Спосіб добору високопродуктивного селекційного матеріалу озимої пшениці

Спосіб добору високопродуктивного селекційного матеріалу озимої пшениці, який включає етикетування групи рослин та видалення у них колосків однієї зі сторін колосу (пінцирування), що створює ІНШІЙ половині колосків умови для більш високого рівня метаболізму (як правило, при цьому підвищується як КІЛЬКІСТЬ зерен, так і їх крупність), добір та визначення продуктивності пінцированого колосся, величину потенціалу якого дістають, подвоюючи фактичний показник маси зерна з колосу, який відрізняється тим, що серед вибраних гібридних комбінацій проводять етикетування, пінцирування, добір та визначення потенціалу продуктивності групи рослин, для подальшої репродукції добирають гібриди, що характеризуються максимальними значеннями потенційної продуктивності колосу при інтенсивності добору у межах 5 % Винахід відноситься до сільського господарства, а саме до селекції озимої пшениці і може бути використаний у безпосередній селекційній практиці з метою добору із гетерогенних гібридних популяцій озимої пшениці форм, які характеризуються підвищеними параметрами продуктивності колосу Однією ІЗ загальновизнаних ознак високопродуктивного генотипу є здатність активно акумулювати суху речовину у господарчо ЦІННІЙ частині врожаю, а також значна атракційна сила запасаючих органів Метаболічна активність, інтенсивність і потенційні можливості колосу значно вищі у високопродуктивних сортів Тому створення селекційним шляхом продуктивного селекційного матеріалу потребує точного визначення його потенціалу продуктивності вже на ранніх етапах селекційного процесу (наприклад, при доборі із гібридних популяцій ранніх поколінь) ВІДОМИЙ метод визначення потенційної продуктивності колосу (ППК) стосується, насамперед, константного селекційного матеріалу (сорт, ЛІНІЯ, тощо) і включає етикетування групи рослин та видалення у них колосків однієї із сторін колосу (пінцировку), що створює ІНШІЙ половині колосків умови для більш високого рівня метаболізму (як правило, при цьому підвищується як КІЛЬКІСТЬ зерен, так і їх крупність), добір та визначення продуктивності пінцированого колосся, величину потенціалу якого дістають, подвоюючи фактичний показник маси зерна з колосу Паралельно визна чають фактичну (реальну) продуктивність колосу (РПК) даного сорту шляхом добору групи контрольного колосся Порівнюючи ВІДПОВІДНІ показники у контрольних та пінцированих рослин, можна зробити висновок про величину потенціалу даного сорту, ступінь його інтенсивності та реалізацію продуктивності в даних умовах вирощування (Коновалов Ю Б , Татарина В В , Хупацария Т И Оценка потенциальной продуктивности колоса сортов яровой пшеницы разных периодов сортосмены//С-х биология —1993 — № 3 — с 117122) Задачею винаходу є підвищення ефективності ідентифікації селекційно цінних біотипів у гетерогенних гібридних популяціях Поставлена задача досягається тим, що серед обраних гібридних комбінацій проводять етикетування, пінцировку, добір та визначення потенціалу продуктивності групи рослин, для подальшої репродукції добирають гібриди, що характеризуються максимальними значеннями потенційної продуктивності колосу при інтенсивності добору у межах 5% Наші дослідження вказують на можливість виділення у гібридних популяціях форм, які характеризуються різними потенційними можливостями колосу, особливо за ознаками числа зерен у колосі і ППК (за рахунок високої або близької до неї МІНЛИВОСТІ - N/=17,8-21,8%), тобто наявна необхідна передумова для успішного добору (О ю СО СЧ (О 62356 На фіг наведені дані про розподіл за продуктивністю ЛІНІЙ селекційного розсадника, отриманих ВІДПОВІДНИМИ методами індивідуального добору (за ППКта РПК) при однаковій інтенсивності добору (близько 5%) Згідно З наведеними даними, ефективність індивідуального добору із використанням потенціалу продуктивності у якості факторіальної ознаки зна 4 чно вища порівняно із традиційним добором (на 12,0%), що свідчить на користь запропонованого методу Слід, однак, зазначити, що за абсолютними пересічними показниками продуктивності колосу ЛІНІЙ селекційного розсадника, створених різними методами добору, особливої різниці не виявлено (табл) Таблиця Характеристика ЛІНІЙ селекційного розсадника, створених із використанням різних методів добору Факторіальна ознака ППК РПК Параметри ознаки ПГК у ліній-нащадків добору Комбінація X Красуня одеська х Юна Зерноградка 6 х Херсонська 86 X, см 2 7±0 2 2 8±0 1 hm, см V, % Xcp±Sx, CM hm, см V, % 1,6-4,6 1,6-3,8 30,5 18,9 2,7±0,2 2,8±0,1 2,0-3,8 2,3-3,5 208 11 5 На наш погляд, це явище пояснюється тим, що генетичний поріг реалізації кількісної ознаки у конкретної популяції рослин у даних умовах є величина постійна при будь-якому методі добору, який у такій ситуації може сприяти лише підвищенню виходу селекційно цінних форм Проте, очевидно, що перевага запропонованого методу виявляється у суттєвому підвищенні верхнього порогу реалізації результативної ознаки (від 3,5 Комп'ютерна верстка А Крулевський 3,8г при контрольному доборі до 3,8-4,6г), а також фенотипової МІНЛИВОСТІ ПГК (до V=18,9-30,5% проти V=11,5-20,8% у контролю) Певне підвищення затрат робочого часу та трудомісткості самої операції добору може бути компенсоване за рахунок значного підвищення виходу високопродуктивних ЛІНІЙ (як вказувалося вище, на 12,0%) порівняно із традиційним візуальним добором за фенотипом Підписне Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119