Спосіб зменшення сорбційної здатності біологічних мембран еритроцитів in vitro – контроль ефективності медикаментозних та немедикаментозних впливів

Корисна модель відноситься до доказової медицини. Відомі способи медикаментозної та немедикаментозної корекції сорбційної здатності мембран еритроцитів у хворих, тобто, in vivo. Принципи доказової медицини полягають у попереднім вивченні цих впливів in vitro. Тому засіб, який передбачає вивчення змін сорбційної здатності еритроцитів під впливом медикаментозних і немедикаментозних факторів in vitro, перед їх використанням у хворих, може служити способом доказової медицини. Відомий спосіб корекції порушень сорбційної здатності біологічних мембран еритроцитів за допомогою сантиметрово-хвильового опромінення (СМХ-терапія) грудної клітки в проекції патологічного процесу або комбінації СМХ-терапії з регіонарним ендолімфатичним введенням ізоніазіду [Савула М.М., Кравченко Н.С. Зміни показників ендогенної інтоксикації при різних методах комплексного лікування хворих на деструктивний туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. - 2000. - №1. - С.29-30.]. Недоліком цього методу є те, що він не є способом доказової медицини так як вивчення сорбційних можливостей мембран еритроцитів проводилось in vivo, де можливі впливи Інших факторів, не пов'язаних із медикаментозним (ізоніазид) або немедикаментозним (СМХ-терапія) впливом. Мета запропонованого нами способу є використання доказу in vitro ефективності медикаментозних і немедикаментозних впливів, які дадуть можливість застосувати їх in vivo. Суть корисної моделі полягає в тому, що для корекції порушень сорбційної здатності мембран еритроцитів у хворих із запальними процесами у дихальних шляхах ( хронічні обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ) під впливом прийому .препарату текомг(епадол) та у хворих на ХОЗЛ і бронхіальну астму під впливом низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НЛВ) використовується доказ позитивного впливу саме цих методів на сорбційну здатність мембран еритроцитів in vitro. Для вивчення впливу саме текому (а не комплексної терапії або інших чинників, що могли змінити сорбційну здатність еритроцитів у організмі хворих) на указані зміни сорбційної здатності мембран еритроцитів, нами використовувалось дослідження сорбційної здатності мембран еритроцитів in vitro. Для цього еритроцитарну суспензію хворих розливали по 1мл у 2 пробірки (контрольну та „дослідну"), потім в „дослідну" пробірку додавали 0,1мл текому, суспензію перемішували та інкубували протягом 2-х годин при кімнатній температурі. Було досліджено кров 37 хворих на ХОЗЛ у стадії загострення, сорбційна здатність еритроцитів складала у пацієнтів (37,2±1,7)%, у здорових осіб - (29,6±1,2)% , Р