Спосіб та пристрій для генерації опорного сигналу в системі бездротового зв’язку (варіанти)

1. Спосіб генерації опорного сигналу в системі бездротового зв'язку, який включає етапи, на яких: генерують псевдовипадкову послідовність на основі ідентифікатора (ID) стільника; генерують послідовність скремблювання на основі ID стільника; генерують послідовність опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання; і генерують опорний сигнал для стільника на основі послідовності опорних сигналів. 2. Спосіб за п. 1, який додатково включає етап, на якому: визначають перший і другий індекси на основі ID стільника, причому етап генерації псевдовипадкової послідовності включає етап, на якому генерують псевдовипадкову послідовність на основі першого індексу, і причому етап генерації послідовності скремблювання включає етап, на якому генерують послідовність скремблювання на основі другого індексу. 3. Спосіб за п. 2, в якому етап генерації псевдовипадкової послідовності на основі першого індексу включає етап, на якому генерують псевдовипадкову послідовність як одну з G можливих псевдовипадкових послідовностей для G можливих значень першого індексу, де G являє собою ціле число, яке більше одиниці, причому етап генерації послідовності скремблювання на основі другого індексу включає етап, на якому генерують послідовність скремблювання як одну з L можливих послідовно 2 (19) 1 3 набором піднесучих, причому OFDM-символ містить в собі опорний сигнал. 11. Спосіб за п. 1, який додатково включає етап, на якому: періодично посилають опорний сигнал для використання декількома користувацькими обладнаннями (UE) для оцінки каналу, вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу, відстеження часу, відстеження частоти, оцінки шуму або будьякої комбінації перерахованих. 12. Спосіб за п. 1, в якому псевдовипадкову послідовність і послідовність скремблювання використовують як для нормального циклічного префікса, так і для розширеного циклічного префікса. 13. Пристрій для генерації опорного сигналу в системі бездротового зв'язку, який містить: щонайменше один процесор, сконфігурований з можливістю генерації псевдовипадкової послідовності на основі ідентифікатора (ID) стільника, генерації послідовності скремблювання на основі ID стільника, генерації послідовності опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, і генерації опорного сигналу для стільника на основі послідовності опорних сигналів. 14. Пристрій за п. 13, в якому згаданий щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю визначення першого і другого індексів на основі ID стільника, генерації псевдовипадкової послідовності на основі першого індексу, і генерації послідовності скремблювання на основі другого індексу. 15. Пристрій за п. 14, в якому згаданий щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю генерації послідовності коду первинної синхронізації (PSC) на основі другого індексу, генерації послідовності коду вторинної синхронізації (SSC) на основі першого індексу, генерації сигналу первинної синхронізації для стільника на основі послідовності PSC, і генерації сигналу вторинної синхронізації для стільника на основі послідовності SSC. 16. Пристрій за п. 13, в якому згаданий щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю генерації послідовності скремблювання на основі послідовності максимальної довжини (Мпослідовності) або додаткових послідовностей Голея. 17. Пристрій для генерації опорного сигналу в системі бездротового зв'язку, який містить: засіб для генерації псевдовипадкової послідовності на основі ідентифікатора (ID) стільника; засіб для генерації послідовності скремблювання на основі ID стільника; засіб для генерації послідовності опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання; і засіб для генерації опорного сигналу для стільника на основі послідовності опорних сигналів. 18. Пристрій за п. 17, який додатково містить: засіб для визначення першого і другого індексів на основі ID стільника, в якому засіб для генерації псевдовипадкової послідовності містить засіб для генерації псевдовипадкової послідовності на основі першого індексу, і при цьому засіб для генерації послідовності скремблювання містить засіб для 95852 4 генерації послідовності скремблювання на основі другого індексу. 19. Пристрій за п. 18, який додатково містить: засіб для генерації послідовності коду первинної синхронізації (PSC) на основі другого індексу; засіб для генерації послідовності коду вторинної синхронізації (SSC) на основі першого індексу; засіб для генерації сигналу первинної синхронізації для стільника на основі послідовності PSC; і засіб для генерації сигналу вторинної синхронізації для стільника на основі послідовності SSC. 20. Пристрій за п. 17, в якому засіб для генерації послідовності скремблювання містить засіб для генерації послідовності скремблювання на основі послідовності максимальної довжини (Мпослідовності) або додаткових послідовностей Голея. 21. Комп'ютерночитаний носій, що містить збережені на ньому коди, які, при виконанні їх комп'ютером, призначають комп'ютеру виконувати спосіб генерації опорного сигналу в системі бездротового зв'язку, причому код включає в себе: код для призначення щонайменше одному комп'ютеру генерувати псевдовипадкову послідовність на основі ідентифікатора (ID) стільника; код для призначення щонайменше одному комп'ютеру генерувати послідовність скремблювання на основі ID стільника, код для призначення щонайменше одному комп'ютеру генерувати послідовність опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, і код для призначення щонайменше одному комп'ютеру генерувати опорний сигнал для стільника на основі послідовності опорних сигналів. 22. Спосіб прийому опорного сигналу в системі бездротового зв'язку, який включає етапи, на яких: генерують псевдовипадкову послідовність на основі ідентифікатора (ID) стільника; генерують послідовність скремблювання на основі ID стільника; генерують послідовність опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання; і обробляють опорний сигнал, прийнятий зі стільника, на основі послідовності опорних сигналів. 23. Спосіб за п. 22, в якому етап генерації псевдовипадкової послідовності включає етап, на якому генерують псевдовипадкову послідовність на основі першого індексу ID стільника, і при цьому етап генерації послідовності скремблювання включає етап, на якому генерують послідовність скремблювання на основі другого індексу ID стільника. 24. Спосіб за п. 23, який додатково включає етапи, на яких: виявляють зі стільника послідовність коду первинної синхронізації (PSC); визначають другий індекс на основі виявленої послідовності PSC; виявляють зі стільника послідовність коду вторинної синхронізації (SSC); і визначають перший індекс на основі виявленої послідовності SSC. 25. Спосіб за п. 22, в якому етап обробки опорного сигналу включає етап, на якому перемножують 5 95852 6 прийняті символи, що містять опорний сигнал, з символами послідовності опорних сигналів, щоб одержати виявлені символи. 26. Спосіб за п. 22, який додатково включає етап, на якому виводять оцінку каналу для стільника на основі опорного сигналу. 27. Спосіб за п. 22, який додатково включає етап, на якому виконують на основі опорного сигналу щонайменше одне з наступного: вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу, відстеження часу, відстеження частоти і оцінку шуму. 28. Пристрій для генерації опорного сигналу в системі бездротового зв'язку, який містить щонайменше один процесор, сконфігурований з можливістю генерації псевдовипадкової послідовності на основі ідентифікатора (ID) стільника, генерації послідовності скремблювання на основі ID стільника, генерації послідовності опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, і обробки опорного сигналу, прийнятого зі стільника, на основі послідовності опорних сигналів. 