Спосіб прогнозування ефективності проведення реабілітаційних заходів для хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту

Винахід відноситься до медицини, а саме, до неврології і може бути використаним в прогнозі ефективності проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Кількість хворих на мозковий півкульовий геморагічний інсульт постійно зростає в загальній структурі смертності, виходячи на одне з провідних місць. Існує такий факт, що якість діагностики та лікування у гострому періоді захворювання визначає ефективність подальшого життя пацієнта. Для хворих на мозковий півкульовий геморагічний інсульт цей факт не піддається сумніву. Треба відмітити, що комп'ютерна томографія головного мозку як один із сучасніших та інформативних методів обстеження допомагає у вирішенні питання щодо прогнозування перебігу гострого періоду мозкового півкульового геморагічного інсульту, а значить і у прогнозуванні ефективності проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Таким чином, комплексне клінічне та комп’ютерно-томографічне обстеження хворих у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту - необхідний атрибут оцінки прогнозу подальшого життя пацієнта з таким грізним діагнозом та може бути використане при оцінці прогнозу ефективності проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Відомий спосіб прогнозу ефективності проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту, який полягає у проведенні комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту та визначенні локалізації гематоми, об'єму гемотоми, вираженості набряку мозку, ступеня вираженості транстенторіального зсуву стр уктур мозку (Малик Н.В. Клінікокомп'ютерно-томографічна характеристика наслідків мозкових інсультів: Автореф. дис. канд. мед. наук. — Харків, 1994. — С. 5-15). Спільні суттєві ознаки аналогу та винаходу, що заявляється: за даними комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту оцінюють ступень вираженості транстенторіального зсуву структур мозку. Однак, цей спосіб дозволяє оцінити лише вплив об'ємний вплив гематоми на структури мозку, що дозволяє зробити висновок про вираженість набряку мозку, деформацію шлуночкової системи мозку. Тільки вищезгадані ознаки на думку авторів впливають на ефективність проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Автори зовсім не розглядають структуру гематоми, її неоднорідність з точки зору наявності гематоми та перифокальної зони ішемічної напівтіні. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у проведенні комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту та визначенні локалізації гематоми, об'єму гематоми, вираженості набряку мозку, ступеня вираженості транстенторіального зсуву структур мозку, ступеня вираженості латерального зсуву структур мозку (Верещагин Н.В., Брагина Л.К., Вавилов С.Б., Левина Г.Я. Компьютерная томография мозга. — Москва, "Медицина", 1986. — С. 4647). Спільні суттєві ознаки прототипу та винаходу, що заявляється: за даними комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту оцінюють ступень вираженості транстенторіального зсуву стр уктур мозку. Однак, цей спосіб не дозволяє сконцентрувати всю сукупність процесів, які трапляються у головному мозку, в найбільш значущи х ознаках нейровізуалізації. На думку авторів, локалізація та об'єм гематоми більше значущі в гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту, ніж вираженість набряку мозку. Аспекти неоднорідності осередку ураження зовсім не розглянуті в цій роботі. Авторами не розглянутий вплив гематоми на структури мозку, їх утягнення в патологічний процес. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу прогнозу ефективності проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту шляхом виявлення додаткової ознаки комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту та виділення двох варіантів прогнозу ефективності проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту, що забезпечує більш достовірне прогнозування ефективності проведення реабілітаційних заходів і дозволяє мати економічну вигоду завдяки швидкості прогнозування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає визначення за даними комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту ступеня вираженості транстенторіального зсуву стр уктур мозку, новим є те, що додатково визначають неоднорідність структури гематоми. При цьому при вираженому транстенторіальному зсуві стр уктур мозку, відхиленні показників денситометрії у крайових зонах гематоми від центру гематоми більше 40% як ознаки різко вираженої неоднорідності структури гематоми прогнозують неефективність проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. При транстенторіальному зсуві структур мозку середньої та легкої ступені тяжкості, відхиленні показників денситометрії у крайових зонах гематоми від центру гематоми менше 40% як ознаки помірно вираженої неоднорідності структури гематоми прогнозують ефективність проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, за технічним результатом полягає у такому, що за наявності використання таких ознак комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту, як ступень вираженості транстенторіального зсуву структур мозку, неоднорідність структури гематоми нами виділено два варіанти прогнозу ефективності проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Завдяки використанню таких ознак комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту, ми маємо змогу більш достовірно прогнозувати ефективність проведення реабілітаційних заходів і мати економічну вигоду завдяки швидкості прогнозування. