Гетероциклокарбоксамідні похідні, композиція для боротьби з мікроорганізмами та спосіб боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами

1. Сполука формули (І): R2 C2 2 (19) 1 3 81784 сполук, нових проміжних продуктів, що застосовуються для одержання таких сполук, агрохімічних композицій, що містять як діючу речовину, щонайменше одну з нових сполук, приготування зазначених композицій та застосування діючих речовин або композицій у сільському господарстві або садівництві для боротьби або попередження зараження рослин фітопатогенними мікроорганізмами, переважно грибами. Даний винахід стосується сполуки формули (І): у якій Het означає 5- або 6-членне гетероциклічне кільце, що містить 1-3 гетероатома, у кожному випадку незалежно один від одного вибраних з кисню, азоту та сірки, за умови, що кільце не являє собою 1,2,3-триазол, де кільце заміщене групами R8, R9 і R10; X означає простий або подвійний зв'язок; Υ означає О, S, N(Rn) або (CR12R13)(CR14R15) m(CR16R17) n; m означає 0 або 1; n означає 0 або 1; R1 означає водень, С1-С4алкіл, С1-С4галоалкіл, С1-С4алкокси, С1-С4алоалкокси, CH2C=CR18, CH2CR19=CHR20, CH=C=CH2 або COR21; R2 і R3 у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, галоген, С1-С4алкіл, С1-С4алкоксі або С 1С4галоалкокси; R4, R5, R6 і R7 у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, галоген, С1-С4алкіл, С1-С4галоалкіл, С1-С4алкокси, С1-С4галоалкокси, С1-С4алкілтіо, С1С4галоалкілтіо, гідроксиметил, С1-С4алкоксиметил, С(О)СН3 або С(О)ОСН 3; R8, R9 і R10 у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, галоген, ціано, нітро, С1-С4алкіл, С1С4галоалкіл, С1-С4алкокси(С 1-С4)алкілен або С1С4галоалкокси(С1-С4)алкілен, за умови, що щонайменше одна з груп R8, R9 і R10 не означає водень; R11 означає водень, С1-С4алкіл, бензил (у якому фенільна група необов'язково має до 3 замісників, у кожному випадку незалежно один від одного вибраних з галогену, С1-С4алкілу, С1С4галоалкілу та С 1-С4алкоксигрупи), форміл, С(О)С1-С4алкіл (необов'язково заміщений галогеном або С1-С4алкоксигрупою), С(=О)О-С1С6алкіл (необов'язково заміщений галогеном, С1С4алкокси- або ціаногрупою) або С1-С4алкокси(С 1С4)алкілен; R12, R13, R14, R15, R16 і R17 у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, галоген, гідрокси, С1-С6алкіл, С2-С6алкеніл [обидва необов'язково заміщені галогеном, гідрокси-, С1-С4алкоксигрупою, =O, арилом або ОС(О)-С1-С4алкілом або 3-7-членним карбоксильним кільцем (яке у свою чергу необов'язково має як замісники до 3 метальних груп)], 3-7-членне насичене кільце (яке необов'язково має як замісники до 3 метальних груп і необов'язково містить один гетероатом, вибраний з азоту та кисню) або С1-С4алкоксі; або R12 і R13 разом з атомом вуглецю, до якого вони 4 приєднані, утворюють гр упу С=О або 3-5-членне карбоциклічне кільце (яке необов'язково має як замісники до 3 метальних груп і необов'язково містить до 2 гетероатомів, у кожному випадку незалежно один від одного вибраних з О та N); або R12 і R13 разом утворюють С 1-С6алкіліденову груп у (яка необов'язково має як замісники до 3 метальних груп) або С3-С6циклоалкіліденову гр упу (яка необов'язково має як замісники до 3 метальних груп); R18 , R19 і R20 у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, галоген, С1-С4алкіл, С1-С4галоалкіл або С1С4алкокси(С 1-С4)алкілен; і R21 означає водень, С1С6алкіл, С1-С6галоалкіл, С1-С4алкокси(С 1С4)алкілен, С1-С4алкіл-S-(С1-С4)алкілен, С1С4алкоксі або арил. Галоген являє собою фтор, хлор, бром або йод; краще фтор, хлор або бром. Кожен алкільний залишок може мати прямий або розгалужений ланцюг і являє собою, наприклад, метил, етил, н-пропіл, н-бутил, нпентил, н-гексил, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, ізобутил, трет-бутил, неопентил, н-гептил, 1,3диметилбутил, 1,3-диметилпентил, 1-метил-3етилбутил або 1,3,3-триметилбутил. Аналогічно цьому кожен алкіленовий залишок може мати прямий або розгалужений ланцюг. Галоалкільні залишки або алкільні залишки, що заміщені одним або декількома однаковими або різними атомами галогену, являють собою, наприклад, CF3, CF2Cl, CHF2, CH2F, CCl 3, CF3CH2, CHF2CH2, CH2FCH2, CH3CHF або CH3CF2. Алкенільні й алкінільні залишки можуть мати прямі або розгалужені ланцюги. Кожен алкенільний залишок, якщо це можливо, може мати або (Е)-, або (Z)конфігурацію. 3-5-членне карбоциклічне кільце являє собою спіро-3- або 5-членне кільце. Арил являє собою феніл, нафтил, антрацил, флуореніл та інданіл, але краще означає феніл. Алкіліденові залишки можуть мати прямі або розгалужені ланцюги. Алкіліден являє собою метиліден [СН2=], етиліден [СН3С(Н)=], нпропіліден, ізопропіліден [(СН3)2С=], н-бутиліден, ізобутиліден, 2-бутиліден, н-пентиліден, ізопентиліден, неопентиліден, 2-пентиліден, нгексиліден, 2-гексиліден, 3-гексиліден, ізогексиліден і неогексиліден. Циклоалкіл являє собою циклопропіл, циклобутан, циклопентил, циклогексил, циклогептил і циклооктил. Циклоалкеніл являє собою циклобутеніл, циклопентеніл, циклогексеніл і циклогептеніл. Циклоалкіліден являє собою циклопропіліден [ц(С 3Н4)=], циклобутиліден, циклопентиліден і циклогексиліден. В одному з об'єктів винаходу R11 означає водень, С1-С4алкіл, бензил (у якому фенільна група необов'язково має до 3 замісників, у кожному випадку незалежно один від одного вибраних з галогену, С1-С4алкілу, С1-С4галоалкілу та С1-С4алкоксигрупи), форміл, С(О)С1-С4алкіл або С1-С4алкокси(С 1-С4)алкілен. 