29. Пристрій за п. 28, в якому згаданий щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю генерації псевдовипадкової послідовності на основі першого індексу ID стільника і генерації послідовності скремблювання на основі другого індексу ID стільника. 30. Пристрій за п. 29, в якому згаданий щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю виявлення зі стільника послідовності коду первинної синхронізації (PSC), визначення другого індексу на основі виявленої послідовності PSC, виявлення зі стільника послідовності коду вторинної синхронізації (SSC), і визначення першого індексу на основі виявленої послідовності SSC. 31. Пристрій за п. 28, в якому згаданий щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю виведення оцінки каналу для стільника на основі опорного сигналу. 32. Пристрій за п. 28, в якому згаданий щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю виконання на основі опорного сигналу щонайменше одного з наступного: вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу, відстеження часу, відстеження частоти і оцінки шуму. Дана заявка вимагає пріоритет попередньої заявки США № 60/955801 "Method and apparatus for reference signal generation for e-utran", поданої 14 серпня 2007 p., права на яку передані цьому заявнику і яка включена в цей документ за допомогою посилання. Галузь техніки Дане розкриття загалом стосується зв'язку і, зокрема, способів для передачі опорних сигналів в системі бездротового зв'язку. Рівень техніки Системи бездротового зв'язку повсюдно впроваджуються для надання різних послуг зв'язку, таких як голосовий зв'язок, передача відеоданих, передача пакетних даних, широкомовна розсилка, передача повідомлень і т. п. Ці системи бездротового зв'язку можуть являти собою системи множинного доступу, які здатні підтримувати зв'язок для множини користувачів шляхом спільного використання доступних системних ресурсів. Приклади таких систем множинного доступу включають в себе системи Множинного Доступу з Кодовим Розділенням (Code Division Multiple Access, CDMA), системи Множинного Доступу з Часовим Розділенням (Time Division Multiple Access, TDMA), системи Множинного Доступу з Частотним Розділенням (Frequency Division Multiple Access, FDMA), системи Множинного Доступу з Ортогональним Частотним Розділенням (Orthogonal FDMA, OFDMA) і системи FDMA з Однією Несучою (Single-Carrier FDMA, SC-FDMA). Система бездротового зв'язку може включати в себе будь-яку кількість Вузлів В (Node В), які можуть підтримувати зв'язок для будь-якої кількості Користувацьке Обладнання (User Equipment, UE). Кожний Node В може підтримувати один або більше стільників і може періодично передавати опорний сигнал для кожного стільника. Опорний сигнал також може позначатися терміном пілотсигнал. Опорні сигнали зі стільників можуть використовуватися множиною UE для різних цілей, таких як оцінка каналу, вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу і т. п. Бажано генерувати опорні сигнали таким чином, щоб забезпечувалася хороша продуктивність і простота обробки опорних сигналів у множині Node В і UE. Суть винаходу Нижче описані способи генерації опорних сигналів в системі бездротового зв'язку. У одному аспекті, набір з Q послідовностей опорних сигналів може бути згенерований на основі G псевдовипадкових послідовностей і L послідовностей скремблювання, де Q=GL, G>1 і L>1. Кожна послідовність опорних сигналів може бути згенерована на основі конкретної псевдовипадкової послідовності і конкретної послідовності скремблювання. Q послідовностей опорних сигналів можуть бути використані для Q ідентифікаторів (ID) стільника, тобто по одній послідовності опорних сигналів для кожного ID стільника. У одному варіанті, Node В може визначити перший і другий індекси на основі ID стільника. Node В може згенерувати псевдовипадкову послідовність на основі першого індексу і може згенерувати послідовність скремблювання на основі другого індексу. Послідовність скремблювання може бути згенерована на основі послідовності максимальної довжини (М-послідовності), додаткових послідовностей Голея і т.п. Node В може згенерувати послідовність опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, наприклад, шляхом посимвольного перемноження псевдовипадкової послідовності з послідовністю скремблювання. Далі, Node В мо 7 же згенерувати опорний сигнал для стільника на основі створеної послідовності опорних сигналів, наприклад, за допомогою зіставлення цієї послідовності опорних сигналів з набором піднесучих і за допомогою генерації OFDM-символу за допомогою послідовності опорних символів, зіставленої з набором піднесучих. У одному варіанті, UE може визначити перший і другий індекси на основі ID стільника, виявленого згаданим UE. UE може згенерувати псевдовипадкову послідовність на основі першого індексу, згенерувати послідовність скремблювання на основі другого індексу і згенерувати послідовність опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання. UE може обробити опорний сигнал, прийнятий зі стільника, на основі згаданої послідовності опорних сигналів. На основі цього опорного сигналу зі стільника. UE може виконати оцінку каналу, вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу, відстеження часу, відстеження частоти, оцінку шуму і/або інші функції. Різні аспекти і відмітні ознаки розкриття більш детально описані нижче. Короткий опис креслень Фіг. 1 - ілюстрація системи бездротового зв'язку; Фіг. 2 - ілюстрація передач сигналів синхронізації і опорних сигналів; Фіг. 3 - ілюстрація одного варіанта генерації послідовності опорних сигналів; Фіг. 4А - ілюстрація передачі опорного сигналу для нормального циклічного префікса; Фіг. 4В - ілюстрація передачі опорного сигналу для розширеного циклічного префікса; Фіг. 4С - ілюстрація передачі опорного сигналу для двох антен; Фіг. 5 - структурна схема Node В і UE; Фіг. 6 - ілюстрація генератора сигналу синхронізації і опорного сигналу в Node В; Фіг. 7 - ілюстрація процесора сигналу синхронізації і опорного сигналу в UE; Фіг. 8 - ілюстрація процесу для генерації сигналу синхронізації і опорного сигналу; Фіг. 9 - ілюстрація пристрою для генерації сигналу синхронізації і опорного сигналу; Фіг. 10 - ілюстрація процесу прийому сигналу синхронізації і опорного сигналу; Фіг. 11 - ілюстрація пристрою для прийому сигналу синхронізації і опорного сигналу. Докладний опис Описані в цьому документі способи можуть бути використані для різних систем бездротового зв'язку, таких як CDMA, TDMA, FDMA, OFDM A, SC-FDMA і інші. Терміни "система" і "мережа" використовуються в цьому документі як взаємозамінні. Система CDMA може реалізовувати таку радіотехнологію, як Універсальний Наземний Радіодоступ (Universal Terrestrial Radio Access, UTRA), cdma2000 і т. п. UTRA включає в себе стандарт Широкосмугового CDMA (Wideband-CDMA, W-CDMA) і інші різновиди CDMA. Cdma2000 охоплює стандарти IS-2000, IS-95 і IS-856. Система TDMA може реалізовувати таку радіотехнологію, як Глобальна Система Мобільного Зв'язку (Global 95852 8 System for Mobile Communications, GSM). Система OFDMA може реалізовувати таку радіотехнологію, як Evolved UTRA (E-UTRA), Ultra Mobile Broadband (UMB), IEEE 802.11 (Wi-Fi), IEEE 802.16 (WiMAX), IEEE 802.20, Flash-OFDM® і т.