Процес лікування хронічних запорів у осіб похилого та старечого віку

Корисна модель відноситься до медицини, а зокрема геріатричної гастроентерології і може використовува тись як в стаціонарних, так і амбулаторних умовах для лікування запорів у осіб похилого та старечого віку. Зниження соціальної активності та якості життя населення, порушення режиму раціонального харчування, природні вікові та гормональні зміни організму, захворювання, які виникають у похилому віці та ін. спричиняють розвиток хронічних запорів. Згідно зі статистичними даними на запори постійно або періодично страждає від 30 до 50%, а в похилому віці - до 60% населення планети. Інтоксикація організму, яка розвивається як наслідок хронічних запорів, призводить до збільшення маси тіла, зниження обмінних процесів, спричиняє виникнення алергічних реакцій, значно ускладнює перебіг супутніх захворювання. Відомі методи лікування запорів у осіб похилого та старечого віку - призначення дієтичного харчування з застосуванням продуктів рослинної клітковини, послаблюючих препаратів, очищення кишечнику за допомогою клізм [Свінціцький А.С. Запори та принципи їх лікування // Мистецтво лікування. - 2003. - №2 - С.20-25; Белоусова Е.А. Запоры в пожилом возрасте // Врач. 2002. - №5. - С.21-23; Губергриц Н.Б. Проблема запоров в терапевтической практике // Здоров’я України. - 2004. №3. - С.28]. Проте, всі ці методи є не досить ефективними, особливо у осіб похилого та старечого віку, оскільки не завжди враховуються зміни структури і функцій організму, особливо товстого кишечнику, шлунково-кишкового тракту та наявність хронічних захворювань. Традиційна не медикаментозна і фармакологічна терапія не завжди досягає бажаних результатів, оскільки залежить від реактивності старіючого організму та супутніх захворювань. Також відомий і метод очищення організму з метою лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема хронічних запорів, що включає голодування, застосування дієти, щоденного очищення кишечнику з використанням гідроколонотерапії протягом 40-ка хвилин та з подальшим введенням відвару лікарських трав і вживанням лужної мінеральної води. Курс лікування становить від 14 до 30 днів [Пат. №48727 A, UA, МПК6 А61К35/78. Опубл. 15.08.2002, Бюл. №8]. Цей спосіб сприяє тимчасовому позбавленню хронічних запорів за рахунок очищення кишечнику та печінки від шлаків, дозволяє покращити показники захисних функцій організму, але він мало придатний для лікування пацієнтів похилого та старечого віку, оскільки не враховує зниження адаптаційних можливостей організму. Голодування тяжко переноситься геріатричними пацієнтами, а при наявності деяких хронічних захворювань його не можливо використовувати. Тривалий курс даної процедури не враховує фізичних особливостей цих пацієнтів, специфіку перебігу хронічних запорів. В основу даної корисної моделі поставлено задачу удосконалити процес лікування хронічних запорів у осіб похилого та старечого віку, шляхом щадного проведення гідроколонотерапії та додаткового призначення сорбенту і ректального введення пробіотика, що дозволяє нормалізувати дигестивну та моторну функцію шлунково-кишкового тракту, сприяє підвищенню резистентності організму, покращує стан загального здоров’я пацієнта та позитивно впливає на перебіг хронічних захворювань. Поставлена задача досягається тим, що в процесі, який включає застосування дієти, гідроколонотерапії з використанням лікарських трав, згідно з даною корисною моделлю, гідроколонотерапію курсом 3-4 процедури проводять через день протягом 30хв. із застосуванням біологічно активної добавки - фітор на фоні щодобового призначення сорбенту карболайн, а після проведення останньої процедури ректально вводять пробіотик симбітер ацидофільний концентрований. Розробка такого лікувального процесу стала можливою завдяки проведенню аналізу особливостей перебігу хронічних захворювань та хронічних запорів у людей похилого та старечого віку. Авторами враховано, що лікування запорів у даного контингенту пацієнтів має особливості та потребує виваженого підходу оскільки супроводжується змінами в організмі та шлунково-кишковому тракті, зокрема слизовій товстого кишечнику. Проведення через день гідроколонотерапії протягом 30хв. є щадним, а застосування біологічно активної добавки - фітор, яка має біомодулюючі та регенеруючі властивості на фоні щоденного додаткового призначення сорбенту карболайн дозволяє підвищити імунітет, антитоксичну функцію печінки, сприяє видаленню важких металів, радіонуклідів та токсичних метаболітів з кишечника і кров’яного русла. Зв’язуючи жовчні кислоти, карболайн перешкоджає перетравленню жирів та сприяє їх ви веденню - ефект "голодання без голодання". Після останньої процедури гідроколонотерапії ректальне введення пробіотика симбітер ацидофільний концентрований дозволяє відновити нормальну кишкову флору. „Жива" концентрована мікрофлора, яка входить до складу симбітеру ацидофільного, здатна синтезувати природні захисні компоненти у вигляді зовнішньоклітинних полісахаридів, які обволакують клітини та попереджують їх ураження. В результаті такого комплексного лікування не тільки видаляються калові шлаки, але і відбувається дезинтоксикація організму, корекція мінерального балансу, відбувається відновлення природної рухової активності кишечнику, підтримується та розвивається корисна мікрофлора кишечнику, що підвищує імунітет. Зникає синдром хронічної втоми та головний біль, покращується сон. Оскільки, кожен орган в системі організму пов’язаний з кишечником за допомогою рефлекторних зон, то така процедура призводить до подразнення цих зон і таким чином позитивно впливає на весь організм. Даний процес є щадним для пацієнтів