Продукт, що включає мікрокапсули, спосіб його одержання, застосування та спосіб боротьби із сільськогосподарськими шкідниками або їх контролю

1. Продукт, що включає мікрокапсули, які містять у собі: (a) полімерну оболонку й (b) серцевину, що включає (і) твердий агрохімічний засіб, диспергований в матриці, причому агрохімічний засіб має розчинність у воді в діапазоні від 0,1 до 100 г/л при 20 °С, і (іі) рідину, не змішувану з водою, який відрізняється тим, що матриця неоднорідно розподілена в повному об'ємі рідини, не змішуваної з водою. 2. Продукт за п. 1, у якому агрохімічний засіб являє собою неонікотиноїдний інсектицид. 3. Продукт за п. 2, у якому агрохімічний засіб являє собою ацетаміприд, клотіанідин, імідаклоприд, тіаклоприд або тіаметоксам. 4. Продукт за п. 3, у якому агрохімічний засіб являє собою тіаметоксам. 5. Продукт за будь-яким з пп. 1-4, у якому мікрокапсули дисперговані у водній фазі. 6. Продукт за будь-яким з пп. 1-4, у якому продукт являє собою сухий продукт. 7. Продукт за п. 6, у якому сухий продукт є гранульованим. 8. Продукт за п. 6 або 7, у якому сухий продукт є здатним до диспергування у воді. 9. Продукт за п. 5, у якому водна фаза містить агрохімічний засіб. 2 (19) 1 3 95270 4 23. Застосування продукту за будь-яким з пп. 1-19 для скорочення кількості твердого водорозчинного агрохімічного засобу, що вимивається через ґрунт. 24. Застосування продукту за будь-яким з пп. 1-19 для обробки насіння. 25. Застосування продукту за будь-яким з пп. 1-19 для захисту матеріалів. 26. Спосіб одержання продукту за будь-яким з пп. 1-19, що включає стадію полімеризації на поверхні розділу фаз емульсії типу "масло-у-воді", у якій твердий агрохімічний засіб диспергований в маслі. Цей винахід стосується нових мікрокапсул, які включають тверду водорозчинну біологічно активну сполуку, дисперговану в (неоднорідній) матриці, що є щонайменше частково твердою і яка розподілена в повному об'ємі мікрокапсул, і способу одержання й застосування таких мікрокапсул. Зокрема, він стосується продукту, що включає мікрокапсули, які містять у собі: (a) полімерну оболонку й (b) серцевину, що включає (і) агрохімічний засіб, диспергований в матриці, і (іі) рідину, що не змішується з водою, яка відрізняється тим, що матриця неоднорідно розподілена у всій рідині, що не змішується з водою. Мікрокапсульна технологія існує вже декілька років. Мікрокапсули мають різноманітне застосування, особливо для включення барвників, чорнила, хімічних реагентів, фармацевтичних засобів, смако-ароматичних матеріалів, і більш конкретно, агрохімічних засобів, тобто фунгіцидів, дезінфікуючих засобів, інсектицидів, гербіцидів і тому подібних. Мікроінкапсульовані склади агрохімічних засобів можуть бути використані в широкому колі варіантів застосування, як для захисту посівів, так і для збуту зробленої продукції, і можуть бути нанесені за допомогою різноманітних способів, таких як обприскування листя, внесення у ґрунт і протравляння насіння. Такі композиції дозволяють контролювати швидкість вивільнення агрохімічного засобу протягом бажаного періоду часу й знаходять застосування для боротьби з бур'янами, грибками або комахами, як термітициди, залишковий аерозоль, засоби обробки дерну й протравлення насіння (серед інших). У комерційному використанні агрохімічні продукти піддаються впливу цілого ряду факторів зовнішнього середовища, які приводять до зниження ефективності дії складу, включаючи повені й вимивання із ґрунту (яке може вести до забруднення підземних вод), дощову погоду й вимивання з насіння; водорозчинні активні сполуки особливо чутливі до таких втрат. Мікрокапсули згідно з даним винаходом застосовні для контролю швидкості вивільнення твердої водорозчинної біологічно активної сполуки, де біологічно активна сполука являє собою пестицид [агрохімічний засіб], і особливо придатна для контролю вивільнення в будь-яке середовище, де є присутньою вода, наприклад, вивільнення сполук із пестицидною активністю в ґрунт. Мікрокапсули навіть більше застосовні особливо для контролю вивільнення