Спосіб збирання зернових культур

Спосіб збирання зернових культур, що включає обмолот рослин на корені, збір продукції обмолоту і подачу її на сепарацію шляхом розподілу 3 20841 ти рідкого освітленого палива. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що в способі збирання зернових культур, який складається з обмолоту рослин на корені, збору продукції обмолоту і подачі її на сепарацію шляхом розподілу відчесаного вороху на дві фракції - вільне зерно та обірвані колоски (волоткі) з грубими солом’яними домішками, очищення першої фракції і доробки другої фракції, відповідно до корисної моделі розподіл вороху на фракції, очищення першої фракції і доробку другої фракції, здійснюють на стаціонарі, причому доробка другої фракції (обірвані колоски /волоткі/ із солом’яними домішками) містить подрібнювання з наступним брикетуванням. Застосування запропонованого способу дозволяє одночасно одержувати зерно і кормові брикети. Вихід вільного зерна складає 60...70% від кількості вороху, а кормових брикетів 30...40%. При цьому до складу брикетів входить зерно з необмолочених колосків (волотків), полова і грубі солом’яні домішки. Крім того, даний спосіб зменшує переущільнення грунту, що підвищує її водопроникність і, як наслідок - збільшує врожайність зерна, а також сприяє зниженню втрат зерна і полови, зменшує металоємність збиральних машин, знижує енерговитрати і витрати рідкого освітленого палива. Технологічний процес збирання відбувається в два етапи. На першому етапі виконується процес збирання очесаного вороху у причіп. Даний етап протікає таким чином. Під час руху машини по полю стебла рослин спочатку відхиляються переднім кожухом очосуючої камери, а потім під дією всмоктувального повітряного потоку, створюваного обертовими назустріч один одному очосуючими барабанами, а також сил пружності стебел попадають у зону очосування внизу камери. Гребінки розташовані по утворюючій барабану прочісують рослину знизу нагору. Найбільш великі, стиглі зернівки мають слабкий зв’язок з колоссям (волоттю) і тому легко відокремлюються від суцвіття під впливом гребінок очосуючого барабану. Недостиглі дрібні зернівки сильніше зв’язані із суцвіттям і тому можливо відрив колосків (волотків). Крім того, гребінки барабанів можуть обривати листи і солом’ясті частки. Тому, отриманий у результаті очосу ворох, містить вільне зерно, обірвані колоски (волоткі) і грубі солом’ясті домішки, при цьому вільне зерно в очесаному вороху складає (60...70%), а обірвані колоски (волоткі) і солом’ясті домішки (30...40%). Слід зазначити, що отримане в результаті очосу вільне зерно є самою коштовною частиною врожаю, тому що найбільш легко відокремлюються самі великі, цілком стиглі зернівки. Наступною операцією після очосу є транспортування вороху у причіп. Процес транспортування Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 4 вороху здійснюється в такій послідовності. Очесаний ворох повітряним потоком переміщається в прийомну камеру, відкіля він пневмомеханічним транспортером подається в причіп. Зібраний у причіп очесаний ворох доставляється на стаціонарний пункт. Задачею другого етапу збирального процесу є доробка очесаного вороху. Технологічний процес доробки очесаного вороху відбувається таким чином. Очосаний ворох, що доставляється з поля, вивантажується у прийомний бункер-дозатор, відкіля він дозовано надходить на сепарацію. Сепарація очосаного вороху полягає в розподілі її на дві фракції по розмірних ознаках. Перша фракція, яка включає в себе вільне зерно з дрібними і легкими домішками, а також незначною кількістю грубих домішок, проходить крізь отвори циліндричного решета (прохід), а друга фракція - обірвані колоски (волоткі) з грубими солом’яними домішками йде сходом (сход). Для відділення всіх домішок, що засмічують зерно, перша фракція направляється на очищення. Очищення відбувається на плоскорешітному ворохоочистителі, на якому легкі домішки виділяються повітряним потоком, а великі і дрібні домішки на плоских решетах. На ділильних решетах великі домішки йдуть сходом, а зерно з дрібними домішками йде в прохід і надходить на підсівні решета, де дрібні домішки йдуть у прохід, а очищене зерно йде сходом. Після очищення зерно транспортерами направляється в склад на збереження. У зв’язку з тим, що до складу другої фракції входить низькосортне зерно в обірваних колосках (волотях), то обмолочувати його для отримання продовольчого або насінного зерна недоцільно. Тому найбільш ефективно його використовувати в кормових цілях. Для цього другу фракцію спочатку направляють на подрібнювання, основною задачею якого є зменшення довжини обірваних колосків (волотків) і солом’яних домішок до необхідної норми. Для отримання кормових брикетів необхідно мати частки розміром 30...50мм. Подрібнена маса надходить на брикетування. Брикетування кормів являє собою пресування не зв’язаних між собою часток корму. Для підвищення якості брикетів можна використовувати різні добавки (комбікорм, цукровий буряк, гніт, меласу тощо). При брикетуванні всі компоненти спочатку ретельно перемішуються, а потім надходять у прес. У процесі стискання кормової маси відбувається її структурна зміна, витиснення повітря, деформація часток і їх руйнування, збільшення поверхні зіткнення між ними. При цьому підвищується щільність корму до 400...500кг/м 3 і він здобуває властивості монолітного тіла. Готові брикети стрічковим транспортером подаються в охолоджувач, а потім у склад. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601