Пристрій для перетворення сигналів

Корисна модель стосується обчислювальної техніки, може бути використана у пристроях перетворення інформації. Відомий пристрій для перетворення кодових сигналів, який містить блок розділення полярностей, виходи якого з'єднані зі входами двох регістрів зсуву, два деши фратори і елемент АБО, ви ходи (n-1) розрядів першого регістра і один з виходів другого дешифратора сполучені з відповідними входами першого дешифратора, виходи якого сполучені зі входами "Встановлення нуля" відповідних розрядів першого регістра і до одного зі входів дешифратора, до други х входів якого під'єднані виходи (n-1) розрядів другого регістра, до входів "Встановлення нуля" під'єднані виходи другого дешифратора, а виходи n-х розрядів першого і другого регістрів сполучені зі входами елемента АБО [А. с. СРСР №705693, Н04L1/10, 1979]. Однак, надійність роботи цього пристрою є низькою із-за наявності великого числа елементів комутації в логічни х колах. Найближчим до заявленого є технічне рішення, що представляє собою пристрій для перетворення сигналів, який містить елементи АБО, ви хід кожного з яких сполучений зі входом елемента ЗАБОРОН А і є відповідним виходом пристрою, вихід кожного елемента ЗАБОРОН А з'єднаний з першим входом наступного елемента АБО [а. с. СРСР №1228289, Н03М7/02, 1984]. Однак, цей пристрій не дозволяє здійснювати перетворення двійкового коду в код, всі дозволені комбінації якого мають мінімальне число перехідних рівнів від сигналу "0" до "1" та від "1" до "0" - так званий «монолітний» код. В основу корисної моделі поставлено завдання створення такого пристрою для перетворення стандартного двійкового коду в монолітний код, в якому, завдяки залученню керованого кодом блока, виконаного у вигляді логічно спряжених між собою вузлів формування сигналу керування "Дозвіл" і формування сигналу керування "Заборона", забезпечується трансляція двійкового коду в код, кожна дозволена комбінація сигналу якого містить не більше двох переходів різного рівня напруги, і за рахунок цього розширюються функціональні можливості пристрою. Задача вирішується тим, що пристрій для перетворення сигналів, який містить елементи АБО, ви хід кожного з яких сполучений зі входом елемента ЗАБОРОНА і є відповідним виходом пристрою, вихід кожного елемента ЗАБОРОН А з'єднаний з першим входом наступного елемента АБО, згідно корисної моделі обладнаний блоком керування, виконаним у вигляді двох розподілювачів одиничного сигналу, входи яких є входом пристрою, виходи одного з розподілювачів сполучені з другими входами відповідних елементів АБО, а ви ходи другого розподілювача - з керуючими входами відповідних елементів ЗАБОРОНА. Завдяки використанню типових вузлів ци фрових пристроїв (дешифраторів, логічни х елементів) спрощується технічна реалізація пристрою перетворення сигналів, забезпечуються нормативна надійність його роботи в режимі трансляції коду при високому рівні уніфікації вимог до апаратно-технічних засобів та інформаційних технологій. На Фіг.1 зображена функціональна схема пристрою для перетворення сигналів; на Фіг.2 - таблиця кодових станів цього пристрою. Пристрій містить дешифратор 1, виходи якого сполучені з першими входами першої групи елементів І 1-1,..., 1-4, що становлять вихідну частин у схеми першого розподілювача, дешифратор 2, виходи якого сполучені з першими входами другої гр упи елементів І 2-1,...,2-4, що становлять вихідну частину схеми другого розподілювача, причому входами обох дешифраторів є розрядні шини 3-1,...,3-4 вхідного коду, а другі входи елементів обох груп І з'єднані з шиною 4 логічної одиниці; виходи першої групи елементів І 1-1,..., 1-4 сполучені з першими входами відповідних елементів АБО 5-1,...,5-4, ви хід кожного з яких через елемент ЗАБОРОН А 6-1,...,64 сполучений з другим входом кожного наступного елемента АБО кільцевої схеми і є відповідним виходом 71,...,7-4 пристрою. Входам 3-1,...,З-4 відповідають розряди вхідного коду, яким присвоєні ваги 8,4,2,1, а виходам 7-1,...,7-4 розряди вихідного коду, яким присвоєні ваги 4,6,2,1 відповідно. Значення ваг розрядів вихідного коду разом з усіма сумами поруч розміщених цих ваг за кільцевою схемою 4+6+2+1, вичерпують множину чисел натурального ряду: 1=1 2=2 3 = 2 +1 4=4 5 = 1+ 4 6=6 7 = 2 +1 + 4 8 = 6 + 2 9 = 6 + 2 + 1 10 = 4 + 6 11 = 1 + 4 + 6 12 = 4 + 6 + 2 13 = 4 + 6 + 2 + 1 Кожне число натурального ряду отримано єдино можливим способом скдадання суміжних чисел за кільцевою схемою. Ця властивість дозволяє кодувати будь-які числа від 1 до К(К-1)+1, де К - число вагови х розрядів вихідного коду. Пристрій працює наступним чином. У початковому стані на вхідних шинах 3-1,...,3-4, на ви ходах де шифраторів 1 і 2, елементів І 1-1,...,1-4, 21,...,2-4, елементів АБО 5-1,...,5-4, елементів ЗАБОРОН А 6-1,...,6-4, а також на вихідних шинах 7-1,...,7-4 сигнали відсутні. В момент надходження на вхід пристрою, наприклад, кодової комбінації 0101 стандартного двійкового коду, що відповідає числу 5, на одному з виходів кожного з дешифраторів з'являється сигнал "І", а саме - на вході елемента І 1-4 та на вході елемента І 2-1. Сигнал, який підводиться на вхід елемента І 1-4, проходить послідовно елементи АБО 5-4, ЗАБОРОН А 6-4, АБО 5-1, і припиняє своє проходження далі по кільцевій схемі на елементі ЗАБОРОН А 6-1 під дією керуючого сигналу, що надійшов з ви ходу елемента І 2-1. Після закінчення повного циклу перетворення кодової комбінації, здійснюють обнуления дешифраторів. Таким чином, якщо на вхідні шини пристрою надходять будь-які комбінації стандартного двійкового коду, вони перетворюються у ви хідний «монолітний» код. Розподілювачі доцільно виконати з перетворенням вхідного коду в монолітний за модулем К(К1)+1, де К - число вагови х розрядів вихідного коду (Фіг.2). Використання сигналів типу «1 із К» для перетворення кодових сигналів дає змогу підвищити надійність роботи пристрою, бо поява хибних сигналів на виходах дешифраторів, позначених хрестиком (Фіг.2), не впливає на результат перетворення, а поява відмінних від згаданого типу сигналів на виході будь-якого з дешифраторів сигналізує про несправність, що спрощує здійснення контрольних функцій. Завдяки зведенню числа переходів між сигналами різного рівня до двох в комбінаціях вихідного коду, зменшується загроза виникнення явища "змагань", що дозволяє підвищити швидкість перетворення коду без часового стробування.