Спосіб діагностики вегетативних дисфункцій у підлітків чоловічої статі з пролапсом мітрального клапана

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для діагностики дисфункції вегетативної нервової системи у підлітків чоловічої статі з пролапсом мітрального клапану (ПМК). Накопичено достатньо відомостей про частоту вегетативни х дисфункцій у підлітків з ПМК. Відмічається стійка тенденція до збільшення кількості дітей з проявами таких змін. Відомими способами діагностики дисфункції вегетативної нервової системи являються стандартне електрокардіографічне обстеження (ЕКГ спокою) і кардіоінтервалографія з використанням кліноортостатичної проби з подальшою оцінкою вихідного вегетативного тонусу, реактивності вегетативної діяльності [Бабунец И.В., Мириджанян Э.М., Ивченко Н.В., Магазинюк Т.П. Использование вариабельности сердечного ритма при количественной оценке структурных и функциональных изменений сердечно - сосудистой системы // Российский кардиологический журнал. - 2004. - №4. - С.23-26]. Недоліки способів пов'язані з відокремленістю один від одного, що не дає можливість розглядати серцевосудину систему як систему автоматичного саморегулювання з основними станами її життєдіяльності: стан фізичного спокою, стан перехідних процесів. Способи не дають можливості повного уявлення про функціональний стан серцево-судинної системи, і як наслідок, недостатньо враховуються при проведенні лікування. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб діагностики дисфункцій шляхом дослідження стану рівнів регуляції вегетативної нервової системи у підлітків з ПМК [Захарова Н.Ю., Ми хайлов В.П. Физиологические особенности ВРС в разных возрастных группах // Вестник аритмологии. - 2003. - №31. - С.37-42]. Проводять ЕКГ дослідження і вивчають варіабельність серцевого ритму (ВСР). Однак, за даним способом показники ВСР мають діагностичне значення лише у випадках аналізу синусового ритму без ектопічних скорочень. На результат даного дослідження впливають також умови, в яких проводився запис ЕКГ. Крім того, результати аналізу варіабельності серцевого ритму залежать від тривалості моніторування ЕКГ. Тому для співставлення різних даних необхідно здійснювати певну стандартизацію запису. З цієї точки зору оптимальним методом діагностики дисфункції вегетативної нервової системи являється добове моніторування ЕКГ. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення діагностики дисфункції вегетативної нервової системи у підлітків чоловічої статі з ПМК, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників, досягається визначення одного з пре дикторів появи порушення ритму серця. Поставлена задача вирішується в способі діагностики вегетативних дисфункцій у підлітків чоловічої статі з пролапсом мітрального клапана шляхом проведення ЕКГ, згідно з корисною моделлю, здійснюють добове моніторування ЕКГ, визначають циркадний профіль та варіабельність серцевого ритму у пацієнтів з ПМК і пацієнтів з клінічно значимими порушеннями ритму серця на фоні ПМК, і при збільшенні показника циркадного профілю у пацієнтів з ПМК від групи хворих на ПМК без порушень серцевого ритму до групи з клінічно не значимими дизритміями, діагностують симпатичну активацію, при тенденції до наростання ригідності добового ритму по мірі посилення важкості дизритмій, діагностують порушення парасимпатичного і симпатичного відділів вегетативної нервової регуляції ритму серця, з ростом значущості дизритмій у хворих з П МК відбувається активація гуморального, симпатичного, парасимпатичного відділів регулювання ритму серця з превалюванням явищ ваготонії. ВСР - компонент універсальної оперативної реакції серцево-судинної системи на зміни умов зовнішнього середовища. Відомо, що в регуляції серцевого ритму відіграють велику роль симпатичні і парасимпатичні впливи, котрі забезпечують високий рівень адаптації ритму серця [Майданник В.Г., Суліковська О.