Привантаж для ущільнення бетонної суміші у формі

Винахід стосується виробництва бетонних і залізобетонних виробів і призначений для ущільнення бетонної суміші в формах. Відомо привантаж до форм для виготовлення виробів із бетонних сумішей, що має обпірну плиту опирання і пневмокамери, розташовані поміж плити опирання і поверхнею бетонної суміші [1]. Недоліком вказанного пристрою є неможливість гасіння коливань віброплощадки у перехідних режимах роботи віброзбуджувача. Найбільш близьким із відомих технічних рішень є привантаж для ущільнення бетонних сумішей в формі, що містить верхню і нижню плити, з'єднані пружними зв'язками [2]. Однак основним недоліком даної конструкції є те, що вона не забезпечує гасіння коливань віброплощадки при пуску та зупинці приводу віброзбуджувачів, так як верхня і нижня плити коливаються сумісно і в протифазі з робочим органом в робочому режимі віброзбуджувача, наносячи удари по робочому органу і погіршуючи умови роботи віброплощадки. В основу винаходу поставлено завдання удосконалення привантажу для ущільнення бетонної суміші в формі, в якому за рахунок особливостей конструктивного виконання і взаємозв'язку його елементів досягається усунення резонансу віброплощадки в перехідних режимах віброзбуджувача особливо при вибігу, що забезпечує підвищення надійності і довговічності віброплощадки. Поставлена задача вирішується тим, що в привантажі для ущільнення бетонної суміші в формі, що містить з'єднані за допомогою пружних зв'язків верхню і нижню плити, відповідно винаходу верхня плита забезпечена додатковими пружними зв'язками, розташованими співвісно з основними зв'язками, а на нижній плиті жорстко закріплені направляючі стержні, які проходять крізь верхню плиту через повздовжні канали основних і додаткових пружних зв'язків, а стержні забезпечені притискуючими елементами, виконаними у вигляді гайок. При цьому відбувається збіг частоти власних коливань верхньої плити із резонансною частотою віброплощадки, що забезпечує значне зниження амплітуди коливань віброплощадки в резонансній зоні і скорочення часу вибігу після вимикання двигуна віброзбуджувача. Суть винаходу пояснюється кресленням (фіг.), де схематично показано привантаж, встановлений на віброплощадку, загальний вид. Привантаж для ущільнення бетонних сумішей в формі містить нижню плиту 1, встановлену на бетонну суміш 2 форми 3, яка обпирається на рухому раму 4 з віброзбуджувачем 5, верхню плиту 6 із наскрізними вертикальними отворами, розташованими по її периметру, встановлену між основними 7 і додатковими 8 пружними зв'язками з направляючими стержнями 9, жорстко закріпленими на нижній плиті 1, які проходять крізь повздовжні вісьові канали пружних елементів 7 і 8 і вертикальні отвори верхньої плити 6. Вільні кінці направляючих стержнів 9 забезпечені притискуючими елементами 10 у вигляді гайок. Привантаж працює таким чином. В робочому режимі віброплощадки коливання від віброзбуджувача 5 передаються на форму 3 із бетонною сумішшю 2 і через неї на нижню 1 і верхню 6 плити, які коливаються як одне ціле, так як власна частота коливань верхньої плити 6 значно нижче робочої частоти віброзбуджувача 5. Бетонна суміш під впливом вібраційних імпульсів і під тиском привантажу ущільнюється. В перехідних режимах роботи віброзбуджувача 5 (пуск і вибіг) в момент досягнення ним резонансної частоти віброплощадки втягується в коливання верхня плита 6, за рахунок того, що сумарна жорсткість пружних зв'язків 7 і 8 підбирається таким чином, щоб частота власних коливань верхньої плити 6 дорівнювала резонансній частоті віброплощадки і знаходилась з нею в протифазі. При цьому відбувається врівноваження коливань віброплощадки силою інерції верхньої плити 6, маса якої складає 5 - 20% її вантажопідйомності. Таким чином, використання запропонованого привантажу дозволить значно знизити рівень резонансних коливань віброплощадки, підвищити її надійність, довговічність і зменшити динамічні впливи на її вузли. Джерела інформації 1. Авторское свидетельство СССР №1291415, кл. B28B1/08, опубл. 1987, Бюл. №7. 2. Авторское свидетельство СССР №1454698, кл. B28B1/08, опубл. 1989, Бюл. №7.