Спосіб лікування гнійних ран м`яких тканин у великої рогатої худоби

Запропонована корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, а саме до ветеринарної хірургії. Спосіб може бути використаний для лікування гнійних ран м'я ких тканин. Рани - це механічні пошкодження шкіри, слизових оболонок, а також глибше розміщених тканин і органів з порушенням їх цілості. Травматизм у тварин є однією із серйозних проблем сучасної ветеринарії і спричиняє значний економічний збиток тваринництву. В комплексі заходів, які використовуються для лікування гнійних ран у тварин, виключне місце посідає використання фармакологічних препаратів. У ветеринарній хірургії відомі способи лікування гнійних ран з використанням рідини Олівкова, що складається із гіпертонічного водно-гліцеринового розчину сульфату натрію чи сульфату магнію з гіпоідитом натрію і наперстянкою; рідкої мазі Вишневського, що містить сосновий дьоготь, ксероформ та рицинову олію [Оливков Б.М. Общая хирургия. - Μ.: Госиздат с.-х. ли тературы, 1949. - 480с.]. Відомий спосіб лікування ранової патології тварин із використанням синтетичних антиоксидантів, що передбачає активний дренаж рани у вигляді атравматичної серветки із диальдегідцелюлози з трипсином та еміцидином, а також внутрішньом'язові ін'єкції 2,5% чи 5% водного розчину еміцидину [Бурков В., Колесниченко И.О., Мельниченко В.И. Ускоренные методы лечения раневой патологии животных с использованием синтетических ан-тиоксидантов // Мат. III Международн. научн.-практ. вет. конф. с проблем мелких животных: Сборник. - Одесса: Феникс, 2004. - 196с.]. Однак, недоліком останнього є те, що він розроблений для лікуваввд гнійних ран у першу фазу ранового процесу. Найбільш близьким до запропонованого є метод лікування гнійних ран м'яких тканин у великої рогатої худоби з використанням гумату натрію. Він включає механічну та хірургічн у обробку рани з промиванням розчинами антисептиків: перекису водню (3%) та перманганату калію (0,1-0,5%), локальне використання мазей з антисептичними, антиоксидантними і репаративними компонентами. З метою стимуляції регенеративних процесів автори рекомендують підшкірні ін'єкції 0,1%-вого розчину гумату натрію в дозі 0,1мл на 1кг маси тіла один раз у 10 діб, тричі [Юрченко Л.І., Юрченко О.Л. Гумат натрію як стимулятор регенеративних процесів при загоюванні ран // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. Наук. Праць. - Біла Церква, 2003. - Вип.25, Ч.1. - С.298-301]. Однак відомий спосіб має недостатній ступінь ефективності, так як не забезпечує комплексної дії на ключові ланцюги патогенетичних механізмів розвитку ранового процесу і не враховує спільності законів загоєння і лікування ран. До того ж, при даному методі відсутнє постійне депо лікувального засобу в рані та не враховується фазність ранового процесу, а терміни загоювання рани (33-34 доби) досить тривалий. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб лікування гнійних ран м'яких тканин у великої рогатої худоби, шляхом удосконалення відомого способу, на підставі спільності патогенезу ранового процесу та законів загоювання і лікування гнійних ран, досягти підвищення ефективності їх лікування, скорочення терміну лікування за рахунок одночасного комплексного впливу на всі чинники, що визначають патогенез ранового процесу і ранової інфекції, шляхом створення в рані постійного депо лікувального засобу, врахуванням фазності ранового процесу та додаткове використання активного антиокиданта - селеніта натрію (селегумату). Поставлену задачу вирішують створенням способу лікування гнійних ран м'яких тканин у великої рогатої худоби, що включає механічну та хірургічн у обробку рани з наступним промиванням розчинами антисептиків, локальне використання мазей з антисептичними, антиоксидантними і репаративними компонентами та ін'єкції водного розчину гумату натрію у першій фазі ранового процесу, який згідно винаходу, відрізняється тим, що у другій фазі ранового процесу для створення в рані постійного депо лікарських засобів використовують мазь альтанову 2%-у один раз на добу та додатково ін'єкції активного антиоксиданту селеніту натрію (селегумат) до повного одужання. Мазь альтанова 2%-на є лікарським засобом на основі біологічно активних сполук рослинного походження. Флора України є невичерпним джерелом для одержання таким сполук. Однією із розповсюджених в нашій країні та широко використовуваних як в науковій, так і в народній медицині є вільха клейка Alnus glutinosa (L.) Gaertn. сем. Березовые Betulaceae. Із плодів вільхи клейкої співробітниками Української фармацевтичної академії в співробітництві з Державним науково-дослідним центром лікарських засобів розроблена технологія одержання комплексу біологічно активних речовин "Альтан", оригінальність якого захищена патентом України [Патент України №16618. Спосіб одержання суми полифенолів / О.П. Хворост та ін. - Оп убл. 27.08.1997, Бюл. №4]. На основі альтану розроблено ряд лікарських форм у тому числі мазь альтанова 2%-на. Вона обумовлена репаративними та антимікробними властивостями альтану і так, як в комплексному лікуванні гнійних ран та опіків важливе місце відводиться антибактеріальній терапії, використовується не тільки з метою профілактики, але і в процесі лікування ускладнень. Незважаючи на досягнуті результати в лікуванні гнійно-запальних процесів, більшість препаратів діють тільки в першій фазі ранового процесу. Мазь альтанова 2%-на володіє вираженою ранозагоюючою, протизапальною, антимікробною дією, використовується в якості ранозагоюючого засобу при лікуванні гнійних ран [Альтан - новое отечественное эффективное средство ранозаживляющего, противовоспалительного, антимикробного действия / А.Г. Сербин, Л.В. Яковлева, О.П. Хворост, Е.В. Гладух, Η.Φ. Комиссаренко, В.С. Бондарь, В.В. Болотов, А.С. Шоломай // Провизор. - 1998. - Вип.18]. Запропонований спосіб лікування великої рогатої худоби з гнійними ранами м'яких тканин здійснюють наступним чином. Тварину фіксували у станку чи на операційному столі і проводили ретельну хірургічн у обробку рани або гнійного осередку. Після цього ранову порожнину заповнювали марлевою серветкою, просоченою маззю, що містить хлорамфенікол (0,75), метилурацил (4,0), тіотриазолін (1,0) та поліетиленоксид 1500 (до 100,0). Серветки змінювали раз на добу до повного очищення рани від гнійно-некротичних мас і появи грануляцій (І фаза ранового процесу). У ІІ фазі ранового процесу ранову поверхню змазували 2%-ою альтановою маззю до початку процесів епітелізації і рубцювання (III фаза ранового процесу). Підшкірно, у ділянці лопатки, робили ін'єкції 0,1%-ого водного розчину гумату натрію з додаванням активного антиокиданта - селеніту натрію із розрахунку 0,1мг на 1кг маси тіла тварини. Ін'єкції виконують 1 раз у 7 днів до повного одужання. Запропонований спосіб заснований на одночасному і комплексному впливі на чинники патогенезу ранового процесу, дозволяє забезпечити неускладнений перебіг ранової хвороби з урахуванням її фазності та скорочує терміни загоювання гнійних ран до 17-21 доби.