Спосіб лікування вторинної мітохондріальної недостатності

Корисна модель стосується медичної генетики і може бути використана для лікування вторинних порушень енергетичного обміну, в тому числі у хворих, які мають спадкові хвороби обміну. У теперішній час, серед генетично детермінованих захворювань людини, одне з самих визначних місць займають спадкові хвороби обміну (СХО) або метаболічні хвороби - моногенні порушення, при яких мутації генів призводять до патохімічних порушень і, як наслідок, до маніфестації розгорнутої клінічної і біохімічної картини хвороби. СХО являються індивідуально рідкими, але загальна частота складає по різним даним від 1:500 до 1:3000 новонароджених. Дуже часто при СХО у хворих виявляються клінічні симптоми, що характерні для мітохондріальних захворювань, а саме швидку втомлюваність, слабкість, гіпотонію, порушення психофізичного розвитку. Ці прояви СХО обумовлені вторинним порушенням функції мітохондрій і потребують корекції енергетичного обміну. Питання корекції вторинної мітохондріальної недостатності розглядалися багатьма авторами. Так, наприклад, відомий спосіб покращення енергетичного обміну шля хом призначення кофактора біохімічних реакцій, порушення яких лежать в основі патогенезу СХО [див., наприклад, Ю.И. Барашев, В.А. Ба харев, П.В. Новиков. Диагностика и лечение врожденных и наследственных заболеваний у детей. М., «Триада-Х», 2004, с.479-481]. Відомий також спосіб лікування енергетичної недостатності шляхом вітамінотерапії [див., наприклад, Казанцева Л.З., Новиков П.В., Шилов А.В. Принципы фармакотерапии наследственных нарушений роста и развития детей. Руководство по фармакотерапии в педиатрии и детской хирургии. Под ред. А.Д. Царегородцева, В.А. Таболина. М. « Мед.практика-М», 2002, с.45-52]. При цьому способі коригуючий ефект досягається після введення вітамінів (вітаміну В6 при гомоцистінурії, вітаміна В 12 при метилмалоновой ацидурії та інш.). Недоліком вищеназваних способів є те, що не при кожній СХО можливо виявити конкретний ланцюг патогенезу, діючи на який відомим кофактором або вітаміном, буде можливо досягнути лікувального ефекту. Тому для покращення енергетичного обміну потрібно проводити комплексне лікування. Найбільш близьким до корисної моделі по суті і результату, який досягається, є процес лікування вторинної мітохондріальної недостатності шляхом призначення препаратів, що покращують енергетичний обмін, який пропонується. Він полягає у тому, що при наявності клінічного симптомокомплексу мітохондріальної патології, що супроводжує деякі моногенні спадкові захворювання (наприклад, хвороби сполучної тканини), терапію проводять препаратами, що покращують енергетичний обмін, а саме наступними препаратами: коензим Q10, цитохром С, рибофлавін (вітамін В2), аскорбінова кислота (вітамін С), токоферол (вітамін Е) [див. А.Н. Семячкина, В.С. Сухоруков, Л.З. Казанцева, Э.А. Юрьева, Е.А. Николаева, С.В. Семячкин, С.Ц. Васильев. Методические указания "Принципы терапии вторичной митохондриальной недостаточности у детей с врожденными и наследственными метаболическими болезнями", Москва, 2003г., 19с.] Ці препарати автори рекомендують призначати взагалі при виявленні мітохондріальної недостатності яка розвивається в наслідок наявності у дитини СХО. Для лікування окремих нозологічних форм вони пропонують використовувати індивідуальну лікувальну тактику (наприклад, додаткове призначення b-адреноблокаторів при синдромі Марфана, аскорутину при синдромі Елерса - Данлоса та інш.). Недоліком цього способу є те, що автори пропонують схеми лікування тільки для окремих форм хвороб сполучної тканини. А ті препарати, що використовуються ними для корекції порушень енергетичного обміну взагалі, не діють на усі ланки патогенезу цих порушень. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності лікування вторинної мітохондріальної недостатності, яка розвивається в наслідок наявності у хворих спадкових хвороб обміну. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування вторинної мітохондріальної недостатності шляхом призначення препаратів, що покращують енергетичний обмін, згідно з корисною моделлю, додатково призначують кардонат по 1 капсулі 2 рази на день після їжі курсом на 1 місяць. Кардонат є біологічно активним препаратом вітчизняного виробництва, що містить компоненти при такому співвідношенні: карнітину хлориду - 100мг, лізину гідрохлориду - 50мг, коферменту В12-1мг, коферменту В1-50мг, коферменту В6-50мг. Кардонат призначений для нормалізації порушеного вуглеводного, білкового і жирового обміну, а також при відставанні в розумовому і фізичному розвитку у дітей. Широкий спектр терапевтичної дії цього препарату (покращення процесів обміну, зменшення ознак фізичного і психічного перенапружень, підвищення компенсаторних можливостей організму, кардіопротекторний ефект, підвищення активності дихального ланцюга мітохондрій, покращення трофіки нервової тканини) дозволяє рекомендувати його при лікуванні вторинних порушень енергетичного обміну, в тому числі у хворих, які мають спадкові хвороби обміну. Спосіб виконують наступним чином. При виявленні вторинної мітохондріальної недостатності у хворих зі спадковою хворобою обміну для покращення енергетичного обміну їм призначають наступну схему лікування: коензим Q10, цитохром С, рибофлавін, аскорбінова кислота, токоферол та кордонат у дозах згідно прийнятим рекомендаціям. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Хвора Д., 10 років, була направлена до з діагнозом: Системна дисплазія сполучної тканини. При надходженні скаржилася на швидку втомлюваність, загальну слабкість, періодичний ниючий біль у серці, дратівливість, плаксивість, нічний енурез (2-3 рази у неділю), порушення пам’яті, знижену успішність у школі. Із анамнезу відомо, вагітність матері у першій половині ускладнилася токсикозом, загрозою переривання. Пологи шляхом кесаревого перетину. Вага дитини при народженні - 2800. Відразу взята на облік до невропатолога. Психомоторний розвиток у ранньому віці - з затримкою, часто хворіла на гострі респіраторні захворювання. При проведенні соматогенетичного дослідження було виявлено наступні особливості фенотипу: виступаюче чоло, гіпертелоризм, блакитні склери, підвищена розтяжність шкіри, плоскі стопи, кифосколіоз, м'язова гіпотонія. У неврологічному статусі: двобічна пірамідна недостатність. Зі сторони органів зору: гіперметропічний астигматизм обох очей. При проведенні лабораторних досліджень було виявлено підвищення рівня лактатдегідрогенази (ЛДГ) та печінкових трансаміназ у крові. При проведенні ультразвукового дослідження виявлено: дифузні зміни в печінці, ознаки метаболічних диспластичних змін у нирках, пролапс мітрального клапану. На підставі проведеного обстеження, а також клініко-генеалогічного аналізу (у матері з варикозною хворобою було виявлено синдром Елерса-Данлоса) пробанду встановлено діагноз: Природжена спадкова патологія сполучної тканини. Синдром Елерса-Данлоса. Вторинна мітохондропатія. Для покращення енергетичного обміну дитині було назначено курс терапії: коензим Q10 по 1 капсулі - 3 рази на добу строком на 2 місяці, цитохром С-4мл в/м №10, рибофлавін , аскорутин по 1 табл. - 2 рази на добу строком на 1 місяць, токоферол по 1 капсулі - 2 рази на добу. Після курсу лікування мати дитини відмітила деяку позитивну динаміку: зменшення загальної слабкості та випадків нічного енурезу. Але залишалася емоційна лабільність, порушення пам’яті, знижена успішність у школі. При проведенні біохімічного дослідження крові виявлено зменшення рівня печінкових трансаміназ, рівень ЛДГ суттєво не зменшився. Було вирішено додатково призначити кардонат по 1 капсулі 2 рази на день після їжі курсом на 1 місяць. Після курсу лікування у дитини покращився емоційний стан, пам'ять, підвищилася толерантність до фізичних навантажень. Окрім цього було виявлено достовірне зниження рівню ЛДГ у сироватці крові.