захист рослин БІД ггоджоджень капустянкою, а також виключає використання ряду прийомів способу-прототкпу. виключається працешсткик прийом у способі - штучне вирощування хижих ос, різноманітні ішкноші та лристосув ання для їх приваблювання; а виключається ризик пошкодження рослин шкідниками внаслідок знищення популяцій, ідо зимують, тоді як у прототипі оса заражає, личинки, які шкодять рослинам; « суттєво спрощується технологія використання способу, де чітко визначено прийоми, ШСЛІДОЕНІСТЬ ДІЙ та «ладові компоненти. ПРИКЛАДИ ЗДІЙСНЕННЯ СПОСОБУ ПРИКЛАД І. Присадибні та дачні ділянки с Петрушки, Київської обл., де стабільно висока чисельність капустянки Впродовж ірьох років (І994-І996) проводили досліди по розробці способу захисту рослин від пошкоджень капустянкою. Обґрунтовували оптимальні та граничні норми витрати метарнзяну у способі, найбільш ефективну живильну принаду для капустянки, а також ефективність консистенцію. використання гною, зокрема його походження та 10 Ділянки приватного сектору площею 0,30-0,75 га, типові за рельєфом, шо з водоймами, річкою, місцями, де ПОСТІЙНО знаходяться капустянка. Обґрунтовували оптимальний та граничний вміст компонент у способі а саме: витрати живильної принади, а також метаркзину та таою В середині вересня на присадибних та дачних ділянках влаштовували штучні місця для зимівлі капустянки ДОЕЇШЬНІ ЯЬШ, слідуючих розмірів: глибина 65-?5 см, довжина 50-60 см, ширина ЗО см. За попередніми дослідженнями встановлено- що розміри ям суттєвого впливу на кількість особин, що діалаузують І кінцеву ефективність не впливають Наведені лінійні розміри ям пропонуються ВИХОДЯЧЕ З оптимально та економічно доцільних норм витрати окремих компонентів. Товщина шару гною, і обов'язково підсушеного, складає 30-40 см, тобто половина ямя Далі готували живильну принаду із кормового буряка з розрахунку. 100,300,400,600 та 1000 г на одну яму Наступний компонент суміші - метаризнн, витрати якого на одну яму становили 10,30,40,60 та І 00 г. доті гній, штильну суміш га метаризин ретельно перемішували, засипали на щю ямя Всі операції проводили на протязі доби. На вказану суміш насилали землю, без ущільнення. На земельних ділянках вирощували овочеві культури (капусту, помідори, салат, огірки, часник, фізаліс, перець, картоплю, кукурудзу, соняшник) Основний шкідник на протязі всієї вегетації - капусізнка. Результати досліджень оцінки запропонованого способу, стосовно ефективності захисту рослин від пошкоджень капустянкою, наведені у таол і п Як видно, рівень шкодочкнності іі досить значний У контролі, де не використовували будь-яких засобів захисту, було пошкоджено 80% рослин Використання запропонованого способу дозволяло захистити рослини від пошкоджень Крім того, встановлено оптимальні та граничні норми витрати живильної принади та метарпзнну, які у суміші з конячим гноєм забезпечували найбільший ршень ефективності. Згідно дзлнх, наведених у табл 1, оптимально норма овочевих культур на одну ловильну яьгу становить 300400 і огптшзльн? корма Бнграіи меіарнзкну сгакоБНТЬ 30-40 г іфепарату т одну- ящ Саме з?, таких показників спостерігалась наноіяьша ефективність спосооу, внаслідок чогс рослини булл захищені від пошкоджень Збільшення витрати як принада гак і і препарату у сушіяі, нрнводїіть до незначного підвищення ефективності способ} Проте, з міркувань економічного характеру, отшшальниг^ш є показники Ейтрзги складових компонентів, НЗЕЄДЄШ вище ПРИКЛАД 2 Умови досліду зяаяошші наведеним у пршжаді 1 Оцінювали ефективнісіь захисту- росянн від пошкоджень кап>'сіяш:ою ~\ ЗаіфОПОКОЕаНОШ' СПОСОбІ ЇІОрШНЯШШ ПрОВОДИЛН 31 СЇЇОСОООМ-їїрОТОТТПІОМ. ДііЗі встановлення рівня шкодочинлості і.