даної вікової групи та доступним. Процес виконується наступним чином Пацієнту після всебічного обстеження та проведення гастроентерологічних і проктологічних досліджень, виявлення показань до проведення процедури призначають дієту, яка не викликає подразнення і здуття шлунково-кишкового тракту та сорбент. В якості сорбенту застосовують біологічно активну добавку - карболайн [ГВ МОЗ України №05.03.02-04/23206 10.06.2004], який за своєю ефективністю дії найкраще підходить даній віковій групі. Препарат приймають по 2-3 таблетки двічі на день. Гідроколонотерапію проводять за допомогою уніфікованого пристрою «Hydrocolon L» з одночасним зовнішнім ручним масажем живота, протягом 30хв. Вода фізично, хімічно та бактеріцидно очищена в запрограмованому режимі по пластиковій трубочці розповсюджується по всьому товстому кишечнику та виводиться назовні його вміст. До води додається рослинна біологічна активна добавка - фітор. Ефірні олії, які входять до складу фітора, здатні тормозити вільнорадикальні реакції шляхом прямого зв’язування окислючих речовин. Після проведення 3-4 процедур гідроколонотерапії через спеціальний катетер ректально вводиться біфідолакто-колібактерійний комбінований препарат симбітер ацидофільний (10мл симбітеру розбавляється в 50мл кип’яченої води). Мультипробіотик симбітер ацидофільний концентрований містить оптимальний рівень концентрації клітинної маси: лактококки, 5 видів біфідобактиерій, 5 видів лактобацил і 2 види пропіоновокислих бактерій, що сприяє максимальному біотерапевтичному ефекту при введенні в організм людини, особливо безпосередньо у товстий кишечник. Такий процес лікування дозволяє за 3-4 сеанси з інтервалом в один день провести очищення товстого кишечнику в щадному для пацієнта режимі, відновити кишкову мікрофлору та налагодити функцію кишечнику. Після закінчення курсу пацієнта обстежують. В подальшому рекомендують притримуватись розвантажувальної дієти протягом 2 тижнів. Після проведення курсу з 3-4 процедур позитивний ефект зберігається протягом 6 місяців. Приклад 1. Пацієнт А. 64 років, в 2006г. знаходився на лікуванні в клініці Інституту геронтології. Діагноз: Дифузний остеохондроз хребта. Артрит правого колінного суглоба. Хронічний холецистит, хронічний панкреатит, стеатоз печінки. Аліментарне ожиріння II. Хронічний коліт з дисбіозом кишечника. Хронічний запор. Після проведеного лікування основного захворювання звернувся до гастроентеролога. Скарги на періодичний дискомфорт в мезогастральній зоні, відчуття тяжкості, нудоту, здуття живота. Частота випорожнення 2-3 рази в тиждень, супроводжується натужуванням, почуттям не повного випорожнення, невеликою кількістю і щільною консистенцією кала. Періодично приймав препарати сени (сенаде, сенадексин), в останній час збільшення дози до 8 таблеток не призводило до ефекта. Хронічним запором страждає протягом 24 років. При огляді шкіряний покрив з темнуватим відтінком, наявні ксантелазми в зоні верхнього повіка, на поверхні тіла судинні «зірочки». Печінка збільшена на 2см від краю реберної дуги, відмічається біль при пальпації. Лабораторні дані: білірубін загальний 31,2ммоль/л; АЛТ - 0,98ммоль/л, ACT - 0,84ммоль/л. Рекомендовано проведення комплексного лікування за розробленим процесом. Після проведення другої процедури, хворий відчув зменшення дискомфорту в мезогастральній зоні. Повністю зникли диспептичні прояви та покращилося загальне самопочуття. Після четвертої процедури - зникла втомлюваність, збільшилась роботоздатність, зменшився об’єм живота; знизилась маса тіла на 3кг; зменшився головний біль, покращився сон та випорожнення. Через два тижні: зменшилось газоутворення, покращилась перистальтика, нормалізувався стул. Нормалізувалися біохімічнчі показники. Загальний білірубін - 19,6ммоль/л, АЛТ- 0,42ммоль/л, ACT - 0,34ммоль/л. Катамнез через 6 місяців: пацієнт притримується раціонального харчування, порушення випорожнення не спостерігається, почуває себе добре. Приклад 2. Пацієнтка С, 68 роки. В 2006 році знаходилась на лікуванні в клініці Інституту геронтології. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II А, Постхолецистектомічний синдром, змішаний тип дисфункції сфінктера Одді, стадія загострення. Хронічний спастичний коліт, хронічний запор. Скарги після стабілізації основного захворювання, на фоні незбалансованої дієти (збільшення частки білків та зменшення харчових волокон) з’явились шкіряні прояви на обличчі у вигляді "крапивниці", затримка стула 3 дні, нудота, здуття живота, підвищена подразливість, головний біль, порушення сну. Більше 25-ти років страждає хронічними запорами. Періодично проходила курси гідроколонотерапії, після якої спостерігалось тимчасове покращення. Дані лабораторних досліджень без патології. Ультразвукові дослідження: дифузні зміни в підшлунковій залозі. Рекомендовано проведення комплексного лікування запорів за запропонованим способом. Після проведення 4-х процедур зникли шкіряні і диспепсичні прояви, стан здоров’я стабілізувався - зник головний біль, покращився сон, зменшились розміри живота. Через два тижні: зменшилось газоутворення, покращилась перистальтика кишечнику, нормалізувався стул. Катамнез через 6 місяців: пацієнтка притримується правил раціонального харчування, порушення стула не спостерігається, відмічає зниження маси тіла на 4кг, почувається добре. Таким чином, запропонований процес лікування хронічних запорів у осіб похилого та старечого віку підвищує ефективність лікування. Швидше зникають основні клінічні прояви захворювання, поліпшується самопочуття пацієнтів. Спосіб не викликає побічних ефектів, алергічних реакцій і може застосовуватись як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.