5 81784 В іншому об'єкті винаходу R12, R13 , R14, R15 , R16 і R у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, С1-С4алкіл або С1-С4алкокси. Het бажано означає піроліл, піразоліл, тіазоліл, оксазоліл, піридиніл, піримідил, піридазиніл, 2,3-дигідро[1,4]оксатиїн-6-іл, оксазиніл, тіазиніл або триазиніл. Het більш краще означає піроліл, піразоліл, тіазоліл, оксазоліл, піридиніл або 2,3дигідро[1,4]оксатиїніл. Het ще більш краще означає піроліл, піразоліл, тіазоліл або піридиніл. Het найкраще означає піроліл або піразоліл. Краще, якщо X означає простий зв'язок. В одному з об'єктів винаходу Υ означає О, S, N(Rn), CH 2, СН2СН2, СН2СН2СН2, С(СН3)2 , СН(СН3), СН(С2Н5), С(СН3)(С2Н5), СН(ОСН3) або С(ОСН3)2; краще N(R11), О, S, СН2, СН2СН2, СН2СН2СН2, С(СН3)2, СН(СН3) або СН(С2Н5); більш краще N(R11), О, S, СН2 або СН2СН2; і найкраще О, СН2 або N(R11). Краще, якщо Υ означає О, N(R11) або (CR12R13)(CR14R15)m(CR16R17) n. Більш краще, якщо Υ означає О або (CR12R13)(CR14R15)m(CR16R17) n. Ще більш краще, якщо Υ означає (CR12R13)(CR14R15)m(CR16R17) n. Найкраще, якщо Υ означає (CR12R13). n бажано означає 0. m бажано означає 0. Краще, якщо R1 означає водень, CH2OCR18, CH=C=CH2 або COR21. Більш краще, якщо R1 означає водень, СН2С=СН, СН=С=СН2, С(О)Н або С(О)СН 3. Ще більш краще, якщо R1 означає водень, СН2С=СН, СН=С=СН2 або С(О)СН 3. Ще більш краще, якщо R1 означає водень, СН2С=СН або СН=С=СН2. Найкраще, якщо R1 означає водень. Бажано R2 означає водень, галоген або С1С4алкіл. Більш краще, якщо R2 означає водень або галоген. Найкраще, якщо R2 означає водень. Краще, якщо R3 означає водень або метил. Більш краще, якщо R3 означає водень. Краще, якщо R4 означає водень, С1-С4алкіл, галоген, С1-С4галоалкіл, С1-С4алкокси, С(О)СН3 або С(О)ОСН 3. Більш краще, якщо R4 означає водень, С1С2алкіл, галоген, CF3, метокси, С(О)СН 3 або С(О)ОСН3. Ще більш краще, якщо R4 означає водень, метил, хлор, CF3 або метокси. Найкраще, якщо R4 означає водень або метил. Краще, якщо R5 означає водень, С1-С4алкіл, галоген, С1-С4галоалкіл, С1-С4алкокси, С(О)СН3 або С(О)ОСН 3. Більш краще, якщо R5 означає водень, С1С2алкіл, хлор, F3 , метокси, С(О)СН 3 або С(О)ОСН 3. Найкраще, якщо R5 означає водень або метил. Краще, якщо R6 означає водень, С1-С4алкіл, С1-С4алкоксі або С(О)СН 3. Більш краще, якщо R6 означає водень, метил, метоксі або С(О)СН 3. 17 6 Найкраще, якщо R6 означає водень або метил. Краще, якщо R7 означає водень, С1-С4алкіл, С1-С4алкоксі або С(О)СН 3. Більш краще, якщо R7 означає водень, метил, метоксі або С(О)СН 3. Найкраще, якщо R7 означає водень або метил. Краще, якщо R8 означає водень, галоген, С1С4алкіл, С1-С4галоалкіл або метоксиметилен. Більш краще, якщо R8 означає водень, хлор, фтор, бром, С1-С2алкіл, CF3, CF2Cl, CHF2, CH2F або метоксиметилен. Ще більш краще, якщо R8 означає водень, хлор, фтор, С1-С2алкіл, CF3, CF 2Cl, CHF2, CH2F або метоксиметилен. Найкраще, якщо R8 означає водень, хлор, фтор, метил, CF 3, CHF2 або CH2F. Краще, якщо R9 означає водень, галоген, С1С4алкіл або С1-С4галоалкіл або метоксиметилен. Більш краще, якщо R9 означає водень, хлор, фтор, бром, С1-С2алкіл, CF3, CF2Cl, CHF2, CH2F або метоксиметилен. Ще більш краще, якщо R9 означає водень, хлор, фтор, С1-С2алкіл, CF3, CF 2Cl, CHF2, CH2F або метоксиметилен. Найкраще, якщо R9 означає водень, хлор, фтор, метил, CF 3, CHF2 або CH2F. Краще, якщо R10 означає водень, галоген, С1С4алкіл, С1-С4галоалкіл або метоксиметилен. Більш краще, якщо R10 означає водень, хлор, фтор, бром, С1-С2алкіл, CF3, CF2Cl, CHF2, CH2F або метоксиметилен. Ще більш краще, якщо R10 означає водень, хлор, фтор, С1-С2алкіл, CF3, CF 2Cl, CHF2, CH2F або метоксиметилен. Найкраще, якщо R10 означає водень, хлор, фтор, метил, CF 3, CHF2 або CH2F. В одному з об'єктів винаходу R11 означає водень, С1-С4алкіл, бензил, форміл, С(О)СН3 або С(О)ОС(СН3)3; більш краще - водень або С1С2алкіл. Краще, якщо R11 означає С 1-С4алкіл, форміл, С(О)СН3 або С(О)ОС 1-С6алкіл (необов'язково заміщений галогеном, CNабо С1С4алкоксигрупою). Більш краще, якщо R11 означає С(О)ОС1С4алкіл. В одному з об'єктів винаходу R12 , R13 , R14 , R15 , 16 R і R17 у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, С1-С2алкіл або метокси. Краще, якщо R12 і R13 у кожному випадку незалежно один від одного означають водень, галоген, С1-С5алкіл, С1-С3алкокси, СН2ОН, СН(О), С3-С6циклоалкіл, СН2О-С(=О)СН3, СН2-С3С6циклоалкіл або бензил; або