Лак для зубів

Винахід належить до розряду медичних, зокрема до стоматології, а саме до речовин для покриття зубів, і може бути використаний для профілактики карієсу. Відомий лак для зубів, що випускається промисловістю [Інструкція щодо застосування фторлаку Р 78.122.11. - Харківське виробниче об'єднання "Стома"] для профілактики карієсу. Він являє собою розчин піхтового чи кедрового бальзаму в хлороформі та етиловому спирті. В якості агента фтор-носія лак містить у своєму складі 5% фтористого натрію. Карієспрофілактичний ефект досягається шляхом проникнення в емаль іонів фтору, які утворюються при дисоціації фтористого натрію. Недоліками відомого лаку є його низька механічна міцність, пов'язана з м'якою консистенцією бальзаму, що є основою лакової плівки; незадовільна адгезія до твердих тканин зубу, зумовлена нестійкістю лаку до стирання; короткочасність контакту Іонів фтору з емаллю зубів через недовговічність утримання лаку, "вибухового" характеру дисоціації фтористого натрію, тобто одномоментного виділення Іонів фтору; висока концентрація (5%) фтористого натрію в лаці, що при проковтуванні може викликати токсичний вплив на організм. Названі недоліки не забезпечують належного карієспрофілактичного ефекту, що підтверджується нашими експериментальними даними (табл. 2). Найбільш близьким до лаку, який заявляється, за складом та технічними результатами є лак для зубів [Патент СРСР №1811399, кл. А 61 К 6/08, 7/16, опублік. 23.04.93], який містить розчин полімеру в органічному розчиннику (поліоксиефір в хлороформі) з активною добавкою (аніоніт ЕДЕ-10 П у фторформі) за такого співвідношення компонентів, мас.%: Поліоксиефір 40-50 Хлороформ 40-50 Аніоніт ЕДЕ-10 П 3-5 Використання відомого лаку дозволяє одержати міцну плівку, досить стійку до механічного стирання. Уведення аніоніту ЕДЕ-10 П у фторформі замість фтористого натрію сприяло поступовому й рівномірному виділенню іонів фтору впродовж тривалого часу. Недоліками відомого лаку є те, до адгезивність лаку до поверхні зуба достатня лише в перші 3-4 години, що визначається достатньою адгезією до емалі поліоксиефіру тільки в розчині хлороформу. По мірі випаровування розчинника адгезивність знижується і лак утримується на зубах максимально 5-6 годин, в результаті чого виявляються не досить тривалими експозиція плівки та контакт Іонів фтору з емаллю. Окрім цього, аніоніт ЕДЕ-10 П у фторформі не цілком розчинюється у хлороформі, що не дозволяє одержати гомогенний розчин, а лише завись. Це змушує кожен раз перед вживанням Інтенсивно збовтувати посудину з лаком. Додатково слід зазначити, що концентрація фтористого натрію в лаці - від 3 до 5%, а це не зовсім небезпечно для організму. В основу винаходу покладено завдання створити лак для профілактики карієсу зубів шляхом уведення до його складу розчину поліуретану в органічному розчиннику та активної добавки - фторсиланів, що дає можливість збільшити довговічність покривної лакової плівки, підвищивши її механічну міцність та адгезивність до тканин зуба, крім того - усунути токсичний вплив на організм за рахунок зниження концентрації фтору, одержати гомогенний розчин та пролонгувати контакт іонів фтору з емаллю. Суть винаходу в тому, що даний лак для зубів містить розчин полімеру в органічному розчиннику при тому, що за полімер служить олігоуретан, а розчинником є галоїдований вуглеводень, як активна добавка фторсилани за такого співвідношення компонентів мас. %: олігоуретан: розчинник: фторсилани - 5-40: 60-90: 0,1-5. Новим у лаці, що заявляється, є те, що за полімер служить олігоуретан, а активною добавкою фторсилани у співвідношенні мас.