п. UTRA і Е-UTRA є частиною стандарту Універсальної Системи Мобільного Зв'язку (Universal Mobile Telecommunication System, UMTS). Довгострокова Еволюція (Long Term Evolution, LTE) 3GPP є майбутнім релізом UMTS, в якому використовується Е-UTRA, де на низхідній лінії зв'язку застосовується OFDMA, а на висхідній лінії зв'язку застосовується SC-FDMA. Стандарти UTRA, E-UTRA, UMTS, LTE i GSM описані в документах "Проекту Партнерства 3-го покоління" (3rd Generation Partnership Project, 3GPP). Стандарти cdma2000 і UMB описані в документах "Другого Проекту Партнерства 3-го покоління" (3rd Generation Partnership Project 2, 3GPP2). Для ясності певні аспекти даних способів описані для LTE, і в більшій частині нижчевикладеного опису використовується термінологія LTE. Фіг. 1 представляє систему 100 бездротового зв'язку, яка може являти собою систему LTE. Система 100 може включати в себе будь-яку кількість вузлів Node В і інших мережних об'єктів. Для ясності, на фіг. 1 показано тільки три вузли Node В 110а, 110b і 110с. Node В може являти собою стаціонарну станцію, яка здійснює зв'язок з множиною UE. На Node В також можуть посилатися як на Вдосконалений Вузол В (Enhanced Node В, eNB), базову станцію, точку доступу і т.п. Кожний Node В 110 забезпечує покриття зв'язку для певної географічної зони 102. Для збільшення пропускної здатності системи зона покриття Node В може бути розділена на множину менших областей, наприклад, на три менші області 104а, 104b і 104с. Кожна менша область може обслуговуватися відповідною підсистемою Node В. Згідно зі стандартом 3GPP, термін "стільник" може означати найменшу зону покриття деякого Node В і/або підсистему Node В, обслуговуючу цю зону покриття. У інших стандартах, термін "сектор" може означати найменшу зону покриття базової станції і/або підсистему базової станції, обслуговуючу цю зону покриття. Для ясності, в нижченаведеному описі використовується концепція стільника згідно з 3GPP. У прикладі з фіг. 1, кожний Node В 110 має три стільники 1, 2 і 3, які покривають різні географічні зони. Стільники Node В 110а, 110b і 110с можуть функціонувати на одній і тій же частоті або на різних частотах. Для ясності, згідно з ілюстрацією з фіг. 1 згадані стільники не перекривають один одний. На практиці суміжні стільники, як правило, перекривають один одний по краях. Це перекриття країв може гарантувати, що UE буде знаходитися всередині зони покриття одного або більше стільників під час переміщення UE по системі. Множина UE 120 може бути розподілена по всій системі, і кожне UE може бути стаціонарним або мобільним. На UE також можуть посилатися як на мобільну станцію, термінал, термінал доступу, абонентський блок, станцію і т. п. UE може являти собою стільниковий телефон, Персональний Цифровий Секретар (Personal Digital Assistant, PDA), 9 бездротовий модем, пристрій бездротового зв'язку, кишеньковий пристрій, портативний комп'ютер, безшнуровий телефон і т. п. UE може здійснювати зв'язок з Node В шляхом передачі по низхідній лінії зв'язку і висхідній лінії зв'язку. Термін низхідна лінія зв'язку (або пряма лінія зв'язку) означає лінію зв'язку від Node В до UE, а термін висхідна лінія зв'язку (або зворотна лінія зв'язку) означає лінію зв'язку від UE до Node В. На фіг. 1 суцільна лінія з подвійними стрілками означає зв'язок між Node В і UE. Пунктирна лінія з однією стрілкою означає сигнали низхідної лінії зв'язку від Node В до UE. UE може виконувати пошук стільника і інші функції на основі сигналів низхідної лінії, що передаються вузлами Node В. У системі 100 кожний Node В може періодично передавати сигнал первинної синхронізації і сигнал вторинної синхронізації для кожного стільника в цьому Node В. Множина UE може виконувати пошук сигналів первинної і вторинної синхронізації, щоб виявити стільники і одержати таку інформацію, як ID, синхронізація і частотний зсув виявлених стільників. Кожний Node В також може періодично передавати опорний сигнал для кожного стільника в цьому Node В. UE можуть використовувати ці опорні сигнали з виявлених стільників для різних цілей, таких як оцінка каналу, вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу і т. п. Фіг. 2 являє собою ілюстрацію передач сигналів первинної і вторинної синхронізації і опорного сигналу для одного стільника згідно з одним варіантом здійснення. Часова лінія передачі для низхідної лінії зв'язку може бути розділена на одиниці радіокадрів. Кожний радіокадр може мати визначену тривалість (наприклад, 10 мілісекунд (мс)) і може бути розділений на 20 слотів з індексами від 0 до 19. Кожний слот може охоплювати фіксовану або конфігуровану кількість періодів передачі символу, наприклад, шість періодів передачі символу для розширеного циклічного префікса і сім періодів передачі символу для нормального циклічного префікса. У варіанті здійснення з фіг. 2 кожний слот включає в себе сім періодів передачі символу з індексами від 0 до 6. Сигнали первинної і вторинної синхронізації можуть бути послані в періодах 6 і 5, відповідно, кожного зі слотів 0 і 10 кожного радіокадру. Опорний сигнал може бути посланий в періодах 0 і 4 кожного слота кожного радіокадру. Загалом, кожний з сигналів первинної і вторинної синхронізації, а також опорний сигнал можуть бути послані з будь-якою частотою, наприклад, будь-яку кількість разів за кожний радіокадр. Сигнали первинної і вторинної синхронізації можуть бути послані в будь-яких двох періодах передачі символу в одному слоті. Сигнал повторної синхронізації може бути посланий поблизу (наприклад, безпосередньо до або після) сигналу первинної синхронізації, так що з сигналу первинної синхронізації може бути виведена оцінка каналу, яка використовується для когерентного виявлення сигналу вторинної синхронізації. Опорний сигнал може бути посланий в будь-якій кількості періодів передачі символу і в будь-якому періоді передачі 95852 10 символу кожного слота. Опорний сигнал може бути розділений максимально рівномірно по періодах передачі символу кожного слота. Кожному стільнику може бути наданий ID стільника, який унікальний для всіх стільників в певному діапазоні даного стільника. Це призначення ID стільника забезпечує можливість кожному UE унікальним чином ідентифікувати всі стільники, виявлені цим UE незалежно від місцеположення UE. Система може підтримувати набір з Q ідентифікаторів ID стільників, де Q може бути будь-яким цілим числом. Кожному стільнику може бути наданий конкретний ID стільника з підтримуваного набору ідентифікаторів ID стільника. У одному варіанті здійснення система підтримує набір з Q=504 унікальних ID стільників. Ці 504 ID стільників групуються в 168 унікальних груп ID стільників, і кожна група ID стільників містить три унікальні ID стільників. Групування виконується таким чином, що кожний ID стільника входить до складу тільки однієї групи ID стільників. У одному варіанті здійснення ID стільника може бути виражений як: CID=3g+l, Рівняння (1) де CID  {0, ..., 503} являє собою ID стільника, g  {0, ..., 167} являє собою групу ID стільників, в яку входить цей ID стільника, і  є {0, 1, 2} являє собою індекс конкретного ID в групі ID стільників. У варіанті здійснення, проілюстрованому за допомогою рівняння (1), ID стільника унікальним чином ідентифікується за допомогою (і) першого числа або індексу в діапазоні від 0 до 167, який представляє групу ID стільників, і (іі) другого числа або індексу в діапазоні від 0 до 2, який представляє ID в групі ID стільників. Загалом, може підтримуватися будь-яка кількість (Q) ID стільників, ID стільників можуть бути згруповані в будь-яку кількість (G) груп, і кожна група може включати в себе будь-яку кількість (L) ID стільників. Для ясності, більша частина нижченаведеного опису відповідає варіанту здійснення, де загальна кількість ID стільників складає Q=504, кількість груп ID стільників складає G=168, і в кожному стільнику присутньо L=3 ID стільників. Три послідовності Коду Первинної Синхронізації (Primary Synchronization Code, PSC) можуть бути визначені для трьох можливих значень індексу  для трьох ID стільників в кожній групі. На доповнення, 168 послідовностей Коду Вторинної Синхронізації (Secondary Synchronization Code, SSC) можуть бути визначені для 168 можливих значень індексу g для 168 можливих груп ID стільників. Послідовності PSC і SSC можуть бути позначені