Антисептичний, регенеруючий засіб на основі похідних g

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії та фармації, і може застосовуватись як антисептичний засіб для лікування інфікованих ран м'яких тканин та гнійно-запальних захворювань шкіри. Відомий засіб, обраний найближчим аналогом, який містить суміш водних розчинів похідних g кротонолактону та карнозину і суміш карбонових кислот [Деклараційний патент України №67966 А, МПК C07D307/06, С07К5/04, А61К31/19, А61К31/34, опубл. 15.07.2004р., Бюл.№7], який призначений для оптимізації процесів регенерації інфікованих ран сполучних тканин, проявляючи антисептичну, протинабрякову та некролітичну активність. Недоліком композиційної суміші є не зовсім вдала для нанесення на інфіковані рани та шкіру лікарська форма у вигляді розчину, який необхідно тривалий час готувати перед використанням. Окрім того, суміш має характерний кислий запах, слабокисле значення рН середовища, недостатньо вигідний спосіб зберігання. В основу корисної моделі покладено завдання розробки такого засобу для лікування ран м'яких тканин та гнійно-запальних захворювань шкіри, який завдяки вдосконаленню складу та зміні лікарської форми забезпечує антисептичну, протинабрякову, некролітичну, регенеруючу активність, що дає можливість скоротити термін лікування, звести до мінімуму побічні явища, стабілізувати в процесі зберігання лікувальний засіб. Поставлене завдання вирішується тим, що анисептичний, регенеруючий засіб на основі похідних g кротонолактону та карнозину для лікування інфікованих ран та гнійно-запальних захворювань шкіри, який містить суміш на основі похідних g -кротонолактону та карнозину, згідно з корисною моделлю, додатково містить метилцелюлозу, пропіленгліколь, поліетиленоксид-400, олію м'яти перцевої і воду очищену при наступному співвідношеннф компонентів, мас. %: суміш на основі похідних g кротонолактону та карнозину 1,6-2,4 метилцелюлоза 3,0-5,0 пропіленгліколь 4,0-6,0 поліетиленоксид-400 4,0-6,0 олія м'яти перцевої 0,08-0,12 вода очищена до100,0 Введена до складу засобу метилцелюлоза надає йому форму гелю, нормалізує значення РН середовища від слабокислого 4,0 до нейтрального 6,0. Наявність пропіленгліколю і поліетиленоксиду-400 забезпечує однорідність і стабільність гелю. Окрім того, поліетиленоксид-400 проявляє осмотичну та помірно підсушуючу дію на інфіковані рани, є малотоксичним і не піддається мікробній контамінації. Необхідну гелеподібну консистенцію засобу надає відповідна кількість води очищеної, а олія м'яти перцевої служить коригентом запаху. Засіб готують наступним чином: - розраховану кількість метилцелюлози вносять до води очищеної, попередньо нагрітої до температури 90100°С; - склянку з цією сумішшю ставлять у холодильник або під холодну проточну воду, перемішуючи скляною паличкою до повного розчинення метилцелюлози; - суміш на основі похідних g -кротонолактону та карнозину розмішують у ступці з пропіленгліколем і поліетиленоксидом - 400; - до отриманої суміші додають охолоджений розчин метилцелюлози та олію м'яти перцевої та перемішують 3-5хв. до утворення гелеподібної маси жовтого кольору; - свіжовиготовлений гель поміщають в ексикатор, в якому створюють розрідження для видалення з нього бульбашок повітря. Приклад 1: Засіб готують, як вказано вище, за мінімального співвідношення інгредієнтів: суміш на основі похідних g кротонолактону та карнозину 1,6 метилцелюлоза 3,0 пропіленгліколь 4,0 поліетиленоксид-400 4,0 олія м'яти перцевої 0,08 вода очищена до 100,0. Приклад 2: Засіб готують, як вказано вище, за максимального співвідношення інгредієнтів: суміш на основі похідних g кротонолактону та карнозину 2,4 метилцелюлоза 5,0 пропіленгліколь 6,0 поліетиленоксид-400 6,0 олія м'яти перцевої 0,12 вода очищена до 100,0. Приклад 3: Засіб готують, як вказано вище, за оптимального співвідношення інгредієнтів: суміш на основі похідних g кротонолактону та карнозину 2,0 метилцелюлоза 4,0 пропіленгліколь 5,0 поліетиленоксид-400 5,0 олія м'яти перцевої 0,1 вода очищена до 100,0. Засіб використовують зовнішньо, змазуючи тонким шаром інфіковані рани та гнійно-запальні ділянки шкіри. Дослідження ранозагоювальних властивостей 2% гелю на основі похідних g -кротонолактону та карнозину проводили в умовах інфікованої стафілококом шкірної рани. Спостереження проведені на 60-ти безпородних щура х обох статей масою 130-150г, які були розділені на три групи по 20 тварин в кожній. Усім щурам під ефірним наркозом на попередньо депільовані ділянки шкіри на спині наносили по 3 повношарові рани довжиною 2см, на які накладали по 1 шву. Перед цим в рани 10 тварин з кожної групи вносили по 5 крапель культури золотистого стафілококу, що містила по 200000 мікробних тіл. Впродовж 15ти діб рани лікували досліджуваними препаратами, змазуючи рани 1 раз на добу. Отримані результати досліджень вказують, що припинення інтенсивних гнійних виділень спостерігалося на 34 добу, а початок епітелізації ранової поверхні у разі застосування запропонованого засобу є швидким і виявлявся на 9-12 добу дослідження. Таким чином, позитивний ефект досягається відповідним підбором компонентів засобу та вибором лікарської форми у вигляді гелю, забезпечуючи антисептичну, протинабрякову, некролітичну, регенеруючу активність під час лікування інфікованих ран та гнійно-запальних захворювань шкіри.