Гідродвигун мігу-1

Винахід стосується гідромеханіки, а саме гідромоторів. Відомі гідромотори (А.с. СРСР №901610, кл. F03C1/06; А.с. СРСР №909353, кл. F03C1/06), які використовуються в силових гідравлічних приводах. З них найбільш близьким до винаходу, що заявляється, є гідродвигун (А.с. СРСР №901610, кл. F03C1/06), який містить корпус з внутрішньою порожниною, вал з флянцем, в якому виконані виїмки, блок циліндрів, що обертається, в якому розміщені поршні з штангами, сферичні головки яких шарнірно розміщені у виїмках флянця, вихідний вал, який з'єднаний з флянцем, причому штанги мають канал в поршнях з можливістю осьового переміщення, а порожнини, які утворені між штангами і поршнями, з'єднані за допомогою каналів в штангах з внутрішньою порожниною корпуса. Основним недоліком гідродвигуна є його низький коефіцієнт корисної дії. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити конструкцію гідродвигуна шляхом зміни конструкції циліндрів та з'єднання поршнів з вихідним валом, що забезпечило б зменшення об'єму рідини без зворотної віддачі на вал, що привело б до збільшення коефіцієнта корисної дії. Поставлена задача вирішується тим, що в двигуні Мігу-1, який складається з корпуса, вала з флянцем, в якому виконані виїмки, з блока циліндрів, що обертається, і розміщених в циліндрах поршнів з штангами, з сферичними головками, розташованими шарнірно у виїмках флянця, вихідного галу, згідно винаходу, циліндри відносно вертикальної осі блока виконані під кутом, а надпоршневі камери блока закінчуються шаровою сферою по краю з шестернею. Блок, що має шарову сферу, встановлений у сферичну виїмку головки блока, яка має канальні отвори, з'єднані з вхідним і вихідним патрубками головки корпуса, причому двигун додатково містить проміжний вал, один кінець якого з'єднаний шарнірно з флянцем вихідного вала, другий кінець вставлений у шліци нижньої частини блока циліндрів. На торці шліцевого кінця знаходиться пружина для притискання блока циліндрів до сферичної виїмки головки блока. Головка блока обертається через шестерні в підшипниках, які встановлені в корпусі. Запропонована конструкція двигуна дозволяє обертатися валу без зворотної віддачі при тиску рідини. На кресленні (фіг.) зображено запропонований двигун в розрізі. Двигун складається з валу з флянцем 1, який встановлений в підшипнику 2, штанг 3, які з'єднані одним кінцем шарнірно з поршнями 4, а другим кінцем шарнірно встановлені у виїмках флянця 1, шарова сфера 5 блока циліндрів 6 в якому циліндри виконані вздовж навколо осі і відносно осі під кутом, а блок циліндрів своєю площиною поставлений під нахилом до флянця 1. Шарова сфера блока 5 з'єднана з зубцями шестерні 7 головки блока 8, в якій через канальні отвори 9 циліндри 6 періодично з'єднуються з порожнинами головки корпуса з вхідним і вихідним патрубками. Проміжний вал 10 шарнірно з'єднаний з флянцем 1, а другий його кінець - шліцами з нижньою частиною блока циліндрів. На шліцевому торці другого кінця валу 10 знаходиться пружина, яка притискує сферичну частину блока ціліндрів до сферичної виїмки головки блока з каналами 9, які у головці блока 8 розташовані один біля одного подвійними доріжками для кожного циліндра окремо і в момент співпадання з циліндром 6 під час витискання рідини канали 9 знаходяться відносно площини головки поршня 4 вертикально. Пдродвигун Мігу-1 працює таким чином (див. креслення). Обертаючи вал з флянцем 1 в сторону, вказану стрілкою, обертається і валик 10, передаючи оберти блоку циліндрів 6. В зв'язку з тим, що одна сторона блока, що обертається, встановлена відносно вала з флянцем 1 на більшій відстані (стрілка Г) ніж інша сторона (стрілка Д), то відбувається рух поршнів 4 по циліндрах 6. В результаті цього на задньому плані схеми поршні рухаються вниз і засмоктують рідину зверху через канальні отвори 9 головки 8 в блок циліндрів. А потім процес всмоктування змінюється процесом витискання на другій половині круга, тобто на видимій стороні схеми: поршні 4 рухаються вверх і витискують рідину з циліндрів 6 в канальні отвори 9 головки 8 вверх до умовної лінії Б у вихідний канал. Але оскільки вихід рідини прикритий клапаном і вільного виходу немає, то росте тиск рідини. Утворені від тиску рідинні стовпчики в канальних отворах 9 вверху впираються в лінію Б, а внизу передають зусилля по прямій лінії на поршні 4, як показано трьома стрілками на кресленні, потім - на штанги 3 і на вал флянця 1, тобто на лінію А. Сили тиску в рідинних стовпчиках (стрілка В) розподіляються між умовними лініями А і Б (креслення), які служать корпусом, і рухають блок циліндрів з флянцем 1 з вузької сторони ліній А і Б в їх широку сторону. Енергія запуску відключається тоді, коли сила тиску перемагає тертя і чим більше закривати вихід рідини з вихідного патрубка, тим більше піднімається тиск, від чого збільшується швидкість і потужність на валі. Таким чином, на витискуючому півкрузі над кожним поршнем 4 підтримується рідинний стопчик тиску на протязі всього півоберта. ЦІ сили тиску не дають зупинитися флянцю з валом. На виході рідини з двигуна встановлюється редукційний клапан для підтримування холостих обертів двигуна.