Спосіб лікування ішемічного інсульту

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до неврології і може бути використана для лікування ішемічного інсульту в гострому періоді шляхом впливу на реакції післяішемічного запалення. Негативний вплив реакцій місцевого запалення на наслідки гострої церебральної ішемії, на деформування інфарктного ядра на сьогоднішній день має численні підтвердження [1, 2, 3, 4]. Спроба обмежувати запальні прояви зустрічає на своєму шляху багато перешкод. Однією з них є неузгодженість між тривалістю терапевтичного вікна для нейропротекції дійсним часом її застосування, неспівпадіння експериментальних та клінічних ефектів та інші. Зниження рівня запальних реакцій в клініці залишається вкрай складною проблемою. Відомий спосіб терапевтичного впливу на постішемічне запалення при якому використовували антитіла до молекул клітинної адгезії - препарат енлимомаб. Але III фаза клінічних випробувань виявилась розчаровуючою: препарат викликає виражені побічні реакції [5]. Найбільш близьким за технічною реалізацією, який взято за прототип, є спосіб лікування ішемічного інсульту при якому застосовують базисну терапію, тобто пентоксифілін вводили внутрішньовеннo в дозі 1200мг на добу протягом 5 днів з наступним переходом на прийом усередину по 800мг на добу протягом 3х тижнів [6]. При застосуванні такої схеми лікування відмічено зменшення ранньої смертності і незначне зниження інвалідності у хворих, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу. Водночас, не показано покращення відновлення неврологічних функцій при застосуванні пентоксифіліну протягом гострого періоду інсульту. До недоліків прототипу відносяться часті побічні реакції у вигляді нудоти, блювання, болю в животі. Дослідження показали, що пентоксифілін крім покращання мікроциркуляції за рахунок зменшення агрегації тромбоцитів, еритроцитів також викликає зниження адгезії поліморфноядерних нейтрофілів до ендотелію, інгібує ФНП-альфа, зменшує продукцію інтерлейкіна- 1 моноцитами та макрофагами в умовах розвитку запалення при гострій ішемії мозку [7]. Однак не доведено, чи пов'язаний безпосередньо клінічний ефект препарату при ішемічному інсульті з впливом на рівень ІЛ-1, ІЛ-6 та ФНП-альфа, не представлено інформацію про вплив пентоксифіліну на рівень ЦОГ-2-ключового ферменту запалення, на білки гострої фази запалення. Задачею способу, що пропонується є зменшення проявів постішемічного запалення, (в якості індикатору використовується С-реактивний протеїн -СРП) і, таким чином, покращення наслідків інсульту. Технічний результат: запобігання ранньому неврологічному погіршенню, зменшення соматичних ускладнень, покращення відновлення неврологічних функцій, профілактика повторного інсульту. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі лікування ішемічного інсульту, що включає застосування традиційної базисної терапії згідно корисної моделі додатково призначають препарат моваліс (мелоксикам) в дозі 15мг на добу протягом 10 діб: перші три доби в/м , в подальшому - всередину. Відмінними особливостями способу, що заявляється, є спрямованість терапії на одним з ключових медіаторів запалення ЦОГ-2, який відповідає переважно за синтез простагландинів, регулюючих розвиток запалення та больові реакції [8, 9]. Гальмування реакцій післяішемічного запалення найбільш демонстративно виявиться у зниженні рівня гострофазових білків, зокрема СРБ, а також зменшенні рівня протизапальних цитокінів. Це в свою чергу може попередити відстрочену загибель нейронів, привести до зменшення розміру інфаркту, а відтак зменшити ймовірність раннього неврологічного погіршення, запобігти ускладненням інфекційно-запального походження та розвитку системної запальної відповіді, покращити ступінь відновлення неврологічного дефіциту. В результаті зменшиться летальність та ризик повторного інсульту. Спосіб здійснюється наступним чином: У гострому періоді ішемічного інсульту після проведення клініконеврологічного та додаткового лабораторного та інструментального, в тому числі нейровізуалізаційних досліджень (МРТ або КТ) для верифікації інсульту на тлі