як: - dpsc,l(n) являє собою послідовність PSC для індексу  , де   {0, 1, 2}, і - dssc,g(n) являє собою послідовність SSC для індексу g, де g  {0, ..., 167), де n  {0, ..., 61} являє собою індекс символу для послідовностей PSC і SSC. Індекс g також називають індексом SSC, а індекс  також називають індексом PSC. 11 Послідовності PSC можуть бути згенеровані на основі послідовності Задова-Чу. Послідовності SSC можуть бути згенеровані на основі однієї або більше М-послідовностей. Послідовності PSC і SSC можуть бути згенеровані згідно з документом 3GPP "TS 36.211 Evolved Universal Terrestrial Radio Access (E-UTRA); Physical Channels and Modulation (Release 8)", який знаходиться у вільному доступі. У одному аспекті, Q послідовностей опорних сигналів можуть бути згенеровані на основі G псевдовипадкових послідовностей і L послідовностей скремблювання, де Q=GL. Кожна послідовність опорних сигналів може бути згенерована на основі конкретної псевдовипадкової послідовності і конкретної послідовності скремблювання. Q послідовностей опорних сигналів можуть бути використані для Q ідентифікаторів ID стільників, тобто по одній послідовності опорних сигналів для кожного ID стільника. Кожний стільник може генерувати опорний сигнал на основі послідовності опорних сигналів для свого ID стільника. У одному варіанті здійснення, псевдовипадкові послідовності, послідовності скремблювання і послідовності опорних сигналів можуть бути позначені як: -pg(n) являє собою псевдовипадкову послідовність для SSC-індексу g, де g  {0,..., 167}, - sl(n) являє собою послідовність скремблювання для PSC-індексу  , де   {0,1, 2}, і - rg,l(n) послідовність опорних сигналів для PSC-індексу  і SSC-індексу g, де n  {0, ..., N-1} виявляє собою індекс символу, і N може дорівнювати 220 або деякому іншому значенню. У описаному вище варіанті здійснення, індекс g для групи ID стільників використовується для індексу g для псевдовипадкової послідовності. Таким чином, псевдовипадкова послідовність зв'язується з послідовністю SSC. Індекс  для ID в групі ID стільників використовується для індексу  для послідовності скремблювання. Таким чином, послідовність скремблювання зв'язується з послідовністю PSC. Кожний ID стільника зіставляється з однією конкретною PSC-послідовністю dpsc,l(n), однією конкретною SSC-послідовністю dssc,g(n), однією конкретною псевдовипадковою послідовністю pg(n), однією конкретною послідовністю sl(n) скремблювання і однією конкретною послідовністю rg,l(n) опорних сигналів. Псевдовипадкові послідовності можуть бути згенеровані різними способами. У одному варіанті здійснення, G псевдовипадкових послідовностей можуть бути згенеровані на основі Мпослідовності. У ще одному варіанті здійснення, псевдовипадкові послідовності можуть бути згенеровані на основі послідовності Голда с(n), яка може бути виражена наступним чином: c(n) =[xl(n)+x2(n)]mod 2, Рівняння (2) де хl(n+31)=[xl(n+3)+xl(n)]mod 2, x2(n+31)=[x2(n+3)+x2(n+2)+x2(n+l)+x2(n)]mod2, і "mod" означає операцію повернення залишку цілочислового розподілу. У рівнянні (2), xl(n) являє собою першу Мпослідовність, згенеровану на основі першого по 95852 12 роджувального багаточлена, а х2(n) являє собою другу М-послідовність, згенеровану на основі другого породжувального багаточлена. Кожна Мпослідовність може бути згенерована за допомогою Лінійного Зсувного Регістра зі Зворотним Зв'язком (Linear Feedback Shift Register, LFSR), який формує породжувальний багаточлен для даної Мпослідовності. Кожний LFSR може бути ініціалізований за допомогою придатної вихідної величини. Перша і друга М-послідовності, а також послідов31 ність Голда мають довжину 2 -1. Послідовність с(n) Голда приймає значення 0 або 1 для кожного значення n. G псевдовипадкових послідовностей можуть бути згенеровані на основі послідовності Голда наступним чином: 1 1 1  2  c(2n  1) Ріpg   1  2  c( 2n)  j 2 2 вняння 3 У рівнянні (3), псевдовипадкова послідовність pg(n) складається з комплексних символів, де кожний комплексний символ визначається двома символами послідовності Голда, що ідуть один за одним. Послідовність Голда може бути згенерована на основі вихідної величини сinit, яка може бути визначена на основі SSC-індексу g. Різні псевдовипадкові послідовності можуть бути згенеровані шляхом застосування різних вихідних величин для послідовності Голда. Вихідна величина сinit може бути використана для ініціалізації LFSR для першої М-послідовності х1(n) і/або LFSR для другої Мпослідовності х2(n). У одному варіанті здійснення, стільник може використовувати одну і ту ж псевдовипадкову послідовність для кожного періоду передачі символу, протягом якого передається опорний сигнал. У цьому випадку, вихідна величина сinit може бути функцією від SSC-індексу g, або сinit=f(g), де f() може являти собою будь-яку придатну функцію. У ще одному варіанті здійснення, стільник може використовувати різні псевдовипадкові послідовності для різних періодів передачі символу кожного слота або кожного підкадру двох слотів. У цьому варіанті здійснення, вихідна величина сinit може являти собою функцію від SSC-індексу g, a також індексу t періоду передачі символу, або cinit=f(g,t). У ще одному варіанті здійснення, стільник може використовувати різні псевдовипадкові послідовності для різних слотів або підкадрів. У цьому варіанті здійснення, вихідна величина сinit може являти собою функцію від SSC-індексу g, а також індексу s слота або підкадру, або cinit=f(g,s). У ще одному варіанті здійснення, стільник може використовувати різні псевдовипадкові послідовності для різних періодів передачі символу в різних слотах або підкадрах. У цьому варіанті здійснення, вихідна величина сinit, може являти собою функцію від SSC-індексу g, а також від індексу t періоду передачі символу і індексу s слота або підкадру, або сinit=f(g,t,s). Загалом, псевдовипадкова послідовність (і) може бути статичною, і вона може використовуватися для всіх періодів передачі символу, в яких передається опорний сигнал, або (іі) вона може мінятися для різних періодів передачі символу, різних слотів, різних підкадрів і т. п. 13 L послідовностей скремблювання можуть бути згенеровані різними способами. У одному варіанті здійснення, послідовності скремблювання можуть бути згенеровані на основі L М-послідовностей, де кожна послідовність скремблювання генерується на основі окремої М-послідовності. У ще одному варіанті здійснення, послідовності скремблювання можуть бути згенеровані на основі різних циклічних зсувів однієї М-послідовності. У ще одному варіанті здійснення, послідовності скремблювання можуть бути згенеровані на основі додаткових послідовностей Голея. Спосіб прямої побудови для генерації різних пар додаткових послідовностей Голея будь-якої довжини N описаний Марселем Дж. І. Голеєм в документі "Complementary Series" (IRE Trans. Inform. Theory, IT-7:82-87, 1961). N різних пар додаткових послідовностей Голея довжиною N також можуть бути одержані шляхом перемноження пари додаткових послідовностей Голея довжиною N на матрицю Адамара розміром NN. Послідовності скремблювання також можуть бути згенеровані іншими способами, наприклад за допомогою інших типів послідовностей з хорошими властивостями кореляції. У одному варіанті здійснення, послідовності скремблювання мають таку ж довжину N, що і псевдовипадкові послідовності. У ще одному варіанті здійснення більш короткі послідовності скремблювання довжиною S можуть бути розширенні шляхом багаторазового повторення, щоб одержати послідовності скремблювання довжиною N. Більш коротка послідовність скремблювання може бути розширена наступним чином: sl(n+iS)=s'l(n), для i=0, 1, ..., Рівняння (4) де s'l(n) являє собою більш коротку послідовність скремблювання для PSC-індексу  . У одному варіанті здійснення, послідовність опорних сигналів може бути згенерована на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання наступним чином: rg,l(n)=pg(n)sl(n), для  є {0, 1, 2} і g  {0, ..., 167}. Рівняння (5) У стандарті LTE для низхідної лінії зв'язку використовується Мультиплексування з Ортогональним Частотним Розділенням (Orthogonal Frequency Division Multiplexing, OFDM). При схемі OFDM смуга пропускання системи розділяється на множину (К) ортогональних піднесучих, які також називають тонами, елементами розрізнення по частоті і т.