водорозчинних сполук із пестицидною активністю в ґрунт із високим вмістом вологи, обумовленим затяжним дощем або надлишковим по ливом. Подальша перевага полягає в тому, що такі продукти також можуть скорочувати кількість водорозчинного продукту, що вимивається затяжним дощем або поливом, знижуючи рівні вмісту в ґрунті. Такі варіанти застосування можуть включати використання цих продуктів у захисті посівів для вживання інсектицидів на рослинних культурах, щоб збільшити ефективність дії продукту в ґрунті; застосування такого продукту для забезпечення характеристик довгострокового вивільнення для специфічних секторів ринку, таких як боротьба з термітами; застосування такого продукту для розширення періоду його дії на дерен, коли він складається разом із гранульованими добривами або наноситься безпосередньо на дерен за допомогою прийнятного способу нанесення, і який потім піддається впливу рясного поливу (як це звичайно застосовується на майданчиках для гри в гольф); застосування таких продуктів для захисту насіння, де вони наносяться перед висівом і комбінуються з прийнятними інертними матеріалами для створення ефективного покриття на насінні; і застосування такого продукту для забезпечення більш тривалого залишкового відкладення, що зберігається, коли може знадобитися довгострокове міцне відкладення. Декілька технологій є загальновідомими для одержання мікрокапсул (наприклад, як описано в главі 4 книги "Controlled Delivery of Crop Protection Agents", видавництво Taylor and Francis, London, 1990). Одна з таких технологій, особливо придатна для інкапсулювання агрохімічних засобів, полягає в полімеризації на поверхні розділу фаз, у якій стінки мікрокапсул загалом формуються з полімерного матеріалу, утвореного реакцією полімеризації, що переважно має місце на поверхні розділу між двома фазами, звичайно водної фази й органічної фази, що не змішується з водою. Таким чином, вони можуть бути отримані з емульсії типу «вода-в-маслі» або, більш загальновживано, емульсії типу «масло-у-воді». Мікрокапсули, які включають в органічній фазі суспензії твердих біологічно активних сполук в органічних розчинниках або рідкі біологічно активні сполуки, відомі в літературі (наприклад, як описано в патентних документах WO 95/13698, ЕР 0730406, US 5993842 і US 6015571, зміст яких наведено тут для відомості). Способи мікроінкапсулювання водорозчинних біологічно активних сполук також відомі, але в них біологічно активну сполуку звичайно розчиняють у воді або розчиннику, що змішується з водою, перед інкапсулюванням. 5 Тепер було виявлено, що є можливість інкапсулювати тверді водорозчинні біологічно активні сполуки, які дисперговані в фазі, що по суті не змішується з водою, у якій біологічно активна сполука диспергована в (неоднорідній) матриці, що є щонайменше частково твердою і яка розподілена в повному об'ємі мікрокапсул. В одному конкретному варіанті здійснення (неоднорідна) матриця формується шляхом полімеризації на поверхні розділу фаз емульсії типу "масло-у-воді", у якій тверда водорозчинна біологічно активна речовина диспергована в маслі. Несподівано виявлено, що в результаті полімеризації на поверхні розділу фаз по винаходу утворюється полімерна (неоднорідна) матриця, що скоріше розподілена в повному обсязі мікрокапсул, ніж локалізована на поверхні розділу фаз, як це звичайно відбувається в способах, відомих з рівня техніки. Існує ряд проблем, які повинні бути переборені для успішного інкапсулювання суспензії твердих частинок усередині мікрокапсули, сформованої шляхом полімеризації на поверхні розділу фаз емульсії типу "масло-у-воді". По-перше, повинна бути отримана стабільна суспензія твердої речовини в рідині, що по суті не змішується з водою. Якщо застосовуються диспергатори або поверхнево-активні речовини, вони не повинні перешкоджати будь-яким подальшим процесам диспергування, використовуваним у готуванні мікрокапсул. По-друге, суспензія повинна бути диспергована у воді для формування стабільних, добре розподілених крапельок. Для біологічно активних субстанцій є кращим