Спосіб лікування хворих на мозковий інсульт з астенічним синдромом у ранньому відновному періоді

Корисна модель стосується медицини, а саме, неврології, і може бути використаною у лікуванні хворих на мозковий інсульт з астенічним синдромом у ранньому відновному періоді. До останнього часу стандартні лікувальні рекомендації щодо способів лікування постінсультного астенічного синдрому зводилися до прийому ноотропів, антидепресантів, тонізуючих засобів, вітамінів та ін. В той же час жодна з вищеперелічених груп фармакологічних засобів не може бути визнана оптимальним інструментом лікування пацієнтів з астенією, тому що не забезпечують безпосереднього впливу на ретикулярну формацію головного мозку шля хом накопичення у його нейронах, а також у нейронах гіппокампа, зубчатої звивини. Ці препарати не мають поєднаної дії на холінергічні та серотонінергічні процеси і як наслідок їх вплив є недостатнім на постінсультний астенічний синдром, що заважає відновленню порушених функцій у ранньому відновному періоді мозкового інсульту. Цей факт викликав необхідність розробки нових способів лікування. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у призначенні додатково до базисної терапії препарату луцетам (пірацетам) перорально, у пігулках по 1200 міліграм двічі на день [Т.С. Мищенко, Р.Я. Адаменко, Д.С. Лебедев Профілактика и лечение инсульта, постинсультных депрессий в остром и раннем восстановительном периодах // Здоров'я України. - 2006. - №23/1 (додатковий). - С.46-47]. Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: - призначення хворому базової терапії (вазоактивні, антиоксидантні, антихолінестеразні препарати); - призначення препарату для корекції астенічного синдрому. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що не має якого-небудь специфічного впливу на нервові центри і провідні шляхи, відповідальні за активацію енергетичного потенціалу організму (важливої властивості вибірково накопичуватися у нейронах ретикулярної формації і лімбічної системи, надаючи поєднаний активуючий вплив на холінергічні та серотонінергічні процеси), лише посередньо впливають на основні механізми розвитку астенічного синдрому, і як наслідок у хворих залишаються прояви фізичної, інтелектуальної, психологічної астенії, не відновлюється працездатність і не поліпшується якість життя. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування хворих на мозковий інсульт з астенічним синдромом у ранньому відновному періоді шляхом застосування іншого препарату у схемі лікування, що забезпечить підвищення ефективності реабілітаційних заходів у ранньому відновному періоду мозкового інсульту і поліпшить відновлення порушених функцій. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає призначення хворому базової терапії і препарату для корекції астенічного синдрому, новим є те, що як такий препарат призначають Енеріон перорально по 2 пігулки в день (по 200 міліграм) вранці після їжі) протягом трьох місяців у ранньому відновному періоді мозкового інсульту. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Призначення Енеріону дозволить усун ути прояви астенічного синдрому за рахунок того, що головною особливістю даного препарату є направлений вплив саме на основні механізми розвитку астенії, він володіє ліпофільними властивостями і швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та проникає через гематоенцефалічний бар'єр, накопичуючись в структурах лімбіко-ретикулярного комплексу і особливо - в ретикулярній формації, гіпокампі, зубчатій звивині, клітках Пуркін'є. Енеріон володіє вираженим прохолінолітичним ефектом, потенціює серотонінергічну активність і сприяє ресинхронізації циркадних ритмів. Енеріон вибірково активує основні центри головного мозку, що забезпечують підтримку природного рівня активності кори і підкіркових структур, відповідальних за збереження природного тонусу центральної нервової системи. Енеріон підвищує фізичну і інтелектуальну працездатність, концентрацію уваги, покращує пам'ять, надає сприятливу дію на вегетативн у нервову систему, знижує депресивні прояви астенії і ступінь вираженості тривожності при астенічних станах. Протиастенічний ефект Енеріону з'являється вже до кінця першого тижня прийому і наростає в процесі терапії. Препарат відрізняється хорошою переносимістю і зручною формою дозування. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить забезпечить підвищення ефективності реабілітаційних заходів у ранньому відновному періоді мозкового інсульту і поліпшить відновлення порушених функцій за рахунок усунення астенічного синдрому. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому призначають базову терапію і препарат для корекції астенічного синдрому - Енеріон перорально по 2 пігулки в день (по 200 міліграм) вранці після їжі) протягом трьох місяців у ранньому відновному періоді мозкового інсульту. Приклад Хворий Н. 1960р.н., проходив курс нейрореабшітаційного лікування у 3 неврологічному відділенні ангіоневрологічного центру м. Запоріжжя з 26.06. по 22.07.2006рік та 2 місяці амбулаторного спостереження з діагнозом "Мозковий ішемічний інсульт у лівій півкулі головного мозку (від 26.05.06), правосторонній геміпарез, астенічний синдром", історія хвороби №4029. Астенічний синдром у хворого проявлявся підвищеною стомлюваністю, втратою здібності до тривалої фізичної, розумової напруги, немотивованими перепадами настрою, відсутністю прагнення до якої-небудь діяльності, зниженням апетиту, пам'яті, уваги, підвищеною чутливістю, що за глобальною оцінкою астенії відповідало 72 балам. Після комплексного обстеження (клініконеврологічне, за шкалою глобальної оцінки астенії) йому було призначено лікування за способом, що пропонується, а саме: базова терапія (вазоактивні, антиоксидантні, антихолінестеразні препарати) і препарат для корекції астенічного синдрому - Енеріон перорально по 2 пігулки в день (по 200 міліграм) вранці після їжі) протягом трьох місяців у ранньому відновному періоді мозкового інсульту. В процесі лікування у хворого відмічалось покращення неврологічного статусу зі значним зменшенням фізичної, інтелектуальної та психологічної астенії на 30-ту добу на 41,7% (42 бали за глобальною оцінкою астенії), 60-ту добу - на 59,7% (29 балів), а на 90-ту - на 73,6% (19 балів), пацієнт був повністю самообслуговуваний, що підтверджує високу ефективність запропонованого способу лікування.