п. Інтервал між суміжними піднесучими може бути фіксованим, і загальна кількість піднесучих (К) може залежати від смуги пропускання системи. Кожна піднесуча може бути модульована із застосуванням даних. Для генерації OFDM-символу, дійсні або комплексні символи можуть бути зіставлені з піднесучими, які використовуються для передачі, а нульові символи з величинами сигналу, рівними нулю, можуть бути зіставлені з піднесучими, які не використовуються для передачі. К символів для К піднесучих можуть бути перетворені за допомогою Зворотного Швидкого Перетворення Фур'є (Inverse Fast Fourier Transform, IFFT) по К точках, щоб одержати корисну частину, яка містить К вибірок часової області. Останні С вибірок корисної частини 95852 14 можуть бути скопійовані і прикріплені спереду корисній частині, щоб сформувати OFDM-символ, що містить К+С вибірок. Частину, що копіюється, називають циклічним префіксом, який використовується для протидії Міжсимвольним Перешкодам (Inter-Symbol Interference, ISI), що викликаються через частотно-вибірне завмирання. Стандарт LTE підтримає нормальний циклічний префікс з нормальною величиною С і розширений циклічний префікс, величина якого більше С. Слот може включати в себе сім періодів передачі символу для нормального циклічного префікса і шість періодів передачі символу для розширеного циклічного префікса. Фіг. 3 являє собою ілюстрацію одного варіанта генерації послідовності опорних сигналів для стільника. Псевдовипадкова послідовність pg(n) може бути посимвольно перемножена з послідовністю sl(n) скремблювання, щоб згенерувати послідовність rg,l(n) опорних сигналів, як показано в рівнянні (5). N символів послідовності опорних сигналів можуть бути зіставлені з набором N піднесучих з індексами від k0 до kN-l, які використовуються для передачі опорного сигналу. Піднесучі, використовувані для опорного сигналу, можуть бути розділені одна від одної визначеною кількістю піднесучих, наприклад, шістьма піднесучими. Піднесучі, які не використовуються для опорного сигналу, можуть використовуватися для посилки даних і/або іншої інформації. Фіг. 4А являє собою один варіант передачі опорного сигналу з однієї антени одного стільника з нормальним циклічним префіксом. У одному варіанті здійснення, кожний слот включає в себе сім періодів передачі символу з 0 до 6, і опорний сигнал передається в періодах 0 і 4 кожного слота. Опорний сигнал посилається по першому набору піднесучих, які розділені одна від одної шістьма піднесучими, в періоді 0 передачі символу. Опорний сигнал посилається по другому набору піднесучих, які також розділені одна від одної шістьма піднесучими, в періоді 4 передачі символу. Піднесучі у другому наборі зміщені від піднесучих в першому наборі на величину трьох піднесучих. Фіг. 4В являє собою один варіант передачі опорного сигналу з однієї антени одного стільника з розширеним циклічним префіксом. У одному варіанті здійснення, кожний слот включає в себе шість періодів передачі символу з 0 до 5, і опорний сигнал посилається в періодах 0 і 3 кожного слота. Опорний сигнал передається по першому набору піднесучих в періоді 0 передачі символу і по другому набору піднесучих в періоді 3 передачі символу. Фіг. 4С являє собою один варіант передачі опорного сигналу з двох антен одного стільника з нормальним циклічним префіксом. У цьому варіанті здійснення, для антени 0 опорний сигнал передається по першому набору піднесучих в періоді 0 передачі символу і по другому набору піднесучих в періоді 4 передачі символу кожного слота. Для антени 1 опорний сигнал передається по другому набору піднесучих в періоді 0 передачі символу і по першому набору піднесучих в періоді 4 передачі символу кожного слота. Піднесучі, використову 15 вані для передачі опорного сигналу за допомогою однієї антени, не використовуються для передачі за допомогою іншої антени. Загалом, опорний сигнал може бути переданий з будь-якої кількості антен. Опорний сигнал може бути переданий по набору піднесучих в одному періоді передачі символу з однієї антени, і по цьому набору піднесучих може не посилатися сигнал з інших антен, щоб уникнути перешкод в опорному сигналі. Фіг. 5 являє собою структурну схему одного варіанта Node В 110 і UE 120, які являють собою приклади з множини Node В і множини UE з фіг. 1. У цьому варіанті, Node В 110 забезпечений Т антенами 534a-534t, a UE 120 забезпечене R антенами 552а-552r, де Т1 і R1. У Node В 110 процесор 520 передачі може приймати дані для одного або більше UE з джерела 512 даних, обробляти ці дані для кожного UE на основі однієї або більше схем модуляції і кодування, вибраних для цього UE, і надавати символи даних для всіх UE. Процесор 520 передачі також може генерувати сигнали первинної і вторинної синхронізації, а також опорний сигнал для кожного стільника, і надавати символи для сигналів первинної і вторинної синхронізації і опорних сигналів для всіх стільників в Node В 110. Процесор 530 передачі з Множиною Входів і Множиною Виходів (Multiple-Input Multiple-Output, MIMO) може мультиплексувати символи даних, символи пілот-сигналу і символи для сигналів синхронізації і опорних сигналів. Процесор 530 МІМО-передачі може виконати просторову обробку (наприклад, попереднє кодування) мультиплексованих символів, якщо це застосовно, і надати Т вихідних потоків символів в Т модуляторів 532a-532t. Кожний модулятор 532 може обробляти відповідний вихідний потік символів (наприклад, для OFDM), щоб одержати вихідну послідовність вибірок. Кожний модулятор 532 може, зверх того, обробляти (наприклад, перетворювати в аналогову форму, посилювати, фільтрувати і перетворювати з підвищенням частоти) вихідну послідовність вибірок, щоб одержати сигнал низхідної лінії зв'язку. Т сигналів низхідної лінії зв'язку з модуляторів 532a-532t можуть передаватися з Т антен 534a-534t, відповідно. У UE 120, антени 552а-552r можуть прийняти сигнали низхідної лінії зв'язок з Node В 110 і надати прийняті сигнали в демодулятори 554а-554r, відповіднo. Кожний демодулятор 554 може обробляти (наприклад, фільтрувати, посилювати, перетворювати з пониженням частоти і оцифровувати) відповідний прийнятий сигнал, щоб одержати вхідні вибірки, після чого він може додатково обробити вхідні вибірки (наприклад, для OFDM), щоб одержати прийняті символи. МІМО-виявник 556 може одержати прийняті символи для вcix R демодуляторів 554а-554r, виконати МІМО-виявлення прийнятих символів, якщо це застосовно, і надати виявлені символи. Процесор 558 прийому може обробляти (наприклад, демодулювати, виконувати зворотне перемежовування і декодувати) виявлені символи і надавати декодовані дані для UE 120 в приймач 560 даних. Загалом, обробка, виконувана МІМО-виявником 556 і процесором 558 прийому, 95852 16 доповнює обробку, виконувану процесором 530 МІМО-передачі і процесором 520 передачі в Node В 110. Що стосується висхідної лінії зв'язку, то в UE 120 дані з джерела 562 даних і сигналізація з контролера/процесора 580 можуть бути оброблені за допомогою процесора 564 передачі, додатково оброблені процесором 566 МІМО-передачі, якщо це застосовно, оброблені модуляторами 554а-554r і передані в Node В 110. У Node В 110 сигнали висхідної лінії зв'язку з UE 120 можуть бути прийняті за допомогою антен 534, оброблені демодуляторами 532, оброблені МІМО-виявником 536, якщо це застосовно, і