традиційної базисної терапії додатково призначають моваліс (мелоксикам) в дозі 15мг на добу протягом 10 діб: перші три доби в/м, в подальшому- всередину. Позитивний клінічний ефект мелоксикаму в гострішому періоді асоціюється із зниженням рівня маркеру запалення СРП. Цей феномен може бути відображенням складної взаємодії прозапальних цитокінів і госторофазових білків, зокрема ІЛ-6 та СРП. Як відомо, ІЛ-6 частково регулює продукцію СРП [10]. В цьому зв’язку можливим механізмом впливу селективного інгібітору ЦОГ-2 на СРП може бути гальмування активації нуклеарного некротичного фактору каппа В [11]. Враховуючи, що гострофазове запалення виражено протягом перших 5-7 діб з піком на 2-3 добу моваліс призначається протягом щонайменше 7-10 діб. Мелоксикам призначають на тлі одного з традиційних варіантів базисної терапії: пентоксифіліну 10мл 5% розчину на 200мл фізіологічного розчину внутрішньовеннo крапельнo протягом 10 днів, сірчано-кислої магнезії 510мл 25% розчину протягом 5 днів, гепарину 5тис. ОД підшкірно у перипупкову ділянку 2-3 рази на добу протягом 5-7 днів у випадках кардіоемболічного варіанту інсульту (для профілактики тромбоемболії) або при прогресуючому інсульті. Приклад 1: хвора Б., 70 років, історія хвороби №1120 госпіталізована в клініку 29.01.2006р. через 6 годин після розвитку ішемічного інсульту в басейні лівої середньої мозкової артерії у стані середньої важкості, в сопорі, з вираженим правобічним геміпарезом. Інсульт розвинувся на тлі гіпертонічної хвороби, та церепбральногоатеросклерозу. Хворій було призначено 15мг мовалісу в/м №3 з подальшим переходом на прийом 15мг у таблетках (протягом 7 діб) на тлі традиційної базисної терапії - пентоксифіліну 10мл 5% розчину на 200мл фізіологічного розчину внутрішньовеннo крапельнo протягом 10 днів, сірчано-кислої магнезії 5-10мл 25% розчину протягом 5-ти днів. Спостерігалось покращення стану хворої на 2 добу: відновилась свідомість, зменшились загальномозкові симптоми. На 4 добу визначався суттєвий регрес вогнищевих симптомів - зникла сенсорна афазія, зменшилась моторна афазія, збільшилась сила в правих кінцівках). На 7 добу відмічався помірний геміпарез, елементи моторної афазії. Хвору виписано із стаціонару на 22 день з легким парезом в руці, помірним в нозі, легкими мовними розладами.. Приклад 2: Хвора 3., 68 років № історії хвороби 3426, госпіталізована до клініки 13.03.05 року у тяжкому стані через 4 години після судинної катастрофи. На тлі виражених загальномозкових явищ, розладів свідомості (на рівні сопора-легкої коми,) позитивних менінгеальних симптомів, розладів тазових функцій спостерігались плегія правої руки та глибокий парез правої ноги, моторно-сенсорна афазія. В анамнезі артеріальна гіпертонія, ІБС, інфаркт-міокарда, миготлива аритмія. Результати люмбальної пункції та КТ визначили ішемічний характер гострого порушення мозкового кровообігу. Хворій було призначено 15мг мовалісу в/м №3 з подальшим переходом на прийом 15мг у таблетках протягом 7 діб, пентоксифілін 10мл 5% розчину на 200мл фізіологічного розчину внутрішньовеннo крапельнo протягом 10 днів, сірчано-кислу магнезію 10мл 25% розчину протягом 5-ти днів, гепарин 5тис. ОД підшкірнo у перипупкову ділянку 2- рази на добу протягом 7 днів. На 1-2 добу стан хворого стабілізувався. На 3 добу хоча зберігалась сплутаність значно зменшились менінгеальні симптоми, з'явились рухи в пальцях правої кисті, зменшились явища моторної та практично зникла сенсорна афазія. На 24 добу зберігався помірний правобічний геміпарез, часткова моторна афазія. В клініці МКЛ №4 за період 2005-2006 було проліковано 78 хворих запропонованим способом. Отримані наступні безпосередні результати: зменшився відсоток ранніх неврологічних погіршень у хворих середньотяжкого і тяжкого ступеню: 11 (16,4%) проти 21 (26,9%) на тлі лише традиційної терапії, (р=0,043). Дослідження СРП на 7 добу після інсульту показало, що у хворих, які протягом тижня отримували інгібітор ЦОГ-2 моваліс середні концентрації СРП виявились нижчими порівняно з пацієнтами, що лікувались традиційно(7,1+0,4мг/л та 9,6+0,6мг/л відповідно, Р,