R12 та R13 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють групу О = С або 3-5-членне карбоциклічне кільце; або R12 і R13 разом утворюють С 1-С5алкіліден або С3С6циклоалкіліден. Більш краще, якщо R12 і R1 у кожному випадку незалежно один від одного означають Н, СН3, С2Н5, н-С3Н7, ізо-С 3Н7, н-С4Н9, втор-C4H9, ізо-С 4Н9, СН(С2Н5)2, СН2-циклопропіл або циклопентил; або R12 і R13 разом з атомом вуглецю, до якого вони 7 81784 приєднані, утворюють 3-членне або 5-членне карбоциклічне кільце. Краще, якщо R14 означає N або СН3. Краще, якщо R15 означає N або СН3. Краще, якщо R16 означає N або СН3. Краще, якщо R17 означає N або СН3. Краще, якщо R18 означає водень, хлор, бром, метил або метокси. Більш краще, якщо R18 означає водень, хлор або метил. Найкраще, якщо R18 означає водень. Краще, якщо R19 означає водень, хлор, бром, метил або метокси. Більш краще, якщо R19 означає водень, хлор або метил. Найкраще, якщо R19 означає водень. Краще, якщо R20 означає водень, хлор, бром, метил або метокси. Більш краще, якщо R20 означає водень, хлор або метил. Найкраще, якщо R20 означає водень. Краще, якщо R21 означає водень, метил, ОС(СН3)3 або СН 3ОСН2. Сполуки формули (С): у якій Y, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І), можна застосовувати як проміжні продукти при одержанні сполук формули (І). Деякі сполуки формули (С) є новими, а інші вже описані. Таким чином, іншим об'єктом даного винаходу є сполука формули (С), у якій Υ означає О або S; та R4, R5, R6 і R7 кожний означає С(О)ОСН3; або Υ означає N(R11) або (CR12R13)(CR14R15) m(CR16R17)n; R4, R5, R6, R7 , R14 , R15 , R16 , R17, m та n кожний має значення, що зазначені вище для сполуки формули (І); R означає бензил (у якому фенільна група необов'язково має до 3 замісників, у кожному випадку незалежно один від одного вибраних з галогену, С1-С4алкілу, С1-С4галоалкілу та С1-С4алкоксигрупи); та R12 і R13 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють 3-5членне карбоциклічне кільце (яке необов'язково має як замісники до 3 метальних груп і містить 1 або 2 гетероатома, що у кожному випадку незалежно один від одного вибрані з О та Ν). Сполуки формули (D): у якій Y, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І), можна також застосовувати як проміжні продукти при одержанні сполук формули (І). Деякі сполуки формули (D) є новими, а інші вже описані. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є сполука формули (D), у якій Υ означає О або S; та R4, R5, R6 і R7 кожний означає 8 С(О)ОСН3; або Υ означає N(R11) або 12 13 14 15 16 17) 4 5 (CR R )(CR R )m(CR R n ; R , R , R6, R7, R 14, R15, R16, R17 , m та n кожний має значення, що зазначені вище для сполуки формули (І); R11 означає бензил (у якому фенільна група необов'язково має до 3 замісників, у кожному випадку незалежно один від одного вибраних з галогену, С1-С4алкілу, С1-С4галоалкілу і С 1С4алкоксигрупи); та R12 і R13 разом в атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють 3-5членне карбоциклічне кільце (яке необов'язково має як замісники до 3 метальних груп і містить 1 або 2 гетероатома, що у кожному випадку незалежно один від одного вибрані з О та Ν). Сполуки формул (І), (С) та (D) можуть знаходитися у вигляді різних геометричних або оптичних ізомерів або в різних таутомерних формах. Під обсяг винаходу підпадають для кожної формули всі зазначені ізомери та таутомери та їх суміші у всі х пропорціях, а також ізотопічні форми, такі як дейтеровані сполуки. Сполуки, наведені нижче в таблицях 1-29, ілюструють сполуки, запропоновані у винаході. У таблиці 1 представлено 94 сполуки формули (С), у якій Y, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 1. 9 У таблиці 2 представлено 111 сполук формули (D), у якій Υ, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 2. 81784 10 11 81784 Таблиця Ζ являє собою таблицю 3 [якщо Ζ означає 3], таблицю 4 [якщо Ζ означає 4], таблицю 5 [якщо Ζ означає 5], таблицю 6 [якщо Ζ означає 6], таблицю 7 [якщо Ζ означає 7], таблицю 8 [якщо Ζ означає 8], таблицю 9 [якщо Ζ означає 9], таблицю 10 [якщо Ζ означає 10], таблицю 11 [якщо Ζ означає 11], таблицю 12 [якщо Ζ означає 12], таблицю 13 [якщо Ζ означає 13], таблицю 14 [якщо Ζ означає 14], таблицю 15 [якщо Ζ означає 15], таблицю 16 [якщо Ζ означає 16], таблицю 17 [якщо Ζ означає 17], таблицю 18 [якщо Ζ означає 18], таблицю 19 [якщо Ζ означає 19], таблицю 20 [якщо Ζ означає 20], таблицю 21 [якщо Ζ означає 21], таблицю 22 [якщо Ζ означає 22], таблицю 23 [якщо Ζ означає 23], таблицю 24 [якщо Ζ означає 24], таблицю 25 [якщо Ζ означає 25], таблицю 26 [якщо Ζ означає 26], таблицю 27 [якщо Ζ означає 27], таблицю 28 [якщо Ζ означає 28] та таблицю 29 [якщо Ζ означає 29]. X означає або простий зв'язок (-), або подвійний зв'язок (=). 