Очна мазь для лікування опіків і бактерійних запалень рогівки

Винахід належить до галузі медицини, а саме до офтальмології, до застосування флуренізиду для лікування опіків і бактерійних запалень рогівки ока. Опіки очей та кератити належать до найважчих патологій органа зору. Вони характеризуються важкістю змін у тканинах і своїми негативними наслідками: зустрічаються часто, і призводять, здебільшого, до зниження гостроти зору і, навіть, сліпоти. При опіках завжди має місце приєднання бактерійного запалення. Хімічний опік різко пригнічує життєдіяльність рогівки, сповільнює і спотворює перебіг регенерації. Стимуляція захисних, обмінних і регенераторних процесів у попеченій тканині рогівки, а також запобігання та ліквідація інфекції належать до найважливіших моментів патогенетичного впливу на опік. Суттєвим недоліком існуючих лікарських засобів (включаючи антибіотики тетрациклінового ряду) є те, що вони впливають на окрему ланку патологічного процесу і викликають негативні побічні реакції (Машковский М.Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 1986. - Ч.1, 2). Відомі очні мазі на основі антибіотиків. В офтальмології застосовують очну тетрациклінову мазь при кон'юнктивітах, блефаритах, кератитах, інших ураженнях переднього відрізку очного яблука. Недоліком цієї мазі є те, що вона протипоказана при надмірній чутливості організму хворого, захворюваннях печінки і нирок, вагітності. Тетрациклінова мазь очна може давати такі побічні реакції: свербіння, гіперемію, нудоту, блювоту, кандидоз (Регистр лекарственных средств Росии. М.: Инфармхим, 1993. - С.824 - 825). У зв'язку з викладеним вище, надзвичайно актуальною є проблема пошуку і впровадження нових хіміотерапевтичних засобів для лікування опіків та бактерійних запалень рогівки. Технічне завдання полягає у пошуку високоактивних протимікробних засобів і розширенні асортименту м'яких лікарських форм для офтальмології. Поставлену задачу вирішують таким чином, що на основі нового вітчизняного оригінального протимікробного засобу флуренізиду виготовляють очну мазь, яка виявляє протимікробну, протизапальну і ранозагоювальну дію і не викликає алергічних І подразнювальних ефектів. Приклад 1. Очна мазь, яка вміщує 0,25г флуренізиду. Склад, г: Фармакопейну основу, яка складається з 10 частин ланоліну безводного і 90 частин вазеліну сорту "для очних мазей" сплавляють і проціджують через кілька шарів марлі. До розплавленої маси додають 0,25г флуренізиду і розтирають до однорідності та гомогенності. Приклад 2. Очна мазь, яка вміщує 0,5г флуренізиду. Склад, г: Фармакопейну основу, яка складається з 10 частин ланоліну безводного і 90 частин вазеліну сорту "для очних мазей" сплавляють і проціджують через кілька шарів марлі. До розплавленої маси додають 0,50г флуренізиду і розтирають до однорідності та гомогенності. Приклад 3. Очна мазь, яка вміщує 1,0г флуренізиду. Склад, г: Фармакопейну основу, яка складається з 10 частин ланоліну безводного і 90 частин вазеліну сорту "для очних мазей" сплавляють і проціджують через кілька шарів марлі. До розплавленої маси додають 1,0г флуренізиду і розтирають до однорідності та гомогенності. Мазь, виготовлена з фармакопейної основи (ланолін - вазелін, 1 : 9) та флуренізиду (0,25 - 0,5 1,0г), відповідає всім вимогам ГФ XI, С.445, тобто є однорідною, стабільною і рівномірно розподіляється на ураженій ділянці: Готова мазь жовтого кольору, густої консистенції, однорідна. Мазь рекомендується зберігати у прохолодному, затемненому місці. Для експерименту було використано 20 кролів породи шиншила (масою 2,0 - 2,5кг), які отримували повноцінне збалансоване харчування і перебували в належних санітарно-гігієнічних умовах. У 10 - ти тварин (на 20 - ти очах) була викликана травматична ерозія рогівки ока, а у 10 - ти тварин (на 20 - ти очах) - хімічний опік рогівки. 