Спосіб діагностики хронічного панкреатиту при гомоцистинурії

Спосіб діагностики хронічного панкреатиту при гомоцистинурії шляхом визначення біохімічних маркерів враження підшлункової залози, який відрізняється тим, що додатково проводять абдомінальну ехографію та оцінюють морфологічний стан підшлункової залози і, при наявності її збільшення з нечіткістю контурів, неоднорідністю структури за рахунок мікроділянок ішемії та фіброзу, діагностують хронічний панкреатит. (19) (21) u200704202 (22) 16.04.2007 (24) 10.07.2007 (46) 10.07.2007, Бюл. № 10, 2007 р. (72) Гречаніна Олена Яківна, Гречаніна Юлія Борисівна, Васильєва Оксана Василівна, Бугайова Олена Валеріївна, Полуботко Тетяна Олександрівна (73) ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 24838 Відомий спосіб діагностики панкреатиту при аміноацидопатіях шляхом визначення перфузії в паренхімі підшлункової залози за допомогою динамічної комп’ютерної томографії [див. Tsushima Y., Kusano S. Aminoacids-dependent decline in parenchymal perfusion in pancreas: Measurement by dynamic computed tomography // Pancreas. - 1998. Vol.44. - P.148-152]. Він полягає у визначенні рівня кореляційного зв'язку між рівнем перфузії в паренхімі підшлункової залози та рівнем амінокислот крові. Недоліком цього способу є технічна важкість виконування та неможливість широкого використовування. Найбільш близьким до корисної моделі по технічній суті і результату, який може бути досягнутим, є спосіб діагностики хронічного панкреатиту при гомоцистінурії шляхом визначення біохімічних маркерів враження підшлункової залози [див., Ilan Y., Eid A., Rivkind A.I., Wiss D., Dubin Z., Yatzi v S. Gastrointestinal involvement in homocystinuria // J. Gastroenter. Hepatol. - 1993. - Vol.8. - P.60-62]. Він полягає у тому, що у хворого на ГЦУ з загальними абдомінальні симптомами оцінюють тріаду біохімічних маркерних ознак враження підшлункової залози: гіперамілаземію, гіпертрипсинемію, стеаторею, та при їх наявності діагностують розвиток хронічного панкреатиту при ГЦУ. Недоліками цього способу є те, що визначення концентрації трипсину в крові проводять за допомогою радіоімунного аналізу, який дорого коштує. Окрім цього не проводиться оцінка ехоморфологічної структури підшлункової залози, тому існує ймовірність пропуску хронічних гіпоферментних форм панкреатитів. У зв'язку з вищевикладеним в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності діагностики панкреатитів при ГЦУ. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики хронічного панкреатиту при гомоцистінурії шляхом визначення біохімічних маркерів враження підшлункової залози, згідно з корисною моделлю додатково проводять абдомінальну ехографію та оцінюють морфологічний стан підшлункової залози і при наявності її збільшення з нечіткістю контурів, неоднорідністю структури за рахунок мікроділянок ішемії та фіброзу, діагностують хронічний панкреатит. Технічний ефект корисної моделі, а саме під Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 4 вищення ефективності діагностики хронічних панкреатитів при ГЦУ досягають за рахунок проведення абдомінальної ехографії, яка допомагає оцінити морфологічний стан самої підшлункової залози, а також виявити ушкодження судин, що кровопостачають підшлункову залозу. Спосіб виконують наступним чином. При наявності у пацієнта з ГЦУ загальних абдомінальних симптомів, а саме нудоти, блювання, абдомінального болю, симптомів мальдигестії та мальабсорбції, йому проводять біохімічне обстеження крові для визначення гіперферментемії; копрологічне дослідження для визначення стеатореї, креатореї та амілореї. Абдомінальну ехографію проводять для оцінки ехоморфологічної структури підшлункової залози за стандартною методикою (дослідження натще у режимі реального часу, продольне, поперечне, косе сканування при горизонтальному положенні хворого у різні фази дихання). Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Хворий Г., 25 років, який є на обліку в Харківському спеціалізованому медикогенетичному центрі з діагнозом ГІДУ проходив лікування в хірургічному стаціонарі з приводу гострого венозного тромбозу правої підключичної вени. В анамнезі присутні скарги на інтенсивний наподоподібний епігастральний біль та порушення стулу (збільшення частоти та кількості випорожень), що не були пов'язаними з погрішністю у дієті. При огляді виявлено марфаноподібний фенотип, болючість під час пальпації епігастральної ділянки та по ходу магістральних судин правої верхньої кінцівки. При біохімічному обстеженні крові виявлено гіпергомоцістеінемію, гіперамілаземію, підвищення рівня лужної фосфатази, печінкових трансаміназ, гіпоальбумінемію, гіпокальціемію. В копрограмі - стеаторея. При проведені абдомінальної ехографії виявлено помірне збільшення підшлункової залози: головка - 26мм (при нормі 22±1,5мм), тіло - 20мм (при нормі 14±4,0мм), хвіст - 25мм (при нормі 22±1,5мм); підвищення ехогенності, нечіткість контурів та неоднорідність її структури з ділянками ішемії та фіброзу. Виявлені ехографічні ознаки у даного хворого свідчили на користь початкової фази хронічного панкреатиту як наслідку перенесених нападів ішемічного гострого панкреатиту. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601