додатково оброблені процесором 538 прийому, щоб одержати дані і сигналізацію, що передається за допомогою UE 120. Контролери/процесори 540 і 580 можуть керувати роботою Node В 110 і UE 120, відповідно. Пам'яті 542 і 582 можуть зберігати дані і програмні коди для Node В 110 і UE 120, відповідно. Планувальник 544 може виконувати планування UE для передачі по низхідній лінії зв'язку і/або висхідній лінії зв'язку, і може надавати призначення ресурсів для спланованих UE. Процесор 570 сигналу синхронізації і опорного сигналу в UE 120 може виконувати обробку для сигналів первинної і вторинної синхронізації, а також для опорних сигналів. Фіг. 6 являє собою структурну схему одного варіанта здійснення генератора 600 сигналу синхронізації і опорного сигналу для Node B110. Генератор 600 може бути частиною процесора 520 передачі і/або модуляторів 532 з фіг. 5. Генератор 600 може прийняти ID стільника х і згенерувати сигнали первинної і вторинної синхронізації, а також опорний сигнал для стільника х. У генераторі 600, блок 610 зіставлення індексів може прийняти ID стільника х і надати PSCіндекс  і SSC-індекс g для ID стільника, наприклад, як показано в рівнянні (1). Генератор 622 може генерувати PSC-послідовність для стільника х на основі PSC-індексу  . Генератор 624 може генерувати сигнал первинної синхронізації для стільника х на основі послідовності PSC, наприклад, шляхом зіставлення символів послідовності PSC з піднесучими, використовуваними для сигналу первинної синхронізації, і виконання OFDMмодуляції зіставлених символів. Генератор 632 може згенерувати послідовність SSC для стільника х на основі SSC-індексу g і PSC-індексу  . Генератор 634 може генерувати сигнал вторинної синхронізації для стільника х на основі послідовності SSC, наприклад, шляхом зіставлення символів послідовності SSC з піднесучими, використовуваними для сигналу вторинної синхронізації, і виконання OFDM-модуляції зіставлених символів. Генератор 642 може згенерувати псевдовипадкову послідовність для стільника х на основі SSCіндексу g, як показано в рівняннях (2) і (3). Генератор 644 може генерувати послідовність скремблювання для стільника х на основі PSC-індексу  . Генератор 646 може згенерувати послідовність опорних сигналів для стільника х на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скрем 17 блювання, наприклад, як показано в рівнянні (5). Генератор 648 може генерувати опорний сигнал для стільника х на основі послідовності опорних сигналів, наприклад, шляхом зіставлення символів послідовності опорних сигналів з піднесучими, використовуваними для опорного сигналу, і виконання OFDM-модуляції зіставлених символів. Генератор 600 може згенерувати сигнали первинної і вторинної синхронізації, а також опорні сигнали для всіх стільників у В 110. Генератор 600 може генерувати сигнали первинної і вторинної синхронізації для кожного стільника на основі різних комбінацій послідовностей PSC і SSC, що визначаються за допомогою ID цього стільника. Генератор 600 також може генерувати опорний сигнал для кожного стільника на основі різних комбінацій псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, що визначаються за допомогою ID цього стільника. Фіг. 7 являє собою структурну схему одного варіанта здійснення процесора 570 сигналу синхронізації і опорного сигналу в UE 120 з фіг. 5. У цьому варіанті здійснення, процесор 570 включає в себе буфер 710 вибірок, процесор сигналу синхронізації, що складається з блоків 722, 724 і 726, а також процесор опорного сигналу, що складається з блоків 732-744. Буфер 710 вибірок може приймати і зберігати вхідні вибірки, і надавати придатні вхідні вибірки при відповідному запиті. Процесор сигналу синхронізації може виявляти сигнали первинної і вторинної синхронізації, щоб виконувати пошук стільників. У процесорі сигналу синхронізації, виявник 722 може виявляти сигнал первинної синхронізації через гіпотетичні інтервали, наприклад, на кожному періоді передачі символу. Виявник 722 може корелювати вхідні вибірки з різними можливими послідовностями PSC, щоб одержати результати кореляції для кожного гіпотетичного інтервалу. Далі, виявник 722 може визначити, чи виявлений сигнал первинної синхронізації на основі результатів кореляції. Якщо виявлений сигнал первинної синхронізації, то виявник 722 може надати виявлену послідовність PSC, таймінг символів, а також інформацію (наприклад, PSC-індекс  ), послану в сигналі первинної синхронізації. Виявник 724 може виявити сигнал вторинної синхронізації, коли виявляється сигнал первинної синхронізації. Виявник 724 може видалити частотний зсув з вхідних вибірок, перетворити корельовані по частоті вибірки в частотну область, і виконати когерентне виявлення символів частотної області за допомогою коефіцієнтів посилення каналу, виведених з виявленого сигналу первинної синхронізації, щоб одержати вхідні символи. Далі, виявник 724 може корелювати вхідні символи з різними можливими послідовностями SSC, щоб одержати результати кореляції, і на основі цих результатів кореляції він може визначити, чи виявлений сигнал вторинної синхронізації. Якщо виявлений сигнал вторинної синхронізації, то виявник 724 може надати виявлену послідовність SSC, таймінг кадрів, а також інформацію (наприклад, SSC-індекс g), послану в сигналі вторинної синхронізації. Довідкова таблиця 726 може прийняти 95852 18 виявлений PSC індекс  і SSC-індекс g, і надати ID виявленого стільника. Процесор опорного сигналу може виконати обробки для опорного сигналу кожного виявленого стільника. У процесорі опорного сигналу, генератор 732 може генерувати послідовність скремблювання для виявленого стільника на основі PSCіндексу  для цього стільника. Генератор 734 може генерувати псевдовипадкову послідовність для виявленого стільника на основі SSC-індексу g для цього стільника. Генератор 736 може генерувати послідовність опорних сигналів для виявленого стільника на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання. Виявник 738 може видалити частотний зсув з вхідних вибірок і перетворити скоректовані по частоті вибірки в частотну область, щоб одержати прийняті символи. Виявник 738 може перемножити прийняті символи з символами послідовності опорних сигналів, щоб одержати виявлені символи для всіх піднесучих, використовуваних для посилки опорного сигналу. Оцінювач 740 каналу може вивести оцінку каналу для виявленого стільника на основі виявлених символів. У одному варіанті здійснення, оцінювач 740 каналу може перетворити виявлені символи у часову область, щоб одержати відгалуження каналу, встановити поріг і встановити низькоенергетичні відгалуження каналу в нульове значення, виконати округлювання і перетворити результуючі відгалуження каналу в частотну область, щоб одержати коефіцієнти посилення для піднесучих, що представляють інтерес. Оцінювач 740 каналу також може виконати оцінку каналу іншими способами. Оцінювач каналу може бути використаний МІМО-виявником 556 з фіг. 5 для просторової обробки і/або іншими блоками в UE 120 для когерентного виявлення. Блок 742 вимірювання рівня сигналу може вимірювати рівень сигналу виявленого стільника на основі виявлених символів, наприклад, шляхом накопичення потужностей виявлених символів. Вимірювання рівнів сигналів можуть бути використані для вибору придатного стільника для зв'язку, для прийняття рішень про естафетне перемикання і т. п. Блок 744 вимірювання якості сигналу може вимірювати якість прийнятого сигналу виявленого стільника на основі виявлених символів, наприклад, шляхом розділення потужності виявлених символів на оцінну потужність перешкод і шуму. Блок 744 також може виводити інформацію Індикатора Якості Каналу (Channel Quality Indicator, CQI) для виявленого стільника на основі якості прийнятого сигналу. Інформація CQI може бути послана в Node В, який може