атг>стянкн передбачався контроль - ділянка де росяннн не захищали шд шкідшоса. Особливістю досліду бучо хе, ще Енкорнсювуваян суміш конячого та коров'ячого гною > протюрціі ^0 50? о Зважаючи на не досить розвинену поки що галузь коняре гва, досліджувалась можливість використання гною великої рогатої х>тдо5и Крім того використовували картоплю sac живильну принаду. Інпп шови дослід}1 були аналогічні тим, що наведеш у прикладі 1. Результати досліджень наведено л! табл 2. Як видно, за основним показниками ефективності - рівня тгошкодженкості рослин та біологічній ефективності, запропонований спосіб перевищував результати прототипу Крім іого, обгрунтовано експериментально використовувати у способі суміш гною, з також використовувати ш жнвияьну принаду картоплю Спосіб ефективний у межах тих параметрів витрати принад та препарату, що і у прикладі 1 ПРИКЛАД 3. Умови досліду аналогічні наведеним у прикладі І, проводилась Б однаковий термін часу у 1994-1996 рр суттєва відміна від дослідів, нзведених у прикладі 1 та 2 у тому, що внкорнсіоЕуЕавсз іній ляше згад великої рогатої худоби Гній був гадсушеннй Втрзіа реїшн компонекіш тжа як у двох попередніх прикладах, Рез^тштагн дії способу порівнювали із прототипом. Оскільки дослідження проводгошсь за однзкоиос гідротермічних умов, а також приблизно однаковій чисельності кап\-стяш^ до того періоду, пожн вона не мігрувала на тошвлю, можна зробити висновок про додшьнісгь внкорлстовуваїи коров'ячий гнін. Результати досліджень наведено у табл. З Встановлено досягь внсомій рівень ефеїстнвносіі способу. Рівень поішсоддення росякн був значно ннжчкм від прототипу' Отже, обгрунтовано використання гною великої рогатої худоби Проте, необхідно відмітнтн, що капустянка неохоче заповзає для зн&авт у и ловильні ями з коров'ячим гноєм Якщо у попередніх дослідах в одну зм\ заповзало від 61 до 99 особин, це у випадку коли, внкорнсшвувалн шнячнй гній то у прикладі, де використовували коров'.лняй: гній, заповзало гількн 29-53 особини ішзднйка Зважаючи на те, що досліди проводились у один і ток же період часу, на фоні однакової чисельності шкідника, можна зробиш внсновок, що зимівля капустянки є найбільш сприятливою у конячому гної Тааш чином, використання запропонованого способі захисіу рослин від пошкоджень капустянкою забезпечує у порівнянні з існуючим способом і аи переваги. і. Значно більша йото ефекіившсіь за всіма по&а^ннкаыи ґ пошкодженкосію рослин, загибелі діапаузуючих особіін капусіянкн біологічнін ефективності. 2. Спрощується технологія використання способу - це одноразова дія по підготовці ловильних зм та внесенню принад з - Відсутність неїатнвноі ДІЇ на урожай та навколишнє середовище Таолищі і. Показники ефеынвносп захисіу рослин ЕІД ношкода ень і.