Спосіб ранньої діагностики гострого одонтогенного остеомієліту

Спосіб ранньої діагностики гострого одонтогенного остеомієліту, який включає аналіз зібраного анамнезу і скарг хворого, вивчення клінічної симптоматики проявів запалення в щелепі та проведення дослідження щелепи, який відрізняється тим, що дослідження щелепи проводять шляхом тестування точок - проекцій виходів третьої гілки лівого і правого трійчастих нервів з кісткових отворів у м'які тканини обличчя, і за результатами тестування визначають стан трофічних процесів на 3 14117 незу і скарг хворого, вивчення клінічної симптоматики проявів запалення в щелепі та проведення дослідження щелепи, у якому, згідно з корисною моделлю, дослідження щелепи проводять шляхом тестування точок - проекцій виходів третьої гілки лівого і правого трійчастих нервів з кісткових отворів у м'які тканини обличчя і за результатами тестування визначають стан трофічних процесів навколишніх тканин у вимірюваних точках, причому тестування здійснюють шляхом подання у вищезгадані точки серій електричних сигналів, кожний з яких сформований набором імпульсів різної полярності з наступним визначенням провідності кожної точки, як інтегрального показника її реакцій на серію сигналів і обчисленням коефіцієнта асиметрії провідності кожної пари точок як відношення показника провідності точки - проекції місця виходу гілки трійчастого нерву хворого боку до показника провідності відповідної їй точки - проекції місця виходу гілки трійчастого нерва здорового боку, і при значенні цього коефіцієнта в межах 1,15-1,24 роблять висновок про наявність гострого періодонтиту або гострого одонтогенного періоститу, а при значенні коефіцієнта 1, 25 і більше - про наявність гострого одонтогенного остеомієліту. Приклади конкретного виконання способу: Приклад 1 Хвора Т. поступила із скаргами на оніміння підборіддя, наявність болісної припухлості в підщелепній ділянці зліва й болю в ділянці шостого нижнього зубу зліва, при натискуванні на шостий зуб біль значно підсилювався. Були проведені загальні клінічні методи обстеження, за якими загальний стан хворої визначався як задовільний. Було проведено тестування точок - проекцій виходів третьої гілки лівого і правого трійчастих нервів з кісткових отворів у м'які тканини обличчя. Для цього у вищезгадані точки подавали серії електричних сигналів величиною, що не перевищувала 10мкА і 5В, кожний з який сформований набором імпульсів різної полярності за допомогою пристрою для електропунктурної діагностики "ДІН Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 1". Фіксували реакцію точок на подані сигнали, дані отриманої серії показників обробляли математично і в числовому вигляді визначали провідність кожної точки, яка відображала стан трофічних процесів підлеглих тканин у вимірюваних точках. Для правого (здорового) боку цей показник складав 101ум.од., а для лівого (хворого) дорівнював 118ум.од. Потім визначали відношення показника провідності хворого боку до показника здорового і визначали коефіцієнт асиметрії, який складав 1,17. Величина коефіцієнта асиметрії свідчила про наявність у хворої гострого періоститу. Хворій було надано своєчасне лікування, в наслідок якого вдалося зменшити час госпіталізації хворої та знизити ризик розвитку ускладнення. Приклад 2 Хвора Н. п'ятдесяти п'яти років звернулася із скаргами на болісність в ділянці нижньої щелепи справа, болю в ділянці шостого нижнього зубу справа, оніміння нижньої губи справа, оніміння підборіддя. За даними загальних клінічних методів обстеження загальний стан хворої визначався як задовільний. На рентгенограмі нижньої щелепи фіксувалося розширення періодонтальної щілини навколо нижнього шостого зуба справа, розрідження кісткової тканини в ділянці верхівки кореню цього зуба D=2мм з нерівними контурами. При вимірюванні електрофізіологічних параметрів третьої гілки трійчастого нерва в проекції його виходу з кісткової тканини, отримали для лівого (здорового) боку показник провідності, що дорівнює 99ум.од.; а для правого (хворого) показник провідності, що дорівнює 169ум.од. Таким чином, коефіцієнт асиметрії у даному випадку дорівнює 2,57, що свідчить про розвиток запального процесу в губчастій речовині кісткової тканини, тобто гострого одонтогенного остеомієліту. Хворій було надано своєчасне лікування за загальновідомою схемою, внаслідок чого вдалося набагато зменшити об'єм секвестрації кістки та прискорити одужання хворої. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601