В. Спектральний аналіз варіабельності ритму серця у дітей при різних захворюваннях // Педіатрія, акушерство, гінекологія. - 2005. - №1. С32-39.] Змінення співвідношення симпатичного і парасимпатичного впливів можуть являтися причиною зниження ВСР, а внаслідок цього, виникнення різноманітних порушень ритму серця. Циркадний індекс - співвідношення середньої денної до середньої нічної частоти серцевих скорочень. Його значення визначені і не мають суттєви х статево-вікових відмінностей, коливаються в межах від 1,24 до 1,44. Існують три варіанти змін циркадного профілю: а) посилений циркадний профіль ЧСС при ЦІ більше 1,47, що свідчить про посилення впливу симпатичного відділу вегетати вної нервової системи на ритм серця; б) ригідний циркадний профіль ЧСС при ЦІ менше 1,20, тобто активація всіх відділів регулювання ритму серця з превалюванням явищ ваготонії; в) нормальний циркадний профіль ЧСС при ЦІ 1,24-1,44. Ригідний і посилений циркадні профілі вказують на порушення механізмів вегетативної регуляції ритму серця. Проведений аналіз циркадного профілю на основі вивчення даних циркадного індексу (ЦІ) при добовому моніторування ЕКГ у 20 практично здорових юнаків-підлітків 17 років, та у 103 пацієнтів з ПМК такої ж вікової і статевої гр упи. Встановлено: І. У групі практично здорових підлітків циркадний індекс не відрізнявся від нормативних значень (1,32±0,06) і в середньому становить 1,35±0,02. Результати розрахунків циркадного індексу свідчать про високу стабільність даного показника. II. У гр упі пацієнтів з ПМК І ст. розрахунок показника ЦІ вказує на збільшення показника циркадного профілю від групи хворих на ПМК без порушень серцевого ритму до групи з клінічно не значимими дизритміями, що свідчить про посилення симпатичної активації. III. У хворих з клінічно значимими порушеннями ритму серця при ПМК І ст., показник циркадного індексу склав 1,18±0,03, тобто відбувалося наростання ригідності добового ритму серця, що свідчить про порушення як симпатичного, так і парасимпатичного відділів вегетативної нервової регуляції ритму серця з активацією центрального її регулювання. IV. При дослідженні варіабельності ритму серця (ВРС) було встановлено, що з ростом значущості дизритмій у хворих з П МК відбувається ріст всіх спектральних і статистичних характеристик ВРС, тобто активація гуморального, симпатичного, парасимпатичного відділів регулювання ритму серця з привалюванням явищ ваготонії. Спосіб, що заявляється пояснюється прикладами. Приклад 1 Хворий Роман А., 17 років ( амбулаторна карта №6003) був направлений на обстеження з медогляду в зв'язку з виявленим систолічним шумом. На момент обстеження скарги відсутні При проведенні добового моніторування ЕКГ було встановлено, що у хворого зареєстровано збільшення середньої денної та середньонічної частоти серцевих скорочень, при чому рівень збільшення середньоденної ЧСС вище середньонічної, що обумовило підвищення циркадного індексу (ЦІ=1,49 при ЦІ в контрольній групі 1,35). При дослідженні варіабельності серцевого ритму відмічалось збільшення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Приклад 2 Підліток Ілля В., 17 років (амбулаторна карта №11034) звернувся до лікаря зі скаргами на періодичне серцебиття, перебої в роботі серця, головний біль. При проведенні ультразвукового дослідження серця виявлено ПМК І ступеню з міксоматозною дегенерацією стулок, поперекова трабекула лівого шлуночка. За даними добового моніторування зареєстровані пароксизми фібриляції передсердь, зменшення середньої денної та середньонічної частоти серцевих скорочень, при чому рівень зменшення середньоденної ЧСС вище середньонічної, відмічається тенденція до зменшення циркадного профілю ЧСС (ЦІ=1,22) та наростання його ригідності. Аналізуючи дані варіабельності серцевого ритму, було встановлено наростання всіх спектральних та статистичних характеристик ВРС, тобто активація всіх відділів регулювання ритму серця з превалюванням явищ ваготонії (LF/HF=0,8). Таким чином, запропонований спосіб діагностики дисфункції вегетативної нервової системи у хворих на П МК І ступеня дає змогу прогнозувати появу порушень ритму серця особливо у підлітків допризовного віку, у яких необхідно правильно і адекватно оцінити виявлену патологію як з анатомічної так і з клінічної точки зору, а також диференційовано проводити відбір юнаків до служби в армії, а при необхідності підбір лікування у таких пацієнтів.