12 13 81784 14 У таблиці 3 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 3. У таблиці 4 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 4. У таблиці 5 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 5. У таблиці 6 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 15 81784 16 У таблиці 13 представлено формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 6. У таблиці 7 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 7. У таблиці 8 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 8. У таблиці 9 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 9. У таблиці 10 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 10. У таблиці 11 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 235 сполук R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 13. У таблиці 14 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 14. У таблиці 15 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 15 У таблиці 16 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 16. У таблиці 17 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 11. У таблиці 12 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 17. У таблиці 18 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 12. 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 18. У таблиці 19 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 17 81784 18 У таблиці 26 представлено формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R4, R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 19. У таблиці 20 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, 4 R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 20. У таблиці 21 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 235 сполук R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 26. У таблиці 27 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 27. У таблиці 28 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 28. У таблиці 29 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 21. У таблиці 22 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 29. У контексті даного опису температура зазначена в градуса х Цельсія; «ЯМР» означає спектр ядерного магнітного резонансу; «МС» масспектр; та «%» означаємас.%, якщо не зазначено, що відповідні концентрації наведені в інших одиницях; «син» означає син-конфігурацію відповідного замісника відносно анельованого бензольного кільця; та «анти» означає антиконфігурацію відповідного замісника відносно анельованого бензольного кільця. tпл - означає температуру плавлення S - означає синглет d - означає дублет t - означає триплет m - означає мультиплет tкип - означає температуру кипіння br - означає розширений (розшир.) dd - означає дублет дублетів q - означає квартет част./млн - означає частини на мільйон. В таблиці 30 представлені деякі температури плавлення та деякі ЯМР-спектри, всі отримані з використанням CDCl3 як розчинник (якщо не зазначено інше; якщо використовують суміш розчинників, то вона зазначена, наприклад, [СDСІ3Аіб-ДМСО]), (задачу, щоб у всіх випадках представити всі характеристики, не ставили) для сполук, наведених у таблицях 1-29. 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 22. У таблиці 23 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 23. У таблиці 24 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 24. У таблиці 25 представлено 235 сполук формули (І), у якій Het означає 4 R2 і R3 обидва означають водень; та X, Y, R1, R , R5, R6 і R7 мають значення, що зазначені в таблиці 25. 4 19 81784 20 21 81784 22 23 81784 24 25 81784 26 Сполуки формули (І) можна одержувати за допомогою реакцій, що в загальному вигляді представлені нижче на схемах. Одержання сполуки формули (І) Сполуку формули (І) [у якій R1 означає водень; та Het, R2, R3 , R4, R5, R 6, R7 , X та Υ мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І)] можна синтезувати взаємодією сполуки формули (II) [у якій Het має значення, що зазначені вище для сполуки формули (І), та R' означає С1-С5алкіл] з аніліном формули (III) [у якій R2, R3, R4, R5, R6 , R7, X та Υ мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І)] у присутності NaN(TMS)2 при температурі в інтервалі від -10° до температури навколишнього середовища, краще в безводному ТГФ, відповідно до методу, що описаний в [J.Wang та ін., Synlett, 2001, с.1485]. В альтернативному варіанті сполуку формули (І) [у якій R1 означає водень; та Het, R2, R3, R4 , R5, R6, R7, X та Υ мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І)] можна одержувати взаємодією сполуки формули (ІГ) [у якій Het має значення, що зазначені вище для сполуки формули (І)] з аніліном формули (III) [у якій R2, R3, R4, R5, R6, R7, X та Υ мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І)] у присутності активатора [такого як BOP-СІ] та двох еквівалентів основи [такої як триетиламін] або 27 81784 взаємодією сполуки формули (II") [у якій Het має значення, що зазначені вище для сполуки формули (І); і Q означає СІ, F або Вr], що одержують зі сполуки формули (Іl') обробкою галогенуючим агентом, таким як