Спосіб визначення жирнокислотного складу ліпідів

Винахід відноситься до сільськогосподарської біології, зокрема до способів оцінки якості продуктів рослинництва і тваринництва і може бути використаний в м'ясо-молочній і харчовій промисловості. Найбільш близьким по технічній суті і досягнутому результату є спосіб визначення складу жирних кислот в харчових продуктах, в якому проводиться прямий метаноліз зразка, концентрування отриманої суміші, обробка концентрату розчинником, очистка метилових ефірів жирних кислот. Недоліки вказаного способу слідуючі. По-перше, спосіб вимагає великих затрат розчинників і матеріалів, так як на обробку одного концентрату витрачається 50мл діетилового ефіру, 4 - 6г безводного сульфату магнію, а на очистку метилових ефірів жирних кислот тонкошаровою хроматографією - 2 - 4г силікагелю. По-друге, спосіб вимагає великих витрат часу, оскільки концентрат послідовно обробляють водою, двічі діетиловим ефіром, сушать над безводним сульфатом магнію, відфільтровують і випаровують під вакуумом. Далі концентрат розчиняють в хлороформі, проводять хроматографію в тонкому шарі силікагелю, знаходять в парах йоду фракцію метилових ефірів жирних кислот, звільняють метилові ефіри жирних кислот від силікагелю і розчиняють їх в органічному розчиннику. В основу винаходу покладено завдання зменшити витрату реактивів, матеріалів і часу на здійснення способу. Вказаний технічний результат досягається тим, що обробку концентрату розчинниками і очистку метилових ефірів жирних кислот проводять одночасно за допомогою гексану і метилату натрію. Досліджуваний матеріал обробляють метанолом і хлористим ацетилом. Отриману суміш кип'ятять при температурі кипіння метанолу. Суміш фільтрують. Суміш концентрують в вакуумі. Концентрат обробляють гексаном і метилатом натрію. Метилові ефіри жирних кислот піддають газорідинній хроматографії. Приклади конкретного виконання. До 0,4 - 0,5г насіння льону-довгунця добавляють 30мл абсолютного метилового спирту, 3мл хлористого ацетилу і кип'ятять суміш з зворотним холодильником на протязі 2год при 63 - 67°C. Після охолодження суміш відфільтровують в колбочку з конічним дном. Далі суміш концентрують в вакуумі на роторному випаровувачі. До концентрату добавляють 0,5 - 1,0мл гексану і 0,08 0,10мл 2н. розчину метилату натрію в метиловому спирті. Отриману нову суміш струшують 1 - 2 хвилини. Після цього мікрошприцем відбирають 1мкл верхнього гексанового шару, який містить чисті метилові ефіри жирних кислот, і уводять в випаровувач газорідинного хроматографа. На хроматограмах підраховують площу піків. Отримані результати представлені в таблиці. З таблиці видно, що жирнокислотний склад насіння льону-довгунця, визначений відомим /прототип/ і заявленим способами, є близьким. Однак, при визначенні жирнокислотного складу насіння льону-довгунця заявленим способом, порівняно з відомим /прототипом/, відпала необхідність у виконанні таких операцій, як обробка концентрату водою, діетиловим ефіром, висушування над безводним сульфатом магнію, випаровування під вакуумом, розчинення концентрату в хлороформі, проведення хроматографії в тонкому шарі силікагелю, знаходження в парах йоду фракції метилових ефірів жирних кислот і звільнення метилових ефірів жирних кислот від силікагелю. Використання заявленого способу дозволить значно зменшити затрати реактивів, матеріалів і часу на визначення жирнокислотного складу ліпідів. Тому, одночасне за допомогою гексану і метилату натрію проведення обробки концентрату розчинниками і очистки метилових ефірів жирних кислот є перспективним.