Олівець з ковпачком

Корисна модель відноситься до засобів писання і малювання для дітей дошкільного і шкільного віку, а також для виконання дорослими різних креслярських, художніх та інших робіт. Відомий олівець, що виконаний у вигляді набору коротких циліндрових корпусів -секцій, по осі яких виконані крізні отвори, в які встановлені графітові стрижні, що пишуть. Кожна з секцій з одного боку має конічну форму з виступаючим у вершині конуса графітовим стрижнем. З протилежної сторони кожної секції є відповідне за розмірами конічне поглиблення, в яке, при збірці олівця в єдину стрижньову конструкцію, входить конус кожної окремої секції. З’єднуються окремі секції між собою «з натягом». В міру списання стрижня, секція віддаляється [див. патент Франції №2839012 з класу В43К27/04, В43К21/00,21/02 опублікований 31.10.2003р. у Бюл. №03/44]. Основним недоліком відомого олівця є складність його конструкції, яка обумовлена необхідністю виготовлення окремих секцій з розмірами, що сполучаються, і нераціональне використання матеріалу для корпусу: секцію із списаним стрижнем доводиться викидати, що економічно не виправдано. У останні десятиліття одержали належний розвиток механічні олівці з висувним стрижнем. Але, не дивлячись на їх різноманіття і високу надійність, все ж таки багато конструкторів віддають перевагу звичайним дерев’яним олівцям, наприклад, фірми "KOH-I-NOOR". Олівці з дерев’яним корпусом випускаються і для дітей. Такі олівці не розбираються, а значить, виключається можливість втрати його деталей і проковтування частин олівця дітьми дошкільного віку. Низька вартість, надійність, простота - саме ці якості, що забезпечують випуск звичайних олівців з дерев’яними корпусами в наші дні, не дивлячись на досягнення у області науково-технічного прогресу у області створення засобів, що пишуть. Отже, відомий олівець, виконаний у вигляді монолітного нерозбірного шестигранного стрижньового корпусу з деревини, по осі якого виконаний крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого графітового стрижня, що пише. Перед використанням, один кінець корпусу олівця разом з графітовим стрижнем заточують «на конус», що оголяє кінець стрижня і дозволяє олівець використовувати по прямому призначенню: малювання, креслення, писання [див. упаковку до олівців і олівці: Карандаши чертежные чернографические «ГРАФИКА». Карандашная фабрика, г. Славянск, Донецкой обл. РСТ УССР 464-79]. Основним недоліком відомих олівців є те, що вони не оснащені гумкою (ластиком) для стирання написаного цім олівцем, що робить їх незручними та вимагає мати гумку як окремий засіб. Але гумка, з-за невеликих розмірів може бути легко втрачена. Найбільш близьким за своєю суттю і ефекту, що досягається, який приймаються за найближчий аналог, є олівець, виконаний у вигляді монолітного нерозбірного шестигранного або круглого стрижньового корпусу з деревини, по осі якого виконаний крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого графітового стрижня, що пише, а також на одному кінці корпусу закріплена гумка (ластик) у металевій оправки циліндрової форми, яка призначена для стирання написаного. Перед використанням, вільний від оправки кінець корпусу олівця разом з графітовим стрижнем заточують «на конус», що оголяє кінець стрижня і дозволяє олівець використовувати по прямому призначенню: малювання, креслення, писання [див. олівець: Germany Style STAND ART №181222]. Основним недоліком відомого олівця є нераціональне використання гумки. її використовують тільки у випадках, коли зроблять помилковий напис або нарис. Якщо таких помилок не має, то гумка залишається невикористаною повністю або частково коли вже олівець витрачений повністю. Гумку можна зняти з оправки та використовувати окремо. Але вона незручна через невеликий розмір, тобто її важно утримувати у руці і маніпулювати нею. Отже такі гумки на олівцях частіш за все залишаються невикористаними незалежно від того чи залишається у оправці чи знята з неї. Другим недоліком відомого олівця є те, що на його загострений кінець стрижня не має засобів запобігання поламання під час