Пристрій для пункції

Винахід відноситься до медичної техніки, а саме до хірургічних інструментів для пункції фізіологічних та патологічних порожнин тіла з діагностичною і лікувальною метою. Відомі пристрої для пункції, що включають порожнисту голку з канюлею, в каналі якої співвісно розміщений рухомий мандрен з головкою, де передбачені елементи фіксації головки мандрена до канюлі голки (Безак В.И. Медицинский инструментарий и аппаратура. - М: Медицина, 1969. - С.44, рис.17 "в"). При пункції таким пристроєм неможливо отримати уяву про величину порожнини, яка пунктується, а момент попадання кінця голки в порожнину визначається орієнтовно по "провалу" голки, підтвердити це можливо тільки у випадку, коли порожнина містить рідину, по витіканню її через канал голки. Для цього при маніпуляції доводиться час від часу витягувати мандрен, щоб звільнити канал голки і, у випадку непояви рідини, знову його вставляти перед подальшим просовуванням голки. Головка відомого мандрена в робочому положенні нерухомо сполучена з канюлею голки і разом з мандреном залишається нерухомою весь час при просовуванні голки в тканини, тому не може давати інформації про наявність, чи відсутність опору для кінця голки. Це затруднює пункцію, зменшує її діагностичну цінність і приводить до додаткової травми тканин під час маніпуляції і є суттєвим недоліком. Завданням винаходу є полегшення пункції, збільшення її діагностичної інформативності і зменшення травматизації тканин при пункції шляхом візуального контролю за глибиною введення голки в тканини і надійної фіксації моменту попадання кінця її в досліджувану порожнину без витягування мандрена і незалежно від наявності там вмісту, а також створення можливості визначення розмірів порожнини, яка пунктується. Поставлене завдання досягається тим, що в пристрої, який включає порожнисту голку з канюлею та мандрен з головкою, останній встановлений в канал циліндра голки з можливістю руху його в зворотному напрямку при просуванні голки крізь тканини і поступальному при поданні кінця її в порожнину. В головці мандрена виконана борозна і головка вмонтована в муфту з підпружиненим штоком для візуального контролю за положенням мандрена. Канюля голки і головка мандрена кріпляться до муфти шурупами. В запропонованому пристрої для пункції головка мандрена і канюля голки сполучені між собою з допомогою спеціальної муфти. Муфта містить підпружинений шток, який впирає в головку рухомого мандрена. Остання в робочому положенні встановлена в канюлі голки з можливістю дозованого її руху з мандреном, відповідно до величини виконаній на головці борозди, в зворотньому напрямку при наявності опору для кінця голки і поступальному - при попаданні кінця голки в порожнину. Відповідно до руху мандрена з головкою міняється положення штока відносно торця муфти, що сприймається візуально, даючи достовірну інформацію про положення кінця голки. На фіг.1 зображений пристрій для пункції, загальний вигляд в поздовжньому розрізі; на фіг. 2 - розріз А - А на фіг. 1. Пристрій має порожнисту голку 1 з канюлею 2. В канал циліндра голки 1 співвісно встановлений мандрен 3, неробочий кінець якого закінчується головкою 4. Робочі кінці голки 1 і мандрена 3 утворюють єдину скошену поверхню. Пристрій має муфту 5, яка з'єднує канюлю 2 голки 1 з головкою 4 мандрена 3, які фіксуються до муфти 5 шурупами 6 і 7 відповідно. В муфту 5 вмонтований шток 8 з пружиною 9 для візуального контролю за положенням мандрена 3. В головці 4 мандрена 3 зроблена борозна 10, в якій розміщується виступ шурупа 7, чим і обмежується рух мандрена 3 в зворотньому і поступальному напрямках. Пристрій використовується після стерилізації таким чином. Пункція проводиться пристроєм в зібраному вигляді. Кінець мандрена виступає на декілька мм з циліндра голки, при цьому косі зрізи їх встановлені в одній площині. При впиранні кінця мандрена в м'які тканини мандрен рухається в зворотньому напрямку і відводиться в крайнє верхнє положення так, що зріз його повністю співпадає з зрізом робочого кінця голки. При зворотньому русі мандрена його головка тисне на шток муфти і внаслідок стискання пружини шток піднімається вгору. В такому положенні шток утримується весь час, поки кінець мандрена впирається в тканину. Коли кінець голки попадає в порожнину, зникає опір для кінця мандрена ї пружина штока розтискається, під тиском штока з пружиною мандрен рухається в поступальному напрямку, а шток в цей час опускається в заглиблення торця муфти. Зміни положення штока реєструються візуально, додатково на слух може сприйматися клацанням, а рукою відчуттям поштовху. Це достовірно підтверджує попадання кінця пункційної голки в порожнину тіла. Величина порожнини визначиться по зменшенню довжини голки від моменту попадання кінця голки в порожнину і опускання штока в заглиблення до повторного підйому його внаслідок упору кінця мандрена в протилежну стінку порожнини. Наявність муфти робить зручнішим маніпулювання голкою. Коли треба вийняти мандрен з каналу голки, щоб отримати з досліджувальної порожнини біоптат чи ввести туди розчин, це легко здійснити після звільнення фіксуючого шурупа. Після цього біоптат з порожнини може витікати самостійно або відсмоктуватись шприцем, який попередньо приєднують до канюлі голки.