вибрати придатну схему модуляції кодування для передачі даних в UE 120 на основі інформації CQI. Хоч це не показано на фіг.7, виявлені символи для опорного сигналу також можуть бути використані для інших цілей, таких як оцінка шуму, відстеження часу, відстеження частоти і т. п. Процесор опорного сигналу може обробити опорний сигнал з кожного виявленого стільника, що представляє інтерес. Процесор опорного сигналу може періодично обробляти опорний сигнал 19 з кожного виявленого стільника, коли з цього стільника приймається опорний сигнал. Фіг. 8 являє собою ілюстрацію одного варіанта процесу 800 для генерації сигналу синхронізації і опорного сигналу в системі бездротового зв'язку. Процес 800 може бути виконаний вузлом Node В для стільника (як описано нижче) або деяким іншим об'єктом. Node В може визначити перший і другий індекси на основі ID стільника (етап 812). Перший індекс може являти собою SSC-індекс g, а другий індекс може являти собою PSC-індекс  . Node В може згенерувати послідовність PSC на основі другого індексу (етап 814), а також послідовність SSC на основі першого індексу (етап 816). Node В може згенерувати сигнал первинної синхронізації для стільника на основі послідовності PSC (етап 818), а також сигнал вторинної синхронізації для стільника на основі послідовності SSC (етап 820). Node В може згенерувати псевдовипадкову послідовність на основі першого індексу (етап 822). Ця псевдовипадкова послідовність може бути однією з G можливих псевдовипадкових послідовностей для G можливих значень першого індексу. Згадана псевдовипадкова послідовність може бути фіксованою або вона може варіювати для різних періодів передачі символу, символів, підкадрів і т. п. Node В може згенерувати послідовність скремблювання на основі другого індекс (етап 824). Між послідовністю PSC і послідовністю скремблювання може мати місце зіставлення за принципом одне до одного. Послідовність скремблювання може бути однією з L можливих послідовностей скремблювання для L можливих значень другого індексу. Послідовність скремблювання може бути згенерована основі Мпослідовності, додаткових послідовностей Голея і т.п. Послідовні скремблювання може мати ту ж довжину, що і псевдовипадкова послідовність. Альтернативно, коротка послідовність скремблювання може бути багаторазово повторена, щоб одержати послідовність скремблювання з такою ж довжиною, псевдовипадкова послідовність, наприклад, як показано в рівнянні (4). Одна і та ж псевдовипадкова послідовність і одна і та ж послідовність скремблювання можуть бути використані як для нормального циклічного префікса, так і для розширеного циклічного префікса. Node В може згенерувати послідовність опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, наприклад, шляхом посимвольного перемноження псевдовипадкової послідовності з послідовністю скремблювання, як показано в рівнянні (5) (етап 826). Далі, Node В може згенерувати опорний сигнал для стільника на основі послідовності опорних сигналів (етап 828). Для етапу 828, Node В може зіставити послідовність опорних сигналів з набором піднесучих, використовуваних для опорного сигналу. Далі, Node В може згенерувати OFDM-символ за допомогою послідовності опорних сигналів, зіставленої з набором піднесучих. OFDM-символ може містити опорний сигнал. Node В може періодично передавати опорний сигнал (наприклад, як показано на фіг. 4А, 4В або 4С) для використання множиною 95852 20 UE для оцінки каналу, вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу, відстеження часу, відстеження частоти, оцінки рівня шуму і т. п. Фіг. 9 являє собою ілюстрацію одного варіанта пристрою 900 для генерації сигналу синхронізації і опорного сигналу в системі бездротового зв'язку. Пристрій 900 включає в себе модуль 912 для визначення першого і другого індексів на основі ID стільника, модуль 914 для генерації послідовності PSC на основі другого індексу, модуль 916 для генерації послідовності SSC на основі першого індексу, модуль 918 для генерації сигналу первинної синхронізації для стільника на основі послідовності PSC, модуль 920 для генерації сигналу вторинної синхронізації для стільника на основі послідовності SSC, модуль 922 для генерації псевдовипадкової послідовності на основі першого індексу, модуль 924 для генерації послідовності скремблювання на основі другого індексу, модуль 926 для генерації послідовності опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, а також модуль 928 для генерації опорного сигналу для стільника на основі послідовності опорних сигналів. Фіг. 10 являє собою ілюстрацію одного варіанта процесу 1000 для прийому сигналу синхронізації і опорного сигналу в системі бездротового зв'язку. Процес 1000 може бути виконаний за допомогою UE (як описано нижче) або деяким іншим об'єктом. UE може виявляти послідовність PSC зі стільника (етап 1012) і може виявляти послідовність SSC зі стільника (етап 1014). UE може визначити перший індекс (наприклад, SSC-індекс g) ID стільника на основі виявленої послідовності SSC (етап 1016), а також другий індекс (наприклад, PSC-індекс  ) ID стільника на основі виявленої послідовності PSC (етап 1018). UE може згенерувати псевдовипадкову послідовність на основі першого індексу (етап 1020) і може згенерувати послідовність скремблювання на основі другого індексу (етап 1022). UE може згенерувати послідовність опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання (етап 1024). UE може обробити опорний сигнал, прийнятий зі стільника, на основі згаданої послідовності опорних сигналів (етап 1026). На основі цього опорного сигналу зі стільника, UE може виконати оцінку каналу, вимірювання рівня сигналу, вимірювання якості сигналу, відстеження часу, відстеження частоти і/або інші функції. Фіг. 11 являє собою ілюстрацію одного варіанта здійснення пристрою 1100 для прийому сигналу синхронізації і опорного сигналу в системі бездротового зв'язку. Пристрій 1100 включає в себе модуль 1112 для виявлення послідовності PSC зі стільника, модуль 1114 для виявлення послідовності SSC зі стільника, модуль 1116 для визначення першого індексу ID стільника на основі виявленої послідовності SSC, модуль 1118 для визначення другого індексу ID стільника на основі виявленої послідовності PSC, модуль 1120 для генерації псевдовипадкової послідовності на основі першого індексу, модуль 1122 для генерації послідовності скремблювання на основі другого інде 21 ксу, модуль 1124 для генерації послідовності опорних сигналів на основі псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання, а також модуль 1126 для обробки прийнятого опорного сигналу зі стільника на основі послідовності опорних сигналів. Обробка, проілюстрована на фіг. 8-11, може бути виконана явним і/або неявним чином. Наприклад, оскільки ID стільника може бути фіксованим, послідовність опорних сигналів для цього стільника може бути попередньо обчислена і збережена в пам'яті. Обробка на етапах 822, 824 і 826 з фіг. 8 і/або обробка на етапах 1020, 1022 і 1024 з фіг. 10 може бути виконана явним чином шляхом витягання послідовності опорних сигналів для стільника з пам'яті. Модулі з фіг. 9 і 11 можуть містити процесори, електронні пристрої, апаратні пристрої, електронні компоненти, логічні схеми, пам'яті і т. п. або будьяку комбінацію перерахованого. У одному альтернативному варіанті, послідовності опорних сигналів можуть бути згенеровані різними способами для нормального циклічного префікса і розширеного циклічного префікса. Для нормального циклічного префікса, 504 послідовності опорних сигналів можуть бути згенеровані на основі 168 псевдовипадкових послідовностей довжиною N і 3 ортогональних послідовностей довжиною 3. Кожна ортогональна послідовність може бути багаторазово повторена, щоб одержати розширену ортогональну послідовність довжиною N. Для розширеного циклічного