%: олігоуретан: розчинник: фторсилани - 5-40: 60-90: 0,1-5,0. Таке поєднання олігоуретану та розчинника дає можливість підвищити адгезивність лаку до емалі зуба й забезпечити експозицію лакової плівки протягом 48-72 годин в порівнянні з 5-6 годинами прототипу, що дозволяє одержати високий карієспрофілактичний ефект. Ця властивість лаку зумовлена введенням олігоуретану в якості основи лакової плівки. Лак, що пропонується, має переваги над уже відомим. Йому притаманна підвищена механічна міцність і хороша тривала адгезія покривної лакової плівки до тканин зуба, що зумовлено наявністю у структурі полімеру полярних уретанових груп, які забезпечують високі механічні характеристики. Лак механічно досить стійкий до стирання і хімічно стійкий до змінної pH ротової рідини. Достоїнством запропонованого лаку є можливість застосовувати невисокі концентрації агента фтор-носія в лаковому покритті (до 0,5-1% і нижче) при 5% і 3% в промисловому фторлаці та прототипі відповідно. Низькі концентрації фтору усувають токсичний вплив на організм, а за тривалого впливу на емаль вони досить ефективні. В результаті такого впливу фтору на емаль утворюється найбільш стійка форма апатиту - фторапатит, яка підвищує її резистентність до карієсу. Даний лак має переваги над відомим наявністю гомогенного розчину в органічному розчиннику, а також постійним, повільним і рівномірним, тривалим надходженням Іонів фтору в емаль з лакової плівки. Дані властивості лаку одержано завдяки введенню до його складу активної добавки - фторсиланів. Оскільки запропонований лак утворює досить тонку покривну лакову плівку, вона не перешкоджує природним обмінним процесам між слиною та емаллю зуба, що також є позитивною властивістю, яка робить лак нешкідливим. Таким чином, сукупність суттєвих ознак дає можливість збільшити довговічність покривної лакової плівки, підвищити її механічну міцність та адгезивність, хімічну стійкість, одержати гомогенний розчин і знизити концентрацію фтору. Реалізують винахід таким чином. Приготування лаку. Змішують розраховану кількість олігоуретану та фторсиланів, перемішують і додають органічний розчинник і ще раз ретельно перемішують до одержання гомогенної, однорідної за кольором маси. Після приготування лаку його необхідно зберігати в герметично закритому скляному посуді. Перед нанесенням на зуби 0,5-1 мл лаку наливають в скляний чи фарфоровий тигель відповідного об'єму. Основну посудину необхідно негайно закрити герметично, аби уникнути випаровування розчинника та загустіння лаку. Перед покриттям лаком проводиться професіональна чистка зубів, зуби Ізолюють від слини ватними валиками, висушують тампонами й сухим повітрям. Ватним тампоном за допомогою пінцету чи Індивідуального пензлика лак наносять на різальний край, жувальну поверхню, вестибулярні та оральні поверхні зубів. Маленькою гладилкою - на апроксимальні поверхні. Нанесений на зуби лак затвердіває протягом 3-5 хв. Швидко й міцно плівка утворюється під легким струменем підігрітого повітря. Карієспрофілактичний вплив даного лаку та аналогів вивчено нами в експерименті. Експеримент проводився на 40 самцях білих безпородних пацюків 30-денного віку впродовж 30 днів. Тварини усіх груп. перебували на карієсогенній дієті [Бегельман I.A., Бугайова М.Г., Бланк П.А. Матеріали до проблеми карієсу (результати експериментальних досліджень). - Стоматологія. - 1960. - № 6. - С 3-13], [Коритний Д.Л. Патогенетичні фактори експериментального карієсу зубів. - Алма-Ата, 1980. - 135 с]. Оброблення зубів карієспрофілактичними лаками проводили через день, починаючи з 4-го дня експерименту. Фтористими лаками оброблялися моляри верхніх та нижніх щелеп пацюків з лівого боку. Моляри правого боку щелеп не оброблялися. Розподілення тварин за групами і засоби профілактики карієсу зубів, які застосовувалися в кожній групі, названо в табл. 1. Обробка експериментальних даних здійснювалася за допомогою відомого методу [Колесник А.Г., Леус П.А., Пахомов Г.Н. та ін. Метод оцінки ранніх стадій експериментального карієсу зубів. - Стоматологія. - 1974, №4. - С. 9-Ш]. Результати досліджень наведено в табл. 2. Як витікає з даних табл. 2, лак, що заявляється, наділений більш високою карієспрофілактичною активністю в порівнянні з прототипом.