Спосіб активації лікарських препаратів

Заявляється винахід, який відноситься до медицини, зокрема, до фармокотерапії лікарських препаратів. Відомо, що для створення максимальної ефективної дії лікарських препаратів, існує необхідність при терапевтичному лікуванні в організм людини вводити препарати в значних дозах із значною концентрацією (Машковекий М.Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 1988. - Т.1. - С.4 - 7; т.2, с.73, 103). Разом з тим, введення значних доз лікарських препаратів приводить до виникнення ряду побічних ускладнень: геморагічний синдром, крововилив на місцях введення, пониження артеріального тиску, алергізація організму і т.д. Найбільш близьким до заявляемого способу є спосіб активації лікарських препаратів, який передбачає введення препарату в організм людини і попередню дію на його розчин фізичних засобів, при цьому в якості фізичного засобу застосовується омагнічування лікарських розчинів (дія на розчин препарату магнітного поля) за допомогою апарату "Полюс-1", і омагнічування проводять потужністю МТЛ на протязі 7 - 10 хвилин (Улащик B.C. Новые методы и методики физической терапии. - Минск: Беларусь, 1986. С.162 - 163). Проте застосування даного способу обмежене при терапевтичному лікуванні, через незначні зміни фізико-хімічних властивостей препаратів, в результаті дії на них. магнітного поля, які сприяли би підвищенню фармакологічної активності препаратів, тобто дія магнітного поля на препарати не викликає активації препаратів, хоча в значній мірі усуває побічні ускладнення. В основу винаходу спосіб активації лікарських препаратів поставлено задачу розширити терапевтичну спроможність лікарських препаратів за рахунок підвищення їх фармакологічної активності шляхом дії на препарат нового і раніше не застосовуємого фізичного засобу, забезпечує зміну фізико-хімічних властивостей в різногрупних лікарських препаратах. Поставлена задача в запропонованому винаході вирішується тим, що розчин препарату опромінюють гелій-неоновим лазерним променем, при цьому опромінення проводять потужністю 500 - 700МВТ/мм 2 на протязі 300 - 360сек. Підвищена фармакологічна активність лікарських препаратів забезпечується за рахунок попереднього впливу на розчин препарату гелійнеонового лазерного променя, який в порівнянні із відомими фізичними засобами, внаслідок зміни фізико-хімічних властивостей в різногрупних препаратах, викликає активації у всі х функціональних групах: сульфатній, гідроксильній і фосфатній. Разом з тим, для того, щоб активація проходила у всіх зазначених функціональних групах (сульфа тній, гідроксильній і фосфатній) необхідно, щоб опромінення розчину препарату лазерним променем проходило при густині потужності 500 - 700МВТ/мм 2 на протязі 300 360сек. При цьому граничні інтервали дії на розчин препарату гелій-неонового лазерного променя, які дають позитивний результат, були визначені методом експериментального дослідження (див. таблицю). В результаті дослідження було встановлено, що саме при потужності 500 - 700МВТ/мм 2 на протязі 300 360сек. забезпечується зміна фізико-хімічних властивостей в препаратах різних фармакологічних гр уп. Отож, запропоновані граничні інтервали при дії на розчин препарату гелій-неонового лазерного променя, які було визначено на підставі відомих експериментальних досліджень примінимі тільки для здійснення даного способу (тобто є суттєвими ознаками винаходу). Внаслідок наявності суттєви х ознак і такого причинно-наслідкового зв'язку примінення даного способу забезпечить розширення терапевтичної спроможності лікарських препаратів за рахунок підвищення їх фармакологічної активності, тобто, виконується технічна задача винаходу. Крім того, спосіб забезпечує досягнення терапевтичного ефекту із меншою дозою вводимого препарату. Запропонований спосіб активації лікарських препаратів здійснюється таким чином. Готують розчин лікарського препарату, необхідного для разового використання. При цьому, попередньо в залежності від віку пацієнта, визначається необхідна доза вводимого препарату. Потім в приготовлений розчин препарату, який знаходиться у відповідній ємкості, вводять світловод - джерело гелій-неонового лазерного променя (апарат АФДЛ-1) не занурюючи його в розчин - на відстані 10 - 15мм. Згодом проводять опромінення розчину препарату на протязі 300 - 360сек., при потужності променя 500 - 700МВТ/мм 2. Як видно із таблиці (див. к.4 і 5), при потужності 500 - 700МВТ/мм 2 найбільша значна активація, коли тривалість опромінення 300 360сек, при цій же тривалості опромінення зменшення чи збільшення густини потужності приводить до зниження активації (див. к.6 і 7). Після проведення опромінення, розчин лікарського препарату застосовують по призначенню для введення в організм відомими методами, а саме, внутрівенним, внутрітканинним і фізичним факторами. Даний спосіб використовується при застосуванні розчинів препаратів різних фармакологічних груп, у яких лазерне опромінення здатне активувати фармакологічну дію. Приклад 1. Хвора В., 54 роки, поступила в клініку хірургічної стоматології з діагнозом: флегмона криловидно-щелепового простору. Після проведення оперативного втручання розкриття флегмони, прийнято рішення провести комплексне лікування в склад якого входить гепарінотерапія. Згідно з відомою методикою (А.с. №1485815) незначну кількість крові хворої додали до проб з різними концентраціями гепаріну. Необхідну гіпокоагуляцію викликала концентрація гепаріну, яка в підсумку визначала разову дозу препарату для даної хворої - 8900Од. При додаванні таких же кількостей крові хворої до проб гепаріна, які були приготовлені за допомогою апарата АФДЛ-1, опроміненням на протязі 300сек. при потужності променя 500МВТ/мм 2, на відстані 12мм, бажана гіпокоагуляція виникала в пробі, яка в підсумку визначала разову дозу препарату для даної хворої - 8100Од. Визначену опромінену дозу гепаріну вводили хворій підшкірно через кожні 12год. Час згортання крові перед кожним наступним введенням знаходився в інтервалі 12 - 13хв, що свідчило про достатній гіпокоагуляційний ефект застосованого лазеропроміненого гепаріну. Приклад 2. Хворий Ц., 43 роки, поступив в клініку хірур гічної стоматології з діагнозом: флегмона навколовушно-жувального простору. Прийнято рішення провести комплексне лікування в склад якого входило застосування гемодезу. Приготовлений за допомогою апарату АФДЛ-1 гемодез, опромінений на протязі 300сек, при потужності променя 500МВТ/мм 2, на відстані 12мм, в кількості 100мл вводили внутрівенно перед розкриттям флегмони, і, надалі, кожні 12 годин вводили по 50мл препарату до зникнення гнійного виділення із рани. Після розкриття флегмони у хворого Ц. відмічалося менше підвищення цифрових показників температури тіла, ШОЕ, кількості лейкоцитів (ніж у хворих, яким наприклад, вводили внутрівенно фармакопейний гемодез). Разом з тим в подальшому у хворого Ц. відмічалося більш стрімке наближення показників до нормальних величин.