Засіб для лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота у плівковій формі

Корисна модель стосується медицини, зокрема стоматології та технології ліків, і може бути використана для лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота. Широкий та різноманітний арсенал найсучасніших антимікробних препаратів системного застосування, таких як фторхінолони, цефалоспорини, карбапенеми та інші, не вирішують у повному обсязі проблеми профілактики і лікування захворювань мікробного походження. Це зумовлено швидким розповсюдженням у природі явища антибіотикорезистентності, особливостями фармакокінетики препаратів системного застосування, які не дозволяють створити необхідної концентрації препарату у відмежованому запальним валом вогнищі інфекції, великою кількістю побічних впливів та протипоказів [1]. Найбільш доступними і високоефективними засобами лікування локальних інфекційно-запальних захворювань залишаються препарати місцевої антисептикотерапії, застосування яких у стоматології має свої особливості, пов'язані зі складним рельєфом слизової оболонки рота, постійною зволоженістю ротової порожнини. Актуальною проблемою залишається забезпечення достатньої концентрації необхідного лікарського середника у вогни щі запального процесу в умовах порожнини рота протягом тривалого часу. При ураженнях слизової оболонки порожнини рота та пародонта запропоновано засіб для лікування з використанням 0,01-0,025% водного розчину декаметоксину для аплікацій, промивань, полоскання рота [2], обраний нами як прототип. Однак, застосування вказаного засобу не може забезпечити всмоктування достатньої кількості діючої речовини (декаметоксину) у слизову оболонку уражених ділянок через незначну тривалість контакту розчину лікувального засобу зі слизовою. В основу корисної моделі поставлене завдання створення засобу пролонгованої дії, який протягом необхідного часу може забезпечувати антимікробний вплив на пошкоджену слизову оболонку порожнини рота. Поставлене завдання досягається тим, що у засобі для лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота у плівковій формі, який містить декаметоксин, згідно з корисною моделлю, декаметоксин у концентрації 0,02% включено в плівконосій полімерного типу, який містить додатково натрійкарбоксиметилцелюлозу, полівініловий спирт, поліетиленоксид-400, гліцерин, Твін-80, сахарин і воду очищену при такому співвідношенні компонентів, мас.%: декаметоксин 0,02 гліцерин 2,0 полівініловий спирт 1,0 поліетиленоксид-400 1,0 Твін-80 1,0 сахарин 0,5 натрійкарбоксиметилцелюлоза 4,0 вода очищена до 100,0. Введений до складу плівки декаметоксин проявляє виражену бактерицидну дію відносно стафілококів, стрептококів, грибів, деяких вірусів і найпростіших. [3]. Він сприяє регенерації пошкоджених тканин, попереджає інфікування ран, не викликає побічних ефектів, подразнення та алергії. Полівініловий спирт і натрійкарбоксиметилцелюлоза мають добрі склеюючі властивості, в'язкі водні розчини яких при висиханні утворюють плівку. Окрім того, присутність полівінілового спирту у складі плівки забезпечує пролонгований ефект, що пояснюється наявністю водневих зв'язків між сусідніми ланками його макромолекул. Помірну осмотичну активність та підсушуючу дію на тканини слизової оболонки надає плівці поліетиленоксид-400, який є малотоксичний і не піддається мікробній контамінації. Наявність у складі плівки гліцерину і Твіну-80 забезпечують їй необхідну еластичність, гідрофільність, здатність проникати через слизову оболонку ясен діючої речовини. [4]. Присутність сахарину в плівці корегує гіркуватий смак декаметоксину. Вода очищена служить розчинником плівкоутворюючого розчину. Засіб виготовляють таким чином. Розраховану кількість декаметоксину розчиняють при розтиранні з гліцерином, поліетиленоксидом-400 і Твіном-80. В половині кількості киплячої води очищеної спочатку розчиняють сахарин, а потім полівініловий спирт. Натрійкарбоксиметилцелюлозу розчиняють у другій половині води очищеної після 3-4-годинного настоювання при кімнатній температурі. До суміші декаметоксину, гліцерину, поліетиленоксиду-400, Твіну-80 додають при перемішуванні натрійкарбоксиметилцелюлозу, а потім охолоджений розчин сахарину і полівінілового спирту [5]. Суміш добре розтирають у ступці до утворення гомогенного в'язкого розчину. Для приготування стоматологічної лікувальної плівки застосовували метод поливу на чашки Петрі з подальшим висушуванням полімеру. Дослідженнями органолептичних, фізичних, фізико-хімічних, технологічних властивостей визначено наступні параметри запропонованого засобу: напівпрозорі плівки, матово-білого кольору, без запаху, гіркувато-солодкого смаку, середня маса складає - 176±5,1мг, розчинність не більше 20хв, зусилля на розрив 84,5±5,3кг/см 2, відносне видовження 72,4±4,7%, рН середовища 6,0, блискучість з боку поверхні 43,2±14,8%, блискучість з боку поверхні адгезії 63,7±3,5%, осмотична активність 86,0±3,0%, адгезія - 87,0±2,8%. Встановлено також, що плівки стабільні протягом 2-х років зберігання при кімнатній температурі. Досліджували антибактеріальні властивості полімерних плівок з декаметоксином у концентраціях від 0,01 до 0,03% для лікування запальних процесів у стоматологічний практиці. Антимікробну дію вивчали на музейних та свіжовиділених з організму хворих штамах мікроорганізмів. Грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми характеризувались типовими морфотинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Чутливість до досліджуваних лікарських плівок визначали на різних щільних поживних середовищах: жовтково-сольовому агарі для Streptococcus pyogenes, середовищах Ендо для Escherichia coil та Сабуро для Candida albicans. Облік результатів проводили шляхом виміру діаметру (в мм) зони затримки росту мікроорганізмів. Результати проведеного дослідження свідчать, що плівки з декаметоксином проявляють більш виразну активність по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів і менш виразну - по відношенню до грамнегативних мікроорганізмів. Максимальна антибактеріальна дія спостерігається при концентрації декаметоксину 0,02%. Застосовують засіб таким чином. Лікування розпочинають з ополіскування ротової порожнини за допомогою розчинів широковідомих слабких антисептиків, видалення зубних відкладень, усунення неякісних пломб, ортопедичних конструкцій та інших травмуючих чинників. Вирізаний шматок плівки відповідної форми та розмірів вносять у ротову порожнину, затиснувши його між вказівним і середнім пальцями, накладають на уражену ділянку та злегка притискають до останньої. Під нашим спостереженням знаходилось 33 пацієнти з альтеративними захворюваннями слизової оболонки порожнини рота - виразково-некротичним стоматитом, декубітальною і трофічною виразками, ерозивними ушкодженнями різної етіології. Хворих контрольної групи (15 чоловік) лікували за допомогою традиційних методик, решту - з використанням запропонованого засобу. Порівняльна оцінка ефективності лікування свідчить, що у дослідній групі пацієнтів ліквідація запальних змін у тканинах і загоєння епітеліального дефекту відбувалось на 2-4 дні раніше, ніж у контрольній групі. Кількість відвідувань лікаря до цілковитого видужання у контрольній групі становила 7,4 рази, у дослідній - 4,8. У пацієнтів, що були ліковані за допомогою плівок з декаметоксином не зафіксовано будь-яких проявів алергії чи іншої небажаної реакції. Усі хворі відзначали, що під час лікування почувались комфортніше, ніж раніше, коли застосовувалась традиційна терапія. Таким чином, позитивний ефект запропонованого засобу досягається відповідним підбором компонентів плівки, забезпечуючи ефективне лікування та профілактику захворювань слизової оболонки рота, виражену протимікробну дію, без побічних ефектів, що допомагає досягти стійкої стабілізації процесу. Джерела інформації: 1 .Терапевтическая стоматология: Учебн. пособие /Под ред. проф. Л.А.Дмитриевой. - М.: МЕДпресс-информ, 2003. -896с. 2. Декаметоксина раствор спиртовый 0,05%. Регистр лекарственных средств России, http://slovari.yandex.ru. 3. Компендиум 2005 -лекарственные препараты /Под ред. член-кор. В.Н.Коваленко, А.П.Викторова.-К.: МОРИОН, 2005.- с.1920. 4. Перцев И.М., Зупанец И.А. Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств.- Харьков: УкрФА, 1999.- T.1.- С.106-275. 5. Вайнштейн В.А., Наумчик Г.Н. Исследование полимерных композиций для лекарственных пленок и процессов их получения //Хим.-фармац. журн. -1983. -Т.17, №3.-С.347-353.