зберігання або перенесення олівця у кишенях чи сумках, портфелях тощо, що додає певних незручностей користувачу. Третім недоліком відомого олівця є відсутність засобів попередження його скочування з стола, якщо корпус олівця є циліндричним. Дійсно, з-за циліндричного корпусу олівці, частиш за все у дітей, скочуються на підлогу, при цьому ламається робоча загострена частина стрижня, що докучає користувачам. В основу корисної моделі поставлене завдання розширення функційних можливостей засобу для стирання написаного та запобігання обламання стрижня шляхом зміни схеми кріплення гумки до олівця за рахунок зміни її конструкції та одночасного використання як засобу захисту загостреної частини стрижня олівця та засобу запобігання скочуванню. Рішення поставленої задачі досягається тим, що олівець, виконаний у вигляді монолітного циліндричного або шестигранного нерозбірного стрижньового корпусу з деревини, по осі якого виконаний крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого графітового стрижня, що пише, а також на одному кінці корпусу розташована гумка (ластик), яка призначена для стирання написаного, згідно з пропозицією, гумка виконана у вигляді ковпачка зовні паралелепіпедної форми з центральним поздовжнім наскрізним чи «глухим» отвором діаметром дещо меншим за діаметр корпусу олівця для закріплення її при надіванні на корпус за рахунок сил стискування і може переставлятися на будь-який кінець корпусу. Гумка легко знімається з корпусу і, навпаки, легко одягається на нього та може використовуватися за двома призначеннями: як засіб стирання написаного чи намальованого і як засіб запобігання поламання стрижня (у якості ковпачка) - у залежності від того, на який кінець корпусу буде гумка надягнута. Зовнішня паралелепіпедна форма гумки, коли вона надягнута на олівець, завдяки квадратної чи прямокутної формі у перерізі, запобігає можливості самовільного скочування останнього з поверхні стола, навіть у випадку, коли вона має нахил. Суть корисної моделі пояснюється ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне: Фіг.1. - зовнішній вигляд запропонованого олівця з ковпачком з гумки; Фіг.2 - зовнішній вигляд гумки-ковпачка; Фіг.3 - олівець без гумки. Запропонований олівець містить монолітний нерозбірний стрижньовий корпус 1. По осі корпусу 1 виконаний крізний отвір для розміщення в ньому нерухомого грифельного стрижня 2, що пише. Гумка 3 (ластик) виконана у вигляді ковпачка тобто зовні у вигляді паралелепіпеду з центральним поздовжнім наскрізним чи «глухим» отвором діаметром дещо меншим за діаметр корпусу 1 олівця для закріплення її при надіванні на корпус 1 за рахунок сил стискування і може переставлятися на будь-який кінець корпусу. У залежності від того, на якому кінці корпусу 1 знаходиться гумка 3, олівець опиняється в робочому чи у «транспортному» стані. Істотна відмінність об’єкту корисної моделі, що заявляється, від раніше відомих полягає в тому, олівець наділений ковпачком виготовленим з гумка 3, який має не круглу зовнішню форму. Вказані відмінності, у сукупності, дозволяють отримати одночасно і засіб для стирання написаного і засіб запобігання поламання олівця і засіб запобігання його скочування. Жоден з відомих олівців не може володіти відміченими властивостями, оскільки при наявності циліндричного корпусу, вони не мають взагалі багатофункційних ковпачків, або мають не знімні циліндричні гумки, що закріплені на одному кінці олівця. До технічних переваг запропонованого технічного рішення, у порівнянні з найближчим аналогом, можна віднести наступне: - наявність засобу - гумки - для стирання написаного, який одночасно може бути використаний і як засіб захисту стрижня від поламання та як засіб запобігання скочування олівця; - простота кріплення гумки до корпусу олівця за рахунок наявності в неї отвору діаметром меншим за діаметр корпусу олівця; - надійність захисту олівця від поламання за рахунок виконання гумки у вигляді ковпачка; - повне використання матеріалу гумки за прямим призначенням за рахунок можливості її переставлення на інший олівець чи використання окремо.