Спосіб візуального побічного визначення порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині, наприклад нирковій артерії

Корисна модель відноситься до медицини, а саме – до функціональної діагностики серцево-судинної системи, переважно, на основі використання ультразвукової доплерографії. Відомий спосіб непрямого визначення порушення магістрального кровотоку в судинах, наприклад ниркових артеріях, за допомогою двох електродів, один з яких накладають на шкіру пацієнта в проекції досліджуваної зони, а другий вводять почергово в одну і другу ниркову артерії [а.с. СРСР №835413, А61В5/00, 1981]. Недоліками даного способу визначення порушення кровотоку є низька точність дослідження, а також необхідність у хірургічному втр учанні, що викликає значну травматичність. Найбільш близьким по суті і досягнутому результату до те хнічного рішення, що пропонується, є спосіб візуального побічного визначення порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині, наприклад нирковій артерії, шляхом вимірювання величини стенозуючого ураження в поперечному її перерізі [Гапченко Н.Д., Минкин С.Е., Харлап Г.В. и др. Диагностика стенозов почечных артерий по данным ультразвуковых методов исследования. //Терапевтический архив. - 1990. - Т.62. - №8. - С.124-127]. Даний метод дослідження магістрального кровотоку не потребує хірургічного втручання, а тому є безпечним для пацієнта. Але, при проведенні такого дослідження враховується тільки локальне ураження в будь-якому місці судинної зони. Так, при ураженні в поперечному перерізі судинної зони до 40% її діаметра вважається, що порушення кровотоку не виникає, а, отже, такий стеноз не викликає ішемію внутрішніх органів, наприклад нирок. Стеноз більш ніж 40% згідно даної методики визначення викликає значні порушення кровопостачання нирок, а поперечний стеноз більш 60% призводить до різких порушень функціонування їх. Однак, відомий спосіб дослідження кровотоку в судині не враховує ступінь стенозуючого ураження судини по її довжині, в той же час як визначена довжина ураження судини при визначеному співвідношенні її до величини зазначеного ураження в поперечному її перерізі може різко змінювати (зменшувати) еластичність судини і спотворювати характер пульсової хвилі, особливо швидкість просування її вздовж судини і амплітуду. В свою чергу, це може стати першопричиною порушення кровопостачання внутрішніх органів, а на основі цього - захворювання їх. Так, при порушенні кровопостачання нирок, що може бути наслідком порушення магістрального кровотоку в ниркових артеріях, ця обставина викликає вазоренальну гіпертензію, тому відомий спосіб визначення порушення кровотоку не є вірогідним і точним. Завдання даної корисної моделі полягає у створенні способу візуального побічного визначення порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині, наприклад нирковій артерії, який заснований на враховуванні фактора погіршення еластичних властивостей судини і спотворення на основі цього, характеру пульсової хвилі тиску крові в ній, що сприяє, таким чином, підвищенню вірогідності і точності дослідження. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі візуального побічного визначення порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині, наприклад нирковій артерії шляхом вимірювання величини стенозуючого ураження в поперечному її перерізі, згідно до корисної моделі, додатково вимірюють довжину стенозуючого ураження в поперечному перерізі і при її величині більш ніж 50% від довжини судини, а також величини ураження в поперечному перерізі більш ніж 15% від величини внутрішнього діаметра судини діагностують порушення кровотоку в ній. Додаткове вимірювання довжини стенозуючого ураження судини в сукупності з вимірюванням її в поперечному перерізі, а також при встановленні факту, що довжина зазначеного ураження складає більш ніж 50% від загальної довжини судини і величина цього ураження в поперечному її перерізі більш ніж 15% від величини внутрішнього діаметру її, дає можливість констатувати більш вірогідно і точно порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині за рахунок можливого зниження еластичних її властивостей і спотворення характеру пульсової хвилі тиску крові в ній. Аналогічних те хнічних рішень зі схожими ознаками при проведенні патентно-інформаційного пошуку не виявлено. Це свідчить про те, що те хнічне рішення, що пропонується, є новим і клінічно придатним. Корисна модель пояснюється схемою дослідження магістрального кровотоку в нирковій артерії на основі використання ультразвукової доплерографії. Спосіб визначення порушення магістрального кровотоку в зазначеній кровоносній судині здійснюють наступним чином. На ультразвуковому апараті отримують із прямої проекції зображення поперечного і повздовжнього перерізів черевної аорти 1 і стовбура ниркової артерії 2. Ультразвуковий промінь спрямовують паралельно напрямку вивчаємого кровотоку ниркової артерії. При цьому похибки кута між напрямками ультразвукового променя і кровотока не повинні бути більш за 20°. Для усунення шумової перешкоди може бути встановлений фільтр 1200х1300Гц. Вимірюють загальну довжину ℓ і внутрішній діаметр d від устя до воріт нирки 3, а також довжину ℓс і вн утрішній діаметр dc стенозуючого ураження зони 4. При встановленні факту, коли довжина ℓс стенозуючого ураження зони складає більш ніж 50% від довжини ℓ ниркової артерії, а також коли внутрішній діаметр dc цієї зони перевищує 15% від діаметра d артерії, діагностують порушення магістрального кровотоку в досліджуваній судині. Приклад №1 Хвора М, 43 роки, обстежена в діагностичному відділенні Харківського Центру серцево-судинної хірургії у зв’язку з підозрою на порушення кровотоку у ниркових артеріях і погіршення кровопостачання нирок. Виявлена наявність стенозуючого ураження лівої ниркової артерії: dc дорівнює 5-7% від діаметру d досліджуваної артерії, а довжина ℓс ураженої зони не перевищує 25-27% від загальної довжини ℓ артерії. На основі даних вимірювань стенозованої судинної зони констатовано, що значного порушення магістрального кровотоку в досліджуваній артерії, що може викликати функціональне порушення кровопостачання нирок, немає. Супутні дослідження щодо визначення індексу резистивності вказаної артерії, а також і характеристик пульсової хвилі тиску також не підтвердили значних змін в досліджуваних критеріях відносно критеріїв здорової людини. Приклад №2 Хворий Д, був обстежений в тому ж Центрі з підозрою на наявність у нього вазоренальної гіпертензії. Артеріальний тиск складав у межах: систола - 180-210мм.рт.ст., діастола - 90-120мм.рт.ст. Прийом пацієнтом лікарських препаратів, призначених для зниження артеріального тиску, результатів не дав. Шляхом ультразвукового дослідження ниркових артерій встановлені наступні дані стенозуючого ураження лівої артерії: ℓc складає 0,52-0,54% від ℓ судини, а dc - 0,19-0,22% від d судини. Індекс пульсативності РІ знижується в 1,18-1,22 рази, а резистивний індекс RI - 1,3-1,35. Дані ультразвукового обстеження свідчать про значні порушення еластичних властивостей артерії і спотворення характеру пульсової хвилі в ній, на основі чого було зафіксовано порушення магістрального кровотоку в зазначеній артерії, що привело до появи у пацієнта вазоренальної гіпертензії. Рекомендовано хірургічне лікування артерії, по проведенню якого стан пацієнта нормалізувався. Практика діагностування кровоносних судин з використанням пропонованого способу визначення порушення магістрального кровотоку в них і суп утні дослідження судин вказують, що вірогідність і точність даного діагностування в середньому підвищується на 27-32%.