Спосіб моделювання панкреато-інсулярної недостатності

Спосіб моделювання важкої панкреатоінсулярної недостатності шляхом оперативного втручання на підшлунковій залозі експериментальної тварини у вигляді її видалення через лапаротомію і замісної інсулінотерапії в післяоперацій 3 15454 ретродуоденальну частину загальної жовчної протоки, пілорично-антральну частину шлунка. Далі відновлюють безперервність травної трубки анастомозуванням кукси шлунка з початком порожньої кишки «кінець у кінець», після чого формують біліодигестивний холецисто-єюноанастомоз «бік у бік» і браунівське міжкишкове співустя з заглушкою привідної петлі порожньої кишки. У післяопераційному періоді проводять замісну інсулінотерапію. Приклад реалізації способу. У експерименті на безпорідній собаці-донорові масою 15кг із модельованою мозковою смертю кліпіюванням обох сонних артерій проводили премедикацію атропіном, реланіумом та морфіном за 20 хвилин до оперативного втручання. Інгаляційний наркоз здійснювали апаратом "Полінаркон-4" за допомогою азеотропної суміші та кратними введеннями фентанілу та дроперидолу за схемою нейролептанальгезії. Через мікрокатетер, уведений в епідуральний простір, добово вводили 5мл лідокаину і 1мл промедолу для пролонгованої перидуральної анестезії. На ІІІб (за Гведелом) стадії наркозу виконували повну серединну лапаротомію. Виділяли підшлункову залозу, дванадцятипалу кишку і пілоричну частину шлунка. Перетинали при цьому підшлунково-селезінкову з'вязку, залишаючи селезінку інтактною. Одним блоком видаляли підшлункову залозу, дванадцятипалу кишку, ретродуоденальну частину загальної жовчної протоки, пілоричну частину шлунка, виконуючи перетинання і лігіювання лівої шлункової артерії і вени, лівої шлунково-сальникової артерії і вени, верхніх і нижніх підшлунково-дванадцятипалих артерій і Комп’ютерна верстка М. Мацело 4 вен. Далі відновлювали безперервність травної трубки анастомозуванням кукси шлунка з початком порожньої кишки "кінець у кінець", додатково перитонізуючи місце анастомозу рядком серозном'язових швів. Формували біліодигестивний холецисто-єюноанастомоз "бік у бік" і типове браунівське міжкишкове співустя з заглушкою приводної петлі порожньої кишки. Операційну рану ушивали до дренажів. У післяопераційному періоді проводили замісну терапію з розрахунку 30од. інсуліну на добу. Істотних технічних перешкод для реалізації розробленого способу в експериментальній практиці не відзначили. Спосіб, що заявляється, розроблено і технічно апробовано в експериментах на 12 безпородних собаках на базі експериментального оперблоку кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією Донецького державного медичного університету. Результати проведених експериментальних досліджень, включаючи також патентний пошук, свідчать про відсутність летальності, новизну й ефективність пропонованого способу, які відповідають технічному вирішенню винахідницької задачі і досягненню поставленої мети. Перелік використаних аналогів: 1. Баранов В.Г. Экспериментальный сахарный диабет. - Л.:Наука,1983 - С.57-59.- прототип. 2. Шалимов С.А. Руководство по экспериментальной хирургии. - М. Медицина, 1989 - 272с. Пошук проведений в фондах ДонОНМБ, ЦНТБ м. Донецька, патентної картотеки ДонГМУ, наукової бібліотеки ДонДМУ. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601