тіонілхлорид, оксалілхлорид, фосген, SF4, ДАСТ (три фториста діетиламіносірка), дезоксофтор або тіонілбромід, з аніліном формули (III) [у якій R2, R3, R4, R5, R6 , R7, X та Υ мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І)] у присутності одного еквівалента основи [такої як NEt3, NaHCO3, KНСО3, Na2CO3 або K2СО3] у розчиннику [такому як дихлорметан, етилацетат або ДМФ] краще при температурі в інтервалі від -10 до 30°. Крім того, сполуку формули (І) [у якій R1 означає водень; та Het, R2-R7, X та Υ мають значення, що зазначені вище для сполуки формули (І)] вводять у взаємодію з варіантами сполук формули Z-R1 [у якій R1 має значення, що зазначені вище для сполуки формули (І), за винятком того, що не означає водень; і Ζ бажано означає СІ, Вr або І; або Ζ має таке значення, що Z-R1 являє собою ангідрид, тобто, якщо R1 означає COR*, Z означає OCOR*] у присутності основи [наприклад, NaH, NEt3, NaHCO3 або K2СО3] у придатному розчиннику [такому як етилацетат або у дво фазовій суміші [такій, як суміш дихлорметан/вода], при температурі в інтервалі від-10 до 30°. Вихідні продукти Гетероциклічні кислоти й ефіри [тобто сполуки формули (Іl') або (II)], як правило, відомі з літератури або їх можна синтезувати за допомогою відомих методів. Opwo-заміщені амінобензонорбонени (включаючи їх гомологи) формули (С) або (D) (схема 4) можна одержувати за допомогою додавання за Дильсом-Альдером одержаного in situ бензину [наприклад, використовуючи як вихідний продукт 6-нітроантранілову кислоту формули (А), відповідно до методу, що описаний в [L.Paquette та ін., J. Amer. Chem. Soc. 99, 1977, с.3734], або інші прийнятні попередники [див. Н. Pellissier та ін., Tetrahedron, 59, 2003, с.701] до 5-7членного циклічного 1,4-дієну з одержанням нітробензонорборнадину формули (В) відповідно до методів або за аналогією з методами, що описані в [L.Paquette та ін., J. Amer. Chem. Soc. 99, 1977, с.3734, D. Gravel та ін., Can. J. Chem. 69, 1991, с.1193, J.R. Malpass та ін., Tetrahedron , 48, 1992, с.861, D.E. Lewis та ін., Synthetic Communications, 23, 1993, с.993, R.N. Warrener та ін., Molecules, 6, 2001, с.353, R.N. Warrener та ін., Molecules, 6, 2001, с.194 або I. Fleming та ін., J. Chem. Soc, Perkin Trans. 1, 1998, с.2645]. 28 Придатними для здійснення цієї стадії апротонними розчинниками є етилацетат, дихлорметан, ацетон, ТГФ і диметоксіетан. Реакцію проводять при температурі в інтервалі від кімнатної температури до 100°С, бажано в інтервалі 40-80°С. Для наступного здійснення вибірного відновлення нітрогрупи в сполуці формули (В) з одержанням амінобензонорборнадієну формули (С) потрібні м'які умови [наприклад, або металевий цинк у присутності хлориду амонію, або амальгама алюмінію]. Обидва варіанти методу здійснюють у протонних розчинниках, таких як етанол, вода або їх суміші. В альтернативному варіанті сполуку формули (С) можна одержувати також зі сполуки формули (В) шляхом каталітичного гідрування в присутності як каталізатор модифікованого 5% Pt/C при підвищеному тиску (~10 бар) і підвищеній температурі (~100°С) у суміші толуол-вода. Каталітичне відновлення в стандартних умовах (наприклад, у присутності 5% Pd/C або 5% Ra/Ni або 5% Rh/C) у розчиннику [такому як метанол, етанол, ТГФ або етилацетат] приводить до відновлення обох нітрогруп та подвійного зв'язку і до одержання бензонорборнену формули (D). Кращі реакційні умови включають температуру навколишнього середовища та нормальний тиск. Деякі зі сполук формул (В), (С) та (D) описані в літературі [див., наприклад, L. A Paquette та ін., J. Amer. Chem Soc. 99, 1977, с.3734; D. Gravel та ін., Canad. J. Chem. 69, 1991, с.1193; Т. Nishiyama та ін., Rikagaku-hen, 28, 2000, с.37; N. Plieninger та ін., Chem. Ber. 109, 1976, с.2121; і A. J. Kirby та ін., J. Chem. Soc, Perkin Trans. 2,1997, с.1081]. Нові вихідні продукти формул (С) або (D) можна синтезувати за аналогією зі схемою 4 або відповідно до методів, що наведені у процитованих вище літературних посиланнях. При створенні винаходу несподівано було встановлено, що нові сполуки формули (І) можна застосовувати на практиці, вони мають дуже цінний для захисту рослин спектр активності щодо хвороб, які викликаються грибами, а також бактеріями та вірусами. Сполуки формули (І) можна використовувати в сільськогосподарському секторі та близьких галузях як діючі речовини для боротьби зі шкідниками рослин. Нові сполуки мають дуже високу активність при низьких нормах витрати, добре переносяться рослинами та безпечні для навколишнього середовища. Вони мають дуже 29 81784 цінну лікувальну, профілактичну та системну дію та їх можна застосовувати для захисту багатьох видів культурних рослин. За допомогою сполук формули (І) можна інгібувати або знищува ти шкідників, що зустрічаються на різних видах культурних рослин або на частинах таких рослин (плодах, квітках, листках, стеблах, бульбах, коренях), при цьому захист, наприклад, від цих фітопатогенних мікроорганізмів, поширюється також на ті частини рослини, що формуються в більш пізній період. Сполуки формули (І) можна використовувати також як протруйники, що призначені для обробки матеріалу для розмноження рослин, зокрема, насіння (плід, бульби, зерна) і проростків рослин (наприклад, рису) з метою захисту від зараження грибами, а також для захисту від фітопатогенних грибів, що живуть у ґрун ті. Крім того, сполуки, пропоновані в даному винаході, можна застосовувати для боротьби з грибами в споріднених галузях, наприклад, для захисту те хнічних матеріалів, включаючи деревину та те хнічні продукти на основі деревини, при збереженні продуктів та в гігієнічних цілях і т.