мати дуже маленькі крапельки рідини, диспергованої у воді, щоб забезпечувати більшу площу поверхні одержуваних мікрокапсул. Для одержання дуже маленьких крапельок потрібні більші зсувні зусилля, які спроможні зруйнувати крапельки й/або виділити тверду речовину із суспензії. Поверхнево-активні речовини звичайно потрібні для створення гарного розподілу й стабільних крапельок. По-третє, присутність однієї або більше поверхнево-активних речовин може зробити систему диспергованих крапельок нестабільною, і може мати місце явище обігу фаз, тобто вода формує маленькі крапельки усередині рідини, утворюючи емульсію типу "вода-в-маслі". По-четверте, тверда речовина, суспендована в рідині, що не змішується з водою, піддана міграції у водну фазу, особливо коли застосовуються емульгуючі поверхнево-активні речовини. Три останніх із цих проблем навіть більш складні в рішенні для інкапсулювання водорозчинних біологічно активних сполук, і було знайдено, що потрібні модифікації способів, описаних у патентних документах WO 95/13698, ЕР 0730406, US 5993842, US 6015571, US 2003/0119675 і JP 2000247821, для інкапсулювання суспензій не розчинних у воді сполук. Тепер виявлено, що є можливість одержувати мікрокапсули, які включають тверду водорозчинну біологічно активну сполуку, дисперговану в (неоднорідній) матриці, що є щонайменше частково твердою і яка розподілена по всьому об'єму мікро 95270 6 капсул. Більше того, було знайдено, що швидкість вивільнення біологічно активної сполуки може варіювати в гранично широкому діапазоні; несподівано виявилося, що можливі дуже низькі швидкості вивільнення у водне середовище, незважаючи на розчинність сполуки у воді. Це надає корисні переваги продуктам, що використовують таку технологію. Один дуже прийнятний спосіб формування названих мікрокапсул являє собою полімеризацію на поверхні розділу фаз за допомогою емульсії типу "масло-у-воді"; несподівано це приводить до утворення полімерної (неоднорідної) матриці, що скоріше розподілена в повному обсязі мікрокапсул, ніж зосереджена на поверхні розділу фаз, як звичайно відбувається в способах з рівня техніки. Мікрокапсули можуть бути отримані з використанням наступної методики: Стадія 1 - готування твердої водорозчинної біологічно активної сполуки з необхідним розміром частинок, переважно за допомогою процесу подрібнення. Прийнятний розмір частинок твердого матеріалу за показником Volume Median Diameter [VMD] (середній об'ємний діаметр) становить 0,0150 мкм; більш переважно нижня межа становить 0,5 мкм, і ще більш переважно нижня межа становить 1,0 мкм; більш переважно верхня межа становить 10 мкм, і ще більш переважно верхня межа становить 5 мкм. Стадія 2 - суспендування твердої водорозчинної біологічно активної сполуки в рідині, що по суті не змішується з водою. Рідина переважно являє собою поганий розчинник для твердої речовини, тобто, вона не розчиняє значних кількостей твердої речовини. Рідина переважно містить диспергатор, здатний підтримувати тверду речовину в рідині, але який не дозволяє твердій речовині витягатися водою, коли суспензія диспергується у воді. На додаток, коли суспензію додають до води, диспергатор повинен перешкоджати обігу фаз. Альтернативно, методики стадій 1 і 2 можна варіювати шляхом виконання процесу подрібнення для зменшення розміру частинок твердої водорозчинної біологічно активної сполуки після того, як сполука була суспендована в рідині, що по суті не змішується з водою (подрібнення в середовищі). Стадія 3 - готують фізичну дисперсію органічної фази у водному середовищі. Для одержання прийнятної дисперсії органічну фазу додають у водну фазу при перемішуванні. Застосовують прийнятні диспергуючі засоби для диспергування органічної фази у водній фазі. Вибір способу й устаткування для диспергування залежить від бажаного розміру частинок в одержуваній емульсії (і кінцевому продукті). Один придатний засіб для диспергування типово являє собою ротор/статорний пристрій з високим зсувним навантаженням (такий як лабораторна машина Silverson) для дрібних частинок (продуктів