Спосіб підвищення молочності свиноматок і збереження поросят після народження

Корисна модель відноситься до сільського господарства, а саме до годівлі супоросних і підсисних свиноматок з метою підвищення їх молочності та збереження молодняка після народження. Відомо, що раціональна і повноцінна годівля свиноматок досягається у тому випадку, коли склад і кількість корму відповідає потребі тварин в поживних речовинах в різні періоди репродуктивного циклу: холості (період від відлучення до осіменіння), супоросності і лактації. У свиноматок, на відміну від корів, окремі періоди відновлювального циклу розділені між собою в часі, що полегшує організацію нормальної годівлі тварин. Під час супоросності поряд з потребою у поживних речовинах для підтримки життя необхідно задовольняти і потребу для росту плода. У перші 12 тижнів супоросності плід і репродуктивні органи розвиваються дуже повільно. У цій фазі потреба легкосупоросних свиноматок в поживних речовинах лише частково перевищує таку у холости х свиноматок. В останні 30 днів супоросності плоди розвиваються дуже швидко, що проявляється у підвищеній потребі у поживних речовинах. Тому свиноматки повинні додатково одержувати поживні речовини для створення резервів організму, якщо тільки це не призводить до надмірного збільшення живої маси [1]. Зниження живої маси поросят при народженні може спостерігатись лише при значному дефіциті поживних речовин і енергії в раціоні. Високий рівень енергетичного живлення супоросної свиноматки не забезпечує суттєвого впливу на збільшення живої маси поросят при народженні, але призводить до ускладнення опоросів і викликає порушення обміну речовин на протязі послідуючої лактації. Недостатня годівля свиноматок не призводить до зниження величини гнізда, але негативно впливає на масу новонароджених поросят. Поросята з низькою живою масою мають меншу здатність до виживання і повільно ростуть. Тому у вирівняному гнізді середня маса поросят при народжені повинна становити 1,3кг [1]. На сьогоднішній день у практиці годівлі супоросних і підсисних свиноматок ведеться контроль повноцінності годівлі по вмісту у раціоні енергії, протеїну, незамінних амінокислот, макро- та мікро- елементів, але не враховується вміст жиру і вміст в ньому незамінних жирних кислот, особливо лінолевої, дефіцит яких викликає затримку інтенсивності росту і розвитку тварин, захворювань шкіри та зниження імунітету. В годівельній практиці для балансування раціонів свиней по енергії і протеїну широко використовують високобілкові і високоенергетичні корми рослинного походження (макухи, шроти), які характеризуються високою біологічною повноцінністю і продуктивною дією [2]. За прототип взято спосіб використання шроту соєвого кормового, з метою балансування раціонів свиней за енергетичною та протеїновою поживністю. Основним недоліком прототипу є те, що в його складі міститься ряд токсичних елементів, які викликають захворювання на зоб, а також антикоагулянти. Особливо важливе значення має інгібітор трипсину, який затримує перетравлення білка в кишечнику. В зв'язку з цим він потребує додаткових енерговитрат на тостування. Крім цього такий корм характеризується низьким вмістом олії - 0,5-1,5% на абсолютно суху речовину, що не дає можливості використовувати його для балансування раціонів свиней за вмістом жиру [2]. Метою корисної моделі є розробка способу підвищення молочності свиноматок і збереження поросят після народження. Поставлена мета реалізується за рахунок використання повножирової сої обробленої під тиском 35МПа і при температурі +120-200°С. У складі такого корму міститься до 23% жиру який в свою чергу містить до 65% лінолевої кислоти, що є незамінною, оскільки не синтезується в організмі і повинна надходити лише з кормами. Лінолева кислота є субстратом для синтезу простагландинів, які мають гормоноподібну дію в регулюванні метаболізму, а також у підвищенні активності імунних реакцій організму, що підви щує його стійкість до інфекційних захворювань та відтворювальні функції тварин. Досягнення поставленої мети пояснюється наступними дослідами. Дослід 1 Свиноматкам-аналогам, починаючи з 30 днів до опоросу і лактуючим (підсисних) до відлучення поросят (у 2-х місячному віці) згодовували соєвий тостований шрот з вмістом 1,5% жиру і 0,2 ум. одиниць уреази. Шрот згодовували у складі комбікорму в кількості 850г/гол./добу. Вміст лінолевої кислоти в раціонах супорісних свиноматок становив 11 і лактуючих - 10,7г на 1кг сухих речовин раціону. Показники молочності свиноматок, збереження і продуктивність поросят приведені в таблиці 1. Дослід 2 В умовах досліду 1, для балансування раціонів по білку, незамінних жирних кислотах (особливо лінолевій) та інших біологічно-активних речовинах, використовували соєве борошно, яке було попередньо оброблене під тиском 3-5МПа і температурі +120-200°С. Уреазна активність сої після термічної обробки складала 0,1ум. одиниць активності. При введенні до складу комбікорму 850г термічно обробленої сої вміст лінолевої кислоти в раціоні супоросних свиноматок становив 32 і лактуючи х 27,5г/кг. Молочність свиноматок і збереженість поросят після народження приведені у таблиці 1. Отже, балансування раціонів свиноматок за вмістом незамінної лінолевої кислоти не впливає на кількість народжених поросят на одну свиноматку, але жива маса їх при народженні була вищою на 0,2 і у місячному віці на 0,6кг у порівнянні з тваринами, яким згодовували соєвий шрот. Крім цього, живих поросят, одержаних від свиноматок у 7-денному віці в середньому на один опорос було на 0,5 голів, а в 21-денному віці на 0,7 голів більше, інакше кажучи їх збереженість була на 4,7% вища в порівнянні з тваринами контрольної групи. Дослідженнями встановлено, що молочність свиноматок дослідної групи була вищою на 16%, а приріст поросят за 30 днів після народження - на 8% в порівнянні з тваринами контрольної групи. Таблиця 1 Вплив згодовування свиноматкам соєвого шроту і термічно обробленої повножирової сої на їх молочність і збереження поросят після народження. Показники Кількість свиноматок, гол. Народилось поросят всього, гол. Групи контрольна дослідна 10 9 111 102 ± до контролю Кількість поросят на 1 опорос, гол. Живих у 7-денному віці, гол. Живих у 21-денному віці, гол. Збереження поросят, % Середня жива маса поросяти: - при народженні, кг - у 21-у денному віці, кг - у 30-и денному віці, кг Молочність свиноматок, кг приріст молодняку за 30 днів, кг 11,1 10,3 9,1 82,0 1,2 5,3 6,1 48,2 4,9 11,3 10,8 9,8 86,7 1,4 5,7 6,7 55,9 5,3 +0,2 +0,5 +0,7 +4,7 +0,2 +0,4 +0,6 +7,7 +0,4 Джерела інформації: 1. Дурст Л., Виттман М. Кормление сельскохозяйственных животных. Пер. с немецкого. - Под редакцией и с предисловием Ибатулина И.И., Проваторова Г.В. - Винница. Нова книга, 2003. - С.175. 2. Петрухин И.В. Корма и кормовые добавки: Справочник. - М.: Росагроиздат, 1989. - С.141-156.