Спосіб діагностики первинного пролапса мітрального клапана у дітей

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

(21) 2000105648

(54) (57)                                              Дата прийняття

                                                            рішення

                                                            28 березня 2001р.

Спосіб діагностики первинного пролапса мітрального клапана у дітей шляхом ультразвукового дослідження серця, який відріз­няється тим, що до проведення ультразвукового дослідження натщесерце внутрішньо-м”язово вводять 1% розчин фуросеміду у дозі 0,5мг/кг, потім, після акту сечовиділення, повторно проводять ультразвукове дослідження серця з наступним вживанням рідини у кількості, не меньшій, ніж об”єм виділеної сечі та таблетки аспаркаму або панангіну і по прогинанню стулок діагностують пролапс мітрального клапана.

Текст

Спосіб діагностики первинного пролапса мітрального клапана у дітей шляхом ультразвукового 38796 ін'єкцію 1% розчину фуросеміду у дозі 0,5 мг/кг (але не більше 30 мг). Безпосередньо після акту сечовиділення, який стимулюється введенням фуросеміду як сечогінного препарату, дитині проводять УЗД серця. Фіксують об'єм виділеної сечі. УЗД серця обов'язково проводять у положенні дитини на спині та на лівому боці. Пролабування передньої, задньої або обох стулок МК фіксують при наявності прогинання останніх (стулок) за рівень атріовентрикулярного кола у порожнину лівого передсердя (ЛП) під час систоли шлуночків. Візуалізацію ПМК необхідно досліджують у двохмірному (В-) режимі реального часу у лівій парастернальній позиції по довгій осі ЛШ на рівні МК (др уга стандартна позиція) та у апікальній чотирикамерній позиції, а також у одномірному (М-) режимі у другій стандартній позиції. М-режим дозволяє також визначити ступінь ПМК. При прогинанні стулки (або стулок) МК на 3...6 мм нижче рівня атріовентрикулярного кола фіксують 1 ступінь, при прогинанні на 6...9 мм – 2 ступінь, а при прогинанні більш, ніж на 9 мм – 3 ступінь ПМК. А також уточнюють частину систоли, у яку є пролабування. Якщо прогинання стулки візуалізується у першу третин у систоли - ПМК ранньосистолічний, якщо у середині систоли - ПМК середньосистолічний, якщо безпосередньо перед діастолою - піздньосистолічний, а якщо протягом усієї систоли - ПМК голосистолічний. УЗД серця у постійному або імпульсному режимах доплерехокардіографії проводять у апікальній чотирикамерній позиції при положенні на лівому боці. Це дозволяє оцінити трансмітральний кровоплин та наявність та ступінь МР. Після проведення УЗД серця дитині належить випити будь-яку рідину (чай, кип'ячена вода, сік) у кількості, не меншій, ніж об'єм виділеної сечі та таблетку аспаркаму (містить 0,175 г калію аспарагінату та магнію аспарагінату) або панангіну (містить 0,158 г калію аспарагінату та 0,14 г магнію аспарагінату), з метою запобігти втрати калію та магнію з сечею після акту сечовиділення, стимульованого фуросемідом, як діуретичним препаратом, котрий може збільшити виведення калію та магнію з сечею. Приклад 1 Дитина Максим З., 13 років, знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні ревмокардіології дитячої клінічної лікарні № 6 з 7.06 по 21.06.2000 р. Історія хвороби № 1232. Скарги на біль у ділянці серця, головний біль, запаморочення, задишку, періодично (1-2 рази на місяць) виникаючі кризи з інтенсивним головним болем, відчуттям страху, серцебиттям, підвищенням артеріального тиску (АТ). З 3 років - короткозорість. Об'єктивно: дитина астенічної конституції, довжина тіла – 1,73 м, вага - 43 кг. Виражена лейкоподібна деформація грудної клітини. AT - 90/60 мм рт.ст., ЧСС - 80 на одну хвилину. Межі відносної та абсолютної тупості серця відповідають нормі. Тони серця гучні, ритмічні, шуми не вислуховуються. Електрокардіограма: помірна синусова тахіаритмія. Нормальне положення електричної осі серця. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Кардіоінтервалографія: вегетативний гомеостаз - симпатикотонія, шлях реалізації - нервовий, стан адаптаційно-пристосувальних механізмів напруження, вегетативна реактивність – гіперсимпатикотонічна. Кліно-ортопроба: тип реакції – астеносимпатичний. Фонокардіограма: амплітуда 1 та 2 тонів серця у межах норми. Шуми не зафіксовані. УЗД серця вихідне: співвідношення порожнин серця у нормі. Клапанний апарат без особливостей. Скоротлива здатність міокарда у нормі. Трансмітральний кровоплин у нормі. Мітральна регургітація відсутня (кінцевий діастолічний об'єм – 86,4 мл). Проба з фуросемідом: вранці натщесерце дитині внутрішньом'язово введено 25 мг фуросеміду. Час від ін'єкції до акту сечовиділення: 36 хвилин; об'єм сечі: 300 мл. УЗД серця після акту сечовиділення: візуалізується пролабування обох стулок МК на 4,2 мм (1 ступінь). Мітральна регургітація відсутня (кінцевий діастолічний об'єм – 50,2 мл). Заключення: проба позитивна. Приклад 2 Дитина Василина Ш., 10 років, знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні ревмокардіології дитячої клінічної лікарні № 6 з 31.05 по 13.06.2000 р. Історія хвороби № 1191. Скарги на біль у ділянці серця, головний біль, головокружіння, втомлюваність, порушення засинання, зниження АТ. З періоду новонародженості рецидивуючі сінехії піхви. Об'єктивно: астенічної конституції, довжина тіла – 1,4 м, вага - 30 кг. Лейкоподібна деформація грудної клітини. AT – 80/60 мм рт.ст., ЧСС - 82 на одну хвилину. Межі відносної та абсолютної тупості серця відповідають нормі. Тони серця гучні, ритмічні, шуми не вислуховуються. Електрокардіограма: помірна синусова тахіаритмія. Нормальне положення електричної осі серця. Парціальний синдром WPW. Кардіоінтервалографія: вегетативний гомеостаз - амфотонія, шлях реалізації - нервовий, стан адаптаційно-пристосувальних механізмів - знижені, вегетативна реактивність - гіперсимпатикотонічна. Кліно-ортопроба: тип реакції – симпатикоастенічний. Фонокардіограма: амплітуда 1 та 2 тонів серця у межах норми. Шуми не зафіксовані. УЗД серця вихідне: співвідношення порожнин серця у нормі. Клапанний апарат без особливостей. Скоротлива здатність міокарда у нормі. Трансмітральний кровоплин у нормі. Мітральна регургітація відсутня (кінцевий діастолічний об'єм – 92,1 мл). Проба з фуросемідом: вранці натщесерце дитині внутрішньом'язово введено 15 мг фуросеміду. Час від ін'єкції до акту сечовиділення: 20 хвилин; об'єм сечі: 300 мл. УЗД серця після акту сечовиділення: візуалізується пролабування задньої стулки МК на 3,6 мм (1 ступінь). Мітральна регургітація відсутня (кінцевий діастолічний об'єм – 46,6 мл). Заключення: проба позитивна. За способом, що пропонується, обстежено 60 дітей. Серед них у 38 (63,3%) при аускультації вислуховувався систолічний шум, а у 22 (36,7%) 2 38796 шуми не вислуховувались. У 30 дітей (50%) при вихідному УЗД серця був діагностований первинний ПМК (1 група). У останніх 30 дітей (50%) змін МК не виявлено (2 група). Серед дітей 1 групи проведення УЗД серця з використанням проби з фуросемідом виявило збільшення ступеню ПМК у 27 дітей (90%). Серед дітей 2 групи за допомогою способу за винаходом у 25 дітей (83,3%) був діагностований первинний ПМК. Проведення УЗД серця за способом, що пропонується, дозволяє виявити приховане пролабування стулки (або стулок) МК у дітей, які мають певні фенотипічні особливості або скарги, характерні для первинного ПМК, але УЗД серця не підтверджує цей діагноз. Візуалізація пролабування стулки (або стулок) МК після проведення проби з фуросемідом стає можливою завдяки тому, що виділення сечі (у середньому 280+20 мл) призводить до зниження кінцевого діастолічного об'єму ЛШ. Це викликає зменшення натяжіння хорд ЛШ та сприяє більшому прояву диспропорції між площею клапанного апарату та лівим