Спосіб знешкодження антипоживних речовин соєвих бобів

Корисна модель відноситься до сільського господарства, а саме до переробки соєвих бобів з метою знешкодження антипоживних речовин і подальшого їх використання в годівлі сільськогосподарських тварин. Соєві боби характеризуються високою біологічною та кормовою цінністю. Так в 1кг сої міститься 1,24-1,5 кормових одиниць, 270-428г сирого протеїну, 22-30% безазотистих екстрактивних речовин, до 4% цукру, 16-21% жиру, 21г лізину та 5,0г цистину. Білок сої має високу кормову цінність. Якщо цінність білка кукурудзи прийняти за 5 одиниць, ячменю - 7, гороху - 20, то цінність білка соняшникового шроту складає 24, ріпакового - 31 сої та продуктів її переробки 34 одиниці. Не випадково міжнародною організацією ФАО соєвий білок прийнятий за стандарт на рослинні білки [1]. Поряд з цим, при введені в раціон не обезжиреної сої, яка містить високоякісну олію, немає необхідності вводити жири як додатковий компонент раціону. Це особливо важливо в тих випадках, коли для зберігання, переробки і використання жирів немає відповідної матеріально - технічної бази і технології [1]. У сирому, нативному вигляді, зерно сої містить цілий ряд природних антипоживних речовин, а саме: інгібітори протеаз (54,5мг/г), антигени, фітин, сапоніни, уреазу (2,1ум.од.) та інші. Тому використання його без попередньої термічної обробки в годівлі сільськогосподарських тварин та птиці не рекомендується. Інгібітори трипсину руйнують активність деяких ферментів, пригнічують активність трипсину і в підшлунковій залозі синтезується надмірна його кількість, що викликає гіпертрофію підшлункової залози, сповільнює ріст і засвоєння корму. Уреаза - фермент, під дією якого відбувається гідроліз сечовини до аміаку і вуглекислого газу та надмірному їх накопиченню в шлунково-кишковому тракті. У світовій практиці по вмісту уреази судять про ступінь знешкодження інгібіторів трипсину і вміст її в сої і продуктах переробки, що придатні до використання в годівлі великої рогатої худоби, не повинен перевищувати 0,2-0,3, а свиней та птиці 0,1-0,2ум.од. [3]. На сьогодні в практиці підготовки до згодовування нативних соєвих бобів застосовують термічні, хімічні та біологічні методи знешкодження антипоживних речовин. По рейтингу теплових технологій переробки екструзія займає 37%, волого - теплова - 23%, експандерування - 28% [4]. За прототип взято спосіб знешкодження антипоживних речовин соєвих бобів методом екструдування. Недоліком прототипу є те, що вказаний спосіб є енергомістким, оскільки передбачає переробку їх під тиском 35МПа і температурі +120-200°С [2]. Метою корисної моделі є розробка біологічного методу знешкодження антипоживних речовин сої в ході якого нативне соєве борошно силосується із свіжим буряковим жомом у співвідношенні компонентів 0,1-0,2 - 5:10 при одночасному внесенні ферментного препарату мацерази в кількості 300-700г на 1 тонну корму. Досягнення поставленої мети пояснюється наступними дослідами. Дослід 1. Нативне зерно сої з вмістом 2,1ум.од. активності уреази екструдували під тиском 3-5МПа і температурі +120-200°С. При цьому енерговитрати складали 50КВт/год. на тонну корму. Уреазна активність в кінцевому продукті складала 0,2ум.од. активності (Таблиця 1). Дослід 2. Нативне соєве борошно з вмістом 2,1ум.од. активності силосували із свіжим буряковим жомом у співвідношенні компонентів 0,1:0,2 - 5:10. Одночасно, вносили 300-700г ферментного препарату мацерази. Корм ретельно ущільнювали і герметизували поліетиленовою плівкою. Його зберігали на протязі 97 днів, після чого ємність була відкрита і з неї відібрали середню пробу для органолептичних і біохімічних досліджень. Він мав специфічний запах жому, структура добре збереглась. Вміст уреази складав 0,09ум.од. активності. Переваги запропонованої корисної моделі перед прототипом приведені в Таблиці 1. Результати досліджень показали, що застосування корисної моделі дає можливість заощадити до 50КВт/год. електроенергії і провести знешкодження антипоживних речовин до рівня, який відповідають вимогам. Таблиця 1 Переваги корисної моделі перед прототипом Показник Уреазна активність нативної сої, ум. од. Тиск в екструдері, МПа t° обробки в екструдері, °С Енерговитрати на обробку, кВт/год./т Уреазна активність кінцевого продукту, ум. од. контрольний прототип 2,1 3-5 120-200 50 0,2 Варіант дослідний корисна модель 2,1 0,09 Джерела інформації 1. Петрухин И.В. Корма и кормовые добавки: Справочник. - М: Росагропромиздат, 1989. - 526с. 2. Кулик М.Ф., Бабич А.О., Засуха А.А., та інші. Вдосконалення технологій зберігання та використання зерна Вінниця, 1996, - С.178-188. 3. Величко І.М., Хіміч В.В., Петриченко Н.М. Антипоживні речовини зернових компонентів комбікормів і методи їх знешкодження // Тваринництво України, - 2004. - №8 - С20-23. 4. Егоров Б.В. Перспективные направления совершенствования технологий производства и реализации комбикормов. / Збірник матеріалів „Стан і перспективи розвитку комбікормового виробництва України. - К.:2003 С.7.