^ітустянкото, внаслідок Ень.оряеіанаа запропокоЕЗНОго способу Польові дослідження. ІСншсьжа область, с Петрушгн (1994-1096 рр ) Витрата Вктрата Оссонії принади метарн ПШДНЯ Способи, що на одну зняу на ка у ДО порівнюються ЛОБНЛЬН однуло СЛІДІ. хвороб. ек? Us у яму, г ввльпу Загинуло до податку Бодопч Пошкод реактнвашї на ефек жеяо тивність рослин, екз О/ о від о 'О в о яму, г Спосіб, шо 2? 8 27 7 21.6 68 6 52 3 619 73 69 69.7 54 5 6І2 64 61 44 721 56 3 6Ы 6.2 82 61 74.3 60 2 6S9 61 100 10 74 ЗО заявляться. 300 ЗО 86 59 Суміш ЖИВИ 400 40 99 ирнналн 600 60 1000 100 ЛЬНОЇ (бурякв), метарнзнну та • конячого гною Прототип Кон грать 93 44 47.3 32 4 146 26 17 S 76 8 Таояшд 2. Рівень ефективності захисту росяик від пошкоджень капустянкою, внаслідок використання запропонованого способу. Польові дослідження. Київська область, с Петрушки (1994-1996 pp.) Витрата Витрата Особнн і Загинуло до початку Бюяопч - Пошкол ' привади метарнз ШКІДЕЗЬ наефек- '' жено Способи що і на одну і нну на порівнюють- ; ловильну І однуло яму. г кз ДОС • у екз лід і тнвшеть, і рослин БІД і хвороб. о/ 4І і о/ 19.4 вильну 100 JOG ; да і кар Ї on ля), я м у 2S. 103 10 І 32.8 І 30 і?? 40 100 60 1І2 ; 91 і 71 6 ; і 1 і 1 м ! ! 75 0 76.S 704 50 5 72.5 Fil J 61.? S 66.4 7.8 66 6.1 ЙТЄТЗШЇ , знну те СГИІШ коров'ячого ТИ КОЕЛСГС І гною | Прототип 119 ,т Спосіб, ще ! заявляється. Суміш ПЬНЗЇ | 49 6 о *~* о ?э 108 _ Контролі 59 17 11/ Т 'І '. -* Іі 40.2 40 8 60.5 V ТаЬяиця 3. ЕфекгнЕяіеть захисту рослин від пошкоджень калусіянкою, внаслідок використання запропоновзнош способу. Польові дослідження. Київська область, с Петрушки (1994-1996 рр ) Витрата Витрата принади Способи, що 1--------- --------------------- Загинуло до Біологічна меіарнз Особин шкідник початку ефекіиввіс на одну ину на ау реакїнпапіі ть% порівнюють ловнльну одну ло досліді. ся яму, г вильну екз. екз що рсслня, .'в хвороб і ' • яму, г Спосіб, від /о Пошкод 14 304 22.4 23 60 5 50.2 53.8 8.4 62.2 51.9 35.8 7.3 29 69 0 54 7 63.8 77 29 19 65.5 59.1 59 6 « ! 102 45 44.1 8.8 31.9 "IT 34.6 . "ЇЇГо 100 І0 заявляється. 300 ЗО 46 38 Суміш жнвн 400 40 53 льпоі прана 600 60 42 дн (картоп 1000 100 ля), метарн _ 30.3 зину та коров'ячого гною Прототип Контроль *™їїб ~Тл "' /в ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ і Вредагели сельскохозяйственных ьулътур и яесных насаждений Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений Т 3, Редзктор Б П Васильев, Киев, "Урожзн", 1989, 40? с г. Применение трнхогрзшты в борьбе с комплексом Ередагсяея полевых культур М ВО''АгропроынздаГ, 1990,46 с * Гораль В М, Дрозда В Ф . Лаппа Н В Технология применения биологических претіЗ[рзтоБ в борьбе с вредяхелямн овощных, плодовых культур и картофеля Киев, 198?, 20 с. 4. Коядрз ВС Бактершшькые препараты ь борьба Ї вредяте.тт сад? КЇШШНЄЕ І974. 106 с s. Дрозда В Ф Медведка Захист рослнн, №7, 1997, с.7 8 є. вредвые нематоды, мотлюгки, ^шеннсюнотне Том 1, Киев, Уро&ай, 1°87 Под ред В П Васильева 440 с. 7. Ефремова!Г Медведка Защптзрастешін, 3972, Ко], М "Колос", с 61-62 з. Дрозда В Ф Спосіб боронъон з медведкою Giiiliotaipa gralioyaipa (Orthoptera, Gmtlotalpita). Гїаіент укр^нн №98020575 MKB ДО IK 67/00 Рішення від 4G 10 98 р (ПРОТОТТЇЇТ)