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому оцінюють ознаки комп'ютерної томографії головного мозку у гострому періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту, такі як ступень вираженості транстенторіального зсуву структур мозку, неоднорідність структури гематоми. При цьому при вираженому транстенторіальному зсуві стр уктур мозку, відхиленні показників денситометрії у крайових зонах гематоми від центру гематоми більше 40% як ознаки різко вираженої неоднорідності структури гематоми прогнозують неефективність проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. При транстенторіальному зсуві стр уктур мозку середньої та легкої ступені тяжкості, відхиленні показників денситометрії у крайових зонах гематоми від центру гематоми менше 40% як ознаки помірно вираженої неоднорідності структури гематоми прогнозують ефективність проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Приклад. Хвора К., 58 років, знаходилась на лікуванні у відділенні гострих порушень мозкового кровообігу міського Запорізького ангіоневрологічного центру з 18.03.99. по 14.04.99. з клінічним діагнозом - мозковий геморагічний інсульт у правій півкулі головного мозку, у басейні правої середньомозкової артерії, лівобічний геміпарез, вторинний стовбуровий синдром. Гіпертонічна хвороба III ст, церебральний атеросклероз III ст. Суп утні хвороби - бронхогенна кіста правої легені, правобічне верхньочасткове запалення легень. З анамнезу відомо, що хвора страждає гіпертонічною хворобою на протязі 12 років, лікувалась нерегулярно. Розвиток інсульту у пацієнтки відбувся гостро, після психоемоційного перенапруження, у активний час доби. З'явилась інтенсивна головна біль, багатократна рвота, різко виражена слабкість у лівих кінцівках за типом геміплегії, що поєднувалось з порушенням свідомості за типом різко вираженої загальмованості. Бригадою швидкої медичної допомоги був зареєстрований артеріальний тиск 200/100мм рт. ст. Було введено 10,0мл 2,4% розчину еуфіліну, 1,0мл 0,025% розчину строфантіну, 40мг лазексу, 5,0мл 1,0 % розчину дібазолу, 2,0мл 2 % розчину папаверіну. Через 2 години після розвитку захворювання пацієнтка була доставлена у відділення гострих порушень мозкового кровообігу. При первинному огляді стан хворій оцінювався як тяжкий. При обстеженні неврологічного статусу виявлено порушення стану свідомості за типом загальмування, рівномірність зрачків, направленість взору вправо (парез взору вліво), лівобічний центральний прозомонопарез та глосопарез, нерізко виражені симптоми орального автоматизму. Лівобічний руховий дефіцит проявлявся верхньою в'ялою моноплегією та нижнім в'ялим монопарезом з об'ємом активних рухів 0,5 балів за шкалою Ю.В. Гольдблата (1973), відмічалося підвищення глибоких рефлексів на паралізованих кінцівках у поєднанні з двобічними патологічними пірамідними симптомами. В непаралізованих кінцівках відмічалась м'язова гіпертонія І ст. за шкалою Д.К. Луньова (1974). Також нами був виявлений нерізко виражений менінгеальний синдром. Зліва відмічалась лівобічна гемігіпестезія. У гострому періоді хворій була проведена комп'ютерна томографія (КТ) головного мозку. На КТ головного мозку були виявлені гіперденсивні зміни тканини мозку у правій півкулі, які були розміщені латерально від внутрішньої капсули з утягненням у патологічний процес базальних гангліїв, підкоркової білої речовини тім'яної та скроневої часток мозку. Розміри гематоми у зв'язку з навколишнім до його перифокальним набряком мозку оцінювалися 48см 3. Спостерігалось зміщення прозорої перегородки у правій бік на 5мм. Транстенторіальний зсув структур мозку характеризувався як виражений. Гематома мала вигляд неоднородної структури - показники денситометрії у центрі гематоми відрізнялися від цього параметру крайових зон гематоми на 45%. На основі вищезгаданих ознак комп'ютерної томографії головного мозку прогнозована неефективність проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту. Обстеження хворої в динаміці перебігу захворювання дозволило констатувати, що загальномозковий синдром у гострому періоді трансформувався з появою ознак мезенцефало-диенцефальних дисфункцій, але стан свідомості покращився, також мав місце регрес менінгеального синдрому. При цьому осередковий синдром залишався таким же. Обстеження хворої на 20 добу захворювання виявило регрес загальномозкового синдрому з наявністю мезенцефало-диенцефальних стовбурових дисфункцій. Осередковий синдром також перетерпів позитивну динаміку - з'явились активні рухи у ліви х кінцівках (об'єм активних рухів 1 бал), також спостерігалась трансформація м'язової гіпотонії у м'язову спастичність І ст. Проведення реабілітаційних заходів на протязі двох років від початку інсульту показали, що їх проведення було неефективним, тому що осередковий дефіцит практично не перетерпів змін - рівень рухового дефекту залишався на тому ж рівня, що і в кінці гострого періоду мозкового півкульового геморагічного інсульту. Таким чином, при вираженому транстенторіальному зсуві стр уктур мозку, відхиленні показників денситометрії у крайових зонах гематоми від центру гематоми більше 40% як ознаки різко вираженої неоднорідності структури гематоми прогнозують неефективність проведення реабілітаційних заходів хворих у відновному періоді мозкового півкульового геморагічного інсульту.