Спосіб селекційного використання рецесивних генів томата

Спосіб селекційного використання рецесивних генів томата, що включає підбір вихідних форм, їх схрещування, вирощування і добір рецесивних 3 25766 При цьому у гібридній популяції F2 на ранній стадії розвитку рослин, в період проявлення дослідженої ознаки, проводять видалення всіх рослин домінантного типу. У цьому випадку, з огляду на очікуване за рецесивною ознакою розщеплення в F2 3:1, планований обсяг експериментальної популяції збільшують приблизно в 4 рази. Приклад 1 Використання гену штамбовості d (dwarf). У селекційній практиці все частіше виникає складна задача сполучення ознаки штамбовості з комплексом господарсько-цінних кількісних і якісних ознак. У цьому випадку для більш ефективного добору за комплексом кількісних ознак - висока врожайність, товарність, скоростиглість, рекомендується спочатку одержати вихідні батьківські форми константні не тільки за ознакою штамбовості, а і за іншими бажаними якісними (мутантними) ознаками, наприклад - наявність генів u (відсутність прозелені на плодах) та j-2 (плодоніжка без колінця). Для цілеспрямованого створення таких штамбових батьківських форм проводять гібридизацію з залученням не штамбового донора від якого планується перенести в штамбовий генотип той чи інший ген (комплекс генів). У даному випадку застосовують варіант створення штамбової популяції шляхом видалення всіх не штамбових генотипів. І вже на наступному етапі проводять схрещування відібраних штамбових компонентів з одержанням гібридної популяції F2, що розщеплюється, вирівняної за набором бажаних якісних ознак, де і проводять добір форм, що поєднують комплекс господарсько-цінних якісних і кількісних ознак. Приклад 2 Значну селекційну цінність представляють гени підвищеної пігментації hp-1, hp-2, dg. Однак їх селекційне використання ускладнюється наявністю небажаних плейотропних ефектів і депресивної дії. Насіння зазначених мутантів сходить повільно, ріст сіянців ослаблений, що нерідко призводить до нестачі hp-рослин в F2 [Thompson A.E., Hopler R.W., Lower R.Z., MacCollum J.P. Characterization of tomato variets and strains for constituents of fruit quality // Proc. Amer. Soc. Hort. Sci. - 1962. - V. 81. P. 434-442.]. Крім того, через прояв генетичної депресії гени серії hp знижують продуктивність Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 4 рослин і затримують початок дозрівання плодів. Проте, з урахуванням того, що властивості пов'язані з високопігментними лініями є досить варіабельними і не мають сильної кореляційної залежності існує припущення про можливість підвищення ефективності селекційного використання даних генів за рахунок моделювання полігенного генетичного середовища здатного до переорганізації плейотропно-депресивного комплексу hp-ознак [Mochizuki Т. Studies on lines with high-pigment genes as high vitamin С and carotenoid sources in tomato breeding // Bull. Veg. Orgnam. Crops Res. Stn. Ser. A. - 1995. -№10. P.55-139.]. Але візуальна оцінка високопігмен-тних генів у гібридних популяціях F2 при їх розщеплені, особливо з урахуванням модифікуючого впливу з боку полігенного фактора значно ускладнюється, і не дозволяє достатньо впевнено ідентифікувати hp-генотипи. Тому для вирішення цього напряму досліджень з метою уникнення проблем пов'язаних з ідентифікацією та недобором hp-рослин в F2 у процесі селекційного поліпшення ліній геноносіів hp-1 і dg нами було запроваджено систему одномутантних схрещувань з використанням гібридних популяцій F2 гомозиготних за генами підвищеної пігментації. Завдяки використанню запропонованого способу створено перспективні високопігментні лінії томата з підвищеним рівнем продуктивності та комплексом інших господарсько-цінних ознак. Запропонований спосіб дозволяє у порівнянні з відомим у 3-4 рази збільшити вихід цінних рекомбінантних генотипів, які поєднують досліджуваний рецесивний ген з комплексом бажаних кількісних (висока врожайність, товарність, скоростиглість, маса плоду) і якісних (інших мутантних генів) ознак. Заявлений спосіб апробовано у практиці селекційного процесу при створенні нових штамбових сортів томата Чайка (d, sp, u, j-2, I, I-2) і Лапочка (d, sp, br, u, j-2), а також при створені великої кількості селекційно цінних мутантних ліній томата [Кузёменский А.В. Селекционно-генетические исследования мутантних форм томата. - Харьков, 2004. 392с]. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601