д . Сполуки формули (І) мають ефективність, наприклад, у відношенні фітопатогенних грибів з наступних класів: недосконалі гриби (Fungi imperfecti) (наприклад, представники p.p.Botrytis, Pyricularia, Helminthosporium, Fusarium, Septoria, Cercospora та Alternarid) і базидоміцети (Basidiomycetes) (наприклад, представники p.p.Rhizoctonia, Hemileia, Puccinia). Крім того, вони мають активність також у відношенні представників класу аскоміцетів (Ascomycetes) (наприклад, p.p.Venturia та Erysiphe, Podosphaera, Monilinia, Uncinuld) і класу ооміцетів (Oomycetes) (наприклад, p.p.Phytophthora, Pythium, Plasmopard). Виявлена дуже висока активність у відношенні справжньої борошнистої роси (Erysiphe spp.). Крім того, нові сполуки формули (І) виявляють ефективність у відношенні фітопатогенних бактерій та вірусів (наприклад, у відношенні Xanthomonas spp, Pseudomonas spp, Erwinia amylovora, а також у відношенні вірусу тютюнової мозаїки). Згідно з даним винаходом цільові культурні рослини, що підлягають захисту включають, як правило, наступні види рослин: зернові (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, сорго та споріднені культури); бурякові (цукровий буряк і кормовий буряк); зерняткові, кісточкові та ягідні культури (яблуні, груші, сливи, персики, мигдаль, вишня, суниця, малина та ожина); бобові рослини (боби, сочевиця, горох, соя); олійні культури (рапс, гірчиця, мак, маслини, соняшникові, кокос, рицина, какао-боби, арахіс); огіркові рослини (гарбузи, огірки, дині); волокнисті рослини (бавовник, льон, коноплі, джут); цитрусові культури (апельсини, лимони, грейпфрути, мандарини); овочеві культури (шпинат, салат, спаржа, капустяні, моркви, цибулі, томати, картопля, солодкий перець); лаврові культури (авокадо, коричне дерево, камфорне дерево) або такі рослини, як тютюн, горіхи, кава, баклажани, цукровий очерет, 30 чай, перець, виноград, хміль, банани та природні каучуконоси, а також декоративні рослини. Сполуки формули (І) застосовують у немодифікованому вигляді або краще в сполученні з ад'ювантами, що звичайно використовують для приготування композицій. Для цієї мети їх прийнято включати за допомогою відомих методів до складу препаративних форм, таких як концентрати, що емульгуються, пасти, що призначені для покриття, готові до застосування розчини, що розпилюються, або розчини, що розбавляються, емульсії, що розбавляються, змочувальні порошки, розчинні порошки, дуети, гранули, або капсульовані, наприклад, у полімерні речовини форми. У залежності від типу композицій методи обробки, такі як обприскування, обробка у вигляді тумана, обпилювання, розкидання, покриття або поливу, вибирають у залежності від типу композиції, а також відповідно до поставленої мети та конкретних умов. Композиції можуть містити також додаткові ад'юванти, такі як стабілізатори, протиспінювальні речовини, регулятори в'язкості, зв'язувальні речовини та речовини для підвищення клейкості, а також добрива або інші діючі речовини, призначені для досягнення певних цілей. Прийнятні носії та ад'юванти можуть бути твердими або рідкими та являють собою речовини, які можна використовувати для приготування препаративних форм, наприклад, природні або регенеровані мінеральні субстанції, розчинники, диспергуючі речовини, змочувальні речовини, речовини для підвищення клейкості, загусники, зв'язувальні речовини або добрива. Такі носії описані, [наприклад, у WO 97/33890]. Сполуки формули (І), як правило, застосовують у ви гляді композицій, та їх можна застосовувати для обробки посівної площі або рослин, що підлягають обробці, одночасно або послідовно з іншими діючими речовинами. Ці інші діючі речовини можуть являти собою добрива або донори мікроелементів, або інші препарати, що впливають на ріст рослини. Можна застосовувати також гербіциди вибіркової дії або інсектициди, фунгіциди, бактерициди, нематоциди, молюскоциди або суміші, що складаються з декількох цих препаратів, за потреби разом з іншими носіями, поверхнево-активними речовинами або іншими ад'ювантами, що сприяють нанесенню, та які звичайно застосовуються для виготовлення препаративних форм. Сполуки формули (І) можна змішувати з іншими фунгіцидами, в результаті чого несподівано можна досягти