Спосіб діагностики мітохондропатій

Корисна модель стосується медичної генетики і може бути використана для пошуку мітохондропатій, у тому числі серед хворих із вродженою та спадковою патологією в різному віці. Досягнення медичної науки останнього десятиріччя, зокрема у галузі медичної генетики, сприяли ідентифікації серед патологічних станів, що раніше не диференціювали, нового класу мітохондріальних хвороб (МТХ) або мітохондропатій. Вони обумовлені глибокими дефектами структури і функції мітохондрій і, як наслідок, порушенням функції всього організму, а особливо тих органів і систем, де вони максимально містяться [див. Wallace C.D., Brown D.M., Lott T.M. Mitochondrial Genetics //Gene. - 1999. - P.277-317]. До так званих енерготропних органах відносяться центральна нервова система (ЦНС), очі, серце, м'язи та печінка. Відомий спосіб діагностики МТХ за допомогою морфологічних досліджень скелетної мускулатури шляхом біопсії ті світлової мікроскопії задля визначення характерного признаку мітохондріальної патології - "рваних" червоних волокон [див. наприклад, Вельтищев Ю.Е., Темин П.А. Наследственные болезни нервной системы: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1998. - 496с.]. Але цей спосіб є травматичним, тому не може широко використовува тись у клінічній практиці. Відомий спосіб діагностики МТХ за допомогою молекулярно-генетичних досліджень, а саме визначення мутацій мітохондріальної ДНК методом саузерн-блотт-гібритизації [див. наприклад Bandelt H.J., Forster P., Sykes B.C., Richards M.B. Mitochondrial portrets of human populations using median networks //Genetics. - 1995. - 141, №2. P.743-753]. Недоліком такого способу є необхідність наявності спеціалізованої лабораторії з обладнанням, що дорого коштує та неможливість широкого використовування. Найбільш близьким до корисної моделі по технічній суті і результату, який може бути досягнутим, є спосіб діагностики мітохондропатій серед хворих на спадкову та вроджену патологію шляхом співставлення специфічних та неспецифічних проявів МТХ [ди в. Николаева Е.А., Казанцева Л.З., Клембовский А.И. и др. Критерии диагностики митохондриальной патологии у детей //Материалы 1-го Российского съезда медицинских генетиков. - М., 1994. - С.44-45]. Він полягає у тому, що у хворої дитини оцінюють наявність наступних клініколабораторних ознак: міопатичний синдром, патологія органів зору, враження нервової системи [нейродистрессиндром, наявність судом, наявність затримки психомоторного розвитку, інсультоподібні випадки], наявність враження одночасно декількох внутрішніх органів (серця, печінки, нирок), ацидоз, збільшений рівень лактату та пірувату в крові, збільшений рівень кетонів у крові та сечі, збільшений рівень амінокислот (аланіна, гліцина, валіна, лейцина) в крові та сечі, наявність гіпогликемії, та при наявності цих ознак проводять тандемну масспектрометрію, і якщо виявляється дефіціт мітохондріальних ферментів, діагностують мітохондропатію. Недоліком цього способу є велика кількість діагностичних критеріїв, які потрібно оцінювати, що значно затягує процес діагностики мітохондропатій. У зв'язку з вищевикладеним в основу корисної моделі покладено задачу спрощення діагностики мітохондріальних захворювань. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики мітохондропатій, що включає оцінку специфічних та неспецифічних клініко-лабораторних ознак, згідно з корисною моделлю оцінюють наявність патології зору, м'язову гіпотонію, підвищену судомну активність мозку, затримку психомоторного розвитку, підвищення рівню аланіну і гліцину в крові та кетонів у сечі через 12 годин після голодування та при їх наявності пацієнту проводять тандемну мас-спектрометрію, і якщо виявляють дефіцит мітохондріальних ферментів, діагностують мітохондропатію. Технічний ефект корисної моделі, а саме спрощення діагностики мітохондріальних захворювань досягають за рахунок того, що кількість діагностичних критеріїв обмежена, з одного боку, а з іншого, вона достатня для характеристики стану енерготропних органів і тим самим для постановки діагнозу мітохондропатії після проведення тандемної мас-спектрометрії. Сукупність діагностичних ознак виявлена експериментальним шляхом за допомогою багатофакторного аналізу. Спосіб виконують наступним чином. Патологію органів зору виявляють при огляді очного дна, затримку психомоторного розвитку і м'язову гіпотонію виявляють при оцінюванні неврологічного статусу пацієнта, підвищену судомну активність мозку виявляють при проведенні енцефалографічного дослідження, підвищення рівню аланіну і гліцину в крові виявляють при проведенні тонкошарової хроматографії амінокислот, підвищення рівню кетонів у сечі через 12 годин після голодування виявляють при проведенні скринінг-тестів сечі, дефіцит мітохондріальних ферментів виявляють при проведенні тандемної мас-спектрометрії крові та сечі. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Хворий К., 10 років, поступив з діагнозом: Цукровий діабет, 1 тип, важка форма, ст. декомпенсації. Кетоацидоз. Реактивний гепатит. Відносна інсулінрезистентність. Диспластична ангіопатія. При надходженні скаржився на загальну слабкість, поліурію, полідипсію, багаторазову рвоту, зниження ваги, м'язову слабкість, порушення осанки. При проведенні соматогенетичного дослідження було виявлено наступні особливості фенотипу: гиперкератоз у ділянках локтей, гемангіома правого бедра, короткий фільтр, гіпертелоризм сосків, низьке розташування пупка, помірна гепатомегалія, кіфосколіотична осанка, плосковальгусна дефомація стоп. У неврологічному статусі: м'язова гіпотонія, затримка психомоторного розвитку, синдром поліфокальної нейропатії, синдром лікворної гіпертензії. При огляді очного дна було виявлено ангіопатію сітківки. При проведенні електроенцефалографічного дослідження було виявлено ознаки підвищеної судомної готовності мозку. При біохімічному дослідженні крові було виявлено гіперглікемію, підвищений рівень креатинину та молочної кислоти, знижений рівень піровиноградної кислоти. Скрининг-тест сечі: сліди кетокислот, позитивна проба на ацетон. При проведенні тонкошарової хроматографії амінокислот і вуглеводів у крові виявлена аланінемія та гліцинемія. На підставі проведеного клініко-лабораторного дослідження у хворого було виявлено наступні діагностичні критерії мітохондропатій: затримка психомоторного розвитку, м'язова гіпотонія, ангіопатія сітківки, ознаки підвищеної судомної активності мозку, підвищений рівень аланіну та гліцину в крові, стійке кетоноутворювання у сечі. Для підтвердження МТХ проведено дослідження зразків крові методом тандемної мас-спектрометрії, при якому було виявлено зміни, які свідчать про наявність у даного пацієнта мітохондропатії: дефіцита карнитинацилкарнитин транслокази та біотинидази, порушення обміну коротколанцюгових жирних кислот.