10 тварин (20 очей) з травматичною ерозією рогівки було розділено на 3 групи: 1 - а група - 10 правих очей з ерозією, яку лікували флуренізидовою маззю (0,25%; 0,5% і 1%); 2 - а - група - 5 лівих очей з ерозією, яку лікували тетрацикліновою маззю; 3 - я група - 5 лівих очей з ерозією (контрольна група), 10 тварин (20 очей) з хімічним опіком рогівки було розділено на 3 групи аналогічно: 1 - а група - 10 правих очей з опіком, який лікували флуренізидовою маззю (0,25%; 0,5% і 1%); 2 - а група - 5 лівих очей з опіком, який лікували тетрацикліновою маззю; 3-я група - 5 лівих очей з опіком (контрольна група), Ерозію викликали трепаном і лезом. Діаметр ерозії рогівки очей - 8мм, ідентичний у всіх тварин. Форма ерозії кругла, в центрі рогівки, площа - 50мм. Стандартний ізольований важкий опік рогівки кролів викликали методом штампу,розробленим в НДІ ім. акад. В.П. Філатова (В.М. Непомяща, М.І. Алєшаєв, рацпропозиція №477 від 1976p.), як уражуючу речовину використовували 5% розчин NaOH при експозиції впливу 9 - 10 секунд. На очах з травматичною ерозією та опіком (1 а група) застосовували аплікації нової очної мазі флуренізидової (0,25%; 0,5%; 1%). Мазь наносили щоденно - 4 рази на добу. На очах з травматичною ерозією та опіком (2 а група) застосовували аплікації стандартної 1% тетрациклінової мазі. Наносили її щоденно - 4 рази на добу. Лікування травматичної ерозії рогівки ока розпочинали відразу після отримання ерозії і продовжували до її повної епітелізації. Опіки рогівки розпочинали лікувати через 10 годин після отримання опіку і продовжували до моменту зникання набряку рогівки, щезання ін'єкції очного яблука, формування більш або менш вираженого помутніння рогівки та повного заспокоєння ока кроля. Для кількісного обліку змін стану ерозій під час їх загоювання проводили планіметрію за методом Є.В. Кулешова і К.В. Поворинської (1971). Суть його полягає в тому, що швидкість загоювання ерозії за добу оцінюють і визначають за формулою: де - площа ерозованої поверхні при попередньому вимірюванні; - площа ерозованої поверхні при даному вимірюванні; - кількість днів між вимірюваннями; - ефект загоювання. Результати планіметричного дослідження подані в табл.1. Дані планіметрії показують, що найефективнішою була 1% флуренізидова мазь, яка достовірно прискорює процес загоювання ерозованої поверхні (P < 0,05). У 1 - й групі процес повної епітелізації ерозії закінчився через 38 - 42год, у 2 - й групі - через 48 54год, у 3 - й (контрольній групі) - через 58 - 62год. Отже, 1% флуренізидова мазь достовірно підвищує (P < 0,05) інтенсивність регенераторних процесів при загоюванні (епітелізації) ерозій рогівки (порівняно з тетрацикліновою маззю в середньому на 10 - 12год, а порівняно з контролем - в середньому на 20год). За перебігом опікового процесу в рогівці кроля спостерігали в динаміці протягом 2 - х місяців з дня опіку. Для цього застосовували метод фокального освітлення, вітальне забарвлення рогівок 1% розчином флюоресцеїну (для оцінки швидкості регенерації переднього епітелію), шкалу проф. В.В. Войно-Ясенецького (для визначення ступеня прозорості рогівок), а також проводили об'єктивну фотореєстрацію стану очей кролів - через 5 годин після опіку (початковий стан), 14 діб і 2 місяці (при завершенні експерименту). Для порівняння результативності проведеного лікування брали до уваги терміни ліквідації запального процесу в попеченому оці, повної епітелізації рогівок, початку і вираженості їх васкуляризації, щезання періфокального набряку. Про вислід опікового процесу робили висновки після закінчення експерименту, враховуючи ступінь прозорості рогівок та розміри залишкових помутнінь. У 1 - й групі повна епітелізація попечених рогівок наступала, в середньому, на 16 - 18 добу, у 2 - й групі - на 22 - 24 добу, у 3 - й (контрольній групі) - на 30 - 34 добу (табл.2). Найефективнішою була 1% флуренізидова мазь. Перебіг опікової хвороби очей у 1 - й групі був набагато сприятливішим, ніж у 2 - й і 3 - й групах. Аплікації 1% флуренізидової мазі достовірно прискорювали терміни епітелізації і ліквідації запальних явищ в оці, зменшували кількість ускладнень, сприяли розсмоктуванню помутнінь. За результатами досліджень 1% флуренізидова мазь є високоефективним і безпечним засобом, що надійно стимулює репаративні процеси в ерозованій та попеченій рогівці ока. Мазь не виявляє алергічних реакцій і не подразнює слизові оболонки ока. Запропоновану мазь легко виготовляти ex tempore в умовах аптеки і тим більше на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості України. Вона перспективна для впровадження і широкого застосування в практичній офтальмології.