синергетичної дії. Особливо кращими компонентами таких сумішей є азоли, такі як азаконазол, BAY 1412, бітертанол, бромуконазол, ципроконазол, дифеноконазол, диніконазол, епоксиконазол, фенбуконазол, флухінконазол, флусилазол, флутриафол, гексаконазол, імазаліл, імібенконазол, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, перфуразоат, пенконазол, пірифенокс, прохлораз, пропіконазол, сімеконазол, тебуконазол, тетраконазол, триадимефон, 31 81784 триадименол, трифлумізол, тритіконазол; піримідинілкарбіноли, такі як анцимідол, фенаримол, нуаримол; 2-амінопіримідини, такі як бупримат, диметиримол, етиримол; морфоліни, такі як додеморф, фенпропідин, фенпропіморф, спіроксамін, тридеморф; анілінопіримідини, такі як ципродиніл, мепаніпірим, піриметаніл; піроли, такі як фенпіклоніл, флудіоксоніл; феніламіди, такі як беналаксил, фуралаксил, металаксил, Rметалаксил, офурас, оксадиксил; бензімідазоли, такі як беноміл, карбендазим, дебакарб, фуберидазол, тіабендазол; дикарбоксіміди, такі як хлозолінат, дихлозолін, іпродин, міклозолін, процимідон, вінклозолін; карбоксаміди, такі як карбоксин, фенфурам, флутоланіл, мепроніл, оксикарбоксин, тифлузамід; гуанідини, такі як гуазатин, додин, іміноктадин; стробілурини, такі як азоксистробін, крезоксим-метил, метоміностробін, SSF-129, трифлоксистробін, пікоксистробін, BAS 500F (пропонована назва піраклостробін), BAS 520; дитіокарбамати, такі як фербам, манкоцеб, манеб, метирам, пропінеб, тирам, цинеб, цирам; N-галометилтіотетрагідрофталіміди, такі як каптафол, каптан, дихлофлуанід, флуромід, фолпет, толіфлуанід; мідьвмісні сполуки, такі як бордоська рідина, гідроксид міді, оксихлорид міді, сульфат міді, оксид міді, манкоппер, оксин міді; нітрофенольні похідні, такі як динокап або нітротал-ізопропіл; фосфорорганічні похідні, такі як едифенфос, іпробенфос, ізопротіолан, фосдифен, пиразофос, токлофос-метил; інші сполуки з різних класів, такі як ацибензолар-S-метил, анілазин, бентавілікарб, бластицидин-S, хінометіонат, хлоронеб, хлороталоніл, цифлуфенамід, цимоксаніл, дихлон, дихломезин, дихлоран, діетофенкарб, диметоморф, SYP-LI90 (пропонована назва: флуморф), дитіанон, етабоксам, етридіазол, фамоксадон, фенамідон, феноксаніл, фентин, феримзон, флуазинам, флусульфамід, фенгексамід, фосетил алюміній, гимексазол, іпровалікарб, IKF-916 (ціазофамід), касугаміцин, метасульфокарб, метрафенон, нікобіфен, пенцикурон, фталід, поліоксини, пробеназол, пропамокарб, пірохілон, хіноксифен, хінтозен, сірка, триазоксид, трициклазол, трифорин, валідаміцин, зоксамід (RH7281). Кращим методом внесення сполуки формули (І) або агрохімічної композиції, що містить щонайменше одну з таких сполук, є листяна обробка. Частота обробок і норма витрати повинні залежати від ризику зараження відповідної патогеном. Однак сполуки формули (І) можуть також проникати в рослину з ґрунту через корені (системна дія) при просочуванні місця виростання рослини рідкою композицією або при внесенні сполук у твердій формі в ґрунт, наприклад, у гранульованій формі (ґрунтове внесення). В культури рису-падді такі гранули можна вносити на затоплювані рисові поля. Сполуками формули (І) можна обробляти також насіння (нанесення покриття) або шляхом просочення насіння або бульб рідкою композицією фунгіциду, або шляхом нанесення на них покриття із сухої композиції. Композицію [тобто композицію, що містить сполуку формули (І) і при необхідності твердий 32 або рідкий ад'ювант] приготовляють відомим методом, як правило, шляхом змішування до однорідного стану і/або розмелювання сполуки з наповнювачами, наприклад, розчинниками, твердими носіями, поверхнево-активними речовинами (детергенти). Агро хімічні композиції, як правило, повинні містити від 0,1 до 99мас.%, краще від 0,1 до 95мас.% сполуки формули (І), від 99,9 до 1мас.%, краще від 99,8 до 5мас.% твердого або рідкого ад'юванта від 0 до 25мас.%, краще від 0,1 до 25мас.% поверхнево-активної речовини. Як правило, доцільно використовувати норму внесення від 5г до 2кг діючі речовини (д.р.) на гектар (га), краще від 10г до 1кг д.р./га, найкраще від 20 до 600г д.р./га. При використанні як агента для просочування насіння загальноприйняті дози складають від 10мг до 1г діючої речовини на 1кг насіння. У той час як концентровані композиції є більш бажаними продуктами, що надходять у продаж, безпосередній споживач, як правило, застосовує розведені композиції. Нижче винахід більш докладно проілюстровано на прикладах, що не обмежують його обсяг. Приклад 1 У цьому прикладі проілюстровано одержання сполуки №2.01 Розчин 1,4-диметил-5-нітро-1,4-дигідро-1,4епоксинафталіну (5,49г, 25,27ммоль) [див. Т.Nishiyama та ін., Rikagaku-hen, 28, 2000, сс.3743] у ТГФ (55мл) гідрували в присутності RaNi (1,1г) при температурі навколишнього середовища. Поглинання водню становило 2,23л (97%) через 18год. Після відфільтровування каталізатора фільтрат упарювали та розчиняли в простому ефірі, промивали