Спосіб визначення ступеня інбридингу в тваринництві

Винахід відноситься до області сільського господарства, зокрема для визначення ступеню тісноти Інбридингу при розведенні тварин. Відомим методом для визначення тісноти інбридингу, який знайшов широке застосування, є метод А. Шапоружа, який полягає в тому, що спільного предка записують римськими цифрами, що позначають ті ряди родоводу, в яких він зустрічається [1]. Однак при простоті і практичності цього методу визначити ступінь тісноти інбридингу можна лише приблизно, так як вона тільки позначається. Тому даний метод придатний лише для самих простих випадків. Найбільш близьким за технічною суттю до методу, що заявляється, є метод С. Райта, вибраний як прототип. На відміну від методу А. Шапоружа він дозволяє встановлювати кількісну сторону ступеня спорідненості [1] за формулою де - коефіцієнт інбридингу; - коефіцієнт інбридингу для спільного предка, який сам інбридований; - ряд з материнського боку родоводу, е якому зустрічається спільний предок; - ряд з батьківського боку родоводу, в якому зустрічається спільний предок. Напевне тому, що в зоотехнії існувало уявлення про успадкування за половиною "часток крові", які перейшли від батьків до потомства, С. Райт використовує при вирахуванні коефіцієнту інбридингу величину 1/2. В дійсності ймовірність утворення в поколіннях потомства напівкровних тварин дуже обмежена і становить під сумнів можливість використання величини 1/2 при визначенні ступеня інбридингу [2]. Недолік прототипу полягає і в тому, що він не забезпечує характеристику гомозиготності тварини в абсолютних значеннях чи процентах, а констатує лише зміни в бік збільшення останньої, які сталися при конкретному варіанті спорідненого парування і то тільки як статистичної закономірності, що підкоряється закону великих чисел [1]. Крім цього, цей метод визначення інбридингу не може використати в практичній роботі селекціонер при підборі конкретних пар для спорідненого парування. Цей висновок грунтується на постулаті, згідно з яким теорія ймовірності, яка визначає за Райтом можливість переведення в гомозиготний стан генний склад пробанда, заснована на законі великих чисел, що, звичайно, виключає конкретний, поодинокий випадок застосування [1]. До недоліків прототипу слід віднести і те, що при порівнянні різних варіантів спорідненого парування нерідко спостерігається рівнозначність у кількісному виразі. Так, за розрахунками [1], кількість можливих варіантів спорідненого парування в одному поколінні в пяти рядах родоводу дорівнює 15, із них за формулою Райта тільки вісім варіантів мають неоднакові результати, інші сім (близько 50%) за своїми значеннями збігаються. У зв'язку із складністю методу С. Райта він не знайшов поширення серед практиків-селекціонерів і, як правило, застосовується при проведенні кількісного аналізу ступеня інбридингу в наукових працях [1]. Той факт, що можливість кількісного вираження тісноти інбридингу є достоїнством методу С. Райта, але зазначені недоліки свідчать про необхідність пошуку принципово інших підходів і розробки нових методів визначення ступеня інбридингу тварин. Мета винаходу полягає в підвищенні точності методу. Поставлена мета досягається тим, що запропонований метод дає можливість врахувати вплив кожного предка до шостого ряду родоводу включно на формування спадкової основи потомка. Частка його участі в цьому процесі прямо залежить від загальної кількості предків і обернено пропорціональна віддаленості конкретного предка від пробанда. Вплив конкретного предка на спадковість пробанда встановлюється як сума квадратів віддаленості їх один від одного, тобто як сума квадратів порядкових номерів двох найближчих рядів родоводу, де зустрічається спільний предок. Якщо предок у родоводі пробанда повторюється кілька разів, проводять підсумовування одержаних результатів, встановлених у кожному окремому результаті. Розрахунок коефіцієнту інбридингу проводиться за формулою: де - коефіцієнт інбридингу; - загальна кількість предків; - порядкові номери найближчих рядів родоводу, де зустрічається спільний предок; - порядкові номери найближчих рядів родоводу, де зустрічається спільний предок при ному розрахунку; - "масштабний" поправочний коефіцієнт, який дорівнює при 14 предках (3 рядах) 9; при 30 предках (4 рядах) - 4,20; при 62 предках (5 рядах) - 2,03 і при 126 предках (6 рядах) - 1. Порівняльний аналіз з прототипом показує, що заявлений метод відрізняється наявністю нових елементів: відсутності величини 1 /2 і коефіцієнта інбридингу для інбредного предка, більш повним врахуванням влливу всіх предків родоводу на формування спадкової основи потомка, який визначається не за передачею сумнівних "часток крові", а як сума квадратів віддаленості їх один від одного. Крім цього, при розрахунку коефіцієнтів інбридингу за запропонованим методом відсутні рівнозначні показники, які мають місце при розрахунках методом С. Райта. Одержані коефіцієнти найбільш відповідають системі обліку інбридингу за А. Шапоружем і класифікації спорідненості. Розрахунок коефіцієнта інбридингу за запропонованою формулою дуже простий і тому може бути широко використаний у практичній роботі. Для полегшення і зменшення кількості розрахунків розроблена таблиця ступенів інбридингу за 21 варіантом спорідненого парування (див. таблицю). Приклад. Для розрахунку коефіцієнту інбридингу запропонованим методом з використанням допоміжної таблиці використаний родовід бугая Вєрний 8308 ЧС-925. Цей бугай інбридований на Мергеля 2122, ЧС-266 у і рядах родоводів з материнського боку й у і рядах - з батьківського. Такий інбридинг, згідно з системою обліку інбридингу за Шапоружем, записується таким чином: Складаємо поєднання рядів материнського і батьківського боків родоводу, де знаходиться спільний предок. Так одержуємо: Потім із таблиці відповідно до поєднань рядів, знаходимо значення коефіцієнта інбридингу: 3,71, 2,52, 2,07, 2,80, 2,07, 1,75. Підсумовуємо знайдені показники, в результаті чого встановлюємо, що коефіцієнт інбридингу за Мергелем 2122 у бугая Верного 8308 становить 14,92. Крім того, бугай Вєрний 8308 інбридований у IV ряду родоводу на корову Наяда ЧС-61, бугаїв Маркера ЧС-77, Граніта 2926 ЧС-39. Для кожної із цих тварин інбридинг позначається як Використавши дані допоміжної таблиці у відповідності з поєднанням рядів інбридингу знаходимо, що коефіцієнт інбридингу на кожного цього предка становить 3,94; а загальний ступінь інбридованості бугая Вєрного 8308 дорівнює 26,74 (14,92 + 3,94 + 3,94 + 3,94).