атріовентрикулярним колом, яка існує у більшості дітей з первинним ПМК. Спосіб діагностики первинного ПМК у дітей був апробований на базі дитячої клінічної лікарні № 6, у ревматокардіологічному відділенні, що дозволяє пропонувати його для широкого використовування. До групи дітей, яким рекомендовано проводити УЗД серця з використовуванням проби з фуросемідом повинні належати діти, які мають ознаки "малих мезенхімальних стігм", що обумовлюють фенотипічні особливості дітей з первинним ПМК (астенічну конституцію, відносне подовження верхніх кінцівок та пальців, деформацію грудної клітини, сколіоз, гіпермобільність суглобів, готичне піднебіння) у поєднанні з характерними для них скаргами (біль у ділянці серця, серцебиття, головний біль, задишка, запаморочення, "панічні атаки"), навіть при відсутності при аускультації систолічного шум у. Джерела інформації 1. Клиническое значение проблемы пролапса митрального клапана у детей / Н.А. Белоконь, Ю.М. Белозеров, Г.Г. Осокина и др. // Педиатрия. № 2. - С. 71-76. 2. Пролапс мітрального клапана у дітей / В.М. Сидельников, А.Я. Кузьменко, О.П. Волосо вець, С.П. Кривопустов // ПАГ. - 1994. - № 4. С. 3-5. 3. Ohara N., Mikajima Т., Takagi J., Kato H. Mitral valve prolapse in childhood: the insidense and clinical presentations in different age group. // Acta Paediatrica Japonica, 1991, v. 33, № 4, p. 467-475. 4. Ulgen MS; Biyik I; Karadede A; Temamogullari AV et al. Relation between QT dispersion and ventricular arrhythmias in uncomplicated isolated mitral valve prolapse // Jpn Circ J, 50, 929-33, 1999, Dec. 5. Клинико-диагностические особенности идиопатического пролабирования трикуспидального и митрального клапанов сердца у детей / О.А. Змитрович, Л.М. Беляева // Здравоохранение Беларуси. - 1999. - № 4. - С. 7-10. 6. Kyndt F. Schott JJ. Trochu JN. Baranger F.et al. Mapping of X-linked myxomatous valvular dystrophy to chromosome Xq28 // American Journal of Human Genetics, 62(3), 627-32, 1998, Mar. 7. Duren D.R., Becker A.E., Dunning A.L. Long tern follow-up of idiopatic Mitral valve prolapse in 300 patients: a prospectiv study // J Am Cool Cardiol, 1998; 11, 42-47. 8. Отрыв хорд митрального клапана / Н.И. Виноградов, А.П. Павленко, Е.В. Антонова, А.В. Лисогор // Клиническая медицина. - 1995. - № 5. С. 63-65. 9. Пролапс митрального клапана (диагностика, клиника и тактика лечения) / В.А. Боров, Н.А. Шлыкова, И.В. Давыдова, В.И. Зайцева // Клиническая медицина. - 1996. - Т. 74. - № 6. С. 14-17. 10. Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография. - М., 1993. 11. Эхокардиографическая оценка состояния митрального аппарата и осложнения пролабирования митрального клапана / Г.И. Сторожаков, Г.С. Верещагина // Терапевтический архив. - 1998. - Т. 70. - № 4. - С. 27-32. 12. Авторське свідоцтво SV 1648352А1 МКВ: А61B5/02, 15.05.91., бюл. № 18. Способ диагностики пролапса митрального клапана / В.А. Бобров, И.А. Фролов. 13. Авторське свідоцтво SV 1777822 МКВ: А61B5/02, 30.11.92., бюл. № 44. Способ диагностики пролапса митрального клапана / В.А. Бобров, Е.И. Митченко. _________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for diagnosing primary prolapse of mitral valve in children

Автори англійською

Maidannyk Vitalii Hryhorovych, Soldatova Oksana Volodymyrivna

Назва патенту російською

Способ диагностики первичного пролапса митрального клапана у детей

Автори російською

Майданник Виталий Григорьевич, Солдатова Оксана Владимировна

МПК / Мітки

МПК: G01N 33/48, G01N 29/00, A61B 8/00, A61B 5/00

Мітки: мітрального, спосіб, діагностики, дітей, пролапса, первинного, клапана

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-38796-sposib-diagnostiki-pervinnogo-prolapsa-mitralnogo-klapana-u-ditejj.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики первинного пролапса мітрального клапана у дітей</a>

Подібні патенти