водним розчином NaHCO3 і сушили (Na2SO 4) з одержанням 4,60г неочищеного продукту у вигляді масла. Після розтирання в гексані зі слідовими кількостями простого ефіру одержали 4,51г (94%) кристалічного продукту червонуватого кольору. Приклад 2 У цьому прикладі проілюстровано одержання сполуки №1.01 До 1,4-диметил-5-нітро-1,4-дигідро-1,4епоксинафталіну (4,22г, 19,43ммоль) (див. приклад 1) в етанолі (60мл) додавали розчин хлориду амонію (2,08г) у воді (5,2мл) при 47°С. Додавали при інтенсивному перемішуванні впродовж 5 хв. порошкоподібний цинк (9,10г, 0,14моль) як одну порцію. Суспензію нагрівали до температури дефлегмації впродовж 5½год., та потім фільтрували через пристрій типу Hyflo™, одержуючи прозорий фільтрат жовтого кольору. Після упарювання одержували неочищений продукт у кількості 4,57г у вигляді в'язкого масла. Після колоночної хроматографії на силікагелі в суміші етилацетат-гексан (1:4) одержали 1,24г (34%) необхідного продукту у вигляді кристалів коричнюватого кольору. Приклад 3 У цьому прикладі проілюстровано одержання сполуки №2.16 33 81784 Розчин 5-нітробензонорборнадієну [L.A. Paquette та ін., J. Amer. Chem. Soc. 99, 1977, с.3734] (2,52г, 13,46ммоль) у метанолі (100мл) гідрували в присутності 5% Pd/C (0,5г) при температурі навколишнього середовища. Поглинання Н2 становило 1,14л (95%) через 11хв. Розчин відфільтровували від каталізатора та упарювали, у результаті одержали неочищений продукт (1,86г, 87%) у вигляді масла жовтого кольору, що твердіє при вистоюванні при кімнатній температурі (tпл 63-64°С). Приклад 4 У цьому прикладі проілюстровано одержання сполуки №3.023 Розчин 1-метил-4-трифторметил-1Н-пірол-3карбонової кислоти (1,02г, 5,3ммоль) і каталітичну кількість ДМФ (3 краплі) в дихлорметані (20мл) після попереднього охолодження на льоді вводили у взаємодію з оксалілхлоридом (0,805г, 1,2екв.) впродовж 2год. Потім через 15хв. у реакційну суміш додавали по краплях розчин 1,8-диметил11-оксатрицикло[6.2.1.0*2,7*]ундека-2,4,6-триєн-3іламіну (сполука №.2.01; див. вище метод одержання) (1,0г, 5,284ммоль) і триетиламін (1,07г, 10,57ммоль) у 20мл дихлорметану при охолодженні (3-7°С) з наступним перемішуванням при температурі навколишнього середовища впродовж 3¼год. Потім реакційну суміш зливали на льодяну воду та екстрагували дихлорметаном, одержуючи 2,26г неочищеного продукту. Після очищення на силікагелі в суміші етилацетат-гексан (1:1) і наступного розтирання з простим ефіромгексаном одержали твердий продукт (1,14г, 59%) у вигляді суміші ізомерів. Приклад 5 У цьому прикладі проілюстровано одержання сполуки №3.024 Суспензію NaH (0,107г, 60%-ва масляна дисперсія, ~2,7ммоль) у ДМФ (5мл) вводили у взаємодію з розчином (1,8-диметил-11-оксатрицикло[6.2.1.0*2,7*]ундека-2,4,6-триєн-3-іл)аміду 1-метил-4-трифторметил-1Н-пірол-3-карбонової кислоти (сполука №.3.023; див. вище метод одержання) (0,65г, 1,784ммоль) у 5мл ДМФ при 1015°С впродовж 30хв. Додавали 3-бром-1-пропін (0,276г, 2,32ммоль) і суміші давали додатково прореагувати впродовж ночі при температурі навколишнього середовища. Після обробки льодяною водою та етилацетатом і очищення на силікагелі одержали 0,36г (50%) необхідного продукту у вигляді суміші ізомерів. Приклади композицій сполук формули (І) Процеси обробки для одержання композицій сполук формули (І), таких як концентрати, що емульгуються, розчини, гранули, дуети та змочувальні порошки [описані в WO 97/33890]. Біологічні приклади: фунгіцидна дія Приклад В-1: Дія проти Puccinia recondita на пшениці (бура іржа пшениці) Однотижневі рослини пшениці сорту Аrіnа у камері для обприскування обробляли композицією сполуки, яку тестують (0,02% діючої речовини). Через 1 день після обробки рослини пшениці інокулювали шляхом обприскування дослідних рослин суспензією спор (1´105 уредоспор/мл). 34 Після інкубації впродовж 2 днів при 20°С та 95%вій відносній вологості рослини витримували в теплиці впродовж 8 днів при 20°С та 60%-вій відносній вологості. Ознаки хвороби оцінювали через 10 днів після інокуляції. Кожна з сполук 3.048, 14.048, 29.048, 15.048, 20.048, 3.028, 22.048, 21.048, 15.023, 15.027, 15.028, 3.035, 14.035, 15.035, 15.052, 14.210, 15.210, 14.202 та 15.202 практично цілком попереджала ураження грибом (ураження 0-5%). Приклад В-2: Дія проти Podosphaera leucotricha на яблуні (справжня борошниста роса яблунь) П'ятитижневі саджанці яблунь сорту Mclntosh у камері для обприскування обробляли композицією сполуки, яку тестують (0,02% діючої речовини). Через 1 день після обробки рослини яблунь інокулювали шляхом стр ушування рослин, що заражені справжньою борошнистою росою яблунь, над дослідними рослинами. Після інкубації впродовж 12 днів при 22°С та 60%-вій відносній вологості та світловому режимі 14/10 год. (день/ніч) оцінювали ознаки захворювання. Кожна з сполук 3.048, 14.048, 15.048, 22.048, 14.210, 15.210, 14.202, 15.202 та 15.023 виявила високу ефективність (ураження