префікса, 504 послідовності опорних сигналів можуть бути згенеровані на основі 504 псевдовипадкових послідовностей довжиною N. Послідовності опорних сигналів, згенеровані на основі псевдовипадкових послідовностей і послідовностей скремблювання, як описано вище, можуть забезпечити певні переваги відносно альтернативних варіантів. По-перше, послідовності скремблювання можуть забезпечити підвищення продуктивності відносно ортогональних послідовностей для послідовностей опорних сигналів. Ортогональні послідовності можуть скоротити здатності оцінки каналу для бездротових каналів з великим діапазоном затримки, тоді як послідовності скремблювання можуть вирішити цю проблему. По-друге, один і той же набір з 168 псевдовипадкових послідовностей може бути використаний як для нормальних циклічних префіксів, так і для розширених циклічних префіксів. Це може спростити реалізацію UE, оскільки (і) відпадає необхідність в генерації різних псевдовипадкових послідовностей для нормальних і розширених циклічних префіксів, і (іі) одна структура приймача може бути використана для оцінки каналу як для нормальних циклічних префіксів, так і для розширених циклічних префіксів. Зіставлення ідентифікатора ID стільника з індексами PSC і SSC також може бути використане для псевдовипадкової послідовності і послідовності скремблювання завдяки (і) взаємно однозначному зіставленню між L послідовностями скремблювання і L можливими значеннями індексу PSC, (іі) взаємно однозначному зіставленню між G 95852 22 псевдовипадковими послідовностями і G можливими значеннями індексу SSC. Фахівцям в даній галузі техніки буде очевидно, що інформація і сигнали можуть бути представлені за допомогою будь-якої технології і способу з широкого спектра таких. Наприклад, дані, інструкції, команди, інформація, сигнали, біти, символи і елементарні сигнали, які можливо згадувалися у вищевикладеному описі, можуть бути представлені за допомогою напруг, струмів, електромагнітних хвиль, магнітних полів або частинок, оптичних полів або частинок або за допомогою будь-якого поєднання перерахованого. Фахівцям в даній галузі техніки також буде зрозуміло, що різні ілюстративні логічні блоки, модулі, схеми і етапи алгоритмів, описані в прив'язці до даного розкриття, можуть бути реалізовані як електронне апаратне забезпечення, комп'ютерне програмне забезпечення або їх комбінації. Для ясної ілюстрації цієї взаємозамінності апаратного забезпечення і програмного забезпечення, різні ілюстративні компоненти, блоки, модулі, схеми і етапи вище були описані в термінах їх функціональності. Спосіб реалізації такої функції - як апаратне забезпечення або програмне забезпечення залежить від конкретного додатку і конструктивних обмежень, що накладаються на систему загалом. Фахівці в даній галузі техніки можуть реалізувати описані функції різними способами для кожного конкретного застосування, але подібні рішення реалізації не повинні бути інтерпретовані як такі, що виходять за рамки обсягу даного розкриття. Різні ілюстративні логічні блоки, модулі і схеми, описані в прив'язці до даного розкриття, можуть бути реалізовані або виконані за допомогою процесора загального призначення, цифрового процесора сигналів, спеціалізованої мікросхеми, програмованої вентильної матриці або іншого логічного програмованого пристрою, дискретного вентиля або транзисторної логічної схеми, дискретних апаратних компонентів або їх будь-якої комбінації, призначеної для виконання описаних тут функцій. Процесор загального призначення може бути мікропроцесором, але альтернативно процесор може бути будь-яким звичайним процесором, контролером, мікроконтролером або кінцевим автоматом. Процесор також може бути реалізований як комбінація обчислювальних пристроїв, наприклад, комбінація цифрового процесора сигналів і мікропроцесора, множина мікропроцесорів, один або більше мікропроцесорів в поєднанні з цифровим процесором сигналів як ядром, або будь-яка інша подібна конфігурація. Етапи способу або алгоритму, описаного в прив'язці до даного розкриття, можуть бути здійснені безпосередньо апаратно, за допомогою програмного модуля, виконуваного процесором, або за допомогою комбінації цих двох варіантів. Програмний модуль може зберігатися в пам'яті ОЗП, флеш-пам'яті, пам'яті ПЗП, пам'яті СППЗП, пам'яті ЕСППЗП, регістрах, жорстких дисках, знімних дисках, дисках CD-ROM або будь-якій іншій відомій формі носіїв даних. Ілюстративний носій даних сполучений з процесором так, щоб процесор міг зчитувати інформацію з носія даних і записувати 23 інформацію на нього. Альтернативно, носій даних може бути інтегрований з процесором. Процесор і носій даних можуть знаходитися в спеціалізованій мікросхемі. Спеціалізована мікросхема може знаходитися в терміналі користувача. Альтернативно, процесор і носій даних можуть бути розташовані в терміналі користувача як роздільні компоненти. У одному або більше прикладах здійснення описані функції можуть бути реалізовані в апаратному забезпеченні, програмному забезпечення, вбудованому програмному забезпеченні або в їх комбінації. При реалізації в програмному забезпеченні функції можуть зберігатися на машиночитаному носії і передаватися з нього у вигляді однієї або більше інструкцій або кодів. Машиночитаний носій включає в себе як комп'ютерні засоби зберігання, так і засоби передачі, що включають в себе середовище, яке полегшує передачу комп'ютерної програми з одного місця в інше. Засобом зберігання може бути будь-який доступний засіб, до якого може бути виконаний доступ комп'ютером загального або спеціального призначення. Як приклад, але не обмежуючись перерахованим, подібні машиночитані носії можуть включати в себе ПЗП, ОЗП, ЕСППЗП, компакт-диски CD-ROM або інші оптичні дискові сховища, магнітні дискові сховища або інші магнітні пристрої зберігання, або будьякий інший носій, який може бути використаний для зберігання бажаного засобу програмного коду у формі інструкцій або структур даних і до якого може бути виконаний доступ комп'ютером загального або спеціального призначення або процесором загального або спеціального призначення. 95852 24 Крім того, будь-яке з'єднання визначається як машиночитаний носій. Наприклад, якщо програмне забезпечення передається з веб-сайта, сервера або іншого віддаленого джерела через коаксіальний кабель, волоконно-оптичний кабель, виту пару, Цифрову Абонентську Лінію (Digital Subscriber Line, DSL) або за допомогою бездротових технологій, таких як інфрачервоний зв'язок, радіозв'язок і мікрохвильовий зв'язок, то коаксіальний кабель, волоконно-оптичний кабель, вита пара, DSL або бездротові технології, такі як інфрачервоний зв'язок, радіозв'язок і мікрохвильовий зв'язок, включаються у визначення носія. Диски і дискети у використаному тут значенні включають в себе компактдиск (CD), лазерний диск, оптичний диск, Цифровий Універсальний Диск (Digital Versatile Disc, DVD), гнучкий диск і диск blu-ray, причому дискети звичайно відтворюють дані магнітним способом, а диски відтворюють дані оптичним чином за допомогою лазерів. Комбінації з яких-небудь вищеперелічених типів також входять в обсяг поняття машиночитаний носій. Попередній опис розкриття наведений, щоб надати можливість фахівцям в даній галузі техніки реалізувати або використати дане розкриття. Фахівцям в даній галузі техніки будуть очевидні різні модифікації даного розкриття, і описані тут ключові принципи можуть застосовуватися до інших варіантів в рамках суті або обсягу даного розкриття. Отже, дане розкриття не обмежується описаними тут прикладами, а йому потрібно зіставити найширший обсяг відповідно до розкритих принципів і нових відмітних ознак. 25 95852 26 27 95852 28 29 95852 30 31 95852 32 33 95852 34 35 Комп’ютерна верстка Мацело М. 95852 Підписне 36 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601